Міжнародний капітал помітно активізувався на ринку житлової нерухомості Німеччини: у третьому кварталі 2026 року на іноземних покупців припало близько 75% інвестиційного обсягу в цьому сегменті, свідчать дані міжнародної консалтингової компанії CBRE.
Обсяг угод з житловою нерухомістю Німеччини в липні–вересні склав близько €2,3 млрд, що стало найкращим квартальним результатом з початку року. Порівняно з другим кварталом інвестиційний оборот збільшився приблизно на 17%.
Загалом за січень-вересень 2026 року обсяг інвестицій у німецьке житло наблизився до 5,9 млрд євро, що приблизно на 4% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
При цьому CBRE не розкриває географічну структуру іноземних інвесторів і не вказує, капітал з яких саме країн забезпечив основну частину цих вкладень. Тому 75% слід розглядати як частку всього закордонного інституційного капіталу, а не як показник інвестицій громадян якоїсь конкретної країни.
Йдеться переважно про професійних інвесторів — інвестиційні фонди, керуючі компанії, family offices та інших великих власників капіталу, які купують житлові портфелі та багатоквартирні об’єкти. Ці дані не відображають активність приватних іноземців, які купують окремі квартири або будинки в Німеччині.
Основну роль у відновленні ринку відіграли великі портфельні угоди. На портфелі в третьому кварталі припало близько 75% загального інвестиційного обсягу, причому понад половину квартального обороту забезпечили лише кілька великих транзакцій.
Основним об’єктом інтересу залишаються існуючі житлові будівлі та вже завершені новобудови — на них припало близько 89% угод. Інвестиції в проєкти на ранній стадії будівництва, включаючи forward purchase та forward funding, залишаються значно слабшими.
CBRE пов’язує це зі скороченням пропозиції нових багатоквартирних проєктів. Висока вартість будівництва та фінансування, а також ризики для девелоперів обмежують запуск нових об’єктів.
Найактивнішими були інвестори, орієнтовані на вищу прибутковість та подальше зростання вартості нерухомості. На стратегії value-add та opportunistic припало близько 58% квартального інвестиційного обсягу, тоді як на більш консервативні core та core-plus — близько 42%.
При цьому кількість угод скоротилася до 44 проти 51 у другому кварталі. Таким чином, збільшення обороту пояснюється не зростанням кількості покупок, а насамперед більшим середнім розміром транзакцій.
Житлова нерухомість залишається найбільшим сегментом німецького інвестиційного ринку: за перші дев’ять місяців року на неї припало близько 25% усього обсягу інвестицій у нерухомість Німеччини.
Особлива увага міжнародного капіталу, як і раніше, зосереджена на семи найбільших ринках країни — Берліні, Мюнхені, Франкфурті, Гамбурзі, Дюссельдорфі, Кельні та Штутгарті. При цьому CBRE відзначає зростаючий інтерес і до регіональних ринків, де інвестори розраховують отримати більш привабливе співвідношення ризику та прибутковості.
Середня пікова прибутковість багатоквартирних будинків у найбільших містах у III кварталі зросла на 0,2 процентного пункту — до 3,59%, що зробило ціни входу більш привабливими для частини інвесторів.
Джерело: CBRE Germany — Residential Investment Market Q3 2026
ЖИТЛО, ІНВЕСТИЦІЇ, іноземний інвестор, НЕРУХОМІСТЬ, НІМЕЧЧИНА
Ринок нерухомості Болгарії продовжив різке охолодження: у третьому кварталі 2026 року в країні було зареєстровано 45 312 угод, що стало найнижчим показником щонайменше з 2005 року, з якого доступні порівнянні дані Агентства з реєстрації Болгарії.
Порівняно з липнем–вереснем 2025 року, коли було зареєстровано 58 184 угоди, обсяг ринку скоротився на 22,1%. Вперше з 2010 року кількість угод у третьому кварталі опустилася нижче 50 тис.
Зниження охопило майже всю країну. Зростання кількості угод зафіксовано лише в шести з 113 міст, включених до статистики. Серед них — Благоєвград, де продажі зросли на 19,8 %, та Гоце-Делчев із зростанням на 11,2 %.
У Софії в третьому кварталі було зареєстровано 7 282 угоди, що на 21,2% менше, ніж роком раніше. У Бургаській області показник знизився на 14,3% — до 2 047 угод. Обидва ринки фактично повернулися до рівнів 2023 року.
У Пловдівській області кількість угод скоротилася на 23,9% — до 3 356, що стало мінімальним рівнем з 2013 року. У Варні падіння склало 26,3%, а кількість угод вперше з 2015 року опустилася нижче 3 тис.
Ще сильніше зниження зафіксовано на низці курортних та регіональних ринків. У Несебрі, де враховуються також угоди в Сонячному Березі, їхня кількість скоротилася на 37%. У Разлозі, до якого входить ринок Банско, падіння склало 30,4%, у Смоляні — 30,7%, у Чепеларі — майже 40%.
За січень-вересень 2026 року в Болгарії було зареєстровано 129 431 угоду, що майже на 19% менше, ніж роком раніше. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року було укладено 159 338 угод, у 2024 році — 152 316, а у 2023 році — 153 109.
При цьому падіння кількості угод поки що не супроводжується зниженням цін. За даними Національного статистичного інституту Болгарії, у другому кварталі 2026 року ціни на житло зросли на 15,5% у річному вимірі та на 4,5% порівняно з першим кварталом. Болгарія посіла друге місце в ЄС за темпами річного зростання цін на житло.
Таким чином, на ринку складається незвичайна ситуація: кількість угод різко скорочується, але ціни продовжують зростати. Це може свідчити про зменшення пропозиції якісних об’єктів, високу частку покупців із власними коштами, а також інерцію цін після значного зростання останніх років.
Офіційне першоджерело: Агентство з реєстрації Болгарії — статистика Майнового реєстру.
Ринок нерухомості Болгарії продовжив різке охолодження: у третьому кварталі 2026 року в країні було зареєстровано 45 312 угод, що стало найнижчим показником щонайменше з 2005 року, з якого доступні порівнянні дані Агентства з реєстрації Болгарії.
Порівняно з липнем–вереснем 2025 року, коли було зареєстровано 58 184 угоди, обсяг ринку скоротився на 22,1%. Вперше з 2010 року кількість угод у третьому кварталі опустилася нижче 50 тис.
Зниження охопило майже всю країну. Зростання кількості угод зафіксовано лише в шести з 113 міст, включених до статистики. Серед них — Благоєвград, де продажі зросли на 19,8 %, та Гоце-Делчев із зростанням на 11,2 %.
У Софії в третьому кварталі було зареєстровано 7 282 угоди, що на 21,2% менше, ніж роком раніше. У Бургаській області показник знизився на 14,3% — до 2 047 угод. Обидва ринки фактично повернулися до рівнів 2023 року.
Ще сильніше зниження зафіксовано на низці курортних та регіональних ринків. У Несебрі, де враховуються також угоди в Сонячному Березі, їхня кількість скоротилася на 37%. У Разлозі, до якого входить ринок Банско, падіння склало 30,4%, у Смоляні — 30,7%, у Чепеларі — майже 40%.
За січень-вересень 2026 року в Болгарії було зареєстровано 129 431 угоду, що майже на 19% менше, ніж роком раніше. Для порівняння: за аналогічний період 2025 року було укладено 159 338 угод, у 2024 році — 152 316, а у 2023 році — 153 109.
При цьому падіння кількості угод поки що не супроводжується зниженням цін. За даними Національного статистичного інституту Болгарії, у другому кварталі 2026 року ціни на житло зросли на 15,5% у річному вимірі та на 4,5% порівняно з першим кварталом. Болгарія посіла друге місце в ЄС за темпами річного зростання цін на житло. Таким чином, на ринку складається незвичайна ситуація: кількість угод різко скорочується, але ціни продовжують зростати. Це може вказувати на зменшення пропозиції якісних об’єктів, високу частку покупців із власними коштами, а також інерцію цін після значного зростання останніх років.
Понад дві третини українців, які планують придбати квартиру, зважають на наявність резервного електропостачання та автономного опалення, свідчать результати опитування «OLX Нерухомість».
Згідно з дослідженням, резервне електропостачання на випадок відключень електроенергії вважають важливим 68% потенційних покупців проти 49% у 2025 році. Таким чином, за рік частка покупців, які звертають увагу на енергонезалежність будинку, зросла одразу на 19 процентних пунктів. Наявність автономного опалення також важлива для 68% респондентів.
«Енергетична стійкість фактично вийшла на один рівень із багатьма «традиційними» характеристиками квартири та будинку», — зазначається в повідомленні OLX.
При цьому головним критерієм при купівлі квартири залишається її вартість — ціну назвали важливою 82% опитаних. На другому місці — загальна площа житла — 79%.
Кількість кімнат і район міста враховують по 77% потенційних покупців. Гарне планування або ремонт, а також стадія готовності об’єкта важливі для 76% респондентів, інфраструктура та зовнішній вигляд будинку — для 73%, поверх — для 72%.
Водночас війна суттєво змінила вимоги українців до безпеки нерухомості. Відстань від стратегічних об’єктів враховують 67% потенційних покупців, а наявність укриття безпосередньо в будинку важлива для 60%.
При цьому традиційні переваги розташування житла мають меншу вагу. Близькість до метро назвали важливою 46% опитаних, а розташування поблизу центру міста — 45%.
Основною причиною купівлі нерухомості залишається бажання змінити існуючі житлові умови — такий мотив назвали 47% респондентів. Ще 42% хочуть отримати власний окремий простір, 23% планують переїхати в просторіше житло, 20% розглядають купівлю як спосіб підвищити рівень життя, а 11% хочуть змінити район проживання.
Інвестиційна складова залишається суттєвою, проте поступається купівлі житла для власних потреб. Нерухомість як вкладення коштів розглядають 28% потенційних покупців. Зокрема, 19% розраховують у майбутньому отримувати дохід від здачі об’єкта в оренду або його перепродажу.
Таким чином, результати дослідження свідчать про зміну пріоритетів українського покупця: поряд із ціною, площею та розташуванням об’єкта дедалі більшого значення набувають його здатність функціонувати під час перебоїв з енергопостачанням та рівень безпеки.
За даними OLX, особливо помітно змінилося ставлення до резервного електропостачання: якщо у 2025 році цей параметр враховував приблизно кожен другий потенційний покупець, то у 2026 році — вже понад дві третини.
Джерело: дослідження «OLX Нерухомість».
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес оголосив про розпуск парламенту та проведення дострокових парламентських виборів 29 листопада 2026 року після того, як роздроблений парламент заблокував низку ключових ініціатив уряду, зокрема заходи щодо боротьби з житловою кризою.
5 жовтня Санчес заявив про скликання позачергового засідання уряду для запуску процедури розпуску парламенту. Дострокове голосування відбудеться майже на рік раніше від передбаченого терміну.
Рішення було ухвалено після чергового загострення житлової кризи в Іспанії. Минулого тижня парламент відхилив запропоновані урядом заходи у сфері житла, а 3 жовтня десятки тисяч людей вийшли на акції протесту приблизно в 50 містах країни.
Лише в Мадриді, за даними Reuters, у демонстрації взяли участь близько 70 тис. осіб. Протестувальники вимагали жорсткіших заходів проти зростання вартості оренди, виселень та дефіциту доступного житла. Акції відбулися також у Валенсії та інших великих містах.
Житлова проблема в Іспанії в останні роки загострилася на тлі швидкого зростання цін, недостатньої пропозиції нового житла та високої вартості оренди у найбільших містах і туристичних регіонах.
За останніми даними Eurostat, опублікованими 1 жовтня 2026 року, ціни на житлову нерухомість в Іспанії у другому кварталі зросли на 12,1% порівняно з другим кварталом 2025 року. Для порівняння: у середньому по Європейському Союзу житло за цей період подорожчало на 4,7%, а в єврозоні — на 4%. Таким чином, темпи зростання цін в Іспанії більш ніж удвічі перевищують середньоєвропейські.
Причому подорожчання триває й у квартальному вимірі: у другому кварталі ціни в Іспанії зросли ще на 3,4% порівняно з першим кварталом 2026 року. У першому кварталі річне зростання становило 12,8%.
Високі темпи зберігаються й на вторинному ринку. Згідно з опублікованими на початку жовтня індексами найбільших іспанських порталів нерухомості, середня вартість вторинного житла в третьому кварталі продовжила зростати двозначними темпами. За даними Idealista, ціни зросли на 11,8% за рік — до 2,93 тис. євро за кв. м, тоді як Fotocasa оцінює річне зростання в 13,8%, а середню вартість — приблизно в 3,14 тис. євро за кв. м.
При цьому ситуація ускладнюється умовами кредитування. Банк Іспанії в липні повідомляв, що у другому кварталі 2026 року банки посилили умови видачі кредитів, а попит населення на іпотечні позики знизився. Банки також очікували подальшого посилення кредитних умов у третьому кварталі.
Таким чином, житлове питання перетворилося з переважно соціальної та економічної проблеми на один із центральних чинників іспанського політичного порядку денного. Швидке подорожчання нерухомості, дефіцит доступної пропозиції, ситуація на ринку оренди та масові протести посилили тиск на уряд у той момент, коли кабінет Санчеса й без того мав труднощі з ухваленням законопроектів у парламенті.
Дострокові парламентські вибори в Іспанії призначені на 29 листопада 2026 року.
Як повідомляє сербське ділове ЗМІ Parametar, ціни на житлову нерухомість у Європейському Союзі у другому кварталі 2026 року зросли на 4,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а в єврозоні — на 4,0%, свідчать опубліковані 1 жовтня дані Eurostat.
Порівняно з першим кварталом поточного року житло в ЄС подорожчало ще на 1,2%, у єврозоні — на 1,1%.
Зростання цін за рік зафіксовано в 23 країнах ЄС, щодо яких є дані. Зниження відбулося лише в трьох: Фінляндії — на 2,7%, Люксембурзі — на 2,2% та Франції — на 0,8%.
Лідером ЄС за темпами подорожчання житла стала Португалія, де ціни за рік зросли на 16,5%. На другому місці — Болгарія зі зростанням на 15,5%, на третьому — Литва з 14,3%.
Високі темпи також зберігаються у Словаччині, де житло подорожчало на 13,6%, Хорватії — на 12,7%, Іспанії та Румунії — на 12,1% у кожній.
У Латвії зростання склало 11,4%, Угорщині — 10,2%, Данії — 9,4%, Словенії — 9,1%, Чехії — 8,6%, на Кіпрі — 7,9%.
Більш помірне зростання цін спостерігалося на Мальті — на 6,9%, у Польщі — на 6,3%, Ірландії — на 6 %, Естонії — на 5,8 %, Австрії — на 5,1 %, Швеції — на 4,8 %, Нідерландах — на 4,3 % та Італії — на 4 %.
Одні з найнижчих позитивних показників зафіксовано в Бельгії — 2,1% та Німеччині — лише 0,6%.
Якщо порівнювати з вартістю житла у першому кварталі 2026 року, найшвидше ціни зросли в Литві — на 5%, Болгарії — на 4,5% та Румунії — на 4,4%. Квартальне зниження відбулося лише в Угорщині — на 1,4% та Франції — на 0,8%.
Eurostat розраховує індекс цін на житло (House Price Index) на основі вартості житлової нерухомості, що купується домогосподарствами, включаючи як новобудови, так і існуюче житло.
