ПрАТ з газопостачання та газифікації «Донецькоблгаз» 7 жовтня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності.
За даними в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 900,706 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не вимагається.
Кінцевий термін подання пропозицій за тендером 15 жовтня.
Як повідомлялося переможцем аналогічного тендера роком раніше була НАСК «Оранта».
Fixygen.ua — Україна залишається однією з найактивніших країн світу у сфері криптовалют — як з точки зору впровадження, так і з точки зору інновацій. Незважаючи на триваючу війну та економічні виклики, країна стала регіональним лідером у сфері цифрових активів, поєднуючи високий рівень впровадження на низовому рівні з дедалі більш структурованою нормативно-правовою базою.
Місце України у глобальній криптоекосистемі
Згідно з Глобальним індексом впровадження криптовалют Chainalysis за 2024 рік, Україна посідає 4-те місце у світі, поступаючись Індії, Нігерії та В’єтнаму, але випереджаючи більшість європейських країн та країн G7. За оцінками, понад 6,5 мільйона українців (близько 15–17% дорослого населення) володіють або використовують криптовалюту.
Україна також стабільно входить до топ-10 країн за обсягом криптовалютних транзакцій між рівними учасниками, що свідчить про високий рівень цифрової грамотності населення та широку довіру до інструментів на основі блокчейну.
Ще до 2022 року Україна була визнана Global Crypto Adoption Report однією з найшвидше зростаючих криптовалютних економік Східної Європи. Сьогодні війна лише прискорила цю трансформацію — цифрові валюти стали частиною як гуманітарної логістики, так і транскордонних бізнес-операцій.
Прийняття та випадки використання
Грошові перекази та платежі: криптовалюти слугують альтернативним каналом для грошових переказів, зменшуючи витрати на переказ та обходячи традиційні банківські обмеження.
Заощадження та інвестиції: в умовах інфляції та банківських ризиків криптоактиви використовуються як засіб збереження вартості та захист від нестабільності валюти.
Благодійні пожертви: з 2022 року Україна отримала понад 250 мільйонів доларів у вигляді криптовалютних пожертв, ставши однією з перших країн, яка офіційно прийняла цифрові активи для оборони та гуманітарної підтримки.
Фріланс-економіка: українські ІТ-фахівці та цифрові фрілансери часто використовують стейблкоіни (USDT, USDC) для транскордонних розрахунків.
Нормативно-правова база та ліцензування
Україна є однією з перших країн Східної Європи, яка створила комплексну правову базу для криптоіндустрії.
Закон «Про віртуальні активи» (прийнятий у 2022 році, оновлений у 2024 році) визначає цифрові активи як власність і вводить ліцензування для бірж та кастодіальних гаманців.
У 2025 році Національний банк України (НБУ) та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) розпочали підготовку вторинних нормативних актів, узгоджених з MiCA (Регламентом про ринки криптоактивів) ЄС, що відкриває шлях до гармонізації з європейськими стандартами.
Український парламент також розглядає поправки до податкового законодавства, які передбачають введення 5% ставки податку на прибуток для фізичних осіб та 10% для юридичних осіб, що отримують прибуток від криптовалюти, а також спрощені правила звітності.
Регулятори наголошують, що Україна прагне стати «крипто-сумісною, а не крипто-обмежувальною», забезпечуючи прозорість та підтримуючи інновації та приплив інвестицій.
Інституційні та інфраструктурні зміни
Україна швидко створила місцеву екосистему криптоінфраструктури:
Понад 25 ліцензованих бірж та брокерів працюють на внутрішньому ринку або за угодами про партнерство з організаціями, зареєстрованими в ЄС.
Київ, Львів та Дніпро стають регіональними хабами блокчейну, де працюють стартапи, що спеціалізуються на Web3, DeFi, токенізації та фінансових продуктах з інтегрованим штучним інтелектом.
Міністерство цифрової трансформації продовжує співпрацювати з Binance, Kuna та WhiteBIT у сфері політики щодо блокчейну та цифровізації державного сектору.
Паралельно Національний банк України розробляє власний пілотний проект цифрової гривні (е-гривня) за підтримки Stellar Development Foundation, маючи на меті протестувати платежі CBDC до 2026 року.
Тенденції та виклики
Зростання інституціоналізації: українські криптокомпанії переходять від суто роздрібних моделей до регульованих брокерських та фінтех-структур.
DeFi та токенізовані активи: місцеві розробники все частіше запускають інструменти Web3 для глобальних ринків, зокрема в сферах DeFi, GameFi та токенізації реальних активів.
Безпека та дотримання AML: інтеграція зі стандартами FATF залишається викликом, хоча українські регулятори активно співпрацюють з ЄС для посилення механізмів протидії відмиванню грошей.
Відтік мізків проти глобальної експансії: тисячі українських фахівців у галузі блокчейну переїхали до ЄС, Польщі та країн Балтії, проте вони продовжують працювати над проектами українського походження та залучати іноземні інвестиції в екосистему.
Станом на кінець 2025 року Україна входить до п’ятірки світових лідерів за рівнем впровадження криптовалют, маючи динамічну внутрішню екосистему та зростаючу зрілість регуляторної бази.
Постійне впровадження стандартів, узгоджених з ЄС, а також високий рівень цифровізації та суспільна прийнятність можуть зробити Україну європейським центром інновацій у сфері блокчейну та регулювання віртуальних активів протягом найближчих двох років.
Українські металургійні підприємства в січні-вересні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,843 млн тонн з 4,821 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, виплавка сталі за цей період знизилась на 6,1% – до 5,523 млн тонн, але збільшилась чавуну – на 8,1%, до 5,792 млн тонн.
У вересні було вироблено 587 тис. тонн прокату, 611 тис. тонн сталі, 683 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 633,2 тис. тонн прокату, 649,4 тис. тонн сталі, 747,5 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
10 червня 2025 року під час масованого обстрілу Києва будівля бізнес-центру була пошкоджена уламками ворожого БпЛА типу «Шахед».
Суттєвих пошкоджень зазнали фасад будівлі, стіни, скління, внутрішні перегородки, стеля, підлога та двері. Також постраждали інженерні та комунікаційні системи: вентиляція, опалення, електропостачання, освітлення, пожежогасіння, а також покрівля, внутрішнє оздоблення приміщень, меблі та офісна техніка.
Будівля була застрахована від воєнних ризиків у рамках співстрахування трьома компаніями — «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», «UNIQA» і «ТАС». Страхове покриття включало будівлю з усіма приміщеннями, оздобленням, скляними елементами та офісним обладнанням. За результатами експертної оцінки сума страхового відшкодування склала понад 12 млн грн. Розмір виплати визначався виходячи з вартості відновлювальних робіт без урахування зносу.
22 вересня 2025 року «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» отримав останні необхідні документи, а вже 26 вересня здійснив свою частку виплати — 4 112 237 грн. Таким чином, від моменту завершення збору документів до фактичного перерахування коштів клієнту пройшло лише чотири дні.
«Випадки з воєнними ризиками — це особлива категорія врегулювань, яка потребує максимальної швидкості та об’єктивності. Наше завдання — забезпечити клієнту фінансову підтримку для оперативного відновлення бізнес-процесів, навіть у таких надзвичайних умовах», — зазначили в «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ».
«АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» висловлює вдячність партнерам зі співстрахування — компаніям «UNIQA» та «ТАС» — за конструктивну співпрацю та ефективну взаємодію у процесі врегулювання цього складного страхового випадку.
Водночас під час процесу врегулювання, 28 серпня 2025 року, цей самий бізнес-центр вдруге зазнав пошкоджень від обстрілу. Вибухова хвиля та уламки знову завдали шкоди будівлі. Наразі триває врегулювання другого страхового випадку, за яким також буде здійснено виплату.
Прогноз рівня безробіття за методикою міжнародної організації праці у % до 2025 року
Народний банк Казахстану Halyk Bank оголосив про придбання 49% акцій провідної фінтех-компанії Узбекистану — Click.
Угода передбачає взаємну участь сторін: Halyk Bank інвестує 176,4 млн доларів США у придбання частки в Click, а акціонери Click, своєю чергою, придбають 49% акцій Tenge Bank — дочірнього банку Halyk Bank в Узбекистані — за 60,76 млн доларів США.
Співпраця спрямована на зміцнення позицій обох компаній на динамічному ринку цифрових фінансів Центральної Азії та розвиток інноваційних банківських і платіжних сервісів у регіоні.
Click є найбільшою фінтех-платформою Узбекистану, що обслуговує понад 20 мільйонів користувачів і є визнаним лідером у сфері цифрових платежів та онлайн-фінансових рішень.
