Гірничо-металургійна група “Метінвест” у 2025 році інвестує більш як 2,5 млрд грн в модернізацію заводу “Каметсталь”, створеного на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.).
Згідно з пресрелізом, на “Каметсталі” розпочато реалізацію рекордної інвестпрограми-2025.
При цьому зазначається, що у складний воєнний час “Каметсталь” разом з іншими підприємствами групи “Метінвест” продовжує системну роботу в напрямі будівництва і реконструкції задля підвищення надійності та ефективності виробництва. З перших днів січня 2025 року на підприємстві приступили до реалізації цьогорічної інвестиційної програми із загальним запланованим бюджетом понад 2,5 млрд грн.
Серед найважливіших її пунктів – капітальний ремонт доменної печі №9, в який інвестують майже третину бюджету програми, оскільки першочергові її завдання спрямовані на підтримання працездатності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску товарної продукції.
Серед пріоритетних також – пілотний інвестпроєкт з будівництва альтернативної електростанції зі встановленням сонячних панелей. Такі проєкти на підприємствах “Метінвесту” досі не реалізовувалися. Зараз триває передпроєктне опрацювання, визначаються практичні шляхи розв’язання цього нового завдання.
“Цьогоріч у програму “Каметсталі” інвестується рекордний за останні роки загальний бюджет – $59,8 млн, значна частина якого спрямована на підтримку й оновлення основного виробничого обладнання – потенціалу, який є трампліном для подальшого розвитку та модернізації підприємства. Загалом протягом року плануємо до реалізації 114 інвестиційних проєктів різної ваги. В основних виробничих цехах буде виконано капремонти ключового обладнання. Відновлення виробництва дасть підприємству можливість поновити присутність та вийти на нові ринки збуту цього продукту, отримуючи, таким чином, додатковий прибуток”, – сказав директор з капітального будівництва та інвестицій “Каметсталі” Михайло Коптєв.
У планах модернізації інфраструктури енергетичного господарства значну увагу приділено будівництву водоводів. Водоводи та газопроводи “Каметсталі” – комунікації великої протяжності, що потребують системного оновлення. У найближчих планах – винесення водоводів для доменного цеху.
У програмі-2025 також початок зведення першого пускового комплексу за масштабним проєктом будівництва нового колектора доменного газу, у низці проєктів надійності один з найвагоміших – модернізація системи управління приводами машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс і президент України Володимир Зеленський проведуть двосторонню зустріч під час Мюнхенської конференції з безпеки, яка стартує 14 лютого, передає CBS News. За даними видання, Зеленський очолить українську делегацію на щорічній Мюнхенській безпековій конференції, яка триватиме з 14 до 16 лютого в Німеччині.
Під час заходу заплановано зустріч Зеленського з віцепрезидентом США Венсом, який також відвідає конференцію.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський очолить українську делегацію на Мюнхенській безпековій конференції наступного тижня, де українська сторона презентуватиме позицію країни щодо припинення війни та своє бачення того, як можна досягти «тривалого і міцного миру», повідомив глава Офісу президента України Андрій Єрмак.
Раніше спецпредставник американського президента Дональда Трампа з питань України та РФ Кіт Келлоґ заявив, що візьме участь у безпековій конференції в Мюнхені, де говоритиме про припинення російсько-української війни.
Очікується, що спецпредставник Трампа також відвідає Київ після Мюнхенської конференції з безпеки, приблизно наприкінці лютого.
Мюнхенська конференція з безпеки відбудеться 14-16 лютого.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” завдяки нововведенням у цеху холодної прокатки (ЦХП) у 2024 році зекономив $590 тис.
Згідно з інформацією компанії, фахівці цеху не тільки володіють знаннями для поліпшення механічних властивостей металу, а й на підвищенні ефективності самого виробничого процесу.
“Наприклад, тільки у 2024 році профі ЦХП втілили в життя рішення, які принесли $590 тис. економії. Вагомий внесок у спільну роботу з підвищення конкурентоспроможності”, – констатується у інформації компанії.
Крім того, команда ініціативних прокатників в межах Системи подання пропозицій (СПП) застосувала новий підхід у виготовленні листів завтовшки 2,3-2,5 мм. Тепер метал спершу проходить усі етапи обробки у вигляді рулону, і тільки потім його ріжуть на листи та готують до відправки споживачам, що суттєво зменшує кількість обрізу.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” у 2025 році повернеться до традиційної сівозміни, повідомила прес-служба агрохолдингу у Facebook.
“Повернення до традиційної сівозміни дозволить компанії ефективніше використовувати ресурси, забезпечуючи стабільність і підвищену врожайність”, — зауважив директор Київського кластера агрохолдингу Іван Андрійчук.
За його інформацією, під озиму пшеницю в “Агро-Регіоні” вже відвели 1,5 тис. га, що становить 14,6% усіх виробничих площ і це на 11% менше у порівнянні з 2024 роком. Зменшено на третину площі під соєю – 1,4 тис. га (13,7%) та вдвічі під соняшником – 1,8 тис. га (17,6%). Водночас збільшено площі на 15% під озимим ріпаком до 1,1 тис. га (10,7%) і вдвічі під кукурудзу – до 4,6 тис. га (43,4%).
Андрійчук пояснив, у компанії оперативно реагують на зміни цін на агропродукцію, військові ризики та нестачу персоналу, що також впливають на коригування сівозміни.
“Ці фактори допомагають нам зберігати адаптивність і забезпечити стабільну роботу в умовах глобальних викликів”, — резюмував він.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори: Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) за час дії житлових програм для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) забезпечив житлом 2240 сімей, планує у 2025 році розв’язати житлове питання ще близько 1,4 тис. родин, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Держмолодьжитла.
“Всього станом на 6 лютого 2025 року (і з 2017 року, від часу появи ВПО як окремої категорії в державних і місцевих житлових програмах – ІФ-У) Держмолодьжитло забезпечило житлом 2240 сімей ВПО. Зокрема, за програмою кредитування за рахунок гранту уряду Німеччини через банк розвитку KfW – 996 сімей ВПО на загальну суму 1,627 млрд грн”, – повідомив голова правління Держмолодьжитло Микола Марчук.
Крім того, 890 сімей ВПО отримали кредити в рамках програми забезпечення громадян доступним житлом за рахунок коштів державного бюджету, що фінансувалася у 2017-2019 рр. Ще 138 сімей отримали державні кредити для ВПО і учасників АТО (ООС) на придбання житла. Активне кредитування відбувалося у 2019 році. На сьогодні нові кредити надаються за рахунок повернення раніше виданих кредитів. Також 110 сімей отримали кредити завдяки місцевим цільовим програмам, 106 сімей отримали кредитування за рахунок статутного капіталу Держмолодьжитло.
За даними відомства, активний запит у рази перевищує надану допомогу. Зокрема, лише на програму надання пільгових кредитів за рахунок грантових коштів уряду Німеччини через KfW (постанова КМУ від 28 квітня 2021 року № 451) станом на 1 січня 2025 року зареєстровано 30,5 тис. кандидатів, а вже на 1 лютого таких кандидатів у реєстрі – 34,4 тис.
Грантова програма передбачає найвигідніші для ВПО умови з тих, що існують в Україні: мінімальний перший внесок – 6%, незмінна ставка за кредитом – 3%, термін кредитування – до 30 років або до досягнення позичальником пенсійного віку. Об’єктом кредитування може бути житло на вторинному ринку не старше 50 років з моменту введення в експлуатацію. Родина з однієї-двох осіб може купити житло площею 52,5 кв. м й додатково 21,5 кв. м на кожного наступного члена родини.
У рамках грантової угоди уряд Німеччини надав Україні на безповоротній основі EUR42,5 млн двома траншами (EUR25,5 млн і EUR17 млн). За цією програмою Держмолодьжитло провело вже 20 відборів учасників. Днями установа видасть 1000-й кредит за цією програмою.
“На 2025 рік у Держбюджеті передбачено збільшення статутного капіталу Держмолодьжитло на 24 млн грн. Також очікуємо 75 млн грн повернення позичальниками коштів від раніше виданих кредитів. І розраховуємо, що програми, які фінансуються органами місцевого самоврядування, цього року буде профінансовано на рівні 240 млн грн. Ці кошти спрямуємо як на житлову потребу молоді, так і частково на кредитування ВПО, учасників бойових дій. Працюємо над тим, щоб зберегти і продовжити спільний з Німеччиною проєкт”, – розповів Марчук.
Він нагадав, що 31 січня 2025 року Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) ухвалив рішення виділити на іпотечну програму для українських ВПО через Держмолодьжитло кредит у сумі EUR50 млн.
“Завдяки фінансуванню БРРЄ найближчим часом буде запущено в роботу новий етап програми для ВПО на умовах, повністю аналогічних умовам програми з KfW. За розрахунками, фінансування БРРЄ дасть змогу вже цього року придбати житло приблизно 1,1 тис. сімей ВПО, державні та місцеві програми – ще близько 300”, – сказав Марчук.
Україна в січні 2025 року експортовала 8,1 тис. тонн молочних продуктів, що на 12% більше, ніж у грудні 2024 року, а на 23% ніж у січні 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Державної служби статистики.
У галузевій асоціації зазначили, що головними експортними категоріями були молоко та вершки, згущені – 29%, молоко та вершки, не згущені – 21%, молочна сироватка – 18% і сири – 12%.
Україна у січні 2025 року відносно грудня 2024 року збільшила натуральні обсяги експорту вершкового масла до 749 тонн (+71%), морозива – до 490 тонн (+37%), молока та вершків, згущених – до 2,33 тис. тонн (+16%), молочної сироватки – до 1,44 тис. тонн (+12%), маслянки – до 422 тонн (+10%) і сирів – до 935 тонн (+9%). Однак, за останній місяць українські експортери скоротили обсяги відвантаження молока та вершків, не згущених до 1,72 тис. тонн (-9%) і не постачали казеїн на зовнішні ринки.
В АВМ зауважили, що січневі експортні поставки 2025 року у порівняні з січнем 2024 року збільшились по таким продуктам: вершкове масло (+198%), морозиво (+77%), молочна сироватка (+55%), сири (+52%), маслянка (+42%), а також молоко та вершки, згущені (+38%). Українські експортери відвантажили молока та вершків, не згущених на 32% менше ніж торік.
Аналітик АВМ Георгій Кухалешвілі припустив, що українські компанії активізували експортну активність у січні 2025 року, користуючись високими цінами на біржові товари в світі. Зокрема, на європейському ринку існував попит на великі оптові партії масла. Відтак у січні на експортних ринках активізувався попит на вершкове масло, сири та сухе молоко, що ймовірно пов’язано з підготовкою до Китайського Нового Року та Рамадану.
Водночас Україна в січні 2025 року імпортувала 5,02 тис. тонн молочних продуктів, що на 34% менше відносно грудня і на 6% менше відносно січня 2024 року. Відносно грудня 2024 року Україна збільшила обсяги імпорту молочної сироватки до 628 тонн (+17%), масла вершкового до 615 тонн (+165%) та морозива до 51 тонн (+53%), резюмували в АВМ.
