За час війни прямі та непрямі збитки агросектору сягнули $40,2 млрд, однак це не остаточні цифри, оскільки українські території ще перебувають у тимчасовій окупації, тож повною мірою збитки прорахувати складно, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.
“Підтверджені прямі збитки аграрної галузі перевищили $8,7 млрд. Йдеться про руйнування інфраструктури, господарських об’єктів, логістичних ланцюжків, знищення та розкрадання ворогом зерна і сільгосптехніки. А ще є непрямі збитки – щонайменше в $30,5 млрд. І це, на жаль, не остаточна цифра. Коли ми точно підрахуємо збитки, завдані внаслідок підриву ворогом Каховської ГЕС, сума буде набагато більшою”, – сказав депутат у середу на конференції “18 місяців війни. Збиток агросектору і перспективи відновлення галузі”.
За його словами, складно оцінити наслідки забруднення сільськогосподарських угідь вибухонебезпечними предметами, руйнування верхніх шарів ґрунту через “прильоти” і підриви під час розмінування.
“Ми бачимо, що велика територія замінована. Потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами 174 тис. квадратних кілометрів українських земель. І це без урахування тимчасово окупованих регіонів”, – зазначив депутат і повідомив про підготовку законопроєкту “Про якість ґрунтів”.
Гайду також наголосив, що держава поки що не може самостійно покрити потреби постраждалих фермерів і пообіцяв залучати міжнародних партнерів до підтримки агросектору.
“Акцентував увагу на доцільності розмежування програм для фермерів. Адже потреби аграріїв дуже різняться. Наприклад, ті фермерства, які ведуть свою діяльність на деокупованих територіях, не можуть залучати інвестиції, адже фінустанови здебільшого не хочуть із ними співпрацювати. Хоча вони першими повертаються на місця після звільнення регіону, щоб відновлювати свою діяльність і наповнювати місцеві бюджети”, – написав він у Facebook.
Голова профільного парламентського комітету вважає, що одним із механізмів відшкодування завданих збитків можуть стати “зернові репарації” – механізму, який надалі допоможе аграріям отримати компенсацію за зруйновані підприємства.
Міжнародна інвестиційна група Solway Investment Group, що володіє ТОВ “Побузький феронікелевий комбінат” (ПФК, Кіровоградська обл.), має намір звернутися до судових інстанцій по компенсацію завданих збитків від вторгнення Росії в Україну.
Згідно з інформацією компанії, надісланою агентству “Інтерфакс-Україна” в середу, українські підприємці підтримують ініціативу уряду України щодо захисту бізнесу та створення міжнародного реєстру збитків, фіксації та оцінки ушкоджень унаслідок агресії РФ і здійснюють заходи щодо незалежної експертної оцінки збитків, зокрема упущеної вигоди.
Водночас уточнюється, що минулого тижня юристи низки підприємств узяли участь у консультаціях із судовими експертами щодо проведення судової експертизи для фіксації та оцінки збитків – як прямих, так і непрямих, зокрема, упущеної вигоди, заподіяної підприємствам унаслідок агресії РФ.
Захід проведено з ініціативи Української асоціації виробників феросплавів (УКРФА) та іншої електрометалургійної продукції для підприємств-членів асоціації.
Раніше представники УКРФА взяли участь у заходах, присвячених різним аспектам захисту активів, а в грудні минулого року Міністерством юстиції України було зареєстровано спільний наказ Міністерства економіки України та Фонду державного майна України “Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу шкоди, заподіяної підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також втраченої вигоди від нерозповсюдження російського майна”.
За словами виконавчого директора УкрФА Сергія Кудрявцева, якого цитують у пресрелізі, зазначена методика буде обов’язковою для використання під час оцінювання шкоди, завданої постраждалим унаслідок збройної агресії, а також для проведення судової експертизи, пов’язаної з оцінюванням шкоди. Очікується офіційне опублікування наказу, після якого він набуде чинності.
“На сьогодні вже багато великих бізнесів проводять активну роботу з фіксації та оцінки збитків, що вимагає залучення судових експертів, висновок яких підприємства використовуватимуть для обґрунтування позовних вимог щодо стягнення збитків коштом активів РФ у відповідних судових інстанціях”, – констатують у пресрелізі.
ПФК планує звернутися до судових експертів з метою проведення відповідного дослідження та отримання висновку, адже через агресію Росії завдано реальних збитків, припинено металургійне виробництво, від якого залежить добробут і соціально-економічне становище Побузької територіальної громади.
“Так, унаслідок російських атак по енергосистемі України, починаючи з 1 листопада поточного року, ПФК був змушений зупинити роботу, коли було зупинено як електропіч із випуску феронікелю, так і частину основного металургійного обладнання. Крім того, було знеструмлено смт Побузьке, і комбінат, який є містоутворювальним підприємством для селища, вимушено втратив можливість надання комунальних послуг”, – повідомив генеральний директор ПФК Денис Шевченко, якого цитує пресслужба.
За його словами, попередня оцінка суми збитків наразі становить приблизно $12 млн. На переконання керівника ПФК, в умовах отримання репарацій з агресора слід враховувати не тільки прямі збитки, заподіяні майновому комплексу, а й передбачити компенсацію витрат, що виникли внаслідок порушення нормальної роботи транспорту в країні. Він вважає, що залучення міжнародних інституцій до стягнення збитків від агресивних дій окупантів на користь українського бізнесу сприятиме якнайшвидшому відновленню України.
Водночас гендиректор наголосив, що озвучена сума – лише попередня оцінка, бо під час підрахунку збитків слід враховувати й той факт, що після початку вторгнення Росії, яке спричинило порушення логістики та призвело до неможливості отримання необхідних обсягів сировини, комбінат був змушений зупинити одну електричну піч.
“До російського ракетного удару по підстанції ми працювали з неповним навантаженням – приблизно на 40% основного. Після бомбардування підстанції комбінат залишився без електропостачання, через що піч та її системи забезпечення зупинилися. Ми провели цілу низку заходів, спрямованих на те, щоб не допустити аварії, оскільки піч була завантажена рідким металом і шлаком загальною масою близько 1500 тонн”, – пояснив Денис Шевченко.
На сьогодні ПФК не здійснює переробку руди на товарний феронікель.
Своєю чергою, заступник генерального директора ПФК з правових питань Рустам Джамгуров, наголосив, що залучення судових експертів, зокрема міжнародних, є необхідною умовою для підготовки подання позову до суду. А створення відповідного реєстру дасть змогу об’єктивно оцінити розмір збитків з метою подальшого їхнього стягнення за рахунок активів і репарацій з держави-агресора.
“Отримання експертного висновку щодо збитків від агресії РФ дасть можливість на подання позову про відшкодування збитків. Слід врахувати, що підприємство зазнає втрат кожного дня, тому для нарахування суми збитків та подання позову до суду доцільно охопити максимальний період. Також ми чекаємо на визначення чіткого механізму, щоб стягнути завдані збитки українському бізнесу за рахунок активів держави-агресора. Без цього будь-які позови в українські та/або міжнародні суди проблематичні, а рішення цих судів можуть бути не виконані”, – констатував юрист.
Побузький феронікелевий комбінат – єдине в Україні підприємство, що виробляє в промислових масштабах феронікель.
У 2003 році, після тривалого простою, міжнародна компанія Solway Investment Group придбала активи комбінату і роком пізніше перезапустила його. Побузький феронікелевий завод було перетворено на Побузький феронікелевий комбінат з відновленням і випуску феронікелю. Основною сировинною базою для виробництва феронікелю є привізна руда.
Наразі ПФК повністю інтегрований у виробничий процес Solway Investment Group. Загальна сума інвестицій групи в комбінат становила понад $130 млн.
На початку листопада-2022 ПФК заявив про вимушене припинення виробництва через обстріли росіянами енергоінфраструктури.
Міжнародна інвестиційна група Solway розпочала діяльність 2002 року. Є приватною компанією, що веде диверсифікований бізнес у гірничодобувній і металургійній промисловості. Ключові компанії групи зареєстровані у Швейцарії, Люксембурзі, Естонії та на Мальті. 100% статутного капіталу належить громадянам ЄС. Основні виробничі активи Solway розташовані в Північній Македонії, Гватемалі, Індонезії, в Аргентині та Україні.
Група компаній “Прометей” від початку повномасштабної російської агресії в Україні отримала $50-60 млн збитків, в окупації досі перебувають чотири елеватори, а чотири сильно постраждали.
“Прометей” сильно постраждав в активах і товарі, втрати в товарі становлять $40-45 млн, зараз триває експертиза втрат. Крім того, ми втратили $10-15 млн у капіталі. Вісім елеваторів компанії постраждали дуже сильно: чотири досі в окупації в Запорізькій області, чотири сильно постраждали”, – розповів власник холдингу Рафаель Гороян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, росіяни кілька днів поспіль цілеспрямовано обстрілювали Вознесенський елеватор групи (Вознесенськ Миколаївської області, місткістю 50 тис. тонн) крилатими ракетами, хоча на сільгосппідприємстві не було військових об’єктів, техніки, баз чи складів. Російські ракети за один день чотири рази прилітали на елеватор, а ще один удар стався за кілька днів, коли на підприємстві перебував персонал.
“Зараз ЗСУ звільнили Снігурівку. Наш елеватор там повністю замінований, зараз працюють сапери, і ми чекаємо, поки нам дозволять приступити до роботи”, – уточнив власник компанії.
Гороян підкреслив, що загалом у “Прометея” 34 зерносховища.
Крім того, під російську окупацію потрапили 2 тис. га сільгоспугідь, або 10% від земельного банку зернотрейдера. На звільнених територіях склалася жахлива гуманітарна ситуація, територія замінована, і наразі на ній неможливо вести сільгоспроботи. Також російські загарбники викрали і знищили зрошувальну інфраструктуру “Прометея” в Миколаївській області.
“Зрошення вкрадено і знищено країною-агресором Росією. У Снігурівці до війни було близько тисячі або півтори тисячі гектар під поливом, зараз їх немає. Але для відновлення немає впевненості в завтрашньому дні. Зараз не зовсім правильно для бізнесмена інвестувати в дороге іноземне обладнання, не будучи впевненим у завтрашньому дні”, – констатував бізнесмен.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
Саботаж російськими інспекторами у Спільному координаційному центрі (СКЦ) оглядів суден, що прямують до українських чорноморських портів, призводить до низької ефективності їхньої інспекції – за тиждень на вхід до “зернового” коридору скупчилося близько 70 зерновозів, і 30 – на вихід.
Як повідомила брокерська компанія Spike Brokers (Київ) у Telegram-каналі, зернотрейдери змушені закладати дедалі більше витрат на простій суден (до 30 днів) у ціну сільгосппродукції, що “вбиває” вигоду для агровиробника. У зв’язку з цим аграрії активно експортують товар сушею, зміцнюючи торговельні зв’язки з кінцевими споживачами в Європі.
За даними брокерської компанії, за минулий тиждень вона уклала угоди щодо поставок на грудень-лютий фуражної пшениці з України в Польщу за $237/тонну, ріпаку (не ГМО) в Німеччину – €595/тонну, сої (ГМО) в глибоководні порти України – $415/тонну. Даних про продажі соняшнику цього тижня не оприлюднено.
Вона уточнила, що внутрішні ціни на кукурудзу стабілізувалися в діапазоні $205-230 залежно від місця поставки – в порт або до наземних прикордонних переходів. Біржові котирування пшениці цього тижня мають характер “інверсії” (зворотного ринку, коли спот коштує дорожче за контракти на майбутні місяці). Останні індикації покупців за минулий тиждень: DAP Польща (кордон) $210-220, DAP Туреччина (порт) – $260-270, DAP Румунія (порт) – $255-265.
“Наближеність святкового місяця створює певні обмеження для ефективності обробки вантажів у Європі. Більшість покупців у Європі не хочуть отримувати вантажі авто/залізницею в період з 20 грудня по 5 січня. У напрямку портів очікується істотне зменшення купівельного попиту, поки не покращиться ефективність пропуску суден”, – наголосила Spike Brokers у повідомленні.
Своєю чергою, за низьких цін реалізації пшениці в Україні та високої вартості її логістики вітчизняні виробники отримують значні збитки, що суттєво стримує її пропозицію. Останні індикації покупців: DAP Польща (кордон) – $230-245, DAP Угорщина (кордон) – $230-242, DAP Україна (порти Дунай) – $240-245.
За даними трейдера, закупівельні ціни олійноекстракційних заводів в Україні скоригувалися з $450 до $350 без ПДВ за тонну соняшнику, доставлену на завод: насичення попиту на нього в Україні відбувається на тлі падіння цін на олію до $200 за тонну. Таким чином, за збереження стабільних цін на олію на зовнішніх ринках відбудеться збільшення пропозиції соняшнику на експорт.
Останні індикації покупців насіння соняшнику: DAP Болгарія (центр) – $540-560, DAP Румунія (центр) – $500-530, DAP Угорщина (центр) – $540-555.
Крім того, насичення ринку ЄС ріпаком з України та країн східної Європи не дає жодних шансів на зміцнення цін на даний момент. Останні індикації покупців: DAP Німеччина (схід) – €550-560, DAP Угорщина (центр) – €540-550.
“Соєвий ринок залишається на рівнях минулого тижня. Виробники залишаються з хорошими залишками сої для продажу”, – уточнила брокерська компанія.
Останні індикації покупців сої за тиждень: не ГМО DAP Італія – €545-550, ГМО DAP Італія (південь) – €545-550.
Представник трейдингового відділу агрохолдингу A.G.R. Group в опитуванні агентства “Інтерфакс-Україна” зазначив, що з початку російської військової агресії збільшилося логістичне плече для експорту сільгоспкультур з України, ціни на фрахт зросли, подорожчали енергоносії та паливо. У результаті цього група змушена витрачати близько $200 на тонні експорту, це величезні гроші порівняно з довоєнними $45-50 за тонну.
“З початком війни ми змінили сівозміну, максимально перейшли на олійні культури – це понад 60% наших посівів цього року. Кукурудза – комфортна культура, але енергоємна, а з такою ціною на енергоносії, газ, з нею просто не вигідно працювати. У результаті того, що ми скоротили обсяги її посіву і більшою мірою перейшли на олійні культури, тим самим зменшивши навантаження на залізничний і автомобільний транспорт і витрати на обслуговування комбайнів”, – розповів співрозмовник агентства.
Виробник стартерних акумуляторних батарей АТ “Іста-Центр” (Дніпро) має намір спрямувати отриманий чистий прибуток за 2021 рік у розмірі 154,85 млн грн на покриття збитків минулих періодів.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття НКЦПФР проєктом рішення зборів акціонерів компанії, наміченим на 26 грудня, нараховувати і виплачувати дивіденди “Іста-Центр” не планує.
За інформацією компанії, чистий прибуток на одну просту акцію 2021 року становив 60,4 грн, тоді як роком раніше він становив майже 2,9 млн грн. Чистий прибуток у 2020 році становив 7,37 млн грн.
Станом на 1 січня 2022 року нерозподілений прибуток компанії становив 12,81 млн грн проти непокритого збитку 143,25 млн грн на ту саму дату 2021 року.
Акціонери на зборах планують також затвердити звіти органів управління, затвердити основні напрямки розвитку на 2022 рік, переобрати наглядову раду.
“Іста-Центр”, що працює з 1995 року, є одним із заводів-виробників стартерних акумуляторів у Дніпрі (другий – ДОЗ “Енергоавтоматика”).
Згідно з останнім оприлюдненим у НКЦПФР фінзвітом компанії, 2020 року її чистий дохід становив 206,6 млн грн. На початок 2021 року на заводі працювало 135 осіб.
Згідно з даними НКЦПФР, станом на четвертий квартал 2021 року, 40% акцій АТ володіє ТОВ “Оберон-центр” (Дніпро), у якому, за даними Опендатабот, більше ніж 75% належить компанії “Скотвінд Лімітед”, бенефіціаром якої вказано Олега Зіміна; 23,0476% – володіє зареєстрована в Панамі Battery Investment Corp., 6,23% – “Іста Інтернейшл корпорейшн” (Беліз).
Ще понад 21,55% акцій належить державі. Як повідомлялося, “Іста-Центр” увійшла до оприлюдненого в серпні 2022 року переліку об’єктів, переданих Кабміном Фонду держмайна на приватизацію.
Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй у понеділок ухвалила резолюцію про необхідність притягнення РФ до відповідальності за порушення нею міжнародного права під час вторгнення в Україну, а також створення механізму компенсації Україні збитків, завданих російськими агресорами.
Ухвалення документа підтримали 94 країни, 73 – утрималися, ще 14 виступили проти.
Серед держав, які голосували проти резолюції, зокрема, РФ, Білорусь, Сирія, Іран, Зімбабве, Куба, Китай, Еритрея, Малі, Центральноафриканська Республіка.
У резолюції зазначено, що РФ “має бути притягнута до відповідальності за будь-які порушення міжнародного права в Україні або проти України, включно з її агресією на порушення Статуту ООН, а також будь-якими порушеннями міжнародного гуманітарного права і прав людини”.
Крім того, держави, які підтримали резолюцію, вважають, що Росія має нести правові наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включно з відшкодуванням збитків, отриманих унаслідок здійснення вищевказаних дій.
Вони також визнають необхідність створення міжнародного механізму для відшкодування збитків, завданих Україні Росією, а також рекомендують створити міжнародний реєстр отриманих усіма зацікавленими фізичними та юридичними особами, а також державою Україна, збитків для реєстрації їхніх доказів.
RF, ЗБИТКИ, КОМПЕНСАЦІЯ, ООН, РЕЗОЛЮЦИЯ
