20 листопада у Києві відбулася премія “УП100”, яка зібрала найкращих українських підприємців та стартапи, що формують майбутнє бізнесу. Серед партнерів виділялася команда HitBit Pro, (https://hitbitpro.com.ua/) яка вперше представила свій глобальний лайфстайл-проєкт, спрямований на інтеграцію криптовалют у повсякденне життя.
HitBit Pro — це сучасний фінансовий інструмент, який дозволяє оплачувати будь-які покупки у криптовалюті завдяки автоматичній конвертації у фіатну валюту (євро). Картка підтримується мережею Mastercard.
Реєстрація та управління карткою максимально зручні: усе можна зробити через Telegram-бот. Це робить HitBit Pro доступним навіть для тих, хто вперше стикається з криптовалютами.
На премії “УП100” команда HitBit Pro представила інтерактивний стенд, де відвідувачі могли ознайомитися з функціоналом продукту. Гості спостерігали, як легко зареєструватися, замовити картку, а також здійснювати оплати у реальному часі.
За словами фаундерів, їхній продукт створений для людей, які цінують свободу у фінансових операціях. “Ми хочемо зробити криптовалюту доступною для кожного. Наша картка — це простий спосіб інтегрувати цифрові активи у повсякденне життя,” — зазначив один із засновників HitBit Pro.
Новий проєкт HitBit Pro орієнтований на молодь та активних мандрівників, які шукають гнучкі рішення для управління своїми фінансами. Він дозволяє використовувати криптовалюту для щоденних покупок у магазинах, ресторанах, під час подорожей і навіть онлайн.
Ключова мета — зруйнувати міф, що криптовалюта складна чи недоступна. HitBit Pro пропонує інструмент, який робить користування криптовалютами таким же простим, як і банківською карткою.
Партнерство з “УП100” стало першою публічною презентацію HitBit Prо.
Binance, CRYPTO CARD, HITBITPRO, MASTERCARD, USDT, КРИПТО КАРТА, РАХУНОК В ЄВРОПІ
Медичний центр «Лелека» відзначає своє восьмиріччя — період, наповнений досягненнями, трансформацією та інноваціями. За ці роки заклад пройшов шлях від пологового будинку до багатопрофільного центру для всієї родини, що надає широкий спектр послуг: від пологів до сучасної хірургії та поліклінічних консультацій.
Світові стандарти та надійність
МЦ «Лелека» утримує позицію одного з провідних медичних центрів України, здобувши престижну міжнародну акредитацію JCI (Joint Commission International) — «золотий стандарт» якості та безпеки медичних послуг. Завдяки цьому, «Лелека» входить до переліку найкращих медичних установ, яким довіряють пацієнти в Україні та за її межами.
Акредитація ISO 9001:2015 від QUALITY AUSTRIA підтверджує відповідність найвищим стандартам управління якістю, що гарантує пацієнтам комфорт та безпеку на кожному етапі надання медичної допомоги.
Результати, якими «Лелека» пишається
За 8 років в «Лелеці» народилося понад 12 тисяч діток! З них – 450 «ранніх лелечат», які отримали необхідну допомогу у відділенні неонатології.
А з січня по жовтень 2024 року у медзакладі:
Розвиток персоналу та інновації
У «Лелеці» впевнені, що якісна медицина починається з людей. Тому лікарі закладу постійно вдосконалюють свої знання та навички. У 2024 році фахівці медцентру пройшли спеціалізовані навчання за програмами ЮНІСЕФ, JCI, інфекційного контролю та невідкладної допомоги.
Погляд у майбутнє
«Лелека» продовжує працювати над розширенням спектру послуг та постійним вдосконаленням. У планах — активний розвиток мамологічного центру та центру хірургії гриж, а також суттєве розширення списку можливих послуг по напрямку педіатрії.
«Ми не зупиняємося на досягнутому. Наша команда продовжує працювати, аби “Лелека” залишалася символом надії, здоров’я та інновацій для кожної родини, — поділився генеральний директор медцентру Валерій Зукін. – Вісім років — це тільки початок. Попереду нас чекає ще більше можливостей і досягнень».
За даними аналітиків EastFruit, Україна в сезоні 2024/25 років продовжує активно наздоганяти світових лідерів з експорту замороженої малини, якими залишаються Сербія та Польща. Однак Польща, щоб утриматися на лідерських позиціях, дедалі більше залежить від реекспорту продукції, здебільшого українського походження.
Протягом перших трьох місяців сезону, з липня по вересень включно, Україна експортувала понад 28 тис. тонн замороженої малини та ожини, що є новим рекордом для цього періоду. Експорт, таким чином, зріс одразу на 36% порівняно з тим самим періодом минулого року і на 45% порівняно з 2022 роком. Примітно, що зростання експорту відбувається на тлі численних повідомлень фермерів про зниження врожаю малини у 2024 році.
«Незважаючи на те, що Польща залишається основним ринком збуту замороженої малини з України, її частка в загальному обсязі експорту продовжує знижуватися. Україна поступово починає виходити із замороженою малиною безпосередньо на традиційні для Польщі ринки збуту, такі як Німеччина і Франція. Наприклад, цього сезону частка ринку Німеччини в експорті замороженої малини з України вже перевищує 20%», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Серед основних ринків збуту для української малини на початку сезону також Чехія, Литва, Австрія, Бельгія та Італія. Також у новому сезоні вже відправлено перші партії української замороженої малини на такі важливі та перспективні ринки збуту, як США та Канада.
За даними аналітиків, навіть Сербія – світовий лідер з експорту малини, придбала в Україні велику партію продукції у вересні 2024 року, очевидно, для її реекспорту.
Іспанська влада має намір проводити легалізацію до 300 тис. мігрантів на рік, щоб заповнити брак робочої сили в країні через старіння населення, заявила у вівторок міністр соціального забезпечення та міграції Іспанії Ельма Саїс.
«В Іспанії є вибір між відкритою процвітаючою країною або закритою бідною країною. Ми обрали другу», – наводять західні ЗМІ її слова.
За її словами, політика із залученням мігрантів триватиме три роки. Вона уточнила, що Іспанії потрібно на рік 250 – 300 тис. іноземних працівників, здатних платити податки, з метою зберегти державу загального добробуту.
Нові заходи влади передбачають спрощення процедур для видачі іммігрантам дозволів на проживання і роботу, що сприятиме отриманню іноземною робочою силою гарантованих трудових прав. Крім того, приїжджі, які шукають роботу, зможуть продовжити дію візи з трьох до 12 місяців. Іноземцям з навчальною візою дозволять працювати до 30 годин на тиждень.
ЗМІ зазначають, що економіка Іспанії – країни з населенням 48,9 млн – є найшвидше зростаючою в ЄС. Цій тенденції, зокрема, сприяє приплив кваліфікованих мігрантів із країн Латинської Америки. За підрахунками рейтингового агентства Fitch Ratings Inc., 2022 року до Іспанії в’їхало більше мігрантів, ніж за все попереднє десятиліття разом.
Однак жовтневі опитування громадської думки, проведені іспанськими ЗМІ, засвідчили, що 57% респондентів вважають нинішній рівень міграції в країну занадто високим. 54% вважає, що реальна чисельність іммігрантів вища, ніж декларує влада.
15 листопада 2024 року у пресцентрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулася пресконференція «Практики соціальної відповідальності під час війни», присвячена особливостям діяльності українського бізнесу у воєнний період. Захід об’єднав представників провідних компаній та експертів, які поділилися власними кейсами, інноваційними практиками та баченням майбутнього.
Олена Плахова, директорка з управління репутацією та маркетингом компанії «Нова пошта», наголосила, що бізнес в Україні зараз виконує набагато більше, ніж традиційні функції, і часто бере на себе частину обов’язків держави.
«Це відбувається не через примус, а через усвідомлення бізнесом своєї відповідальності перед суспільством. Важливим є переосмислення соціального договору – ми не лише очікуємо допомоги від держави, а й самі активно долучаємося до розв’язання нагальних проблем. Наприклад, програма «Гуманітарна пошта України», яка почалася ще у 2014 році, зараз підтримує понад 2000 фондів-отримувачів, забезпечуючи безкоштовну доставку гуманітарної допомоги», – зазначила вона.
«Ми не лише швидко організували роботу, але й підтримували місцеві громади та забезпечували військові блокпости. Наш склад у Макарові був знищений, але ми знайшли ресурси для відновлення постачання ліків. Це був унікальний досвід, коли доводилося домовлятися про логістичні коридори та оперативно ухвалювати рішення. У перспективі для нас важливо допомагати постраждалим та брати участь у відбудові медичної інфраструктури, адже це ключова частина нашої місії», – розповіла Євгенія Піддубна, директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак».
В свою чергу Олександр Сосіс, бенефіціар банку «Альянс», зазначив, що війна змінила акценти в соціальній відповідальності компанії.
«Раніше наші програми переважно стосувалися підтримки співробітників, але тепер фокус змістився на зовнішні ініціативи. Один із прикладів – наш Форум Добрих Справ, який став платформою для підтримки волонтерів. Багато з них перетворилися на лідерів громадських ініціатив, які зараз працюють навіть ефективніше за деякі державні органи», – підкреслив він.
Представник пресслужби KSG Agro, Сергій Шевченко, розповів про діяльність агрохолдингу в прифронтовому регіоні.
«Ми адаптували роботу нашого підприємства до умов війни, підвищили заробітні плати співробітникам та зміцнили охорону об’єктів. Одним із ключових напрямків стало забезпечення продуктової безпеки: ми збільшили кількість свиней на нашому комплексі в Херсонській області з 500 до 20 тисяч. Це важливий внесок у стабільність регіону та підтримку місцевих громад», – зазначив аграрій.
Максим Уракін, директор з розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна» та засновник аналітичного центру Experts Club, підкреслив важливість допомоги цивільним громадянам та створенню комунікаційних проектів в умовах війни.
«Наш проект «Знайди близьких» став рятівним для багатьох цивільних людей, які через війну втратили зв’язок із рідними. Ми об’єднали зусилля медіа та волонтерів для пошуку зниклих громадян і досягли значних результатів. Окрім цього, ми допомагаємо волонтерським ініціативам через організацію пресконференцій, інформаційну підтримку та постачання мобільних шпиталів для цивільних, – зауважив він.
За словами експерта, українська економіка демонструє помітне зростання, незважаючи на виклики.
«За перші дев’ять місяців 2024 року ВВП України зріс на 4,5% порівняно з минулим роком. Особливо вражають результати металургійного сектору, який за цей період збільшив виробництво сталі та прокату на 22-28%. Агросектор також продемонстрував значний приріст завдяки ранньому збору пізніх культур», – зазначив Максим Уракін.
За його словами, український бізнес продовжує адаптуватися до умов війни, переносячи виробництва в безпечніші регіони чи навіть за кордон.
«Середній бізнес вимушений активно мігрувати Україною та інтегруватися у європейську економіку – понад 200 компаній відкрили виробничі потужності у країнах ЄС», – додав Уракін.
Але є і негативні тенденції. Експерт наголосив на необхідності покращення довіри до державних інституцій, адже за даними квітневого дослідження від Active Group та Experts Club, 57% громадян не довіряють державним органам, а 62% – правоохоронним структурам.
Під час заходу також було презентовано книгу «Незламний бізнес» Олександра Голіздри та Сергія Шевченка, в якій представлено унікальні історії про стійкість українських компаній у воєнний період. Видання стало символом підприємницького духу, який надихає рухатися до перемоги.
EXPERTS CLUB, FARMAK, KSG_AGRO, URAKIN, БАНК_АЛЬЯНС, БИЗНЕС, ГОЛІЗДРА, ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА, НОВА_ПОШТА, ПІДДУБНА, ПЛАХОВА, СОСІС
Україна та Колумбія мають простір для співпраці та культурних обмінів, щоб розвинути освітні програми та захистити права корінних народів, заявив президент України Володимир Зеленський.
«Україна та Колумбія мають гарний простір для співпраці та культурних обмінів. І це проєкти, щоб зберегти культурну спадщину, захистити права корінних народів, розвинути освітні програми та ідеї культурної толерантності», – сказав Зеленський під час спілкування зі студентами та викладачами закладів вищої освіти Колумбії.
«Разом із Колумбією ми хочемо показати, що різноманіття робить нас сильнішими, що унікальність кожної нації є нашим спільним скарбом, який варто зберігати та захищати, щоб відновити справедливість і тривалий мир», – зазначив президент.
Він додав, що Колумбія, як одна з найбільш багатонаціональних країн у Латинській Америці, є прикладом спроможності захищати свою культуру та розмаїття.
Україна також має багатокультурну спадщину, «понад сотню різних національностей і корінних народів, включно з кримськими татарами». Однак, зараз на окупованих територіях «вони стикаються з численними переслідуваннями Росією, арешти, ув’язнення, неволя, регулярні обмеження прав».
Окрім цього, у Криму та на решті території України, Росія знищує не лише фізичні об’єкти, але також основи культури та ідентичності.
