Україна у січні-квітні поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 2,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 251,317 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у квітні було імпортовано 59,9 тис. тонн коксу, у березні – 68,313 тис. тонн коксу, у лютому – 54,408 тис. тонн.
Імпорт коксу у грошовому виразі у січні-квітні-2026 зріс на 5,7% – до $87,651 млн. Ввезення коксу здійснювалося з Польщі – 97,95% поставок у грошовому вимірі, Чехії (1,63%) та Колумбії (0,37%).
За перші чотири місяці року країна кокс не експортувала.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 5,9% порівняно з попереднім роком – до 700,650 тис. тонн, виторг збільшила на 1,4% – до $238,656 млн. Кокс завозили переважно з Польщі (93,37% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (4,01%) та Чехії (2,59%).
У 2025 році Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Крім того, повідомлялося, що “Метінвест” у січні 2025 року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Президент України Володимир Зеленський може відвідати Сербію вже цього тижня на чолі української делегації, повідомила сербська телекомпанія N1 із посиланням на дипломатичні джерела в Белграді. Але офіційного підтвердження візиту з боку Києва поки немає.
Крім того, за даними телеграм-каналу «Сербський економіст», очікується, що українська делегація прибуде до Сербії найближчими днями, при цьому не виключено, що її особисто очолить Зеленський. Якщо поїздка відбудеться, це стане першим візитом українського президента до Сербії з моменту його вступу на посаду у 2019 році. N1 окремо вказує, що через воєнну ситуацію така поїздка може бути скасована будь-якої миті. Сербський телеканал також повідомив, що дипломатичні джерела очікують можливого підписання меморандуму про торговельне співробітництво між двома країнами.
Це напряму збігається за часом із уже анонсованою українською бізнес-місією в Белград 19–21 травня 2026 року, яка має пройти в межах візиту до Сербії віцепрем’єра України Тараса Качки.
Згідно з повідомленням Торгово-промислової палати України, метою бізнес-місії є участь української делегації в українсько-сербському бізнес-форумі, проведення B2B-зустрічей із сербськими компаніями, відвідання підприємств, встановлення нових ділових контактів та обговорення потенційних спільних проєктів. До участі запрошувалися компанії з АПК, виробництва добрив, будівництва, електротехнічного сектору, сільгоспмашинобудування, енергетики та інших галузей.
На українській офіційній стороні на момент підготовки матеріалу публічного підтвердження можливого візиту Зеленського до Белграда не було. При цьому факт підготовки економічної місії за участю українського бізнесу та візиту Тараса Качки був заздалегідь публічно оголошений через ТПП України та Інтерфакс-Україна.
Можливий приїзд Зеленського став би помітною дипломатичною подією для регіону. Сербія від початку війни зберігає складний баланс: Белград визнає територіальну цілісність України, включно з Кримом, але не приєднався до західних санкцій проти Росії. Контакти Зеленського і президента Сербії Александра Вучича після 2022 року переважно проходили на міжнародних майданчиках. У червні 2025 року Вучич уперше від початку повномасштабної війни відвідав Україну, взявши участь у саміті «Україна — Південно-Східна Європа» в Одесі. Тоді він зустрівся із Зеленським, але відмовився підписати підсумкову декларацію саміту.
Для економічних відносин можливий візит української делегації має самостійне значення навіть без підтвердження участі Зеленського. Україна і Сербія в останні роки намагаються активізувати торговельні контакти, а новий бізнес-форум у Белграді може стати майданчиком для практичних домовленостей між компаніями, зокрема в агросекторі, енергетиці, будівництві та машинобудуванні.
У Львові 20 травня відбудеться форум «Стратегія розвитку міста: я, ти, суспільство», присвячений майбутньому міського розвитку, новим підходам до планування, забудови та партнерства між владою, бізнесом, архітектурною спільнотою і суспільством.
Захід об’єднає представників міської влади, девелоперів, архітекторів, урбаністів, бізнесу та медіа. Серед учасників форуму заявлені AVR Development, ZELEMIN, KUDIN architects, A7 architects та інші компанії і професійні команди, що працюють у сфері розвитку міського середовища.
У програмі форуму – пресконференція на тему «Розвиток Львова: ключові пріоритети, інструменти та партнерства», презентаційний блок, панельна дискусія «Розвиток міста: нові підходи до планування та забудови», а також нетворкінг і неформальне спілкування учасників.
До участі у форумі запрошені головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, CEO AVR Development і колишній головний архітектор Львова Юліан Чаплинський, засновник ZELEMIN Андрій Павлів, головний архітектор Ужгорода Олег Боршовський, представники KUDIN architects Віктор Кудін та Ольга Рябова, головний архітектор проєктів A7 architects Богдан Гой, CEO та співзасновник HBD Сергій Жук, куратор і засновник артцентру «Я Галерея» Павло Гудимов, співзасновник AVR Development Роман Романець, CEO компанії Solmix Lighting та бренду LOFU, світлодизайнер Олександр Максимов.
Організатори зазначають, що форум має стати майданчиком для відкритої розмови про те, яким має бути Львів у майбутньому, як поєднати інтереси мешканців, бізнесу та міської влади, а також які рішення можуть сформувати якісне, сучасне і комфортне міське середовище.
Програма форуму:
17:00-17:20 – реєстрація гостей, welcome networking
17:20-17:30 – офіційне відкриття
17:30-18:00 – пресконференція «Розвиток Львова: ключові пріоритети, інструменти та партнерства»
18:00-18:15 – презентаційний блок
18:15-19:45 – панельна дискусія «Розвиток міста: нові підходи до планування та забудови»
19:45-20:00 – нетворкінг, фуршет, джазова програма
Реєстрація на форум доступна за посиланням: https://forms.gle/AaizLN47CxhXjmBe7
Додаткова інформація: +38 044 461 91 28.
Інтерфакс-Україна є офіційним інформаційним партнером форуму.
Сербський підприємець Боголюб Карич заявив про готовність включитися в переговори щодо купівлі російської частки в Naftna Industrija Srbije (NIS) і запропонувати за неї близько EUR2 млрд, повідомляє telegram-канал «Сербський Економіст». Його поява серед потенційних покупців може змінити конфігурацію боротьби за найбільшу нафтогазову компанію Сербії.
За даними сербських ЗМІ, Карич повідомив, що група місцевих промисловців готова направити пропозицію, «від якої не відмовляються». Про намір викупити акції NIS, за його словами, були повідомлені президент Сербії Александар Вучич, президент РФ Володимир Путін, а також керівництво самої компанії. Карич також стверджує, що російська сторона отримала відповідний лист про наміри.
Вучич, коментуючи цю ініціативу, відреагував з іронією, заявивши, що в Сербії «вже знайшлися двоє з двома мільярдами євро», і висловив надію, що ці кошти будуть вкладені в економіку країни. Раніше Reuters повідомляло, що маловідома сербська група Senator подала в OFAC заявку на купівлю російського пакета в NIS за $2,35 млрд.
Питання майбутнього NIS загострилося на тлі санкційного тиску США на російські енергетичні активи. Вашингтон вимагає виходу російських акціонерів із сербської нафтової компанії, а строк для завершення угоди встановлено на 22 травня. При цьому будь-яка угода потребуватиме не лише згоди чинних акціонерів і влади Сербії, а й схвалення Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США — OFAC.
Паралельно Белград веде переговори з угорською MOL. Раніше MOL підписала угоду про купівлю російського пакета NIS, а сербська влада, зі свого боку, прагне отримати додаткові гарантії щодо роботи нафтопереробного заводу в Панчево — єдиного НПЗ у країні. Саме стабільність його роботи та забезпечення внутрішнього ринку паливом залишаються ключовими умовами для Белграда.
Наразі найбільшим акціонером NIS залишається Gazprom Neft із часткою близько 44,85%, ще 11,30% належить структурі, пов’язаній із російською стороною. Республіка Сербія володіє приблизно 29,87% акцій, решта паперів перебуває у міноритарних акціонерів.
Вихід Карича на публічний рівень посилює внутрішньосербський сценарій навколо NIS. Якщо раніше головним претендентом називалася угорська MOL, то тепер обговорюється можливість переходу російського пакета до сербського капіталу. Однак такий варіант залишається складним: він залежить від позиції російських акціонерів, уряду Сербії, санкційних процедур США і готовності нових інвесторів забезпечити не лише ціну угоди, а й стійку роботу всієї нафтової інфраструктури країни.
NIS є найбільшою нафтогазовою компанією Сербії. Вона займається розвідкою і видобутком нафти й газу, переробкою нафти на НПЗ у Панчево, оптовою і роздрібною торгівлею нафтопродуктами, а також управляє мережею АЗС у Сербії та регіоні.
Боголюб Карич — сербський підприємець, один із найвідоміших бізнесменів країни 1990-х і 2000-х років. Його бізнес-інтереси історично були пов’язані з банківським сектором, будівництвом, телекомунікаціями та промисловими проєктами.
Дубай з 2021 року по перший квартал 2026 року видав понад 167 тис. довгострокових резидентських віз Golden Visa членам сімей кваліфікованих фахівців, випливає з даних Головного управління у справах резидентів та іноземців Дубая (GDRFA Dubai).
За даними GDRFA Dubai, всього за цей період було оформлено 167 124 посвідки на проживання для сімей спеціалізованих талантів. Ще 100 286 резидентських дозволів отримали сім’ї інвесторів у нерухомість, 70 247 — члени сімей вчених та профільних експертів, 37 022 — родичі великих інвесторів, 3 259 — сім’ї іноземних пенсіонерів. Крім того, тисячі додаткових віз було видано родичам підприємців, видатних студентів та діячів гуманітарної сфери.
Статистика показує, що сімейна релокація стає одним із ключових напрямків міграційної політики Дубая. Емірат робить ставку не тільки на залучення окремих фахівців, інвесторів та підприємців, а й на закріплення їхніх сімей у країні на довгий термін. За оцінкою місцевої влади, зростання кількості сімейних посвідок на проживання відображає довіру іноземців до соціальної інфраструктури, освіти, медицини та цифрових державних сервісів Дубая.
Найактивнішими групами іноземців у цьому сегменті, виходячи зі структури виданих дозволів, залишаються кваліфіковані фахівці та їхні сім’ї, інвестори в нерухомість, вчені та експерти, а також великі інвестори. Окрема велика категорія пов’язана саме з ринком нерухомості: понад 100 тис. дозволів на проживання для сімей real estate investors показують, що купівля житла залишається одним із важливих каналів довгострокової релокації в Дубай.
За національностями офіційна статистика GDRFA Dubai в опублікованих даних не розкриває розподіл сімейних Golden Visa. Однак демографічна структура ОАЕ в цілому залишається переважно експатською: іноземці становлять близько 88,5% населення країни, а найбільші громади традиційно представлені вихідцями з Індії, Пакистану, Бангладеш, Філіппін, Ірану, Єгипту та інших країн регіону й Азії.
Golden Visa в ОАЕ — це довгострокова резидентська віза, яка дозволяє іноземним талантам, інвесторам, підприємцям, вченим, фахівцям, студентам та іншим категоріям жити, працювати або навчатися в країні.
Для Дубая програма стала інструментом конкуренції за капітал і людські ресурси, а також способом утримання заможних і професійно затребуваних іноземців разом з їхніми сім’ями.
Імпорт в Україну ізольованих проводів і кабелів, зокрема волоконно-оптичних, у січні-квітні 2026 року збільшився на 23,8% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до $220,8 млн.
Згідно зі статистикою Державної митної служби, найбільшими постачальниками цієї продукції в Україну були Китай – $59 млн, або 26,7% загального обсягу імпорту, Угорщина – $57,7 млн, або 27%, та Польща – $29,2 млн, або 13,2%.
Для порівняння, у січні-квітні 2025 року імпорт із Угорщини становив $51,7 млн, із Китаю – $36 млн, із Польщі – $26 млн.
Як повідомлялося, за даними Держмитслужби, у 2025 році Україна збільшила імпорт ізольованих проводів і кабелів на 24,3% порівняно з 2024 роком – до $590,7 млн.
