За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
Ринок оренди житла в Будапешті (Угорщина) в 2025 році переживає зростання цін і посилення конкуренції, особливо в центральних районах столиці, відзначають аналітики і ріелтори.
За даними Global Property Guide, середня запитувана орендна плата за однокімнатну квартиру (1-bedroom) в Будапешті в 2025 році становить близько HUF 264 000 (≈ USD 713) на місяць.
Ставки оренди зростають: у січні 2025 року запитувані ціни в Будапешті зросли на 1,8% порівняно з попереднім місяцем, а річне зростання склало близько 9,5%.
Для двокімнатних квартир орендні ціни в центральних районах у 2024 році коливалися від €1 000 до €1 500 на місяць.
Але в центральній частині Будапешта (райони 5, 6, 7, 1) оренда 1-кімнатної квартири може становити €800–1 500, а в спальних районах або зовнішніх кварталах — €600–850.
Частка домогосподарств, що живуть в орендованому житлі, в Будапешті зросла з 12,7 % до 17,5 % в останні роки. Особливо помітне зростання серед молодих людей: значна частина представників покоління 20–35 років орендують житло.
Гросс-прибутковість оренди (до вирахування витрат) по Угорщині становить близько 5,06% (2025, Q3).
Попит на оренду зростає швидше, ніж вводять нове житло, особливо багатоквартирні будинки в центральних районах, що створює дефіцит і підштовхує оренду вгору. Крім того, дискусія щодо регулювання короткострокової оренди (Airbnb та аналогічні) посилюється: один з районів Будапешта проголосував за заборону короткострокової оренди починаючи з 2026 року, що може вплинути на загальний ринок оренди.
Джерело: http://relocation.com.ua/budapest-rental-housing-market-analysis-by-relocation/
Собівартість будівництва житла з початку 2025 року зросла в середньому на 10-25% залежно від класу житла, основними факторами зростання стали подорожчання будівельних матеріалів і логістики, а також збільшення зарплат у галузі, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» українські забудовники.
“Собівартість будівництва у 2025 році продовжує зростати, і це вже стало системним явищем, а не тимчасовим викликом. З початку року витрати зросли в середньому на 10-15%, залежно від класу житла. Серед ключових чинників – подорожчання будівельних матеріалів, збільшення витрат на логістику, валютні коливання, дефіцит кваліфікованих кадрів і підвищення заробітних плат”, – розповіли агентству у пресслужбі компанії City One Development.
За даними компанії, ціни на будівельні матеріали з початку 2025 року демонструють помірне зростання в середньому на 10%. Так, ціна на бетон зросла на 6%, метал – понад 2%, цемент – понад 10%, штукатурку – понад 13%, а цегла піднялася в ціні більш ніж на 9%. Водночас фаза різкого цінового стрибка на ринку будівельних матеріалів уже минула, вважає девелопер.
“Найсуттєвіше подорожчання порівняно з довоєнним періодом ми фіксували 2024 року. Тоді ціна на метал зросла на 21%, бетону – на 47%, цегли – на 10%. Така динаміка свідчить про те, що ринок уже пройшов фазу різкого цінового стрибка, і поточне зростання – це скоріше поступова корекція, ніж новий шок”, – зазначили в компанії.
Як повідомили у пресслужбі Alliance Novobud, бетон і арматура зросли в ціні орієнтовно на 5-7% з початку року, гідроізоляційні матеріали – на 7-10%, кабельна продукція на 10-15%. Крім того, істотно подорожчали утеплювач і залізобетонні вироби – до 25%, ПВХ вікна – майже на 20%, радіатори опалення – на 23,5%.
«Можемо відзначити зростання вартості будівельних матеріалів у проміжку 7-25%, що спричинено курсовими коливаннями на імпортну складову, логістичними витратами через війну та зміну маршрутів і девальвацією гривні», – пояснив девелопер.
Крім того, збільшилися ціни майже на всі види будівельно-монтажних робіт: з початку року зростання становило 15-25%, зазначили в Alliance Novobud.
За інформацією СЕО компанії Enso Раміля Мехтієва, найбільше подорожчали інженерні системи та оздоблювальні матеріали. Водночас експерт зазначив, що ціни на певні будматеріали локального виробництва залишаються стабільними.
Своєю чергою директор з будівництва компанії DIM Володимир Жигман зазначив, що найбільше здорожчали будівельні матеріали, які залежать від імпорту складових, енерговитрат у виробництві або логістики.
“Подорожчання бетонних сумішей, арматури, утеплювачів та інженерних рішень – це результат зламаних ланцюгів, а не тільки інфляції. Найбільше подорожчали матеріали, які залежать від імпорту, від енерговитрат у виробництві або доставки. Наприклад, базові матеріали все частіше імпортуються, а логістика подовжилася – час на замовлення матеріалів збільшився в півтора-два рази”, – пояснив він.
За даними експерта, якщо в довоєнному 2021 році частка імпортних будматеріалів на будівельному ринку України становила 14%, то на середину 2025 року вона зросла приблизно до 30%. Ціни на іноземні матеріали здебільшого не змінилися, тоді як українські виробники змушені підвищувати ціни на свою продукцію через релокацію, призупинення та обмеження виробництва через війну.
Зараз Україна повністю залежить від імпортного скла, яке зросло в ціні на 10-20%, повідомив комерційний директор Avalon Олександр Барилюк. За його словами, передумов для зниження вартості будматеріалів немає, хоча через рецесію в Європі певна імпортна продукція може подешевшати.
“Найбільше в ціні зросло скло. Україна повністю залежить від імпортної сировини з Європи. Додатково виробники часто штучно створюють дефіцит у сезон пікового попиту, що ще більше піднімає вартість. У результаті скло подорожчало на 10-20% і залишається одним із найбільш нестабільних матеріалів для будівництва”, – пояснив він.
Зростання цін на будівельні матеріали та будмонтажні роботи є однією з основних складових подорожчання собівартості будівництва житла, підтвердив девелопер «РІЕЛ».
“Для реалізації проектів сьогодні потрібен більший ресурс. Це пов’язано зі зростанням вартості матеріалів і будівельно-монтажних робіт. Собівартість квадратного метра в новобудові у Львові та Києві 2025 року зросла на 25% порівняно з 2021”, – повідомили його експерти.
Крім того, на собівартість будівництва вплинули й збільшення заробітних плат у будівельній сфері.
“Саме у 2025 році цифри змінилися не суттєво – на 5-7% від початку року, але порівняно з початком 2024 року зростання складає 15-18%. На це впливає збільшення фонду заробітних плат, вартість матеріалів та експлуатації техніки – загалом здорожчало все«, – додав директор із розвитку одеської будівельної компанії »Два Академіки” Максим Одинцов.
Купівля нерухомості в Європі дедалі частіше стає не лише фінансовим, а й фіскальним випробуванням. За даними порталу Idealista та дослідження Financial Times, аналітики Experts Club проаналізували податкові системи країн ЄС. Виявилося, що різниця в податковому навантаженні при купівлі житла між країнами сягає майже 20-кратного розриву — від символічних ставок у Греції та Франції до двозначних податків в Іспанії та Бельгії.
Іспанія визнана країною з найвищими податками на купівлю житла в Європі: ставка становить від 6% до 11% від вартості нерухомості, залежно від регіону та типу житла. Це означає, що при купівлі квартири за €300 000 покупець може сплатити понад €30 000 лише у вигляді податків.
У Бельгії загальна ставка сягає 12%, але в окремих регіонах передбачено пільги. У Брюсселі перші €200 000 вартості житла звільняються від оподаткування, якщо нерухомість купується для власного проживання. У Фландрії з 2023 року ставка знижена до 2% для першої резиденції, щоб підтримати молодих покупців.
Велика Британія замикає трійку країн із найвищими податками — у середньому 6%. Податок stamp duty особливо відчутний для інвесторів, які володіють більш ніж однією нерухомістю: ставка може зрости до 17% при купівлі житла дорожчого за £1,5 млн (€1,7 млн). Перші покупці звільняються від сплати, якщо вартість житла не перевищує £300 000 (€343 000).
В Італії та Нідерландах податкове навантаження становить у середньому 5–5,5%, причому в Італії додаються нотаріальні, реєстраційні та агентські збори, які суттєво підвищують кінцеву ціну угоди.
У Німеччині податок варіюється від 3,5% до 6,5%, залежно від федеральної землі.
У Португалії — від 4% до 8%, при цьому для недорогих об’єктів діють податкові пільги.
В Австрії — близько 3–4,5%, із пільгами для першого житла.
Франція має відносно низькі податки (0,7–5%), але високі агентські комісії — до 8% від вартості житла, які майже завжди сплачує покупець.
Греція вирізняється найм’якшою системою в Європі — від 0,5% до 3,8%, залежно від регіону.
| Країна | Мінімальна ставка | Середня ставка | Максимальна ставка |
|---|---|---|---|
| Іспанія | 6% | 8,5% | 11% |
| Бельгія | 2% | 7,2% | 12,5% |
| Велика Британія | 0% | 6% | 12% |
| Італія | 2% | 5,5% | 9% |
| Нідерланди | 0% | 5,2% | 10,4% |
| Німеччина | 3,5% | 5% | 6,5% |
| Португалія | 0% | 4% | 8% |
| Австрія | 1,5% | 3% | 4,5% |
| Франція | 0,7% | 2,9% | 5% |
| Греція | 0,5% | 2,1% | 3,8% |
АТ «ОТП БАНК» збільшив ліміт на купівлю житлової нерухомості – тепер його максимальна сума становить 1,9 млн грн.
«Клієнти отримують повну свободу у своєму виборі: кредит можна оформити на купівлю нерухомості на первинному та вторинному ринку. Програма ОТП БАНК «Нова будова» не передбачає щомісячних комісій, звернутися в Банк можна онлайн або особисто у відділенні. Незалежно від цього рішення про надання кредиту клієнт отримає протягом двох годин», – розповів Максим Гончарук, керівник проєктів управління продажів роздрібного бізнесу ОТП БАНК.
Відповідно до програми, початковий внесок клієнта має становити від 20% вартості нерухомості, реальна річна ставка за кредитом – до 42,79%. Фінансування нового житла можна оформити на строк до семи років.
Крім того, ОТП БАНК надає кредити на придбання модульних будинків. Ознайомитися детальніше із умовами можна за посиланням.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками січня-червня 2025 року збільшилася на 45% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 2 млн 965,2 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-червні 2025 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків зросла на 45,8% до минулого року – до 2,86 млн кв. м. Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках збільшилася на 51,5% і становила 33 тис.
Найбільше нового житла в першому півріччі заявлено в Київській області: загальна площа нового будівництва житла становила 904,9 тис. кв. м (15,5 тис. квартир), що у 2,3 раза перевищує показник першої половини минулого року.
Суттєві обсяги нового житла в зазначений звітний період задекларовано також у Львівській області – 540,7 тис. кв. м (6,9 тис. квартир), що на 65% більше за показники першого півріччя 2024 року, а також в Івано-Франківській – 234,6 тис. кв. м (+8%, 3,8 тис. квартир), Закарпатській – 159,3 тис. кв. м (+11%, 2,4 тис. квартир), Полтавській – 146,9 тис. кв. м (1,8 тис. квартир), Вінницькій – 130,9 тис. кв. м (“мінус” 38,7%, 2,9 тис. квартир) і Волинській – 115,2 тис. кв. м (+17,7%, 2,5 тис. квартир).
У Києві в січні-червні 2025 року загальна площа нового будівництва житла становила 367,2 тис. кв. м (4,2 тис. квартир), що в 1,9 раза більше за показник минулого року.
Держстат нагадує, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини територій, на яких тривають (велися) бойові дії.
Як повідомлялося, загальна площа нового будівництва житла в Україні у 2024 році скоротилася на 7,2% порівняно із 2023 роком – до 3,9 млн кв. м, тоді як 2023 року становила 4,2 млн кв. м, 2022-го – 6,67 млн кв. м, 2021-го – 12,7 млн кв. м.
