Іноземні покупці у квітні 2026 року забезпечили 649 угод з нерухомістю на Кіпрі, або 40,3% від загальної кількості зареєстрованих продажів, повідомляє Cyprus Mail з посиланням на дані Департаменту земельних ресурсів та геодезії Кіпру. Роком раніше на іноземців припадало 552 угоди, або 39,3% ринку.
Всього у квітні на Кіпрі було зареєстровано 1 611 угод купівлі-продажу нерухомості, що на 15% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів зріс на 14% — до 6 320 угод проти 5 541 за аналогічний період минулого року. Продажі іноземцям за чотири місяці збільшилися до 2 693 угод з 2 223 роком раніше.
За даними Департаменту земель та геодезії Кіпру, у квітні серед зареєстрованих контрактів купівлі-продажу іноземцями 197 об’єктів припало на покупців із країн ЄС і 452 — на покупців із країн поза межами ЄС. За січень-квітень показник склав 872 об’єкти для громадян ЄС і 1 821 об’єкт для покупців з третіх країн.
Найактивнішим регіоном за іноземним попитом залишається Пафос. У квітні там було зареєстровано 84 об’єкти з контрактами покупців з ЄС і 141 об’єкт покупців з країн поза межами ЄС. У Лімасолі показники склали 33 і 151 об’єкт відповідно, у Ларнаці — 37 і 98, у Нікосії — 29 і 40, у Фамагусті — 14 і 22.
У довгостроковій статистиці серед найбільших іноземних покупців нерухомості на Кіпрі лідирують британці, росіяни, греки та ізраїльтяни. За даними, представленими МВС Кіпру парламенту та опублікованими Open4Business, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості. Велика Британія посіла перше місце з близько 11,8 тис. об’єктів, Росія — друге з приблизно 4,9 тис., Греція — третє з близько 4,7 тис., Ізраїль — четверте з 3,9 тис., Ліван — п’яте з 2,1 тис. об’єктів.
Українці також входять до числа помітних покупців кіпрської нерухомості. У рейтингу за 2021–2024 роки Україна зазначена на 9-му місці серед країн-покупців, при цьому українські покупці особливо помітні в Лімасолі та Пафосі. Точні кількісні дані щодо українців в опублікованому зведенні не розкриті.
Свіжі дані за національностями за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року підтверджують домінування британців, росіян, ізраїльтян і греків. У Ларнаці найбільшою групою стали ізраїльтяни з 850 угодами, далі йшли ліванці з 723 та британці з 302. У Лімасолі лідирували росіяни з 846 угодами, за ними слідували ізраїльтяни з 571 та греки з 261. У Пафосі перше місце посіли британці з 890 угодами, далі — ізраїльтяни з 683 та росіяни з 327.
Зростання іноземного попиту посилює дискусію на Кіпрі щодо доступності житла та правил купівлі нерухомості громадянами третіх країн.
Іноземні покупці відіграють значну роль на ринку житла Іспанії, незважаючи на рекордне зростання цін і поступове загострення політичної дискусії щодо доступності нерухомості, як свідчать дані іспанських реєстраторів.
У I кварталі 2026 року іноземці здійснили майже 25 тис. угод з житлом, забезпечивши близько 14% усіх продажів у країні. Цей показник став четвертим найкращим результатом за всю історію спостережень. При цьому середня вартість квадратного метра в Іспанії досягла нового історичного максимуму — 2 429 євро за кв. м.
Незважаючи на невелике річне зниження кількості іноземних угод на 3,2%, міжнародний попит залишається стабільним. Більшість іноземних покупців — громадяни країн ЄС, на них припадає 58,3% таких угод. Найбільшими групами покупців у I кварталі стали громадяни Великої Британії — 6,8%, Нідерландів — 6,6%, Марокко — 6,2%, Німеччини — 6,0% та Італії — 5,5%. Значну частку також займають покупці з Франції, Румунії та Польщі.
Географічно іноземний попит, як і раніше, концентрується в туристичних і прибережних регіонах. Найвища частка угод з іноземцями зафіксована в Аліканте — 44,6%, Малазі — 34,3%, на Балеарських островах — 28,9%, Канарських островах — 22,8% та в Мурсії — 21,7%. Це підтверджує, що іноземці купують житло насамперед у зонах відпочинку, оренди та міграційного тяжіння.
Зростання попиту відбувається на тлі загального подорожчання житла. Середня ціна нерухомості в Іспанії за рік зросла на 8,9%. Вторинне житло подорожчало на 9,6%, новобудови — на 6,9%. Найдорожчими регіонами залишаються Мадридська громада — 4 407 євро за кв. м, Балеарські острови — 4 173 євро, Країна Басків — 3 474 євро та Каталонія — 2 852 євро. Серед міст лідирують Сан-Себастьян — 6 154 євро за кв. м, Мадрид — 5 428 євро та Барселона — 4 922 євро.
Попит підтримує й іпотечне кредитування. У I кварталі кількість іпотек зросла на 15,2% у річному вираженні, а близько трьох чвертей угод з житлом було оформлено з використанням кредиту. Це показує, що ринок спирається не тільки на покупців з готівковим капіталом, а й на доступність банківського фінансування.
У більш довгостроковій перспективі іноземний попит також залишається високим. У 2025 році іноземці придбали в Іспанії майже 97,3 тис. будинків і квартир, що стало новим максимумом. Їхня частка в загальній кількості угод склала 13,8% проти 14,6% у 2024 році та 15% у 2023 році.
Українські покупці також помітні на іспанському ринку. За даними іспанських нотаріусів, у першому півріччі 2025 року громадяни України уклали 2 165 угод з нерухомістю в Іспанії, встановивши для себе історичний максимум. Idealista зазначає, що українці увійшли до групи національностей, які у 2025 році купували житло в Іспанії активніше, ніж будь-коли раніше.
Окрема статистика щодо українців показує, що їхній інтерес до Іспанії пов’язаний не тільки з інвестиціями, а й з релокацією, тимчасовим захистом та довгостроковим проживанням.
Український маркетплейс перевіреної нерухомості DIM.RIA провів опитування аудиторії, в якому взяли участь понад 2500 українців. Мета дослідження — з’ясувати плани, пріоритети та бюджети українців у сфері купівлі та оренди житла. Результати показали, що у 2026 році кожен другий українець планує придбати нерухомість, при цьому більшість шукачів орієнтуються на бюджет до $60 тис.
Попри війну, більшість українців продовжують жити у рідних містах в 2026 році. Водночас 33,7% змінили місце проживання після 24 лютого 2022 року. Ба більше близько половини опитаних не мають власного житла: майже 40% орендують, 7,6% — проживають у тимчасовому житлі.
51,1% українців планують цього року придбати нерухомість. У 2026 році зростає інтерес до приватних будинків: 34,7% шукають саме таку нерухомість для покупки. Власний будинок дозволить краще контролювати автономність (світло, опалення, вода), що в свою чергу дає більше відчуття безпеки та контролю.
25,9% розглядають вторинний ринок — це дозволяє швидше переїхати без очікування завершення будівництва чи ремонту
У третини респондентів зменшився бюджет на купівлю нерухомості у 2026 році: у 33,9% — бюджет зменшився, у 29,4% — зріс, у 36,8% — не змінився. Найбільша частка, 43,1% опитаних, готові витратити на житло від $30 до $60 тис, 33,3% — можуть виділити ще менше, до $30 тис. Таким чином, понад 76% респондентів орієнтуються на бюджет до $60 тис.
Серед пріоритетів, за якими українці обирають житло для купівлі, на перший план виходять рівень доходу, ціни на нерухомість та загальна безпекова ситуація в країні. Натомість державні програми, наприклад, єОселя, та іпотека відходять на другий план у рішенні. Ключовими факторами при оренді є фінансова ситуація та умови договору
Загалом ринок нерухомості залишається орієнтованим на доступне житло, а фінансові фактори визначають як купівлю, так і оренду
DIM.RIA – маркетплейс для купівлі та оренди перевіреного житла. Продукт української ІТ-компанії RIA.com. Наразі маркетплейс має сайт та застосунок для пристроїв на базі iOS та Android.
Середня вартість довгострокової оренди житла в Іспанії у квітні 2026 року досягла історичного максимуму — 15 євро за кв. м на місяць, повідомляє портал Idealista.
За даними аналітиків, за рік оренда подорожчала на 5,2%. При цьому темпи зростання стали найпомірнішими з літа 2022 року, що вказує на поступове уповільнення ринку після кількох років різкого підвищення ставок.
Незважаючи на уповільнення, ринок залишається напруженим. Головна причина — стійкий розрив між попитом і пропозицією. У великих містах, туристичних регіонах та університетських центрах попит підтримують місцеві орендарі, іноземні працівники, студенти, цифрові кочівники та короткострокова оренда. При цьому нова пропозиція виходить на ринок повільно, а частина власників віддає перевагу туристичній оренді перед довгостроковими контрактами.
Для орендарів рекордна ціна означає подальше зниження доступності житла. Особливо гостро проблема стоїть у Мадриді, Барселоні, Валенсії, Малазі, на Балеарських та Канарських островах, де орендний попит підтримується не тільки внутрішньою міграцією, а й іноземцями. За даними Idealista, у квітні оренда в Іспанії зросла до 15 євро за кв. м, але вже без двозначних темпів, характерних для попередніх років.
Міграційний фактор залишається одним із важливих драйверів ринку. За даними Національного інституту статистики Іспанії, на 1 січня 2025 року найбільшими групами іноземців у країні були громадяни Марокко — 968 999 осіб, Колумбії — 676 534 та Румунії — 609 270. Серед основних груп також виділяються вихідці з Венесуели, Італії, Китаю, Перу, Великої Британії, України та інших країн.
У 2024 році найшвидше зростала кількість громадян Колумбії — на 98 057 осіб, Венесуели — на 52 555, Марокко — на 48 306. При цьому чисельність громадян України, за даними INE, скоротилася на 7 907 осіб, що може бути пов’язано зі зміною статусу проживання, переїздом частини українців до інших країн або натуралізацією.
Приплив іноземців посилює попит на оренду насамперед у містах з робочими місцями, університетами та розвиненим сервісним сектором. У четвертому кварталі 2025 року основними групами нових іммігрантів до Іспанії були громадяни Колумбії, Венесуели та Марокко.
Додатковий тиск на ринок створює інвестиційний попит. Іноземні покупці житла в Іспанії платять помітно більше за місцевих: у другому півріччі 2025 року нерезиденти купували житло в середньому за 3 242 євро за кв. м, іноземні резиденти — за 1 963 євро, а громадяни Іспанії — за 1 839 євро. Це впливає і на ринок оренди, оскільки інвестиційні покупки часто орієнтовані на здачу житла.
Таким чином, Іспанія стикається з подвійним викликом: оренда вже досягла рекордного рівня, але структурний дефіцит пропозиції поки що не дозволяє розраховувати на швидке зниження цін. Навіть уповільнення річного зростання до 5,2% не означає розвороту ринку, а скоріше вказує на перехід від різкого подорожчання до більш стабільного, але все ще дорогого рівня оренди.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок житла сусідньої Румунії на початку 2026 року зберігає зростання цін, хоча темпи вже виглядають більш помірними, ніж у період постпандемічного прискорення. За даними Eurostat, річне зростання цін на житло в Румунії наприкінці 2025 року становило близько 6,7%, що було вище середнього показника по ЄС.
Головним центром ринку залишається Бухарест, але високі ціни зберігаються і в найбільших регіональних містах. За даними Romania Insider, у лютому 2026 року два столичних райони вже випередили Клуж-Напоку за вартістю квадратного метра, а сам Клуж утримувався приблизно на рівні 3 300 євро за кв. м. Для Бухареста дослідницькі та ринкові огляди показують міський орієнтир 2 236 євро за кв. м у лютому 2026 року.
Щодо угод, початок 2026 року виглядав нерівномірно. У січні по країні було зареєстровано 24 598 угод з нерухомістю, що було нижче рівня січня 2025 року, а угоди з квартирами скоротилися на 25% по країні та на 22% у Бухаресті, за даними аналізу Storia на базі ANCPI. Уже в лютому ринок помітно пожвавився: кількість угод зросла до 44 427, а Бухарест знову став найбільшим ринком житла в країні.
Ключова тенденція початку 2026 року — ринок залишається активним, але покупці стали обережнішими. CBRE в огляді на 2026 рік зазначає, що румунські покупці домінували в структурі угод наприкінці 2025 року і забезпечили близько 31% загального інвестиційного обсягу за рік, тоді як більш загальні огляди ринку описують попит як «обережно позитивний»: покупці зберігають активність, але довше приймають рішення і зосереджені на правильно оцінених об’єктах у хороших локаціях.
З точки зору цінової логіки, ринок вже не можна назвати дешевим навіть за регіональними мірками. Colliers наприкінці 2025 року вказував, що в найбільших містах Румунії ціни за шість років зросли на 60-90%, а в Клужі — приблизно на 100%, при цьому в Бухаресті кількість дозволів на будівництво за три роки скоротилася на 45%, що додатково обмежує пропозицію.
Для покупців та інвесторів важливий і ще один нюанс: румунський ринок стає більш вимогливим до структури угоди та фінансування. За оцінкою Legal 500, сектор у 2026 році входить у більш «дисципліновану» фазу, де на рішення сильніше впливають вартість кредиту, регуляторне середовище та якість документації. OECD також очікує для Румунії у 2026 році лише помірне прискорення економічного зростання після слабкого 2025 року, а це означає, що ринок житла буде все сильніше залежати від доходів домогосподарств та доступності іпотеки, а не лише від інерції зростання.
Що стосується іноземців, то у відкритих джерелах не вдалося знайти свіжу офіційну статистику саме щодо покупців житла за національностями на початку 2026 року. Тому коректніше розділяти ринок іноземної присутності та ринок іноземних покупців. За даними OECD, у 2024 році в Румунії 52 тис. нових іммігрантів отримали дозвіл на проживання строком понад 12 місяців, а найбільші групи іммігрантів у країні у 2024–2025 роках були пов’язані з Україною, Італією, Іспанією, Молдовою та Туреччиною. Це не тотожно покупцям житла, але показує, які іноземні групи зараз найбільш помітні в країні і потенційно формують частину попиту на оренду та купівлю нерухомості.
Окремо помітне зростання трудової міграції з Азії. OECD вказує, що серед нових приїжджих у 2023-2025 роках найбільшими групами були громадяни Непалу, Шрі-Ланки та Туреччини, а румунський ринок праці в останні роки активно залучає також працівників з Індії та Бангладеш. Для ринку житла це важливо насамперед у сегменті оренди, гуртожитків та бюджетного житла у великих містах, а не в преміальному сегменті купівлі квартир.
Ринок житлової нерухомості Грузії в першому кварталі 2026 року зберіг помірне зростання. За даними Національної служби статистики Грузії, індекс цін на житло зріс на 1,8% порівняно з попереднім кварталом і на 3% у річному вимірі. З 2020 року вартість житлової нерухомості в країні збільшилася на 62,3%.
Найбільш активно дорожчали квартири. У першому кварталі ціни на квартири зросли на 2% у порівнянні з попереднім кварталом і на 3,3% у порівнянні з минулим роком, тоді як приватні будинки подорожчали на 1,1% і 1,8% відповідно. Це вказує на більш стійкий попит саме на квартирний сегмент, насамперед у столиці.
Найвищі ціни, як і раніше, зафіксовані в престижних районах Тбілісі. Серед квартир лідирують Мтацмінда із середньою ціною близько $2 542 за кв. м, Ваке — близько $2 222, і Крцанісі — близько $1 662 за кв. м. У сегменті приватних будинків найдорожчі райони — Мтацмінда з рівнем близько $1 803 за кв. м, Ваке — $1 679, і Дідубе — $1 582 за кв. м.
Для покупців новобудов важливим фактором залишається стадія готовності об’єкта. За даними публікації, середні ціни пропозиції в першому кварталі становили близько $1 639 за кв. м для квартир у форматі «зелений каркас», $1 343 за кв. м для «білого каркаса» та $1 239 за кв. м для «чорного каркаса». При цьому саме джерело зазначає, що це саме ціни пропозицій на популярних онлайн-платформах, а не фінальні ціни угод.
Загалом нові дані підтверджують, що грузинський ринок житла залишається зростаючим, але вже без різких стрибків. Основний драйвер — столиця і насамперед якісне міське житло в дорогих районах Тбілісі, де ціни вже помітно перевищили рівень $2,2 тис. за кв. м.
