Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії вніс до парламенту зміни до закону про іноземців, які передбачають більш жорсткі умови для надання тимчасового проживання та дозволів на роботу. Мета – прив’язати продовження перебування до фінансової спроможності заявників і реального економічного внеску.
За поясненнями уряду, власникам нерухомості продовження тимчасового перебування планують пов’язати з вартістю і площею об’єкта, для засновників і директорів компаній – з підтвердженням фактичної діяльності та сплати податків. Передбачається більш тісна координація МВС з іншими відомствами та міжнародними організаціями. Законопроект підтриманий профільним комітетом без голосів «проти», далі документ має розглянути Скупщина.
Контекст – на тлі зростання числа іноземців у 2024-2025 роках уряд розширював електронні процедури і спеціальні статуси (зокрема для цифрових кочівників), одночасно поступово підвищуючи економічні критерії для проживання. Після першого читання очікуються підзаконні акти з методиками оцінки нерухомості та перевірки економічної активності компаній. Конкретні пороги – вартість і площа житла, мінімальні податкові показники – оголосять окремо.
За даними МВС на 10 вересня 2025 року в країні проживає 100 867 іноземців: 71 250 – з тимчасовим і 29 617 – з постійним проживанням.
У структурі тимчасового проживання домінують громадяни Сербії, Росії та Туреччини; орієнтовно серби – 24 538, росіяни – 21 153, турки – 13 396.
За 11 місяців 2024 року видано 65 895 дозволів на тимчасове або постійне проживання та роботу.
Під тимчасовим захистом на 1 червня 2024 року перебувало майже 5 тис. громадян України; у 2025 році зафіксовано 5 463 заяви на продовження та 2 006 нових заяв.
З початку дії режиму тимчасового захисту з 11 березня 2022 року подано 13 034 заяви, з них 12 302 – схвалено (станом на 13 січня 2025 року).
За січень-серпень 2025 року в’їхало 69 826 громадян України, виїхало 67 561; з початку повномасштабної війни до 13 січня 2025 року в’їхало 293 414 і виїхало близько 292,5 тис. Частина українців перебуває з інших підстав (короткострокове, тимчасове або постійне проживання).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1681
Новий уряд Чехії опрацьовує зміни до правил тимчасового захисту та соціальної підтримки для громадян України: допомога зосередиться на тих, хто об’єктивно не може себе забезпечити (літні люди, особи з інвалідністю, батьки з малолітніми дітьми), тоді як для працездатних без роботи виплати можуть бути скорочені або скасовані, повідомляють чеські ЗМІ. Українське видання ZN.ua з посиланням на Novinky.cz вказує, що уряд також готує корекцію умов дії статусу тимчасового захисту. Конкретні параметри реформи наразі не оприлюднено.
За даними Novinky.cz та попередніх рішень ЄС, тимчасовий захист для українців у Чехії діятиме щонайменше до березня 2027 року. Уряд у попередні роки вже коригував гуманітарні виплати (через Lex Ukrajina), а також анонсував перехід до більш «активуючої» моделі підтримки, що стимулює працевлаштування.
Євросоюз у червні погодив продовження механізму тимчасового захисту до березня 2027 року; чеські міністри раніше підтверджували курс на довший захист із поступовим посиленням інтеграційних вимог (робота, освіта, житло). На фоні змін уряд готує чергові технічні правки до національного пакету законів «Lex Ukrajina».
Після публікації урядового проєкту (очікується восени-взимку) документ має пройти міжвідомче погодження та парламент. Деталі розмірів і критеріїв виплат стануть відомі з тексту законопроєкту та супровідних методичних матеріалів Мінпраці.
Під тимчасовим захистом: в Чехії зараз перебуває орієнтовно 395-400 тис. осіб (актуальні оцінки чеських ЗМІ за даними МВС; UNHCR у лютому 2025 р. фіксував близько 390 тис.).
Усього громадян України з різними типами перебування (офіційно зареєстровані іноземці): близько 560-581 тис. (дані МВС Чехії за I-II кв. 2025 р.). Неформально/неповний облік може коливатись через сезонну міграцію та повторні виїзди-в’їзди; загальна оцінка в публічних джерелах – до приблизно 600 тис.
Fitch Ratings підтвердило довгострокові рейтинги Sense Bank на рівні «CCC» (іноземна валюта) та «CCC+» (місцева валюта) і зберегло рейтинг життєздатності на рівні «ccc», підкресливши поступове поліпшення якості активів, але й продовження ризиків, пов’язаних з операційним середовищем.
Суверенна експозиція Sense Bank залишається високою порівняно з активами, причому основну частину активів складають суверенні облігації (13%), депозитні сертифікати НБУ (23%) та кредити державним компаніям. Чисті кредити становили 35% активів, з яких 43% були в іноземній валюті. Після двох років скорочення валові кредити зросли на 7% у першому півріччі 2025 року.
Коефіцієнт кредитів 3-го ступеня (знецінених) банку покращився до 35% на кінець 1 півріччя 2025 року (з 37% у 2024 році), при цьому резерви на покриття збитків за кредитами покривали 89% знецінених кредитів. Кредити 2-го ступеня знизилися до 9% з 23% у 2022 році.
Sense Bank залишається майже повністю профінансованим за рахунок депозитів, причому роздрібні депозити становлять 42% від загального обсягу депозитів, які повністю покриваються державною гарантією під час війни та протягом трьох місяців після її закінчення. Депозити в іноземній валюті склали 34% і в основному забезпечені високоякісними ліквідними активами. Співвідношення кредитів до депозитів було помірним і становило 59%, але очікується, що воно зросте в міру відновлення кредитування.
«Незважаючи на обмеження, пов’язані з війною, Sense Bank вдалося стабілізувати результати діяльності та поліпшити показники якості активів. Проте вразливість банку до операційного середовища залишається високою», — зазначило агентство Fitch.
Sense Bank, колишній Альфа-Банк Україна, змінив назву в 2023 році після реструктуризації власності та приведення у відповідність до вимог санкцій ЄС і США. Станом на вересень 2025 року він посідав дев’яте місце серед українських банків за розміром активів — 154,1 млрд грн (3,9% від загального обсягу сектору). Банк спеціалізується на кредитуванні фізичних осіб та малого і середнього бізнесу і регулюється Національним банком України.
Асоціації гірничо-металургійних, інших промислових, видобувних підприємств, виробників будматеріалів та цементу виступили проти підвищення тарифів на вантажні перевезення та електроенергію через ризик зупинки підприємств або значного падіння виробництва.
Про це вони заявили на прес-конференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» на тему «Тарифна політика державних монополій – АТ »Укрзалізниця« та НЕК “Укренерго”, їх негативний вплив на промисловість та економіку України» у вівторок.
Президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков зазначив, що споживачами послуг так званих природних монополій є підприємства ГМК, виробники цементу, будматеріалів тощо.
«Це головні клієнти таких підприємств, як “Укрзалізниця”, »Укренерго”. До війни тільки галузь гірничо-металургійного комплексу разом з феросплавними комбінатами споживала близько 60% всієї електроенергії, яка йшла на промисловість, перевозили понад 40% того трафіку, який дає «Укрзалізниця». Тому ми залежимо від діяльності цих компаній, як і вони від нас”, – констатував Каленков, висловивши надію, що в майбутньому ці ринки вдасться зробити більш конкурентними і зруйнувати монополії. Але до того часу держава повинна дбати про те, щоб ці монополії не зловживали своїм становищем, вважає він.
Глава «Укрметалургпрому» підкреслив, що в Україні найвищі тарифи на е/е в Європі. “На практиці це означає, що ми програємо конкурентну боротьбу всім підприємцям з ЄС. Я навіть не кажу про підприємства, розташовані в країнах, які все ще споживають російські енергоносії – там взагалі ціни в рази нижчі, ніж у нас, і на газ, і на е/е. І тому ми втрачаємо наші традиційні ринки”, – підкреслив Каленков.
Що стосується залізничних тарифів, то, за його словами, зараз у Польщі та Словенії вони дешевші, ніж в Україні. «Вже зараз ми перевозимо »Укрзалізницею” вантажі дорожче, ніж у Європі, на 15-20%, а є плани підвищувати тарифи ще на 37%. Це не те, що економічно нерозумно, необґрунтовано, – це тупиковий шлях«, – сказав Каленков.
На його думку, тарифна політика УЗ і »Укренерго” вимагає уваги на рівні Кабінету міністрів, Верховної Ради. В ідеалі ж повинен бути створений незалежний орган з тарифів на транспорті на зразок НКРЕКП. Для субсидування пасажирських перевезень у бюджет має бути закладено 26 млрд грн на 2026 рік, щоб не підвищувати тарифи на вантажні перевезення. Інакше через підвищення тарифів наші підприємства почнуть зменшувати виробництво або виходити з ринку.
Виконавчий директор Асоціації виробників цементу України («Укрцемент») Людмила Крипка підкреслила, що дві третини виробленого в Україні цементу, а також сировина для нього поставляється саме залізницею. Тому галузь дуже чутлива до необґрунтованих підвищень вантажних тарифів.
“Ми вже проходили цей шлях, такі дії вже мали негативні наслідки в минулому і цього разу чудес також не відбудеться. Це призведе до негативних наслідків. Виробники будуть змушені перекласти зростання тарифів на свою продукцію, тобто на кінцевого споживача. Таким чином скоротиться споживання продукції, а отже скоротиться її виробництво і перевезення”, – підкреслила Крипка.
При цьому вона вказала на необхідність розробки інструментів державної підтримки для енергоємних експортно-орієнтованих галузей як тимчасового антикризового заходу. За її словами, слід ввести техніко-економічні критерії саме для підприємств пріоритетних галузей. При цьому зекономлені від зниження тарифу на передачу е/е та диспетчеризацію кошти можна було б спрямувати на інвестування у власні відновлювані джерела.
«І ми б таким чином виконали ті завдання з декарбонізації, які перед нами ставить Європейський Союз», – констатувала Крипка.
Вона навела дані ДП «Укрпромзовнішекспертизи», згідно з якими підвищення тарифів на вантажні перевезення на 30% призведе до скорочення ВВП майже на 100 млрд грн, втрати валютної виручки в розмірі 98 млрд грн, щорічним втратам до бюджету в розмірі понад 36 млрд грн, ліквідації щонайменше 76 тис. робочих місць.
Виконавчий директор Української асоціації виробників феросплавів (УкрФА) Сергій Кудрявцев констатував, що основна маса феросплавних підприємств розташована вздовж берега Каховського водосховища, тобто в районі, наближеному до зони бойових дій, де надзвичайно складні умови для роботи. Зокрема, марганцеві комбінати простоюють вже два роки.
“Ми не можемо вивезти сировину на феросплавні підприємства, тому що зруйновані залізничні лінії. І ми не можемо платити за те, щоб обхідними шляхами вивезти сировину, яка потрібна для виробництва феросплавів. Феросплавні підприємства сьогодні працюють на 15-20% своєї потужності. Така ситуація призведе до того, що не буде феросплавного виробництва в Україні. До нас будуть везти імпортні сплави, а робочі підприємства залишаться без роботи”, – сказав Кудрявцев.
За його словами, зараз ця прифронтова зона сьогодні тримається завдяки Нікопольському заводу феросплавів (НЗФ), нікопольським трубним і металургійним підприємствам, але вона може стати «сірою», якщо люди поїдуть звідти.
“У нас сьогодні проблеми з виробництвом, логістикою, з відсутністю персоналу, з е/е. Це той регіон, який виробляв е/е, а сьогодні ми її отримуємо із Західної України. Тариф непідйомний для нас. Тому у нас така ситуація, що ми можемо зупинитися, і це вже не підлягатиме відновленню. Підприємства зараз працюють на 15%, зберігають безперервний процес. Тому що якщо зупинити феросплавну піч, то потім її треба буде півроку запускати знову”, – додав виконавчий директор УкрФА.
Джерело: https://www.youtube.com/live/ATmga3Sdn3g
вантажні перевезення, КАЛЕНКОВ, КРИПКА, КУДРЯВЦЕВ, ТАРИФ, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
Fitch Ratings підвищило рейтинг життєздатності (VR) Укрексімбанку з «f» до «CCC-», посилаючись на поліпшення капіталізації, підвищення прибутковості та достатню ліквідність. Довгострокові IDR банку залишаються на рівні «CCC» (іноземна валюта) та «CCC+» (місцева валюта).
Fitch зазначив, що підвищення рейтингу відображає відновлення відповідності мінімальним вимогам до капіталу та очікування щодо стабільної адекватної капіталізації, що підкріплюється внутрішнім генеруванням капіталу та зниженням ризиків від незарезервованих знецінених кредитів.
Операційний прибуток Укрексімбанку до активів, зважених за ризиком, зріс до 9,6% у першому півріччі 2025 року (з 6,4% у 2024 році) завдяки контролю витрат та частковому сторнуванню витрат на знецінення. Прибутковість була ключовим фактором рекапіталізації, хоча вона залишається чутливою до майбутніх рівнів оподаткування.
Суверенна експозиція залишається високою і становить 59% від загальних активів, включаючи українські державні цінні папери (24%), кредити державним підприємствам (15%), депозитні сертифікати НБУ (14%) та поточні рахунки в НБУ (6%). Знецінені кредити становили 30% від валових кредитів, а загальні резерви покривали 58%, що підкреслює залежність від застави.
Депозити є основним джерелом фінансування Укрексімбанку (90%), тоді як кредити від міжнародних фінансових інституцій становлять 8% від загального обсягу фінансування. Fitch очікує, що банк продовжуватиме обслуговувати зовнішні зобов’язання, оскільки зростання кредитів поступово випереджає зростання депозитів.
«Рекапіталізація банку за рахунок нерозподіленого прибутку відновила його життєздатність. Подальша обережність в управлінні ризиками буде мати вирішальне значення для збереження цього прогресу», – прокоментувало Fitch.
Укрексімбанк (Експортно-імпортний банк України) був заснований у 1992 році як повністю державна фінансова установа, що спеціалізується на фінансуванні торгівлі та експорту-імпорту. Станом на вересень 2025 року він посідав третє місце в Україні за сукупними активами — 298 млрд грн (7,6% від загального обсягу сектору). Банк відіграє стратегічну роль у підтримці українського експорту та великих державних проектів.
Полтавське обласне комунальне виробниче комунальне підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) 34 од., повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі становить 1,7 млн грн. Кінцевий термін подання документів на тендер – 11 листопада.
