Німеччина залишається країною з однією з найнижчих часток власників житла в Європі за оцінкою Pestel-Institut, у 2025 році лише 43,5% приватних домогосподарств країни жили у власній квартирі або будинку. Це мінімальний показник приблизно за два десятиліття.
Як повідомляє сайт rebuild.news, зараз власне житло в Німеччині є радше винятком, ніж стандартною моделлю проживання: більшість домогосподарств продовжує орендувати нерухомість.
Офіційна статистика Німеччини підтверджує цю особливість ринку. За даними Федерального статистичного відомства Destatis і Eurostat, у 2025 році 52,8% населення Німеччини проживали в орендованому житлі. Це найвища частка орендарів серед усіх країн Європейського Союзу. Для порівняння, у Франції вона становила 38,6%, в Іспанії – 26,4%, Польщі – 12,8%, а у Словаччині – лише 6,2%.
Цифри Pestel-Institut і Destatis дещо відрізняються через методологію. Pestel оцінює частку домогосподарств, які живуть у власному житлі, тоді як дані Eurostat, які наводить Destatis, розраховуються на рівні населення. Саме німецьке статистичне відомство також публікує показник власності на житло на рівні 41,9% для іншої вибірки домогосподарств.
Дослідження Pestel-Institut показує, що проблема особливо помітна серед молодих німців. Майже три чверті жителів віком 25-45 років живуть в оренду. Основними причинами дослідники називають зростання вартості будівництва, іпотечних ставок і недостатню доступність купівлі житла для сімей із середніми доходами.
З 2000 року вартість будівництва багатоквартирних будинків у Німеччині, згідно з дослідженням, зросла приблизно на 160%, тоді як споживчі ціни збільшувалися значно повільніше. Навіть сім’ї з двома середніми доходами в багатьох регіонах зазнають труднощів із придбанням власного житла.
Водночас ситуація ускладнюється недостатньою пропозицією нових квартир. У 2025 році в Німеччині було завершено будівництво близько 206,6 тис. житлових одиниць – на 18% менше, ніж роком раніше, і це мінімальний показник із 2012 року.
Висока частка орендарів є давньою особливістю німецької моделі ринку нерухомості. Розвинений ринок довгострокової оренди, сильний захист орендарів та історично відносно невисока частка власників відрізняють Німеччину від більшості країн Центральної та Східної Європи, де власним житлом володіє переважна частина населення.
При цьому вартість оренди за новими договорами також швидко зростає. За даними Єврокомісії, у Німеччині нові орендні ставки у 2013-2024 роках зросли приблизно на 50,8%, а в семи найбільших містах – на 76,3%.
Київська та Львівська області разом сформували понад 1,1 млн кв. м нового житлового будівництва, заявленого в Україні у січні-червні 2026 року.
За даними Держстату, у Київській області було заявлено 599,3 тис. кв. м, у Львівській — 501,5 тис. кв. м.
Ще 437,9 тис. кв. м припало на Київ, 328,7 тис. кв. м — на Одеську область і 248,4 тис. кв. м — на Івано-Франківську.
Особливо помітна концентрація за кількістю майбутніх квартир. У Київській області заявлено близько 9,1 тис. квартир, у Львівській — 7,2 тис., в Івано-Франківській — 5,8 тис.
Разом лише ці три області забезпечили понад 22 тис. квартир, тобто значну частину всієї нової пропозиції багатоквартирного житла, заявленої в країні у першому півріччі.
Регіональна структура відображає тривале перерозподілення девелоперської активності. Київ та Київська область залишаються найбільшим агломераційним ринком, тоді як Львівська та Івано-Франківська області зберігають значний обсяг будівництва на заході країни.
Водночас динаміка є неоднорідною: у Київській області обсяг практично зберігся на минулорічному рівні, у Києві знизився на 10,7%, а в Івано-Франківській області — на 20,5%.
Першоджерело: Державна служба статистики України.
DEVELOPMENT, ЖИТЛО, Київська область, Львівська область, УКРАЇНА
Попри різке відновлення у 2025 році та зростання показників у другому кварталі 2026-го, ринок нового житлового будівництва України залишається значно нижчим за довоєнний рівень.
Як повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club на підставі даних Держстату, загальна площа нового житлового будівництва у 2025 році становила 5,8 млн кв. м, збільшившись одразу на 49,4% порівняно з 2024 роком.
Однак відносно 2021 року, коли показник сягав 12,7 млн кв. м, обсяг залишався нижчим приблизно на 54%, тобто більш ніж удвічі.
У 2022 році площа нового будівництва становила 6,6 млн кв. м, у 2023 році — 4,2 млн кв. м, у 2024-му — 3,9 млн кв. м.
Таким чином, мінімальний показник за розглянутий період було зафіксовано у 2024 році, після чого у 2025-му ринок почав помітно відновлюватися.
У другому кварталі 2026 року цей процес продовжився: площа житлових будинків, заявлених до початку будівництва, зросла на 6,1% рік до року — до 1,65 млн кв. м.
При цьому стійкість відновлення поки що залишається неоднозначною. За все перше півріччя площа нового багатоквартирного будівництва була на 2,3% нижчою за минулорічну, а кількість заявлених квартир скоротилася на 6%.
Одночасно вартість будівництва продовжує швидко зростати. У липні 2026 року будівельні ціни були на 23,7% вищими за рівень липня минулого року.
Ціни на саме житло також зростають: у другому кварталі 2026 року вони збільшилися на 19,6% рік до року та на 3,8% порівняно з першим кварталом.
Таким чином, український ринок одночасно стикається з відновленням будівельної активності, високою інфляцією будівельних витрат і суттєвим відставанням від обсягів пропозиції, характерних для періоду до повномасштабної війни.
Фінська компанія Happy Nordic Living Oy планує реалізувати в Київській області два проєкти – побудувати завод з виробництва збірних дерев’яних конструкцій та створити пілотний житловий масив для мешканців області, які постраждали від російських атак, та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомляє сайт Київської обласної військової адміністрації в середу.
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк провела зустріч із головою Happy Nordic Living Oy Тімо Мікконеном та його командою, під час якої сторони обговорили перспективи реалізації інвестиційного проєкту та подальші кроки для його запуску.
Згідно з повідомленням, завод орієнтовно зможе забезпечити близько 400 робочих місць: «Наразі для розміщення виробництва розглядаються майданчики індустріальних парків області. Такий формат дозволить швидше підготувати необхідну інфраструктуру та приступити до реалізації проєкту».
Водночас компанія розглядає можливість створення в Київській області пілотного житлового масиву для мешканців області, які постраждали внаслідок російських атак, та ВПО.
Під час зустрічі сторони узгодили механізми подальшої тристоронньої співпраці між Київською обласною державною адміністрацією, Happy Nordic Living Oy та консалтинговим партнером UVT GROUP для підготовки дорожньої карти проєкту.
Кадровий дефіцит, висока собівартість будівництва та повільне впровадження реформ і дозвільних процедур є головними викликами для роботи девелоперів та архітекторів в Україні під час війни, повідомили представники будівельної сфери під час круглого столу «Будувати майбутнє: девелопмент в умовах війни».
«Дуже великий дефіцит будівельників. Ми всі відчули цю проблему навесні цього року. Я, як власник компанії, шукаю людей, щоб добудувати об’єкти», — повідомив засновник і генеральний директор A Development Олексій Баранов на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Окрім суто будівельних спеціальностей, на ринку також спостерігається дефіцит архітекторів, розповіла головний архітектор проєкту A Development Юлія Полюхович.
«Під час війни є багато інших викликів. Наприклад, дуже великий дефіцит кадрів – архітекторів зараз дуже мало. Це дуже серйозний виклик, тому що якщо раніше над проєктом працювали три-чотири архітектори, то зараз це може бути лише один», – пояснила вона.
При цьому архітектори повинні оперативно коригувати проєкти з урахуванням змін у будівельних нормах і стандартах, зокрема в частині безпеки, зазначила експертка.
Як зазначив генеральний директор CREDO Development Віталій Боруль, облаштування підземних укриттів з евакуаційними виходами є значною статтею витрат для девелопера, а тому компенсувати вартість їх будівництва має держава.
«Воно виглядає круто, воно безпечне, але дуже дороге. Я вважаю, що підземне укриття має компенсувати держава. За безпеку людей відповідає держава, тому якимось чином ми маємо домовлятися з державою, і вона має це компенсувати», – висловив думку експерт.
Девелопери також відчули істотне зростання собівартості будівництва. Крім того, ринок реагує на кожну ворожу атаку на місто – після «прильотів» продажі житла падають. Страхування ризиків у будівництві також є дуже дорогим, зазначив Баранов.
«До війни розрахунок був простим: вартість матеріалів (бетону або цегляної кладки) дорівнювала вартості робіт. Сьогодні вартість робіт перевищує вартість матеріалів у 2–3 рази», – повідомив засновник A Development.
За словами Баранова, значні перешкоди створюють і незавершені процедури щодо ухвалення урядом та міністерствами підзаконних актів, зокрема у сфері захисту культурної спадщини. Водночас місцева влада Києва вже 1,5 року не розглядає питання відведення земельних ділянок.
«Наприклад, до закону про культурну спадщину було внесено зміни, але нормативні документи Міністерство культури досі не погодило. У травні 2022 року набули чинності зміни, згідно з якими неможливо нічого робити в центральному історичному ареалі без зон і режимів. А порядок було затверджено лише в травні цього року – тобто минуло чотири роки. А ось, наприклад, порядку щодо територій пам’яток досі немає», – зазначив він.
Баранов підкреслив, що будівництво в історичному центрі Києва має бути осмисленим і прозорим, але водночас контролюватися містом.
«Київ має бути прикладом. Будівництво – це дуже дорого, і об’єкт будівництва гумкою не зітреш. Необхідно запровадити такий підхід, щоб усе відбувалося прозоро й швидко, але при цьому будувати те, що буде актуальним через роки», – сказав експерт.
Аналітичний центр Experts Club проаналізував дані міжнародної консалтингової компанії Savills щодо тенденцій на ринку нерухомості провідних країн світу та визначив низку тенденцій європейського ринку нерухомості у 2026 році.
Обсяг інвестицій у європейську нерухомість у другому кварталі 2026 року досяг 54 млрд євро, збільшившись на 7,7 % у річному вимірі, свідчать дані Savills.
Незважаючи на загальне збільшення обсягу угод, Savills характеризує відновлення європейського ринку як нерівномірне. Посилення макроекономічних та геополітичних ризиків змусило інвесторів підвищити вимоги до якості об’єктів.
Капітал сьогодні переважно спрямовується в нерухомість, яка забезпечує стабільний грошовий потік, має прозору ринкову вартість і знаходиться в сегментах із довгостроковим структурним попитом.
Одним із головних бенефіціарів нової інвестиційної стратегії стала так звана living real estate.
На багатоквартирне орендне житло, спеціалізовані студентські гуртожитки, будинки для людей похилого віку та житло для літніх людей у першому півріччі 2026 року припало вже 29% усіх інвестицій у нерухомість Європи.
Таким чином, майже кожен третій євро інституційного капіталу, спрямованого в європейську нерухомість, припав на об’єкти, безпосередньо пов’язані з проживанням людей.
Зростання інтересу до цього сектору пов’язане з дефіцитом пропозиції житла в багатьох великих європейських містах, зростанням орендної плати, демографічними змінами та відносно високою стабільністю доходів порівняно з деякими традиційними видами комерційної нерухомості.
Водночас змінюється ставлення інвесторів до офісів. Якісні сучасні офісні будівлі в центральних ділових районах продовжують користуватися попитом, тоді як застарілі та невдало розташовані об’єкти значно складніше продати або профінансувати.
За оцінкою Savills, ринок фактично поділяється на активи двох типів. У першому випадку інвестори готові конкурувати за якісні об’єкти з надійними орендарями та прогнозованим доходом. У другому — нерухомість зі слабкою локацією, високими майбутніми витратами або невизначеним попитом може тривалий час залишатися поза інвестиційним інтересом.
Savills зазначає, що Європа, як і раніше, залишається важливим напрямком для глобального капіталу, проте вимоги до інвестицій стали значно жорсткішими.
Найбільші шанси залучати кошти мають ринки, де вже відбулася істотна корекція вартості та сформувалася більш зрозуміла точка входу для інвестора. Додатковою перевагою є обмежена пропозиція нових об’єктів та стабільний попит з боку орендарів.
«Відновлення відбувається поетапно і визначається впевненістю інвесторів у конкретних угодах, а не загальним бажанням йти на ризик», — зазначають аналітики Savills.
Таким чином, європейський ринок нерухомості поступово виходить із періоду різкого підвищення процентних ставок та переоцінки активів, проте новий інвестиційний цикл суттєво відрізняється від попереднього. Капітал дедалі частіше спрямовується не просто в нерухомість як клас активів, а в конкретні сегменти з найбільш зрозумілим довгостроковим попитом.
Першоджерело — Savills, Global Capital Markets Research Q2 2026 — Europe.
