Ставлення українців до Великої Британії залишається одним із найпозитивніших серед усіх країн, охоплених соціологічним опитуванням, проведеним у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club. Частка позитивних оцінок становить 74,6%, що лише незначно нижче за показник серпня 2025 року (75,3%). Водночас частка негативних оцінок дещо зросла — з 5,0% до 5,8%.
У структурі відповідей домінують позитивні оцінки: 40,3% респондентів висловили «повністю позитивне» ставлення, ще 34,3% — «здебільшого позитивне». Такий розподіл свідчить про високий рівень довіри та чітко сформоване позитивне сприйняття країни серед українців.
Частка нейтральних оцінок становить 18,2%, що є відносно невисоким показником і підтверджує, що більшість респондентів мають визначене ставлення до Великої Британії. Негативні оцінки залишаються обмеженими: 3,3% обрали варіант «здебільшого негативне», 2,6% — «повністю негативне». Ще 1,4% опитаних не змогли відповісти.
Порівняння з попереднім періодом показує, що загальний рівень позитивного сприйняття Великої Британії залишається стабільно високим, хоча спостерігається незначне зростання критичних оцінок. Водночас ці зміни не мають системного характеру і не впливають на загальну картину, в якій Велика Британія зберігає позиції серед найбільш позитивно сприйнятих партнерів України.
Характерною особливістю ставлення до цієї країни є висока частка «повністю позитивних» оцінок, що свідчить про емоційно сильне сприйняття. Це означає, що образ Великої Британії в українському суспільстві формується не лише на раціональному рівні, але й має значну ціннісну та символічну складову.
«Ставлення до Великої Британії демонструє, що українці досить чітко розрізняють роль різних країн у міжнародному контексті. Там, де є послідовна позиція і зрозумілі сигнали підтримки, формується стійкий позитивний образ. Навіть невеликі коливання показників не змінюють загального рівня довіри до таких партнерів», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування свідчать, що Велика Британія зберігає один із найвищих рівнів позитивного сприйняття серед українців. Незначні зміни в динаміці не впливають на загальну тенденцію: країна залишається стабільним і позитивно оціненим партнером у громадській думці України.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Велика Британія посідає 17-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $2,08 млрд. Водночас імпорт британських товарів перевищує український експорт, через що сальдо двосторонньої торгівлі є від’ємним і становить понад $785 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2026 році має погасити за облігаціями-2026 зі ставкою 8,5% рінчих $428 млн і за іншими зобов’язаннями $42 млн, загалом $470 млн.
Згідно з презентацією на основі річного звіту Metinvest B.V., компанія у 2027 році має сплатити за облігаціями-2027 під 7,65% річних $332 млн і за іншими зобов’язаннями ще $19 млн, загалом $351 млн.
У 2028 році група має сплачувати лише за іншими зобов’язаннями $18 млн, а у 2029 році – $500 млн за облігаціями-2029 під 7,75% річних та ще $50 млн за іншими зобов’язаннями, загалом $550 млн.
При цьому зазначається, що заплановані платежі включають лише основну суму боргу (без нарахованих відсотків, комісій та дисконтів) станом на 31 грудня 2025 року. В свою чергу лінії торгового фінансування переважно є револьверними, тому виключені з цього профілю погашення.
Загальний борг компанії за станом на 31 грудня 2025р зменшився на 15% у порівнянні з 2024 роком – до $1,441 млрд з $1,705 млрд. Чистий борг на кінець 2025 року становив $1,065 млрд, на кінець 2024 року – $1,048 млрд.
У презентації нагадується, що у 2025 році група, зокрема, повністю погасила свої старші облігації на суму EUR300 млн у першому півріччі. З початку 2022 року погасила загальну суму боргу на суму $801 млн.
У липні 2025 року група забезпечила 11,5-річну кредитну лінію для покупців на суму EUR23,6 млн для Північного ГЗК для фінансування придбання обладнання для проекту згущення відходів збагачення. Лінію покриває Finnvera, фінське експортне кредитне агентство.
Як повідомлялось, протягом останнього місяця “Метінвест” вивчив варіанти рефінансування та відновив переговори з найбільшими власниками облігацій з метою продовження терміну погашення частини непогашених старших облігацій зі строком погашення у квітні 2026 року. Зрештою, група має намір повністю погасити облігації, але продовжуватиме шукати можливості доступу до боргових ринків у майбутньому.
Metinvest у 2025 році скоротив EBITDA на 24,2% у порівнянні з попереднім роком – до $$765 млн з $1,009 млрд. Компанія завершила 2025 рік з чистим збитком $191 млн, тоді як у 2024 році він був $1,152 млрд. При цьому прибуток до оподаткування становив $77 млн, тоді як компанія отримала збиток до оподаткування за 2024 рік у розмірі $1,138 млрд. Виручка за минулий рік зменшилась на 6%, до $7,242 млрд. Компанія за звітний період отримала операційний прибуток в розмірі $319 млн, тоді як у 2024 році був операційний збиток $858 млн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі констатував “дисциплінований та відповідальний підхід до управління боргом”.
“Між 2022 та 2025 роками ми скоротили загальний борг приблизно на $800 млн, до $1,441 млн станом на 31 грудня 2025 року. Це значне досягнення, враховуючи надзвичайні обставини, в яких ми працювали”, – підкреслив СЕО.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
За даними Fixygen, ПрАТ «Аптечна мережа “Фармація”» проведе загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Основні питання порядку денного — затвердження результатів діяльності за минулий рік, фінансової звітності та рішення щодо подальшого управління компанією.
Компанія працює у фармацевтичній роздрібній торгівлі. За даними Opendatabot, контроль над мережею зосереджений у приватних українських акціонерів, пов’язаних з аптечним та фармацевтичним бізнесом.
Ставлення українців до Литви залишається одним із найстабільніших і найпозитивніших серед усіх країн, охоплених соціологічним опитуванням, проведеним у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club. Частка позитивних оцінок зросла до 75,1% порівняно з 71,7% у серпні 2025 року, що свідчить про подальше зміцнення позитивного іміджу цієї країни в українському суспільстві. Водночас рівень негативного ставлення залишився незмінним — 3,3%.
У структурі відповідей домінує «повністю позитивне» ставлення — 44,1% респондентів обрали саме цей варіант. Ще 31,0% визначили своє ставлення як «здебільшого позитивне». Таким чином, Литва входить до числа країн із найвищою часткою безумовної підтримки серед українців.
Нейтральну позицію займає 21,0% опитаних, що є відносно невисоким показником порівняно з багатьма іншими країнами. Це свідчить про достатньо чітке й сформоване ставлення українців до Литви. Негативні оцінки залишаються мінімальними: 2,3% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а лише 0,9% — «повністю негативне». Ще 0,7% не змогли визначитися з відповіддю.
Динаміка змін між серпнем 2025 року та березнем 2026 року демонструє не просто стабільність, а поступове посилення позитивного сприйняття. Зростання позитивних оцінок відбувається без збільшення негативу, що є доволі рідкісним явищем у соціологічних дослідженнях і вказує на системний характер підтримки.
Особливістю ставлення до Литви є також висока частка «повністю позитивних» оцінок, що означає не лише загальну симпатію, а й емоційно сильне сприйняття цієї країни як близького партнера. Така структура відповідей характерна для держав, які українці асоціюють із послідовною політичною підтримкою, солідарністю та активною участю у міжнародних процесах, пов’язаних з Україною.
«Ставлення до Литви є прикладом того, як формується стійкий позитивний образ держави в суспільній свідомості. Там, де є послідовна підтримка, зрозуміла позиція і відчутна присутність у важливих для України питаннях, громадська думка реагує відповідно. У випадку Литви ми бачимо не ситуативну симпатію, а довгострокову довіру», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування свідчать, що Литва залишається одним із найбільш позитивно сприйнятих партнерів України. Збереження та навіть посилення цього рівня довіри вказує на стабільність відносин і високий рівень суспільної підтримки, який не залежить від короткострокових факторів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Литва посідає 16-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником $2,17 млрд. При цьому імпорт із Литви перевищує експорт українських товарів, що формує від’ємне сальдо на рівні понад $752 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ЛИТВА, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Імпорт товарів до України за січень-березень 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року – з $18,5 млрд з $23,4 млрд, тоді як експортовано на $10,1 млрд проти $9,9 млрд рік тому, свідчать дані, оприлюднені Державною митною службою України (ДМС).
“При цьому оподаткований імпорт склав $16,2 млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-березні 2026 року склало $0,54/кг”, – йдеться в публікації відомства в телеграм-каналі в понеділок.
Згідно з оприлюдненими даними, найбільше імпортували товарів до України з Китаю (на $6,3 млрд), Польщі ($2,2 млрд), Туреччини ($1,6 млрд).
Експортували з України найбільше до Польщі (на $1,1 млрд), Туреччини ($840 млн), Німеччини ($659 млн).
В загальних обсягах ввезених у січні-березні 2026 року товарів 71% склали машини, устаткування та транспорт – $9,5 млрд (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 53,9 млрд грн, або 26% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $3,8 млрд (сплачено 77,3 млрд грн, або 37% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $3,4 млн (при митному оформленні сплачено 28,2 млрд грн, чи 13% надходжень митних платежів).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продтовари – $6,3 млрд, метали та вироби з них – $929 млн, машини, устаткування та транспорт – $848 млн.
В ДМС додали, що у січні-березні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 509,5 млн грн.
Вихід українського пшеничного борошна на ринок Китаю є стратегічно важливим кроком, однак розраховувати на негайний початок масових відвантажень не варто, повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
“Відкриття ринку на міждержавному рівні означає появу правової та технічної основи, але це не сигнал до негайного старту експорту. Швидких комерційних поставок поки що не буде. Підписання протоколу – лише перший крок, який визначає вимоги до виробництва та контролю, формуючи умови для роботи в майбутньому», – навела його слова прес-служба асоціації у Facebook.
Однією з найжорсткіших вимог Пекіна залишається повна простежуваність продукції. Йдеться про контроль усього ланцюжка: від конкретного поля, де виростили пшеницю, до кінцевої партії борошна.
На переконання керівника об’єднання, побудова такої системи контролю – це системна робота, яку неможливо завершити за кілька тижнів. Окрім технічних бар’єрів, на заваді експортерам стоять складна логістика та економіка.
Як зазначив Рибчинський, ринок КНР залишається специфічним через високі ввізні мита та ПДВ. Ситуацію ускладнюють ризики безпеки для української портової інфраструктури, що здорожує морські перевезення та робить формування великих партій товару складним завданням.
У союзі «Борошномели України» впевнені: сам факт узгодження протоколу є знаком якості для вітчизняної системи контролю. Це підтверджує відповідність борошна стандартам одного з найвимогливіших ринків світу, що в перспективі дасть можливість диверсифікувати збут продукції з високою доданою вартістю.
