Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, вже посіяв понад 60% запланованих площ під цукровий буряк і розпочав сівбу соняшнику, повідомила пресслужба агрохолдингу в Facebook.
“Мінімальні запаси вологи у ґрунті через відсутність опадів в осінньо-зимовий період та стрімке весняне потепління змусили оперативно адаптувати агротехнології, щоб максимально ефективно використати сприятливі вікна для сівби”, – пояснили в агрохолдингу.
Згідно повідомлення, “Астарта” розподілила планові посівні площі під стратегічними культурами таким чином: цукровий буряк – 34 тис. га, соя – 55 тис. га (включно 3 тис. га – під насіння), озима пшениця – 46 тис. га (включно 3 тис. га – під насіння), соняшник – 28 тис. га, озимий ріпак – 13 тис. га, кукурудза – 13 тис. га. Площа органічного землеробства становить 2 тис. га. Водночас фактична загальна структура посівних площ “Астарти” буде уточнена за результатами посівної кампанії.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, який здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га та молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизився на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
ПрАТ “Ічнянський молочно-консервний комбінат” (ІЧКК, Чернігівська обл.) у 2024 році отримало 77,23 млн грн чистого збитку проти 57,67 млн чистого прибутку.
Згідно з порядком денним річних загальних зборів акціонерів, призначених на 25 квітня в дистанційному режимі, акціонерам пропонують затвердити результати фінансово-господарської діяльності, дивіденди за підсумками роботи у 2024 році у зв’язку із відсутністю чистого прибутку не нараховувати.
Акціонерам запропонують заслухати і затвердити звіт наглядової ради товариства і зовнішнього аудитора ТОВ “Крестон Україна”, переобрати наглядову раду. Вони також переглянуть положення статуту про наглядову раду. Голову правління товариства зобов`яжуть провести відповідну перереєстрацію відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб і громадських формувань.
Крім того, на загальних зборах буде прийнято рішення про збільшення розміру внеску ТОВ “Провіан” до статутного капіталу товариства до 59 521,00 грн і зменшення розмір внеску фізичних осіб акціонерів до статутного капіталу товариства до 1 473,00 грн. Відповідні зміни голова правління буде зобов`язаний оформити у встановленому законодавством порядку.
Насамкінець акціонери затвердять бюджет ПрАТ “ІМКК” на 2025 рік.
Згідно даних сервісу Opendatabot, ПрАТ “ІМКК” у 2024 році збільшив доход на 2,9% до 842,86 млн, боргові зобов`язання на 10,8% до 528,68 млн грн, активи на 14,2% до 535,55 млн грн.
“Ічнянський молочно-консервний комбінат” входить до групи компаній “Провіант”, яка є дистриб’ютором та експортером згущеного молока, що виробляється комбінатом. ТОВ “Провіант” входить в однойменну групу поряд із іншими компаніями з виробництва та продажу молочної продукції.
Згідно з інформацією в системі розкриття НКЦПФР, акціонерами з великими пакетами акцій ІМКК є ТОВ “Провіант”, якому належить 53,7% акцій, АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Гіперіон Інвест” – 43,92%.
ІМКК, згідно з інформацією на його сайті, займає близько 25% внутрішнього ринку в сегменті продукції, яку він випускає (молоко бутильоване і згущене молоко), і експортує її в 38 країн. Бренди – “Ічня”, MamaMilla і Milada. 2025 року має запустити лінію з виробництва кисломолочного сиру, для будівництва якої залучив 150 млн грн за держпрограмою “Доступні кредити 5-7-9%”.
Заповнюваність готелів Львова за підсумками 2024 року знизилась до 49% проти 52% за аналогічний період 2023 року, повідомила пресслужба проєкту готельної аналітики Hotel Matrix.
“2024 рік для готельного ринку Львова став періодом значних змін: місто поступилося частиною свого статусу ділового туризму на користь Києва. Спад корпоративних та ділових бронювань призвів до зменшення загальної завантаженості, що, попри активні спроби підвищення ADR, не змогло повністю компенсувати цю втрату, що призвело до зниження річного показника RevPAR у порівнянні з 2023 роком”, – повідомили у Hotel Matrix. .
За даними Hotel Matrix, середній тариф (ADR) за зазначений звітний період становив 2785 грн, що на 5,8% більше показника за аналогічний період 2023 року. Водночас RevPAR (виручка на доступний номер на день) знизився на 3,2% – до 1375 грн.
“Попри підвищення середнього тарифу на 5,8%, цього було недостатньо для компенсації зниження заповнюваності. Це свідчить про те, що готелі Львова, хоч і змогли адаптувати свою тарифну політику, не змогли впоратися з повною втратою обсягів клієнтських потоків, що і вплинуло на зниження RevPAR у 2024 році”, – зазначено у дослідженні.
Зазначається, що готелі Львова, щоб компенсувати ці зміни у динаміці потоку клієнтів, повинні переглянути свої готельні стратегії на 2025 рік.
Hotel Matrix – вебпродукт готельної аналітики, над створенням якого працюють фахівці з Польщі та України. Запущений у травні 2020 року. Зараз до Hotel Matrix підключено 200 готелів.
Згідно з указом президента Дональда Трампа, США вводять додаткові мита на товари з низки країн. Розмір тарифів варіюється залежно від торговельних відносин із Вашингтоном. Найбільші обмеження запроваджуються проти Камбоджі, В’єтнаму та Шрі-Ланки.
Країни з найвищими митами
Камбоджа – 49%
В’єтнам – 46%
Шрі-Ланка – 44%
Таїланд – 36%
Китай – 34%
Бангладеш – 34%
Тайвань – 32%
Індонезія – 32%
Швейцарія – 31%
Південна Африка – 30%
Пакистан – 29%
Японія – 24%
Малайзія – 24%
Південна Корея – 25%
Європейський союз – 20%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Велика Британія – 10%
Бразилія – 10%
Сінгапур – 10%
Чилі – 10%
Україна – 10% (базовий тариф без додаткових обмежень)
Мита набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. Крім того, базовий тариф у 10% застосовуватиметься до всіх товарів, що збільшує загальну ставку для країн з уже встановленими митами. Наприклад, китайські товари обкладатимуться 44% (34%+10%), а товари з ЄС – 30% (20%+10%).
Канада і Мексика поки що не підпадають під дію взаємних тарифів.
Причини введення мит
Президент Трамп назвав ці заходи «дзеркальними санкціями», підкресливши, що вони покликані компенсувати нечесні торговельні практики інших країн. За його словами, США не можуть дозволити собі бути «економічною мішенню» і повинні захищати своїх виробників.
За даними Bloomberg, заходи торкнуться світового ринку обсягом 33 трлн доларів. Під удар потрапляють країни від Китаю до Бразилії, а обсяг їхнього експорту в США може скоротитися від 4% до 90%. Середні тарифи можуть зрости на 15%, що спровокує зростання інфляції в США і підвищить ризик рецесії.
Крім того, адміністрація Трампа продовжує посилювати торговельні заходи, раніше введені з 2017 року. Зокрема:
Введено додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю.
Діє глобальний 25% тариф на сталь і алюміній.
Введено 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин (з 3 квітня 2025 року).
Очікувані наслідки
Експерти прогнозують, що за максимального сценарію середні тарифи в США зростуть до 2%, що може призвести до скорочення ВВП на 4% і зростання цін на 2,5% у найближчі два-три роки.
Найбільших втрат зазнають Китай, ЄС та Індія, хоча їхні економіки, ймовірно, витримають цей удар. Країни Південно-Східної Азії, Канада та Мексика відчують значний негативний вплив на свою торгівлю зі США.
В Україні можуть побудувати сучасний тракторний завод, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль за результатами зустрічі з представниками корейської компанії LS Group і співголовою депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Корея Дмитром Припутнем.
«Будівництво тракторного заводу – це не тільки можлива інвестиція, а й стратегічний крок для розвитку українського агросектору. Адже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми втратили понад 8 тис. одиниць техніки та обладнання, з яких понад тисячу одиниць – трактори», – написав він у телеграм-каналі в четвер.
Коваль зазначив, що Міністерство аграрної політики та продовольства постійно працює над оновленням і модернізацією матеріально-технічної бази агросектору.
«Нам цікавий багаторічний досвід і передові технології LS Group у виробництві сільськогосподарської техніки, які вони готові інтегрувати у виробництво в Україні. Корейські інвестори шукають потенційних партнерів для реалізації проєкту. Тому Мінагрополітики допомагає налаштувати таку співпрацю у форматі спільного українсько-корейського підприємства», – наголосив міністр.
За його інформацією, з менеджментом LS Group обговорювали також можливість реалізації біоенергетичних проєктів в Україні, зокрема з виробництва біоетанолу, а також перспективу створення технологічного центру, де вироблятимуть двигуни для с/г техніки та інше обладнання.
Очікується, що будівництво тракторного заводу посилить промислову базу, створить нові робочі місця та зміцнить позиції України як виробника високоякісної агротехніки. Це дасть змогу Україні наростити власне виробництво сільгосптехніки, що є одним із пріоритетів Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року, йдеться в повідомленні.
LS Group – один із лідерів південнокорейської промисловості. Її модельний ряд – трактори потужністю від 30 до 150 кінських сил.
Влада Китаю і Євросоюзу домовилися відновити переговори про мита на електромобілі, заявило китайське міністерство торгівлі під час прес-конференції. Переговори відновляться в максимально короткі терміни з метою створення сприятливих умов для інвестицій і співпраці китайських і європейських компаній, зазначило відомство.
Президент США Дональд Трамп напередодні оголосив про введення додаткових 34-відсоткових мит на товари з Китаю і 20%-вих мит на поставки з ЄС. Раніше він також ввів 25%-ві мита на весь імпорт автомобілів. Зі свого боку, Євросоюз торік запровадив підвищені мита на китайські електромобілі, зокрема 17% для BYD, 18,8% для Geely і 35,3% для SAIC.
У січні ці три компанії звернулися до Суду Європейського союзу з тим, щоб оскаржити нові мита. У листопаді минулого року Пекін і Брюссель обговорювали можливість заміни мит для Китаю на зобов’язання продавати електромобілі за мінімальною ціною.
