Нью-Йорк зберіг перше місце серед 69 міст світу за вартістю оренди як однокімнатних, так і трикімнатних квартир, свідчать дані Deutsche Bank Research Institute.
У рейтингу оренди трикімнатного житла за Нью-Йорком йдуть Цюрих, Сан-Франциско, Бостон і Сінгапур. Лондон посів восьме місце, Париж — 21-е, Франкфурт — 30-е, Токіо — 40-е, а Сеул — 44-е.
Автори дослідження звертають увагу на те, що висока номінальна зарплата не завжди забезпечує високий наявний дохід. Нью-Йорк входить до п’ятірки світових лідерів за рівнем чистої заробітної плати, проте значну частину доходів мешканців поглинають витрати на житло.
Особливо помітний контраст із Токіо: оренда трикімнатної квартири в японській столиці обходиться приблизно в чотири рази дешевше, ніж у Нью-Йорку.
Дані Deutsche Bank показують, що вартість житла стає одним із основних чинників відмінностей у реальному рівні життя між найбільшими фінансовими центрами.
У 2026 році Гонконг залишився найдорожчим містом світу для придбання квартири в центрі, йдеться в дослідженні Deutsche Bank Research Institute «Mapping the World’s Prices 2026».
Середня вартість житла в центральних районах міста оцінюється в 27 753 доларів США за кв. м. Далі в рейтингу розташувалися Цюрих, Сеул, Сінгапур і Женева. Незважаючи на зниження цін приблизно на 10% порівняно з допандемічним рівнем, Гонконг зберіг перше місце.
У порівнянні з попереднім випуском дослідження середня ціна квадратного метра в Гонконзі зросла з 26 749 до 27 753 доларів США. Висока вартість нерухомості залишається одним із головних чинників, що обмежують доступність житла навіть для мешканців міста з відносно високими доходами.
Дорога нерухомість також вплинула на позицію Гонконгу в рейтингу якості життя. Місто опустилося з 48-го на 55-те місце з 69. Серед інших негативних факторів автори дослідження називають забруднення повітря та тривалий час доїзду на роботу.
Уряд Польщі схвалив законопроект, який передбачає обов’язкову реєстрацію квартир і будинків, що здаються туристам на короткий термін. Оренда житла тривалістю до 30 днів буде офіційно віднесена до готельних послуг.
Документ ще має пройти розгляд у парламенті та отримати підпис президента. Основна частина нових правил має набрати чинності через 14 днів після опублікування прийнятого закону в офіційному віснику.
Центральним елементом реформи стане створення загальнонаціонального реєстру туристичних об’єктів розміщення — Centralny Wykaz Turystycznych Obiektów Noclegowych. До нього повинні будуть вноситися не тільки готелі та пансіонати, а й приватні квартири, які пропонуються через Airbnb, Booking.com та інші платформи.
Кожному об’єкту присвоять індивідуальний ідентифікаційний номер. Власники будуть зобов’язані вказувати його у всіх оголошеннях. Онлайн-платформи повинні будуть перевіряти наявність реєстраційного номера та передавати державним органам відомості про бронювання.
Для власників це означає, що неофіційна подобова оренда житла стане значно ризикованішою. За роботу без реєстрації, відсутність ідентифікаційного номера в оголошенні або надання недостовірних даних передбачаються адміністративні штрафи до 50 тис. злотих, що становить близько 11,6 тис. євро.
Квартири для короткострокової оренди повинні відповідати санітарним, будівельним та протипожежним вимогам. У кожному об’єкті необхідно розмістити правила проживання, інформацію про час тиші та контакти власника або адміністратора. При цьому житлові будівлі не планують автоматично прирівнювати за протипожежними вимогами до повноцінних готелів.
Органи місцевого самоврядування отримають право встановлювати зони, в яких короткострокова оренда приватних квартир буде обмежена або повністю заборонена. Такий захід може застосовуватися насамперед в історичних центрах та найбільш завантажених туристичних районах Варшави, Кракова, Гданська, Сопота та інших міст. Обмеження не поширюватимуться автоматично на офіційно класифіковані готелі, мотелі та пансіонати.
Додаткові повноваження отримають мешканці будинків, житлові спільноти та кооперативи. Вони зможуть звертатися до муніципалітету з вимогою перевірити квартиру, якщо туристи регулярно порушують тишу, правила безпеки або громадський порядок.
У разі повторних порушень об’єкт зможуть виключити з реєстру. У такому випадку здавати його туристам буде заборонено, а повторно зареєструвати житло можна буде не раніше ніж через рік. Підставою для виключення також може стати відмова власника допустити інспекцію.
Влада пояснює реформу необхідністю скоротити тіньовий сектор, підвищити безпеку туристів та забезпечити рівні умови для приватних орендодавців і готельного бізнесу. Міністерство спорту та туризму наголошує, що уряд не має наміру повністю забороняти доступну подобову оренду, якою користуються багато польських сімей.
Для інвесторів зміни означають зростання витрат на оформлення та утримання об’єктів. Власникам доведеться реєструвати кожну квартиру, виконувати вимоги безпеки та враховувати можливість введення місцевих обмежень. Особливо чутливою реформа може виявитися для власників кількох квартир у популярних туристичних районах.
Реформа також пов’язана із застосуванням Регламенту ЄС 2024/1028 про збір та обмін даними на ринку короткострокової оренди, який діє в Євросоюзі з 20 травня 2026 року. Європейські правила передбачають єдині механізми реєстрації та передачу платформами інформації державним органам.
Таким чином, Польща переходить від порівняно вільної моделі подобової оренди до системи, близької до регулювання готельного бізнесу. Остаточні терміни та формулювання залежатимуть від проходження законопроекту через парламент, однак власникам житла вже рекомендується підготувати документи на об’єкти та перевірити їхню відповідність санітарним, будівельним і протипожежним вимогам.
Як повідомляє Сербський Економіст, можливий вступ Чорногорії до Європейського Союзу до 2028 року може стати новим фактором зростання цін на нерухомість у країні, особливо в преміальному сегменті на узбережжі.
За оцінками експертів ринку, у інвесторів залишається близько двох років для вкладання коштів у чорногорські об’єкти до того, як європейський статус країни остаточно закріпить вищі ціни. За 20 років незалежності Чорногорії середня вартість прибережної нерухомості зросла з приблизно 1 тис. євро за кв. м до 8–15 тис. євро за кв. м у преміальних брендових резиденціях.
Директорка з продажу комплексу Luštica Bay Ана Злокович вважає, що, виходячи з досвіду інших країн регіону, можливе вступ до ЄС може додати ринку нерухомості Чорногорії ще близько 30% зростання. За її словами, саме очікування членства вже працює як фактор підвищення попиту.
Більш обережну оцінку дає керуючий директор Savills Croatia & Montenegro Кіран Келлехер. Він допускає зростання цін на окремі об’єкти на 30–40 %, але попереджає, що період, коли на чорногорській нерухомості можна було легко подвоїти інвестиції, вже минув. За його оцінкою, частину майбутнього потенціалу ринок уже заклав у ціни.
Головним чинником подальшого зростання експерти називають не лише сам факт євроінтеграції, а й модернізацію інфраструктури. Чорногорію зараз стримують погані дороги, застарілі аеропорти та перевантажені прикордонні переходи, а вирішення цих проблем може зайняти щонайменше п’ять років. Покращення транспортної доступності має збільшити туристичний потік та капіталізацію курортного житла.
Найперспективнішою зоною аналітики називають «золотий трикутник» Котор — Тіват — Герцег-Нові. У Бока-Которській бухті ціни в преміальному сегменті варіюються від 4 тис. до 15 тис. євро за кв. м. Окремий інтерес викликають кам’яні будинки в Старому місті Котора, яке входить до списку ЮНЕСКО: такі об’єкти є дефіцитними, підходять для оренди та, за оцінкою експертів, краще захищені від знецінення.
На Будванській Рів’єрі ціновий діапазон оцінюється в 3–12 тис. євро за кв. м, однак експерти попереджають про ризики перенасичення ринку та надмірної забудови Будви. Бар та Ульцинь залишаються дешевшими напрямками з цінами близько 2–5 тис. євро за кв. м і потенційно вищим відсотковим зростанням завдяки низькій стартовій базі.
Євроінтеграційний фактор для Чорногорії дійсно посилився. За даними Ради ЄС, країна подала заявку на членство у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. Усі 33 переговорні розділи вже відкриті, з них 16 були тимчасово закриті станом на середину червня 2026 року.
Крім того, 14 липня в Брюсселі має відбутися 28-а Міжурядова конференція щодо вступу Чорногорії, на якій планується тимчасово закрити переговори за розділами 8 — конкуренція та 29 — митний союз. Це підтверджує, що Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан.
https://t.me/relocationrs/3229
Громадяни Індії стали найбільшою групою іноземних покупців нерухомості в Дубаї у 2026 році, як випливає з даних платформи DXB Interact, наведених Gulf Today та Khaleej Times.
За даними DXB Interact, на покупців з Індії припало 20,59% загального обсягу покупок нерухомості в еміраті з кінця лютого 2026 року. У публікації Khaleej Times з посиланням на Harbor Real Estate та DXB Interact цей показник округлено до 20,6% на початок 2026 року.
Друге місце посіли покупці з Великої Британії з часткою 13,26–13,3 %, третє — громадяни Єгипту з 12,6 %. Далі йдуть США — близько 9 %, Пакистан — 6,9 %, Саудівська Аравія та Австралія — по 5,7 %, Німеччина — близько 4,2 %, Франція — 3,8 %, Канада — близько 3 %.
За межами першої десятки, за даними DXB Interact, опинилися Нідерланди з часткою 2,83%, Росія — 2,5%, Марокко — 2,33%, Іспанія та Кувейт — по 2,11%, Туреччина — 2,05%, Нігерія — 1,89%.
Аналітики пов’язують стійкий інтерес іноземних покупців до ринку Дубая з політичною стабільністю, відсутністю податку на доходи, можливістю 100-відсоткового іноземного володіння об’єктами в зонах freehold, а також програмами довгострокового проживання, включаючи Golden Visa.
Найактивнішим сегментом ринку залишаються компактні квартири. За даними Khaleej Times, однокімнатні квартири склали 34,9% продажів, або 27 590 угод, студії — 23,4%, або 18 471 угоду, двокімнатні квартири — 20,7%, або 16 399 угод. Такий попит відображає інтерес інвесторів до ліквідних об’єктів із нижчим порогом входу та потенціалом орендної прибутковості.
Серед районів Дубая за обсягом продажів квартир лідирували Dubai Islands із 8,4 млрд дирхамів, Airport City із 7,2 млрд дирхамів та Business Bay із 6 млрд дирхамів. У сегменті вілл та будівель перше місце посів Al Yalayis 1 з 10,6 млрд дирхамів, а серед земельних ділянок — Me’aisem Second з 10,1 млрд дирхамів.
Harbor Real Estate оцінює поточну ситуацію як перехід ринку Дубая від фази швидкого зростання до більш стійкого циклу. На думку компанії, попит дедалі більше формують кінцеві покупці та довгострокові інвестори, а не короткострокові спекулянти.
Додатковим фактором стабілізації ринку може стати зростання пропозиції. За даними Khaleej Times з посиланням на звіт Harbor Real Estate, у 2026 році до здачі заявлено понад 160 тис. житлових одиниць, хоча фактичний обсяг введення в експлуатацію, як очікується, буде суттєво нижчим. Для порівняння: у 2025 році було завершено близько 39,7 тис. об’єктів, а у 2024 році — 30,5 тис.
Щодо ринку нерухомості Дубая, рейтинг іноземних покупців показує, що попит залишається географічно диверсифікованим. Індія та Велика Британія зберігають ключові позиції, але помітну роль відіграють також покупці з Близького Сходу, Північної Африки, Північної Америки, Австралії та Європи. Це підкріплює статус Дубая як одного з головних міжнародних центрів інвестицій у нерухомість.
Ринок житлової нерухомості Північної Греції продовжує дорожчати на тлі високого попиту з боку іноземних покупців, які насамперед цікавляться квартирами в Салоніках, на Халкідіках та в прибережних районах Фракії, як свідчить дослідження Spitogatos Insights за перший квартал 2026 року.
За даними дослідження, за 2022–2026 роки середні ціни на купівлю житла в Салоніках зросли на 61% — до 2,3 тис. євро за кв. м. У Македонії (область Греції) показник зріс на 53,7% — до 1,992 тис. євро за кв. м, у Фракії — на 38,3% — до 1,5 тис. євро за кв. м.
Найдорожчим ринком Північної Греції залишається Халкідікі, де середня ціна на житло у першому кварталі 2026 року сягнула 2,716 тис. євро за кв. м. Муніципалітет Салонік впритул наблизився до цього рівня з показником 2,667 тис. євро за кв. м, а Кавала стала лідером за темпами зростання за п’ять років — плюс 68,1%, до 2,194 тис. євро за кв. м.
У сфері оренди Салоніки також залишаються найбільшим центром попиту: середня ставка зросла з 2022 року на 34,3%, до 9,4 євро за кв. м на місяць. У самому муніципалітеті Салонік орендна плата сягає 10,4 євро за кв. м, а на Халкідіках — 12,3 євро за кв. м, що пов’язано з сильним впливом туризму.
Іноземні покупці найчастіше розглядають передмістя Салонік, Халкідіки, сам муніципалітет Салонік, Кавалу та Пієрію. До десятки найпопулярніших серед іноземних покупців напрямків також входять Еврос, Серрес, Родопи та Ксанті.
Головним об’єктом попиту з боку іноземців є квартири. Вони лідирують як у сегменті купівлі, так і в оренді. Далі за популярністю йдуть окремо розташовані будинки та таунхауси. За оцінками аналітиків, іноземний капітал поступово виходить за межі великих міст і активніше проникає в прибережні та прикордонні райони Східної Македонії та Фракії.
Даних про національності іноземних покупців у опублікованих матеріалах не наводиться.
