Майже кожен український роботодавець визнає важливість ментального здоров’я працівників, але далеко не всі діють системно, аби підтримати свої команди. Нове опитування, проведене Українською Психотерапевтичною Лігою спільно з HURMA System та Європейською Бізнес Асоціацією, охопило понад 120 компаній різних масштабів і галузей, щоб виявити, як саме вони підтримують психологічний добробут своїх працівників.
Опитування проводили за допомогою анкет і глибинних інтерв’ю з HR-фахівцями та керівниками організацій — від НГО й консалтингових компаній до фармацевтичних виробництв і підприємств торгівлі. Завдяки цьому підходу отримали можливість побачити ситуацію з двох полярних сторін — з боку ініціаторів змін та осіб, що приймають ключові рішення.
Отримані результати змушують замислитися:
“Опитування показало, що більшість українських компаній розуміє важливість турботи про добробут співробітників та готова інвестувати у цей процес. Але поки впроваджують інструменти та заходи точково, ситуативно, тому й не можуть повною мірою оцінити їхню ефективність. Щоб отримати зростання продуктивності та вмотивовану команду, потрібні комплексні дії: моніторинг емоційного стану працівників, профілактично-едукаційні заходи, формалізація процедур та їхнє впровадження в усі бізнес-процеси. І лише потім — психологічні консультації”, — пояснює Христина Кудрявцева, ініціаторка опитування, віцепрезидентка Української Психотерапевтичної Ліги, засновниця сервісу турботи про ментальне здоров’я Mozhna.space.
Це опитування демонструє реальну картину того, як український бізнес реагує на нові виклики у сфері ментального здоров’я своїх команд. Компаніям ще належить пройти довгий шлях, щоб створити здорове робоче середовище та впровадити комплексні політики, але вони вже роблять перші кроки у правильному напрямку.
Більше подробиць та детальні висновки опитування ви знайдете у повній версії звіту.
Дистанційна школа “Оптіма” на своїй фейсбук сторінці повідомила про приєднання до Європейської Бізнес Асоціації (EBA), однієї з найбільших та найвпливовіших бізнес-спільнот України.
На думку засновниці школи Марії Мілецької, цей крок покликаний прискорити подальший розвиток навчального закладу та вдосконалити освітні програми на основі інноваційних підходів і методик.
“Членство в EBA відкриває для «Оптіми» нові можливості для співпраці з провідними компаніями та експертами, що сприятиме покращенню якості освітніх послуг, а також дозволить школі ефективніше інвестувати в освітні проєкти, використовуючи сучасні технології та підходи до навчання. Учні та їхні батьки отримають доступ до ще більш інноваційних і якісних навчальних програм, що відповідають міжнародним стандартам”, – зазначила Мілецька.
Вона також підкреслює, що членство в Європейській Бізнес Асоціації є визнанням її надійності та професійного рівня. Це підтверджує, що «Оптіма» продовжує рухатися в напрямку забезпечення високоякісної освіти для своїх учнів, сприяючи їх підготовці до успішного майбутнього.
Отже, приєднання до EBA є важливим кроком у зміцненні позицій «Оптіми» на ринку освітніх послуг, що надає додаткові можливості для її учнів, їхніх батьків та педагогічного колективу.
Раніше, на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна”, директорка Optima School Ольга Білодід повідомила про отримання Optima School дозволу на провадження освітньої діяльності в Польщі та початок навчання старшокласників (10-11 клас) в цій країні.
Optima School була створена і отримала ліцензію у 2015 році. Наразі школа налічує 20 тис. учнів та є найбільшою онлайн-школою в Україні.
Президент України Володимир Зеленський, який перебуває в Нью-Йорку на зустрічі світових чиновників в Організації Об’єднаних Націй, у понеділок провів переговори з лідерами Німеччини, Індії та Японії, намагаючись заручитися підтримкою військових дій Києва, повідомляє Reuters.
«Ми говорили про те, як наблизити справедливий мир», – повідомив Зеленський у своєму додатку для обміну повідомленнями Telegram після зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем. «Головне – зберегти єдність», –
«Ми говорили про те, як наблизити справедливий мир», – повідомив Зеленський у своєму додатку для обміну повідомленнями Telegram після зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
За словами Зеленського, він також зустрівся з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.
«Німеччина була однією з найзначніших європейських прихильників оборонної боротьби Києва проти Росії.
Після сесій Генеральної Асамблеї ООН Зеленський вирушить наприкінці тижня до Вашингтона, щоб презентувати свій «план перемоги» і вплинути на політику Білого дому щодо війни незалежно від того, хто переможе на виборах у США 5 листопада. «Ми динамічно розвиваємо наші відносини», – сказав він у Telegram після зустрічі.
Раніше цього місяця агентство Reuters повідомило, що артилерійські снаряди, продані індійськими виробниками зброї, були переспрямовані європейськими замовниками в Україну, і Нью-Делі не втрутився, щоб зупинити торгівлю, незважаючи на протести Москви. Індія підтримує теплі стосунки з Росією, її основним постачальником зброї впродовж десятиліть, а прем’єр-міністр Нарендра Моді відмовився приєднатися до режиму санкцій проти Москви, що очолюється Заходом.
Зеленський також провів переговори з прем’єр-міністром Японії Фуміо Кісідою щодо енергетичної допомоги Японії Києву.
«Відновлення енергопостачання після російських обстрілів і підготовка до зими – завдання, над якими ми зараз активно працюємо», – йдеться в повідомленні Зеленського в додатку для обміну повідомленнями Telegram.
«Разом із прем’єр-міністром Фуміо Кісідою ми обговорили ситуацію в енергетичному секторі».
Японія була однією з кількох країн, які направили допомогу, зокрема 4,5 мільярда доларів цього року, згідно з сайтом японського міністерства закордонних справ.
Провідні світові чипмейкери Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. і Samsung Electronics Co. розглядають можливість будівництва великих заводів в ОАЕ для того, щоб задовольнити майбутній попит на чипи штучного інтелекту, повідомляє Wall Street Journal.
За даними газети, представники цих компаній нещодавно відвідали ОАЕ, щоб обговорити будівництво сучасних виробничих потужностей у найближчі роки.
Плани щодо цих проєктів перебувають на ранніх стадіях, стикаючись зі значними перешкодами, і можуть не бути реалізовані, наголошується в статті. Загальна вартість заводів може перевищити $100 млрд. Проєкти фінансуватимуть ОАЕ і його суверенний інвестиційний фонд Mubadala.
«Ми завжди відкриті для конструктивного обговорення шляхів сприяння розвитку напівпровідникової промисловості, але ми, як і раніше, зосереджені на наших поточних проєктах із глобального розширення і наразі не маємо нових інвестиційних планів», про які можна було б розповісти, заявив газеті представник TSMC.
У Samsung не відповіли на прохання WSJ прокоментувати ситуацію.
Україна в серпні поточного року (2024-2025 маркетинговий рік) експортувала 2,24 млн тонн пшениці, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) у фейсбуці.
Згідно з оприлюдненою інфографікою, до Іспанії було відправлено 492 тис. тонн пшениці, Індонезії – 426 тис. тонн, В’єтнаму – 240 тис. тонн, Алжиру – 191 тис. тонн, Єгипту – 146 тис. тонн. До сотні найбільших покупців українського зерна також увійшли Таїланд (96 тис. тонн), Португалія (82 тис. тонн), Ємен (61 тис. тонн), Туніс (79 тис. тонн) та Італія (68 тис. тонн).
“Цікаво, що в серпні Індонезія і В’єтнам посіли 2 і 3 місце за обсягами імпорту української пшениці, зсунувши Алжир і Єгипет на 4 і 5 місце відповідно”, – зазначили в асоціації.
За даними УЗА, за половину вересня з України експортовано 1,277 млн тонн пшениці, це вже перевищує обсяги за аналогічний період минулого місяця, коли вони становили 1,266 млн тонн.
Кількість корпоративних банкрутств у США в січні-серпні 2024 року сягнула максимуму для цього періоду за чотири роки і стала другою за величиною з 2010 року, за розрахунками S&P Global Market Intelligence. За вісім місяців поточного року в країні було зафіксовано 452 банкрутства порівняно з 466 за той самий період 2020 року і 604 – у січні-серпні 2010 року.
У серпні про неспроможність оголосили 63 компанії проти 49 у липні. Значнішу кількість банкрутств було відзначено тільки в червні та квітні – 72 і 68 відповідно.
Три компанії, які звернулися до суду з питань банкрутства минулого місяця, мають борги на суму, вищу за $1 млрд. Це постачальник технологій у сфері сонячної енергетики SunPower Corp., акції якого торгуються на відкритому ринку, а також продавець парфумерії та косметики Avon International Operations Inc. і оператор заправних станцій і магазинів крокової доступності SQRL Service Stations LLC.
«Американські компанії продовжують стикатися з низкою проблем цього року, включно з високими відсотковими ставками та геополітичною невизначеністю», – йдеться у звіті S&P.
У 2023 році у США про неспроможність оголосили 634 компанії (у січні-серпні їх налічувалося 441). У 2020 році було зафіксовано пік банкрутств (638 компаній) після попереднього максимуму 2010 року, коли зазнали краху 827 компаній.
Нещодавно інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео про історію дефолтів і таблицю країн, які можуть зіткнутися з ризиком дефолту в середньостроковій перспективі. Детальніше дивіться відео на YouTube-каналі Experts Club:
