Україна експортувала у 2022/2023 маркетинговому році (з 1 липня 2022 року до 30 червня 2023 року) 48,996 млн тонн зернових і зернобобових, що на 641 тис. тонн більше, ніж за 2021/2022 МР, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Протягом попереднього маркетингового року Україна експортувала 48,355 млн тонн зернових і зернобобових, зокрема: 18,72 млн тонн пшениці, 5,747 млн тонн ячменю, 161,5 тис. тонн жита та 23,409 млн тонн кукурудзи.
Зазначається, що у 2022/2023 МР, станом на 30 червня, Україна скоротила на 10,6% експорт пшениці – до 16,836 млн тонн, на 52,9% ячменю – до 2,704 млн тонн, на 88,9% жита – до 18 тис. тонн, але наростила на 24,4% постачання на зовнішні ринки кукурудзи, яке сягнуло 29,128 млн тонн.
Згідно з повідомленням, у червні 2023 року Україна наростила експорт за всіма основними експортними позиціями агропродукції, зокрема, у 2,9 раза зросли поставки на зовнішні ринки зернових і зернобобових, які досягли 3,658 млн тонн. Експорт пшениці зріс у 10,9 раза – до 1,338 млн тонн пшениці (у червні минулого року – 122 тис. тонн), ячменю – в 1,8 раза – до 57 тис. тонн, кукурудзи – удвічі – до 2,257 млн тонн.
Україна не експортувала в червні 2023 року і в червні минулого року жито.
З початку 2022/2023 МР Україна експортувала 153,6 тис. тонн борошна, що в 2,2 раза більше, ніж роком раніше, коли експорт становив 70,7 тис. тонн.
За даними Мінагрополітики, Україна в січні-травні 2023 року експортувала понад 22,5 млн тонн зернових, зокрема понад 14,3 млн тонн кукурудзи, більш ніж 7,2 млн тонн пшениці та понад 977 тис. тонн ячменю.
Аграрії за підсумками весняної посівної-2023 в Україні збільшили посівні площі під зерновими культурами, зокрема кукурудзою, і скоротили під олійними, зокрема соняшником, і зможуть отримати 61,4 млн тонн валового врожаю цих культур, повідомляється на сайті Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок.
При цьому уточнюється, що такі зміни фіксуються порівняно з попереднім прогнозом УКАБ, але не з попереднім роком. Також у прогнозі підвищено очікування врожайності для озимих культур.
Згідно з оцінками УКАБ, 2023 року посівні площі зернових культур становили 10,1 млн га (пшениця – 4,4 млн га, кукурудза – 3,8 млн га та ячмінь – 1,4 млн га). У результаті очікується зібрати 42,5 млн тонн зернових, з яких 16,3 млн тонн пшениці, 21,1 млн тонн кукурудзи, 4,2 млн тонн ячменю.
Посівні площі під олійними культурами експерти оцінили на рівні 8,9 млн га, з яких 5,7 млн га зайнято соняшником, 2 млн га соєю та 1,2 млн га ріпаком. Зазначається, що Україна може розраховувати на отримання валового збору олійних на рівні 18,9 млн тонн, з яких 12,2 млн тонн соняшнику, 3,8 млн тонн сої та 2,9 млн тонн ріпаку.
“За попередніми оцінками, такий врожай дасть змогу повністю задовольнити внутрішній попит та отримати експортний потенціал на рівні 43 млн тонн зернових та олійних культур”, – прогнозують в УКАБ.
До позитивних факторів поточного сезону аналітики віднесли реалізацію левової частки зібраного торішнього врожаю кукурудзи, на яку спостерігався високий попит. Розширенню площ під цією культурою посприяє світова тенденція зниження цін на добрива, яка буде відчутна і в Україні, що дасть змогу забезпечити, зокрема, кукурудзу їх достатньою кількістю.
Вони порадили пам’ятати, що введення у виробництво кукурудзи несе певні технологічні складнощі для аграріїв: поточна висока насиченість олійними культурами, можливий подальший тиск захворювань, збільшення навантаження на комбайни через збіг періодів збирання інших культур, дефіцит якісного насіння інших культур тощо.
В УКАБ також зазначили, що з початку війни основними споживачами олійних культур були країни ЄС, насамперед сусідні країни. Однак через тимчасові обмеження ними імпорту низки зернових культур подальше збільшення посівних площ під олійними виглядає ризикованим.
Як вважають аналітики, Україні вдалося пережити енергетичний терор з боку Росії та адаптуватися до нових реалій, що вселяє надію на здатність аграріїв витримати можливе повторення ситуації.
Урожай зернових в Україні нинішнього року очікується на рівні близько 46 млн тонн, що на 5-7% менше, ніж торік, повідомив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький.
“Станом на сьогодні є прогноз середньозважений: очікується, що зернових буде зібрано близько 46 млн тонн. Це, на жаль, менше, ніж минулого року. Зменшення становить приблизно 5-7%”, – сказав він в ефірі національного телемарафону в понеділок.
Водночас Висоцький зазначив, що внутрішнє споживання зернових становить 18 млн тонн.
“Тому навіть збираючи 46 млн тонн, це все одно в 2,5 раза більше, ніж внутрішня необхідність, відповідно якийсь ризик для дефіциту зернових для внутрішніх цілей сьогодні відсутній”, – наголосив перший заступник міністра.
Як повідомлялося, у середині березня Мінагрополітики спрогнозувало скорочення загального валового збору зернових і зернобобових культур у сезоні 2023 року до 44,3 млн тонн проти 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Міністерство аграрної політики та продовольства повідомило про завершення посівної кампанії, прогноз посівів ярих зернових і зернобобових перевищено на 4% – 5,672 млн га.
Згідно з повідомленням на сайті міністерства, це на 8,5% менше від минулорічних показників і на 25,1% менше, ніж у довоєнному 2021 році.
Посіви соняшнику та сої становили 5,307 млн га і 1,779 млн га відповідно, що на 5,9% і 3,3% менше від березневого прогнозу. Водночас вони перевищили минулорічні, зокрема, на 12,9% по соняшнику і на 46,8% по сої.
Уточнюється, що аграрії 2023 року перевищили прогнозні показники посівів по гороху і кукурудзі на 16% і 12% відповідно, відвівши під них 139,3 тис. га і 4,043 млн га. До минулого року гороху було посіяно на 6,3% більше, тоді як кукурудзи – на 12,8% менше.
План посівів гречки поточного року перевищено на 5% – 120,7 тис. га, а до минулого року зростання становило 60,3%.
Площі під вівсом також на 2% вищі за очікувані – 150,1 тис. га, проте на 5,8% нижчі за торішні.
Трохи не вийшли на прогнозні показники аграрії по ярій пшениці, під яку відведено 280 тис. га (98% плану). Однак площі під нею на 46,5% більші, ніж 2022 року, і на 59,1% більші за довоєнний 2021 рік, оскільки озимої пшениці було посіяно значно менше.
Не виконано прогноз на поточний рік і щодо посіву ярого ячменю, під який аграрії відвели 821,9 тис. га (79% плану), що на 13,6% нижче за торішні показники. Така сама ситуація з просом, під яким зайнято 51,1 тис. га, що становило 85% плану, однак це на 3,2% вище за показник минулого року.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
Наприкінці березня Мінагрополітики прогнозувало, що 2023 року посівні площі зернових і зернобобових культур становитимуть 10,24 млн га, що на 1,4 млн га менше за показник 2022 року, тоді як під олійними вони зростуть на 0,92 млн га – до 8,85 млн га.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, у січні-червні 2023 року перевезло власним флотом із філії “Бессарабська” (Ізмаїл) до румунської Констанци близько 80 тис. тонн, або 15% від загального обсягу перевезень компанії за вказаний період.
Як повідомляється на сайті зернотрейдера, це стало можливим завдяки передислокації флоту з Миколаєва, що передбачала розбирання плавзасобів, перевезення їх суходолом на Дунай і подальше збирання у філії “Бессарабська”. Загалом у такий спосіб вдалося перевезти два портові буксири “Нібулон-12” і “Нібулон-14”, буксири “Нібулон-3” і “Нібулон-11” та дві вантажно-розвантажувальні машини Terex Fuch mhl 385.
У повідомленні зазначено, що “Нібулон” також почав надавати послуги буксирування, швартування і відшвартування суден на Дунаї. У січні-червні 2023 року кількість відпрацьованих таким чином годин збільшилася у 18 разів.
“Навесні “Нібулону” вдалося відновити перевезення на середньому Дніпрі. Наразі тут працюють буксири “Нібулон-10”, “Гермес-2” і несамохідні баржі УАК-1, УАК-2, УАК-3, УАК-4, а філія “Кременчуцька” виконує роль центрального перевалочного хаба, що здійснює приймання зерна з водного транспорту і перевантаження у вагони”, – наголосили у пресслужбі зернотрейдера та додали, що впродовж квітня-травня 2023 року в такий спосіб транспортували понад 15 тис. тонн зернових.
При цьому наголошується, що судноплавна компанія зернотрейдера планує збільшити обсяги надання послуг стороннім організаціям в Ізмаїлі, а також нарощувати обсяги перевезень на Констанцу за рахунок оптимізації маршрутів.
“Досвід проходження морських шляхів, отриманий взимку та навесні, дає змогу компанії обирати саме морські маршрути слідування замість руху Дунаєм, що впливає на швидкість обертання флоту”, – резюмували в “Нібулоні”.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Міністр з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін Барбу має намір просити Європейську Комісію продовжити обмеження на імпорт сільгосптоварів з України до кінця року і розширити список забороненої для ввезення агропродукції.
“Заборона діє до 15 вересня. Я проведу дискусію зі своїми колегами з інших країн, і ми будемо просити продовження до 31 грудня. Крім ріпаку, пшениці, кукурудзи, соняшнику я постараюся додати ще до 10 продуктів”, – цитує Euractiv виступ Барбу в парламенті Румунії в середу.
За його словами, до списку заборон на імпорт можуть бути включені мед і м’ясо, а також “інші румунські пріоритети, щоб фермери могли продавати місцеву продукцію”.
Як повідомлялося, заборона ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України набула чинності 2 травня та замінила односторонні рішення про заборону імпорту, запроваджені прикордонними з Україною країнами, зокрема Польщею, Болгарією, Угорщиною та Словаччиною, на порушення Угоди про асоціацію та внутрішніх норм Євросоюзу ще з 28 квітня.
Як зазначав ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та всіх інших видів агропродукції походженням з України, а також вільно пропускати транзит.
Єврокомісія 5 червня продовжила до 15 вересня обмеження на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, вважаючи, що спровоковані таким імпортом проблеми ще не подолано. У новому регламенті відсутня можливість постачати на ринки зазначених країн цих зернових та олійних за контрактами, укладеними до 2 травня.
Румунія була єдиною з п’яти прифронтових країн, яка не запроваджувала заборону на імпорт українських сільгосптоварів до офіційного рішення Європейської Комісії.
