Україна наразі імпортує електричну енергію з Європи у цілодобовому режимі максимальною потужністю до 1,6 ГВт у пікові години, що не покриває максимально дозволену потужність імпорту внаслідок мережевих обмежень.
Про це повідомив т.в.о. голови Державної інспекції енергетичного нагляду України (Держенергонагляд) Анатолій Замулко в ефірі телемарафону “Єдині новини” у четвер.
“Пікова частина складає по імпорту в залежності від ситуації 1,5-1,6 тис. МВт – це ще не та межа, яка по контрактам дозволена нам з Європою. Єдина проблема, яка на сьогодні залишається – це мережеві обмеження, щоб проштовхнути ту електроенергію на схід України”, – сказав він.
Як повідомлялося, максимальна погоджена комерційна потужність імпорту з ЄС з грудня 2024 року становить 2,1 ГВт. У середньому за листопад-2025 використання пропускної спроможності становило 27,4%, однак у години пікового вечірнього споживання воно суттєво зростає.
“Якби у нас була можливість швидше відновити оту мережеву інфраструктуру, напевно і можливості забезпечення саме через імпортну частину у нас були б набагато кращі”, – зазначив очільник Держенергонагляду.
Як він пояснив, наразі в умовах пониження температури та приходу морозів в Україні спостерігається підвищення енергоспоживання. Щоб збалансувати енергосистему, оператори системи передачі (ОСР, обленерго) разом з обласними військовими адміністраціями вивільняють додаткову потужність для споживачів шляхом включення в графіки обмеження споживання тих об’єктів, які раніше не підлягали відключенням.
“Ми боремося з тим, щоб вгамувати зниження температури в різних форматах, в тому числі одним з дієвих інструментів, які будуть застосовуватися по всій території України, – це з врахуванням об’єктів, які мають зайти під графіки, збільшити оту справедливість, про яку говорять, по розподілу”, – сказав Замулко.
Він наголосив, що українська енергетика продовжує працювати як цілісний організм.
“Ми залишаємося об’єднаною енергосистемою, працюємо паралельно з Європою, виконуються всі перетоки відповідно до досягнутих з партнерами домовленостей, використовуємо потужності імпорту і за потреби користуємося аварійною допомогою”, – зазначив очільник Держенергонагляду.
Для підтримки експорту товарів українського походження митниці Державної митної служби з 1 січня 2016 року видали 1,5 млн сертифікатів з перевезення форми EUR.1, отримувачами переважно були експортери агротоварів, повідомила пресслужба відомства.
Держмитслужба нагадала, що наявність сертифіката з перевезення форми EUR.1 звільняє українські товари від сплати ввізного мита під час імпорту до країн ЄС, ЄАВТ, Чорногорії, Великобританії і Північної Ірландії, Грузії та Ізраїлю.
За її даними, протягом 2025 року українські виробники отримували сертифікати форми EUR.1 для експорту переважно товарів рослинного походження, олії соняшникової, цукру білого, м’яса курчат і натурального меду.
При цьому найбільшу кількість таких сертифікатів було видано для поставки продукції до Польщі (24%), Німеччини (18%), Румунії (8%), Італії (5%) та Чехії (5%).
Як повідомляє Сербський економіст, наступний саміт ЄС – Західні Балкани планується провести в Чорногорії 5 червня 2026 року, повідомляють чорногорські ЗМІ з посиланням на джерела, близькі до кабінету президента країни.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта також заявив, що очікує наступну зустріч у Чорногорії в червні 2026 року.
Згідно з даними Ради ЄС, у самітах ЄС – Західні Балкани беруть участь лідери країн ЄС та інститутів ЄС, а також лідери шести партнерів регіону – Албанії, Боснії і Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Президент Чорногорії Яков Мілатович, коментуючи плани на 2026 рік, заявив, що від зустрічі в Чорногорії в Брюсселі «є великі очікування» і «це повинен бути саміт результатів», перш за все для самої Чорногорії.
До зазначеної дати Євросоюз має намір розпочати роботу над договором про приєднання Чорногорії до ЄС.
Регулярні саміти ЄС – Західні Балкани проводяться з 2018 року; попередній саміт відбувся в Брюсселі в грудні 2024 року.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1973
Оператори систем передачі (ОСП) України, Словаччини, Угорщини та Румунії запустили в понеділок перші місячні аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, повідомила НЕК “Укренерго”.
Вони проходять 15-17 грудня на платформі Joint Allocation Office (JAO) з поставкою на січень 2026 року. Остаточні результати аукціонів мають бути оголошені 23 грудня. Згідно з інформацією на JAO, потужність перетину з Угорщини складає 460 МВт, з Румунії та Словаччини – по 172 МВт. З України потужність перетину не пропонується.
“Довгострокові аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів – це те, що точно піде на користь українському ринку електроенергії. В умовах масованих російських атак на нашу енергосистему, впевненість у стабільному надходженні імпорту електроенергії кожного наступного місяця нам дуже потрібна”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Віталій Зайченко, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм.
“Ми вдячні партнерам з ENTSO-E та аукціонної платформи JAO, а також колегам з компаній-операторів енергосистем сусідніх держав ЄС за ефективну співпрацю. Сподіваємось, вона буде продовжена, і надалі будуть запроваджені також річні аукціони”, – зазначив Зайченко.
Як вказує НЕК, запровадження таких аукціонів стало можливим завдяки співпраці з ОСП сусідніх держав та за підтримки Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E). Робота над правилами довгострокового розподілу для зовнішніх кордонів ЄС тривала протягом останніх двох років.
“Після погодження цих правил національними регуляторами України, Словаччини, Угорщини і Румунії став можливим розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів шляхом проведення місячних довгострокових аукціонів. Для України це означає можливість ефективнішого цінового прогнозування, а у перспективі – зниження вартості імпортованої електроенергії”, – пояснила “Укренерго”.
Як зазначається в повідомленні, у глобальному вимірі місячні аукціони сприяють більш тісній інтеграції українського і європейського енергоринків та забезпечують посилення стійкості об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, ENTSO-E з початком повномасштабного вторгнення, зважаючи на воєнні ризики, погодилося тільки на добові аукціони з розподілу потужності міждержавного перетину для імпортно-експортних операцій з електроенергією. Водночас трейдери та енергокомпанії неодноразово зазначали, що відсутність довгострокових аукціонів, зокрема, місячних і річних, заважає ефективності залучення імпортної е/е.
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко на початку грудня в коментарі Енергореформі зазначив, що розраховує на успішне проведення перших з початку війни довгострокових (місячних) аукціонів з розподілу міждержавного перетину з Румунією, Угорщиною і Словаччиною.
“Думаю, що ці аукціони відбудуться. Ринок точно чекає довгострокових аукціонів. Тому, гадаю, весь запропонований перетин буде проданий”, – сказав він.
“По Польщі, на жаль, аукціонів не буде, бо польський оператор системи передачі не дає згоди”, – додав глава “Укренерго”.
Варто зазначити, що запущені сьогодні аукціони спільні, тобто проводяться одночасно обома операторами. Про такий механізм ОСП домовилися у 2023 році, і поки за ним проводилися добові аукціони. Місячні аукціони до цього проводилися по Молдові та по Польщі (перетин Добротвір-Замость), де ще діють односторонні аукціони замість спільних.
Грудень традиційно є одним із найуспішніших місяців для українських виробників сиру за рівнем продажів, однак 2025 року позитивною динамікою можуть похвалитися далеко не всі компанії галузі, повідомило аналітичне видання “Інфагро”.
“Хоча споживання сиру в Україні, ймовірно, зросло, основне зростання припало на імпортну продукцію”, – зазначили аналітики і додали, що це пояснюється значною ціновою перевагою європейських сирів.
Імпортери закуповують продукцію в країнах ЄС значно дешевше, ніж її виробляють в Україні, і найближчим часом її вартість, за прогнозом експертів, не зростатиме.
Агентство зауважило, що у листопаді імпорт сирів в Україну зріс, хоча й не настільки, як прогнозувалося. Їх було ввезено на 10% більше порівняно з жовтнем. На 4% зріс імпорт “білих” сирів. Водночас імпорт плавлених сирів скоротився на 18%.
Активніше зростання імпорту відбудеться в грудні, як це було торік, сподіваються експерти.
Вони нагадали, що споживання сирів в Україні досі не відновилося до довоєнного рівня, що ускладнює конкуренцію для національних виробників. За оцінками аналітиків, у 2025 році продажі напівтвердих сирів на внутрішньому ринку будуть на 17% меншими ніж у 2021 році. При цьому середній українець, як і до війни, споживає близько 2 кг такого сиру на рік, і приблизно чверть цього обсягу – це сири європейського виробництва.
“Експорт напівтвердих сирів з України залишається вдвічі меншим за імпорт. Водночас експортні ціни перевищують імпортні. В листопаді також різко скоротився експорт плавлених сирних продуктів — до найнижчого рівня з початку року”, – констатували в “Інфагро”.
Україна в січні-листопаді 2025 року збільшила імпорт електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у 3,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2024 року — до $1,513 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Найактивніше поставки здійснювалися з країн Європейського Союзу. Лідерами стали Румунія — $321,6 млн (21,3% загального обсягу імпорту), Чехія — $271,2 млн (17,9%) і Польща — $189,1 млн (12,5%). Для порівняння, рік тому найбільшими експортерами генераторного обладнання в Україну були Китай (24,2% або $115 млн), Туреччина (18,5%) і Чехія (15,6%).
У листопаді 2025 року імпорт генераторів зріс на 27,2% порівняно з листопадом 2024 року — до $116,4 млн, проте виявився на 38% нижчим за жовтневий показник.
Експорт українських електрогенераторів за 11 місяців склав лише $3,6 млн (роком раніше — $1,6 млн), основними напрямками поставок стали Чехія, Латвія і Болгарія.
Зростання імпорту пов’язане з триваючими програмами з посилення енергетичної стійкості та резервного електропостачання, а також з чинним звільненням від сплати мита та ПДВ при ввезенні електрогенераторів, введеним українським урядом влітку 2024 року.
