Енергоефективні будинки для життя та бізнесу, зведені за сучасною каркасною технологією, стають доступнішими. АТ «ОТП БАНК» та компанія HYTTE розпочали співпрацю, спрямовану на розширення можливостей фінансування для клієнтів, які прагнуть придбати сучасне, якісне та енергоощадне житло або комерційні об’єкти.
У межах партнерства клієнти можуть отримати кошти на придбання котеджів, таунхаузів, дуплексів, барнхаузів, a-frames, шале, купольних, tiny-houses.
Виробничі потужності HYTTE розташовані в Ужгороді. Однак компанія забезпечує доставку модульних будинків по всій території України, а також до країн ЄС та США. Монтаж будинку здійснюється безпосередньо на ділянці клієнта силами команди HYTTE.
Серед переваг фінансування будинків від ОТП БАНК – попереднє кредитне рішення протягом 15 хвилин, онлайн-розгляд заявки та можливість отримати кошти у відділенні банку.
«Наші клієнти можуть отримати кредитні кошти до 1 900 000 грн на строк до 7 років із початковим внеском від 20%. Для ухвалення рішення банк потребує мінімальний пакет документів та готовий забезпечити швидке рішення», – розповів Сергій Федина, керуючий регіональним відділенням ОТП БАНК в Ужгороді.
Він зазначив, що партнерство з HYTTE відповідає прагненню ОТП БАНК сприяти впровадженню сучасних та енергоефективних рішень для житла й бізнесу, розширюючи доступ клієнтів до якісного фінансування.
За останній доступний період – із жовтня 2025 року до березня 2026 року – у Києві було укладено близько 15,8 тис. договорів купівлі-продажу житла, свідчать дані Національного банку України з посиланням на Національні інформаційні системи. Це найбільший показник серед регіонів країни.
Для порівняння, за січень-вересень 2025 року у столиці було зареєстровано близько 19,1 тис. угод. У Київській області за цей період уклали 17 тис. договорів, у Дніпропетровській – 16,8 тис., у Харківській – 14 тис.
НБУ зазначає, що у четвертому кварталі 2025 року загальна активність на ринку житла України була найвищою з 2022 року, однак у першому кварталі 2026 року кількість угод істотно скоротилася. Сукупно за останні чотири квартали продажі житла збільшилися на 11% у річному вимірі.
Наведені показники НБУ охоплюють договори купівлі-продажу житла на первинному і вторинному ринках, тому їх не слід ототожнювати лише з продажами квартир у новобудовах.
NBU, ЖИТЛО, КИЇВ, НЕРУХОМІСТЬ, УГОДА
Нью-Йорк зберіг перше місце серед 69 міст світу за вартістю оренди як однокімнатних, так і трикімнатних квартир, свідчать дані Deutsche Bank Research Institute.
У рейтингу оренди трикімнатного житла за Нью-Йорком йдуть Цюрих, Сан-Франциско, Бостон і Сінгапур. Лондон посів восьме місце, Париж — 21-е, Франкфурт — 30-е, Токіо — 40-е, а Сеул — 44-е.
Автори дослідження звертають увагу на те, що висока номінальна зарплата не завжди забезпечує високий наявний дохід. Нью-Йорк входить до п’ятірки світових лідерів за рівнем чистої заробітної плати, проте значну частину доходів мешканців поглинають витрати на житло.
Особливо помітний контраст із Токіо: оренда трикімнатної квартири в японській столиці обходиться приблизно в чотири рази дешевше, ніж у Нью-Йорку.
Дані Deutsche Bank показують, що вартість житла стає одним із основних чинників відмінностей у реальному рівні життя між найбільшими фінансовими центрами.
У 2026 році Гонконг залишився найдорожчим містом світу для придбання квартири в центрі, йдеться в дослідженні Deutsche Bank Research Institute «Mapping the World’s Prices 2026».
Середня вартість житла в центральних районах міста оцінюється в 27 753 доларів США за кв. м. Далі в рейтингу розташувалися Цюрих, Сеул, Сінгапур і Женева. Незважаючи на зниження цін приблизно на 10% порівняно з допандемічним рівнем, Гонконг зберіг перше місце.
У порівнянні з попереднім випуском дослідження середня ціна квадратного метра в Гонконзі зросла з 26 749 до 27 753 доларів США. Висока вартість нерухомості залишається одним із головних чинників, що обмежують доступність житла навіть для мешканців міста з відносно високими доходами.
Дорога нерухомість також вплинула на позицію Гонконгу в рейтингу якості життя. Місто опустилося з 48-го на 55-те місце з 69. Серед інших негативних факторів автори дослідження називають забруднення повітря та тривалий час доїзду на роботу.
Уряд Польщі схвалив законопроект, який передбачає обов’язкову реєстрацію квартир і будинків, що здаються туристам на короткий термін. Оренда житла тривалістю до 30 днів буде офіційно віднесена до готельних послуг.
Документ ще має пройти розгляд у парламенті та отримати підпис президента. Основна частина нових правил має набрати чинності через 14 днів після опублікування прийнятого закону в офіційному віснику.
Центральним елементом реформи стане створення загальнонаціонального реєстру туристичних об’єктів розміщення — Centralny Wykaz Turystycznych Obiektów Noclegowych. До нього повинні будуть вноситися не тільки готелі та пансіонати, а й приватні квартири, які пропонуються через Airbnb, Booking.com та інші платформи.
Кожному об’єкту присвоять індивідуальний ідентифікаційний номер. Власники будуть зобов’язані вказувати його у всіх оголошеннях. Онлайн-платформи повинні будуть перевіряти наявність реєстраційного номера та передавати державним органам відомості про бронювання.
Для власників це означає, що неофіційна подобова оренда житла стане значно ризикованішою. За роботу без реєстрації, відсутність ідентифікаційного номера в оголошенні або надання недостовірних даних передбачаються адміністративні штрафи до 50 тис. злотих, що становить близько 11,6 тис. євро.
Квартири для короткострокової оренди повинні відповідати санітарним, будівельним та протипожежним вимогам. У кожному об’єкті необхідно розмістити правила проживання, інформацію про час тиші та контакти власника або адміністратора. При цьому житлові будівлі не планують автоматично прирівнювати за протипожежними вимогами до повноцінних готелів.
Органи місцевого самоврядування отримають право встановлювати зони, в яких короткострокова оренда приватних квартир буде обмежена або повністю заборонена. Такий захід може застосовуватися насамперед в історичних центрах та найбільш завантажених туристичних районах Варшави, Кракова, Гданська, Сопота та інших міст. Обмеження не поширюватимуться автоматично на офіційно класифіковані готелі, мотелі та пансіонати.
Додаткові повноваження отримають мешканці будинків, житлові спільноти та кооперативи. Вони зможуть звертатися до муніципалітету з вимогою перевірити квартиру, якщо туристи регулярно порушують тишу, правила безпеки або громадський порядок.
У разі повторних порушень об’єкт зможуть виключити з реєстру. У такому випадку здавати його туристам буде заборонено, а повторно зареєструвати житло можна буде не раніше ніж через рік. Підставою для виключення також може стати відмова власника допустити інспекцію.
Влада пояснює реформу необхідністю скоротити тіньовий сектор, підвищити безпеку туристів та забезпечити рівні умови для приватних орендодавців і готельного бізнесу. Міністерство спорту та туризму наголошує, що уряд не має наміру повністю забороняти доступну подобову оренду, якою користуються багато польських сімей.
Для інвесторів зміни означають зростання витрат на оформлення та утримання об’єктів. Власникам доведеться реєструвати кожну квартиру, виконувати вимоги безпеки та враховувати можливість введення місцевих обмежень. Особливо чутливою реформа може виявитися для власників кількох квартир у популярних туристичних районах.
Реформа також пов’язана із застосуванням Регламенту ЄС 2024/1028 про збір та обмін даними на ринку короткострокової оренди, який діє в Євросоюзі з 20 травня 2026 року. Європейські правила передбачають єдині механізми реєстрації та передачу платформами інформації державним органам.
Таким чином, Польща переходить від порівняно вільної моделі подобової оренди до системи, близької до регулювання готельного бізнесу. Остаточні терміни та формулювання залежатимуть від проходження законопроекту через парламент, однак власникам житла вже рекомендується підготувати документи на об’єкти та перевірити їхню відповідність санітарним, будівельним і протипожежним вимогам.
Як повідомляє Сербський Економіст, можливий вступ Чорногорії до Європейського Союзу до 2028 року може стати новим фактором зростання цін на нерухомість у країні, особливо в преміальному сегменті на узбережжі.
За оцінками експертів ринку, у інвесторів залишається близько двох років для вкладання коштів у чорногорські об’єкти до того, як європейський статус країни остаточно закріпить вищі ціни. За 20 років незалежності Чорногорії середня вартість прибережної нерухомості зросла з приблизно 1 тис. євро за кв. м до 8–15 тис. євро за кв. м у преміальних брендових резиденціях.
Директорка з продажу комплексу Luštica Bay Ана Злокович вважає, що, виходячи з досвіду інших країн регіону, можливе вступ до ЄС може додати ринку нерухомості Чорногорії ще близько 30% зростання. За її словами, саме очікування членства вже працює як фактор підвищення попиту.
Більш обережну оцінку дає керуючий директор Savills Croatia & Montenegro Кіран Келлехер. Він допускає зростання цін на окремі об’єкти на 30–40 %, але попереджає, що період, коли на чорногорській нерухомості можна було легко подвоїти інвестиції, вже минув. За його оцінкою, частину майбутнього потенціалу ринок уже заклав у ціни.
Головним чинником подальшого зростання експерти називають не лише сам факт євроінтеграції, а й модернізацію інфраструктури. Чорногорію зараз стримують погані дороги, застарілі аеропорти та перевантажені прикордонні переходи, а вирішення цих проблем може зайняти щонайменше п’ять років. Покращення транспортної доступності має збільшити туристичний потік та капіталізацію курортного житла.
Найперспективнішою зоною аналітики називають «золотий трикутник» Котор — Тіват — Герцег-Нові. У Бока-Которській бухті ціни в преміальному сегменті варіюються від 4 тис. до 15 тис. євро за кв. м. Окремий інтерес викликають кам’яні будинки в Старому місті Котора, яке входить до списку ЮНЕСКО: такі об’єкти є дефіцитними, підходять для оренди та, за оцінкою експертів, краще захищені від знецінення.
На Будванській Рів’єрі ціновий діапазон оцінюється в 3–12 тис. євро за кв. м, однак експерти попереджають про ризики перенасичення ринку та надмірної забудови Будви. Бар та Ульцинь залишаються дешевшими напрямками з цінами близько 2–5 тис. євро за кв. м і потенційно вищим відсотковим зростанням завдяки низькій стартовій базі.
Євроінтеграційний фактор для Чорногорії дійсно посилився. За даними Ради ЄС, країна подала заявку на членство у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. Усі 33 переговорні розділи вже відкриті, з них 16 були тимчасово закриті станом на середину червня 2026 року.
Крім того, 14 липня в Брюсселі має відбутися 28-а Міжурядова конференція щодо вступу Чорногорії, на якій планується тимчасово закрити переговори за розділами 8 — конкуренція та 29 — митний союз. Це підтверджує, що Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан.
https://t.me/relocationrs/3229
