Європейська Комісія у вівторок повторно ввела тарифні квоти на український мед через перевищення безквотних обсягів його поставок на європейський ринок, повідомляють у прес-релізі ЄК.
«З 21 серпня і до 5 червня 2025 року імпорт українського меду в ЄС буде здійснюватися в рамках тарифної квоти Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (DCFTA), що діє з 2016 року між двома сторонами. Автоматичне повторне введення цієї тарифної квоти є результатом переглянутих Автономних торговельних заходів (ATM), які діють з 6 червня 2024 року», – зазначається в повідомленні.
У ЄК нагадали, що перегляд зазначених ATM включають екстрене гальмування для семи сільськогосподарських продуктів, що автоматично спрацьовуватиме, якщо обсяги імпорту сягнуть середньорічного імпорту, зафіксованого в період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2023 року. Для меду цей середній показник становить 44,418 тис. тонн.
У Єврокомісії звернули увагу, що, згідно зі ст. 4 Регламенту 2024/1392, після досягнення цих обсягів ЄК має 14 днів для повторного запровадження відповідної тарифної квоти з DCFTA між ЄС та Україною. Оскільки імпорт меду з України з початку 2024 року вже перевищив встановлені цією квотою обсяги, додатковий імпорт обкладатиметься митами найбільшого сприяння (MNF). Зокрема, з 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідатиме 5/12 порогу, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування. Для меду обсяг нової квоти становитиме 18,507 тонни.
При цьому Єврокомісія зазначає, що імпорт українського меду в ЄС за останні п’ять років був досить стабільним – у середньому близько 49 тис. тонн на рік.
Як повідомлялося, ЄК з 2 червня 2024 року до 5 червня 2025-го запровадила квотування поставок до Європейського Союзу яєць і цукру. Для яєць нова квота встановлена в розмірі 9,662 тис. тонн, а для цукру – у розмірі 109,44 тис. тонн.
Згідно зі ст. 4 (7) регламенту про автономні торговельні заходи, що застосовуються до українських продуктів, Україна зможе поставити в ЄС із 6 червня 2024 року до 5 червня 2025 року без сплати мита 57,101 тис. тонн м’яса птиці, 9,662 тис. тонн яєць, 109,439 тис. тонн цукру, 18,507 тис. тонн меду, 4,648 млн тонн кукурудзи, 1,017 тис. тонн вівса, 8,603 тис. тонн круп.
Марія Браніас Морера померла уві сні вранці на 118 році життя, передає ЕФЕ. Марія була визнана першою в списку довгожителів минулого року. Тепер найстаршою людиною у світі є 116-річна японка Томіко Ітоока.
Раніше рідні опублікували останнє послання жінки: «Час близько. Не плачте, я не люблю сліз. І головне, не страждайте через мене. Куди б я не поїхала, я буду щаслива».
Її дочка торік пояснювала довголіття своєї мами хорошими генами, пише DW. За її словами, Браньяс жодного разу в житті не була госпіталізована.
Рекорд довгожительства продовжує залишатися за француженкою Жанн Кальман, яка померла 1997 року на 123-му році життя. За нею у списку видатних, але також уже померлих довгожителів слідують японка Кане Танака, яка прожила 119 років, також 119-річна Сара Носс зі США і 118-річна француженка Люсіль Рандон.
Комітет ЄС з безпеки в галузі охорони здоров’я дійшов висновку, що поки немає підстав вважати надзвичайною ситуацію в Євросоюзі у зв’язку з випадками захворювання на віспу мавп, заявив офіційний представник Єврокомісії (ЄК) Стефан де Керсмакер.
«Наш підхід ґрунтується на наукових даних, і вони слугували базою наших дискусій напередодні на засіданні комітету. Європейська комісія і держави-члени ЄС зібралися, щоб обговорити ситуацію і розглянути, як координувати наступні етапи. Комітет з безпеки в галузі охорони здоров’я погодився, що наразі не йдеться про надзвичайну ситуацію в Європі, що стосується віспи мавп», – сказав прес-секретар у вівторок на брифінгу в Брюсселі.
Він відіслав до опублікованого 16 серпня аналізу Європейського центру профілактики та контролю захворювань, згідно з яким «наразі загальний ризик для населення залишається слабким».
Представник ЄК також повідомив, що члени комітету домовилися про необхідність скоординованого підходу до цієї проблеми й уважного відстеження ситуації.
Відповідаючи на запитання щодо наявності в ЄС вакцин проти віспи мавп, де Керсмакер зазначив, що пандемія COVID-19 засвідчила важливість готовності до криз у галузі охорони здоров’я. Він повідомив, що з 2022 року було підписано кілька контрактів із різними підприємствами, і ці вакцини вже розподілено серед держав-членів.
«Наш останній спільний рамковий контракт передбачає закупівлю вакцин до 2 млн доз», – додав представник ЄК.
Віспа мавп – рідкісне вірусне захворювання. Інфекція супроводжується лихоманкою, інтоксикацією, збільшенням лімфовузлів і подальшим розповсюдженням висипки – спочатку у вигляді плям, які трансформуються в бульбашки, після розтину утворюються виразки, після їхнього загоєння – скоринки, а коли вони відпадають – рубці. За легкого перебігу хвороба зазвичай минає сама собою і триває від 14 до 21 дня.
Минулого тижня ВООЗ оголосила режим надзвичайної ситуації в галузі громадської охорони здоров’я, що має міжнародне значення, у зв’язку зі спалахом захворюваності на віспу мавп у Конго та інших африканських країнах. У Конго цього року було виявлено вже понад 14 тис. випадків захворювання, зафіксовано 524 летальні випадки.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео з детальним поясненням походження хвороби та перспектив її поширення – https://youtu.be/YXYU6KcQTcQ?si=wEj2TQc3MPHGx0QY
До 2026 року Німеччина має намір скоротити свою допомогу Україні, покладаючись на інші джерела, окрім федерального бюджету. Одним із таких джерел може стати приріст капіталу від заморожених російських активів.
Це стало шоком для України та всіх тих, хто хоче беззастережно підтримувати Київ: німецький уряд, вочевидь, хоче припинити фінансову підтримку військової допомоги Україні з федерального бюджету після наступного року і натомість долучитися до міжнародного котла.
Причиною цього є надзвичайно складна бюджетна ситуація, в якій правляча коаліція у складі лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН), Партії зелених та неоліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) намагається звести кінці з кінцями.
Міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) написав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса (СДПН) і міністра закордонних справ Аннелени Бербок (Зелені), що «нові заходи», пов’язані з платіжними зобов’язаннями, можуть бути узгоджені лише за умови, що «фінансування буде забезпечено».
Уряд Німеччини виділив Україні в бюджеті на 2024 рік 7,5 мільярда євро (8,3 мільярда доларів), а на 2025 рік – ще 4 мільярди євро (4,4 мільярда доларів). Після цього у федеральному бюджеті Німеччини більше не буде передбачено жодних коштів для України.
Очікується, що на той момент гроші надійдуть з нового джерела, про яке у червні домовилися представники семи найбільших західних індустріальних країн – «Великої сімки» (G7). На своєму саміті вони оголосили, що до кінця року близько 50 мільярдів євро (55 мільярдів доларів) мають бути залучені у вигляді «додаткових коштів», а не як заміна національних внесків.
Відсотки за цими кредитами мають бути сплачені, серед іншого, за рахунок процентних надходжень від заморожених російських активів. Однак поки що незрозуміло, чи будуть такі надходження, коли вони будуть отримані, в якому обсязі і чи можна буде їх використати таким чином. Міжнародні переговори щодо цього тривають. G7 чітко заявила, що ці кошти не замінять національних внесків у боротьбу України.
Критика з усіх боків
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв поспішив виступити з терміновим застереженням до німецького уряду щодо скорочення фінансової підтримки його країни. «Скорочення військової допомоги Україні означає поставити під загрозу безпеку Європи, – написав він на сайті X. – Це було б фатально, і цього треба уникати. Кошти є, це питання політичної волі».
На уряд посипалася критика. Представники найбільшої опозиційної партії, консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), звинуватили німецький уряд у відмові від України. Опозиційна партія також виступає за використання російських активів – не як заміну німецьким коштам, а на додаток до них.
Критичні голоси лунають навіть зсередини правлячої коаліції. Міхаель Рот (СДПН), голова комітету у закордонних справах Бундестагу, заявив, що Німеччина не може ставити свою підтримку в залежність від бюджетної ситуації. «Ми не повинні приносити долю України в жертву на вівтар боргового гальма», – сказав він, посилаючись на положення німецької конституції, що обмежує державний борг.
Співлідер Партії зелених Омід Нуріпур сказав в інтерв’ю громадському мовнику ARD: «Це не є добрим сигналом, безумовно, не для України і, безумовно, не для наших держав-партнерів, які всі залучені в цю ситуацію».
Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн з СвДП, одна з найпалкіших прихильниць військової та фінансової допомоги Україні і голова Комітету з питань оборони в Європарламенті, підтримала цю думку. Але вона також поклала відповідальність на своїх партнерів. Вона написала на сторінці Х, що допомогу Україні все ще потрібно посилити. «Але це можливо лише разом з нашими європейськими партнерами, від яких ми вимагаємо такої ж відданості, як і раніше».
Страх перед державними виборами?
Уряд Німеччини хоче обмежити допомогу Україні не лише через обмежений бюджет. У вересні у трьох східнонімецьких землях відбудуться державні вибори: Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі. Опитування прогнозують високі результати ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (АдН) та популістському Альянсу Сари Вагенкнехт (АдН), які хочуть припинити підтримку України та виступають за примирення з Росією.
Після початкового галасу навколо скорочення допомоги Україні, німецький уряд зараз намагається пом’якшити наслідки: «Канцлер дотримає свого слова, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде необхідно, і що ніхто, особливо російський президент, не може розраховувати на те, що ми відступимо», – заявив речник уряду Вольфганг Бюхнер.
Водночас він не заперечив, що розглядається можливість переходу від федерального бюджету до міжнародних джерел.
https://www.dw.com/en/germany-ukraine-military-aid-2026/a-69984998
Міністерство економіки зареєструвало представництво Японської організації з розвитку зовнішньої торгівлі (JETRO), яке незабаром відкриється в Україні.
«Відкриття представництва JETRO в Україні є стратегічним кроком, результатом продуктивних переговорів з урядом Японії, і знаменує собою початок нової ери співробітництва між нашими двома країнами», – цитується на сайті відомства у вівторок заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
«Ми прагнемо створити привабливе бізнес-середовище, яке залучатиме японські інвестиції та сприятиме міцному партнерству між українськими та японськими компаніями», – додав він.
За його словами, Японія планує надати $188 млн на проєкти економічного відновлення України, основна увага зосереджена на енергетиці, ЖКГ, критичній інфраструктурі, гуманітарному розмінуванні та підтримці бізнесу.
«Створення офісу JETRO прискорить впровадження японських технологій у нашій країні та відкриє нові ринки для продукції японських брендів, яка вироблятиметься в Україні», – зазначив Качка.
JETRO (Japan External Trade Organization) – Офіс Японської організації зовнішньої торгівлі, незалежний адміністративний орган під егідою Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії, створений для сприяння розвитку торговельно-економічного співробітництва з іншими країнами світу.
Програма USAID “Урожай” оголосила про старт тендера на поставку мобільних зерносушарок для фермерів прифронтових регіонів для зберігання зерна в сезоні-2024, повідомила донорська організація на фейсбук-сторінці.
“Через брак коштів і доступу до якісного сушильного обладнання багато фермерів залишають частину врожаю в полі незібраним до весни. Це призводить до втрати якості та вартості”, – зазначили в USAID “Урожай”.
Донорська організація запросила постачальників зареєструватися на передзаявочний семінар до 21 серпня включно. Сам семінар відбудеться 22 серпня. Пропозиції щодо постачання мобільних зерносушарок необхідно надіслати не пізніше 18:00, 5 вересня 2024 року на e-mail: harvest.subcontracts@harvestukraine.com.
З вимогами до постачальників можна ознайомитися тут: https://shorturl.at/O0ZiX.
