Греція посідає перше місце серед європейських країн за сезонним зростанням вартості короткострокової оренди житла: влітку середня ціна проживання виявляється на 54,9 % вищою, ніж у решту місяців року, свідчать дані аналітичної платформи AirDNA.
Дослідження AirDNA було опубліковано 21 травня 2026 року та оновлено 29 травня. Аналітики порівняли середню добову ставку короткострокової оренди — Average Daily Rate (ADR) — у червні-серпні з показником решти дев’яти місяців року.
У Греції середня ставка поза літнім сезоном становить 112,64 євро за ніч, тоді як у червні–серпні вона зростає до 174,46 євро. Таким чином, сезонна надбавка сягає 54,9% — це найвищий показник серед розглянутих європейських країн.
На другому місці — Хорватія, де літні ціни вищі на 37,6% — 154,28 євро проти 112,09 євро в іншу пору року. Третє місце посідає Португалія із сезонним зростанням на 36,5%, до 160,06 євро проти 117,27 євро.
Особливо сильно сезонність проявляється на популярних грецьких островах. На Міконосі середня вартість короткострокової оренди збільшується приблизно з 458 євро поза високим сезоном до 758 євро за ніч влітку, або на 65,6%.
При цьому серед окремих європейських курортів спостерігаються ще більш різкі коливання. Наприклад, португальський Портіман демонструє сезонне зростання близько 71,6 %, проте в рейтингу країн загалом саме Греція посідає перше місце.
Сильне підвищення цін супроводжується стійким попитом. За оцінкою AirDNA перед початком сезону, кількість заброньованих ночей у Греції на червень-серпень 2026 року була приблизно на 9,3% вищою, ніж роком раніше. На липень зростання ранніх бронювань становило 13,5%, на серпень — 11,4%.
Фактична статистика за літо підтверджує високий рівень цін. У червні середня вартість короткострокової оренди в Греції сягнула 178,8 євро за ніч, збільшившись на 12,2% у річному вимірі, тоді як у середньому по Європі вона становила 150,05 євро і зросла на 7,5%. Кількість доступних об’єктів у Греції при цьому скоротилася на 2,5%, приблизно до 156 тис.
У липні середня ціна піднялася вже до 200,35 євро за ніч, що на 12,8% вище показника липня 2025 року. Середньоєвропейська ставка становила 159,20 євро і зросла за рік на 8,2%. Дохід за одну доступну ніч у Греції збільшився на 14,3% — до 142,8 євро.
За більш тривалий період зростання ще помітніше. За даними AirDNA, середня вартість короткострокової оренди в Греції за десять років збільшилася приблизно на 100% — з близько 100 євро у 2016 році. За останні п’ять років зростання склало близько 38%.
При цьому твердження про те, що Греція «випередила всю Європу за темпами зростання цін на Airbnb», слід трактувати обережно. Перше місце стосується саме сезонного літнього приросту, тобто порівняння червня-серпня з рештою року, а не річного зростання цін. За фактичною динамікою липня зростання в Греції становило 12,8% у річному вимірі проти 8,2% у середньому по Європі.
Ціни на житло в Туреччині в липні 2026 року зросли в середньому на 23,3% у національній валюті порівняно з минулим роком, однак висока інфляція повністю нівелювала це зростання: у реальному вираженні нерухомість подешевшала на 6,6%, свідчить липневий огляд ринку платформ Emlakjet та Endeksa. Дані опубліковано 14 серпня.
Середня ціна квадратного метра житла по країні сягнула 41,7 тис. турецьких лір, або приблизно 871 долар, а середня вартість об’єкта, що продається, — 5,21 млн лір, що відповідає приблизно 109 тис. доларів.
При цьому в липні вперше з’явився невеликий позитивний сигнал у короткостроковій динаміці: за місяць ціни зросли на 1,9% номінально та приблизно на 0,5% з урахуванням інфляції. Однак одного місяця поки що недостатньо, щоб говорити про стійке відновлення реальної вартості турецького житла.
Анкара дорожчає швидше за Стамбул та Анталію
Серед 30 найбільших за кількістю угод провінцій найпомітніше зростання зафіксовано в Орду — 32,4% за рік. Це єдина з розглянутих провінцій, де зростання виявилося позитивним і з урахуванням інфляції — близько 0,4%.
На другому місці — Анкара з номінальним зростанням на 28,7%, при цьому в реальному вираженні житло в столиці подешевшало приблизно на 2,5%. Далі йдуть Коджаелі — плюс 28,5%, Денізлі — 27,1% та Елязиг — 26,9%.
У Стамбулі квадратний метр житла в липні коштував у середньому 65,1 тис. лір, а середня вартість об’єкта — близько 7,16 млн лір, або $149,5 тис.
В Анталії, одному з основних ринків для іноземних покупців, середня вартість квадратного метра сягнула 55,5 тис. лір, а об’єкта — близько 6,1 млн лір, або $127,5 тис. В Ізмірі середня вартість становила близько 54 тис. лір за квадратний метр і 6,48 млн лір за об’єкт.
Найдорожчою провінцією Туреччини залишається Мугла, до якої входять такі курортні центри, як Бодрум і Мармарис. Тут середня вартість квадратного метра сягнула 87,2 тис. лір, а об’єкта — 11,34 млн лір, або майже $237 тис. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країні.
Продажі житла різко знизилися
Зростання цін відбувається на тлі помітного скорочення кількості угод. За даними Турецького статистичного інституту TÜİK, статистика продажів житла та комерційної нерухомості за липень була опублікована 13 серпня 2026 року. Загалом за місяць у країні було продано 123 603 житлові об’єкти, що приблизно на 17% менше, ніж роком раніше.
Найбільшим ринком залишився Стамбул із 22,6 тис. угод, далі йшли Анкара — 9,64 тис., Ізмір — 6,55 тис. та Анталія — 6,3 тис.
При цьому структура продажів дає неоднозначні сигнали. Кількість іпотечних угод зросла на 23,7%, тоді як продажі первинного житла знизилися на 8,6%, а вторинного — одразу на 20,8%. Це може свідчити про поступове повернення на ринок частини покупців, які мають можливість скористатися банківським фінансуванням.
Таким чином, зростання вартості турецької нерухомості в лірах поки що значною мірою залишається наслідком інфляції. Для інвестора важливіше звертати увагу не лише на номінальні 20–30% зростання, а й на реальну динаміку вартості, валютний курс та прибутковість від оренди. За підсумками липня середній об’єкт у Туреччині формально коштує значно дорожче, ніж рік тому, проте його реальна вартість продовжує знижуватися.
Нещодавно Open4Business окремо проаналізував структуру іноземних покупців турецької нерухомості. За підсумками червня 2026 року перше місце посідали громадяни Росії з 381 покупкою, а українці придбали 170 об’єктів і поділили друге місце з громадянами Ірану. Загалом іноземці купили в червні 2 015 житлових об’єктів. За січень-червень іноземний попит становив 9 083 об’єкти й був на 9,2% нижчим за торішній.
Українці залишаються однією з найбільших груп покупців житла в Туреччині й у більш тривалому періоді. У 2025 році громадяни України придбали 1 541 об’єкт і посіли третє місце серед іноземців, поступившись лише росіянам та іранцям. Таким чином, зниження реальних цін на турецьке житло представляє безпосередній інтерес і для українських приватних інвесторів, які продовжують активно бути присутніми на цьому ринку.