Як повідомляє Сербський Економіст, ринок житла сусідньої Румунії на початку 2026 року зберігає зростання цін, хоча темпи вже виглядають більш помірними, ніж у період постпандемічного прискорення. За даними Eurostat, річне зростання цін на житло в Румунії наприкінці 2025 року становило близько 6,7%, що було вище середнього показника по ЄС.
Головним центром ринку залишається Бухарест, але високі ціни зберігаються і в найбільших регіональних містах. За даними Romania Insider, у лютому 2026 року два столичних райони вже випередили Клуж-Напоку за вартістю квадратного метра, а сам Клуж утримувався приблизно на рівні 3 300 євро за кв. м. Для Бухареста дослідницькі та ринкові огляди показують міський орієнтир 2 236 євро за кв. м у лютому 2026 року.
Щодо угод, початок 2026 року виглядав нерівномірно. У січні по країні було зареєстровано 24 598 угод з нерухомістю, що було нижче рівня січня 2025 року, а угоди з квартирами скоротилися на 25% по країні та на 22% у Бухаресті, за даними аналізу Storia на базі ANCPI. Уже в лютому ринок помітно пожвавився: кількість угод зросла до 44 427, а Бухарест знову став найбільшим ринком житла в країні.
Ключова тенденція початку 2026 року — ринок залишається активним, але покупці стали обережнішими. CBRE в огляді на 2026 рік зазначає, що румунські покупці домінували в структурі угод наприкінці 2025 року і забезпечили близько 31% загального інвестиційного обсягу за рік, тоді як більш загальні огляди ринку описують попит як «обережно позитивний»: покупці зберігають активність, але довше приймають рішення і зосереджені на правильно оцінених об’єктах у хороших локаціях.
З точки зору цінової логіки, ринок вже не можна назвати дешевим навіть за регіональними мірками. Colliers наприкінці 2025 року вказував, що в найбільших містах Румунії ціни за шість років зросли на 60-90%, а в Клужі — приблизно на 100%, при цьому в Бухаресті кількість дозволів на будівництво за три роки скоротилася на 45%, що додатково обмежує пропозицію.
Для покупців та інвесторів важливий і ще один нюанс: румунський ринок стає більш вимогливим до структури угоди та фінансування. За оцінкою Legal 500, сектор у 2026 році входить у більш «дисципліновану» фазу, де на рішення сильніше впливають вартість кредиту, регуляторне середовище та якість документації. OECD також очікує для Румунії у 2026 році лише помірне прискорення економічного зростання після слабкого 2025 року, а це означає, що ринок житла буде все сильніше залежати від доходів домогосподарств та доступності іпотеки, а не лише від інерції зростання.
Що стосується іноземців, то у відкритих джерелах не вдалося знайти свіжу офіційну статистику саме щодо покупців житла за національностями на початку 2026 року. Тому коректніше розділяти ринок іноземної присутності та ринок іноземних покупців. За даними OECD, у 2024 році в Румунії 52 тис. нових іммігрантів отримали дозвіл на проживання строком понад 12 місяців, а найбільші групи іммігрантів у країні у 2024–2025 роках були пов’язані з Україною, Італією, Іспанією, Молдовою та Туреччиною. Це не тотожно покупцям житла, але показує, які іноземні групи зараз найбільш помітні в країні і потенційно формують частину попиту на оренду та купівлю нерухомості.
Окремо помітне зростання трудової міграції з Азії. OECD вказує, що серед нових приїжджих у 2023-2025 роках найбільшими групами були громадяни Непалу, Шрі-Ланки та Туреччини, а румунський ринок праці в останні роки активно залучає також працівників з Індії та Бангладеш. Для ринку житла це важливо насамперед у сегменті оренди, гуртожитків та бюджетного житла у великих містах, а не в преміальному сегменті купівлі квартир.
Ринок житлової нерухомості Грузії в першому кварталі 2026 року зберіг помірне зростання. За даними Національної служби статистики Грузії, індекс цін на житло зріс на 1,8% порівняно з попереднім кварталом і на 3% у річному вимірі. З 2020 року вартість житлової нерухомості в країні збільшилася на 62,3%.
Найбільш активно дорожчали квартири. У першому кварталі ціни на квартири зросли на 2% у порівнянні з попереднім кварталом і на 3,3% у порівнянні з минулим роком, тоді як приватні будинки подорожчали на 1,1% і 1,8% відповідно. Це вказує на більш стійкий попит саме на квартирний сегмент, насамперед у столиці.
Найвищі ціни, як і раніше, зафіксовані в престижних районах Тбілісі. Серед квартир лідирують Мтацмінда із середньою ціною близько $2 542 за кв. м, Ваке — близько $2 222, і Крцанісі — близько $1 662 за кв. м. У сегменті приватних будинків найдорожчі райони — Мтацмінда з рівнем близько $1 803 за кв. м, Ваке — $1 679, і Дідубе — $1 582 за кв. м.
Для покупців новобудов важливим фактором залишається стадія готовності об’єкта. За даними публікації, середні ціни пропозиції в першому кварталі становили близько $1 639 за кв. м для квартир у форматі «зелений каркас», $1 343 за кв. м для «білого каркаса» та $1 239 за кв. м для «чорного каркаса». При цьому саме джерело зазначає, що це саме ціни пропозицій на популярних онлайн-платформах, а не фінальні ціни угод.
Загалом нові дані підтверджують, що грузинський ринок житла залишається зростаючим, але вже без різких стрибків. Основний драйвер — столиця і насамперед якісне міське житло в дорогих районах Тбілісі, де ціни вже помітно перевищили рівень $2,2 тис. за кв. м.
На первинному ринку житла Києва у 2026 році квартири з європлануванням фактично стали новим стандартом попиту. За даними аналітичного дослідження девелоперської компанії «Інтергал-Буд», їхня частка в структурі попиту становить 60-70% залежно від сегмента, а в окремих проєктах комфорт+ та бізнес-класу вже перевищує 75%.
Як зазначають у компанії, тенденція, що почалася ще у 2022 році, у 2025-2026 роках остаточно закріпилася. Якщо у 2022 році частка попиту на квартири з європлануванням становила близько 38%, у 2024 році — 52%, то у 2025 році вона перевищила 60%, а в першому кварталі 2026 року продовжила зростати.
Додатковим фактором зростання стали зміни в державній програмі «єОселя», що набрали чинності в лютому 2026 року. Нові нормативи площі передбачають 52,5 кв. м для сім’ї з 1-2 осіб плюс 21 кв. м на кожного наступного члена сім’ї, при цьому максимальна площа житла, що підпадає під умови програми, істотно обмежена. Якщо квартира перевищує встановлений норматив більш ніж на 10%, покупець фактично втрачає можливість скористатися пільговим кредитуванням або змушений самостійно покривати значну різницю у вартості.
«Класичні планування з довгими коридорами, великими непродуктивними зонами та маленькими ізольованими кухнями стають економічно невигідними. Сьогодні покупець оцінює не кількість квадратних метрів, а сценарій життя, який пропонує квартира. Простора кухня-вітальня, окремі спальні, мінімум коридорів, продумане зонування — це вже не додаткова перевага, а базова вимога. Особливо це помітно серед сімей, які купують житло для власного проживання, а не для інвестицій», — цитує дослідження комерційний директор «Інтергал-Буд» Олена Рижова.
Згідно з даними компанії, серед найбільш масової категорії покупців первинного житла — людей віком до 40 років — кожен другий обирає одно- або двокімнатні квартири з європлануванням площею 38–60 кв. м. Основний мотив — купівля житла для власного проживання. Покупці старше 40 років частіше обирають двокімнатні або ергономічні трикімнатні квартири площею 65-85 кв. м, де ключовими факторами залишаються приватність, окремі функціональні зони та комфорт для всієї родини.
У «Інтергал-Буд» оцінюють, що на тій самій площі європланування дає на 15-20% більше корисного простору порівняно з традиційними рішеннями, а коефіцієнт ефективності простору перевищує 85% проти 65-70% у старому житловому фонді. Це також означає нижчі витрати на ремонт, опалення та обслуговування.
При цьому пропозиція поки що не встигає за попитом. За оцінками аналітиків компанії, лише кожна сьома квартира в новобудовах повністю відповідає критеріям повноцінного європланування — простора кухня-вітальня, ізольовані спальні, відсутність «мертвих» коридорів та логічне функціональне зонування.
У компанії вважають, що квартири із зайвими метрами та застарілою логікою планування вже випали з активного попиту, тоді як компактні та функціональні європланування продовжують швидко продаватися навіть у складних ринкових умовах.
За оцінками «Інтергал-Буд», у 2026–2027 роках ринок може зіткнутися з дефіцитом готового якісного житла саме в сегменті функціональних квартир комфорт-класу, які найбільшою мірою відповідають новій структурі попиту. Серед основних драйверів ринку компанія називає оновлені умови програми «єОселя», обмежену кількість нових проєктів, зростання собівартості будівництва та накопичений відкладений попит.
«Інтергал-Буд» — одна з найбільших девелоперських компаній України, що працює на ринку житлової нерухомості з 2003 року. Компанія реалізує проекти в Києві, Львові, Чернівцях, Житомирі, Рівному, Ужгороді та інших містах. У портфелі девелопера — десятки житлових комплексів, а основним напрямком діяльності залишається будівництво житла комфорт-, комфорт+ та бізнес-класу.
На ринку курортної оренди сусідньої Болгарії може відбутися помітне подорожчання житла — приблизно на 25–30%. Як пише сайт Novinite, причиною називають набуття чинності з 20 травня 2026 року нових європейських правил для короткострокової оренди, через які до половини об’єктів на великих онлайн-платформах можуть бути видалені через невідповідність вимогам.
За оцінкою учасників ринку, основний ефект буде пов’язаний не зі сплеском попиту, а зі скороченням пропозиції. Якщо частина дрібних орендодавців піде з ринку через нові адміністративні вимоги та зростання витрат, легально доступних квартир та апартаментів на популярних курортах стане менше, що й підштовхне ціни вгору. При цьому представники готельного сектору вважають, що ринок стане прозорішим, а споживачі — краще захищеними від неформальних та оманливих пропозицій.
Якщо орієнтуватися на доступні ринкові показники, то у 2025 році оренда курортного житла в Болгарії залишалася порівняно доступною за мірками ЄС. Станом на квітень 2026 року середні ставки оренди в курортних зонах перебували приблизно в діапазоні 5–11 євро за кв. м на місяць, залежно від локації та типу житла. Це означає, що студія площею 35-40 кв. м зазвичай коштувала близько 175-440 євро на місяць, а апартаменти площею 55-70 кв. м — приблизно 275-770 євро на місяць.
Ринок житла Туреччини подає перші сигнали можливої стабілізації іноземного попиту після тривалого періоду зниження. Як повідомляє Hurriyet Daily News, учасники ринку очікують на поступове відновлення активності закордонних покупців, хоча поки що статистичні показники залишаються слабкими. У березні 2026 року іноземці придбали в Туреччині 1 353 житлових об’єкти, що на 20% менше, ніж роком раніше, а частка угод з іноземцями в загальному обсязі продажів житла склала лише 1,2%.
Очікування щодо відновлення попиту пов’язані не стільки з різким розворотом, що вже почався, скільки з тим, що ринок, судячи з усього, наближається до нижньої точки циклу. В останні два роки іноземна активність у Туреччині помітно знизилася на тлі зміни цінової кон’юнктури, коливань валютного курсу, коригування правил щодо посвідки на проживання та громадянства через інвестиції, а також загального охолодження інтересу з боку частини традиційних покупців. При цьому самі учасники ринку вважають, що після такого сильного падіння сектор може почати повертатися до більш стабільного рівня попиту.
Для українських покупців Туреччина залишається одним із помітних закордонних ринків житла. Протягом останніх років громадяни України входили до числа найбільш активних іноземних покупців нерухомості в країні. Це підтверджується офіційною статистикою TurkStat: у січні 2023 року українці посіли четверте місце серед іноземних покупців житла в Туреччині, у березні 2024 року — третє місце, а в грудні 2025 року знову опинилися в трійці лідерів після громадян Росії та Ірану.
Така динаміка показує, що навіть на тлі загального спаду іноземного попиту українці зберігали помітну присутність на турецькому ринку. Туреччина для українських покупців традиційно поєднує кілька факторів привабливості: порівняно широкий вибір житла, зрозумілу для іноземців процедуру купівлі, високий обсяг пропозиції в курортних і великих містах, а також можливість використовувати нерухомість як інструмент для проживання, відпочинку або збереження капіталу.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок довгострокової оренди житла в Чорногорії у 2026 році увійшов у фазу охолодження: після бурхливого зростання попередніх років надлишок пропозиції почав змінювати баланс на користь орендарів.
Зараз студії в Чорногорії в середньому пропонуються за ціною 300–400 євро на місяць, однокімнатні квартири — 400–800 євро, двокімнатні — 600–1 200 євро, будинки — від 1 000 євро. У преміальному сегменті вілли та елітні об’єкти можуть коштувати від 2 000 до 10 000 євро на місяць і вище.
Основними причинами стагнації на ринку стали зменшення кількості іноземних мешканців, які залишаються в країні на тривалий термін, та накопичене насичення пропозиції. За словами представника місцевого агентства нерухомості, власники житла все частіше стикаються з тим, що квартири залишаються порожніми довше, ніж рік тому, а орендарі отримують більше простору для переговорів щодо ціни та умов.
Ринок перестає працювати за моделлю 2022–2024 років, коли власники могли швидко здавати об’єкти на тлі напливу іноземців та обмеженої пропозиції. Тепер у низці локацій орендарі дедалі частіше обирають між кількома варіантами, домагаються знижок або вимагають кращих умов щодо договору, меблів та комунальних платежів.
Для Чорногорії цей зсув важливий не тільки для сектору житла, але й для ширшої моделі попиту, яка в останні роки багато в чому спиралася на приплив іноземців, релокантів та інвесторів. Якщо кількість довгострокових орендарів і надалі скорочуватиметься, частина власників може активніше переводити квартири в короткострокову оренду або переглядати цінові очікування в бік зниження.
https://t.me/relocationrs/2698
