Після історичного рішення, ухваленого на Самаркандському саміті щодо встановлення стратегічного партнерства між Центральною Азією та Європейським Союзом, регіон уже починає відчувати відчутні економічні результати цієї співпраці.
У межах програми ЄС Global Gateway було представлено інвестиційний пакет на суму €12 млрд, який охоплює чотири ключові сектори:
– транспорт (€3 млрд),
– критично важливі мінерали (€2,5 млрд),
– гідроенергетику та кліматичні ініціативи (€6,4 млрд),
– супутниковий інтернет (€100 млн).
Крім того, Європейський банк реконструкції та розвитку розробляє портфель проєктів на суму близько €7–8 млрд, спрямованих на підтримку транспортного сполучення, видобуток критично важливих мінералів та розвиток відновлюваної енергетики з реалізацією до 2027 року.
ЄС погодив відповідні мита на американські товари на суму близько EUR21 млрд ($23,2 млрд), повідомляє Bloomberg.
«Європейський Союз схвалив тарифи на американські товари на суму близько EUR21 млрд ($23,2 млрд) у відповідь на 25-відсоткові мита, які президент Дональд Трамп запровадив минулого місяця на експорт сталі та алюмінію з блоку», – йдеться в повідомленні Bloomberg у середу.
Повідомляється, що більшість із 27 держав-членів ЄС у середу проголосували за санкції, деякі з яких почнуть діяти з середини квітня. Тарифи будуть націлені на політично чутливі американські штати і охоплюватимуть такі продукти, як соєві боби з Луїзіани, батьківщини спікера Палати представників Майка Джонсона, а також алмази, сільськогосподарську продукцію, птицю і мотоцикли.
«Європейська комісія, виконавчий орган блоку, заявила, що контрзаходи можуть бути припинені в будь-який час, «якщо США погодяться на справедливий і збалансований результат переговорів», – наголошується в повідомленні.
«Цей крок посилює зростаючу трансатлантичну торговельну війну, оскільки США також застосували універсальний 20-відсотковий тариф майже на весь європейський експорт, а також окреме 25-відсоткове мито на автомобілі та деякі автозапчастини. Трамп заявив, що оголосить про додаткові тарифи на пиломатеріали, напівпровідникові чіпи та фармацевтичну продукцію. Усі нові тарифи Трампа вдарили по товарах ЄС на суму близько 380 млрд євро», – зазначають у Bloomberg.
Як повідомлялося, ЄС зіткнувся з митами в 25% на імпорт сталі, алюмінію та автомобілів, а також новими широкими митами в розмірі 20% майже на всі інші товари відповідно до політики Трампа, спрямованої на країни, які, за його словами, запроваджують високі бар’єри для імпорту зі США.
Європейська комісія, яка координує торговельну політику ЄС, у понеділок запропонувала додаткові мита здебільшого в розмірі 25% на низку імпортних товарів зі США. Імпорт включає мотоцикли, птицю, фрукти, деревину, одяг і зубну нитку, згідно з документом, з яким ознайомилося Reuters. Минулого року вони становили близько EUR21 млрд ($23 млрд), що означає, що відповідні дії ЄС стосуватимуться товарів вартістю менше ніж EUR26 млрд експорту металів з ЄС, які постраждали від тарифів США.
Україна за підсумками 2024 року збільшила експорт сільськогосподарської продукції до Європейського Союзу на 11%, йдеться у звіті ЄС щодо торгівлі такою продукцією минулого року.
“ЄС продовжував імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різних торгових партнерів, серед яких головними джерелами були Бразилія, Велика Британія й Україна. Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з Росії та Австралії”, – йдеться у звіті, повний текст якого оприлюднено на сайті Європейської Комісії.
Згідно з оприлюдненою статистикою, Україна була третім джерелом імпорту агропродовольчої продукції в ЄС у 2024 році (8% від загальної вартості імпорту). Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11% порівняно з 2023 роком (+EUR1,3 млрд) й сягнув EUR13 млрд. Переважно це було пов’язано зі збільшенням частки в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій (EUR3 млрд у 2024 році, + EUR946 млн порівняно з 2023-м), а також олійних і білкових зернових культур (EUR3,1 млрд, + EUR709 млн).
Водночас імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі (до EUR 4,5 млрд) через зниження цін, однак його обсяг зріс на 6% проти попереднього року.
При цьому загальний обсяг європейського аграрного імпорту в 2024 році сягнув рекордного показника – EUR171,8 млрд (+ 8% проти 2023 року, або + EUR12,4 млрд).
За обсягом споживання європейського аграрного експорту Україна посідає 13-ту позицію з показником у EUR3,634 млрд, що становить близько 2% від загального сільськогосподарського експорту ЄС (EUR235,4 млрд). При цьому й за показником споживання європейських імпортованих сільськогосподарських продуктів Україна продемонструвала зростання на 5% проти 2023 року, коли країна імпортувала з ЄС аграрну продукцію на EUR3,461 млрд.
Європейські та міжнародні фінансові установи готові вкласти понад 10 млрд євро в розвиток Транскаспійського транспортного коридору, заявила верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас на пресконференції в Ашгабаті, повідомляє Turkmenportal.com.
«Розвиток Транскаспійського транспортного коридору є великим поточним проектом. Європейські та міжнародні фінансові установи готові інвестувати понад 10 млрд євро в цей проєкт», – заявила Каллас під час пресконференції, присвяченій 20-й зустрічі міністрів Європейського союзу і країн Центральної Азії, що відбулася 27 березня в Ашгабаті.
Каллас підкреслила зростаюче прагнення до співпраці між ЄС і країнами Центральної Азії.
За її словами, Євросоюз планує розширювати взаємодію за різними напрямами.
Особливий акцент Каллас зробила на розвитку молодіжних обмінів і зміцненні контактів у бізнесі та в академічних колах.
Українські виробники біометану зможуть у 2030 році поставляти до ЄС до 1 млрд куб. м цього палива, зазначає експерт проєкту Green Deal Ukraїna, старший аналітик компанії Forum Energii (Польща) Мачей Занєвич, який є співавтором дослідження “Потенціал співпраці між Україною та ЄС у сфері біометану” від Green Deal Ukraїna та Українського кліматичного офісу.
“На нашу думку, а також на думку українських аналітиків, реальні обсяги виробництва біометану в Україні можуть становити плюс-мінус 0,5% попиту ЄС. Ми говоримо про приблизно 1 млрд куб. м біометану в 2030 році”, – сказав Занєвич в інтерв’ю проєкту агентства “Інтерфакс-Україна” з енергетики “Енергореформа”.
За його словами, найцікавішим у дослідженні про потенціал співпраці в цій сфері виявилося те, що український біометан вже зараз знайшов покупців за ринковими цінами в ЄС.
“А при цьому попит в Євросоюзі високий настільки, що український імпорт жодним чином не завадить розвитку галузі всередині нього”, – вважає експерт.
Водночас він зазначає, що український біометан “не стане якимось експортним хітом для України і панацеєю для ЄС”.
“Я маю на увазі те, що він не замістить повною мірою імпорт природного газу, який іде в ЄС. Так, він є важливим компонентом для диверсифікації поставок газу, але не замістить імпорт повністю”, – пояснив Занєвич.
Він також звернув увагу на ризик того, що проросійські кола спробують посіяти дезінформацію так, “як це було з вантажівками, як це було з фермерами”. “Що нібито українські виробники біометану витіснять європейських виробників. І тому ми хотіли зробити надійний аналіз, який би грунтувався на об’єктивних даних і показував би, як це насправді може бути”, – зазначив експерт.
Як повідомлялося, першу партію українського біометану у 67 тис. куб. м 7 лютого 2025 року експортував енергохолдинг Vitagro, чий завод потужністю 3 млн куб. м біометану на рік працює у Хмельницькій області. Експорт здійснювався до Німеччини.
Біометановий завод МХП “Оріль-Лідер” (Дніпропетровська обл.) 11 лютого експортував 27,4 тис. куб. м біометану і став другою українською компанією, яка здійснила такий експорт. МХП експортувала біометан газопроводами через українсько-польський кордон до Німеччини. Його покупцем виступила компанія Vitol. Потужність “Оріль-Лідер” становить 11 млн куб. м на рік.
Агрохолдинг “Галс Агро” побудував у Чернігівській області біометановий завод потужністю 3 млн куб. м. Підприємство вже підключили до мережі, воно готується експортувати продукцію.
Голова правління Біоенергетичної асоціації України (БАУ) Георгій Гелетуха на Українському інвестиційному конгресі у Києві на початку березня зазначив, що Україна невдовзі може стати основним постачальником біометану до Європейського Союзу, у перспективі частка українського продукту на європейському ринку може досягти 20%.
Гелетуха акцентував увагу на тому, що Європа прагне споживати у 2030 році приблизно 35 млрд куб. м. біометану, натомість зараз європейське виробництво оцінюється в межах 3 млрд куб. м. З огляду на поточні тенденції ринку ЄС зможе впродовж п`яти років наростити власне виробництво до 20 млрд куб. м біометану.
Експерт пояснив подібне зволікання з розвитком ринку біометану в Європі відсутністю великих вільних масивів сільгоспугідь і, відповідно, неспроможністю виробити необхідну кількість сировини для переробки.
Він звернув увагу нові плани Європи, які вона ставить після 2030 року – виробництво і споживання 100 млрд куб. м біометану до 2050 року. Але й цього показника вона не досягне, бо не вистачає сировини, вважає експерт.
За його припущенням, якби Україна зараз виробляла до 15 млрд куб. м біометану, то ЄС “купила би все “на ура”.
За його інформацією, в Україні 2025 року коло виробників і потенційних експортерів біометану розшириться. До них доєднаються ще одне підприємство МХП, Теофіпольська енергетична компанія та Юзефо-Миколаївська біогазова компанія. Сумарно українські виробництва вироблятимуть 111 млн куб. м біометану на рік.
При вартості виробленого біометану з відходів рослинництва в EUR900 за 1 тис. куб. м або з відходів тваринництва, зокрема гноївки чи посліду, в EUR1100-1200 за 1 тис. куб. м, Україна зможе отримувати до EUR100 млрд щороку від експорту цієї продукції до ЄС, прогнозує Гелетуха.
З дослідженням про перспективи співпраці України та ЄС в сфері біометану можна ознайомитися за посиланням https://greendealukraina.org/uk/products/analytical-reports/the-potential-of-ukraine-eu-biomethane-cooperation
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” успішно пройшов аудит на відповідність гарячекатаного i холоднокатаного прокату вимогам стандартів EN 10025 та EN 10130, повідомило підприємство у вівторок.
Згідно з пресрелізом, 24 та 25 лютого 2025 року аудитор ТОВ “Технічні та управлінські послуги” корпоративного партнера сертифікаційної компанії “ТЮФ ЗЮД” проінспектував технологію виготовлення гарячекатаної та холоднокатаної продукції “Запоріжсталі”.
Для підтвердження відповідності механічних властивостей прокату вимогам стандартів були відібрані проби металу, які перевірили в центрі випробувань та атестації продукції комбінату. Аудитор ознайомився з технічною та організаційною документацією і високо оцінив системну роботу, спрямовану на покращення якості продукції та реалізацію нових підходів до клієнтоорієнтованості.
За підсумками аудиту “Запоріжсталь” підтвердила відповідність г/к i х/к прокату вимогам стандарту EN 10025-1:2004, додаток ZA i будівельного Регламенту 305/2011/EU i стандарту EN 10130.
Крім того, розширено сферу дії сертифікату на гарячекатану продукцію, виготовлену з марок сталі, що придатні до відбортування та вигину в холодному стані. Це відкриє можливості реалізації такого прокату відповідно до запитів європейських споживачів.
При цьому нагадується, що “Запоріжсталь” з 2016 року працює відповідно до вимог стандартів EN 10025-1: 2004 і EN 10130: 2006. Також комбінат сертифіковано і регулярно підтверджує свою відповідність вимогам міжнародних стандартів з системи менеджменту якості IS0 9001 з 2003 року, системи екологічного менеджменту ISO 14001 та управління охороною праці та виробничої безпеки ISO 45001 з 2008 року, йдеться у повідомленні.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
