Словенія фіксує новий виток зростання цін на житло, що посилює тиск на покупців в одній із найдорожчих і найдефіцитніших країн з нерухомості в регіоні. За даними державної статистики Словенії та галузевих оглядів, ціни на нерухомість у країні знову перейшли до активного зростання після періоду більш помірної динаміки. Особливо помітне подорожчання спостерігається в Любляні, на узбережжі та в найбільш затребуваних міських зонах, де пропозиція житла залишається обмеженою.
Офіційна статистика Словенії показує, що у 2025 році ціни на житло зросли на 5,8% порівняно з попереднім роком. При цьому кількість угод з існуючими квартирами в Любляні збільшилася приблизно на чверть, що вказує на повернення активності покупців у найбільш ліквідний сегмент ринку.
За даними ринку, медіанна ціна існуючих квартир у Словенії у 2025 році вперше перевищила 3 тис. євро за кв. м і сягнула близько 3,2 тис. євро за кв. м. У Любляні медіанна ціна піднялася до 5,05 тис. євро за кв. м, а в прибережному регіоні — до 4,81 тис. євро за кв. м.
Eurostat також зафіксував прискорення цінової динаміки на початку 2026 року. У четвертому кварталі 2025 року Словенія ще демонструвала квартальне зниження цін на 1,1%, проте вже в наступній публікації щодо ринку житла країна опинилася серед лідерів ЄС за квартальним зростанням: ціни збільшилися на 5,1%, що стало одним із найвищих показників у Євросоюзі.
Головна причина зростання — хронічний дефіцит пропозиції. Словенський ринок страждає від обмеженого будівництва нового житла, складних процедур планування, високої вартості землі та концентрації попиту в Любляні, на узбережжі та в туристичних локаціях. OECD в окремому огляді вказувала, що житлові проблеми Словенії пов’язані з сильним попитом і недостатньою пропозицією, а також зі зростанням будівельних і фінансових витрат.
Для покупців це означає подальше погіршення доступності житла. Словенія й раніше вважалася одним із найдорожчих ринків нерухомості серед країн колишньої Югославії, а нові дані підтверджують: розрив між доходами населення та вартістю квартир продовжує збільшуватися. Особливо це стосується молодих сімей та покупців першої нерухомості.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2026 року становить 117,2%, тоді як за аналогічний період 2025 року показник становив 111,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2026 року прискорили зростання до 17,3% проти 14,8% у першому кварталі минулого року. При цьому квартири на первинці подорожчали на 17,3%, житлові будинки – на 16,4%.
На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 17,1% у січні-березні 2026 року проти 9,3%% за аналогічний період 2025-го. Так, зростання цін на квартири становило 17,9%, на будинки – 15,4%.
Як повідомило статвідомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 6,1%%, при цьому на первинному ринку – на 4,8%, на вторинному – на 6,6%.
Квартири на первинному ринку у першому кварталі до попереднього виросли в ціні на 4,2%, будинки – на 7,5%. На вторинному ринку показники виросли на 5,9% та 7,8% відповідно, зазначив Держстат.
Держстат також порівняв поточні показники цін з середньорічними показниками 2019 року. Так, у першому кварталі 2026 року, ціни на житло виросли на 132,3%.
Згідно з Держстатом ціни на житло у 2025 році зросли на 12,8%, у 2024-му – на 12,7%.
Як повідомлялося, з першого кварталу 2026 року діє оновлена методологія державного статистичного спостереження “Зміни цін на ринку житла”, яку Держстат затвердив на виконання вимог Регламенту Європейської Комісії (ЄС) 2025/1182 від 17 червня 2025 року.
Іноземні покупці стали головним рушієм зростання ринку житлової нерухомості Батумі: у квітні 2026 року їхня частка в угодах з квартирами сягнула 47%, наблизившись до половини всього ринку. Це підтверджує, що найбільший грузинський курорт на Чорному морі дедалі більше перетворюється з локального ринку житла на міжнародний інвестиційний майданчик.
За даними платформи Recov.ge, у квітні 2026 року в Батумі було продано 1 292 квартири, що на 12,3% більше, ніж у квітні 2025 року, коли було зареєстровано 1 165 угод. Сукупний обсяг ринку за місяць зріс на 27,4% і досяг $85 млн.
Зростання супроводжувалося помітним подорожчанням квадратного метра. Середньозважена ціна в батумських новобудовах збільшилася на 11,3% у річному вимірі — до $1 351 за кв. м. На первинному ринку ціни зросли на 15,2%, на вторинному — на 9,4%. При цьому попит концентрується саме на нових і сучасних проєктах: продажі в новобудовах зросли на 12,3%, тоді як інтерес до старого житлового фонду знизився на 5,4%.
Ключовий фактор зростання — іноземний капітал. Нерезиденти забезпечили 90% чистого приросту кількості угод у квітні. Керівник відділу досліджень та аналізу даних Colliers Georgia Лео Чікава зазначає, що частка іноземних покупців в останні місяці стабільно тримається в діапазоні 44-47%, а в окремі періоди іноземці вже випереджають місцевих покупців за активністю.
Батумі помітно відрізняється від Тбілісі за структурою попиту. У столиці Грузії внутрішні покупці залишаються основною силою ринку: за даними Galt & Taggart, у січневому опитуванні девелоперів грузинські покупці забезпечували близько 77% первинних продажів у Тбілісі. У Батумі ситуація зворотна: іноземний попит має набагато більше значення, а частка закордонних покупців в опитаних проектах досягала 52%.
Серед найбільш активних іноземних покупців у Батумі виділяються громадяни Ізраїлю, Росії, країн ЄС, а також покупці з України, Білорусі та інших країн пострадянського простору. За даними Global Property Guide з посиланням на Galt & Taggart, у 2025 році покупці з ЄС та Ізраїлю забезпечували по 13% продажів в опитаних проєктах Батумі, а покупці з України, Росії та Білорусі разом — 11%. Окрема точна частка українців у цьому звіті не розкривається.
У 2025 році ринок Батумі вже подолав позначку в $1 млрд за загальною вартістю проданих квартир, а кількість угод досягла 17 053, що на 14,7% більше, ніж роком раніше.
Для іноземних покупців Батумі залишається привабливим завдяки поєднанню відносно низької початкової вартості, морського розташування, високої частки нових проєктів, можливості здачі в оренду та порівняно м’якого режиму купівлі нерухомості. На цьому тлі місто конкурує не тільки з Тбілісі, а й з курортними ринками Туреччини, Чорногорії, Болгарії та Кіпру.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія суттєво посилила правила розрахунків під час купівлі-продажу нерухомості: угоди вартістю понад 10 тис. євро тепер мають здійснюватися через банківську систему країни. Нові вимоги спрямовані на посилення контролю за походженням коштів, боротьбу з відмиванням грошей та підвищення прозорості ринку нерухомості.
Закон поширюється на угоди з нерухомістю на суму понад 10 тис. євро.
Ключова вимога полягає в тому, що оплата за угодою повинна здійснюватися з банківського рахунку або на банківський рахунок, відкритий у Чорногорії. При цьому щонайменше одна зі сторін угоди повинна мати рахунок у чорногорському банку. Це означає, що покупець може переказати кошти з іноземного банку безпосередньо на рахунок продавця в Чорногорії, якщо такий рахунок у продавця є.
Якщо оплата була здійснена до підписання договору, нотаріус повинен буде запросити банківську виписку, що підтверджує переказ. Простої заяви сторін про те, що розрахунок уже відбувся, буде недостатньо. Це посилює роль нотаріусів і банків як учасників контролю за чистотою угоди.
Фактично Чорногорія закриває простір для неформальних розрахунків на ринку нерухомості, який в останні роки активно приваблював іноземних покупців. За порушення передбачені штрафи в розмірі від 3 тис. до 20 тис. євро.
Для іноземних покупців нові правила означають необхідність заздалегідь перевіряти банківську сторону угоди. Якщо продавець є резидентом Чорногорії та має місцевий банківський рахунок, покупець, як правило, зможе оплатити об’єкт SWIFT-переказом зі свого закордонного рахунку. Однак у складніших випадках — наприклад, якщо продавець є нерезидентом, угода проходить через юридичну особу або сторони хочуть контролювати розрахунки через рахунок покупця — може знадобитися відкриття рахунку в чорногорському банку.
Банки при цьому можуть запитувати документи про походження коштів: підтвердження доходів, продаж активів, інвестиційні документи або інші джерела капіталу. Це відповідає загальній логіці європейського фінансового комплаєнсу, хоча Чорногорія поки що не є членом ЄС.
Для ринку нерухомості Чорногорії ефект буде подвійним. З одного боку, нові правила можуть ускладнити та уповільнити угоди, особливо для нерезидентів, які звикли до більш гнучких схем розрахунків. З іншого боку, підвищення прозорості може зміцнити довіру банків, нотаріусів та іноземних інвесторів до ринку, особливо на тлі очікувань вступу Чорногорії до ЄС.
Чорногорія залишається одним із найпопулярніших ринків нерухомості на Адріатиці для іноземних покупців. Попит підтримують покупці з країн Європи, Туреччини, Росії, України, Ізраїлю та Балканського регіону.
https://t.me/relocationrs/2843
Іноземні покупці у квітні 2026 року забезпечили 649 угод з нерухомістю на Кіпрі, або 40,3% від загальної кількості зареєстрованих продажів, повідомляє Cyprus Mail з посиланням на дані Департаменту земельних ресурсів та геодезії Кіпру. Роком раніше на іноземців припадало 552 угоди, або 39,3% ринку.
Всього у квітні на Кіпрі було зареєстровано 1 611 угод купівлі-продажу нерухомості, що на 15% більше, ніж у квітні 2025 року. За січень-квітень 2026 року загальний обсяг продажів зріс на 14% — до 6 320 угод проти 5 541 за аналогічний період минулого року. Продажі іноземцям за чотири місяці збільшилися до 2 693 угод з 2 223 роком раніше.
За даними Департаменту земель та геодезії Кіпру, у квітні серед зареєстрованих контрактів купівлі-продажу іноземцями 197 об’єктів припало на покупців із країн ЄС і 452 — на покупців із країн поза межами ЄС. За січень-квітень показник склав 872 об’єкти для громадян ЄС і 1 821 об’єкт для покупців з третіх країн.
Найактивнішим регіоном за іноземним попитом залишається Пафос. У квітні там було зареєстровано 84 об’єкти з контрактами покупців з ЄС і 141 об’єкт покупців з країн поза межами ЄС. У Лімасолі показники склали 33 і 151 об’єкт відповідно, у Ларнаці — 37 і 98, у Нікосії — 29 і 40, у Фамагусті — 14 і 22.
У довгостроковій статистиці серед найбільших іноземних покупців нерухомості на Кіпрі лідирують британці, росіяни, греки та ізраїльтяни. За даними, представленими МВС Кіпру парламенту та опублікованими Open4Business, за 2021–2024 роки іноземні покупці придбали понад 37 тис. об’єктів нерухомості. Велика Британія посіла перше місце з близько 11,8 тис. об’єктів, Росія — друге з приблизно 4,9 тис., Греція — третє з близько 4,7 тис., Ізраїль — четверте з 3,9 тис., Ліван — п’яте з 2,1 тис. об’єктів.
Українці також входять до числа помітних покупців кіпрської нерухомості. У рейтингу за 2021–2024 роки Україна зазначена на 9-му місці серед країн-покупців, при цьому українські покупці особливо помітні в Лімасолі та Пафосі. Точні кількісні дані щодо українців в опублікованому зведенні не розкриті.
Свіжі дані за національностями за період з вересня 2024 року по вересень 2025 року підтверджують домінування британців, росіян, ізраїльтян і греків. У Ларнаці найбільшою групою стали ізраїльтяни з 850 угодами, далі йшли ліванці з 723 та британці з 302. У Лімасолі лідирували росіяни з 846 угодами, за ними слідували ізраїльтяни з 571 та греки з 261. У Пафосі перше місце посіли британці з 890 угодами, далі — ізраїльтяни з 683 та росіяни з 327.
Зростання іноземного попиту посилює дискусію на Кіпрі щодо доступності житла та правил купівлі нерухомості громадянами третіх країн.
Іноземні покупці відіграють значну роль на ринку житла Іспанії, незважаючи на рекордне зростання цін і поступове загострення політичної дискусії щодо доступності нерухомості, як свідчать дані іспанських реєстраторів.
У I кварталі 2026 року іноземці здійснили майже 25 тис. угод з житлом, забезпечивши близько 14% усіх продажів у країні. Цей показник став четвертим найкращим результатом за всю історію спостережень. При цьому середня вартість квадратного метра в Іспанії досягла нового історичного максимуму — 2 429 євро за кв. м.
Незважаючи на невелике річне зниження кількості іноземних угод на 3,2%, міжнародний попит залишається стабільним. Більшість іноземних покупців — громадяни країн ЄС, на них припадає 58,3% таких угод. Найбільшими групами покупців у I кварталі стали громадяни Великої Британії — 6,8%, Нідерландів — 6,6%, Марокко — 6,2%, Німеччини — 6,0% та Італії — 5,5%. Значну частку також займають покупці з Франції, Румунії та Польщі.
Географічно іноземний попит, як і раніше, концентрується в туристичних і прибережних регіонах. Найвища частка угод з іноземцями зафіксована в Аліканте — 44,6%, Малазі — 34,3%, на Балеарських островах — 28,9%, Канарських островах — 22,8% та в Мурсії — 21,7%. Це підтверджує, що іноземці купують житло насамперед у зонах відпочинку, оренди та міграційного тяжіння.
Зростання попиту відбувається на тлі загального подорожчання житла. Середня ціна нерухомості в Іспанії за рік зросла на 8,9%. Вторинне житло подорожчало на 9,6%, новобудови — на 6,9%. Найдорожчими регіонами залишаються Мадридська громада — 4 407 євро за кв. м, Балеарські острови — 4 173 євро, Країна Басків — 3 474 євро та Каталонія — 2 852 євро. Серед міст лідирують Сан-Себастьян — 6 154 євро за кв. м, Мадрид — 5 428 євро та Барселона — 4 922 євро.
Попит підтримує й іпотечне кредитування. У I кварталі кількість іпотек зросла на 15,2% у річному вираженні, а близько трьох чвертей угод з житлом було оформлено з використанням кредиту. Це показує, що ринок спирається не тільки на покупців з готівковим капіталом, а й на доступність банківського фінансування.
У більш довгостроковій перспективі іноземний попит також залишається високим. У 2025 році іноземці придбали в Іспанії майже 97,3 тис. будинків і квартир, що стало новим максимумом. Їхня частка в загальній кількості угод склала 13,8% проти 14,6% у 2024 році та 15% у 2023 році.
Українські покупці також помітні на іспанському ринку. За даними іспанських нотаріусів, у першому півріччі 2025 року громадяни України уклали 2 165 угод з нерухомістю в Іспанії, встановивши для себе історичний максимум. Idealista зазначає, що українці увійшли до групи національностей, які у 2025 році купували житло в Іспанії активніше, ніж будь-коли раніше.
Окрема статистика щодо українців показує, що їхній інтерес до Іспанії пов’язаний не тільки з інвестиціями, а й з релокацією, тимчасовим захистом та довгостроковим проживанням.
