Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру львівському бізнесмену і затримали екс-голову правління “Укренерго” за підозрою в шахрайському заволодінні коштами державного підприємства ЕК «Укренерго».
«ДБР під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора повідомило про підозру львівському бізнесмену і затримало екс-голову правління “Укренерго” за підозрою в шахрайському заволодінні коштами »НЕК «Укренерго», – повідомляє ДБР у телеграм-каналі у вівторок.
«Організував схему львівський бізнесмен, якого ДБР вже раніше викрило на закупівлі неякісного одягу для потреб ЗСУ на понад 1 млрд грн», – зазначили у відомстві.
За інформацією бюро, у 2018 році під час проведення тендерів на реконструкцію зовнішньої огорожі підстанцій Південної та Західної енергосистем чиновник вступив у змову з представниками приватної компанії.
У той час, як уточнюють у ГБР, він обіймав посаду заступника директора з інвестицій ДП «НЕК »Укренерго”.
«Між сторонами було укладено два договори на загальну суму понад 68 млн грн. Після цього держпідприємство перерахувало підряднику понад 13,7 млн грн авансових платежів, які зловмисники привласнили», – зазначають у бюро.
У повідомленні ДБР не вказані імена фігурантів. Йдеться про екс-голову «Укренерго» Володимира Кудрицького та львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.
Раніше джерело агентства «Інтерфакс-Україна» в правоохоронних органах повідомило, що співробітники ДБР затримали у Львівській області колишнього главу «Укренерго» Володимира Кудрицького і готували йому підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах.
Співрозмовник агентства уточнив, що йдеться про справу бізнесмена Ігоря Гринкевича і ймовірне заволодіння коштами державної компанії під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще в 2018 році.
Як повідомляє телеграм-канал Сербський економіст, після нічного інциденту в Подгориці, де група громадян Туреччини під час конфлікту завдала ножових поранень місцевому мешканцю, уряд Мільойко Спаїча оголосив про тимчасове призупинення безвізового режиму для громадян Туреччини — політичний сигнал, що безпека та контроль в’їзду стають пріоритетом над колишньою відкритістю (безвіз діяв із 2008 року). Рішення підтвердили провідні міжнародні ЗМІ та урядові джерела, які фіксують і сам факт інциденту, і формулу реагування влади — «тимчасова пауза + перегляд правил», із перспективою подальших консультацій з Анкарою щодо нового візового режиму.
За повідомленнями поліції, після вихідних, позначених напруженням у столиці, затримано кілька десятків іноземців — переважно громадян Туреччини та Азербайджану; президент Яков Мілатович публічно закликав до спокою та засудив напади на турецьких громадян і їхнє майно, що послідували у відповідь. Такий набір дій — посилене патрулювання, вибіркові перевірки законності перебування, превентивні затримання — відповідає логіці «швидкої стабілізації» порядку після інцидентів із ножовими пораненнями.
Соціально-політичний фон загострився: на вулицях Подгориці лунали гасла проти турків, були зафіксовані акти вандалізму — зокрема розгромлено заклад громадянина Туреччини в центрі міста, а також спалено автомобіль турецького власника. Ці епізоди підсилюють ризик «колективної відповідальності», коли одиничний кримінальний злочин запускає ланцюг ксенофобних реакцій, що шкодять безпеці людей і діловому клімату.
Міждержавний вимір розвивається паралельно: турецький МЗС оперативно вийшов на контакт із чорногорським прем’єром та урядовцями з безпеки, наполягаючи на гарантіях прав і захисту громадян Туреччини; Подгориця, зі свого боку, декларує «інтенсивні консультації» з Анкарою для пошуку моделі, що поєднає суспільну безпеку з продовженням економічної взаємодії. Це означає, що «пауза» у безвізі — не лише каральний жест, а й інструмент для переформатування правил доступу: відможливі нові форми короткострокових віз, обов’язкові реєстраційні процедури або підвищені критерії для бізнес-відвідувачів.
Економічна проєкція ситуації неоднозначна. Турецький бізнес у Чорногорії — помітний гравець у торгівлі, готельно-ресторанному секторі та нерухомості, особливо на адріатичному узбережжі; згортання безвізу майже напевно знизить мобільність підприємців і працівників, ускладнить сезонне планування та транзакційні процеси. Оцінки чисельності турецької громади різняться: низка джерел говорить про приблизно 13,3 тис. офіційно резидентних громадян Туреччини (що вище за озвучувані в окремих матеріалах оцінки у 2–3 тис.), і саме для цієї групи важлива зрозуміла, передбачувана процедура продовження перебування та ведення бізнесу, аби уникнути відтоку інвестицій і «охолодження» зайнятості в туризмі та сервісах.
На внутрішньополітичному рівні рішення влади виконує відразу кілька функцій: воно демонструє контроль і чутливість до запиту на безпеку; відсікає аргумент про «відкриті ворота» для правопорушників; і водночас знижує репутаційні ризики перед ЄС, із яким Чорногорія веде переговори щодо членства, синхронізуючи міграційні режими та стандарти правопорядку з європейською практикою. Проте надмірна «жорсткість» без одночасного стримування ксенофобії може спровокувати ескалацію етнічної напруги та завдати довгострокової шкоди інвестиційному іміджу країни — саме тому послання президента про неприпустимість нападів проти турків є системно важливим маркером балансу.
Звідси випливають найближчі сценарії. Перший — «контрольоване розмороження»: після стабілізації та деескалації насильства, а також після узгодження технічних параметрів із Анкарою, Подгориця повертає спрощений в’їзд у оновленому форматі (наприклад, через обов’язкові декларації мети поїздки або пришвидшені категорійні візи для інвесторів і працівників). Другий — «довга пауза»: візовий режим закріплюється, критерії перевірки самої мети в’їзду та легальності перебування стають суворішими, а бізнес-процеси турецьких компаній — дорожчими й повільнішими, з ризиком перерозподілу інвестицій у сусідні юрисдикції. Третій — «соціальна турбулентність»: якщо правоохоронна реакція на антитурецькі погроми буде несистемною, суспільні настрої радикалізуються, і тоді навіть коректно налаштований візовий фільтр не компенсує втрату довіри інвесторів і туристів. Наразі урядові комунікації — про консультації з Туреччиною та про охорону громадського порядку — вказують, що ставка зроблена на перший, компромісний шлях.
Підсумовуючи, чорногорське рішення про призупинення безвізу — це «сигнал тривоги» системного рівня: влада одночасно гасить ситуативну кризу безпеки й намагається переглянути архітектуру міграційних процедур під стандарти контролю та прогнозованості. Проте стійкість цього курсу визначатиметься не лише жорсткістю фільтрів на кордоні, а й здатністю держави захистити законних резидентів і підприємців від колективного покарання, притягнути винних до відповідальності та зберегти канали економічної кооперації з Туреччиною — партнером, що вже вимагає гарантій безпеки своїх громадян і готовий домовлятися про нові правила гри.
Джерело – https://t.me/relocationrs
ЗЛОЧИННІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЇ, ПОДГОРИЦЯ, СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ, ТУРЕЧЧИНА, ЧОРНОГОРІЯ
Елеватор потужністю 40 тис. тонн зберігання будують у Хмельницькій області, повідомила компанія ТОВ «АктивПроект», яка займається монтажем.
“У Хмельницькій області триває будівництво ще одного елеватора. Замовник вирішив реалізувати проєкт у повному обсязі одразу, без поділу на черги”, – написала компанія на фейсбук-сторінці.
Загальна потужність зберігання складе 40 тис. тонн. Продуктивність транспортного обладнання – 100 тонн/год.
«Особливістю цього об’єкта є встановлення тензодатчиків на бункері відвантаження, що забезпечить точне дозування і спростить процес завантаження зерна в автомобільний транспорт», – акцентували в «АктивПроект».
ТОВ «АктивПроект» спеціалізується на комплексному проєктуванні та монтажі об’єктів зберігання і переробки зерна (елеваторів, комбікормових, борошномельних, олійно-екстракційних, крупозаводів), товарних складів і логістичних комплексів.
Українські аграрії станом на 28 жовтня 2025 року засіяли 5,349 млн га озимих культур, що становить 72% від прогнозованих площ, роком раніше на 22 жовтня було засіяно 5,7 млн га.
Згідно з даними на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, посіви озимої пшениці за тиждень зросли до 3,858 млн га (4,1 млн га), ячменю — до 382,2 тис. га (486,1 тис. га), жита — до 63,2 тис. га (66 тис. га) .
«Серед лідерів за посівами зернових культур — Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області. Полтавська, Тернопільська та Чернігівська області вже завершили сівбу», — зазначило міністерство.
За його даними, рапс на 21 жовтня посаджений на площі 1,05 млн га (торік – 1,05 млн га).
«Найбільше – у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. Наразі аграрії 14 областей завершили посів озимого рапсу», – йдеться в повідомленні.
Мінекономіки раніше оприлюднило прогнозні показники площі посіву озимих зернових культур під урожай-2026. У міністерстві очікують, що українські аграрії скоротять площі посіву озимих на 5,1% – до 5,368 млн га. При цьому площі під озимою пшеницею будуть меншими на 4,4% – 4,778 млн га, озимим ячменем – на 2,7%, 576,1 тис. га, озимим ріпаком – на 5,5%, 1,114 млн га. Водночас посіви озимого жита будуть збільшені на 7,6% – до 69,3 тис. га.
Світові витрати на інформаційні технології (ІТ) у 2026 році зростуть на 9,8% і перевищать $6 трлн, прогнозує дослідницька компанія Gartner.
“Пауза невизначеності, що почалася в другому кварталі 2025 року, почала слабшати в третьому кварталі, і до кінця року очікується значний приплив коштів у цей сегмент, – вважає аналітик Gartner Джон-Девід Лавлок. – Функції генеративного штучного інтелекту (GenAI) тепер повсюдно присутні в програмному забезпеченні, яке використовують підприємства, і вони коштують дорожче, що сприяє притоку коштів”.
За підсумками 2025 року експерти очікують підвищення ІТ-витрат на 10% – до $5,5 трлн.
Витрати на центри обробки даних (ЦОД) цього року збільшуватимуться найшвидше – майже на 47%. При цьому ІТ-послуги залишаться найбільшим ринком з обсягом понад $1,7 трлн.
Витрати на мобільні телефони та персональні комп’ютери, як очікується, досягнуть $783 млрд, що на 8,4% більше за показник 2024 року. Однак наступного року прогнозується уповільнення темпів підйому до 6,8%, наголошується у звіті.
За останні сім років кількість іноземних громадян, які легально проживають у Португалії, збільшилася майже в чотири рази. За даними Agência para a Integração, Migrações e Asilo (AIMA), до кінця 2024 року в країні було зареєстровано близько 1 543 697 іноземних резидентів, тоді як у 2017-му ця цифра становила близько 421 802 осіб.
Частка іноземних громадян сьогодні становить приблизно 15% населення Португалії, що підтверджує прискорене зростання міграції в цій країні.
За даними AIMA, серед іноземних резидентів більшість становлять: громадяни Бразилії — близько 31,4%, Індії — близько 7,4%, Анголи — приблизно 6,9%, України — близько 5,9%. Більшість мігрантів — особи працездатного віку: 77% у віці від 18 до 44 років, а частка чоловіків становить 56,1%. Однак прямої офіційної розбивки на ці національності у відкритих джерелах не знайдено — ці дані потребують додаткової верифікації.
Португалія вважається однією з найбільш лояльних до іммігрантів країн ЄС — діє програма «Золота віза» (Golden Visa), що передбачає інвестиції від €250 000 і дає право на посвідку на проживання, а потім і громадянство. Є й інші категорії: бізнес-віза D2, візи цифрових кочівників, фінансово незалежних осіб.
Тим часом різке зростання кількості заявок створює навантаження на AIMA: в агентстві повідомляють про дефіцит кадрів, значний резерв нерозглянутих справ і затримки в обробці заявок. Низка ЗМІ фіксує, що деякі кейси перебувають на розгляді понад два роки.
Зростання кількості іноземних резидентів у Португалії свідчить про зміну демографічного ландшафту і робить країну привабливою для міжнародних інвесторів, стартаперів і трудових мігрантів.
Серед ключових факторів: порівняно низькі пороги для інвестицій, відкритість до іноземних фахівців і кліматично сприятливе середовище. Проте така динаміка супроводжується зростанням викликів: посиленням навантаження на ринок житла, соціальної інфраструктури та система міграційного управління потребує модернізації.
Для бізнесу це сигнал про те, що Португалія — перспективний ринок для релокації та створення міжнародних команд, але важливо враховувати бюрократичні затримки та зміни міграційної політики.
