У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом лютого, березня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 9 компаній: Укрнафта, ВК Укрнафтобуріння, Укрзалізниця, Тепла, СП БНК тощо. У секції продано 1,58 млн куб. м природного газу. Було реалізовано природний газ виключно з постачанням у ГТС у лютому та березні. Ціни реалізованих позицій перебували у діапазоні 19718-21150 грн./тис. куб. м без ПДВ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 36 угод загальним обсягом 826 тис. куб. м.
Ринки газу розпочали тиждень з спаду на тлі різкого покращення прогнозів температури для Європи та Великої Британії до кінця лютого. На додаток до зростання вітрогенерації це має обмежити попит на газ в електроенергетиці.
Геополітичні премії за ризик викликали оптимізм у середу вдень, коли Іран тимчасово закрив частину Ормузької протоки, очевидно, у відповідь на посилення військової присутності США в Аравійському морі. Іранські інформаційні агентства повідомили, що частини протоки були закриті на кілька годин (для безпеки судноплавства), щоб дозволити Корпусу вартових ісламської революції проводити військові навчання. В результаті ціни на газ зміцнилися по всій кривій на останній сесії у четвер, причому голландський контракт М+1 зріс на 16% у внутрішньоденній торгівлі, підтриманий відновленням напруженості між США та Іраном, що більше збільшило геополітичний ризик та сприяло швидкому укладенню контрактів. Зростання цін стало поступово більш приглушеним далі по кривій, а вплив значною мірою зник, починаючи з контрактів на літо 2027 року. Не слід відкидати можливі затримки з постачанням СПГ, розвиток торгових угод та розширення світової економіки, бо все це фактори, які сприяють зростанню у довгостроковій перспективі.
Тепліші температури наступного тижня підтримають рівні запасів у газових сховищах ЄС, які зараз заповнені на 33%, проти 5-річного середнього ~49%. Ключові країни за потужностями зберігання – Німеччина, Франція та Нідерланди також виснажені – 23%, 23,6% та 14,3% відповідно, при цьому Нідерланди можуть зіткнутися з потенційним повним виснаженням до кінця зими.
Майбутнє зростання обсягів постачання американського СПГ продовжує пом’якшувати побоювання. Golden Pass (США) наблизився до старту виробництва LNG, отримавши 300 мільйонів кубічних футів газу в середу, 18 лютого; ринок закладає можливість перших відвантажень уже на початку березня. Важливо, що це один із найбільших експортних терміналів США, тому кожен крок до введення в експлуатацію відчутно впливає на очікування балансу LNG для Європи.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі близько 25,3 млн куб. м на добу та був незмінним відносно попереднього тижня. Імпорт був присутній з усіх суміжних країн Європи. Основу імпорту складав польський напрямок. Експорт з митного складу був присутнім у розмірі близько 1,3 млн куб. м на добу, в напрямку Молдови. В сховищах України знаходилось 9,78 (-2,2%) млрд куб. м природного газу. Відбір складав близько 45 млн куб. м на добу.
Nova Post Europe у 2025 році збільшила вдвічі кількість відділень у 16 країнах Європи та довела її до 800, повідомив CEO Nova Post Europe Олександр Лисовець в інтерв’ю Forbes Ukraine.
“В певний момент зрозуміли, що замість гонитви за кількістю держав краще концентруватися на заглибленні у вже наявні ринки… Ми починали з копіювання української моделі, але досить швидко зрозуміли, що кожен ринок потребує власної логіки входу й масштабування”, – пояснив він зміну стратегії зростання.
За словами Лисовця, у 2025 році найбільше відділень було відкрито у Польщі – 32, в Молдові – 25, у Німеччині та Іспанії запрацювало по 24 відділень, а загальна кількість співробітників досягла 1,67 тис.
CEO уточнив, що більшість з 800 точок обслуговування є партнерськими відділеннями та PUDO (pick-up/drop-off) на базі партнерських бізнесів.
“Компанія активно зміщує фокус у бік партнерства: торік 90% нових точок обслуговування були партнерськими. Але у кожній країні ми дивимося на наявну інфраструктуру”, – зауважив Лисовець та навів приклад Польщі, де працює InPost із понад 25 000 поштоматів, тож немає сенсу будувати там свою мережу.
Він також повідомив, що Молдова – єдина країна у Європі, де стратегія передбачає побудову повноцінної власної інфраструктури, повторюючи модель ” Нової пошти ” в Україні. Зокрема, у 2025 році там було запущено повноцінну франшизу, в якій працює 21 партнерське відділення.
CEO Nova Post Europe наголосив, що у 2025 році в Молдові компанія зросла утричі. Станом на зараз інвестується EUR2 млн у новий сортувальний хаб, що буде у 5 разів більшим за попередній. Зокрема, цю суму планується спрямувати на розширення фізичної присутності, яка передбачатиме поміж іншим встановлення 150 поштоматів, відкриття 150 PUDO, шести власних відділень та 60 партнерських.
“Мета – забезпечити максимальне покриття та зручність для клієнтів”, – підкреслив в інтерв’ю Лисовець.
За його словами, за підсумками четвертого кварталу 2025 року Nova Post Europe вийшла на прибутковість у Польщі, Молдові, Чехії та Латвії.
Компанія, яка торік обробила 13 млн міжнародних відправлень, у 2026 році планує наростити цей обсяг на понад 30% і підтримувати такий темп до 2030 року. Як зазначив CEO, ці плани будуть підкріплені новим етапом європейської експансії із інвестиціями на понад $5 млн. Зокрема, передбачається запуск автоматизованої лінії в Чехії та власну ЦСС у Німеччині.
“У Польщі інвестуємо $1,8 млн у відкриття 300 партнерських мінівідділень, що дозволить швидко збільшити мережу, використовуючи вже наявну інфраструктуру наших партнерів для ефективного масштабування”, – додав Лисовець.
За його словами, сума інвестицій в Іспанію становитиме близько $0,64 млн, які буде спрямовано на відкриття 50 PUDO та 86 партнерських мінівідділень.
CEO також зазначив, що у середньому частка українців серед клієнтів Nova Post за кордоном становить близько 60%, але у Молдові вона менше за 1%.
У жовні 2025 року співзасновник компанії Володимир Поперешнюк повідомляв, що група компаній “Нова” (Nova), в яку входять лідер експрес-доставки “Нова пошта” та фінансовий сервіс “НоваПей” (ТМ NovaPay), планує зрости в 4 рази за 5 років.
CEO Nova Post Europe у свою чергу зауважив, що зростання учетверо неможливе тільки в межах традиційної доставки, наявної клієнтської бази або без оновлення пакету послуг.
“Йдеться не лише про зростання наявних обсягів, а про розширення самого ринку для компанії через нові продукти, сервіси й сценарії використання. Бачимо величезний простір для масштабування там, де ми ще навіть не починали по-справжньому розгортати свій потенціал”, – наголосив Лисовець.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
Україна відкриє десять експортних центрів у країнах Європи до кінця поточного 2026 року, повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Сьогодні ми відкриваємо експорт. У Європі у 2026 році буде вже десять експортних центрів. Це і Балтійські країни, і країни Північної Європи. У 2026-му працюватимуть десять представництв”, – сказав Зеленський під час спілкування з викладачами та студентами Київського авіаційного інституту з нагоди 120-річчя від дня народження авіаконструктора Олега Антонова.
Середній рівень працевлаштування українських біженців віком 20-64 років у країнах Європи на середину 2025 року складав 57%, включаючи самозайнятість та неформальну роботу, що на 22 відсоткових пункти (в.п.) нижче за порівнянний показник для громадян країни перебування, йдеться у опитуванні УВКБ ООН щодо інтеграції українських біженців на ринок праці.
“Результати значно різняться: країни, що межують з Україною, як правило, фіксують найвищі рівні зайнятості, тоді як країни Західної Європи та Північної Європи демонструють значно нижчі рівні, навіть з урахуванням відмінностей у профілях біженців”, – зазначається у документі, який складений на основі даних 6817 респондентів.
Згідно із публікацією, 3% тих, кому 20-64 роки (або 5% від тих, хто працює), є самозайнятими або підприємцями.
Зазначається, що володіння місцевою мовою є одним із найсильніших предикторів зайнятості, а довший термін перебування в країні перебування також пов’язаний з покращеним виходом на ринок праці.
Згідно з даними, лідирують за рівнем працевлаштування Естонія та Угорщина – відповідно 72% та 71%, за якими слідують Велика Британія (69%), Польща (68%), Болгарія (67%), Чехія (66%), Нідерланди (64%).
Близький до середнього показник демонструють Іспанія (61%), Італія (58%), Литва (57%), Франція (53%), Румунія (50%), Молдова, Ірландія та Бельгія (по 46%).
Суттєво нижчі показники працевлаштування українських біженців, згідно опитування, у Швеції (43%), Фінляндії (40%), Данії та Німеччині (по 39%), Норвегії (37%) та Швейцарії (29%).
“Однак проблема неповної зайнятості залишається поширеною. Майже 60% працюючих біженців повідомляють, що працюють нижче свого рівня кваліфікації, і вони майже вдвічі частіше, ніж громадяни країни, займають низькокваліфіковані роботи”, – констатується у документі УВКБ ООН.
Згідно з ним, серед біженців з вищою освітою понад третина працює на низькокваліфікованих професіях порівняно з 7% громадян країни перебування. На думку дослідників, ця невідповідність між навичками, ймовірно, є основною причиною 40% медіанної різниці в заробітній платні між біженцями та приймаючими країнами.
Зазначається також, що на відміну від рівня зайнятості, неповна зайнятість суттєво не покращується з часом, якщо врахувати мову, галузеву безперервність, освіту та перешкоди на ринку праці, що свідчить про наявність структурних бар’єрів, які потребують цілеспрямованого втручання.
На думку УВКБ ООН, зменшення розривів у зайнятості та продуктивності праці призведе до суттєвих макроекономічних вигод: за досягнення середніх показників по країні це може збільшити річне зростання ВВП до 0,7 процентного пункту в деяких країнах, особливо там, де чисельність біженців велика, а розрив у продуктивності значний.
Серед інших спостережень дослідження – дорослі віком 50–64 років мають приблизно на 10 в.п. нижчу ймовірність працевлаштування порівняно з тими, хто молодше. Чоловіки на 7 в.п. частіше працевлаштовуються, ніж жінки. Наявність професійно-технічного диплома збільшує ймовірність працевлаштування приблизно на 5 в.п. порівняно з тими, хто має лише середню освіту. Але більш вищі ступені забезпечують лише обмежені додаткові переваги — близько 10 в.п. загалом — з незначною різницею між ступенями бакалавра та магістра.
Проживання з маленькими дітьми віком до 6 років знижує ймовірність працевлаштування на 11 в.п., що узгоджується з іншими дослідженнями, які визначають обмеження у догляді за дітьми як важливу перешкоду.
В той же час проживання на самоті збільшує ймовірність працевлаштування на 8 в.п.
Несподівано, проживання з людьми похилого віку (65+) пов’язане зі збільшенням ймовірності працевлаштування на 6 в.п., що свідчить про те, що більшість людей похилого віку можуть не потребувати інтенсивного догляду з боку членів домогосподарства, а радше надавати підтримку з виконанням домашніх обов’язків.
Щодо мови, то респонденти, які повідомляють про хоча б певне знання місцевої мови, мають на 13 в.п. більше шансів бути працевлаштованими, ніж ті, хто не знає її взагалі або має лише мінімальні знання. Примітно, що більш високий рівень володіння мовою, здається, не дає додаткових переваг, а це означає, що типи вакансій, доступні для українських біженців (переважно низькокваліфікованих), можуть не вимагати високого рівня мовних знань
Зрештою, зазначається у досліджені, існує чіткий зв’язок між ймовірністю працевлаштування та часом, що минув з моменту прибуття. Хоча суттєвої різниці між прибуттям протягом останніх шести місяців та протягом одного року не спостерігається, ймовірність працевлаштування зростає на 10 в.п. відносно базового рівня для тих, хто прибув 1–2 роки тому, на 14 в.п. протягом 2–3 років тому та на 20 в.п. для тих, хто прибув понад три роки тому.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 16 січня 2026 року оцінювалась в 5,349 млн (на 11 грудня – 5,311 млн), а загалом у світі – у 5,898 млн (5,860 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на кінець 2025 року, 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,340 млн на липень та 3,76 млн на квітень.
Україна отримала 300 генераторів у межах підтримки від Ініціативи співробітництва в Південно-Східній Європі (SECI), повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.
«Загальна потужність партії — 1,6 МВт, вартість — понад 417 тис. євро», — написав Кулеба в Telegram.
За його словами, генератори отримають Київ, Одеса, Суми, Херсон, Миколаїв і Львів. У пріоритеті — лікарні, пологові будинки, школи, дитячі садки та інші об’єкти соціальної сфери.
SECI (Southeast European Cooperative Initiative) — регіональний формат співробітництва країн Південно-Східної Європи; у 1999 році було підписано профільний договір SECI про співробітництво у сфері запобігання та боротьби з транскордонною злочинністю.
Операційний центр, створений у межах SECI (SECI Center), із 7 жовтня 2011 року діє як SELEC (Southeast European Law Enforcement Center) — міжнародна договірна організація, що об’єднує ресурси поліції та митниці для протидії транскордонній організованій злочинності.
Країни-учасниці (держави-члени SELEC): Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Греція, Угорщина, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Румунія, Сербія та Туреччина.
Штаб-квартира SELEC розташована в Бухаресті (Палац парламенту Румунії).
