Консолідований прибуток групи “Нафтогаз” за підсумками січня-вересня 2024 року збільшився в півтора раза (на 8,014 млрд грн) порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 23,304 млрд грн.
Згідно з оприлюдненою на сайті “Нафтогазу” консолідованою фінансовою звітністю, його дохід від реалізації за дев’ять місяців зріс на 20,3% (на 33,577 млрд грн) – до 199,195 млрд грн, валовий прибуток – у 2,1 раза (на 33,862 млрд грн), до 65,104 млрд грн, операційний прибуток – на 28,4% (на 7,17 млрд грн), до 32,375 млрд грн.
“Підприємства групи «Нафтогаз» продовжують безперебійно працювати попри всі поточні виклики. Ми забезпечуємо стабільність зростання видобутку вуглеводнів та покращуємо фінансові показники. Вдячний усій команді за такі результати”, – зазначив т.в.о. голови компанії Роман Чумак.
Також протягом січня-вересня 2024 року підприємства “Нафтогазу” сплатили до бюджету майже 67 млрд грн податків, група забезпечує природним газом майже 12,4 млн домогосподарств, продовжуючи постачати газ за фіксованим тарифом в умовах дії ПСО.
Україна станом на 23 грудня експортувала майже 1,7 млн тонн кукурудзи, до кінця місяця загальний обсяг перевищить 2 млн тонн, попри проблеми з відвантаженням на початку місяця, що дещо сповільнили темпи експорту, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в межах Всеукраїнської аграрної ради.
За інформацією аналітиків на фейсбук-сторінці ВАР у четвер, ціни на кукурудзу стабільно утримуються на рівні $205-207 за тонну на базисі CPT. Вони прогнозують, що у кукурудзи є потенціал досягти в січні рівня $210-215/тонна. Ключовий фактор, який може вплинути на подальше зростання цін, – погодні умови в Бразилії та Аргентині.
“Ринок кукурудзи перебуває у своєрідному “золотому періоді”. У січні будь-який імпортер, який бажає отримати поставки, змушений звертатися в Україну, оскільки американська кукурудза вже розпродана. Це створює умови для продавців диктувати ціну. Але важливо пам’ятати, що в лютому-березні ми можемо зіткнутися з конкурентним тиском на європейському ринку через дешевшу американську кукурудзу”, – розповіли експерти.
Вони звернули увагу, що українська кукурудза залишається основним гравцем на ринку Європи, тоді як США активно експортують до країн Латинської Америки та Мексики. Утім, різниця в ціні між українською та американською кукурудзою на європейському ринку становить близько $10 на користь американської продукції.
За прогнозами, у січні ринок буде чутливим до новин про посівну кампанію другого врожаю в Бразилії та стан посівів в Аргентині, де вже зараз є проблеми з вологою.
“За останні 10 років лише двічі ринок кукурудзи проходив стабільно січень і лютий без значних цінових коливань. Тому ймовірність отримати вищі ціни в цей період досить висока. Але вже у квітні-травні кукурудза може перетворитися на дефіцитний товар, що знову створить передумови для зростання ціни”, – резюмували в “Пуску”.
Українські виробники моркви продовжують впевнено підвищувати відпускні ціни на свою продукцію, повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Чергове зростання цін у даному сегменті оператори ринку пояснюють підвищеним попитом оптових компаній і роздрібних мереж, які продовжують закуповувати дані коренеплоди для подальшої реалізації.
Так, тільки з початку поточного тижня морква зросла в ціні до 23-30 грн/кг, ($0,55-0,71/кг), залежно від якості та обсягів пропонованих партій продукції, що в середньому на 15% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
Зростання цін у цьому сегменті виробники аргументують одразу кількома причинами. Насамперед, підвищувальний ціновий тренд пов’язаний з помітним скороченням пропозиції некондиційної продукції, оскільки поставки з необладнаних складів впали до мінімуму. Водночас попит на моркву зберігається досить активним. Також варто зазначити, що деякі великі господарства, як і раніше, стримують продажі цього коренеплоду високої якості в надії на подальше зростання цін.
Читайте також: Мандарина і груші побільшало, ціни на капусту зростають – аналіз торгових майданчиків за тиждень
На сьогодні морква в Україні вже надходить у продаж у середньому в 2,6 раза дорожче, ніж в аналогічний період минулого року. При цьому оператори ринку зазначають, що зростання цін не сприяло зниженню попиту на моркву, у зв’язку з чим вони не відкидають, що наступного тижня фермери робитимуть спроби вкотре підвищити ціни в цьому сегменті.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку моркви та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Міністерство аграрної політики та продовольства у 2024 році надало 39,4 млн грн державної підтримки сільгосптоваровиробникам, які використовують меліоровані землі, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у телеграмі.
“Для отримання бюджетної дотації вони подавали заявки до Державного аграрного реєстру. Після перевірки поданих заявок комісією Мінагрополітики, державна підтримка надана 10 аграрним підприємствам та території Черкаської, Київської, Одеської, Полтавської, Житомирської та Львівської областях на загальну суму 39,4 млн грн”, – написав міністр.
За його інформацією, за ці кошти було забезпечено зрошення на площі 2,5 тис. га оброблюваних сільгоспугідь.
Коваль нагадав, що держпідтримку надають у розмірі до 50% вартості витрат (без урахування ПДВ) аграріям за проведення робіт із реконструкції та/або нового будівництва меліоративних систем, а також організаціям водокористувачів для відновлення, реконструкції, модернізації, капітального ремонту насосних станцій (прийнятих в експлуатацію) у період із 1 листопада попереднього року до 31 жовтня поточного року.
Максимальний розмір дотації товаровиробнику становить 26,5 тис. грн /га оброблюваних угідь, де виконано відповідні роботи.
Опитування YouGov показало, що припинення війни з Росією шляхом переговорів є бажаним варіантом у чотирьох з семи країн
Готовність підтримувати Україну «до перемоги» різко впала в Західній Європі у критичний для неї час, свідчать результати опитування, оскільки майбутнє повернення Дональда Трампа до Білого дому ставить під сумнів майбутнє військової допомоги США Києву.
Грудневе опитування YouGov у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії показало, що бажання громадськості підтримувати Україну до перемоги – навіть якщо це означає продовження війни – різко знизилося в усіх семи країнах за останні 12 місяців.
Підтримка альтернативного вирішення конфлікту – припинення бойових дій шляхом переговорів, навіть якщо це залишило б Росію під контролем на частині території України – зросла в кожній країні, як показало опитування, а в чотирьох з них цей варіант є найбільш бажаним.
Існувало певне невдоволення ідеєю нав’язаного врегулювання, яке передбачало б передачу Україною частини території Росії, а також поширене переконання, що новий президент США залишить Україну після своєї інавгурації 20 січня.
Трамп похвалився, не надаючи деталей, що може закінчити війну «за 24 години», а його посол в Україні Кіт Келлогг має відвідати європейські столиці на початку січня. Аналітики висловлюють сумніви, що президент Росії Володимир Путін піде на переговори на умовах, які будуть прийнятними для Києва.
Президент України Володимир Зеленський привітав перемогу Трампа на тлі розчарування поступовою політикою і стратегією «управління ескалацією» адміністрації Байдена, що йде у відставку.
Ці дані з’явилися майже через три роки після повномасштабного вторгнення Путіна і в критичний момент для України. Цього року Росія просувалася найшвидшими темпами з весни 2022 року, коли її колони здійснили невдалу спробу захопити Київ.
Російські війська захопили кілька міст на сході Донбасу, а Збройні сили України намагаються захистити населені пункти в умовах нестачі передових сил і постійної військової переваги Росії.
Київ визнає, що тактика Кремля виявилася ефективною, включаючи використання авіації для нанесення ударів по оборонних позиціях за допомогою планерних бомб, а потім застосування артилерійських обстрілів і невеликих груп піхоти. Росія також вправно виявляє слабкі українські бригади.
Опитування показало, що готовність підтримувати Україну до перемоги над Росією залишається високою у Швеції (50%) і Данії (40%), а у Великій Британії – 36%, але ці рівні знизилися на 14 пунктів порівняно з січневими показниками 57%, 51% і 50%.
За той самий період відсоток тих, хто віддає перевагу досягненню миру шляхом переговорів, зріс до 55% з 45% в Італії, 46% (38%) в Іспанії, 43% (35%) у Франції та 45% (38%) у Німеччині, що супроводжувалося відповідним падінням готовності підтримувати Україну до її перемоги.
Було незрозуміло, чи ця зміна відображає зниження інтересу, чи зростаючу втому. У Франції, Німеччині та Швеції частка тих, хто бажає Україні перемоги – і вболіває за її перемогу, – залишається стабільною з початку 2023 року, хоча в інших країнах вона знизилася.
Менш ніж за місяць до повернення Трампа більшість або майже більшість у всіх країнах, крім однієї, вважали ймовірним, що новообраний президент США припинить підтримку України: 62% німців, 60% іспанців, 56% британців, 52% французів і 48% італійців.
Вони були менш впевнені в тому, що Трамп виведе США з оборонного альянсу НАТО: данці, німці, італійці, іспанці та шведи більш схильні вважати, що цього не станеться, тоді як британці та французи розділилися порівну.
Люди також розділилися в думках щодо того, як вони ставляться до мирного врегулювання, яке залишило б Росію під контролем принаймні над деякими частинами України, які вона незаконно захопила після вторгнення в лютому 2022 року, як це, за повідомленнями, може планувати Трамп.
Більшість у Швеції (57%), Данії (53%) та Великій Британії (51%), а також значна меншість (43%) в Іспанії заявили, що поставилися б до такої угоди дуже або скоріше негативно, порівняно з лише 37% у Франції та 31% у Німеччині та Італії.
Незрозуміло, як може бути укладена будь-яка угода щодо України. Минулого тижня Путін підтвердив свої максималістські цілі, включаючи російський контроль над Кримом і чотирма «анексованими» українськими регіонами, а також демілітаризацію України і вето на її членство в НАТО.
Зеленський не бажає передавати окуповані території Росії. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розкритикував розмови Заходу про мирний процес як передчасні, заявивши, що Україна повинна отримати те, що їй потрібно, щоб зупинити перемогу Путіна.
Опитування показало, що більшість західноєвропейців вважають, що союзники України роблять недостатньо, як з точки зору економічних санкцій проти Москви, так і з точки зору військової та іншої допомоги Києву, щоб запобігти перемозі Росії у війні.
Близько 66% данців, 63% шведів та іспанців, 59% британців, 53% німців та італійців і 52% французів сказали, що загальна допомога Україні була або недостатньою, або майже недостатньою. Однак мало хто вважає, що їхня країна повинна збільшити підтримку.
Меншість – від 29% у Швеції до 21% у Великій Британії та Німеччині, до 14% у Франції і лише 11% в Італії – вважали, що їхній уряд повинен збільшити допомогу Україні, при цьому більша частка опитаних у кожній країні говорила, що її слід або зберегти, або зменшити.
Що стосується конкретних заходів, таких як посилення санкцій, постачання більшої кількості зброї, відправка більшої кількості військ на підтримку членів НАТО в Східній Європі або координація авіаударів по російських цілях в Україні, то підтримка була стабільною або нижчою, ніж раніше.
На запитання, якою, на їхню думку, буде ситуація через рік, мало хто з західноєвропейців вважав, що переможе або Росія, або Україна, більшість вважала, що обидві країни або продовжуватимуть воювати, або буде досягнуто мирного врегулювання.
Врегулювання конфлікту вважали більш імовірним у Данії (47%), Німеччині (40%), Великій Британії та Франції (38%) та Італії (36%), тоді як продовження бойових дій вважали дещо більш імовірним сценарієм в Іспанії (36%) та Швеції (35%).
Джерело: https://www.theguardian.com/world/2024/dec/26/support-for-ukraine-russia-war-yougov-poll-survey
Папа Римський Франциск закликав до переговорів між Україною та Росією, щоб покласти край війні, спричиненій російським вторгненням в Україну у 2022 році.
У своєму традиційному різдвяному зверненні Папа сказав, що «необхідна сміливість, щоб відкрити двері» для діалогу, «щоб досягти справедливого і тривалого миру» між двома сторонами.
Його заклик пролунав після масштабної російської атаки на українські енергетичні об’єкти того ж дня, в якій, за даними України, було задіяно щонайменше 184 ракети і безпілотники.
Раніше цього року Україна рішуче відкинула заклик понтифіка до Києва вести переговори про припинення війни і «мати мужність підняти білий прапор».
Його послання Urbi et Orbi (Місту і світу) також торкнулося інших конфліктів.
Звертаючись до тисяч людей, що зібралися на площі Святого Петра, 88-річний Папа заявив: «Нехай замовкне звук зброї в охопленій війною Україні та за її межами».
«Я запрошую кожну людину і всіх людей всіх народів… стати паломниками надії, щоб замовкнути звуки зброї і подолати розділення», – сказав він.
Повторюючи різдвяне послання, яке він виголосив минулого року, Папа Франциск також закликав до припинення вогню в Газі та звільнення заручників, яких утримує ХАМАС.
«Я думаю про християнські громади в Ізраїлі та Палестині, особливо в Газі, де гуманітарна ситуація надзвичайно важка», – сказав він.
Він попросив, щоб «двері діалогу і миру були відкриті».
Війна в Газі почалася після того, як 7 жовтня 2023 року угруповання ХАМАС атакувало Ізраїль. Бойовики вбили близько 1200 людей і забрали в заручники ще 251 в Газу. За даними міністерства охорони здоров’я Гази, яким керує ХАМАС, в результаті наступу Ізраїлю загинуло понад 45 000 палестинців.
Раніше цього тижня Папа двічі назвав напади Ізраїлю «жорстокістю», чим викликав різкий докір з боку Ізраїлю, який назвав ці висловлювання «особливо розчаровуючими».
Папа Франциск також сказав, що він думками з християнськими громадами Лівану і Сирії, де повстанці нещодавно скинули сирійського президента Башара Асада після 24 років перебування при владі. Християнське населення Сирії скоротилося з початку війни в 2011 році, і, за деякими даними, зараз воно становить лише частину від довоєнної кількості в 1,5 мільйона чоловік.
Сирійські меншини висловлюють побоювання щодо свого майбутнього в країні після приходу до влади ісламістських повстанців – хоча провідне повстанське угрупування «Хаят Тахрір аш-Шам» заявило, що всі віросповідання будуть захищені.
