Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про розпуск парламенту та проведення дострокових парламентських виборів 29 листопада 2026 року після того, як роздроблений парламент заблокував низку ключових ініціатив уряду, зокрема заходи щодо боротьби з житловою кризою.
5 жовтня Санчес заявив про скликання позачергового засідання уряду для запуску процедури розпуску парламенту. Дострокове голосування відбудеться майже на рік раніше від передбаченого терміну.
Рішення було ухвалено після чергового загострення житлової кризи в Іспанії. Минулого тижня парламент відхилив запропоновані урядом заходи у сфері житла, а 3 жовтня десятки тисяч людей вийшли на акції протесту приблизно в 50 містах країни.
Лише в Мадриді, за даними Reuters, у демонстрації взяли участь близько 70 тис. осіб. Протестувальники вимагали жорсткіших заходів проти зростання вартості оренди, виселень та дефіциту доступного житла. Акції відбулися також у Валенсії та інших великих містах.
Житлова проблема в Іспанії в останні роки загострилася на тлі швидкого зростання цін, недостатньої пропозиції нового житла та високої вартості оренди у найбільших містах і туристичних регіонах.
За останніми даними Eurostat, опублікованими 1 жовтня 2026 року, ціни на житлову нерухомість в Іспанії у другому кварталі зросли на 12,1% порівняно з другим кварталом 2025 року. Для порівняння: у середньому по Європейському Союзу житло за цей період подорожчало на 4,7%, а в єврозоні — на 4%. Таким чином, темпи зростання цін в Іспанії більш ніж удвічі перевищують середньоєвропейські.
Причому подорожчання триває й у квартальному вимірі: у другому кварталі ціни в Іспанії зросли ще на 3,4% порівняно з першим кварталом 2026 року. У першому кварталі річне зростання становило 12,8%.
Високі темпи зберігаються й на вторинному ринку. Згідно з опублікованими на початку жовтня індексами найбільших іспанських порталів нерухомості, середня вартість вторинного житла в третьому кварталі продовжила зростати двозначними темпами. За даними Idealista, ціни зросли на 11,8% за рік — до 2,93 тис. євро за кв. м, тоді як Fotocasa оцінює річне зростання в 13,8%, а середню вартість — приблизно в 3,14 тис. євро за кв. м.
При цьому ситуація ускладнюється умовами кредитування. Банк Іспанії в липні повідомляв, що у другому кварталі 2026 року банки посилили умови видачі кредитів, а попит населення на іпотечні позики знизився. Банки також очікували подальшого посилення кредитних умов у третьому кварталі.
Таким чином, житлове питання перетворилося з переважно соціальної та економічної проблеми на один із центральних чинників іспанського політичного порядку денного. Швидке подорожчання нерухомості, дефіцит доступної пропозиції, ситуація на ринку оренди та масові протести посилили тиск на уряд у той момент, коли кабінет Санчеса й без того мав труднощі з ухваленням законопроектів у парламенті.
Дострокові парламентські вибори в Іспанії призначені на 29 листопада 2026 року.
Велика Британія з 1 січня 2027 року суттєво скоротить державну підтримку програми Homes for Ukraine: щомісячні виплати британським домогосподарствам, які надають житло українцям, зменшаться з 350 до 100 фунтів, повідомляє The Guardian.
Таким чином, розмір так званої thank you payment скоротиться на 71,4%.
Нові правила поширюватимуться як на господарів житла, які вже беруть участь у програмі Homes for Ukraine, так і на нових учасників програми.
Одночасно британський уряд також скорочує фінансування місцевих органів влади, які забезпечують реалізацію програми. Виплата муніципалітетам у розрахунку на одного прибулого українця знизиться з 5,9 тис. фунтів до 3,3 тис. фунтів.
За даними The Guardian, з моменту запуску програми «Homes for Ukraine» у березні 2022 року через неї отримали підтримку 181 тис. із приблизно 234 тис. українців, які прибули до Великої Британії після початку повномасштабної війни. На реалізацію програми британський уряд уже виділив понад £1,81 млрд.
Скорочення фінансування викликає побоювання в українців та приймаючих сімей щодо подальшої можливості надавати безкоштовне житло. Опитані The Guardian учасники програми заявили, що зменшення виплат може змусити деяких господарів припинити участь у програмі.
Британський уряд як один із варіантів подальшого проживання вказує на можливість переходу приймаючої сторони від статусу «host» до звичайних відносин орендодавця та орендаря, за яких українці самостійно оплачуватимуть житло.
Це може стати особливо чутливим питанням для літніх українців, людей з обмеженою працездатністю та сімей з низькими доходами, яким складно самостійно оплачувати оренду на британському ринку нерухомості.
При цьому 350 фунтів стерлінгів — це не орендна плата для українців, а державна виплата приймаючому домогосподарству. На одну адресу може надаватися лише одна така виплата незалежно від кількості гостей, які там проживають.
Для українців, які перейшли з візи Homes for Ukraine на програму Ukraine Permission Extension (UPE), виплати приймаючій стороні можуть здійснюватися не більше 18 місяців з моменту першого переходу гостя на UPE. Після цього періоду державна виплата «thank you payment» припиняється.
Програма «Homes for Ukraine» була запущена британським урядом 14 березня 2022 року. Програма дозволила мешканцям Великої Британії надавати українцям житло у своїх будинках або окремих об’єктах нерухомості, отримуючи від держави щомісячну компенсаційну виплату.
Ціни на житлову нерухомість в Італії у другому кварталі 2026 року зросли на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчать попередні дані Національного інституту статистики Італії (Istat).
Темпи подорожчання житла дещо сповільнилися: у першому кварталі річне зростання становило 5,1%.
Порівняно з першим кварталом 2026 року індекс цін на житло збільшився на 1,7%. Новобудови за рік подорожчали на 5%, вторинне житло – на 3,7%. У попередньому кварталі ці показники становили відповідно 6,7% та 4,6%.
У квартальному вимірі ціни на нове житло зросли на 2,7%, на існуюче – на 1,5%.
Найшвидше серед великих італійських міст дорожчало житло у Турині. У другому кварталі ціни там були на 8,5% вищими, ніж роком раніше, тоді як у першому кварталі річне зростання становило лише 3,8%.
У Римі житлова нерухомість подорожчала на 6,4% після зростання на 5,5% у першому кварталі.
Натомість у Мілані, який у попередні роки був одним із найдинамічніших ринків нерухомості країни, темпи зростання різко сповільнилися. Ціни збільшилися на 2,4% у річному вимірі проти 7,1% у першому кварталі.
Найпомітніше уповільнення в Мілані зафіксовано в сегменті новобудов: після стрибка на 20,1% у першому кварталі річне зростання у другому кварталі становило лише 1,1%.
У регіональному розрізі найбільше зростання цін Istat зафіксував у Центральній Італії – 5,1%. На північному сході країни житло подорожчало на 4,2%, на північному заході – на 3,9%, а на півдні та островах – на 2,6%.
Підвищення цін відбувається на тлі фактичної стабілізації кількості угод. За даними Обсерваторії ринку нерухомості Податкового агентства Італії, кількість операцій із житлом у другому кварталі збільшилася лише на 0,1% рік до року після зростання на 4,4% у першому кварталі.
За підсумками перших двох кварталів сформований на 2026 рік приріст індексу цін на житло становить близько 3,8%. Наступну оцінку ринку Istat планує оприлюднити 17 грудня 2026 року.
MILAN, ЖИТЛО, ІТАЛІЯ, НЕРУХОМІСТЬ, ТУРИН
Гонконг залишається найменш доступним для придбання житла мегаполісом серед міст, досліджених UBS: кваліфікованому працівнику сфери послуг потрібно близько 15 річних доходів, щоб придбати квартиру площею 60 кв. м неподалік від центру міста.
Такі дані містяться в UBS Global Real Estate Bubble Index 2026, опублікованому 22 вересня.
Понад десять річних доходів для придбання аналогічної квартири потрібно також у Токіо, Парижі, Лондоні та Сеулі.
Високе навантаження на доходи покупців UBS фіксує також у Сінгапурі, Лісабоні, Цюріху, Женеві, Сан-Паулу, Мюнхені, Сіднеї, Мілані та Нью-Йорку.
На іншому кінці рейтингу знаходяться Маямі та Дубай. Квартира площею 60 кв. м там відповідає приблизно п’яти річним доходам кваліфікованого працівника.
Однак відносно нижче співвідношення ціни нерухомості та зарплати не обов’язково означає дешеве житло. У США та Канаді доступність додатково обмежують високі іпотечні ставки, вимоги банків та інші витрати на утримання нерухомості.
За розрахунками UBS, порівняно з 2021 роком середньостатистичний кваліфікований працівник у досліджених містах на свій дохід сьогодні може дозволити собі приблизно на третину менше житлової площі.
Окремо UBS порівняв ціни на нерухомість та оренду. Найвищий показник зафіксовано в Цюриху: вартість квартири еквівалентна приблизно 46 рокам її оренди. У Женеві цей показник становить близько 40 років, а в Мюнхені, Франкфурті та Гонконзі перевищує 30 років.
Високе співвідношення вартості купівлі та оренди може означати, що інвестори розраховують на подальше істотне зростання цін. Якщо такі очікування слабшають, ризик втрати вартості нерухомості зростає, зазначає UBS.
Київ до цього дослідження не увійшов.
За даними Experts.news, Лісабон вперше увійшов до індексу UBS Global Real Estate Bubble Index і одразу опинився в категорії міст із підвищеним ризиком утворення цінової «бульбашки» на ринку житла.
Індекс португальської столиці у 2026 році становив 1,04, як випливає з дослідження UBS, опублікованого 22 вересня. Показники від 1,0 до 1,5 банк відносить до категорії elevated risk.
За останнє десятиліття реальні ціни на житло в Лісабоні зростали в середньому майже на 7% щороку — це найвищий темп серед усіх 23 міст, включених до дослідження.
Лише з середини 2025 року вартість житла з урахуванням інфляції зросла ще приблизно на 10%.
UBS пов’язує багаторічний підйом ринку, зокрема, з політикою залучення іноземних інвестицій та нових мешканців.
Однак аналітики зазначають, що фактори, які раніше підтримували зростання, поступово слабшають. Лісабон став одним із найменш доступних ринків житла Європи, зростання орендних ставок зупинилося, а попит починає зміщуватися в більш доступні райони за межами міста.
Додатковим фактором UBS називає перехід Португалії до більш вибіркової міграційної політики.
За рівнем ризику Лісабон зараз посідає місце одразу після Цюріха, Токіо, Маямі, Дубая, Сеула та Женеви. При цьому він випереджає Амстердам, Мадрид, Франкфурт, Мюнхен, Париж і Лондон.
Дослідження не означає, що UBS прогнозує падіння цін у Лісабоні. Індекс вказує на накопичення дисбалансів між вартістю нерухомості, доходами населення, орендними ставками, обсягами кредитування та іншими фундаментальними показниками.
Київ у це дослідження не увійшов.
Цюрих і Токіо стали єдиними з 23 найбільших міст світу, які UBS у 2026 році відніс до категорії високого ризику утворення «бульбашки» на ринку житлової нерухомості.
Згідно з опублікованим 22 вересня UBS Global Real Estate Bubble Index 2026, індекс Цюріха склав 1,69, Токіо — 1,54. Високим UBS вважає показник вище 1,5.
До категорії підвищеного ризику увійшли Маямі з індексом 1,41, Дубай — 1,16, Сеул — 1,13, Женева — 1,12 та Лісабон — 1,04.
Помірний ризик зафіксовано в Амстердамі — 0,95, Мадриді — 0,86, Лос-Анджелесі — 0,69, Сіднеї — 0,68, Франкфурті — 0,64, Торонто — 0,63, Ванкувері — 0,62, Мюнхені та Гонконзі — по 0,61, Сінгапурі — 0,54 та Мілані — 0,50.
До ринків з низьким ризиком UBS відніс Париж із показником 0,33, Лондон — 0,32, Нью-Йорк — 0,28, Сан-Франциско — мінус 0,02 та Сан-Паулу — мінус 0,24.
У Цюріху реальні ціни на житло за останні 20 років зросли майже на 140%, тоді як орендні ставки збільшилися приблизно на 40%, а доходи населення — на 30%. Співвідношення ціни купівлі до вартості оренди сягнуло 46 років — максимального показника серед усіх міст, досліджених UBS.
У Токіо ціни на житло з урахуванням інфляції зараз приблизно на 50% вищі, ніж сім років тому. За останній рік вони зросли ще приблизно на 6%.
UBS зазначає, що в середньому реальні ціни на житло у всіх досліджених містах за рік зросли лише на 0,5%, проте між окремими ринками сформувався значний розрив.
Банк підкреслює, що високий індекс не є прогнозом неминучого обвалу. Корекція може відбутися у разі зміни процентних ставок, настроїв інвесторів або істотного збільшення пропозиції житла.
Джерело — Офіційний UBS Global Real Estate Bubble Index 2026
