Проросійського кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску (Călin Georgescu) затримали в середу.
«Келін Джорджеску збирався подати свою нову кандидатуру на пост президента. Приблизно 30 хвилин тому система зупинила його на дорозі і забрала на слухання в прокуратуру! Де демократія, де партнери, які повинні захищати демократію?» – ідеться в повідомленні його комунікаційної команди, опублікованому на особистій сторінці Джорджеску у Facebook у середу.
Раніше того ж дня він повідомив про масові обшуки у його прихильників, назвавши чинну владу «комуністично-більшовицькою системою», а також закликав усіх зібратися на акцію протесту на площі Перемоги в Бухаресті в суботу, 1 березня.
Як повідомлялося, Джорджеску вийшов у лідери першого туру виборів, що відбулися в країні 24 листопада, його підтримали 22,94% виборців. Друге місце з 19,18% голосів виборців посіла лідерка ліберал-прогресистської партії «Союз порятунку Румунії» Олена Ласконі. Однак один із кандидатів у президенти Крістіан Тергес, якого підтримує Румунська національно-консервативна партія, заявив про фальсифікації на виборах. Конституційний суд Румунії одноголосно ухвалив рішення перерахувати всі дійсні та недійсні бюлетені, а 6 грудня одноголосно ухвалив рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів за два дні до другого. Скасування виборів відбулося на тлі розсекречення інформації від спецслужб, що свідчить про втручання РФ у вибори.
Пізніше правляча коаліція в Румунії визначилася з датою нових президентських виборів, вони відбудуться 4 травня і 18 травня.
Джорджеску називав Україну «вигаданою державою», а також заявляв, що її території розділять сусідні країни. За його словами, у разі обрання він не допустить продовження експорту українського зерна через Румунію і подальшої військової допомоги Києву. Він також заявляв, що Бухарест не зобов’язаний дотримуватися зобов’язань НАТО щодо витрат на оборону, і піддав сумніву ефективність використання коштів ЄС, які сприяли економічному зростанню і розвитку інфраструктури в Румунії. Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club і Active Group випустили відеоаналіз найважливіших виборів у світі в 2025 році, докладніше у відеоогляді – https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=-rc6YHH7EA1pnr7w
Представники материнської компанії найбільшого українського мобільного оператора «Київстар» – VEON, які побували в Україні, підтвердили намір інвестувати в країну $1 млрд у 2023-2027 рр., а також провести опосередкований лістинг «Київстару» на фондовій біржі Nasdaq (США).
«Голова правління і засновник компанії Огі Фабела та СЕО VEON Каан Терзіоглу зустрілися з командою «Київстару», щоб вшанувати третю річницю війни і підтвердити зобов’язання компанії інвестувати у відновлення і реконструкцію України… Делегація наголосила на важливості негайних інвестицій у відновлення країни та наголосила на планах інвестувати в Україну $1 млрд протягом 2023-2027 рр.», – повідомила пресслужба “Київстару”. », – повідомила прес-служба «Київстар» у середу.
За її даними, представники топ-менеджменту VEON разом із CEO «Київстар» Олександром Комаровим узяли участь у спеціальній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), що відбулася в Києві 24 лютого. Під час зустрічей з представниками уряду, зокрема з віцепрем’єр-міністром з питань інновацій, освіти, науки і технологій – міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим, віцепрем’єр-міністром – міністром національної єдності Олексієм Чернишовим, було проінформовано про роботу з підтримки критично важливої для країни галузі зв’язку та цифрових послуг. Сторони обговорили прогрес опосередкованого лістингу «Київстар» на біржі Nasdaq Stock Market LLC.
Як повідомив Федоров за підсумками зустрічі, що з Фабелою, Терзіоглу і Комаровим обговорювали можливі спільні проєкти АІ та впровадження інноваційних рішень у сфері мобільного зв’язку.
«Зустрівся з топменеджментом VEON і СЕО «Київстар»… В умовах війни компанія займає проактивну позицію і робить усе можливе, щоб українці завжди залишалися на зв’язку. Наша команда зараз активно працює над розвитком штучного інтелекту в Україні. На зустрічі з Оггі Фабелою, співзасновником і головою правління VEON, CEO VEON Кааном Терзіоглу та СЕО «Київстар» Олександром Комаровим зосередились на можливих спільних проєктах зі штучним інтелектом та впровадженні інноваційних рішень у сфері мобільного зв’язку», – написав він у фейсбук.
Крім того, міністр повідомив про запуск «Київстаром» нових великих проєктів, зокрема, щоб забезпечити зв’язком основні автомагістралі країни.
«VEON глибоко віддана майбутньому України і тій важливій ролі, яку приватний сектор і міжнародні інвестиції мають відігравати у відновленні країни. Для нас велика честь бути в Україні в цей історично важливий час і обговорювати наші інвестиційні плани, які сприятимуть розвитку майбутнього України», – цитує прес-служба VEON Фабелу за підсумками візиту в Україну.
Він наголосив, що VEON разом із «Київстаром» продовжить підтримувати Україну, інвестуючи в її цифрову інфраструктуру, розширюючи інвестиційні можливості для української економіки та впроваджуючи інноваційні технології, що змінюють правила гри. Зокрема, продовжить розвивати послугу супутникового зв’язку Direct to Cell від Starlink.
VEON, зі штаб-квартирою в Дубаї, надає цифрові послуги майже 160 млн клієнтів, працюючи в шести країнах, де проживає понад 7% населення світу. Акції VEON розміщені на біржі Nasdaq.
Зміна споживчих цін у 2023-2024 р., %
Джерело: Open4Business.com.ua
Загальний експорт з України зернових і олійних культур за липень-січень 2024/25 маркетингового року (МР) липень 2024-го – червень 2025-го) оцінюється в $11 млрд, що на 13,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли він становив проти $9,7 млрд, повідомила Українська зернова асоціація (УЗА) в Facebook.
Згідно з повідомленням, в групі зернових культур лідирує експорт кукурудзи, який в липні-січні 2024/25 МР оцінюється у $2,412 млрд проти $2,098 млрд за такий самий період попереднього МР, пшениці – $2,084 млрд ($1,488 млрд), ячменю – $350 млн ($212млн).
При цьому в сегменті олійних культуру збільшились відвантаження соєвих бобів та насіння ріпаку – відповідно до $909 млн ($718 млн) та $1,452 млрд ($1,145 млрд), тоді як експорт насіння соняшнику скоротився до $22 млн ($57 млн).
Україна у поточному сезоні за вказаний період скоротила експорт соняшникової олії – до $2,701 млрд ($2,777 млрд) та шротів – до $682 млн ($774 млн). Відвантаження інших рослинних олій зменшилися – до $393 млн ($438 млн).
Загальна пропозиція офісних площ у Києві збільшилася у 2024 році на 34 тис. кв. м, або на 4% – до 2,26 млн кв. м, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у пресслужбі CBRE Ukraine. Згідно з останнім дослідженням ринку офісної нерухомості Києва від CBRE Ukraine, у 2024 році було введено в експлуатацію бізнес-центри Tw12ve (16 тис. кв. м), Heritage (13,3 тис. кв. м) і Stoic (4 5 тис. кв. м).
Темпи введення нових офісних площ минулого року стали найнижчими з 2017 року. Серед ключових чинників, що обмежують девелоперську активність, у CBRE Ukraine виокремили ризики безпеки та невизначеність, зростання вартості будівництва, обмежений доступ до фінансування та дефіцит кваліфікованої робочої сили.
При цьому активність орендного ринку підвищилася: обсяг річного валового поглинання склав близько 129 тис кв.м (+42% р/р).
«Примітно, що обсяг поглинання у 2024 році відповідає рівню 2020 року і залишається лише на 4% нижчим за показник 2021 року, відображаючи майже повернення до довоєнних ринкових умов», – зазначила старша директорка департаменту офісної нерухомості та роботи з орендарями CBRE Ukraine Ганна Сильвестрова.
У структурі валового поглинання переважали невеликі угоди площею 200-500 кв. м, тоді як великі транзакції понад 4-5 тис. кв. м були поодинокими, хоча кілька значних угод підтримали ринок. У структурі за сферами бізнесу домінували компанії ІТ і телекомунікацій з часткою 25% (-26% р/р), за ними – публічний сектор (державні або неприбуткові організації) з часткою 15% (-8% р/р).
Переїзди продовжували лідирувати за типом угоди з 38% (-20 п. п. р/р), зросли до 25% (+15 п. п. р/р) угоди з виходу на ринок.
«Якщо в довоєнний період переїзди здебільшого були зумовлені закінченнями терміну дії договорів оренди або розширенням/скороченням штату, то нинішні ринкові умови призвели до структурних зрушень, що дало можливість компаніям, які раніше не були користувачами професійних офісних приміщеннях, переїхати до об’єктів А і В класу. Ця тенденція привернула нових орендарів у райони, де раніше переважали великі корпоративні компанії, підкреслюючи цим зростаючу доступність якісних офісних приміщень», – говорить Сильвестрова.
Середня вакантність на ринку офісної нерухомості знизилася на 2,7 п.п. з початку року до 22% р/р. Це стало першим значним річним приростом заповненості, починаючи з довоєнного 2021 року (коли вакантність була на рівні 14,1%).
Основна частина вакантних приміщень була зосереджена в нових об’єктах, деякі з яких майже повністю вакантні, а також у менш якісних будівлях, зазвичай розташованих за межами ЦДР. Показово, що вакантність у класі В значно знизилася до 22,1% (-5 п. п. від початку року), здебільшого завдяки переїзду орендарів із непрофесійних об’єктів. Водночас вакантність в офісних приміщеннях класу А на кінець року залишалася стабільною на рівні 22,7%.
Ефективна прайм ставка залишилася стабільною на рівні $19/кв.м/міс. Запитувані орендні ставки в об’єктах класу A і B коливалися в межах $16-22/кв.м/міс і $8-15/кв.м/міс відповідно.
Розрив між декларованими та ефективними ставками в найкращих об’єктах продовжує знижуватися, що свідчить про те, що орендодавці перейшли на більш реалістичний підхід до ціноутворення. Ринок переважно повернувся до стандартних 3-5-річних договорів оренди з більш гнучкими умовами, включаючи опції дострокового виходу з договору. Однак у деяких випадках все ще існує практика фіксації вигідних орендних умов до закінчення воєнного стану або на взаємно узгоджений сторонами термін.
«Ми очікуємо, що орендна активність має зберегти позитивну динаміку у 2025 році, сприяючи подальшому зростанню заповнюваності офісів. Орендарі й надалі орієнтуватимуться на якісні офісні будівлі з обладнаними укриттями для безпечної роботи в затребуваних локаціях, тоді як об’єкти, які не відповідатимуть цим вимогам, і надалі стикатимуться з проблемами заповнюваності», – каже Сильвестрова.
За її словами, за відсутності значних безпекових або економічних потрясінь ринок готовий до поступового, але стійкого відновлення, особливо з урахуванням широко очікуваного завершення воєнних дій у 2025 році.
CBRE зі штаб-квартирою в Далласі (США) є найбільшою у світі консалтинговою та інвестиційною компанією у сфері комерційної нерухомості, дохід якої 2024 року становив $35,8 млрд. Акції компанії CBRE Group Inc. торгуються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Український офіс CBRE відкрито в січні 2008 року і він є частиною афілійованої мережі компанії. У 2023 український офіс розширив свою присутність у Молдові під брендом CBRE Moldova.
Група компаній DIM і власник бізнес-центру «Парус» і готелю «Україна» Максим Криппа фіналізували угоду про партнерство та співпрацю, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» пресслужба девелопера.
Зазначається, що український підприємець Криппа продовжує розширювати інвестиційний портфель у нерухомості, який цього разу поповниться житловими об’єктами. Після придбання найбільшого київського бізнес-центру «Парус» 2023 року і приватизації історичного готелю «Україна» 2024-го Криппа оголосив про інвестування в групу компаній DIM – лідера житлового девелопменту в столичному регіоні.
«Я ухвалив рішення інвестувати в проєкти компанії DIM не тільки через їхній значний інвестиційний потенціал, а й через наше спільне ставлення до ведення бізнесу під час війни: вони не бояться будувати, я – інвестувати», – повідомив Криппа.
Участь Кріппи забезпечить завершення будівництва поточних об’єктів забудовника і початок роботи над новими масштабними проєктами.
«Участь девелоперської групи компаній Максима Криппи дасть нам змогу не залежати від обсягів продажів, тримати темпи будівництва і забезпечити нашим інвесторам своєчасне завершення будівництва об’єктів у запланований термін. Крім того, ми зможемо сміливо почати роботу над новими проєктами», – зазначив засновник і керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський, чиї слова наводяться у пресрелізі.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. Введено в експлуатацію 3670 квартир, побудовано понад 356 тис кв.м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають 6 проєктів загальною площею понад 346 тис кв. м.
