Як повідомляє Сербський Економіст, влада Суботиці видала дозвіл на підготовчі роботи, що передують будівництву виробничого комплексу мегазаводу з випуску літій-залізо-фосфатних (LFP) батарей.
Інвестором проекту вказана компанія ElevenEs d.o.o. Subotica. Отриманий дозвіл стосується саме підготовки території – підготовки ґрунту, знесення існуючих об’єктів і створення супутньої інфраструктури. Для будівництва самих виробничих і допоміжних об’єктів буде потрібно окремий дозвіл.
Згідно з опублікованими даними, комплекс планується на кадастровій ділянці 36916/1 (Donji Grad) на землі площею 178 001 кв. м, що перебуває у приватній власності інвестора. Загальна брутто-площа майбутніх об’єктів заявлена на рівні 24 607 кв. м. Попередня вартість підготовчих робіт оцінюється в 116,55 млн динарів (без ПДВ), а старт можливий після набрання рішення чинності та подання повідомлення про початок робіт.
Проект мегазаводу LFP батарей в Суботиці, який раніше називали першою фабрикою такого типу в Європі, був анонсований в 2023 році. За більш ранніми оцінками, сумарні інвестиції можуть скласти близько 1 млрд євро, а зайнятість – близько 1 тис. осіб; у першій фазі найму ElevenEs планувала вийти приблизно на 350 співробітників. При цьому в 2025 році в галузевих повідомленнях також фігурував орієнтир інвестицій EUR 700 млн у дві фази і близько 1 тис. робочих місць – в контексті декларації підтримки, підписаної компанією з представниками Єврокомісії та Агентства розвитку Сербії.
Заявлена потужність підприємства в Суботиці – 1-2 ГВт-год на рік (в залежності від виробничої програми), з денним випуском 3 000-8 000 батарей (в залежності від типу). Планується виробництво призматичних LFP-елементів формату blade (з бічними виводами), без нікелю і кобальту – для систем стаціонарного накопичення енергії (вітер, сонце та ін.) і електротранспорту, включаючи автобуси і вантажівки.
Для економіки Сербії проект важливий як елемент вбудовування в європейський ланцюжок поставок накопичувачів енергії – сегмента, який прискорюється разом із зростанням ВДЕ та електромобілів. LFP-технологія зазвичай розглядається ринком як більш доступна і термостабільна альтернатива батареям з нікелем і кобальтом, що підвищує привабливість локального виробництва для масових застосувань і енергосистем.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у 2025 році провів ланку важливих ремонтів обладнання та розширив сортамент продукції на сім позицій.
Згідно з інформацією підприємства, у 2025 році попри перешкоди в умовах війни підприємство продовжувало працювати, розвиватися та підтримувати економічну міць регіону та України.
Так, попри логістичні труднощі та енергетичну нестабільність, “Каметсталь” виконала найамбітнішу за роки війни програму капітальних ремонтів, найважливіші поміж яких – капремонт доменної печі №9, комплекс капремонтів основного обладнання обох конвертерів, установки “піч-ківш” №1, МБЛЗ-1, капремонти сортопрокатного та трубозаготівельного станів.
Констатується, що “Каметсталь” розширила сортамент на 7 позицій і вчергове стала лідером серед підприємств “Метінвесту”. Завод першим серед підприємств групи ввів в експлуатацію газопоршневу електростанцію для генерації власної електроенергії. Це дало змогу підвищити енергобезпеку роботи основного виробничого обладнання у воєнний час.
У конвертерному цеху виконано реконструкцію машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1: у два етапи оновлено важливе електроустаткування, АСУТП, а також ключове обладнання тягнуче-правильних пристроїв машини. Також модернізовано електрообладнання МБЛЗ №2.
Крім того, завершено будівництво і введено в експлуатацію нові надземні водоводи підвищеного та середнього тиску для забезпечення технологічних процесів насамперед конвертерного та вапняно-випалювального цехів.
У 2025 році у поліпшення умов робочого побуту на підприємстві компанія інвестувала майже 43 млн грн.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з яких вже побудовано 22 заводи і 15 – в процесі будівництва, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства. Як повідомлялося, на кінець 2024 року в індустріальних парках діяло або будувалося 25 промпідприємств, з яких 12 були побудовані.
Серед діючих або споруджуваних станом на кінець минулого року – підприємства в сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування та інші. Діючі підприємства створили 3716 робочих місць.
Мінекономіки також нагадує, що в 2025 році прийняло рішення про надання державного стимулювання 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,77 млн грн.
Крім того, протягом року перераховано 202,91 млн грн двом індустріальним паркам, рішення щодо яких були прийняті в 2024 році.
Таким чином, загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, підсумовує міністерство.
«2025-й став роком, коли кількість індустріальних парків перетворюється на реальні майданчики для розгортання політики »Зроблено в Україні”. Майже мільярд гривень держстимулювання індустріальним паркам цього року – це інвестиція в інфраструктуру, яка вже сьогодні дає життя новим заводам. Держава закладає фундамент, а бізнес перетворює його на нові потужності та робочі місця”, – цитується в повідомленні міністр економіки Олексій Соболєв.
Як повідомлялося, держстимулювання минулого року отримали 13 індустріальних парків.
Станом на 31 грудня 2025 року до Реєстру індустріальних парків включено 118 індустріальних парків, з яких 24 парки були включені протягом 2025 року. Водночас вісім парків, які не здійснювали жодної діяльності, були виключені з Реєстру.
Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків» передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування. Державна підтримка може бути спрямована на будівництво доріг, електричних мереж, систем водопостачання та водовідведення, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв.
Держстимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% на суму до 150 млн грн на один ІП, а для деокупованих територій у співвідношенні 80% на 20%.
Мінекономіки реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком і Сенс Банком.
Для учасників ІП також передбачено ряд фіскальних стимулів.
АТ “Таскомбанк” виставило на аукціон завод з виробництва поризованих керамічних блоків “Слобожанська Будівельна Кераміка” (СБК) в Київській області на електронному майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ” Мін’юсту), повідомляє пресслужба СЕТАМ.
Аукціон щодо “Київська філія “СБК” заплановано на 2 січня 2026 року, заявки приймають до 1 січня, стартова ціна лота – 76,8 млн грн. Об’єкт розташований у Київській області, Бородянський район, село Озера.
До складу лота входить виробничий комплекс загальною площею 15 906,4 кв. м, 212 одиниць промислового обладнання, а також земельна ділянка.
Продаж передбачає право на укладення договору фінансового лізингу та договору купівлі продажу щодо об’єктів нерухомого та рухомого майна, яке належить банку.
Деталі аукціону та умови участі доступні за посиланням: is.gd/Jr3aDv
Електронний аукціон OpenMarket працює в України з 2014 року та є зручним інструментом придбання й реалізації майна онлайн. Загалом через систему вже реалізовано активів на понад 26,7 млрд грн.
АУКЦІОН, будівельна кераміка, ВИРОБНИЦТВО, ЗАВОД, СБК, ТАСкомбанк
Завод “ЕлектронМаш” (Львів), який входить до складу корпорації “Електрон”, та філія “ВП “Рівненська АЕС” НАЕК “Енергоатом” підписали договір щодо поставки п’яти нових великих міських автобусів за очікувані 75,375 млн грн (без ПДВ).
Згідно з інформацією в “Прозорро”, договір укладено 24 грудня після того, як “ЕлектронМаш” було визнано переможцем відповідних торгів, де він був єдиним учасником.
Згідно з договором загальною вартістю 90,45 млн грн (з ПДВ), автобуси будуть поставлятись протягом 245 календарних днів з дати отримання попередньої оплати. Передбачена 30%-ва передоплата (27,135 млн грн) упродовж 30 календарних днів від дати його підписання.
Як повідомлялося, “ЕлектронМаш” запропонував 12-метрові низькопідлогові автобуси “Електрон” А18501 за ціною 15,075 млн грн (без ПДВ) кожен.
Автобуси виготовлено цього року. Вони оснащені дизельним двигуном Cummins екологічного стандарту Євро 6, автоматичною коробкою ZF, системою EBS. Кожен розрахований на понад 100 пасажирів (не менше ніж 30 сидячих), обладнаний відкидним пандусом і ременями в салоні для фіксації інвалідного візка.
Автобуси “Електрон” А18501 вперше були представлені виробником 2016 року, наразі експлуатуються у Львові та Ужгороді.
Рівненська АЕС оголосила тендер на закупівлю п’яти великих автобусів 17 жовтня цього року зі строком поставки до 30 листопада 2026 року. Аукціон було намічено на 28 жовтня, однак замовник декілька разів переносив кінцевий термін подання пропозицій та його дату.
Як повідомлялося, великий український виробник автобусів корпорація “Еталон” вважала, що умови тендеру дискримінаційні, прописані під турецький автобус Temsa LF 12, а також зазначала, що за оголошену ціну змогла б запропонувати сім автобусів “Еталон” замість п’яти. Однак замовник не став змінювати умови тендера, які пропонував “Еталон”.
ТОВ “Завод “ЕлектронМаш”, у якому АТ “Концерн-Електрон” володіє часткою в 55%, спеціалізується на проектуванні та виробництві трамваїв, тролейбусів, електробусів та міських пасажирських автобусів, агрегатів та запасних частин.
Завод 2024 року збільшив чистий дохід на 87,7% порівняно з попереднім роком – до 244 млн грн, чистий прибуток становив 0,06 млн грн проти 0,9 млн грн у 2023-му.
Міжнародна корпорація з фінансування розвитку США (DFC) схвалила кредитну угоду на суму $40 млн терміном на 10 років для однієї з дочірніх компаній найбільшого виробника цукру в Україні агропромислового холдингу “Астарта”.
“DFC співфінансуватиме з Міжнародною фінансовою корпорацією капітальні інвестиції та операційні витрати, пов’язані з будівництвом заводу з виробництва соєвого білкового концентрату (SPC)”, – проінформував агрохолдинг.
Як повідомив директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу агрохолдингу Вячеслав Чук у вересні 2025 року, “Астарта” має намір у 2026 році продовжити інвестувати в будівництво свого заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату, ці інвестиції становитимуть близько EUR40 млн.
“Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, імпортного ПДВ на нове обладнання та оподаткування податком на прибуток терміном до п’ять років.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у першому півріччі 2025 року скоротила чистий прибуток на 10,3% – до EUR47,11 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 29,3% – до EUR320,71 млн.
