Міністерство культури України повідомляє про включення до Попереднього списку ЮНЕСКО транснаціонального Культурного комплексу “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля”.
“До його складу входять 15 об’єктів археології, розташованих на території 8 областей України, а також 36 в Румунії та 20 в Республіці Молдова. Попереду – наступний етап: підготовка повного номінаційного досьє для подання до ЮНЕСКО з метою включення зазначених об’єктів до Списку всесвітньої спадщини”, – йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що включені українські об’єкти репрезентують археологічні пам’ятки, що відображають високий рівень розвитку поселень, планування та матеріальної культури епохи енеоліту на території сучасної України.
Як повідомлялося, 18 вересня 2025 року міністерства культури України, Румунії та Молдови підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва у підготовці та просуванні спільного номінаційного досьє. Документ закріпив наміри трьох країн спільно підготувати та подати транснаціональний серійний об’єкт Культурний комплекс “Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля” до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Україна отримає $1,3 млн від Швеції через ЮНЕСКО у 2026-2027 рр. для реалізації проєктів зі збереження культурної спадщини, зокрема в Національному заповіднику “Хортиця”, та зміцнення інституційної спроможності, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, Швеція надає цю підтримку для захисту об’єктів культурної спадщини України, яким загрожує війна.
Сибіга зазначив, що жорстока агресивна війна Росії проти України має на меті знищення культурної спадщини та підрив культурної ідентичності держави.
“Підтримка Швеції забезпечить захист та збереження українських об’єктів культурної спадщини, яким загрожує війна Росії проти України. Захист культури означає збереження нашої ідентичності та стійкості, що є важливим для майбутнього України та всієї Європи. Я дякую Швеції за підтримку України”, – зазначив міністр у дописі в соціальній мережі Х.
До Києва прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО (ICOMOS) для оцінки стану збереження об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема Національного заповідника “Софія Київська” та прилеглих монастирських споруд, а також Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, повідомляє Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА).
“Під час візиту делегації обговорили поточний стан території, виклики щодо збереження історичного середовища та подальші кроки з удосконалення режимів використання буферної зони відповідно до міжнародних зобов’язань України”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у межах моніторингу місія оглянула низку об’єктів: будівлю на розі вул. Софіївської, 20/21 та вул. Володимирської, 21/20, якій минулого року присвоїли статус щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини та яку внесли до реєстру памʼяток; будівлю на вул. Олеся Гончара, 17/23, на якій, відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, запропоновано здійснити демонтаж надбудованих поверхів із приведенням висоти будівлі до параметрів сусідньої історичної забудови; будівлю на вул. Великій Житомирській, 32 (так званий будинок зі зміями та каштанами), що знаходиться в процесі реставрації; частково Пейзажну алею.
Як повідомлялося, у ніч проти 24 січня об’єкти заповідника “Києво-Печерська лавра”, внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнали пошкоджень унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки. Зокрема, пошкоджень зазнали: Корпус №№66 — вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та Корпус №67 (Аннозачатіївська церква). Так, вибуховою хвилею вибито частину вікон і дверей, а також у значній кількості місць пошкоджено фрагменти штукатурного оздоблення.
10 червня 2025 року Софійський собор зазнав ушкоджень унаслідок ворожого обстрілу.
Міністерство культури та інформаційної політики заявляє, що ЮНЕСКО посилює підтримку та здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні.
“Днями у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі під час 219 сесії ЮНЕСКО ухвалило рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні. Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно-визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО в заходах із відновлення України в рамках мандата Організації”, – йдеться в повідомленні прес-служби міністерства.
Зазначається, що рішенням передбачено здійснення генеральним директором ЮНЕСКО активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву РФ дамби Каховської ГЕС, а результатом моніторингу має стати підготовка плану дій з подолання негативних наслідків для довкілля у зв’язку з цим екоцидом.
Крім того, на сесії директор зі стратегічного планування Секретаріату ЮНЕСКО представив доповідь генерального директора ЮНЕСКО щодо вжитих заходів з виконання “Програми дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні”.
Згідно з документом, ЮНЕСКО мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні.
“Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих галузях, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, і закликали ЮНЕСКО продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата Організації в Україні. Заява Групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України із суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав”, – ідеться в повідомленні.
Генеральний директор ЮНЕСКО Одрі Азуле прибула в Україну, повідомила перший заступник глави МЗС України Еміне Джапарова.
“Як голова Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО маю честь вітати в Києві Одрі Азулай. Візит гендиректорки UNESCO є величезним знаком підтримки наших зусиль із захисту та відновлення культури, освіти, науки, молоді, спорту та ЗМІ в Україні. Ці питання – на порядку денному сьогодні”, – написала вона у Twitter.
Традиційний французький хлібний батон – багет – на засіданні 17-го міжурядового комітету ЮНЕСКО зареєстрували в репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Комітет проголосував одноголосно за рішення визнати такий статус за майстерністю та культурою виготовлення багета.
“Величезна гордість”, – так прокоментував це рішення присутній при голосуванні голова Національної конфедерації французьких хлібобулочних і кондитерських виробів Домінік Анракт.
З такої нагоди не змусила на себе чекати й реакція уряду. Міністр культури Рима Абдул-Малак вказала на важливість цієї “емблеми французької культурної спадщини”. “У своїх різних формах, традиційних або наново винайдених нашими майстрами, багет задавав ритм повсякденному життю французів – вранці, опівдні та ввечері – протягом кількох століть і експортувався в багато країн”, – заявила вона.
Міністр-делегат з питань малого та середнього бізнесу, торгівлі, ремісництва та туризму Олівія Грегуар, зі свого боку, привітала “визнання культури виготовлення багета, яку нам належить зберегти і захистити, щоб забезпечити передачу цієї спадщини”.
