За результатами дослідження Active Group та Experts Club, проведеного у серпні 2025 року, українці найвище оцінили роль країн Європейського Союзу у сприянні досягненню миру в Україні.
Згідно з опитуванням, 42,0% респондентів переконані, що саме ЄС (передусім Франція та Німеччина) робить найбільший внесок у мирний процес. 25,8% опитаних відзначили ключову роль Сполучених Штатів Америки, а 12,8% — Великої Британії. Водночас 11,7% українців вважають, що жодна країна не сприяє встановленню миру, тоді як 5,8% не змогли визначитися з відповіддю. Значно менше респондентів відзначили інші держави: Китай — 1,3%, Індія — 0,5%, Бразилія — 0,2%.
«Результати показують, що українці найвище оцінюють дипломатичні та політичні зусилля ЄС та США. Разом із Великою Британією ці країни формують основний міжнародний трикутник довіри для українського суспільства», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін підкреслив економічний вимір партнерства.
«Для нашої країни важливо не лише політичне, але й економічне партнерство з ЄС, США та Великою Британією. Натомість Китай, попри лідерство у торгівлі з Україною, поки залишаються на периферії мирного процесу», – зазначив він.
Опитування стало частиною масштабного проєкту Active Group та Experts Club щодо дослідження міжнародного іміджу та зовнішньополітичних орієнтацій України.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ЄС, КИТАЙ, мир в Україні, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, США
Результати дослідження Active Group та Experts Club, проведеного у серпні 2025 року, свідчать, що українці дуже прихильно ставляться до Данії.
Так, 73,7% опитаних висловили позитивне ставлення (33,3% — повністю позитивне, 40,3% — здебільшого позитивне). Лише 1,3% респондентів дали негативні оцінки, тоді як 22,7% зайняли нейтральну позицію, а 2,3% зізналися у недостатній поінформованості про цю країну.
«Данія сприймається українцями як щирий партнер і надійний союзник у нинішніх умовах. Високий рівень довіри відображає як гуманітарну допомогу, так і послідовну політичну підтримку України з боку Копенгагена», — зазначив керівник Active Group Олександр Позній.
Співзасновник Experts Club Максим Уракін проаналізував торговельно-економічні показники:
«За підсумками січня–серпня 2025 року товарообіг між Україною та Данією склав близько 279 млн доларів. Експорт українських товарів досяг 109,3 млн доларів, тоді як імпорт з Данії перевищив 169,6 млн доларів. У результаті сформувалося від’ємне сальдо у розмірі 60,3 млн доларів. Це свідчить про те, що, попри дуже теплі суспільні настрої, Україні варто працювати над посиленням власного експорту на данський ринок», — наголосив експерт.
Таким чином, Данія залишається однією з найбільш позитивно сприйнятих країн серед українців, проте економічна складова відносин вимагає більш збалансованого розвитку.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ДАНІЯ, ЄС, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Євростат опублікував дані про мінімальну заробітну плату в країнах ЄС, які показують значні відмінності: від 551 євро в Болгарії до 2 704 євро в Люксембурзі.
Згідно зі звітом, мінімальна зарплата офіційно закріплена тільки в 22 з 27 країн Євросоюзу. У Данії, Італії, Фінляндії та Швеції законодавчого регулювання мінімальної оплати праці немає.
Країни з найвищою мінімальною зарплатою (в євро, серпень 2025):
Люксембург — 2 704
Ірландія — понад 2 000
Нідерланди — понад 2 000
Німеччина — понад 2 000
Бельгія — понад 2 000
Середній рівень (від 1 000 до 1 500 євро):
– Франція, Словенія, Іспанія, Польща, Литва, Естонія, Чехія, Португалія, Хорватія, Словаччина, Греція.
Низький рівень (від 600 до 900 євро):
– Угорщина, Латвія, Румунія.
Мінімум в ЄС:
– Болгарія — 551 євро.
Експерти відзначають, що такі значні відмінності відображають як рівень економічного розвитку країн, так і їх соціальну політику. Високі мінімальні зарплати характерні для країн Західної Європи, в той час як у Східній Європі базові ставки залишаються в кілька разів нижчими.
Кіпр докладе максимум зусиль для відкриття переговорних кластерів з Україною під час свого головування в Європейському Союзі у першій половині 2026 року. Про це заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Кіпр в Україні Міхаліс Фіріллас під час зустрічі з представником “Інтерфакс-Україна”.
“Вступ до Європейського Союзу забезпечує непряму безпеку: економічну, соціальну, з погляду демократичних норм і цінностей, а також свобод для громадян. Ми зробимо все можливе під час головування для відкриття переговорів з Україною за кластерами європейського законодавства”, – сказав дипломат.
Фірілас підкреслив, що кіпрська сторона тісно співпрацює у цьому питанні з Данією та Польщею, а також з європейськими інституціями у Брюсселі. “Ми прагнемо бачити прогрес – це спільний висновок, який об’єднує наших польських та данських колег і всі відповідні структури ЄС”, – зазначив він.
Посол також наголосив, що Кіпр чітко підтримує незалежність, територіальну цілісність, суверенітет України та її європейську перспективу.
Коментуючи процес ухвалення рішень у ЄС, Фірілас заявив про важливість збереження принципу одностайності. “Це позиція багатьох малих країн. Це один із ключових елементів політичного процесу в Європі – не для того, щоб утримувати когось у заручниках, а як механізм для висловлення національних інтересів”, – додав він.
З 1 липня 2025 року головування у Раді ЄС здійснює Данія, яка змінила Польщу; воно триватиме до кінця року. Далі головування перейде до Кіпру.
Україні знадобиться не менше $120 млрд на наступний рік, якщо розв’язана Росією війна триватиме, щоб утримувати фронт і мінімізувати кількість втрачених життів захисників, повторив свою оцінку від липня цього року міністр оборони України Денис Шмигаль на щорічній конференції YES «Як нам завершити війну», яку організував у Києві 12-13 вересня Фонд Пінчука.
«Якщо війна припиниться, нам знадобиться не набагато менша сума, щоб просто підтримувати нашу армію в хорошій формі в разі вторинної агресії з російського боку», – сказав Шмигаль.
«Економіка війни демонструє, що якщо ми витрачаємо менше грошей, ніж Росія, тоді ми починаємо платити нашими територіями і, найголовніше, нашими життями. Тому нам потрібно залучити всі необхідні джерела, всі необхідні гроші», – підкреслив він.
Міністр оборони визнав, що після трьох з половиною років багато платників податків виснажені, витрачаючи таку величезну суму грошей, тому він висловився на підтримку ідеї використання заморожених російських активів до того моменту, коли Росія не компенсує всі витрати, які Україна і всі країни витратили протягом цього воєнного часу.
На його думку, таке рішення може бути знайдено навіть без прямої конфіскації, тому що зрозуміла юридична складність цієї процедури.
«Нам потрібно мати стабільне джерело фінансування для фінансування оборони України та відновлення України. Тому це питання номер один для всіх нас – знайти політичне і правове рішення щодо використання заморожених російських активів», – зазначив Шмигаль.
Він виділив три основні пріоритети: постачання Силам оборони більше дронів FPV, більше роботизованих систем і артилерійських снарядів, у тому числі далекобійних; захист неба – як «Патріотами» від балістичних ракет, так і дронами-перехоплювачами від дронів; далекобійна зброя – безпілотники і ракети українського виробництва.
“Якщо західні партнери нададуть нам більше систем глибокого удару, обладнання, ми будемо абсолютно щасливі. Але ми можемо виробляти власну зброю глибокого удару, і знову ж таки нам потрібні фінанси”, – зазначив міністр оборони.
Він пояснив, що такі далекобійні удари створюють найбільший тиск на російську економіку і суспільство, а також безпосередньо на Путіна, тому що дозволяють знищити їх нафтопереробні заводи і військову виробничу інфраструктуру.
«Нам потрібно виробляти більше, потрібно продовжувати килимові операції, коли всі літаки в Московській області не літають день за днем. І це дуже незручно для московських еліт, і вони безпосередньо повідомляють Путіну: давайте зупинимо цю війну, тому що ми не можемо літати», – додав Шмигаль.
За його словами, він доносить ці потреби під час зустрічей у форматі Rammstein.
Крім того, міністр оборони заявив про необхідність створити так звану Kill Zone, яка сьогодні формується на лінії фронту, щоб у майбутньому не дозволити агресії повторитися. «Це лінії дронів, що перекривають 10, 15 або навіть 30 км території», – пояснив він.
За оцінками керівника аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Параščія, в 2024 році витрати на оборону і безпеку склали приблизно $95 млрд, тоді як в цьому році він спрогнозував їх зростання до приблизно $100-105 млрд. Приблизно половина цієї суми надходить з бюджету, тоді як друга половина до останнього часу забезпечувалася партнерами.
Крім того, Україна щорічно залучає ще близько $40 млрд зовнішньої фінансової допомоги на невійськові цілі, щоб мати можливість фінансувати військові потреби з бюджету. На наступний рік міністр фінансів Сергій Марченко оцінив потреби у зовнішньому фінансуванні дефіциту держбюджету в $45 млрд, з яких поки що відсутні джерела на EUR16 млрд.
Лідер найбільшої партії Європейського парламенту, Європейської народної партії (ЄНП), Манфред Вебер оголосив про початок процедури виключення сербської правлячої партії SNS Олександра Вучича зі складу правоконсервативної партійної групи. Про це повідомляє Euractiv.
Повідомляється, що ініціатива Вебера пов’язана з триваючими антиурядовими протестами в Сербії, спровокованими трагічним обваленням навісу на залізничному вокзалі в листопаді 2024 року. Унаслідок цього загинули 16 осіб.
Символічно, що партія SNS була асоційованим членом ЄНП, що означає встановлення міжпартійних зв’язків з обмеженими правами і без повного членства. Сербія при цьому залишається країною-кандидатом на вступ до ЄС.
Після оголошення процедури Вебер підкреслив: «ЄНП не закриває очі на те, що відбувається в Сербії».
https://t.me/relocationrs/1394
