Група компаній “Прометей” від початку повномасштабної російської агресії в Україні отримала $50-60 млн збитків, в окупації досі перебувають чотири елеватори, а чотири сильно постраждали.
“Прометей” сильно постраждав в активах і товарі, втрати в товарі становлять $40-45 млн, зараз триває експертиза втрат. Крім того, ми втратили $10-15 млн у капіталі. Вісім елеваторів компанії постраждали дуже сильно: чотири досі в окупації в Запорізькій області, чотири сильно постраждали”, – розповів власник холдингу Рафаель Гороян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, росіяни кілька днів поспіль цілеспрямовано обстрілювали Вознесенський елеватор групи (Вознесенськ Миколаївської області, місткістю 50 тис. тонн) крилатими ракетами, хоча на сільгосппідприємстві не було військових об’єктів, техніки, баз чи складів. Російські ракети за один день чотири рази прилітали на елеватор, а ще один удар стався за кілька днів, коли на підприємстві перебував персонал.
“Зараз ЗСУ звільнили Снігурівку. Наш елеватор там повністю замінований, зараз працюють сапери, і ми чекаємо, поки нам дозволять приступити до роботи”, – уточнив власник компанії.
Гороян підкреслив, що загалом у “Прометея” 34 зерносховища.
Крім того, під російську окупацію потрапили 2 тис. га сільгоспугідь, або 10% від земельного банку зернотрейдера. На звільнених територіях склалася жахлива гуманітарна ситуація, територія замінована, і наразі на ній неможливо вести сільгоспроботи. Також російські загарбники викрали і знищили зрошувальну інфраструктуру “Прометея” в Миколаївській області.
“Зрошення вкрадено і знищено країною-агресором Росією. У Снігурівці до війни було близько тисячі або півтори тисячі гектар під поливом, зараз їх немає. Але для відновлення немає впевненості в завтрашньому дні. Зараз не зовсім правильно для бізнесмена інвестувати в дороге іноземне обладнання, не будучи впевненим у завтрашньому дні”, – констатував бізнесмен.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
Саботаж російськими інспекторами у Спільному координаційному центрі (СКЦ) оглядів суден, що прямують до українських чорноморських портів, призводить до низької ефективності їхньої інспекції – за тиждень на вхід до “зернового” коридору скупчилося близько 70 зерновозів, і 30 – на вихід.
Як повідомила брокерська компанія Spike Brokers (Київ) у Telegram-каналі, зернотрейдери змушені закладати дедалі більше витрат на простій суден (до 30 днів) у ціну сільгосппродукції, що “вбиває” вигоду для агровиробника. У зв’язку з цим аграрії активно експортують товар сушею, зміцнюючи торговельні зв’язки з кінцевими споживачами в Європі.
За даними брокерської компанії, за минулий тиждень вона уклала угоди щодо поставок на грудень-лютий фуражної пшениці з України в Польщу за $237/тонну, ріпаку (не ГМО) в Німеччину – €595/тонну, сої (ГМО) в глибоководні порти України – $415/тонну. Даних про продажі соняшнику цього тижня не оприлюднено.
Вона уточнила, що внутрішні ціни на кукурудзу стабілізувалися в діапазоні $205-230 залежно від місця поставки – в порт або до наземних прикордонних переходів. Біржові котирування пшениці цього тижня мають характер “інверсії” (зворотного ринку, коли спот коштує дорожче за контракти на майбутні місяці). Останні індикації покупців за минулий тиждень: DAP Польща (кордон) $210-220, DAP Туреччина (порт) – $260-270, DAP Румунія (порт) – $255-265.
“Наближеність святкового місяця створює певні обмеження для ефективності обробки вантажів у Європі. Більшість покупців у Європі не хочуть отримувати вантажі авто/залізницею в період з 20 грудня по 5 січня. У напрямку портів очікується істотне зменшення купівельного попиту, поки не покращиться ефективність пропуску суден”, – наголосила Spike Brokers у повідомленні.
Своєю чергою, за низьких цін реалізації пшениці в Україні та високої вартості її логістики вітчизняні виробники отримують значні збитки, що суттєво стримує її пропозицію. Останні індикації покупців: DAP Польща (кордон) – $230-245, DAP Угорщина (кордон) – $230-242, DAP Україна (порти Дунай) – $240-245.
За даними трейдера, закупівельні ціни олійноекстракційних заводів в Україні скоригувалися з $450 до $350 без ПДВ за тонну соняшнику, доставлену на завод: насичення попиту на нього в Україні відбувається на тлі падіння цін на олію до $200 за тонну. Таким чином, за збереження стабільних цін на олію на зовнішніх ринках відбудеться збільшення пропозиції соняшнику на експорт.
Останні індикації покупців насіння соняшнику: DAP Болгарія (центр) – $540-560, DAP Румунія (центр) – $500-530, DAP Угорщина (центр) – $540-555.
Крім того, насичення ринку ЄС ріпаком з України та країн східної Європи не дає жодних шансів на зміцнення цін на даний момент. Останні індикації покупців: DAP Німеччина (схід) – €550-560, DAP Угорщина (центр) – €540-550.
“Соєвий ринок залишається на рівнях минулого тижня. Виробники залишаються з хорошими залишками сої для продажу”, – уточнила брокерська компанія.
Останні індикації покупців сої за тиждень: не ГМО DAP Італія – €545-550, ГМО DAP Італія (південь) – €545-550.
Представник трейдингового відділу агрохолдингу A.G.R. Group в опитуванні агентства “Інтерфакс-Україна” зазначив, що з початку російської військової агресії збільшилося логістичне плече для експорту сільгоспкультур з України, ціни на фрахт зросли, подорожчали енергоносії та паливо. У результаті цього група змушена витрачати близько $200 на тонні експорту, це величезні гроші порівняно з довоєнними $45-50 за тонну.
“З початком війни ми змінили сівозміну, максимально перейшли на олійні культури – це понад 60% наших посівів цього року. Кукурудза – комфортна культура, але енергоємна, а з такою ціною на енергоносії, газ, з нею просто не вигідно працювати. У результаті того, що ми скоротили обсяги її посіву і більшою мірою перейшли на олійні культури, тим самим зменшивши навантаження на залізничний і автомобільний транспорт і витрати на обслуговування комбайнів”, – розповів співрозмовник агентства.
Виробник стартерних акумуляторних батарей АТ “Іста-Центр” (Дніпро) має намір спрямувати отриманий чистий прибуток за 2021 рік у розмірі 154,85 млн грн на покриття збитків минулих періодів.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття НКЦПФР проєктом рішення зборів акціонерів компанії, наміченим на 26 грудня, нараховувати і виплачувати дивіденди “Іста-Центр” не планує.
За інформацією компанії, чистий прибуток на одну просту акцію 2021 року становив 60,4 грн, тоді як роком раніше він становив майже 2,9 млн грн. Чистий прибуток у 2020 році становив 7,37 млн грн.
Станом на 1 січня 2022 року нерозподілений прибуток компанії становив 12,81 млн грн проти непокритого збитку 143,25 млн грн на ту саму дату 2021 року.
Акціонери на зборах планують також затвердити звіти органів управління, затвердити основні напрямки розвитку на 2022 рік, переобрати наглядову раду.
“Іста-Центр”, що працює з 1995 року, є одним із заводів-виробників стартерних акумуляторів у Дніпрі (другий – ДОЗ “Енергоавтоматика”).
Згідно з останнім оприлюдненим у НКЦПФР фінзвітом компанії, 2020 року її чистий дохід становив 206,6 млн грн. На початок 2021 року на заводі працювало 135 осіб.
Згідно з даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2021 року, 40% акцій АТ володіє ТОВ “Оберон-центр” (Дніпро), у якому, за даними Опендатабот, більше ніж 75% належить компанії “Скотвінд Лімітед”, бенефіціаром якої вказано Олега Зіміна; 23,0476% – володіє зареєстрована в Панамі Battery Investment Corp., 6,23% – “Іста Інтернейшл корпорейшн” (Беліз).
Ще понад 21,55% акцій належить державі. Як повідомлялося, “Іста-Центр” увійшла до оприлюдненого в серпні 2022 року переліку об’єктів, переданих Кабміном Фонду держмайна на приватизацію.
Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй у понеділок ухвалила резолюцію про необхідність притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права під час вторгнення в Україну, а також створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російськими агресорами.
Ухвалення документа підтримали 94 країни, 73 – утрималися, ще 14 виступили проти.
Серед держав, які голосували проти резолюції, зокрема, РФ, Білорусь, Сирія, Іран, Зімбабве, Куба, Китай, Еритрея, Малі, Центральноафриканська Республіка.
У резолюції зазначено, що РФ “має бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту ООН, а також будь-якими порушеннями міжнародного гуманітарного права і прав людини”.
Крім того, держави, які підтримали резолюцію, вважають, що Росія має нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням збитків, отриманих унаслідок здійснення вищевказаних дій.
Вони також визнають необхідність створення міжнародного механізму для відшкодування збитків, завданих Україні Росією, а також рекомендують створити міжнародний реєстр отриманих усіма зацікавленими фізичними та юридичними особами, а також державою Україна, збитків для реєстрації їхніх доказів.
RF, ЗБИТКИ, КОМПЕНСАЦІЯ, ООН, РЕЗОЛЮЦИЯ
Прямий збиток пологового будинку “Лелека” (Пуща-Водиця Київської обл.) від збройного вторгнення РФ в Україну становив близько $900 тис., у відновлення корпусу будівлі вже інвестовано 5 млн грн, роботу пологового будинку відновлено, запущено нове хірургічне відділення, повідомив агентству “Інтерфакс” -Україна” генеральний директор медичного центру “Лелека” Валерій Зукін.
“Будинок суттєво постраждав під час активних боїв за Київ навесні. З квітня ми його відновлювали самотужки. Вже з 1 вересня 2022 року приймаємо пацієнтів, надаємо медичну допомогу під час пологів та ведення вагітності, послуги з гінекологічних профоглядів та лікування будь-яких гінекологічних проблем. Також на На базі пологового будинку запрацював повноцінний центр сучасної хірургії, де проводиться хірургічне лікування широкого профілю захворювань для дорослих”, – сказав він.
За словами Зукіна, насамперед проведено скління вікон, частково відремонтовано фасад. На цю мету вже витрачено близько 5 млн грн.
“Фасад доведеться міняти навесні, його функціонал значно знизився внаслідок влучень. На його заміну необхідно близько $200 тис., стільки ж – на заміну систем кондиціонування, місцями покриття підлоги. Загалом збитки оцінені приблизно у $900 тис.”, – уточнив гендиректор.
Рішення відкрити у пологовому будинку хірургічне відділення для всієї родини – вимушене. “Як наслідок повномасштабної війни можемо вже говорити про значне зменшення кількості нових вагітностей і пологів як в Україні в цілому, так і в Києві зокрема. яке потрібно задіяти на повну потужність. Тому вирішили запускати нові медичні напрямки та трансформуватися із закладу лише для жінок у багатопрофільний медичний центр”, – повідомив Зукін.
Як повідомлялося, медичний центр “Лелека” отримав сертифікат найпрестижнішої міжнародної системи акредитації медичних закладів JCI.
ТОВ “Лелека” створено у 2014 році.
Фіксація фактів заподіяння шкоди внаслідок бойових дій є першим етапом будь-яких юридичних процедур: як пов’язаних з наданням державою допомоги (компенсацій, дотацій) постраждалим, так і щодо притягнення винних до юридичної відповідальності.
Такої одностайної думки дійшли учасники круглого столу “Фіксування та визначення (оцінка) збитків бізнесу, спричинених військовою агресією російської федерації”, організаторами якого виступили Київська торгово-промислова палата (КТПП) разом з комітетом з безпеки ведення бізнесу при КТПП.
На думку учасників засідання, юридичний механізм фіксації фактів заподіяння шкоди, з одного боку, не повинен бути надмірно обтяжливим для потерпілих, а з іншого – повинен відповідати тим стандартам доказування, які можуть бути застосовані іноземними судами під час вирішення питання про звернення на активи країни- агресора для відшкодування завданих збитків. Щодо компенсації збитків, завданих військовими діями, тут існують два шляхи правового захисту: внутрішньодержавні — звернення до національного суду та міжнародні засоби захисту порушеного права — звернення до Європейського суду з прав людини.
Як зазначається у повідомленні КТПП, дискусія проходила навколо розробленої Міністерством економіки та Фондом держмайна Методики визначення збитків, заподіяних підприємствам внаслідок агресії РФ.
“Розроблена методика відноситься до пооб’єктної оцінки, що дозволить визначити шкоду та обсяги збитків, у тому числі від втраченої вигоди, заподіяних підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку з веденням бойових дій. Тому вона надзвичайно актуальна та вимагає якнайшвидшого затвердження”, – наголошується в повідомленні.
Також слід враховувати, що в сучасній юридичній практиці особливе місце займають суперечки про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних різними неправомірними діями. Адже результати всіх досліджень та розрахунків, акти обстеження пошкоджених ділянок, встановлені факти шкоди можуть стати доказом та підставою для стягнення збитків з агресора. Потрібно розуміти, що зараз від кожної дії залежить майбутнє післявоєнного розвитку України, пояснюють експерти.
Учасники заходу відзначили високий рівень професіоналізму фахівців, запрошених до участі у заході, та актуальність запропонованих для обговорення тем. Під час заходу було подано методичні рекомендації та надано практичні поради щодо фіксації руйнувань, завданих внаслідок військових дій. Експерти надали законодавчу базу, ознайомили зі специфікою документування втрат, у тому числі на окупованих територіях, особливостями фіксації та збору доказів для стягнення збитків у вигляді втраченої вигоди. Також експертами надано поради щодо можливих шляхів безпосереднього відшкодування завданих збитків.
У Круглому столі взяли участь президент КТПП Микола Засульський, віце-президенти КТПП Людмила Сізікова та Віталій Майстренко, голова Комітету безпеки ведення бізнесу при КТПП Йосип Бучинський, представники Фонду державного майна України, Міністерства розвитку громад та територій України, Офісу генерального прокурора (Департа) , Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (Український НДІ СТЕ СБУ), Будівельної палати України, Національної академії аграрних наук України, Українського товариства оцінювачів, Міжнародної школи бізнесу, Спілка експертів України та інші експерти та фахівці галузевих установ, асоціацій, представники громадськості, члени палати.
За результатами обговорення експертною групою підготовлено пропозиції щодо удосконалення Методик
