В Ірпені запрацював новий завод компанії “Планета Пластик”, який вироблятиме поліетиленові труби завдяки енергії сонця.
Потужності підприємства – понад 17 тисяч кілометрів труб на рік для водопостачання, для газових мереж, а також для технічних і захисних систем.
Вся продукція виготовлятиметься на найновітнішому обладнанні, що дозволяє виготовляти полімерні труби діаметром від 16 до 800 мм
Відповідність стандартам
Завод працює за системою менеджменту якості ISO 9001:2015 із використанням високоякісної сировини від світових лідерів. Поліетиленові труби вже пройшли перевірку, отримали сертифікати якості та виготовляються згідно з чинними нормами:
ДСТУ EN 12201 – для систем водопостачання
ДСТУ EN 1555 – для газорозподільних мереж
Економічний ефект і підтримка громади.
Завдяки відкриттю нового виробництва підприємство створило нові робочі місця. Продукція заводу постачатиметься як на внутрішній ринок країни, так і на експорт. Завдяки розташуванню в Ірпені, підприємство оперативно покриватиме потреби клієнтів у всіх регіонах України.
Для підтримки освітян і медиків, для підтримки освітніх і медичних закладів України завод буде постачати полімерні труби за спеціальними цінами.
Символ незламності
“Ірпінь. У 2022 році ворог знищив тут усе. Ми не скорилися. Ми будуємо нове. Саме тому, продовжуючи цю місію, ми менш ніж за рік побудували новий трубний завод, що працюватиме на благо та майбутнє України”, – говорить Костянтин Ващенко, співзасновник та візіонер компанії Планета Пластик.
Про компанію “Планета Пластик”
ТОВ «Планета Пластик» – український завод поліетиленових виробів. Компанія спеціалізується на випуску плівок для сільського господарства та промисловості, полімерних рукавів Harwell™ для зберігання зерна й кормів, а також поліетиленових труб для водопостачання, газових і технічних потреб. Заснована у 2003 році, повністю знищена навесні 2022-го, компанія активно будує нове виробництво, розвиває експорт і залишається надійним партнером для клієнтів в Україні та за кордоном. Новий завод в Ірпені – це не лише про відновлення виробництва, а й про крок у майбутнє, де українська промисловість поєднує інновації, енергонезалежність і стійкість.
ВИРОБНИЦТВО, енергія сонця, ЗАВОД, ІРПЕНЬ, Планета Пластик, поліетиленова труба
Виробник сільгосптехніки і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у 2025 році наростив збиток на 34,4% порівняно з 2024 роком – до 81,2 млн грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії, оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід компанії від реалізації скоротився майже вчетверо – до 47,57 млн грн.
Компанія у 2025 році отримала 14,8 млн грн валового прибутку (2024 року – 71,1 млн грн), а збиток від операційної діяльності становив 43,2 млн грн проти прибутку 12,6 млн грн рік тому.
“У звiтному перiодi товариство спрямовувало зусилля на збереження клiєнтської бази, пiдтримку довготривалих партнерських вiдносин з контрагентами та забезпечення економного та рацiонального використання коштiв”, – йдеться у звіті.
За даними заводу, наразі основним видом дiяльностi підприємства є виробництво машин та устаткування для сiльського та лiсового машинобудування, зокрема за четвертий квартал виробництво сільгоспмашин для рослинництва становило 54,6% загального обсягу виробленої продукції, обладнання для переробних галузей АПК – 0,3%, iншi види продукцiї – 45,1%.
Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв заводу за минулий рік становила 121 особу, Схiдної фiлiї – 84 особи, Днiпровської – 6 осiб (обидві філії в Миколаєві). Середня заробiтна плата працiвника – 10,19 тис. грн.
Як повідомлялося, 2024 року завод наростив збиток на 58% порівняно з 2023 роком – до 60,4 млн грн, водночас чистий дохід збільшив на 34,6%, до 188,6 млн грн.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, Fregat Engineering Limited (Кіпр) володіє понад 96,25% статутного капіталу АТ “Завод “Фрегат”, а кінцевим бенефіціаром, за даними YouControl, є Ольга Дементієнко з Дніпра.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) проведе 3 квітня 2026 року річні загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, на яких планується затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та порядок покриття збитків, повідомило підприємство в системі розкриття інформації НКЦПФР.
“Затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік та затвердити порядок покриття збитків товариства. А саме, враховуючи відсутність прибутку товариства, здійснювати покриття збитків за рахунок майбутніх періодів”, — йдеться у проекті рішення зборів.
До порядку денного також включено розгляд звітів наглядової ради та виконавчого органу за минулий рік, прийняття нових редакцій положень про органи управління, а також попереднє схвалення значних правочинів, вартість яких може перевищувати 25% та 50% вартості активів компанії.
ПрАТ “Завод молочної кислоти” (Київ) засноване у жовтні 1996 року. Підприємство спеціалізується на виробництві прянощів і приправ, а також інших харчових продуктів, готових кормів для тварин та агрохімічної продукції.
Згідно з даними Opendatabot, підприємство у 2024 році наростило чистий збиток на 11,8% порівняно з 2023 роком — до 2,145 млн грн. Водночас його дохід зріс на 5,22% — до 4,493 млн грн. Активи заводу за рік скоротилися на 10,2% — до 22,091 млн грн, а зобов’язання зменшилися на 0,5% — до 33,227 млн грн. Згідно з прогнозом ресурсу, очікуваний дохід підприємства за підсумками 2025 року прогнозується на рівні 5,122 млн грн. Статутний капітал ПрАТ – 220,353 тис. грн.
Бенефіціарами підприємства є Григорій і Леонід Костюки, кожен із яких володіє по 45,8615% акцій підприємства.
Заводи азотного холдингу Ostchem за підсумками 2025 року виготовили 1,571 млн тонн мінеральних добрив, що на 12,7% менше, ніж у 2024 році, коли скорочення порівняно із 2023 роком становило 13%, йдеться у пресрелізі холдингу.
Згідно з ним, черкаський “Азот” у 2025 році випустив 1,017 млн тонн мінеральних добрив, “Рівнеазот” – 554,3 тис. тонн, тоді як роком раніше – відповідно 1,4 млн тонн та 407 тис. тонн.
Ключовими продуктами, які виробляли заводи Ostchem у 2025 році, стали аміачна селітра – 672,4 тис. тонн (42,8% від загального обсягу), КАС – 539,17 тис. тонн (34,3%), карбамід – 232,03 тис. тонн (14,8%) та аміак – 61,47 тис. тонн (3,9%).
Порівняно з 2024 роком, випуск аміачної селітри скоротився на 11,6%, карбаміду – на 42,3%, аміаку – на 18,0%. У той же час, виробництво КАС збільшилось на 6,4%.
“2025 року українська хімічна промисловість працювала у стресових умовах. Зростання собівартості, нестабільне енергопостачання та тиск дешевого імпорту безпосередньо порушують питання про виживання галузі. Скажу відверто: у такому середовищі йдеться вже не про маржинальність, а про збереження виробничої бази країни”, – наводиться у релізі коментар директора із виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергія Павлючука.
За його словами, основними факторами, які продовжували стримувати виробництво у 2025 році, стали висока вартість енергоресурсів, нестабільне електропостачання, військові ризики, зниження платоспроможного попиту з боку аграріїв, а також тиск імпорту, що зберігається.
Павлючук наголосив, що у 2025 році заводи працювали виключно під підтверджений попит та концентрувалися на продуктах, затребуваних у поточних ринкових умовах.
За даними Ostchem, у 2025 році загальний обсяг імпорту мінеральних добрив в Україну становив 2,94 млн тонн, з них азотних — 1,77 млн тонн, тоді як у 2024 році ці показники склали відповідно 2,49 млн тонн та 1,4 млн тонн.
Найбільші обсяги імпорту у 2025 році припали на карбамід – 650,4 тис. тонн та аміачну селітру – 446,5 тис. тонн.
По карбаміду основними країнами-постачальниками стали Азербайджан (392,7 тис. тонн) і Туркменістан (158,2 тис. тонн), по аміачній селітрі – Польща (214,2 тис. тонн), Болгарія (119,5 тис. тонн), Казахстан (45,1 тис. тонн) та Узбекистан (29,4 тис. тонн).
Ostchem із посиланням на дані Eurostat додала, що у 2025 році зафіксовано зростання імпорту російських добрив до країн ЄС, зокрема до Польщі, майже в 1,5 рази. Така структура імпорту посилює ціновий тиск на внутрішній український ринок і впливає безпосередньо на завантаження українських виробничих потужностей, зазначили у холдингу.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, який об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також “Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які перебувають на окупованих територіях та не працюють.
Group DF консолідує активи бізнесмена Дмитра Фірташа у хімічній, титановій та портовій галузях, а також у сфері інфраструктури, логістики, сільського господарства та медіа.
ПрАТ “Кременчуцький завод металевих виробів” (Полтавська обл.) за підсумками роботи 2025 року знизило чистий прибуток на 87% порівняно з попереднім роком – до 742,947 тис. грн з 5 млн 568,961 тис. грн.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 30 березня поточного року в дистанційному режимі, за результатами фінансово-господарської діяльності товариства в 2025 році пропонується затвердити прибуток у розмірі 742тис. 947,69 грн.
При цьому пропонується отриманий у 2025 році прибуток залишити нерозподіленим.
Акціонери мають намір припинити достроково повноваження членів наглядової ради і обрати нових.
Як повідомлялось, за результатами фінансово-господарської діяльності компанії у 2024 році прибуток розміром 5 млн 568,961 тис. грн також пропонувалось залишити нерозподіленим.
Кременчуцький завод металевих виробів створено у 1994 році на базі державного підприємства “Кременчуцький завод спецметалоконструкцій та виробів зв’язку” шляхом його корпоратизації. У 2008 році Крюківський вагонобудівний завод (КВСЗ) придбав Кременчуцький завод металевих виробів.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, компанії AS Skinest Finants (Естонія), яка є акціонером КВСЗ, належить 75% ПрАТ “Кременчуцький завод металевих виробів”.
Статутний капітал компанії становить 1067,2 тис. грн, номінал акції – 0,05 грн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” розпочав постачання прокату на трубний завод “Метінвесту” в Румунії – “Метінвест Тубулар Ясси”, який увійшов до складу групи наприкінці 2025 року.
Згідно із пресрелізом у четвер, від початку 2026 року підприємство відвантажило 22 тис. тонн гарячекатаного прокату з конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Загалом цьогоріч на трубний завод планується постачити до 180 тис. тонн прокату.
“Запоріжстальський прокат затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі “Метінвест” та налагоджувати новий формат співпраці для посилення економічного партнерства між Україною та Європою”, – зазначив в.о. генерального директора “Запоріжсталі” Тарас Шевченко, слова якого наведено в повідомленні.
При цьому уточнюється, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей широко затребуваний у трубній галузі завдяки своїм механічним властивостям, що забезпечують надійність і міцність готових виробів. Така продукція витримує значні навантаження, зокрема ударні, працює під тиском, добре зварюється та зберігає стабільні експлуатаційні характеристики.
“Прокат “Запоріжсталі” використовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають європейським стандартам EN 10219 та EN 10217 та застосовуються в геотермальній інженерії, енергетиці, будівельній галузі, зокрема в системах пожежогасіння тощо. Труби зі сталі “Запоріжсталі” підтвердили повну відповідність високим вимогам під час випробувань, тож ми налагоджуємо довгострокову взаємовигідну співпрацю із запорізькими металургами”, – наголосив генеральний директор “Метінвест Тубулар Ясси” Космін Тома, якого цитує пресслужба компанії.
Найбільшими споживачами труб виробництва “Метінвест Тубулар Ясси” є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини та інших країн Європи.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році виробила 3,5 млн тонн чавуну, 3,2 млн тонн сталі та 2,8 млн тонн прокату.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
