Ukraine open for business

Екс-посол ЄС: Україна сьогодні більш готова до членства в Євросоюзі, ніж балканські країни

Колишній глава представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що Україна на даний момент більш готова до вступу в ЄС, ніж ряд держав Західних Балкан. Про це він сказав в інтерв’ю Deutsche Welle. За словами дипломата, побоювання щодо нового етапу розширення Євросоюзу перебільшені.

Тейшейра зазначив, що Україна має значний потенціал для ЄС: це велика країна з природними ресурсами, розвиненим сільським господарством, а також освіченим і працьовитим населенням, яке в умовах війни демонструє стійкість і мужність. Він підкреслив, що вступ України став би для Євросоюзу «важливим надбанням» як з точки зору території і ресурсів, так і людського капіталу.

Екс-посол нагадав, що Україна після Революції гідності досягла істотного прогресу в боротьбі з «фізичною корупцією», однак такі реформи завжди займають тривалий час. Він підкреслив, що Україна залишається унікальним випадком в сучасній історії: країна в умовах повномасштабної війни одночасно проводить реформи і просувається по шляху євроінтеграції.

Тейшейра вказав, що Україна продовжує реформування системи державного управління на тлі постійних ракетних і дронових атак Росії по цивільній інфраструктурі. При цьому Москва, незважаючи на статус постійного члена Радбезу ООН, фактично уникає міжнародної відповідальності за свої дії.

Оцінюючи перспективи розширення ЄС, Тейшейра заявив, що довгий термін підготовки країн Західних Балкан сам по собі не означає їх більшої готовності до вступу, ніж у України. На його думку, Київ за рівнем виконання більшості ключових критеріїв вже випереджає ряд балканських держав, проте повинен продовжувати реформи і після отримання статусу кандидата.

Він нагадав, що Україна рухається в одному «пакеті розширення» разом з Молдовою і державами Західних Балкан — Албанією, Чорногорією, Сербією, Північною Македонією, Косово та Боснією і

Герцеговиною, які багато років ведуть переговори, але стикаються з хронічними проблемами верховенства права, корупції та територіальних суперечок.
Жозе Мануель Пінту Тейшейра очолював Представництво ЄС в Україні в 2008–2012 роках, зараз є віцепрезидентом Європейського центру електоральної підтримки (ECES) у Брюсселі.

балканські країни, ЄВРОСОЮЗ, Тейшейра

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України послугами за 9 місяців 2025 року скоротилося у 1,9 раза

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України послугами в січні-вересні 2025 року зменшилося на 47,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до $856,8 млн (у січні-вересні 2024 року – $1652,8 млн), повідомила Державна служба статистики у п’ятницю.

Згідно з її даними, експорт послуг за дев’ять місяців 2025 року скоротився на 15,7% – до $6338,7 млн, імпорт – на 7%, до $5481,9 млн.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 1,16 (за 9 місяців 2024 року – 1,28).

Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 211 країн світу.

Структура зовнішньої торгівлі послугами за 9 міс. 2025 р.

	Експорт, $ млн	Експорт у % до 9 міс 2024	Імпорт, $ млн	Імпорт у % до 9 міс 2024
Послуги – всього¹	6338.7	84.3	5481.9	93
Послуги з переробки матеріальних ресурсів	с	с	с	с
Послуги з переробки товарів з метою реалізації на внутрішньому ринку	с	с	с	с
Послуги з переробки товарів з метою реалізації за кордоном	630.9	103.3	1.6	47.9
Послуги з ремонту та технічного обслуговування	119.1	96.2	65.7	63.1
Транспортні послуги, в т.ч.	1622.2	58.4	1017.0	90.4
морський транспорт	267.4	78.9	310.4	91.7
річковий транспорт	9.8	72.3	4.2	46.3
повітряний транспорт	409.1	108.2	166.5	133.2
залізничний транспорт	93.3	50.9	112.4	57.4
автмобільний транспорт	399.0	96.2	247.2	85.2
трубопровідний транспорт	с	с	с	с
інші допоміжні та додаткові транспортні послуги	163.4	64.5	136.4	92.4
Послуги поштової та кур’єрської служби	56.0	123.3	24.2	134.9
Послуги, пов’язані з подорожами	105.8	116.6	673.0	148.9
Послуги з будівництва	34,6	106.5	39.0	214.6
Послуги зі страхування	20.3	105.6	84.6	95.0
Фінансові послуги	255.6	96.8	425.7	93.8
Роялті та ліцензійні послуги	43.0	108.3	452.1	106.4
Послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги	2560.6	96.9	586.6	120.9
Ділові послуги	927.8	104.6	711.1	120.2
Послуги дослідження та розробки	84.7	97.2	24.3	105.5
Професійні та консалтингові послуги	449.7	102.8	493.4	128.9
Наукові та технічні послуги	224.5	116.7	42.4	112.8
Послуги з обробки та усунення забруднення навколишнього середовища	с	с	6.2	955.7
Послуги с/г иа послуги видобутку	с	с	5.4с	312.7
Послуги операційного лізингу	22.4	89.9	76.5	104.2
Послуги, пов’язані з торгівлею, посередницькі	27.6	95.1	14.5	54.2
Інші ділові послуги	115.4	103.0	48.6	105.6
Послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги	17.3	63.3	12.3	340.0
Державні та урядові послуги	0.1	5.0	1407.1	65.9

Дані: Держстату

Дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії

с – Дані не публікуються з метою забезпечення виконання вимог Закону України “Про державну статистику” щодо конфіденційності статистичної інформації.

Джерело: https://expertsclub.eu/pozytyvne-saldo-zovnishnoyi-torgivli-ukrayiny-poslugamy-za-9-misyacziv-2025-roku-skorotylosya-u-19-raza/

Регулятори посилюють вплив на крипторинок — аналітика Fixygen

Fixygen проаналізував значення регуляторів і їх роль для ринку криптоактивів. Криптовалютний ринок стає все більш чутливим до риторики центральних банків і дій фінансових регуляторів. На тлі очікувань зміни процентних ставок і посилення правил для стейблкоїнів і бірж саме регуляторний порядок денний стає одним з основних драйверів руху цін.

Федеральна резервна система США в останніх коментарях допускає можливість зниження ключової ставки в 2025 році за умови контролю інфляції. Для криптовалют це сигнал про потенційне підвищення апетиту до ризику і зростання ліквідності на фінансових ринках. Пом’якшення політики ФРС традиційно підтримує інтерес до біткоїну, ефіру і великих альткоїнів, оскільки інвестори активніше задіюють стратегії в сегменті високодохідних активів.

Європейський центральний банк зберігає більш жорстку риторику, підкреслюючи необхідність утримання ставок на підвищеному рівні для боротьби з інфляцією, але одночасно фіксує уповільнення економіки єврозони. Така ситуація обмежує приплив європейського інституційного капіталу в крипторинок у короткостроковій перспективі, проте посилює очікування майбутнього пом’якшення, що може стати додатковим стимулом для цифрових активів у середньостроковій перспективі.

Великобританія через Управління з фінансового регулювання та нагляду посилює правила для стейблкоїнів і криптобірж. Регулятор вводить більш жорсткі вимоги до резервів емітентів, прозорості операцій і захисту інвесторів. Це підвищує надійність великих стейблкоїнів та інфраструктурних гравців, але може витіснити з ринку частину дрібних і менш прозорих проєктів.

Японія та Південна Корея продовжують лінію на посилення контролю за крипторинком з акцентом на захист роздрібних інвесторів. Йдеться про більш суворі правила лістингу токенів, підвищені вимоги до доведених резервів і відповідальності бірж за шахрайські схеми. При цьому країни залишаються одними з найбільш технологічно розвинених ринків, де активно розвиваються цифрові фінанси і торгові платформи.

Китай офіційно зберігає жорсткий підхід до торгівлі криптовалютами, але паралельно просуває державні блокчейн-рішення і цифровий юань. Через Гонконг і спеціальні режими для фінтех-компаній підтримуються проекти в області Web3 і токенізації. Будь-які послаблення або нові пілотні режими в Гонконзі швидко відбиваються на регіональній ліквідності та активності на азіатських майданчиках.

У сукупності заяви та дії регуляторів формують для ринку криптовалют складне, але поступово більш структуроване середовище. Пом’якшення монетарної політики США, посилення вимог до стейблкоїнів і бірж в Європі та Азії, а також експериментальні режими в Китаї та Гонконзі залишатимуться ключовими факторами для цінової динаміки та настроїв інвесторів у найближчі місяці.

Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251117/zayavi-tsentrobankiv-i-regulyatoriv-analiz-togo-yak-voni-mozhut-vplinuti-na-rinok-kriptovalyut.html

Fixygen, анализ, КРИПТОВАЛЮТА, регулятор, ЦЕНТРОБАНК

Крипторинок втратив $1,1 трлн: біткоїн просів на 25% – аналіз Fixygen

Ринок криптовалют переживає один з найрізкіших відкотів за останні місяці. За оцінками профільних медіа, за останні 41 день сукупна капіталізація ринку скоротилася приблизно на 1,1 трлн доларів, а біткоїн подешевшав майже на 25% від жовтневого історичного максимуму понад 126 тис. доларів до рівнів нижче 95 тис. доларів.

На цьому тлі більшість великих криптовалют торгуються в мінусі. За останній тиждень Ethereum втратив понад 11 %, опустившись до позначок близько 3,2 тис. доларів, Solana подешевшала приблизно на 15 % до 141 долара, XRP знизився більш ніж на 9 %. Аналітики відзначають, що падіння біткоїна спровокувало ланцюгову реакцію по основних альткоїнах: XRP, BNB, Solana, Cardano і Zcash в окремі дні показували просідання на рівні 5-12% за добу.

Найсильніше просіли більш ризиковані сегменти ринку. На тлі загальної невизначеності помітно знижується вартість мем-токенів і спекулятивних альткойнів. Окремі тематичні монети, такі як Rizzmas (RIZZMAS) і SANTA, втратили відповідно близько 30% і 48% за тиждень, демонструючи високу чутливість до відтоку ліквідності та зниження інтересу роздрібних інвесторів. У річному вираженні окремі мем-токени, включаючи PEPE, за оцінками аналітиків, вже втратили до 80% вартості.

Серед середніх і малих за капіталізацією криптовалют щодня фіксуються двозначні падіння. За даними окремих майданчиків, до списку денних аутсайдерів регулярно потрапляють такі токени, як Supra, DMAIL Network, Verasity, Stafi і LooksRare, які за добу можуть втрачати від 14 до 18 % і більше. Для цього сегмента характерна низька ліквідність, тому будь-які великі продажі призводять до різких цінових провалів.

Додатковий тиск на ринок створюють макроекономічні фактори. На тлі зниження очікувань швидкого пом’якшення політики ФРС частина інвесторів виходить з ризикованих активів. На спотові біткойн ETF в США в окремі дні фіксуються максимальні з лютого відтоки, а індекс страху на крипторинку, за оцінками аналітичних ресурсів, опускався до рівнів трирічних мінімумів.

Для інвесторів поточна корекція означає, що лідерами падіння найчастіше стають саме ті активи, які на попередньому етапі зростання показували найбільшу динаміку і залучали спекулятивний капітал. У короткостроковій перспективі ринок залишається під впливом настроїв і новин, пов’язаних з монетарною політикою найбільших центробанків. У середньостроковій перспективі ключовим питанням буде здатність найбільших криптовалют утримати довгострокові рівні підтримки і відновити довіру інституційних гравців.

Джерело: https://www.fixygen.ua/news/20251117/kriptorinok-u-chervoniy-zoni-analiz-fixygen.html

Fixygen, крипторинок

Імпорт олова зріс на третину, експорт скоротився

За десять місяців 2025 року Україна збільшила імпорт олова та виробів із нього на 31,5% — до $3,48 млн, тоді як експорт знизився до $0,15 млн.

У жовтні імпорт становив $0,41 млн, експорт — $0,02 млн.

У 2024 році імпорт олова зріс на 16,9% — до $3,19 млн, а експорт становив $0,39 млн проти $0,16 млн у 2023 році.

Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).

IMPORT, ОЛОВО, ЭКСПОРТ

KMW залучила €11 млн від ЄБРР для будівництва заводу на Львівщині

Власник групи “Карпатські мінеральні води” Сергій Устенко підписав кредитну угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) на суму EUR11 млн під час конференції ReBuild Ukraine 2025 у Варшаві, повідомила Національна асоціація добувної промисловості України у Facebook.

“Інвестиції спрямують на будівництво сучасного енергоефективного заводу з виробництва напоїв на Львівщині — важливий внесок у продовольчу безпеку України та розвиток сталого виробництва”, – зазначається у повідомленні.

Очікується, що компанія в рамках впровадження інклюзивної моделі зайнятості створить щонайменше 50% робочих місць для ветеранів та людей з інвалідністю.

“Фінансування дасть зхогу розширити наші виробничі потужності й зробити бізнес ще більш екологічним і соціально відповідальним. Дякуємо за інвестицію у розвиток KMW та продуктової безпеки України”, – зазначив Устенко, подякувавши ЄС та ЄБРР за довіру та підтримку.

В асоціації нагадали, що “Карпатські мінеральні води” купили спецдозвіл на воду для нового заводу біля Золочева. На торгах компанія заплатила за ділянку 26 млн грн.

Згідно з даними на сайті “Карпатських мінеральних вод”, компанія розпочала свою діяльність на ринку мінеральних вод 1996 року з першим розливом мінеральної природної столової води ТМ “Карпатська Джерельна”. В червні 2002 року була реорганізована в завод з виробництва мінеральної води і безалкогольних напоїв “Карпатські мінеральні води”. Тоді ж компанія розпочала виробництво солодких газованих напої під ТМ “Фруктова джерельна” і ТМ “Соковинка”, а в 2016-му році – енергетичного напою Dragon.

KMW, БУДІВНИЦТВО, ЄБРР, ЗАВОД

Business news from Ukraine