Європейська комісія (ЄК) погіршила прогноз зростання економіки Європейського союзу у 2024 році до 0,9% з очікуваних раніше 1%. Прогноз збільшення ВВП єврозони цього року залишено на рівні 0,8%. У 2025 році Єврокомісія чекає зростання ВВП єврозони на 1,3%, Євросоюзу – на 1,5%. Травневий прогноз передбачав підйом на 1,4% і 1,6% відповідно. У 2026 році темпи зростання економіки єврозони прискоряться до 1,6%, ЄС – до 1,8%, прогнозує регулятор.
«Після тривалої та повсюдної стагнації економіка ЄС повернулася до зростання в першому кварталі цього року. Як і очікувалося навесні, помірні, але стійкі темпи зростання збереглися в другому і третьому кварталах на тлі подальшого ослаблення інфляційного тиску. Умови, що склалися, вказують на помірне прискорення внутрішнього попиту, незважаючи на підвищену невизначеність», – наголошується в прес-релізі.
Згідно з прогнозом ЄК, інфляція (індекс HICP) в єврозоні цьогоріч сповільниться до 2,4% із 5,4% у 2023 році й ослабне до 2,1% у 2025 році. У травні темпи інфляції прогнозувалися на рівні 2,5% і 2,1% відповідно. У 2026 році споживчі ціни, як очікується, зростуть на 1,9% у єврозоні та на 2% у ЄС.
«Наявні доходи домогосподарств продовжили зростати хорошими темпами в першому півріччі завдяки збільшенню зайнятості та триваючому відновленню реальної заробітної плати», – йдеться у звіті.
Водночас ситуація з інвестиціями стала розчаруванням – показник скоротився більш ніж на 2,5% у першому півріччі. Головним негативним фактором як для споживчих витрат, так і для інвестицій бізнесу Єврокомісія назвала підвищену невизначеність.
Безробіття в єврозоні, як очікується, становитиме 6,5% цьогоріч і опуститься до 6,3% наступного року, залишившись на цьому рівні 2026 року. У ЄС очікується зниження безробіття до 5,9% у 2025 і 2026 роках з 6,1% у 2024 році.
Дефіцит бюджету в країнах ЄС у 2024 році може скоротитися до 3,1% ВВП з 3,6% ВВП роком раніше, у країнах єврозони – до 3%. У 2025 році показники знизяться до 3% і 2,9% відповідно, у 2026 – до 2,9% і 2,8%, прогнозує ЄК.
Співвідношення загального держборгу до ВВП у Євросоюзі до 2026 року, як очікується, збільшиться до 83,4% з 82,1% у 2023 році.
Економіка Німеччини, згідно з прогнозом ЄК, скоротиться на 0,1% поточного року і зросте на 0,7% наступного. ВВП Франції, як очікується, збільшиться на 1,1% і 0,8% відповідно, Італії – на 0,7% і 1%, Іспанії – на 3% і 2,3%.
«Економічний прогноз для ЄС залишається вкрай невизначеним, а ризики значною мірою зміщені в бік зниження показників», – наголошується в повідомленні Єврокомісії.
До таких ризиків належать геополітичні, зокрема пов’язані з військовою агресією РФ в Україні та конфліктом на Близькому Сході, а також зовнішньоторговельні, пов’язані з можливими «протекціоністськими заходами з боку торговельних партнерів». ЄК також вказує на ризики слабкого зростання продуктивності праці та небезпеку масштабних стихійних лих.
Російський виробник газу «Газпром (GAZP.MM) заявив, що у вівторок відправить 42,4 млн кубометрів газу в Європу через Україну, що відповідає обсягам понеділка, в той час як номінації на постачання газу в Австрію зі Словаччини зросли.
Європейські енергетичні ринки перебувають у напруженому стані через конфлікт між «Газпромом» і австрійською компанією OMV (OMVV.VI), який призвів до того, що підконтрольна Кремлю фірма припинила постачання газу віденській компанії в суботу.
Поставки OMV були припинені після того, як компанія пригрозила конфіскувати частину газу «Газпрому» в якості компенсації за арбітраж, який вона виграла у контрактній суперечці.
Однак, щоденні потоки газу до Європи через Україну залишаються приблизно на нормальному рівні, і газ продовжує надходити до Австрії.
Номінації, або заявки від клієнтів, на постачання газу до Австрії зі Словаччини у вівторок зросли на 6% порівняно з понеділком, але залишилися приблизно на 12% нижчими за рівень, що спостерігався до того, як «Газпром» припинив постачання газу компанії OMV.
Було незрозуміло, хто купує газ, який раніше призначався для OMV.
Заявки на постачання до Чехії зі Словаччини приблизно відповідали рівням, які спостерігалися в попередні дні цього місяця.
Номінації на потоки в Словаччину з України також мало змінилися, в той час як номінації на потоки зі Словаччини були в основному стабільними, свідчать дані оператора газотранспортної системи Eustream.
24% представників галузі свинарства вважають позитивним вступ до Європейського Союзу, оскільки це відкриє доступ до нових ринків, де прозоріші правила й умови, йдеться в дослідженні, проведеному асоціацією “Свинарі України” у співпраці з Продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (FАО) і Європейським банком реконструкції та розвитку (EBRD).
Аналітики зазначили, що такий низький відсоток позитивних відповідей пояснюється тим, що більшість (40%) респондентів асоціюють вступ до ЄС із втратою своєї конкурентоспроможності, 26% – побоюються посилення регуляторних вимог, 10% – кажуть про технічну та фінансову неготовність сектору з огляду на великий обсяг інвестицій, що потрібен для удосконалення виробничої системи відповідно до всіх європейських вимог.
“За таких умов 36,2% виробників свинини, які взяли участь в опитуванні, переконані, що для швидшої та легшої трансформації галузі відповідно до вимог ЄС потрібні пільгові кредити, гранти, інші компенсації та доступ до фінансових ресурсів. Інші вважають за потрібне прибрати корупційну/бюрократичну складову в процесах отримання дозволів і сертифікатів, високу частку чорного ринку, подолати індивідуальні складнощі операторів, а також економічні та військові виклики”, – пояснили в галузевій асоціації.
В опитуванні взяли участь виробники свинини, які забезпечують близько 80% промислової пропозиції на ринку. Їхнє сукупне поголів’я налічує понад 2 млн голів.
Обсяг виробництва вина в країнах Євросоюзу скоротиться приблизно на 3% цьогоріч через несприятливі погодні умови і витрати, що зростають, прогнозує сільськогосподарська лобістська група Copa-Cogeca.
Випуск вина в ЄС поточного року становитиме близько 144 млн гектолітрів (гл), ідеться в пресрелізі групи.
Як очікується, Італія стане найбільшим виробником вина в Європі з показником 41 млн гл (зростання на 7%), Іспанія посяде друге місце (38,1 млн гл, зростання на 18% у річному виразі), а випуск вина у Франції впаде на 22%, через що країна відкотиться на третє місце з показником 37,4 млн гл.
Рік, що минає, відзначився непередбачуваною погодою і наслідками нещодавніх посух у Європі, йдеться в повідомленні. Тим часом хвороби виноградників стали меншою проблемою, ніж у 2023 році, пишуть експерти. Крім того, ціни на скло, бензин, транспортні послуги та добрива, що зростають, суттєво збільшили витрати виробників, а високі ставки ускладнили доступ до кредитів, необхідних для розвитку бізнесу.
“Європейський ринок вина переживає складні часи, на нього впливають високі виробничі витрати і ситуація на міжнародних ринках, – сказав голова робочої групи з вина в Copa-Cogeca Лука Ріготті. – Однак я впевнений у стійкості та підприємливості наших фермерів”.
Україна 2023 року експортувала до Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, на частку імпорту цього продукту з України припало 28%, повідомила заступниця директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Олена Дадус.
“Ринки країн Європейського Союзу є ключовими для експорту меду, адже Україна має другий результат із поставок меду в ЄС, який становить 28% усього імпорту цього продукту країнами блоку. Згідно з даними Реєстру експортних потужностей, поставками за кордон меду займаються близько 72 українських підприємств”, – процитувала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства її виступ на Медовому форумі “Євроінтеграція медової галузі України: виклики та можливості”.
За даними Державної митної служби та Державного комітету статистики, експорт меду 2023 року становив 55,4 тис. тонн на суму $121,4 млн, зокрема, до країн Європейського Союзу – 45,8 тис. тонн (93,6% загального експорту) на суму $94,9 млн. Водночас у першому півріччі 2024 року обсяг експорту меду до країн ЄС становив 40,6 тис. тонн вартістю $70,7 млн.
У Мінагрополітики нагадали, що основними країнами експорту меду 2023 року були країни Європейського Союзу (Німеччина, Польща, Іспанія, Франція, Бельгія, Румунія, Італія, Угорщина, Греція) і США.
Як повідомлялося, у рамках асоціації України з Європейським Союзом без сплати мита українські підприємства з 5 червня 2024 року мали право поставити на ринок ЄС 18,507 тис. тонн меду. Після вичерпання цього обсягу з 21 серпня ЄС відновив квотування. З 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порога, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування.
З 10 листопада в країнах Євросоюзу набувають чинності нові правила перетину кордону – запрацює нова IT-система EES (Entry/Exit System).
EES фіксуватиме в’їзд і виїзд усіх іноземців, включно з громадянами країн, що не входять до ЄС, зокрема українців. Замість штампів у паспорті застосовуватимуть сканування обличчя і відбитків пальців. Біометричні дані зніматимуться один раз під час першого в’їзду і зберігатимуться в системі протягом трьох років.
На дію безвізового режиму запровадження системи не позначиться.
