Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у 2025 році провів ланку важливих ремонтів обладнання та розширив сортамент продукції на сім позицій.
Згідно з інформацією підприємства, у 2025 році попри перешкоди в умовах війни підприємство продовжувало працювати, розвиватися та підтримувати економічну міць регіону та України.
Так, попри логістичні труднощі та енергетичну нестабільність, “Каметсталь” виконала найамбітнішу за роки війни програму капітальних ремонтів, найважливіші поміж яких – капремонт доменної печі №9, комплекс капремонтів основного обладнання обох конвертерів, установки “піч-ківш” №1, МБЛЗ-1, капремонти сортопрокатного та трубозаготівельного станів.
Констатується, що “Каметсталь” розширила сортамент на 7 позицій і вчергове стала лідером серед підприємств “Метінвесту”. Завод першим серед підприємств групи ввів в експлуатацію газопоршневу електростанцію для генерації власної електроенергії. Це дало змогу підвищити енергобезпеку роботи основного виробничого обладнання у воєнний час.
У конвертерному цеху виконано реконструкцію машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1: у два етапи оновлено важливе електроустаткування, АСУТП, а також ключове обладнання тягнуче-правильних пристроїв машини. Також модернізовано електрообладнання МБЛЗ №2.
Крім того, завершено будівництво і введено в експлуатацію нові надземні водоводи підвищеного та середнього тиску для забезпечення технологічних процесів насамперед конвертерного та вапняно-випалювального цехів.
У 2025 році у поліпшення умов робочого побуту на підприємстві компанія інвестувала майже 43 млн грн.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з яких вже побудовано 22 заводи і 15 – в процесі будівництва, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства. Як повідомлялося, на кінець 2024 року в індустріальних парках діяло або будувалося 25 промпідприємств, з яких 12 були побудовані.
Серед діючих або споруджуваних станом на кінець минулого року – підприємства в сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування та інші. Діючі підприємства створили 3716 робочих місць.
Мінекономіки також нагадує, що в 2025 році прийняло рішення про надання державного стимулювання 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,77 млн грн.
Крім того, протягом року перераховано 202,91 млн грн двом індустріальним паркам, рішення щодо яких були прийняті в 2024 році.
Таким чином, загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, підсумовує міністерство.
«2025-й став роком, коли кількість індустріальних парків перетворюється на реальні майданчики для розгортання політики »Зроблено в Україні”. Майже мільярд гривень держстимулювання індустріальним паркам цього року – це інвестиція в інфраструктуру, яка вже сьогодні дає життя новим заводам. Держава закладає фундамент, а бізнес перетворює його на нові потужності та робочі місця”, – цитується в повідомленні міністр економіки Олексій Соболєв.
Як повідомлялося, держстимулювання минулого року отримали 13 індустріальних парків.
Станом на 31 грудня 2025 року до Реєстру індустріальних парків включено 118 індустріальних парків, з яких 24 парки були включені протягом 2025 року. Водночас вісім парків, які не здійснювали жодної діяльності, були виключені з Реєстру.
Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків» передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування. Державна підтримка може бути спрямована на будівництво доріг, електричних мереж, систем водопостачання та водовідведення, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв.
Держстимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% на суму до 150 млн грн на один ІП, а для деокупованих територій у співвідношенні 80% на 20%.
Мінекономіки реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком і Сенс Банком.
Для учасників ІП також передбачено ряд фіскальних стимулів.
АТ “Таскомбанк” виставило на аукціон завод з виробництва поризованих керамічних блоків “Слобожанська Будівельна Кераміка” (СБК) в Київській області на електронному майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Мін’юсту), повідомляє пресслужба СЕТАМ.
Аукціон щодо “Київська філія “СБК” заплановано на 2 січня 2026 року, заявки приймають до 1 січня, стартова ціна лота – 76,8 млн грн. Об’єкт розташований у Київській області, Бородянський район, село Озера.
До складу лота входить виробничий комплекс загальною площею 15 906,4 кв. м, 212 одиниць промислового обладнання, а також земельна ділянка.
Продаж передбачає право на укладення договору фінансового лізингу та договору купівлі продажу щодо об’єктів нерухомого та рухомого майна, яке належить банку.
Деталі аукціону та умови участі доступні за посиланням: is.gd/Jr3aDv
Електронний аукціон OpenMarket працює в України з 2014 року та є зручним інструментом придбання й реалізації майна онлайн. Загалом через систему вже реалізовано активів на понад 26,7 млрд грн.
АУКЦІОН, будівельна кераміка, ВИРОБНИЦТВО, ЗАВОД, СБК, ТАСкомбанк
Завод “ЕлектронМаш” (Львів), який входить до складу корпорації “Електрон”, та філія “ВП “Рівненська АЕС” НАЕК “Енергоатом” підписали договір щодо поставки п’яти нових великих міських автобусів за очікувані 75,375 млн грн (без ПДВ).
Згідно з інформацією в “Прозорро”, договір укладено 24 грудня після того, як “ЕлектронМаш” було визнано переможцем відповідних торгів, де він був єдиним учасником.
Згідно з договором загальною вартістю 90,45 млн грн (з ПДВ), автобуси будуть поставлятись протягом 245 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Передбачена 30%-ва передоплата (27,135 млн грн) упродовж 30 календарних днів від дати його підписання.
Як повідомлялося, “ЕлектронМаш” запропонував 12-метрові низькопідлогові автобуси “Електрон” А18501 за ціною 15,075 млн грн (без ПДВ) кожен.
Автобуси виготовлено цього року. Вони оснащені дизельним двигуном Cummins екологічного стандарту Євро 6, автоматичною коробкою ZF, системою EBS. Кожен розрахований на понад 100 пасажирів (не менше ніж 30 сидячих), обладнаний відкидним пандусом і ременями в салоні для фіксації інвалідного візка.
Автобуси “Електрон” А18501 вперше були представлені виробником 2016 року, наразі експлуатуються у Львові та Ужгороді.
Рівненська АЕС оголосила тендер на закупівлю п’яти великих автобусів 17 жовтня цього року зі строком поставки до 30 листопада 2026 року. Аукціон було намічено на 28 жовтня, однак замовник декілька разів переносив кінцевий термін подання пропозицій та його дату.
Як повідомлялося, великий український виробник автобусів корпорація “Еталон” вважала, що умови тендеру дискримінаційні, прописані під турецький автобус Temsa LF 12, а також зазначала, що за оголошену ціну змогла б запропонувати сім автобусів “Еталон” замість п’яти. Однак замовник не став змінювати умови тендера, які пропонував “Еталон”.
ТОВ “Завод “ЕлектронМаш”, у якому АТ “Концерн-Електрон” володіє часткою в 55%, спеціалізується на проектуванні та виробництві трамваїв, тролейбусів, електробусів та міських пасажирських автобусів, агрегатів та запасних частин.
Завод 2024 року збільшив чистий дохід на 87,7% порівняно з попереднім роком – до 244 млн грн, чистий прибуток становив 0,06 млн грн проти 0,9 млн грн у 2023-му.
Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредитну угоду на суму $40 млн терміном на 10 років для однієї з дочірніх компаній найбільшого виробника цукру в Україні агропромислового холдингу “Астарта”.
“DFC співфінансуватиме з Міжнародною фінансовою корпорацією капітальні інвестиції та операційні витрати, пов’язані з будівництвом заводу з виробництва соєвого білкового концентрату (SPC)”, – проінформував агрохолдинг.
Як повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук у вересні 2025 року, “Астарта” має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
Компанія “Будшляхмаш” почала будівництво нового виробничого комплексу у Броварах (Київська обл.) площею 3000 кв. м, де буде розташовано виробництво автомобільних рам, що дозволить довести рівень локалізації комунальної та спецтехніки, яку випускає підприємство, з існуючих 40-60% до 75%, повідомив заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Старт виробництва автомобільних рам заплановано на середину 2026 року”, – написав він у Facebook у вівторок.
За його словами, цього показника (40-60% локалізації) вдалося досягти завдяки ліцензійному SKD-збиранню техніки на базі шасі Daewoo та JAC з правом використовувати власний VIN-код.
“Контракт з цими компаніями передбачає дозвіл на заміну імпортних складових техніки українськими”, – повідомив Кисилевський.
Нардеп зазначив, що після запуску виробництва рам “Будшляхмаш” планує налагодити випуск колісних осей, а також замовляти в інших українських виробників шини, паливні баки та пластикові елементи.
“А вже наступної весни “Будшляхмаш” планує почати освоєння нового виробничого майданчика на околицях Броварів для створення індустріального парку з машинобудівним кластером. На площі 11 га буде збудовано 40 тис. кв. м. промислових будівель. Загальний обсяг інвестицій у цей проект – близько $40 млн”, – повідомив Кисилевський.
За його словами, що інвестиції у нові виробництва стимулює законодавство про локалізацію. Поточного року воно вимагає при публічних закупівлях техніки обов’язкову українську складову на рівні не менше 25%, а у 2026 році рівень мінімальної локалізації збільшиться до 30%.
“Будшляхмаш” виробляє самоскиди, сміттєвози, автокрани, піскорозкидувальні та поливні машини, евакуатори та іншу техніку. У 2025 році обсяги виробництва становлять близько 70 од. на місяць.
За даними opendatabot, 2024 року завод “Спецбудмаш” в Броварах, де виробляється автотехніка групи “Будшляхмаш”, 2024 рок отримав 4,2 млрд грн доходу та 298,5 млн грн чистого прибутку, а за 9 місяців поточного року – вдповідно 3,3 млрд грн та 265 млн грн.
Кінцеві бенефіциари – Мирослав та Олександр Гуйван.
Група компаній “Будшляхмаш” – офіційний представник в Україні вітчизняних і зарубіжних виробників спеціальної, дорожньої та комунальної техніки (бренди JAC, Scania, Renault, MAN, Pronar, Daewoo, Спецбудмаш).
ТОВ “Торговий дім “Будшляхмаш” минулого року отримало 2,18 млрд грн доходу та 22,9 млн грн чистого прибутку, а за січень-вересень 2925 року – відповідно 138,7 млн грн та 1,9 млн грн.
Кінцевим бенефіциаром є Мирослав Гуйван.
