Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку розглядає можливість надання найбільшому українському виробнику цукру “Астарта” кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області.
“Пропоновані інвестиції становлять собою кредит IFC A у розмірі до $40 млн і залучення паралельного кредиту в розмірі до $40 млн для ТОВ “Астарта Агро Протеїн” в Україні, дочірньої компанії Astarta Holding PLС, для фінансування капітальних витрат на перспективний завод із виробництва концентрату соєвого білка (КСБ) у Центральній Україні”, – наголошується в повідомленні IFC на її сайті.
Зазначається, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Уточнено, що рада директорів IFC планує розглянути цей проєкт 20 грудня цього року.
Як повідомлялося, “Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що “Астарта” в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він слугує сировиною для виробництва кормів для тварин.
У разі схвалення це буде п’ятою інвестицією IFC в “Астарту” з 2012 року.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
Новий завод із виробництва фактурованих вафельних аркушів та інших виробів на основі тіста (тарталетки, вафельні стаканчики для морозива, десертні лоточки тощо) уже влітку 2025 року почне випуск продукції, повідомляє Офіс сталого регіонального розвитку у Facebook.
«Ми розпочали чергове будівництво нового виробництва. Команда Інвестиційного офісу Тернопільської області забезпечила повний супровід інвесторів у будівництво нового заводу з виробництва харчових напівфабрикатів», – ідеться в повідомленні.
При цьому не уточнюється, хто саме є інвестором будівництва заводу.
У повідомленні наголошується, що забезпечено весь комплекс інвестиційного супроводу, зокрема діагностика запитів і технічних вимог інвестора, вибір пристосованих для будівництва будівлі земельних ділянок (проаналізовано 70 локацій), переговори з місцевою громадою за індивідуальними умовами й преференціями, юриспертиза умов договору оренди земділянки, підбір проєктної організації та потенційних підрядників.
«Усі ці послуги дали змогу в жовтні розпочати підготовчі роботи та отримати дозвіл на будівельні роботи», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що для місцевої громади це буде 250 робочих місць із конкурентною заробітною платою, експорт у понад 12 країн світу, включно з усією Європою, США, Ізраїлем, Тунісом, понад 20 млн грн на рік податків у місцевий бюджет, попит на оренду та придбання житла, що автоматично стимулює місцевий будівельний бізнес і розвиток ринку нерухомості.
«У кінцевому підсумку одна гривня прямих інвестицій у нове виробництво створює щонайменше 2,7-3 грн у суміжних галузях», – наголошується в повідомленні.
В Україні серед великих виробників вафельних напівфабрикатів (В2В і В2С) – заснована 1998 року компанія «Лекорна» (Богодухів Харківської області), яка називає себе лідером у виробництві такої продукції. Має можливість випускати 270 куб. м продукції на добу.
За інформацією на її сайті, серед споживачів продукції – АТБ, Fozzy Group, «Метро», «Ашан», «Білла», а також великі мережі в 10 країнах світу (Латвія, Литва, Грузія, Молдова, Польща, Румунія, США, Ізраїль, Лівія, США).
У 2023 році, за даними Clarity Project, її виручка становила 222,3 млн грн, чистий прибуток 44,8 млн грн.
Будівництво заводу з виробництва скла в Київській області заплановано розпочати навесні 2025 року, повідомив власник інвестиційного холдингу EFI Group Ігор Ліскі.
“Це дуже складний проєкт, ми займаємося ним уже два роки. Дуже сподіваюся, що до кінця року ми зможемо анонсувати початок будівництва. Ми вже склали повністю технологічну лінію. Сподіваюся, що навесні вже зайдемо на землю”, – розповів Ліскі на 10-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві в четвер.
За його словами, загальна сума інвестицій в одну виробничу лінію становить близько EUR230 млн, водночас близько EUR100 млн – це кредитно-експортне фінансування від європейських партерів, які фінансують своє обладнання.
Ліскі наголосив, що цей скляний завод – символ відновлення України, тому про експорт у планах наразі не йдеться. Виробництво свого скла допоможе заощадити державі до EUR200 млн валютної виручки на рік, прогнозує бізнесмен.
“Нам би спочатку свої (потреби – ІФ-У) покрити. Зараз ми імпортуємо на одну лінію, після завершення війни нам знадобиться, щонайменше, дві лінії, тому завод ми проєктуємо одразу на дві лінії – це ще EUR200 млн. Скло – дуже перспективний продукт: не тільки технологічні, енергоефективні вікна, він і сонячні панелі, і автомобільна галузь, і броньоване скло. Давайте цього слона їсти частинами. Загалом за 10 років проєкт коштуватиме понад мільярд, і це тільки для України”, – зазначив він.
Як повідомлялося, у проєкт скляного заводу Ліскі планує інвестувати $80 млн.
Ліскі є власником інвестиційного холдингу EFI Group (“Ефективні інвестиції»”). Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Заводи азотного холдингу Ostchem виробили 1,33 млн тонн мінеральних добрив за січень-вересень 2024 року, що на 15,3% нижче за аналогічний період 2023 року, зазначено в повідомленні холдингу в четвер.
Згідно з повідомленням, черкаський “Азот” виробив 1,06 млн тонн мінеральних добрив, що на 13,11% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а “Рівнеазот” – 304,9 тис. тонн, на 12,2% менше.
При цьому падіння виробництва відбулося за всіма основними видами азотних добрив.
Обсяги виробництва аміачної селітри знизилися на 16,09% – до 547,6 тис. тонн. Випуск КАС, який раніше демонстрував найвищу динаміку зростання, впав на 11,68% до 417,9 тис. тонн. Найбільше падіння обсягів українського виробництва відбулося за такими видами добрив, як карбамід – на 20,17% до 263 тис. тонн, ВАС – на 48,9%, до 18,9 тис. тонн. Також знизилося виробництво товарного аміаку на 11,4% – до 43 тис. тонн.
“Сьогодні ми виробляємо стільки, скільки ринок готовий споживати. Наші заводи у 2024 році були завантажені нерівномірно і досі не працюють на повну потужність. Однак зараз почався гарячий сезон, і виробничі потужності навантажуються більше. Попри зростання цін на газ, блекаути, зростання імпорту з дружніх до Росії країн, ми чітко виконуємо наші виробничі плани. Українські добрива для агропромислового комплексу виробляються відповідно до комерційних контрактів, жодної поставки цього року не було зірвано”, – зазначив директор із виробництва Ostchem Сергій Павлючук.
Він додав, що черкаський “Азот” і “Рівнеазот” продовжують удосконалювати виробничий процес і впроваджувати сучасні технологічні рішення з енергозбереження. Зокрема, встановлення системи власної енергогенерації дало змогу скоротити витрати електроенергії на 40%.
Як повідомлялося, Group DF International 12 квітня 2024 року спільно з південнокорейською Hyundai Engineering підписали масштабну угоду про будівництво хімічного хаба в Рівному. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва “зеленого” аміаку та водню на основі поновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” і Черкаський “Азот” а також Сєверодонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ “Черкаський «Азот»(Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – мільйон тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає провідному українському виробнику кормів для домашніх тварин Kormotech пакет фінансування на збільшення експорту та географічну диверсифікацію шляхом будівництва другого заводу із виробництва кормів у Литві, повідомила пресслужба ЄБРР.
У релізі повідомляється, що загальна вартість проєкту Kormotech становитиме EUR63 млн.
Виділений пакет фінансування є синдикованим кредитом A/B на суму EUR40 млн, з яких EUR20 млн надасть нідерландський фонд управління активами ILX Fund, орієнтований на ЦСР.
Раніше банк уже надав EUR15 млн групі компаній Kormotech, яка є давнім клієнтом ЄБРР, на будівництво першого заводу в Литві, що розпочав роботу в червні 2020 року. Також банк надав компанії кредит EUR3,3 млн на поповнення обігового капіталу під час пандемії Covid-19 2020 року.
Кредит ЄБРР супроводжується грантовим фінансуванням, зокрема грантом Фонду співробітництва Японії та ЄБРР, що частково покриває витрати на зовнішніх юристів. Грантове фінансування також частково покриє вартість нового обладнання робочих місць, яке створить нові джерела засобів для існування групам, які потребують більшої уваги, зокрема жінок і людей із інвалідністю. Ця складова реалізується в рамках нової програми ЄБРР, спрямованої на стимулювання інвестицій у капітал.
Кредит надається холдинговій компанії Групи Vengast Investments Ltd (Кіпр) та її дочірній компанії в Литві Kormotech UAB.
ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. З початку війни у 2022 році банк надав EUR5 млрд для української економіки і домовився із акціонерами про збільшення капіталу на EUR4 млрд, що надасть змогу продовжувати кредитування на поточному рівні в умовах війни з подальшим збільшенням обсягів на етапі повномасштабного відновлення.
Kormotech – глобальна сімейна компанія із українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для котів і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт і географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
Новий проєкт також допоможе компанії Kormotech посилити напрям управління людськими ресурсами та розвитку навичок з огляду на поточну складну ситуацію на українському ринку праці, зокрема, створити нові можливості для працевлаштування та навчання жінок, ветеранів та інших груп, які потребують більшої уваги. Він також надасть змогу Kormotech підвищити енергоефективність.
За результатами 2023 року обіг Kormotech зріс на 22,5% – до $152 зі $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажу за кордоном і в Україні в тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (у 2022 році було 28% до 72% в Україні).
Найдинамічніше бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами «Кормотех» є Олена та Ростислав Вовк.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході, повідомив директор Rheinmetall Армін Паппергер інтерв’ю ТСН.
“Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування”, – сказав Паппергер, додавши, що наприкінці року вийде перша надсучасна бойова піхотна машина Lynx в Україні.
“На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зазначив директор Rheinmetall. Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу і заводу з виготовлення боєприпасів в Україні. “Ми також хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоб ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
