Металургійні підприємства України в лютому поточного року збільшили виробництво сталі на 25,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 532 тис. тонн із 424 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 22-ге місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у лютому зафіксовано зростання виплавки сталі до лютого-2023 у більшості країн першої десятки, окрім США, Росії та Південної Кореї.
Чистий продаж доларів Національним банком України (НБУ) зріс із $262,6 млн минулого тижня до $680,4 млн цього, що відповідає показникам на самому початку року, свідчать дані регулятора.
Згідно з ними, продаж валюти збільшився з $263,0 млн до $680,9 млн, тоді купівля залишилася на мізерному рівні, хоч і злегка збільшилася – з $0,37 млн до $0,46 млн.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослаб майже на 11 коп. – з 38,7998 грн/$1 до $38,9075 грн/$1. За даними регулятора, він знижувався в першій половині тижня, досягнувши історичного мінімуму в середу – 39,1399 грн/$1, після чого в четвер зміцнився одразу на 21 коп., а потім ще на 2 коп у п’ятницю.
На готівковому ринку курс гривні ослаб за тиждень на 29 коп. На відміну від міжбанківського ринку після зміцнення в четвер з 39,31 грн/$1 до 39,16 грн/$1 у п’ятницю він знову знизився до 39,30 грн/$1.
Динаміка негативного сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та її продажу відповідала коливанням гривні в цей час: з $15,4 млн у понеділок воно зросло до $20,7 млн у середу.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Окрім того, рада директорів МВФ у ніч проти п’ятниці схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які повинні надійти протягом двох-трьох днів, а 22 березня до бюджету надійшло $230 млн від Японії в рамках проєкту Світового банку на відновлення сільського господарства.
За прогнозами Нацбанку, Україна з середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
Водночас представники Нацбанку на прес-конференції 14 березня зазначили, що таке неритмічне зовнішнє фінансування не призведе до якихось шоків на валютному ринку.
За підсумками лютого чистий продаж НБУ знизився до $1,50 млрд із $2,53 млрд у січні, $3,55 млрд у грудні та $2,45 млрд у листопаді. Однак через низьку зовнішню підтримку міжнародні резерви знизилися в лютому на 3,8%, або на $1,47 млрд – до $37,05 млрд після того, як у січні вони впали на 4,9%, або на $1,98 млрд грн.
Нацбанк у січні знизив прогноз міжнародних резервів України на кінець 2024 року до $40,4 млрд із $44,7 млрд.
Експорт окремої продукції АПК, млн тонн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Страхова група “ТАС” (Київ) у січні-лютому 2024 року виплатила за укладеними договорами страхування 308,81 млн грн, що на 57,9% перевищує обсяг відшкодувань компанії за ті самі два місяці минулого року.
Як повідомляється на сайті страховика, виплати компанії за договорами КАСКО досягли 88,43 млн грн, що становить 28,64% загального обсягу виплат страховика і на 38% перевищує відповідний показник за аналогічний період 2023 року.
На 57,7% зросли виплати з ОСЦПВ до 111,05 млн грн, що дорівнює 35,96% сукупної суми відшкодувань компанії за звітний період. Водночас частка “Зеленої карти” в портфелі виплат страховика за підсумками січня – лютого становила 16,82% або 51,93 млн грн (+49,3%).
Виплати за ДМС зросли в 2,3 раза – до 47,7 млн грн (15,45% загального обсягу відшкодувань).
За договорами страхування майна компанією в січні-лютому було виплачено 2,12 млн грн, за іншими договорами страхування – 7,58 млн грн.
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, пропонує понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу з 28 регіональних дирекцій та філій.
У статті зібрано та проаналізовано основні макроекономічні індикатори України. У зв’язку з набранням чинності Законом України “Про захист інтересів суб’єктів господарювання в період дії воєнного стану або стану війни” Державна служба статистики України призупиняють публікацію статистичної інформації на період дії воєнного стану, а також упродовж трьох місяців з моменту його завершення.
Винятком є публікація інформації про індекс цін споживачів, окремої інформації за статистичними показниками 2021 року та за період січень-лютий 2022 року. У статті проаналізовано відкриті дані від Держстату, Нацбанку, аналітичних центрів.
Кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні показники України
Максим Уракін навів дані Національного банку України про поліпшення фінансової ситуації у 2023 році порівняно з 2022.
“Минулий рік ознаменувався більш сприятливими макроекономічними умовами для фінансової галузі. Зростання ВВП загалом перевершило прогнози, а темпи інфляції знизилися. Навіть після зниження, облікова ставка залишається досить високою, щоб гривневі вкладення були привабливими. Завдяки зусиллям Національного банку і готовності ринку, перехід до політики керованої гнучкості курсу гривні виявився успішним. При цьому цей успіх забезпечувався насамперед стабільними надходженнями від партнерів у рамках макрофінансової допомоги, а також підвищенням частки експорту агропродукції”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно із серпневими показниками, проте вже у 2024 році він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Темпи міжнародної допомоги Україні, своєю чергою, значно знизилися в IV кварталі 2023 – I кварталі 2024 року, що може негативно позначитися на відновленні економіки в поточному році в умовах війни.
Перспективи Глобальної Економіки
Максим Уракін також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Аналіз динаміки світового ВВП показує, що глобальна економіка продовжує відновлюватися після пандемії, але геополітична нестабільність чинить стримувальний вплив на це зростання. За словами Максима Уракіна, важливо стежити за розвитком подій і адаптуватися до мінливих умов для забезпечення стійкого економічного зростання в майбутньому. Україні, в цьому контексті, необхідно зосередитися на зміцненні внутрішньої політичної стабільності, відновленні економічного потенціалу та продовженні реформ для поліпшення своїх післявоєнних перспектив і зміцнення позицій на світовій арені”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалися ВВП країн останніми роками, докладніше відео аналіз доступний тут –
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак провів зустріч із послом США в Україні Бріджит Брінк.
“Провів зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом США в Україні Бріджит Брінк. Розповів про масовані російські обстріли енергетичної інфраструктури України та складну ситуацію в кількох регіонах нашої держави”, – написав Єрмак у Телеграм-каналі в суботу.
“Подякував за підтримку України в ці надскладні часи”, – додав Єрмак.
Андрій Єрмак, Бріджит Брінк, Офісу президента, ПОСОЛ США, УКРАЇНА
