Банку бізнесмена Олександра Ярославського “Кредит Дніпро” вдалося торік вдвічі збільшити кредитний портфель, 80% приросту забезпечило нарощування обсягу кредитів корпоративних клієнтів.
“У 2024 році кредитний портфель банку збільшився вдвічі, і 80% приросту – це фінансування саме корпоративних клієнтів, при цьому приріст нашого агропортфеля склав 65%”, – сказав у бліц-інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління фінустанови Сергій Панов.
За даними Національного банку України (НБУ), кредитний портфель банку на 1 січня 2025 року становив 7,83 млрд грн, з них бізнесу – 6,88 млрд грн.
Голова правління повідомив, що у 2024 році роздрібний бізнес банку “відкрив друге дихання”: клієнтам запропонували новий мобільний застосунок, продовжувався розвиток регіональної мережі, фінустанова увійшла в топ-5 банків за обсягами кредитування в рамках держпрограми “єОселя”.
“В поточному році маємо на меті нарощувати оберти та збільшувати свою присутність в роздрібному секторі”, – зазначив Панов.
Станом на 1 січня 2025 року, згідно зі статистикою Нацбанку, фінустанова займала 20-е місце за загальними активами (24,34 млрд грн) серед 61-го банку в країні. Чистий прибуток банку за минулий рік становив 175 млн грн.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України в січні 2025 року виріс на 2% порівняно з січнем-2024, тоді як у грудні-2024 року зростання фіксувалось на рівні 1,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, повідомляється в Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Основні причини прискореного зростання – менше падіння сільського господарства, яке відображає зараз лише показники тваринництва, відсутність масових планових відключень електроенергії, зростання приватного споживання. За даними Мінагрополітики реальне виробництво в тваринництві дещо падає. Поголів’я великої рогатої худоби скоротилось, а ситуація у птахівництві більш сприятлива. За оцінкою ІЕД, реальна валова додана вартість (ВДВ) в сільському господарстві скоротилась на 0,9% до попереднього року в січні”, – зазначається в дослідженні.
Підкреслюється, що наближення фронту, повне закриття шахт біля Покровська негативно вплинули на темпи відновлення економіки в Україні та призводить до падіння в добувній промисловості.
Водночас ситуація з добуванням залізної руди залишається позитивною. Поки, за оцінкою ІЕД, реальна ВДВ в добувній промисловості скоротилась на 2,9% в січні 2025р. порівняно з аналогічним періодом роком раніше. Водночас наближення фронту може мати ще більш негативний вплив на показники добувної промисловості вже в найближчі місяці.
Проте позитивно впливала на показники переробної промисловості відсутність планових масових відключень електроенергії. Також сприятливим був внутрішній попит на продукцію галузей, орієнтованих на внутрішній ринок. Зовнішній попит теж сприяв металургії. Втім, зазначають в ІЕД, у січні високою була статистична база. В цілому, хоча окремі галузі показали зменшення обсягів випуску, в переробній промисловості реальна ВДВ зросла на 3% в січні (порівняно з січнем-2024).
“Руйнування генерації електроенергії росіянами не були повністю компенсовані ремонтами та новою генерацією. Крім того, попит на електроенергію цього року був нижчим через теплу погоду та відбувались аварійні відключення електроенергії як превентивний захід під час обстрілів. В результаті, за нашою оцінкою, реальна ВДВ в галузі скоротилась на 5,1% в січні (порівняно з січнем-2024”, – констатують в ІЕД.
Разом з тим, у торгівлі реальна ВДВ продовжує зростати завдяки зростанню зарплат та соцвиплат. Споживання зростає також на фоні високих інфляційних очікувань. В січні реальний приріст ВДВ в торгівлі пригальмував до 4,9% (порівняно з показником у січні-2024). Водночас через зупинку транзиту російського газу в ЄС реальна ВДВ в транспорті скоротилась на 1,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
В ІЕД додали, що Росія продовжує атакувати портову інфраструктуру України. В кінці січня та на початку лютого було кілька обстрілів портів Одеси, Ізмаїла та Чорноморська, внаслідок чого отримала пошкодження портова інфраструктура. В січні Україна експортувала морським транспортом 6,6 млн тонн товарів.
В січні залізничним транспортом перевезено 14 млн тонн вантажів, що на рівні грудня 2024 року та на 1% менше, ніж в січні 2024 року. З них до портів перевезено 5,5 млн тонн та до західного кордону 2 млн тонн вантажів. Найбільшу частку в перевезеннях складають руда (44%), зерно (38%) та чорні метали (6%).
Окрім цього у першому місяці 2025 впав експорт товарів – на 6% порівняно з січнем-2024 та на 4% порівняно з груднем-2024, до $3,18 млрд. Експорт сільськогосподарських товарів продовжував знижуватися порівняно з попередніми місяцями на фоні зниження запасів товарів. Аграрний експорт впав у річному виразі на 18% (порівняно з січнем-2024) – до $1,85 млрд через менший урожай та нижчі перехідні запаси на початку маркетингового року. Фізичні обсяги експорту ключових сільськогосподарських товарів впали ще більше, але експортну виручку підтримували вищі ціни та поступова диверсифікація експорту АПК.
Імпорт товарів у січні впав до $5,55 млрд, що відображало сезонне зниження імпорту порівняно з грудневими обсягами. У річному виразі імпорт зріс на 9% (порівняно з аналогічним періодом попереднього року). Імпорт машин та обладнання склав $2,16 млрд і зріс на 17% порівняно з січнем-2024, зокрема через різке зростання імпорту енергетичного обладнання ($431 млн у січні 2025 року порівняно із $85 млн у січні 2024 року). При цьому впав імпорт автомобілів.
Поряд з іншим ІЕД прогнозує зростання реального ВВП на 2,9% у 2025 році та на 3,2% у 2026-му.
Як повідомляло Мінекономіки, ВВП України у січні-2025 зріс на 1,5%, цьому посприяла будівельна галузь, переробна промисловість, а також внутрішня торгівля.
Також Світовий банк (СБ) в опублікованих 17 січня “Глобальних економічних перспективах” погіршив прогноз зростання ВВП України у 2025 році до 2% з 6,5% у червневому звіті, проте поліпшив його на 2026 рік до 7% з 5,1%.
Свої прогнози змінив також і Національний банк України З огляду на безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 3,6%
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2024 році збільшив на чверть порівняно з попереднім роком інвестиції в підтримку виробничих потужностей – до 321 млн грн з 257 млн грн.
За інформацією компанії, інвестиції торік були скеровані на програму капітальних ремонтів виробничих потужностей, а також інвестиційні проєкти з охорони праці, інформаційних технологій та соціальної сфери.
Генеральний директор “Запоріжкоксу” Олександр Бехтер серед ключових пріоритетів у минулому і поточному році вказав забезпечення безперебійної роботи основних виробничих фондів заради збереження працездатності підприємства в умовах війни.
“Для цього ми продовжуємо інвестувати в програми з підтримки ключового обладнання та важливі ремонти. У 2025 році в межах реалізації програми капремонтів та інвестицій на “Запоріжкоксі” триватиме капремонт коксової батареї (КБ) №2 з перекладкою трьох простінків, реалізація програми “Робочий побут” та ряд проєктів з підтримки стану обладнання на загальну суму майже 324 млн грн”, – зазначив гендиректор.
При цьому уточнюється, що одним із ключових проєктів з оновлення обладнання, реалізованими торік на підприємстві, був капремонт коксової батареї №2 з перекладанням чотирьох простінків камер коксування з бюджетом майже 72 млн грн. Це дозволило подовжити термін експлуатації агрегату та знизити навантаження на навколишнє середовище. Також для посилення виробничих потужностей коксового цеху підприємство придбало коксогасильний вагон, призначений для приймання та транспортування коксу.
В межах програми капремонтів виконано також ремонт коксовиштовхувавча №3 у коксовому цеху, регенератора №11 у цеху сіркоочищення, трубопроводів цеху вловлювання, тракту шихтоподачі У-30 вуглепідготовчого цеху тощо.
“Запоріжкокс” у 2024 році продовжив реалізацію корпоративної програми з підвищення комфортності умов робочого побуту “Робочий побут”: виконано капремонт головного санітарно-побутового корпусу та інших побутових приміщень на 3,8 млн грн. Упродовж року впроваджено також ряд інвестиційних проєктів з оновлення IT інфраструктури, охорони праці та промислової безпеки.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПАТ “Укрнафта” торік пробурила 10 нових свердловин і запустила буріння ще 12, повідомила компанія у вівторок.
“Укрнафта” пробурила 32 тис. м у 2024 році, що складає +280% до 2023 року”, – йдеться у її пресрелізі.
При цьому зазначається, що 10 нових свердловин успішні і мають дебіт вищий прогнозованого. Зведення ще 12 свердловин розпочалося в четвертому кварталі 2024 року і наразі знаходиться на різних стадіях реалізації̈.
В 2025 році ПАТ планує 30 нових свердловин.
“Укрнафта” запустила амбітну програму буріння та інтенсифікацій̆ на одному з наймолодших родовищ компанії̈ – працюємо власними верстатами, у складних гірських умовах”, – зазначив директор компанії Сергій Корецький.
За інформацією товариства, “Укрнафта” за результатами минулого року, зокрема, придбала перший спецдозвіл на аукціоні, досягла 91% коефіцієнту заміщення запасів проти 64% у 2023 році, дослідила 600 кв. км восьми родовищ та площ за допомогою 3D-сейсморозвідки, пробурила найглибшу за останні 8 років свердловину глибиною 4520 м, провела 340 операцій з інтенсифікації видобутку та 69 ГРП (гідравлічних розривів пласта).
Цього року компанія планує дослідити 800 кв. км за допомогою 3D-сейсморозвідки та провести 70 ГРП.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 544 АЗК – 461 власними і 83 в управлінні.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. В листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою наразі управляє Міноборони.
Темп зростання зарплат у єврозоні в четвертому кварталі 2024 року сповільнився до 4,12% у річному вираженні після максимального з 1993 року зростання кварталом раніше, повідомив у вівторок Європейський центральний банк (ЄЦБ).
У третьому кварталі збільшення зарплат, узгоджених роботодавцями з профспілками, становило 5,43%. Дані були переглянуті з невеликим підвищенням – раніше повідомлялося про зростання на 5,42%.
Нові дані підтверджують припущення ЄЦБ про те, що підвищення зарплат сповільнюватиметься після того, як його темп зрівняється з динамікою зростання споживчих цін. Зрештою це має призвести до ослаблення інфляції у сфері послуг, яка вже кілька місяців тримається поблизу 4%.
Компанії єврозони також очікують зниження темпу зростання зарплат до 3,6% 2025 року і до 2,7% 2026 року, свідчать результати опитування, проведеного ЄЦБ у середині лютого. У 2024 році зарплати зросли на 4,3%.
З червня минулого року ЄЦБ опускав ключові процентні ставки вже п’ять разів, і експерти очікують, що на засіданні 6 березня центробанк знову знизить вартість запозичень.
АТ “Укртрансгаз” за результатами цього року планує витратити на розвиток підземних сховищ газу (ПСГ) 1 091,468 млн грн власних коштів згідно з планом розвитку газосховищ на 2025-2034 рр., схваленим Національною комісією регулювання у сферах енергетики та комунпослуг (НКРЕКП) у вівторок.
Зокрема, як повідомила компанія, на експлуатацію газосховищ планується протягом року скерувати 474,320 млн грн, на модернізацію та закупівлю транспортних засобів, спеціальних машин та механізмів – 266,729 млн грн, ПСГ – 207,506 млн грн, впровадження та розвиток інформаційних технологій – 93,679 млн грн.
Всього протягом 10 років план передбачає загальний обсяг інвестицій у розвиток газосховищ на рівні 31,040 млрд грн.
“План розвитку оператора газосховищ спрямований насамперед на підтримання надійної безаварійної роботи ПСГ в умовах воєнного стану, також на швидке своєчасне реагування на виклики воєнного часу, а також на відновлення об’єктів”, – сказав на засіданні регулятора генеральний директор “Укртрансгазу” Роман Малютін.
Проєкт постанови НКРЕКП “Про затвердження Плану розвитку газосховищ на 2025-2034 рр. оператора газосховищ АТ “Укртрансгаз” разом з матеріалами, що обґрунтовують необхідність його прийняття, буде розміщено на офіційному вебсайті регулятора www.nerc.gov.ua для отримання пропозицій та зауважень.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Укртрансгаз” отримав майже 7 млрд грн чистого прибутку проти 3,2 млрд грн у 2022 році.
АТ “Укртрансгаз” входить до групи “Нафтогаз”. Забезпечує діяльність українських підземних сховищ газу, а також здійснює роботи з модернізації та будівництва магістральних газопроводів і об’єктів на них. Володіє 12 підземними газосховищами, розташованими по всій Україні, загальною місткістю 31 млрд куб. м.
