Ринок житлової нерухомості Туреччини зберігає номінальне зростання цін, однак з урахуванням інфляції житло фактично продовжує дешевшати, випливає з ринкових даних, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За даними аналітиків, середня ціна квадратного метра житла по країні досягла 40,486 тис. турецьких лір, або близько $872. Середня вартість об’єкта житлової нерухомості оцінюється приблизно в 5,02 млн лір, або близько $108,1 тис.
У номінальному вираженні ціни на житло зросли на 23,8% рік до року. Однак після поправки на інфляцію реальна динаміка пішла в мінус і становила близько 6,5%.
Офіційна статистика Центробанку Туреччини підтверджує цей тренд. У травні 2026 року індекс цін на житлову нерухомість зріс на 1,7% за місяць і на 24,5% рік до року в номінальному вираженні, але в реальному вираженні знизився на 6,1%.
Це означає, що для покупців та інвесторів зростання цін у лірах не дорівнює зростанню вартості активу. На тлі високої інфляції нерухомість може виглядати дорожчою в національній валюті, але втрачати купівельну вартість у реальному вираженні.
Середній строк окупності житла через оренду по Туреччині зараз оцінюється приблизно в 13 років. Однак за регіонами ситуація сильно відрізняється. У великих містах і курортних локаціях ціни на житло часто зростали швидше за орендні ставки, тому дохідність таких об’єктів стає нижчою.
Особливо помітний цей розрив у популярних туристичних регіонах, включно з Муглою та частиною узбережжя, де вартість землі та житла залишається високою, а оренда не завжди встигає за цінами продажу. У таких локаціях купівля нерухомості дедалі частіше потребує не лише розрахунку потенційного доходу, а й оцінки ліквідності об’єкта, витрат на утримання та валютних ризиків.
Для іноземних покупців ситуація стала менш однозначною. Після буму 2021-2023 років турецький ринок уже не виглядає ринком гарантованого швидкого зростання. Високі процентні ставки, інфляція, ослаблення ліри, зміни правил посвідки на проживання та охолодження попиту з боку іноземців роблять інвестиційні рішення складнішими.
Водночас Туреччина залишається одним із найбільших ринків нерухомості регіону. Попит підтримують внутрішні покупці, орендарі у великих містах, туристичні регіони, а також інтерес до житла як способу захисту заощаджень від інфляції. Однак ринок стає більш вибірковим: ліквідність зберігають передусім якісні об’єкти в сильних локаціях.
Для інвесторів головний висновок полягає в тому, що оцінювати турецьку нерухомість лише за номінальним зростанням у лірах більше не можна. Важливіше дивитися на динаміку у валюті, реальну дохідність з урахуванням інфляції, вартість утримання, орендний попит і перспективу перепродажу.
Як повідомляє Сербський Економіст, міністерство фінансів Албанії винесло на громадське обговорення законопроект, який передбачає підвищення податку на нерухомість та зміну системи пільг для власників житла.
Згідно з пропозицією, податок на житлову нерухомість може зрости з нинішніх 0,05% від вартості об’єкта до 0,1–0,2%. Для комерційних об’єктів також пропонується підвищення ставок, при цьому підсумкове навантаження залежатиме від категорії нерухомості та її призначення.
Одна з ключових змін стосується власників другого та наступних об’єктів. Якщо мова йде не про основне місце проживання, податкові пільги не застосовуватимуться. Таким чином, власникам дач, інвестиційних квартир та додаткового житла доведеться платити за повною ставкою.
Фактично влада намагається розділити соціальне житло та інвестиційну нерухомість. Для сімей, які володіють єдиною квартирою, зростання податку може бути частково згладжено. Для власників кількох об’єктів навантаження зросте помітніше.
Реформа особливо важлива для ринку нерухомості Албанії, де в останні роки швидко зростали ціни на житло в Тирані, Дурресі, Вльорі, Саранді та інших локаціях, пов’язаних з туризмом та інвестиційним попитом. На тлі активного будівництва, інтересу іноземних покупців та зростання короткострокової оренди влада намагається збільшити доходи місцевих бюджетів і наблизити оподаткування нерухомості до ринкової вартості активів.
Албанія поступово переходить від старої моделі фіксованих або низьких податків до більш сучасної системи, де податкова база прив’язана до вартості об’єкта. Такий підхід відповідає рекомендаціям міжнародних фінансових організацій, але може стати болючим для власників нерухомості, особливо якщо кадастрова та ринкова оцінка житла переглядатиметься у бік підвищення.
Для іноземних інвесторів ці зміни означають, що щорічне утримання другої квартири на узбережжі або інвестиційного об’єкта в Тирані стане дещо дорожчим. При цьому навіть після підвищення податкове навантаження в Албанії залишиться відносно помірним порівняно з багатьма країнами ЄС.
Головне питання для ринку — як саме влада оцінюватиме вартість об’єктів і наскільки швидко нова система почне застосовуватися на практиці.
Албанський ринок нерухомості залишається одним із найдинамічніших на Балканах. Зростання туризму, розвиток прибережних міст та інтерес іноземців підтримують попит, однак підвищення податків може поступово охолодити спекулятивні покупки та посилити різницю між житлом для проживання та інвестиційною нерухомістю.
https://t.me/relocationrs/3077
Зростання цін на житло та оренду в Європі все більше обмежує доступ людей до адекватного житла та підвищує ризик бездомності, йдеться у щорічній доповіді Агентства ЄС з основних прав (FRA) Fundamental Rights Report: Challenges and Achievements in 2025.
За даними FRA, у 2015–2024 роках ціни на будинки в ЄС зросли в середньому на 53%, а орендна плата — майже на 17%. Агентство вказує, що житлова криза стає не тільки економічною, а й правозахисною проблемою, оскільки право на адекватне житло стає все менш доступним для вразливих груп населення.
«Зростаючі витрати зачіпають багатьох людей і сім’ї, оскільки все більше людей не можуть дозволити собі житло і ризикують стати бездомними», — заявила директор FRA Сірпа Раутіо.
За оцінкою Європейської федерації національних організацій, що працюють з бездомними (FEANTSA), на яку посилається FRA, у 2025 році в ЄС було майже 1,3 млн бездомних. Особливо вразливими агентство називає молодих людей, орендарів на приватному ринку, сім’ї з низькими доходами, мігрантів, біженців та людей, які вже перебувають на межі соціальної ізольованості.
FRA зазначає, що понад дві третини жителів ЄС володіють власним житлом, однак серед людей з доходами нижче порогу ризику бідності власниками є менше половини. Це посилює нерівність: зростання цін на житло збільшує капітал власників нерухомості, але погіршує становище орендарів та людей без доступу до іпотеки.
Доповідь охоплює всі 27 країн ЄС, а також три країни-кандидати або потенційно пов’язані з процесом європейської інтеграції — Сербію, Албанію та Північну Македонію.
Житлова криза стає для Європи одним із ключових соціальних викликів. Зростання цін на житло вже впливає не тільки на ринок нерухомості, а й на демографію, мобільність робочої сили, соціальну стабільність та довіру до державних інститутів.
Як повідомляє Сербський Економіст, на ринку нерухомості сусідньої Болгарії проявився незвичайний ціновий парадокс: у Варні та Пловдиві готове житло різко дорожчає, тоді як ціни на новобудови знизилися.
За даними Національного статистичного інституту Болгарії, у IV кварталі 2025 року ціни на житло в країні зросли на 12,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року. При цьому порівняно з III кварталом зростання майже зупинилося і склало всього 0,3%.
Головний дисбаланс помітний між новобудовами та вторинним ринком. По країні старе житло подорожчало на 15% у річному вимірі, а новобудови — на 9%.
У Варні розрив виявився особливо сильним: загальний індекс цін зріс на 15,1%, але новобудови подешевшали на 1%, тоді як вторинне житло подорожчало на 23,4%. У Пловдиві загальне зростання склало 8,6%, новобудови подешевшали на 0,8%, а вторинний фонд зріс на 16,8%.
Причина парадоксу — дефіцит готових до заселення квартир. Покупці, яким потрібне житло відразу, активніше виходять на вторинний ринок. На тлі обмеженої пропозиції це розганяє ціни на готові квартири. Новобудови, навпаки, стикаються з більш обережним попитом, очікуванням термінів завершення будівництва та ризиками щодо проектів.
Схожий, але менш різкий розрив помітний і в інших містах. У Софії вторинне житло подорожчало на 14%, новобудови — на 11,3%. У Бургасі вторинний фонд зріс на 17,6%, новобудови — на 7,3%. У Старій Загорі вторинне житло додало 23,3%, новобудови — 10,5%.
Для інвесторів і покупців це важливий сигнал: болгарський ринок не падає, але стає більш вибірковим. Покупці готові переплачувати за готову квартиру в хорошій локації, але вже обережніше ставляться до об’єктів, що будуються.
Для ринку це означає перехід від ажіотажного зростання до більш спокійної фази.
https://t.me/relocationrs/3023
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії швидко зростає житловий фонд, але не населення. За даними UNECE, за переписом 2023 року в країні налічувалося 392,9 тис. житлових об’єктів — на 78,2 тис. більше, ніж у 2011 році.
За 12 років кількість квартир і будинків зросла приблизно на 26%, тоді як населення не змінилося і становить близько 624 тис. осіб.
У результаті на 1 тис. жителів Чорногорії припадає вже 627 квартир і будинків. Це приблизно на 21% вище середнього рівня ЄС.
Головна проблема — лише 54% житла використовується для постійного проживання. Близько 46% об’єктів стоять порожні, використовуються сезонно, як житло для відпочинку або під туристичну оренду.
На узбережжі це пов’язано з туризмом, іноземними покупцями та короткостроковою орендою. На півночі країни причина інша — відтік населення та депопуляція.
Показовий приклад — Жабляк: там кількість житла зросла більш ніж на 30%, хоча населення скоротилося приблизно на 18%.
Для Чорногорії це стає структурною проблемою. Нерухомість і туризм дають швидкі доходи, але не вирішують питання доступного житла для місцевих жителів. У Будві, Которі, Тіваті та Барі житла формально багато, але жити там постійно стає все дорожче.
Головний висновок: Чорногорія стикається з парадоксом туристичної економіки — квартир і будинків стає більше, а доступного житла для постійних мешканців може ставати менше.
Як повідомляє аналітичний центр Experts Club, Київ посів 36-те місце серед 37 європейських міст у рейтингу вартості житла Global Property Guide, свідчать дані оновленої таблиці Square Meter Prices in European Cities за квітень 2026 року, опублікованої на сайті дослідження.
Середня вартість житла в столиці України оцінюється в 1,970 тис. євро за кв. м. За рік показник зріс на 2,6%, а за два роки — на 0,9%.
У рейтингу Київ виявився одним із найдоступніших ринків Європи. Нижче за українську столицю в таблиці знаходиться лише Кишинів, де середня ціна квартир становить 1,720 тис. євро за кв. м. При цьому Київ дешевший не тільки за західноєвропейські столиці, а й за більшість міст Центральної та Південно-Східної Європи.
Для порівняння, у Белграді середня ціна нових об’єктів становить 3,333 тис. євро за кв. м, у Подгориці — 2,141 тис. євро, у Бухаресті — 2,250 тис. євро, у Софії — 2,300 тис. євро, в Афінах — 2,500 тис. євро, у Будапешті — 3,061 тис. євро, у Загребі — 3,781 тис. євро
Низьке місце Києва в європейській таблиці відображає вплив війни на ринок нерухомості, інвестиційні ризики, обмежений зовнішній попит та обережність покупців. На відміну від багатьох європейських столиць, де ціни підтримуються іпотекою, міграцією та стабільним інвестиційним попитом, український ринок залишається залежним від безпеки, макроекономіки та відновлення ділової активності.
При цьому позитивна річна динаміка показує, що ринок Києва не перебуває у стані глибокого падіння. Зростання на 2,6% за рік вказує на наявність внутрішнього попиту, особливо в сегментах готового житла, якісних об’єктів та локацій з розвиненою інфраструктурою.
Київ залишається найбільшим ринком нерухомості України та головним центром ділової активності країни. На нього припадає значна частина попиту на житло, офіси, торговельну нерухомість та об’єкти оренди. Після завершення активної фази війни саме столиця може стати одним із ключових центрів відновлення інвестиційної активності.
Поки що Київ залишається одним із найдоступніших великих міст Європи за вартістю житла в євро. Для потенційних інвесторів це може означати низький поріг входу, але водночас і високий рівень країнового, військового та регуляторного ризику.
Дослідження Global Property Guide доступне за посиланням: https://www.globalpropertyguide.com/europe/square-meter-prices
