Україна станом на 11 квітня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами понад 1 млн га проти 926 тис. га тиждень тому, що на 20,6% менше, ніж станом на 12 квітня торік, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, пшеницею засіяно 141,1 тис. га (116,5 тис. га тиждень тому), ячменем – 612,2 тис. га (551,8 тис. га), горохом – 182,8 тис. га (164,3 тис. га), вівсом – 106,1 тис. га (82,3 тис. га).
За інформацією Мінагрополітики, за темпами сівби лідирують Одеська, Тернопільська, Полтавська, Хмельницька та Миколаївська області.
Поза тим соняшником уже засіяно 51,5 тис. га (33 тис. га тижнем раніше), цукровими буряками – 76 тис. га (64,8 тис. га), сої – 4,5 тис. га (2,6 тис. га).
У міністерстві нагадали, що всього у 2025 році заплановано засіяти понад 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею на 28%, до 222,8 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту з боку переробних підприємств та експортерів.
Як повідомлялося, станом на 12 квітня 2024 року в Україні ярими зерновими та зернобобовими культурами було засіяно 1,26 млн га. Гороху було посіяно 147,7 тис. га, ячменю 683,4 тис. га, пшениці 173,9 тис. га, вівса 117 тис. га.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-березня поточного року зменшило виробництво прокату на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 7,1 тис. тонн.
Згідно з інформацією компанії, випуск коксу за січень-березень-2025 скоротився на 21,3% – до 54,9 тис. тонн.
У березні поточного року на ДМЗ не виготовляли прокат, відвантажили замовникам 2 тис. тонн металопродукції, виготовленої в минулі періоди. Випуск коксу у березні зріс порівняно з лютим на 8,4%, до 18,7 тис. тонн, але скоротився порівняно із торішнім березнем на 23,4%, констатується в інформації.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2024 році скоротив виробництво прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн, коксу на 1,2% – до 289,1 тис. тонн.
ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
Чистий прибуток ТОВ “Оператор ГТС України” (ОГТСУ) за 2024 рік відповідно до фінансової звітності компанії склав 2,8 млрд грн.
Як повідомило товариство у середу, наглядова рада ОГТСУ на черговому засіданні 4 квітня рекомендувала загальним зборам (Міністерству енергетики України) затвердити річну фінансову звітність за 2024 рік.
“Незважаючи на закінчення транзиту природного газу, що мало суттєвий вплив на знецінення активів компанії на кінець звітного року, товариство отримало прибуток за підсумками минулого року у розмірі майже 3 млрд грн та готове сплатити суттєві дивіденди до державного бюджету”, – зазначив генеральний директор ОГТСУ Дмитро Липпа.
Товариство, зокрема, звернулося до Міненерго з пропозицією погодити спрямування 75% чистого доходу, а саме 2,1 млрд грн, на виплату дивідендів до державного бюджету.
Обов’язковий аудит ОГТСУ був проведений незалежною аудиторською Crowe Erfolg Ukraine, за результатами якого було видано безумовно-позитивну аудиторську думку.
“Фінансова звітність товариства за 2024 рік відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан ОГТСУ на 31 грудня 2024 року, та його фінансові результати і грошові потоки за рік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності”, – зазначено у звіті аудитора, процитованого товариством.
ТОВ “Оператор ГТС України” є природною монополією, яка забезпечує транспортування природного газу споживачам України та країн ЄС. Починаючи з 1 січня 2020 року ОГТСУ є сертифікованим оператором газотранспортної системи України, повністю незалежним від вертикально інтегрованих підприємств. За результатами 2024 року ОГТСУ отримав понад 38,5 млрд грн доходу.
27 жовтня 2023 року у ході виконання корпоративної реформи 100% частки у статутному капіталі ОГТСУ передано Міністерству енергетики України.
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у лютому 2025 року зросли на 6,3% порівняно з лютим 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у лютому-2025 до лютого-2024 ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 6,8%, у нежитловому – 6,6%, в інженерному – 5,9%. Порівняно із січнем поточного року ціни зросли на 0,4%, 0,5% та 0,6% відповідно.
У лютому-2025 до грудня-2024 ціни на будмонтажроботи зросли на 1,3%, тоді як за підсумками двох місяців 2025 року ціни на будівельні роботи зросли на 6,7% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
Як повідомлялося, у 2024 році ціни на будмонтажроботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а у 2023-му – виросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат вказав, що показники наведені без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Акціонери ЧАО Страхова компанія “Інтер-Полис” (Київ) планують направити 95%, або 60 млн грн отриманого чистого прибутку за результатами 2024 року, на виплату дивідендів.
Про це йдеться у проєкті рішень зборів акціонерів компанії, запланованих на 28 квітня 2025 року, оприлюдненому в системі розкриття інформацї НКЦПФР.
Крім того, згідно з повідомленням, 5% чистого прибутку планується спрямувати до резервного капіталу товариства.
Акціонери також планують затвердити розмір річних дивідендів на одну акцію, виплатити вищевказані дивіденди впродовж шести місяців від дати ухвалення цього рішення.
Як повідомлялось, СК “Інтер-Поліс” засновано у 1993 році. Має 20 ліцензій на здійснення добровільного та обов’язкового виду страхування, а також філії та представництва у всіх великих обласних центрах країни.
За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, станом на другий квартал 2024 року АТ “Укрзалізниця” належить 50,005% акцій страховика, шести фізичним особам – від 5% до 9,961%.
Українські підприємства в січні-березні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 32,04% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 80,888 тис. тонн зі 61,261 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у березні було експортовано 39,908 тис. тонн (+57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. тонн брухту (+61% до січня), у січні – 15,696 тис. тонн.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-березень зросло на 25,1% – до $24,302 млн з $19,431 млн.
Експорт металобрухту в зазначений період здійснювався переважно до Польщі (88,03% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,95%) та Німеччини (2,51%).
За перший квартал Україна імпортувала 25 тонн металобрухту на $8 тис. з Польщі (85,71%) та Британських Віргінських Островів (14,29%).
Як повідомлялося, 28 березня 2025 року у Верховні Раді відбулася робоча нарада з питань забезпечення українських виробників металопродукції сировиною, в якій взяли участь представники металургійних підприємств, уряду та народні депутати. На ній заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський констатував, що зараз в Україні діє мито EUR180/тонна на експорт металобрухту, яке розповсюджується на всі країни, окрім ЄС. Це мито продовжить діяти на поставки до Туреччини й після підписання угоди про ЗВТ.
Народний депутат зауважив, що на нараді обговорювалася також й інша важлива тема – обхід діючого мита на брухт через транзит країнами ЄС.
За даними заступника голови комітету ВР з економічного розвитку, торік з України в ЄС вивезли майже 300 тис. тонн брухту чорних металів з нульовим митом. Левова частка цього експорту транзитом через Констанцу і інші порти пішла в Туреччину й інші країни, уникаючи сплати мита EUR180 за тонну – це близько 2 млрд грн втрачених надходжень до державного бюджету. Кисилевський підкреслив, що якби цей брухт пішов на українські заводи, це б створило більше доданої вартості на виробництві, більше податків, ЗСУ могли б отримати більше коштів на фінансування потреб з оборони України.
“Тож з огляду на це, Україна має почати консультації з європейськими партнерами щодо їхньої здатності відслідковувати кінцевого споживача сировини, а також щодо інших більш прикладних заходів для того, щоб ця дефіцитна сировина залишалась і перероблялась в країні (…) Україна має бути максимально твердою у відстоюванні власних національних інтересів”, – резюмував парламентарій.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн. Експорт металобрухту торік здійснювався переважно до Польщі (81,80%), Греції (13,75%) та Німеччини (3,19%).
Торік Україна імпортувала 104 тонни металобрухту на $110 тис. переважно з Туреччини (64,55% у грошовому вираженні), Британських Віргінських Островів (16,36%) і Панами (8,18%), тоді як попереднього року в країну було завезено 1,075 тис. тонн на $411 тис.
