Як повідомляє Fixygen, ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) проведе 3 квітня 2026 року річні загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, на яких планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та порядок покриття збитків, повідомило підприємство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
“Затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та затвердити порядок покриття збитків товариства. А саме, враховуючи відсутність прибутку товариства, здійснювати покриття збитків за рахунок майбутніх періодів”, — йдеться у проекті рішення зборів.
До порядку денного також включено розгляд звітів наглядової ради та виконавчого органу за минулий рік, прийняття нових редакцій положень про органи управління, а також попереднє схвалення значних правочинів, вартість яких може перевищувати 25% та 50% вартості активів компанії.
ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) засноване у жовтні 1996 року. Підприємство спеціалізується на виробництві прянощів і приправ, а також інших харчових продуктів, готових кормів для тварин та агрохімічної продукції.
Згідно з даними Opendatabot, підприємство у 2024 році наростило чистий збиток на 11,8% порівняно з 2023 роком — до 2,145 млн грн. Водночас його дохід зріс на 5,22% — до 4,493 млн грн. Активи заводу за рік скоротилися на 10,2% — до 22,091 млн грн, а зобов’язання зменшилися на 0,5% — до 33,227 млн грн. Згідно з прогнозом ресурсу, очікуваний дохід підприємства за підсумками 2025 року прогнозується на рівні 5,122 млн грн. Статутний капітал ПрАТ – 220,353 тис. грн.
Бенефіціарами підприємства є Григорій і Леонід Костюки, кожен із яких володіє по 45,8615% акцій підприємства.
Заводи азотного холдингу Ostchem за підсумками 2025 року виготовили 1,571 млн тонн мінеральних добрив, що на 12,7% менше, ніж у 2024 році, коли скорочення порівняно із 2023 роком становило 13%, йдеться у пресрелізі холдингу.
Згідно з ним, черкаський “Азот” у 2025 році випустив 1,017 млн тонн мінеральних добрив, “Рівнеазот” – 554,3 тис. тонн, тоді як роком раніше – відповідно 1,4 млн тонн та 407 тис. тонн.
Ключовими продуктами, які виробляли заводи Ostchem у 2025 році, стали аміачна селітра – 672,4 тис. тонн (42,8% від загального обсягу), КАС – 539,17 тис. тонн (34,3%), карбамід – 232,03 тис. тонн (14,8%) та аміак – 61,47 тис. тонн (3,9%).
Порівняно з 2024 роком, випуск аміачної селітри скоротився на 11,6%, карбаміду – на 42,3%, аміаку – на 18,0%. У той же час, виробництво КАС збільшилось на 6,4%.
“2025 року українська хімічна промисловість працювала у стресових умовах. Зростання собівартості, нестабільне енергопостачання та тиск дешевого імпорту безпосередньо порушують питання про виживання галузі. Скажу відверто: у такому середовищі йдеться вже не про маржинальність, а про збереження виробничої бази країни”, – наводиться у релізі коментар директора із виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
За його словами, основними факторами, які продовжували стримувати виробництво у 2025 році, стали висока вартість енергоресурсів, нестабільне електропостачання, військові ризики, зниження платоспроможного попиту з боку аграріїв, а також тиск імпорту, що зберігається.
Павлючук наголосив, що у 2025 році заводи працювали виключно під підтверджений попит та концентрувалися на продуктах, затребуваних у поточних ринкових умовах.
За даними Ostchem, у 2025 році загальний обсяг імпорту мінеральних добрив в Україну становив 2,94 млн тонн, з них азотних — 1,77 млн тонн, тоді як у 2024 році ці показники склали відповідно 2,49 млн тонн та 1,4 млн тонн.
Найбільші обсяги імпорту у 2025 році припали на карбамід – 650,4 тис. тонн та аміачну селітру – 446,5 тис. тонн.
По карбаміду основними країнами-постачальниками стали Азербайджан (392,7 тис. тонн) і Туркменістан (158,2 тис. тонн), по аміачній селітрі – Польща (214,2 тис. тонн), Болгарія (119,5 тис. тонн), Казахстан (45,1 тис. тонн) та Узбекистан (29,4 тис. тонн).
Ostchem із посиланням на дані Eurostat додала, що у 2025 році зафіксовано зростання імпорту російських добрив до країн ЄС, зокрема до Польщі, майже в 1,5 рази. Така структура імпорту посилює ціновий тиск на внутрішній український ринок і впливає безпосередньо на завантаження українських виробничих потужностей, зазначили у холдингу.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, який об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також “Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які перебувають на окупованих територіях та не працюють.
Group DF консолідує активи бізнесмена Дмитра Фірташа у хімічній, титановій та портовій галузях, а також у сфері інфраструктури, логістики, сільського господарства та медіа.
ПрАТ “Кременчуцький завод металевих виробів” (Полтавська обл.) за підсумками роботи 2025 року знизило чистий прибуток на 87% порівняно з попереднім роком – до 742,947 тис. грн з 5 млн 568,961 тис. грн.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 березня поточного року в дистанційному режимі, за результатами фінансово-господарської діяльності товариства в 2025 році пропонується затвердити прибуток у розмірі 742тис. 947,69 грн.
При цьому пропонується отриманий у 2025 році прибуток залишити нерозподіленим.
Акціонери мають намір припинити достроково повноваження членів наглядової ради і обрати нових.
Як повідомлялось, за результатами фінансово-господарської діяльності компанії у 2024 році прибуток розміром 5 млн 568,961 тис. грн також пропонувалось залишити нерозподіленим.
Кременчуцький завод металевих виробів створено у 1994 році на базі державного підприємства “Кременчуцький завод спецметалоконструкцій та виробів зв’язку” шляхом його корпоратизації. У 2008 році Крюківський вагонобудівний завод (КВСЗ) придбав Кременчуцький завод металевих виробів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, компанії AS Skinest Finants (Естонія), яка є акціонером КВСЗ, належить 75% ПрАТ “Кременчуцький завод металевих виробів”.
Статутний капітал компанії становить 1067,2 тис. грн, номінал акції – 0,05 грн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” розпочав постачання прокату на трубний завод “Метінвесту” в Румунії – “Метінвест Тубулар Ясси”, який увійшов до складу групи наприкінці 2025 року.
Згідно із пресрелізом у четвер, від початку 2026 року підприємство відвантажило 22 тис. тонн гарячекатаного прокату з конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Загалом цьогоріч на трубний завод планується постачити до 180 тис. тонн прокату.
“Запоріжстальський прокат затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі “Метінвест” та налагоджувати новий формат співпраці для посилення економічного партнерства між Україною та Європою”, – зазначив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” Тарас Шевченко, слова якого наведено в повідомленні.
При цьому уточнюється, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей широко затребуваний у трубній галузі завдяки своїм механічним властивостям, що забезпечують надійність і міцність готових виробів. Така продукція витримує значні навантаження, зокрема ударні, працює під тиском, добре зварюється та зберігає стабільні експлуатаційні характеристики.
“Прокат “Запоріжсталі” використовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають європейським стандартам EN 10219 та EN 10217 та застосовуються в геотермальній інженерії, енергетиці, будівельній галузі, зокрема в системах пожежогасіння тощо. Труби зі сталі “Запоріжсталі” підтвердили повну відповідність високим вимогам під час випробувань, тож ми налагоджуємо довгострокову взаємовигідну співпрацю із запорізькими металургами”, – наголосив генеральний директор “Метінвест Тубулар Ясси” Космін Тома, якого цитує пресслужба компанії.
Найбільшими споживачами труб виробництва “Метінвест Тубулар Ясси” є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини та інших країн Європи.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році виробила 3,5 млн тонн чавуну, 3,2 млн тонн сталі та 2,8 млн тонн прокату.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Київський завод компанії Carlsberg Ukraine з метою забезпечення стабільного електропостачання встановив дизельгенераторну та когенераційну установки (ДГУ, КГУ) по 1,5 МВт, планує до кінця року встановити СЕС 500 кВт та установку зберігання е/е потужністю 5 МВт та ємністю 10 МВт*год, повідомив керівник групи автоматизації та електротехніки заводу Роман Сапіга.
“Наше підприємство має працювати безперебійно, тому для нас безперебійна робота генераційних установок є вкрай важливою. Ми обрали ДГУ на 1,5 МВт та КГУ на 1,5 МВт… Вони працюють “в острові” разом, між ними є зв’язок”, – розповів він на конференції Енерготех-2026, що відбулася днями в Києві.
Сапіга звернув увагу, що керування генерацією забезпечує спеціальна програма, над вдосконаленням якої постійно триває робота.
“Сидячи на робочому місці, ми бачимо майже всі елементи системи генерації й можемо запустити їх в роботу. Треба правильно керувати. Щоразу як стикалися з якоюсь проблемою, з’являлося нове автоматичне її рішення”, – поділився досвідом представник Carlsberg Ukraine.
За його словами, компанія також імпортує електроенергію, і програма керування дає змогу відстежувати споживання, аби не виходити за ліміти, за яких споживач не відключається за погодинними графіками (для цього він має імпортувати 60% свого споживання – ЕР).
“Є програма, яка відслідковує ціну на е/е на наступну добу й приймає рішення, чи буде запускатися КГУ і в які години, порівнюючи ціну е/е з ринку та вартість її виробництва з газу. Дуже круто працювало влітку і на початку осені, але з масовими відключеннями це не працює”, – зазначив Сапіга.
У планах київського заводу Carlsberg Ukraine на 2026 рік – диверсифікація джерел електроенергії.
“Плануємо СЕС 500 кВт. По установці зберігання енергії (УЗЕ) хочемо – 5 МВт потужність та 10 МВт*год ємність. Ми великий виробник. 3 МВт КГУ та ДГУ не забезпечують навіть половини споживання”, – сказав Сапіга в коментарі ЕНЕРГОРЕФОРМІ.
Як він зазначив, попередньо під будівництво СЕС планують шукати інвестора, з яким можна буде укласти прямі договори на електроенергію.
Крім того, Сапіга акцентував: головною причиною розвитку власного енергозабезпечення є не ціна е/е, а нестабільність мережі, оскільки за таких умов завод не може нормально працювати.
Одними з основних викликів 2025 року він назвав майже 60 годин роботи на власній генерації за умови повного відключення мережі, постійні зміни програмного забезпечення, зменшення тривалості переходу генеруючих установок “в острів” з 1,5 години до 15 хв.
“Яка моя порада: диверсифікація генерації й система управління, яка б враховувала всі наявні джерела, а також обрання надійних підрядників з хорошим послужним списком. Це особливо важливо для підприємств та бізнесів”, – резюмував Сапіга.
Carlsberg Ukraine є частиною Carlsberg Group, однієї з провідних пивоварних груп у світі з великим портфелем брендів пива та інших напоїв. До складу Carlsberg Ukraine входять заводи у Запоріжжі, Києві та Львові. У портфелі Carlsberg в Україні – пиво, алкогольні та безалкогольні напої таких торгових марок, як “Львівське”, Robert Doms, Baltika, Carlsberg, Tuborg, Kronenbourg 1664, “Арсенал”, “Квас Тарас”, Somersby тощо.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Карлсберг Україна” в 2024 році наростило доход на 15,5% – до 12,488 млрд грн, чистий прибуток – на 19,4%, до 2,18 млрд грн, боргові зобов`язання – на 34,9%, до 5,11 млрд грн, активи – на 33,1%, до 13,84 млрд грн. На підприємстві наразі працюють 1310 людей.
Коростенський завод залізобетонних шпал (завод ЗБШ, Житомирська обл.), що входить до структури “Укрзалізниці”, 2025 року збільшив чистий прибуток у 7,4 раза порівняно з 2024 роком – до 47,1 млн грн.
Згідно з фінансовою звітністю підприємства в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід за минулий рік зріс на 11,8% – до 478,2 млн грн.
Завод отримав 93,7 млн грн валового прибутку (в 3,9 раза більше), а прибуток від операційної діяльності збільшився в 7,4 раза – до 59,9 млн грн.
Водночас у звіті зазначається, що у четвертому кварталі 2025 року товариство отримало чистий дохід від реалізації 167,47 млн грн, що на 104,77 млн грн (в 2,7 раза) бiльше плану, але на 8,75 млн грн (-5%) менше, нiж за той самий період 2024 року, за рахунок зменшення замовлень на залiзобетонну продукцiю.
Коростенський ЗБШ спеціалізується на виробництві залізобетонних шпал, брусів стрілочних переводів, а також мобільних модульних укриттів.
Завантаження виробничих потужностей на 95% залежить вiд замовлення “Укрзалiзницi”.
Чисельнiсть персоналу заводу на початок 2026 року становила 363 особи, середньомiсячна заробiтна плата – 34,9 тис. грн.
За 2024 рiк підприємство виробило 269,81 тис. шпал та 80 комплектiв брусiв стрiлочних переводiв. Його чистий дохід скоротився на 10% порівняно з попереднім роком – до 427,8 млн грн, чистий прибуток збільшився у 4,6 раза – до 6,3 млн грн.
