Громадяни Індії стали найбільшою групою іноземних покупців нерухомості в Дубаї у 2026 році, як випливає з даних платформи DXB Interact, наведених Gulf Today та Khaleej Times.
За даними DXB Interact, на покупців з Індії припало 20,59% загального обсягу покупок нерухомості в еміраті з кінця лютого 2026 року. У публікації Khaleej Times з посиланням на Harbor Real Estate та DXB Interact цей показник округлено до 20,6% на початок 2026 року.
Друге місце посіли покупці з Великої Британії з часткою 13,26–13,3 %, третє — громадяни Єгипту з 12,6 %. Далі йдуть США — близько 9 %, Пакистан — 6,9 %, Саудівська Аравія та Австралія — по 5,7 %, Німеччина — близько 4,2 %, Франція — 3,8 %, Канада — близько 3 %.
За межами першої десятки, за даними DXB Interact, опинилися Нідерланди з часткою 2,83%, Росія — 2,5%, Марокко — 2,33%, Іспанія та Кувейт — по 2,11%, Туреччина — 2,05%, Нігерія — 1,89%.
Аналітики пов’язують стійкий інтерес іноземних покупців до ринку Дубая з політичною стабільністю, відсутністю податку на доходи, можливістю 100-відсоткового іноземного володіння об’єктами в зонах freehold, а також програмами довгострокового проживання, включаючи Golden Visa.
Найактивнішим сегментом ринку залишаються компактні квартири. За даними Khaleej Times, однокімнатні квартири склали 34,9% продажів, або 27 590 угод, студії — 23,4%, або 18 471 угоду, двокімнатні квартири — 20,7%, або 16 399 угод. Такий попит відображає інтерес інвесторів до ліквідних об’єктів із нижчим порогом входу та потенціалом орендної прибутковості.
Серед районів Дубая за обсягом продажів квартир лідирували Dubai Islands із 8,4 млрд дирхамів, Airport City із 7,2 млрд дирхамів та Business Bay із 6 млрд дирхамів. У сегменті вілл та будівель перше місце посів Al Yalayis 1 з 10,6 млрд дирхамів, а серед земельних ділянок — Me’aisem Second з 10,1 млрд дирхамів.
Harbor Real Estate оцінює поточну ситуацію як перехід ринку Дубая від фази швидкого зростання до більш стійкого циклу. На думку компанії, попит дедалі більше формують кінцеві покупці та довгострокові інвестори, а не короткострокові спекулянти.
Додатковим фактором стабілізації ринку може стати зростання пропозиції. За даними Khaleej Times з посиланням на звіт Harbor Real Estate, у 2026 році до здачі заявлено понад 160 тис. житлових одиниць, хоча фактичний обсяг введення в експлуатацію, як очікується, буде суттєво нижчим. Для порівняння: у 2025 році було завершено близько 39,7 тис. об’єктів, а у 2024 році — 30,5 тис.
Щодо ринку нерухомості Дубая, рейтинг іноземних покупців показує, що попит залишається географічно диверсифікованим. Індія та Велика Британія зберігають ключові позиції, але помітну роль відіграють також покупці з Близького Сходу, Північної Африки, Північної Америки, Австралії та Європи. Це підкріплює статус Дубая як одного з головних міжнародних центрів інвестицій у нерухомість.
Ринок житлової нерухомості Північної Греції продовжує дорожчати на тлі високого попиту з боку іноземних покупців, які насамперед цікавляться квартирами в Салоніках, на Халкідіках та в прибережних районах Фракії, як свідчить дослідження Spitogatos Insights за перший квартал 2026 року.
За даними дослідження, за 2022–2026 роки середні ціни на купівлю житла в Салоніках зросли на 61% — до 2,3 тис. євро за кв. м. У Македонії (область Греції) показник зріс на 53,7% — до 1,992 тис. євро за кв. м, у Фракії — на 38,3% — до 1,5 тис. євро за кв. м.
Найдорожчим ринком Північної Греції залишається Халкідікі, де середня ціна на житло у першому кварталі 2026 року сягнула 2,716 тис. євро за кв. м. Муніципалітет Салонік впритул наблизився до цього рівня з показником 2,667 тис. євро за кв. м, а Кавала стала лідером за темпами зростання за п’ять років — плюс 68,1%, до 2,194 тис. євро за кв. м.
У сфері оренди Салоніки також залишаються найбільшим центром попиту: середня ставка зросла з 2022 року на 34,3%, до 9,4 євро за кв. м на місяць. У самому муніципалітеті Салонік орендна плата сягає 10,4 євро за кв. м, а на Халкідіках — 12,3 євро за кв. м, що пов’язано з сильним впливом туризму.
Іноземні покупці найчастіше розглядають передмістя Салонік, Халкідіки, сам муніципалітет Салонік, Кавалу та Пієрію. До десятки найпопулярніших серед іноземних покупців напрямків також входять Еврос, Серрес, Родопи та Ксанті.
Головним об’єктом попиту з боку іноземців є квартири. Вони лідирують як у сегменті купівлі, так і в оренді. Далі за популярністю йдуть окремо розташовані будинки та таунхауси. За оцінками аналітиків, іноземний капітал поступово виходить за межі великих міст і активніше проникає в прибережні та прикордонні райони Східної Македонії та Фракії.
Даних про національності іноземних покупців у опублікованих матеріалах не наводиться.
Airbnb переводить власників житла на нову модель сервісних зборів: замість колишньої схеми, за якою господарі зазвичай платили близько 3%, а гості окремо сплачували сервісний збір, платформа запроваджує єдину комісію для власників.
Тепер більшість господарів платитимуть 15,5% від вартості бронювання. Airbnb пояснює це бажанням зробити ціни прозорішими: гість бачитиме підсумкову вартість без окремого сервісного збору зверху.
Для власників це означає необхідність переглянути ціни. Якщо тариф не змінити, чистий дохід зменшиться. За прикладом Airbnb, при ціні $100 господар отримає $84,50 після утримання комісії.
Перехід відбувається поетапно. Для господарів за межами Європейської економічної зони крайній термін коригування цін встановлено на 15 вересня, для господарів у межах ЄЕЗ — на 13 жовтня.
Для ринку короткострокової оренди це посилить тиск на власників та керуючі компанії: їм доведеться перераховувати тарифи, знижки та фінансові моделі.
Як повідомляє Experts.news, будівельна галузь України за попередніми підсумками першого півріччя 2026 року демонструє змішану динаміку: після зростання у 2023-2025 роках сектор зіткнувся зі сповільненням обсягів робіт, подорожчанням будівництва, дефіцитом кадрів і зміщенням попиту у бік відновлення житла та інфраструктури.
Остаточні дані за січень-червень Держстат ще не оприлюднив, тому поточну оцінку можна робити на основі статистики за перші чотири місяці, даних щодо введення житла в експлуатацію у I кварталі, програм «єОселя» та «єВідновлення», а також очікувань будівельних підприємств на II квартал.
За даними Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт в Україні у січні-квітні 2026 року зменшився на 2% порівняно з аналогічним періодом 2025 року і становив 59,3 млрд грн. Водночас у квітні до квітня 2025 року будівництво вже показало зростання на 2,8%, зокрема житлове будівництво збільшилося на 5,8%, інженерні споруди – на 9,7%, тоді як нежитлове будівництво скоротилося на 7,4%. Частка нового будівництва у квітні становила 47,8%, ремонтів – 29%, реконструкції та інших робіт – 23,2%.
Для порівняння, у 2025 році обсяг виконаних будівельних робіт в Україні зріс на 11,3% – до 258,2 млрд грн, але темпи зростання вже тоді сповільнювалися після 17,8% у 2024 році та 31,8% у 2023 році. У 2025 році житлове будівництво зросло на 13,5%, нежитлове – на 25,4%, інженерне – лише на 3,1%.
«Будівельний сектор у першому півріччі 2026 року фактично перейшов від фази швидкого післяшокового відновлення до фази вибіркового зростання. Найстійкішими залишаються житло, ремонти, інженерна інфраструктура та проєкти, пов’язані з відбудовою. Водночас комерційне нежитлове будівництво залишається слабшим через воєнні ризики, дорожче фінансування і невизначеність для інвесторів», – зазначив засновник аналітичного центру Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Житловий сегмент виглядає стабільнішим за загальну динаміку галузі. У I кварталі 2026 року введення житла в експлуатацію в Україні зменшилося лише на 0,1% рік до року – до 2,289 млн кв. м. За цей період було введено 29,6 тис. квартир, що на 4,3% більше, ніж у I кварталі 2025 року. Найбільші обсяги введеного житла зафіксовані у Львівській, Одеській, Івано-Франківській, Закарпатській і Тернопільській областях, а в Києві введено 289 тис. кв. м житла, або 4,9 тис. квартир.
Одним із ключових джерел попиту на житло залишаються державні програми. За даними Мінекономіки, станом на 22 червня 2026 року від початку року програмою «єОселя» скористалися 4104 українські родини, які отримали пільгові іпотечні кредити майже на 7,7 млрд грн. Лише за один із червневих тижнів було видано 157 кредитів на 313 млн грн, причому більшість нових кредитів припала на житло першого продажу.
Ще важливішу роль для будівельного ринку відіграє «єВідновлення». Станом на червень 2026 року допомогу для ремонту або купівлі нового житла отримали 206 447 українських родин на загальну суму 103,9 млрд грн. Понад 138 тис. родин отримали виплати на ремонт пошкодженого житла, майже 65 тис. родин – житлові сертифікати за знищене майно, а окремий напрям відбудови на власній ділянці вже фінансується через транші.
Водночас галузь стикається з істотним ціновим тиском. За сводною таблицею індексів цін на будівельно-монтажні роботи, у квітні 2026 року індекс цін у будівництві становив 103,1% до березня, після 109,4% у березні, 101,8% у лютому та 101,1% у січні. Накопичений показник за перші чотири місяці 2026 року становив 116,1%, що свідчить про значне подорожчання робіт і матеріальних ресурсів.
Ділові очікування будівельних підприємств залишаються обережними. За опитуванням Держстату на II квартал 2026 року, індикатор ділової впевненості в будівництві покращився порівняно з I кварталом на 1,9 в.п., але залишився глибоко від’ємним – мінус 25,7%. Поточний обсяг замовлень оцінювався на рівні мінус 41,5%, а очікування щодо кількості працівників – мінус 9,9%. Головними стримувальними факторами підприємства назвали нестачу робочої сили, фінансові обмеження та інші чинники, при цьому забезпеченість замовленнями оцінювалася в середньому на шість місяців роботи.
На макрорівні головним довгостроковим драйвером галузі залишається відновлення країни. За оцінкою Світового банку, уряду України, Єврокомісії та ООН, потреби України у відновленні й реконструкції на наступні десять років уже оцінюються майже у $588 млрд. Прямі збитки сягнули $195 млрд, а найбільше постраждали житло, транспорт і енергетика. Лише збитки житлового сектору оцінюються приблизно у $61 млрд, а пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду.
За оцінкою Experts Club, у другому півріччі 2026 року будівельна галузь України залишатиметься залежною від трьох ключових факторів: безпекової ситуації, доступу до фінансування і стабільності державних програм відновлення. Найбільший потенціал матимуть житлові проєкти в тилових регіонах, відбудова пошкодженого житла, інженерна інфраструктура, енергетична стійкість громад, соціальне житло та об’єкти критичної інфраструктури.
«Українське будівництво не можна оцінювати лише за поточним індексом виконаних робіт. Це вже не просто сектор економіки, а один із ключових інструментів виживання, повернення людей, відновлення громад і майбутньої інвестиційної привабливості країни. Але для переходу від ремонтів до масштабної модернізації потрібні довгі гроші, страхування воєнних ризиків, прозорі проєктні пайплайни і кадри», – підкреслив Максим Уракін.
Таким чином, перше півріччя 2026 року для будівельної галузі України можна попередньо оцінити як період стабілізації після швидкого зростання попередніх років. Ринок не демонструє рівномірного підйому, але має значний структурний попит, пов’язаний із житлом, відновленням, інфраструктурою та майбутньою повоєнною реконструкцією. Для бізнесу це означає перехід до більш вибіркової конкуренції – виграватимуть компанії з доступом до фінансування, кваліфікованими кадрами, прозорою кошторисною базою та здатністю працювати з державними й міжнародними програмами відбудови.
EXPERTS CLUB, URAKIN, БУДІВНИЦТВО, ВІДНОВЛЕННЯ, ЖИТЛО, ІНФРАСТРУКТУРА
У Греції налічується понад 2,2 млн порожніх будинків, що становить 34,5 % усього житлового фонду країни і є одним із найвищих показників у Європі, свідчить дослідження Parliamentary Budget Office, підготовлене на основі даних перепису ELSTAT за 2021 рік.
Автори дослідження зазначають, що проблема грецького ринку житла пов’язана не лише з дефіцитом будівництва, а й із низьким рівнем використання вже існуючого фонду. При зростанні загальної кількості житлових об’єктів на 3,5% у 2011–2021 роках кількість будинків, доступних для довгострокової оренди, скоротилася на 10,4%, а виставлених на продаж — на 33,1%. Кількість неактивних порожніх об’єктів, які не пропонуються ані для оренди, ані для продажу, зросла до 1,81 млн.
До категорії порожнього житла входять не тільки потенційні об’єкти для купівлі чи оренди, а й другі будинки, дачі, старий житловий фонд, об’єкти в сільській місцевості та на островах, а також нерухомість, виведена з обігу через юридичні, спадкові чи технічні проблеми. Серед причин, через які житло не повертається на ринок, дослідження називає суперечки щодо спадщини, неясний статус власності, юридичні складнощі, високу вартість ремонту, низьку енергоефективність та обмежений попит в окремих регіонах.
Для інвесторів така структура ринку створює можливості насамперед у сегменті старого фонду, редевелопменту та ремонту. Об’єкти, які простоюють через небажання власників вкладати кошти в модернізацію, можуть виходити на ринок із дисконтом, однак їхня інвестиційна привабливість залежить від підсумкової собівартості після ремонту та потенційної ринкової ціни під час продажу або здачі в довгострокову оренду.
Додатковим фактором може стати державна підтримка реновації. У Греції готується програма модернізації житла обсягом близько 500 млн євро, яка має допомогти повернути частину порожніх об’єктів у житловий обіг. За даними грецьких ЗМІ, програма передбачає субсидії на ремонт та енергоефективність, а перевірка права на участь має відбуватися через платформу gov.gr.
При цьому інвесторам слід враховувати ризик перегляду цін. За оцінкою авторів дослідження, якщо частка порожнього та неактивного житла протягом приблизно шести років повернеться до рівня 2001 року, реальні ціни на житло в Греції можуть знизитися на 15,5–24,6%. Це не означає автоматичного падіння всього ринку, однак переоцінені об’єкти та локації з обмеженим попитом можуть виявитися найбільш вразливими.
Ринок нерухомості Греції поки що продовжує дорожчати, але темпи зростання знижуються. За даними Банку Греції, у I кварталі 2026 року ціни на квартири зросли на 5,7% у річному вимірі після зростання на 8,1% у 2025 році та на 9,1% у 2024 році. В Афінах зростання у I кварталі склало 5,2%, у Салоніках — 6,4%.
Окремим ризиком залишається ставка на короткострокову оренду та програму Golden Visa як єдину логіку угоди. Дослідження вказує, що вплив короткострокової оренди на ринок загалом може бути обмеженим, проте в центральних районах Афін, Салоніках та популярних туристичних напрямках вона посилює тиск на ринок довгострокового житла. Тому якісним активом залишається не сам об’єкт під посвідку на проживання або Airbnb, а нерухомість із зрозумілою юридичною історією, розрахунковою вартістю ремонту та стійким попитом після виведення на ринок.
Як повідомляє Еxperts.news, на українському ринку житла поглиблюється розрив між тим, що найчастіше хочуть придбати покупці, і тим, що пропонують продавці, йдеться у червневому звіті про фінансову стабільність НБУ.
За даними регулятора, середня площа придбаної квартири залишається на рівні 48 кв. м, а будинку — близько 70 кв. м. При цьому в структурі пропозиції, як і раніше, переважають просторіші квартири: їхня середня площа перевищує 65 кв. м.
Розбіжність помітна й за віком житла. Покупці частіше обирають старіші і, відповідно, доступніші за ціною квартири. У Києві медіанний вік придбаної квартири зріс до 33 років, у західних регіонах — до 39 років. У оголошеннях, навпаки, майже дві третини квартир пропонуються в будинках, зведених менше ніж 15 років тому.
НБУ зазначає, що такі розбіжності між попитом і пропозицією стримують активність на ринку. Покупці більше зацікавлені в меншому та дешевшому житлі, тоді як продавці та девелопери частіше пропонують новіші та просторіші об’єкти.
Ця тенденція важлива й для девелоперів. У західних регіонах та передмістях Києва частіше будують бюджетні об’єкти, тоді як у столиці переважають проєкти бізнес-класу. Але попит у воєнний час показує, що пересічному покупцеві частіше потрібен компактний і доступніший продукт.
У другій половині 2025 року житлове будівництво пожвавилося: у більшості регіонів помітно зросли проектні площі багатоквартирних будинків, де розпочалося будівництво. В Україні загалом цей показник збільшився в півтора рази за рік, а в Києві — більш ніж удвічі.
Однак НБУ зазначає, що девелопери, як і раніше, значною мірою фінансують добудову існуючих комплексів та нові проєкти власними коштами. Банки неохоче кредитують будівельну галузь через високі ризики.
Головний висновок для ринку: подальше відновлення продажів залежатиме не тільки від доходів населення, а й від того, наскільки пропозиція наблизиться до реального попиту — за площею, ціною, віком житла та рівнем ризику для покупця.
