Упродовж останніх трьох десятиліть галузь свинарства залишалася однією з найважливіших складових світового аграрного виробництва. Вона відігравала ключову роль у забезпеченні населення тваринним білком, формувала експортні потоки в Азії та Європі й водночас залишалася вразливою до глобальних епідеміологічних ризиків. Аналітики Experts Club дослідили зміни у світовому поголів’ї свиней за період із 1990 по 2023 рік.
“Свинарство — це галузь, де економіка тісно переплетена з біологічними ризиками. Воно надзвичайно прибуткове в умовах стабільності, але миттєво страждає від будь-яких порушень у ветеринарному чи логістичному ланцюгу”, — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
На початку 1990-х років загальне поголів’я свиней у світі впевнено зростало, особливо в Китаї, який став найбільшим виробником і споживачем свинини. Масове індустріальне виробництво, урбанізація та високий попит на м’ясо в Азійсько-Тихоокеанському регіоні стимулювали розширення потужностей. До середини 2010-х років галузь перебувала на своєму піку: в окремі роки кількість свиней у світі перевищувала мільярд голів. Така динаміка відображала успішну комерціалізацію галузі в Китаї, В’єтнамі, Бразилії, США, Німеччині та Іспанії.
Проте після 2018 року світове свинарство зіткнулося з одним із наймасштабніших викликів за останні десятиліття — пандемією африканської чуми свиней (АЧС). Епізоотія, що почалася у Китаї, поширилася на десятки країн і призвела до масового скорочення поголів’я. Лише у Китаї за оцінками було знищено понад 100 мільйонів свиней. Це спричинило дефіцит м’яса на глобальному ринку, зростання цін, кризу кормових ланцюгів і переорієнтацію міжнародної торгівлі.
“Після удару АЧС Китай почав активно реформувати структуру свинарства, переходячи від дрібних фермерських господарств до великих біозахищених комплексів. Це вплинуло і на глобальний ринок, оскільки попит на безпечне та контрольоване м’ясо різко зріс”, — пояснив Уракін.
Європа у свою чергу опинилася під тиском екологічного законодавства та зростаючих вимог до утримання тварин. У Нідерландах, Данії, Німеччині спостерігалося скорочення галузі не лише через хвороби, а й через політичне рішення зменшити викиди метану та нітратів. У Північній Америці ситуація залишалася стабільною, хоча й під впливом тарифних війн, особливо у відносинах США з Китаєм.
На сьогодні світове свинарство частково оговталося, однак залишилося у фазі перебудови. Китай поступово відновлює поголів’я, проте на нових засадах — із суворим контролем біозахисту, генетики та інвестицій у інновації. Водночас дедалі більше країн інвестують у альтернативні білки — культивоване м’ясо, рослинні аналоги свинини, що формує довгострокові ризики для традиційної галузі.
“Майбутнє свинарства — це симбіоз біотехнологій, сталого менеджменту та ветеринарної надійності. Хто не зможе адаптуватися — втратить ринок”, — підсумував Максим Уракін.
Детальний аналіз ситуації на ринку свинини та візуалізація світових трендів — у спеціальному відеоогляді на YouTube-каналі Experts Club.
Запровадження Міністерством освіти і науки України нових заліків з української та іноземної мов для аспірантів порушує їхні права і буде оскаржено в судовому порядку, заявляє аспірант, голова благодійної організації “Благодійний фонд “Змінимо наші життя” Роман Сергієнко.
“Аспіранти вже понад рік працюють над захистом своїх законних і конституційних прав. Тому що торішня ініціатива Міністерства освіти і науки України, яка мала на меті запровадження додаткових заходів контролю для аспірантів, які вже навчаються, має доволі загрозливий характер для науки України і має на меті порушення законодавства та конституційних прав громадян України, конституційних прав науковців у тій їх частині, які не можуть бути обмежені під час дії правового режиму воєнного стану”, – сказав Сергієнко під час пресконференції на тему “Питання доцільності та законності ініціатив уряду та Міністерства освіти і науки України щодо аспірантів”.
За його словами, це вже третя спроба аспірантів захистити свої права, перші дві були відхилені. “У чому суть проблеми. У тому, що цей єдиний державний залік, який Міністерство освіти і науки України хоче запровадити для аспірантів, які завершили навчання на другому курсі… з української та іноземної мов, хоча цей вид контролю не передбачений ні навчальними програмами, ні жодним документом”, – зазначив аспірант.
Сергієнко зазначає, що запровадження додаткового заходу контролю в такому вигляді порушує конституційні права та законні права аспірантів, закони України “Про освіту”, “Про вищу освіту”. Також можливість запровадження контролю у вигляді єдиного державного заліку з української та іноземної мов не передбачена Національною рамкою кваліфікацій, оскільки це лише опис, який не передбачає запровадження додаткових контрольних заходів.
“Тому ми були змушені цього року звернутися з позовом до суду щодо скасування ухваленої Кабінетом Міністрів України постанови для того, щоб захистити права аспірантів”, – сказав він.
Адвокат, старший партнер адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець заявив про “системну діяльність Міністерства освіти на знищення науки й освіти в Україні”.
“На сьогодні у нас досить дивна ситуація з Міністерством освіти і науки, де сам міністр заявляє, що освіта використовується з єдиною метою, як я розумію, не для здобуття якихось знань, досягнень, розвитку науки, прогресу України, а виключно з метою ухилення від військової служби. Причому це робиться досить виклично, відкрито”, – сказав Кравець під час пресконференції.
Оскільки ці ініціативи Міністерства освіти фактично не спрямовані на розвиток науки в Україні і несуть за собою порушення конституційних прав і свобод громадян, було ухвалене рішення оскаржити ці дії в судовому порядку і просити суд визнати протиправною та недійсною постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.2025 р. №426 у частині тих змін, які спрямовані на порушення прав і свобод аспірантів, зазначалося під час пресконференції.
Також у парламенті організовано збір підписів серед народних депутатів під колективним зверненням до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
Джерело – Інтерфакс-Україна
У мережу витекло 16 млрд актуальних паролів, включаючи доступ до Apple, Google і Facebook
Згідно з Forbes, дослідники з Cybernews зафіксували унікальний витік — понад 16 млрд актуальних пар логінів і паролів на ділянках, що включають Apple, Google, Facebook та інші сервіси.
Це найбільший витік в історії: 30 різних баз, у кожній від десятків мільйонів до 3,5 млрд записів. Близько 184 млн облікових записів з попередніх витоків вже були відомі, все інше — нова, «свіжа» і вразлива інформація.
Дані придатні для миттєвих фішингових атак і зломів акаунтів — структури логін-пароль вже готові до використання. Це не старі витоки, а нові, свіжі списки, які активно продаються на темних форумах.
Що радять експерти:
• змінити паролі до всіх важливих онлайн-акаунтів (Google, Apple, соцмережі, пошта тощо),
• увімкнути двофакторну аутентифікацію (2FA) — через SMS, додаток-генератор кодів або апаратні ключі,
• перейти на passkeys — пароль less-логін, захищений біометрією або PIN, рекомендований Google, Meta,
• використовувати менеджер паролів для генерації довгих унікальних комбінацій і їх безпечного зберігання,
• не переходити за посиланнями з неперевірених SMS, e‑mail і месенджерів, щоб уникнути фішингу.
Навіть старі паролі (навіть «12345678») все ще актуальні — вони часто використовуються в подібних зливах. Після витоків багато хто не змінює їх вчасно: згідно з дослідженням, лише ~33 % користувачів оновлюють пароль після інциденту — і лише 13 % роблять це за 3 місяці.
Обсяг ринку людиноподібних роботів у світі може до 2050 року зрости до $1,4-1,7 трлн, вважають аналітики UBS. За їхніми оцінками, через 10 років ринок поповниться 2 млн таких роботів, а до 2050 року їхня кількість може досягти 300 млн, що допоможе вирішити проблему нестачі робочої сили.
Доцільність використання роботів обумовлена старінням населення, нестачею трудових ресурсів і низьким зростанням продуктивності праці в сфері послуг, відзначається в новій доповіді UBS.
При цьому аналітики банку очікують, що переломний момент, після якого почнеться стрімке поширення антропоморфних роботів, настане не раніше 2030 року.
«Ми бачимо деякі перешкоди, які доведеться подолати, перш ніж виробництво почне набирати обертів, – пишуть вони. – Вони пов’язані з розвитком ШІ, формуванням масивів даних, а також регулюванням».
У найближчі 20 років ціни на людиноподібних роботів і вартість їх експлуатації можуть знизитися більш ніж на 70%, чому сприятимуть зростання обсягів виробництва, а також вдосконалення ланцюжків поставок, вважають в UBS.
Розвиток сектора принесе значну вигоду компаніям, що займаються автоматизацією, виробникам автомобільних компонентів, напівпровідників і акумуляторних батарей, а також постачальникам рідкоземельних металів.
За оцінками UBS, виробництво 86 млн людиноподібних роботів у 2050 році забезпечить додаткові доходи в розмірі $400 млрд ринку автоматизації та в розмірі $7 млрд ринку рідкісноземельних металів, що перевищує показники 2025 року в чотири рази та вдвічі відповідно.
Детальніше про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні (без яких неможливе створення роботів) можна дізнатися з відео аналітичного центру Experts Club – Світовий ринок людиноподібних роботів може скласти $1,7 трлн до 2050 року.
Сербія знову опинилася в центрі уваги через надання громадянства російським олігархам. Як стало відомо, прем’єр-міністр Джуро Мачут підписав розпорядження про надання сербських паспортів ще двом російським мільярдерам — Олександру Свечову і Тимуру Качієву. Це вже не перші представники російського великого капіталу, які отримали сербське громадянство в останні роки.
Сербія знову опинилася в центрі уваги через надання громадянства російським олігархам. Як стало відомо, прем’єр-міністр Джуро Мачут підписав розпорядження про надання сербських паспортів ще двом російським мільярдерам — Вадиму Шевцову та Сергію Кациєву. Це вже не перші представники російського великого капіталу, які отримали сербське громадянство в останні роки.
Згідно з рішенням, опублікованим в «Службеном гласнике», паспорт Сербії був наданий «в інтересах країни». Аналогічне формулювання використовувалося і в попередніх випадках, коли паспорти Сербії отримали мільярдери з Росії та інших країн.
Вадим Швецов — російський бізнесмен, який контролює акції групи «Соллерс» (близько 58 %). До групи входять:
• Ульяновський автомобільний завод (ТОВ «УАЗ»). Випускає повнопривідні легкові та комерційні автомобілі під брендом УАЗ.
• Заволзький моторний завод (ПАТ «ЗМЗ)». Випускає бензинові автомобільні двигуни.
• ТОВ «Соллерс Форд» (51/49) – спільне підприємство ПАТ «Соллерс» (викупило контрольний пакет акцій у розмірі 51% у статутному капіталі СП у 2019 році) і глобального концерну Ford в Єлабузі. Випускає сімейство автомобілів Ford Transit.
• ТОВ «Мазда Соллерс Мануфакчурінг Рус» (50/50) – спільне підприємство з Mazda у Владивостоці. Виробляє автомобілі Mazda CX5, Mazda CX9, Mazda CX30 і Mazda 6, з 2019 року експортує двигуни власного виробництва на комплектацію автомобілів Mazda до Японії.
Сергій Кациєв, за даними відкритих джерел, володіє пакетами акцій: тютюнового дистриб’ютора «Мегаполіс»; торговельної мережі «Діксі»; транспортної компанії «СовІнтерТрансСервіс»; заводу «Турбохолод»; девелоперської компанії «Меркурій Девелопмент»; Горевського гірничо-збагачувального комбінату. Крім того, з 2005 року бізнес-партнери володіли контрольним пакетом акцій найбільшого російського виробника зброї — Ковровського заводу ім. Дегтярьова.
Хоча обидва офіційно не перебувають під санкціями ЄС або США, їхні бізнес-інтереси не раз викликали питання у аналітиків щодо відповідності європейським стандартам прозорості. Що стосується діяльності Шевцова і Кациєва — поки що незрозуміло, чи ведуть вони бізнес у Сербії, чи це насамперед паспорт «про всяк випадок» для диверсифікації активів і вільного пересування.
Сербія залишається однією з небагатьох європейських країн, які не приєдналися до антиросійських санкцій після 2022 року. Це робить її привабливою юрисдикцією для заможних росіян, які шукають альтернативні шляхи ведення бізнесу і переміщення по світу. Отримання громадянства в Сербії відкриває доступ до ширшого кола країн і забезпечує певний юридичний захист.
Крім того, сербське законодавство дозволяє президенту або уряду надавати громадянство за «особливими заслугами» або в інтересах країни — достатньо політичного рішення, без дотримання стандартної процедури.
За неофіційними даними, з 2022 року сербські документи отримали більше десятка громадян Росії з великими фінансовими активами. Це викликає занепокоєння серед західних партнерів, особливо в контексті боротьби з обходом санкцій. Російські мільярдери продовжують отримувати сербські паспорти.
Згідно з останніми даними Європейської статистики (Євростат), у період з січня по квітень 2025 року закупівлі російського газу з боку країн ЄС помітно зросли. Незважаючи на зусилля щодо відмови від поставок з Росії, значні обсяги як трубопровідного, так і скрапленого природного газу (СПГ) продовжували надходити до Євросоюзу.
Імпорт російського трубопровідного газу до Європи за перші чотири місяці 2025 року збільшився приблизно на 5–10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Поставки російського СПГ також показали зростання — за підсумками січня цей показник перевищив 17 % порівняно з груднем 2024 року.
У січні 2025 року ЄС витратив близько 1,9 млрд євро на російський газ: ≈833 млн євро — за трубопровідні поставки, ≈1,07 млрд євро — за СПГ, що стало максимальним рівнем за два роки.
Зупинка транзиту російського газу через Україну з 1 січня 2025 року підштовхнула країни ЄС до збільшення закупівель через альтернативні маршрути, такі як TurkStream, і за рахунок поставок СПГ.
Використовуються вигідні контракти і дешевші ціни на російський СПГ, особливо в умовах дефіциту енергоресурсів.
Енергетична залежність: Незважаючи на мету повної відмови від російського газу до 2027 року, блок ЄС зберігає залежність на рівні ≈19 % загального імпорту газу.
Диверсифікація в процесі: ЄС активно намагається компенсувати ризики за рахунок нових постачальників (США, Норвегія, Алжир, Азербайджан) і посилення ролі СПГ, але припинення російських поставок вимагає часу.
Європейська влада обговорює можливість переведення контрактів у статус Force Majeure, що полегшило б вихід з них до 2027 року.
