За даними Fixygen, швейна фабрика «Прометей» (ВАТ) проведе загальні збори акціонерів 3 квітня 2026 року в дистанційному форматі.
На порядку денному — затвердження звітності та інші питання діяльності компанії.
Підприємство працює у легкій промисловості, секторі, який в Україні пережив тривалу трансформацію від масового виробництва до більш нішевих форматів — контрактного пошиття, спеціалізованої продукції та роботи під private label. Для таких компаній ключовими залишаються собівартість, експортні канали та кадровий ресурс.
Як повідомляє Fixygen, АТ «МетаБанк» проведе загальні збори акціонерів 24 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — річні результати діяльності, затвердження звітності, розподіл прибутку та рішення щодо роботи органів управління банку.
«МетаБанк» веде свою історію з 1993 року і є одним із відомих регіональних банків Запоріжжя. Установа пройшла через низку перейменувань і продовжує працювати як універсальний банк. У попередніх розкриттях структури власності банку фігурували компанії, пов’язані з групою місцевих акціонерів, зокрема «Норд 2008», «Металург-Мета» та «Металург-Вексель».
Ощадбанк та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали мандатний лист щодо підготовки та впровадження нового механізму розподілу ризиків для підтримки українського бізнесу з портфелем фінансування до EUR510 млн, повідомив держбанк у понеділок.
Документ підписано в Лондоні за підсумками зустрічі голови правління Ощадбанку Юрія Каціона з керуючим директором та керівником напряму фінансових установ ЄБРР Франсісом Маліжем на полях конференції “Шляхи до Парижа 2026”.
“На сьогодні загальний ліміт фінансування за програмами розподілу ризику, які реалізуються Ощадом з ЄБРР з початку 2024 року, сягнув EUR300 млн”, – зазначив Каціон.
У межах нового інструменту ЄБРР може брати на себе до 70% кредитного ризику за окремими операціями.
Програма має бути спрямована на підтримку підприємств, що зазнали втрат або пошкоджень внаслідок війни, релокованого бізнесу, компаній, що сприяють відновленню економіки, а також бізнесів ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та підприємств під керівництвом жінок.
Сторони домовилися продовжити роботу над структуризацією програми та узгодженням параметрів подальшої співпраці.
Ощадбанк обслуговує близько 6 млн активних клієнтів і є лідером кредитування юридичних осіб із часткою ринку близько 14%. Станом на 1 лютого 2026 року кредитний портфель банку становив – 127,5 млрд грн .
Згідно з даними Нацбанку, станом на 1 лютого 2026 року Ощадбанк посідав друге місце (494,51 млрд грн) за чистими активами серед 60 банків.
Як повідомлялось, ЄБРР у 2025 році виділив EUR2,9 млрд фінансування, в тому числі EUR504 млн за програмами розподілу ризиків портфеля, що забезпечило нове кредитування українськими партнерськими фінансовими установи на суму до EUR1,6 млрд.
97% людей, зареєстрованих як лобісти, та 100% компаній, вже подали перші звіти за даними Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) станом на 12 березня 2025 року. Загалом у Реєстрі нараховується 161 учасник, з них звітувати мали 132 лобісти, зареєстровані торік. Понад половина всіх учасників зареєструвалися вже в перший місяць після запуску Реєстру прозорості.
Восени минулого року в Україні розпочав роботу Реєстр лобістів, яким опікується НАЗК. За результатами року українські лобісти мали подати перший звіт про свою діяльність. Так, усі зареєстровані учасники, внесені до Реєстру торік, повинні були подати звіти до НАЗК до 31 січня 2026 року. Навіть якщо учасник неактивний, то він все одно повинен подати звіт, що підтверджує відсутність активної діяльності.
Частина учасників не вклалася у дедлайн з поданням звітності: вчасно відзвітували про свою діяльність 96% компаній та лише 87% людей-лобістів. Втім ситуацію виправили у лютому, тож наразі всі компанії подали звітність. Зокрема, на початку лютого “доздали” Всеукраїнська агенція приватизації, СІК-Груп Україна та Українська компанія “Консалтинг та лобізм”.Наразі у “боржниках” залишаються лише 2 лобісти-фізичні особи.
Також про свою діяльність розказали обидва іноземні представництва.
Ще на початках роботи Реєстру учасники стикались з певними складнощами документообігу. Опендатабот зв’язався з компаніями, які звітували цьогоріч, аби дізнатись, як пройшов перший процес звітування.
Мережа «Аврора» була однією з перших учасниць Реєстру прозорості. В компанії коментують, що процес подання звіту був зрозумілим та зручним, а інтерфейс системи логічно структурованим. Водночас виникали окремі питання щодо класифікації деяких типів зустрічей і форматів взаємодії. Проте це природно, адже механізм новий і практика його застосування ще формується.
«Для «Аврори» подання звітності — це не лише виконання вимог закону, а й можливість ще раз підтвердити нашу відкритість і відповідальне ставлення до ведення бізнесу. Доброчесність для нашої компанії є не декларацією, а принциповою позицією. Саме тому ми сприймаємо законодавче врегулювання лобіювання та запуск Реєстру як важливий крок до формування цивілізованих і відкритих правил взаємодії між бізнесом та державою», — розповідає Інна Бойчук, директорка з корпоративних питань мережі мультимаркетів «Аврора».
У Європейській Бізнес Асоціації також загалом позитивно оцінюють запуск системи, однак звертають увагу на технічні обмеження.
«Процедура подання звітності є зрозумілою, однак для організацій із великою кількістю предметів лобіювання та зустрічей процес ускладнюється. Наразі всі дані потрібно вносити вручну, адже система не дозволяє завантажувати інформацію з внутрішніх баз або Excel-файлів», — пояснює Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації.
Подібний досвід описують і у Спілці українських підприємців. Там зазначають, що форма звіту є зрозумілою, а сама система працювала стабільно. Водночас у СУП звертають увагу на кілька недоліків: у публічній частині реєстру не завжди відображаються керівники як лобісти, яких втім видно при формуванні витягу, що може створювати плутанину під час перевірок. Також бізнес очікує чіткіших роз’яснень від НАЗК щодо того, які саме звернення або комунікації з державними органами вважаються лобістською діяльністю.
Зауважимо, що 161 лобіст зареєстрований наразі у Реєстрі прозорості.
https://opendatabot.ua/analytics/lobby-2025
Наглядова рада ПрАТ “Артвайнері” (Київ), одного з найбільших виробників ігристих вин в Україні, на річних дистанційних загальних зборах акціонерів 28 квітня планує залишити прибуток за 2025 рік нерозподіленим.
Згідно повідомлення компанії в системі розкриття інформації НКЦПФР, до порядку денного також внесено питання про затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та звіту наглядової ради за 2025 рік.
Крім того, акціонерам пропонують повністю оновити склад наглядової ради. Проєкт рішення передбачає припинення повноважень чинних членів ради: Тетяни Ахметової-Айдарової (володіє 16,45% акцій), Анни Кузнєцової та Андрія Харамана. Обрання нового складу органу управління здійснюватиметься шляхом кумулятивного голосування.
ПрАТ “Артвайнері” (раніше – “Артемівський завод шампанських вин”) виробляє ігристі вина класичним пляшковим методом. Після початку повномасштабного вторгнення РФ і запеклих боїв за Бахмут, де залишилися виробничі потужності та підземні галереї, підприємство релокувалося. Наразі розлив та витримка продукції здійснюються на партнерських потужностях в Одеській області. Підприємство експортує продукцію до понад 20 країн світу.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, за підсумками 2025 року чистий прибуток компанії зріс до 99,61 млн грн проти 3,14 млн грн у 2024 році. Чистий дохід підприємства скоротився на 2,67% – до 515,81 млн грн. Активи компанії збільшилися до 479,91 млн грн проти 370,05 млн грн роком раніше. Боргові зобов’язання за звітний період зросли на 2,5% – до 472,51 млн грн. Кількість персоналу у 2025 році скоротилася до 85 осіб порівняно з 95 працівниками роком раніше. Статутний капітал товариства – 46,98 млн грн.
Акціонерами “Артвайнері” є Тетяна Ахметова-Айдарова (16,45%), Сергій Кий (13,67%), Борис і Світлана Колеснікови (по 9,77%), ТОВ “Деметра Компані” (9,71%) та Ірина Ахметова (7,05%).
За даними Fixygen, акціонери АТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод» (Київська обл.), що входить до групи «Галс Агро», на річних дистанційних загальних зборах 18 квітня планують спрямувати отриманий за підсумками 2025 року прибуток у розмірі 4,086 млн грн на розвиток виробництва та господарської діяльності.
Згідно з повідомленням підприємства в системі розкриття інформації НКЦБФР, до порядку денного також внесено питання про затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та звіту наглядової ради за 2025 рік.
Крім того, акціонери розглянуть питання про попереднє надання згоди на укладення значних угод протягом року з моменту прийняття рішення. Йдеться про операції, вартість яких перевищує 25% вартості активів підприємства за даними останньої річної звітності, з граничною сукупною вартістю 205,1 млн грн. До переліку таких угод включено отримання кредитів, позик та інших банківських продуктів, передача майна в заставу або іпотеку, надання поручительства за зобов’язаннями третіх осіб, а також купівля-продаж, оренда та лізинг майна.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, АТ «Городище-Пустоваривський цукровий завод» у 2025 році збільшило дохід на 23,97% — до 398,4 млн грн порівняно з 2024 роком (321,36 млн грн). Чистий прибуток за звітний період склав 4,086 млн грн проти збитку в 1,12 млн грн роком раніше. Боргові зобов’язання підприємства за рік зросли на 19,13% — до 645,9 млн грн, активи збільшилися на 22,2% і склали 820,4 млн грн. Чисельність персоналу зросла на 31 особу — до 123 співробітників.
АТ «Городище-Пустоваривський цукровий завод» (Київська обл.) засновано у травні 1997 року і спеціалізується на виробництві цукру. Статутний капітал товариства становить 6,347 млн грн.
Бенефіціарами заводу є Сергій Кравчук, Вадим Вайспапір, Михайло Євстратов, Володимир Гавриленко та Микола Гавриленко. Основним акціонером підприємства з часткою 79,9% є ТОВ «Галс Агро».
