Капіталізація ринку сільгоспземель в Україні за підсумками січня-березня 2024 року збільшилася на 202,5 млрд грн, завдяки зростанню на 7% кількості угод купівлі-продажу земель сільгосппризначення, а також підвищенню цін на землю на 11,2%, повідомив віцепрезидент Київської школи економіки (KSE) з економічної освіти, професор Олег Нів’євський на семінарі “Ринок земель: нові гравці, нові виклики, нові перспективи”, організованому KSE і програмою USAID АГРО.
За його інформацією, в Україні в першому кварталі 2024 року було укладено 25,7 тис. угод купівлі-продажу ділянок сільськогосподарського призначення сукупним обсягом 58,8 тис. га, що на 7% перевищує показники четвертого кварталу 2023 року, в якому було зафіксовано рекордну кількість угод купівлі-продажу сільгоспземель за весь час після початку повномасштабного вторгнення.
За результатами перших трьох місяців цього року, середньозважена ціна гектара сільськогосподарської землі збільшилася на 11,2%. Якщо в четвертому кварталі минулого року вона становила 37,7 тис. грн, то в січні-березні 2024 року зросла до 42,0 тис. грн/га. Таким чином, капіталізація ринку сільгоспземель від початку поточного року зросла на 202,5 млрд грн, констатував Нів’євський і пов’язав ці явища, зокрема, з відкриттям доступу юридичних осіб до ринку землі з 1 січня 2024 року.
“Не дивлячись на повномасштабну війну і досить обмежену модель, ринок сільськогосподарських земель в Україні успішно розвивається. Яскравим свідченням тому є нещодавнє рішення Нацбанку щодо збільшення коефіцієнту ліквідності сільгоспземель з 0,35 до 0,5. Це вже відкрило можливість для агросектору та землевласників залучити додаткове фінансування на суму $25 млрд, що можна порівняти зі щорічними фінансовими потребами аграріїв і землевласників”, – зазначив віцепрезидент KSE.
Експерт KSE Агроцентр Роман Нетер повідомив, що в січні-березні 2024 року 436 юридичних осіб придбали 2957 сільськогосподарських ділянок сукупною площею 8,5 тис. га. При цьому трохи менше половини транзакцій припало саме на березень 2024 року, коли своїм правом купівлі сільгоспземель скористалися 276 юридичних осіб, які придбали 1253 земельні ділянки сукупною площею 3,5 тис. га.
Він нагадав, що низка експертів наприкінці 2023 року перед запуском другого етапу ринку землі висловлювали побоювання щодо можливості акумулювання великими гравцями значних площ сільгоспугідь. Але за підсумками першого кварталу 2024 року ці побоювання не підтвердилися.
“Частка юросіб на ринку землі в першому кварталі становила лише 14,5%, тоді як решта угод, як і раніше, відбуваються між фізичними особами. Водночас відкриття доступу юридичним особам до ринку земель уже позитивно позначається не тільки на ліквідності, а й на прозорості ринку”, – підкреслив Нейтер.
Директорка програми USAID АГРО Ксенія Сидоркіна розповіла, що розвиток ринку сільгоспземель дедалі більше впливає на систему публічних фінансів громад після перенаправлення до держбюджету ПДФО, сплаченого військовослужбовцями. Із січня 2024 року зростання надходжень, пов’язаних із сільгоспземлями, на чверть компенсувало зниження інших податкових надходжень громад. Наприклад, тільки в лютому цього року податки, пов’язані із сільгоспземлею, забезпечили 13% усіх податкових надходжень громад порівняно з 10% у лютому 2023 року, і сягнули 3 млрд грн, що на 20% вище за аналогічний показник минулого року.
“Ринок земель сільськогосподарського призначення – це додатковий ресурс для відновлення територій, потенціал якого ще належить реалізувати спільними зусиллями уряду, законотворців і громад”, – сказала керівниця USAID АГРО та висловила впевненість у необхідності реалізації реформи просторового розвитку територій і низки інших проєктів із консолідації земель, розвитку зрошення, доступного кредитування для малих і середніх агровиробників, зокрема і за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, а також за підтримки Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
Сидоркіна повідомила, що експерти з міжнародного права консорціуму компаній Civitta, Aequo та EasyBusiness за підтримки програми USAID АГРО розробили концепцію гармонізації земельного законодавства України до права ЄС. Вона передбачає розробку та ухвалення 14 законодавчих актів, які сприятимуть наближенню українського законодавства до європейського, розвитку земельних відносин та агросектору в цілому.
З січня 2024 року ринок землі став відкритим для юридичних осіб — проте не зазнав значних змін. Переважно, компанії, які володіли значною кількістю земельних ділянок, продають землю, а не купують. Загалом від початку року компанії продали понад 200 гектарів землі за даними Державного земельного кадастру.
З січня 2024 року ринок землі було відкрито для юридичних осіб. Відтепер компанії мають право офіційно купувати до 10 тисяч гектарів землі. Попри очікування, бізнес навпаки почав продавати ту землю, що вже була у його власності, аніж купляти нову. Вже 207 гектарів земельних ділянок було продано компаніями за перші два тижні 2024 року.
Наразі Державний земельний кадастр відстежує 281 українську компанію, кожна з яких володіє земельними ділянками понад 100 гектарів.
Які компанії в Україні володіють найбільшою кількістю землі?
Найбільшою кількістю землі в Україні наразі володіє агрофірма “СВІТАНОК”: понад 5 тисяч га. На другому місці — Дружківське рудоуправління: 3,3 тисячі га. Трійцю замикає “ЗЕМЛЕТРЕЙД” — 3,1 тисяча га.
З топ-10 компаній, які володіють найбільшою кількістю угідь в країні, лише “ЗЕМЛЕТРЕЙД” продала 20 гектарів від початку відкриття ринку землі. Інші ж бізнеси жодних операцій із землею поки не проводили.
З-під уваги ДЗК та, відповідно, з топу землевласників від початку року вже вийшли дві компанії. Ці бізнеси розпродали свій земельний банк так, що в них залишилось менше 100 гектарів землі. Йдеться про “Долина” та “Екор Гарден СТС”. Станом на 1 січня 2024 року ці компанії володіли землею площею 388 та 120 гектарів відповідно.
Середньозважена ціна на землю з початку 2023 року в Україні зросла на 10,4% – до 38,5 тис. грн/га, а капіталізація ринку сільгоспземель зросла на 115,1 млрд грн, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Другий етап земельної реформи дасть змогу збільшити вартість земельних ділянок приватної власності та доходи землевласників. Надходження до місцевих бюджетів громад також зростатимуть. Крім того, українським агровиробникам відкриється доступ до банківського кредитування під заставу землі”, – прокоментували запуск другого етапу ринку землі з 1 січня 2024 року в Україні в Мінагрополітики.
У міністерстві звернули увагу громад на те, що вони тепер мають можливість здавати в оренду сільгоспземлі комунальної власності через Prozorro.
“Продаж наповнює їхні бюджети щорічно 355,2 млн грн доходу. А обіг і використання с/г земель приносить громадам у середньому 10%-12% сукупного бюджету громад”, – зазначили в аграрному відомстві та додали, що за період роботи ринку в Україні було продано лише 1% земель, з яких 99,5% залишилися в аграрному виробництві.
Як повідомлялося, ринок землі в Україні було відкрито 1 липня 2021 року з моменту набуття чинності закону України № 552-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення”.
Другий етап впровадження закону “Про ринок землі” стартував в Україні 1 січня 2024 року: ринок відкрили для юридичних осіб-резидентів України, також громадяни отримали право набувати у власність до 10 тис. га землі замість 100 га на першому етапі. Мінімальна ціна купівлі с/г земель має бути не нижчою за НГО (нормативна грошова оцінка). Переважне право на купівлю ділянки залишається за орендарями. Іноземці не мають права ні продавати, ні купувати землю. Продаж комунальної та державної землі залишається забороненим.
У Міністерстві аграрної політики і продовольства України очікують, що ціни на ринку землі в Україні зростуть після його відкриття для юридичних осіб із 1 січня 2024 року, повідомив заступник голови відомства з цифрового розвитку Денис Башлик.
“Вийдуть на ринок ті, хто довго чекає – юридичні особи, які бажають мати землю у власності, щоб мати можливість розвивати довгі інвестиційні проєкти. Це, звичайно, потягне за собою зростання ціни”, – цитує його прес-служба міністерства.
Башлик зазначив, що наразі в Україні найвищі ціни на земельному ринку фіксують в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях, де вона сягнула $2 тис., $1,45 тис. і $1,4 тис. відповідно.
СЕО “Prozorro.Продажі” Сергій Бут під час прес-конференції в Медіацентрі “Україна” в п’ятницю повідомив, що через систему електронних аукціонів продано або здано в оренду майже 38 тис. га землі. Переважна більшість із них – це активи місцевих органів влади, міст, селищ.
“Найбільшу кількість земельних аукціонів організатори проводять по землях сільськогосподарського призначення. На аукціонах з оренди частка сільгоспземель становить 70%, а на аукціонах з продажу – 60%”, – сказав він.
Загалом, у системі “Prozorro.Продажі” вже проведено аукціони з продажу 2,7 тис. га землі на загальну суму 1,3 млрд грн. В оренду через аукціони було передано 35,1 тис. га землі.
За інформацією в.о. голови Державної служби України з геодезії, картографії та кадастру Дмитра Макаренка, який також узяв участь у пресконференції, станом на початок жовтня 2023 року вже реалізовано майже 80 тис. га земель сільгосппризначення.
“У 2021 році за перші пів року роботи ринку землі було випущено в обіг понад 100 тис. га. У воєнний 2022 рік ринок, звісно, просів і в обіг було випущено 69 тис. га. У 2023 році станом на жовтень ми вже бачимо, що вже майже 80 тис. га реалізовано і показники наближаються до довоєнних”, – розповів він.
Як повідомлялося, другий етап ринку землі стартує 1 січня 2024 року, під час якого набувати у власність сільгоспземлі зможуть і юридичні особи з обмеженням до 10 тис. гектарів в одні руки.
Водночас продаж державних і комунальних сільгоспземель, як і продаж її іноземцям, залишиться під забороною. Переважне право на купівлю ділянки належить її орендарю. Мінімальна вартість землі не може бути нижчою за її нормативно-грошову оцінку.
Області Західної України стали лідером за вартістю сільгоспземель влітку 2023 року, свідчать дані сервісу “Опендатабот”.
Згідно з інфографікою ресурсу, у червні поточного року найдорожчою була сільгоспземля у Львівській (139,4 тис. грн/га), Івано-Франківській (84,391 тис. грн/га) та Київській (61,611 тис. грн/га) областях. Мінімальна вартість була зафіксована в Харківській області – 26,3 тис. грн/га.
У липні регіонами-лідерами за ціною на землю стали Рівненська (144,2 тис. грн/га), Івано-Франківська (140,9 тис. грн/га) і Львівська (103,647 тис. грн/га) області. Найдешевше в цей період землю купували в Донецькій області – 19,08 тис. грн/га.
Івано-Франківська лідирувала за вартістю сільгоспземлі в серпні, хоча ціни на неї стали нижчими – 111,5 тис. грн/га. До ТОП-3 увійшли Львівська (91,987 тис. грн/га) і Хмельницька (53,019 тис. грн/га) області. Антилідером в останній місяць літа стала Запорізька область – 26,57 тис. грн/га.
Середня вартість сільгоспземель в Україні в червні становила 39,86 тис. грн/га, у липні – 44,9 тис. грн/га, серпні – 39,85 тис. грн/га.
Водночас площа проданої землі протягом літа знижувалася з 14,9 тис. га в червні, до 13,4 тис. га – у липні та 10,45 тис. га – у серпні.
Згідно з повідомленням, середня вартість гектара за весь час роботи на ринку землі становить близько 37 тис. грн/га. Перший місяць після відновлення роботи в травні 2022 року ціни сягали 43 тис. грн/га.
Як повідомлялося, Київська школа економіки (KSE) за підтримки Програми USAID АГРО проводить дослідження стану ринку земель в Україні. Під час останнього аналізу аналітики виявили дві системні проблеми: низький рівень реєстрації цін у Державному реєстрі прав і заниження ціни на землю під час проведення транзакцій.
“Від початку 2023 року частка транзакцій із зареєстрованою ціною становила лише 18,8% від усіх угод купівлі-продажу, тоді як 2022 року цей показник становив 34,4%, а 2021-го – 55,0%. Водночас у 60% випадків, коли ціна ділянки була вказана, вона перебувала на мінімально можливому рівні – тобто на рівні нормативної грошової оцінки (НГО). Співвідношення між цінами купівлі-продажу та вартістю оренди на електронних земельних аукціонах на рівні 1:4,5 свідчить, що зареєстровані ціни угод купівлі-продажу вдвічі нижчі за ринкові”, – ідеться в дослідженні.
Джерело: https://opendatabot.ua/open/land
Ціна купівлі-продажу землі сільгосппризначення в Україні в січні-квітні 2023 року зросла в середньому на 20%, з початку року таких операцій відбулося 13 тис., повідомив заступник міністра агрополітики з питань цифровізації Денис Башлик на пресконференції.
“Навіть якщо прибрати фактор інфляції, ми бачимо, зростання (цін) триває. Але в регіонах, які знаходяться близько до бойових дій, такого зростання немає”, – зазначив він.
Заступник міністра уточнив, що у Львівській області на початку травня поточного року середня вартість 1 га сільгосп угідь становила 162 тис. грн, тоді як на момент відкриття ринку вона становила 51 тис. грн. У Київській області, за його словами, за цей час ціна зросла з 48 тис. грн до 148 тис. грн за га.
Водночас у Чернігівській області один га землі в середньому коштує 23 тис. грн, тоді як до війни він коштував 16-17 тис. грн, додав Башлик, припустивши, що зростання ціни пов’язане з інфляцією.
“2021 року в Україні було укладено 66 тис. угод купівлі-продажу землі на загальну площу 153 тис. га. У 2022 році таких угод було 53 тис., водночас ринок фактично не працював майже пів року через обмеження доступу до реєстрів”, – сказав також заступник міністра.
СЕО “ProZorro.Продажі” Сергій Бут повідомив, що з моменту запуску електронних земельних аукціонів у жовтні 2021 року в системі “ProZorro.Продажі” вже завершилися аукціони з купівлі та оренди сільгоспземель на понад 1,2 млрд грн.
Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи право купувати і продавати земельні ділянки сільгосппризначення отримали тільки громадяни країни, одна фізособа зможе мати в розпорядженні не більше 100 га.
Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені згідно із законодавством України, водночас кінцевий бенефіціар однієї або кількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більше ніж 10 тис. га.
