Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” за рік встановила понад 8 тис. нових поштоматів та довела їх загальну кількість до 30,6 тис., йдеться у пресрелізі компанії у середу.
“Станом на 6 жовтня компанія має 44 983 точки сервісу, серед яких 14 336 — відділення. Лише за останній рік встановлено понад 8 000 нових поштоматів, а за останній тиждень — ще 259”, – зазначається у документі.
Як раніше повідомляла “Нова пошта”, у першому півріччі цього року мережа її відділень зросла на 708 точок – до 13 985, а поштоматів – більш ніж на 4 тис., до 28,326 тис., тоді як на середину 2024 року їх було відповідно 12 180 та 18,370 тис.
“Поштоматна доставка – це глобальний тренд, який швидко набирає обертів і в Україні. Ми плануємо інвестувати у розвиток мережі поштоматів близько 1 млрд грн до кінця 2025 року”, – наводяться у релізі слова директора департаменту поштоматів “Нової пошти” Артура Куделіна.
Компанія додала, що якщо три роки тому через поштомати проходило менше ніж 10 млн відправлень на рік, то зараз 46 млн, а до кінця 2025 року планується вийти на 75 млн доставок.
“Ми бачимо чітку динаміку: відкриття поштомату (наприклад, біля котеджного містечка) одразу стимулює зростання онлайн-покупок у цьому районі. Тому збільшення мережі сприяє розвитку цілої екосистеми онлайн-торгівлі загалом”, – зауважив Куделін.
Згідно з релізом, понад 4 тис. поштоматів в мережі працюють на сонячних панелях, запроваджена також послуга “Камера схову” — для тимчасового зберігання чи передачі речей.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документiв, посилок та палетованих великогабаритних вантажiв.
У першому півріччі 2025 року компанія збільшила виручку на 23% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 24,6 млрд грн. Обсяг доставлених посилок і вантажів склав 238 млн (на 7% більше).
Реалізацію проєкту створення логістичного мультитемпературного комплексу класу «А» з повним спектром послуг 3PL-оператора – Frost HUB Vinnytsia розпочато в індустріальному парку «ВінІндастрі», повідомляє Вінницька міська рада на фейсбук-сторінці.
Відповідний меморандум про співпрацю підписано у вівторок між компанією-інвестором та міськрадою.
Як зазначив заступник міського голови Андрій Очеретний, проєкт допоможе створити 150 нових робочих місць і залучить близько EUR 10 млн інвестицій.
Запуск першої черги планують у 2027 році.
“Вінниця стоїть на перетині основних логістичних маршрутів. Має вихід на міжнародні траси до Румунії та Молдови, близькість до портів – і це велика перевага в нинішніх умовах. Через війну багато компаній змушені переміщати виробничі потужності в безпечніші регіони, тому для нашого проєкту ми свідомо обрали саме Вінницю”, – процитували в повідомленні директора та співзасновника Frost HUB Vinnytsia Віталія Погосяна.
Він додав, що тут створено найкращі умови для інвесторів: фаховий супровід під ключ з боку міської влади, п’ять індустріальних парків із готовою інфраструктурою, інженерними мережами та стабільним енергопостачанням.
«Майбутній майданчик повністю інтегрований у міський простір – поруч громадський транспорт, велодоріжки, все для комфортного проїзду працівників», – зазначив Погосян.
Комплекс поєднуватиме сучасні склади для різних температурних режимів і повний набір логістичних послуг. Проєкт передбачає співпрацю з навчальними закладами для підготовки інженерів та енергетиків нового покоління.
Frost HUB Vinnytsia – перший елемент майбутньої національної мережі мультитемпературних логістичних центрів, що забезпечать ефективну логістику для аграрного сектору, ритейлу, виробників та експортерів.
ІП «ВінІндастрі» площею 13 га внесено до Реєстру індустріальних парків у жовтні 2023 року, тоді ж керуючою компанією парку стало ДКП «Вінницький фонд муніципальних інвестицій».
У парку задекларовано чотири резиденти (Firewood – виробник обладнання для випуску паливних брикетів і гранул), «Візарді» – металообробка у будівництві та сільському господарстві, «Смарт лайн» – обладнання для порошкового фарбування металовиробів і фармдистриб’ютор «БаДМ»), а на початку поточного року планувалося подвоєння його площі.
Медична група ADONIS продовжить розвиток напрямку терапії екзосомами на власних розробках біотехнологічної лабораторії у філії в Обухові.
Як повідомляє ADONIS в пресрелізі, цей напрямок в медичній групі включає власну біотехнологічну лабораторію, кріобанк та лінійку безклітинних препаратів Exoprove, виробництво яких налагоджено в біотехнологічної лабораторії у філії в Обухові .
«Власне виробництво дає нам змогу гарантувати стабільну якість і біобезпеку препаратів. Кожна партія проходить багаторівневий контроль і має паспорт продукту. Ми розробляємо безклітинні лікувальні підходи для різних напрямів медицини — від ортопедії до гінекології», — зазначають в біотехнологічній лабораторії.
Екзосоми —найдрібніші позаклітинні наночастинки, які передають регуляторні сигнали між клітинами, активують фізіологічні та репаративні процеси в організмі, наприклад, зокрема сприяють регенерації тканин та зменшують системне та локальне запалення. Вони допомагають клітинам відновлювати свої функції та підтримують гомеостаз організму. Завдяки цим властивостям екзосомальна терапія застосовується при хронічних, аутоімунних і неврологічних захворюваннях, а також у косметології та трихології.
Лінійка EXOPROVE включає кілька безклітинних препаратів із чітко визначеними сферами застосування, зокрема, для дерматології та косметології, відновлення волосся, системної протизапальної терапії, гінекологічній практиці та ДРТ, регенеративній ортопедії.
Усі розробки створюються на базі Банку пуповинної крові, інших тканин і клітин людини медичної групи компаній ADONIS, що забезпечує повний контроль якості безклітинних продуктів на всіх етапах — від тестування донорського матеріалу до випуску і належного зберігання готового продукту.
ADONIS —багатопрофільний медичний центр для дорослих і дітей, заснований у 1997 році. Наразі до медичної групи компаній входять сім сучасних клінік у Києві та області, понад 80 напрямів медицини, власні лабораторії, операційні центри, стаціонари та відділення профільних спеціалістів.
Україна в січні-вересні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вимірі на 39,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 27,219 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за цей період імпорт бокситів у грошовому вимірі зріс на 24,1% – до $3,021 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (81,98% поставок у грошовому вимірі), Китаю (17,16%) та Гайани (0,86%).
Реекспорт бокситів у 2025-му, як і в 2024-му та 2023 роках Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила імпорт бокситів у натуральному вимірі на 77,4% порівняно з 2023 роком – до 35,173 тис. тонн, у грошовому вираженні на 74% – до $4,107 млн. Імпорт здійснювався переважно з Туреччини (78,48% поставок у грошовому вимірі), Китаю (19,48%) та Іспанії (1,9%).
У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%).
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
АТ “Укренергомашини” (Харків) завершило січень-червень поточного року з чистим прибутком у розмірі 0,49 млн грн, тоді як за аналогічний період торік він складав 20,81 млн грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії на її сайті, чистий дохід скоротився незначно – на 3,4%, до 468,85 млн грн.
Підприємство отримало 13,84 млн грн прибутку від операційної діяльності (втричі менше), а валовий прибуток перевищив минулорічний показник на 20,2%, склавши 140,68 млн грн.
Як повідомлялось, у першому кварталі поточного року чистий прибуток “Укренергомашин” збільшився на 35% порівняно з січнем-березнем-2024 – до 0,25 млн грн за зростання чистого доходу на 23,4% – до 225,3 млн грн.
Таким чином, у другому кварталі завод отримав 0,24 млн грн чистого прибутку (у квітні-червні-2024 – 20,62 млн грн), а чистий дохід скоротився на 19,5% – до 243,55 млн грн.
АТ “Укренергомашини”, більш ніж 75,22% акцій якого належить державі, – єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових і атомних електростанцій. Також випускає електродвигуни для залізничного та міського транспорту.
За даними річного звіту компанії, у 2024 році вона збільшила чистий дохід більш ніж вдвічі – майже до 799 млн грн і отримала 0,88 млн грн чистого прибутку порівняно з 0,2 млн грн у 2023 році.
Як повідомлялось, за рішенням акціонерів з 1 до 28 жовтня поточного року “Укренергомашини” виплатить дивіденди за 2024 рік у розмірі 660,66 тис. грн (75% отриманого чистого прибутку) з розрахунку 0,00156 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
Середня кількість працівників в 2024 році становила 2,739 тис. осіб (2023 року – 3,492 тис.).
Правоохоронці в Одесі викрили злочинну групу, яка реалізовувала масштабну шахрайську схему з використанням фіктивних інвестиційних платформ, повідомляє пресслужба Національної поліції України.
“Зловмисники створювали вебсайти неіснуючих компаній, назви яких періодично змінювали з метою конспірації злочинної діяльності, де розміщували неправдиву інформацію щодо нібито підприємницької діяльності у сфері арбітражу рекламного трафіку та криптовалютних активів. Потенційним інвесторам пропонували реєстрацію особистих кабінетів, де вони могли обрати певний інвестиційний план, поповнити рахунок і «отримувати дивіденди». Насправді кошти одразу акумулювалися на підконтрольних криптогаманцях учасників шахрайської схеми. Досягнувши мети, вони припиняли зв’язок із потерпілими”, – зазначено в повідомленні.
За інформацією слідства, організував «бізнес» 28-річний мешканець Одеси, залучивши до його реалізації групу осіб, серед яких фахівець в ІТ-сфері, що створював та адміністрував веб-сайти вигаданих компаній, а також «дзвонарі», які контактували з потенційними жертвами. Учасники працювали як дистанційно, так і зі спеціально обладнаних офісів в Одесі, що функціонували як кол-центри.
Правоохоронці встановили підконтрольний зловмисникам криптогаманець, загальна сума надходжень на який у 2024-2025 роках перевищила 24 млн грн. Для конспірації фігуранти контролювали його з приватного ключа, який не належав до жодного відомого сервісу чи біржі.
«За попередніми даними фактична кількість потерпілих, зокрема іноземців, може перевищувати 1500 осіб, для встановлення яких необхідно провести низку слідчих дій, зокрема в рамках міжнародної взаємодії», – зазначили в поліції.
Для розкриття злочину створено спільну слідчу групу між компетентними органами України та Республіки Казахстан. Із залученням спецпідрозділів НПУ, ГУНП в Одеській області та співробітників департаменту кіберполіції Республіки Казахстан було проведено низку обшуків і вилучено низку доказів протиправної діяльності.
Наразі поліцейські задокументували протиправну діяльність членів угруповання щодо сімох інвесторів з України, Казахстану, Вірменії, Киргизстану та інших країн. Завдані інвесторам збитки становлять $92 тис.
Слідчі затримали вісьмох учасників угруповання, ще одного оголошено в розшук. За наявності достатніх доказів усім фігурантам повідомлено про підозру в заволодінні чужим майном шляхом обману, тобто шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Відповідно до санкції ч. 5 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України, зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
