В Іспанії іноземні покупці житла трохи зменшили активність, але саме вони й далі залишаються ключовою рушійною силою ринку – передусім громадяни Великої Британії, Німеччини та Нідерландів.
За даними іспанського реєстру прав власності, у III кварталі 2025 року іноземці придбали майже 23,7 тис. житлових об’єктів, що на 4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Частка угод за участю нерезидентів знизилася до 13,6% з 14,9% роком раніше, але все ще приблизно на 36% перевищує середній показник за останні десять років.
Хто купує: топ-нації на ринку житла Іспанії
У III кварталі 2025 року найбільшими групами іноземних покупців стали:
Серед інших важливих покупців у III кварталі фіксується помірне зростання з боку Румунії та Марокко, тоді як попит із Франції, Італії, Бельгії та Польщі дещо скоротився. Інтерес покупців зі США та Марокко залишився близьким до торішнього рівня. Попит із РФ і Китаю суттєво впав – приблизно на 34% та 23% відповідно.
Повна картина за 2024 рік
Як випливає з узагальнених даних за 2024 рік, іноземці купили в Іспанії близько 93 тис. житлових об’єктів – близько 14,6% усіх угод на ринку. Це один із найвищих показників за всю історію спостережень.
За результатами 2024 року основні національні групи виглядають так:
Таким чином, першу десятку за масштабами купівель формують передусім європейці – британці, німці, марокканці, нідерландці, румуни, італійці, французи та поляки, доповнені покупцями з Китаю й України.
Регіони-магніти для іноземців
Найпопулярнішими регіонами серед іноземних покупців залишаються середземноморське узбережжя та острови: Валенсійська автономія, Андалусія, Каталонія, Балеарські та Канарські острови. На них припадає переважна частина покупок іноземців, а в окремих провінціях – таких як Аліканте чи Малага – частка іноземців у загальному обсязі угод сягає 30–40%.
Що означає корекція попиту
Невелике зниження кількості угод у III кварталі 2025 року експерти розглядають радше як технічну корекцію після рекордного 2024-го, ніж як розворот тренду. Частка іноземців залишається істотно вищою за докризовий середній рівень, а Іспанія й далі приваблює покупців поєднанням клімату, відносно доступних цін і розвиненої інфраструктури.
При цьому структура попиту поступово змінюється: позиції британців та німців лишаються сильними, але дедалі помітнішу роль відіграють покупці з Нідерландів, Центральної та Східної Європи й Північної Африки. Для місцевого ринку це означає збереження високої частки іноземної присутності, але з більшим різноманіттям національностей і джерел капіталу.
ПриватБанк виставив на аукціон в електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” право оренди комплексу спортивної інфраструктури, який включає стадіон “Дніпро-Арена” та футбольну учбово-тренувальну базу з критим полем.
Згідно з інформацією в системі, стартова орендна плата становить 2 млн 698,7 тис. грн на місяць (з ПДВ), кінцевий строк подання пропозицій – до 27 січня 2026 року, а сам аукціон заплановано на 28 січня 2026 року.
Також зазначається, що право оренди пропонується строком на 1 рік з автопролонгацією, мінімальний крок підвищення ціни визначено на рівні 1%, гарантійний внесок – 1 млн 619,2 тис. грн.
Як зазначає банк, передача майна в оренду проводиться у рамках затвердженої наглядовою радою Стратегії та оперативного плану управління проблемними активами, а отримані кошти від оренди будуть спрямовані на збільшення фінансового результату банку і, відповідно, обсягу сплачених податків та дивідендів до державного бюджету.
“Дніпро-Арена” – футбольний стадіон у Дніпрі європейського класу, реконструйований та відкритий у 2008 році, кількість місць – 31 003. Футбольна арена має поле розміром 105×68 м, роздягальні, зали для розминки, тренажерну залу, тренерські кімнати, приміщення для представників ЗМІ, суддів, VIP-ложу на 296 місць, ресторан на 550 місць, автостоянки для спортсменів, персоналу та глядачів. Футбольне поле має систему підігріву, автоматичного поливу та оснащено штучним освітленням для проведення матчів у вечірній час.
Учбово-тренувальна база знаходиться в лісо-парковій зоні ж/м Придніпровськ м. Дніпро. Побудована у 1971 році, у 2010 проведена реконструкція. До складу тренувальної бази входять три штучних та чотири трав’яних поля, крите футбольне поле із штучним покриттям і трибунами на 506 місць, котеджне містечко для проживання футболістів і два офісно-житлових корпуси, включаючи медико-відновлювальний центр, конференц-залу, кімнати для наради тренерського складу, басейн, тренажерний зал, сауну та душові.
Як повідомлялося, аукціон із продажу стадіону “Дніпро-Арена” та колишньої тренувальної бази футбольного клубу “Дніпро”, запланований на 30 жовтня 2025 року, не відбувся через відсутність заявок. Початкова вартість лоту становила 150 млн грн, гарантійний внесок – 5% стартової ціни (7,5 млн грн), прийом пропозицій тривав із 30 вересня до 29 жовтня 2025 року.
ПриватБанк – найбільший державний банк України. Загальні активи ПриватБанку, за даними Нацбанку, на 1 листопада 2025 року досягли 842,3 млрд грн.
Кабінет Міністрів прийняв рішення продовжити обмеження експорту лісу та металобрухту до кінця 2026 року, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Рішення передбачає режим ліцензування з нульовими квотами на експорт необробленої деревини, паливної деревини, а також брухту чорних металів і міді. Це дозволяє зберегти стратегічну сировину в Україні і направити її на потреби внутрішньої переробки”, – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду в середу.
За її словами, металобрухт є критично важливою сировиною для української металургії та ливарної галузей.
“Незважаючи на дію експортного мита, експорт брухту зростав – часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони і відновлення. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що важливо, враховуючи вимоги ЄС”, – додала прем’єр.
Що стосується деревини, то, за її словами, уряд продовжив частину обмежень, введених наприкінці жовтня.
За час повномасштабної війни обсяги лісозаготівлі істотно скоротилися через бойові дії. Водночас деревообробні підприємства стикаються з дефіцитом сировини і вимушено простоюють, а для багатьох сільських громад дрова залишаються ключовим ресурсом для опалення взимку”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що продовження обмежень експорту сировини підтримує українське виробництво, зменшує тиск на навколишнє середовище і зміцнює енергетичну безпеку громад.
Українці не входять до десятки найбільших груп іноземців з чинною посвідкою на проживання (ВНЖ) в Туреччині станом на 25 грудня 2025 року, випливає з актуальної статистики міграційної служби країни.
Згідно з даними відомства, всього в Туреччині на зазначену дату налічувалося 1 млн 137,023 тис. іноземців, які проживають на підставі посвідки на проживання.
Лідирують громадяни Туркменістану (166,292 тис.) і Азербайджану (90,942 тис.), далі йдуть громадяни Сирії (77,709 тис.) та Ірану (73,534 тис.). Росіяни в цьому рейтингу посідають п’яте місце (72,548 тис.), що означає втрату лідируючих позицій на тлі зростання частки інших країн.
У розрізі типів дозволів на проживання міграційна служба вказує, що на 25 грудня 2025 року короткострокові ВНЖ становили 419,759 тис., студентські – 216,564 тис., сімейні – 166,539 тис., інші категорії – 333,969 тис.
Першоджерелом цих даних є розділ актуальної статистики турецької міграційної служби (Göç İdaresi Başkanlığı) з датою оновлення 25.12.2025.
Якщо 2024-й був роком «виживання», то 2025-й став роком «покарання за слабку безпеку та токеноміку». За оцінкою Chainalysis, у 2025 році було викрадено понад $3,4 млрд, при цьому один інцидент – компрометація Bybit у лютому – дав близько $1,5 млрд. Галузеві security-огляди також фіксували втрати «понад $4 млрд» за рік і зростання частки інцидентів через операційні провали.
1) Альткоїни з провальним TGE: «кладовище токенів»
Наприкінці року з’явилися розрахунки, що близько 85% токенів, запущених у 2025-му, торгуються нижче стартових цін – тобто більшість запусків не втримали попит і ліквідність.
2) Мемкоін-скандали: кейс $LIBRA в Аргентині
Гучний антиприклад – історія $LIBRA: після публічної згадки президента Аргентини токен різко злетів, а потім обвалився, що призвело до розслідувань і звинувачень у шахрайстві.
3) Закриття NFT-майданчиків як сигнал «ринок не повернувся»
NFT-інфраструктура продовжила стискатися. X2Y2 оголосив про згортання маркетплейсу навесні 2025 року. LG закрив Art Lab – NFT-майданчик для ТБ – влітку 2025-го, прямо пославшись на зміну фокусу через ринок.
4) Соціологічна інженерія та зломи замість «чистих» DeFi-експлойтів: кейс Venus
Показовий епізод року — атаки через людський фактор. У кейсі Venus Protocol зловмисники використовували компрометацію Zoom/соціологічну інженерію, щоб отримати контроль над діями користувача і поставити під ризик близько $13 млн.
5) Центральні сервіси як «точки катастрофи»
Навіть при зростанні зрілості DeFi, найбільші втрати все частіше відбуваються в централізованих сервісах через компрометацію ключів і процесів підписання транзакцій — і це концентрує ризик в одиничних подіях.
Головний висновок Fixygen
У 2025 «найгіршими» ставали не ті, у кого менше маркетингу, а ті, у кого:
1) слабка операційна безпека і контроль доступу,
2) токсична токеноміка і роздута емісія,
3) продукт без реальної утиліти (особливо в NFT/GameFi),
4) ставка на короткостроковий памп замість інфраструктури та партнерств.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні за підсумками січня-вересня 2025 року збільшився на 15,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 164,55 млрд грн, свідчать дані Держстату. Найбільш динамічним сегментом залишається нежитлове будівництво – зростання на 34,2% р./р., житлове будівництво збільшилося на 11% р./р., інженерні споруди – на 7,5% р./р.
У грошовому вираженні в січні-вересні на будівництво будівель припало 74,86 млрд грн (у тому числі 22,84 млрд грн – житло і 52 млрд грн – нежитлові будівлі), на інженерні споруди – 89,69 млрд грн. Частка нового будівництва склала 42,6%, ремонту – 31%, реконструкції та технічного переоснащення – 26,4%.
За підсумками січня-жовтня 2025 року індекс будівельної продукції склав 112,3% до відповідного періоду минулого року, повідомляв Держстат.
Раніше, за даними статвідомства, в січні-серпні 2025 року обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 19,5% р./р. – до 140,2 млрд грн, при цьому індекс будівельної продукції склав 113,1% до відповідного періоду 2024 року.
У 2024 році обсяг виконаних будівельних робіт в Україні зріс на 15,5% р./р. – до 204,7 млрд грн.
