Влада Грузії проводить масштабну реформу міграційного законодавства, що передбачає посилення контролю за законністю перебування іноземців, створення бази даних порушників і введення обов’язкових дозволів на роботу (work permit) з 1 березня 2026 року.
З 1 жовтня 2025 року профільне міністерство веде спеціальний реєстр іноземців, які перебувають або раніше перебували в країні нелегально. Державні органи отримали право запитувати розширені біометричні дані (включно з відбитками пальців і долонь), а також проводити перевірки в приватних приміщеннях – житлових будинках і на робочих місцях, якщо є підозра на порушення режиму перебування.
Скарги на відмову у видачі посвідки на тимчасове проживання або на рішення про депортацію не будуть автоматично призупиняти виконання таких рішень. Нові процедури моніторингу поширюються на основні категорії посвідок на тимчасове проживання – по роботі, бізнесу, навчанню і володінню нерухомістю.
Для IT-фахівців запроваджується окремий тип посвідки на тимчасове проживання: претендент має мати щонайменше два роки документально підтвердженого профільного досвіду та річний дохід, не нижчий за 25 тис. дол. США. Така посвідка видається на три роки з можливістю продовження до 12 років.
З 1 березня 2026 року для здійснення трудової діяльності іноземцям у загальному випадку знадобиться чинний дозвіл на роботу. Експерти рекомендують іноземним громадянам і роботодавцям заздалегідь готувати пакет документів – трудові договори, підтвердження доходів, довідки про несудимість, – а також суворо дотримуватися умов уже виданих посвідок на проживання, оскільки порушення можуть призвести до додаткових перевірок, штрафів, депортації та відмов у продовженні статусу.
За даними Національного статистичного управління Грузії (Geostat), 2024 року іноземці становили близько 6,6% населення країни, тобто близько 250 тис. осіб, тоді як 2014 року їх було лише близько 22 тис. (0,6% населення). Дослідження ISET-PI та інших аналітичних центрів свідчить, що у 2015-2024 роках найбільший чистий імміграційний приплив припав на громадян Росії (приблизно 97 тис. осіб), України (приблизно 27 тис.) та Азербайджану (приблизно 14 тис.), помітні групи становлять також вихідці з Туреччини, Індії та Білорусі.
Аналітики зазначають, що подальше посилення міграційного режиму може призвести до часткового відтоку релокантів і членів їхніх сімей до інших юрисдикцій із більш передбачуваними правилами – насамперед до держав ЄС з активними програмами для IT і стартапів (Португалія, Іспанія, Німеччина, Чехія), а також до вже популярних напрямків для вихідців із Росії, України та Білорусі: Сербії, Чорногорії, Вірменії, Казахстану, ОАЕ. Під час вибору країни релокації ключовими факторами, за оцінками консультантів, стають прозорість процедур ВНП і work permit, доступність житла і стабільність політичного курсу.
Інвестиції в розвиток транспортної та логістичної інфраструктури Грузії за 2026-2031 роки становитимуть $7 млрд, заявила міністр економіки країни Маріам Кврівішвілі, виступаючи в Ташкенті на другому форумі інвесторів у Транскаспійський транспортний коридор.
“Для повної реалізації транспортного і логістичного потенціалу Центральної Азії, Каспійського регіону, Південного Кавказу і Чорного моря скоординоване фінансування має вирішальне значення. У зв’язку з цим Грузія взяла на себе зобов’язання інвестувати $7 млрд у ключову транспортну та логістичну інфраструктуру до 2032 року”, – сказала Кврівішвілі, яку цитує пресслужба Мінекономіки.
За її словами, для реалізації цих планів, крім постійної участі міжнародних фінансових інститутів, знадобиться активніша участь приватного сектора.
Міністр повідомила, що пріоритетами у сфері транспорту і логістики Грузії у 2026 році стануть повне оновлення залізничного рухомого складу та вантажного парку, завершення будівництва залізниці Баку-Тбілісі-Карс (БТК), а також впровадження єдиних цифрових послуг як для державного, так і для приватного сектору з метою скорочення часу транзиту країною на 30%.
Вона також анонсувала підписання в грудні цього року угоди про міжнародний транспортний маршрут Каспійське море – Чорне море між Туркменією, Азербайджаном, Грузією і Румунією. «Ця ініціатива дасть змогу створити новий мультимодальний маршрут із Каспійського регіону до Європейського союзу, підвищити транспортну зв’язаність, диверсифікувати маршрути доступу та зміцнити стійкість», – зазначила міністр.
Крім того, Кврівішвілі знову підтвердила плани з будівництва в Анаклії глибоководного порту. «Після запуску порт Анаклія на першому етапі до 2029 року зможе обробляти до 600 тис. TEU, а на другому етапі до 2035 року – щонайменше 1 млн TEU, що дасть змогу Грузії стати основним хабом для центральноазіатських вантажів у чорноморському регіоні», – сказала міністр.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), виставило на аукціон земельні ділянки гірськолижних курортів у Закарпатській області та нижню станцію з канатно-крісельною дорогою і верхню станцію гірськолижного підйомника за згодою власників на загальну суму понад 347 млн грн.
Згідно з оголошенням на платформі «Prozorro.Продажі», в один з лотів увійшли 115 земельних ділянок загальною площею близько 98 га в Хустському районі (Пилипецька ОТГ), 93 земельні ділянки загальною площею понад 98 га у Свалявському (Березниківська СР) та Хуському (Пилипецька ОТГ) районах Закарпатської області, а також нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного підйомника.
Стартова ціна лота – 150,4 млн грн.
До іншого лоту увійшли 145 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Девелопмент», 56 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Інвест», 42 земельні ділянки, що належать ТОВ «Боржава Ленд», і дві земельні ділянки, що належать ТОВ «Думка». Землі розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 176,5 млн грн.
До складу третього лота увійшла 41 земельна ділянка у власності ТОВ «Таурус Інвест», також розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 20,9 млн грн.
Відзначається, що згоду на реалізацію арештованого майна надали власники активів ТОВ «Боржава Девелопмент», ТОВ «Таурус Проперті», ТОВ «Таурус Ленд», ТОВ «Таурус Інвест», ТОВ “Думка”, ТОВ «Боржава Ленд», ТОВ «Боржава Інвест» .
Аукціони за англійською моделлю призначені на 2 грудня.
За даними Opendatabot, кінцевим бенефіціаром зазначених компаній виступає громадянин Австрії Гернот Ляйтнер – представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор.
Як повідомлялося, інвесторів будівництва гірськолижного курорту «Боржава» держава почала шукати ще в 2013 році для реалізації проєкту «Олімпійська надія-2022: створення спортивно-туристичної інфраструктури». Втім, низка проектів, серед яких і «Олімпійська надія-2022», не були реалізовані через розкрадання коштів посадовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами і ДП «Державна інвестиційна компанія», як було виявлено детективами Національного антикорупційного бюро України.
Пізніше, у 2020 році, Ляйтнер представив проект курорту. Старт будівництва планувався у 2021 році.
АКТИВ, АУКЦІОН, Боржава, гірськолижний курорт, КАРПАТИ, Пилипець
Національна академія національної гвардії України 24 листопада оголосила про намір укласти з СК «Універсальна» договір на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 433,9 тис. грн., цінова пропозиція СК «Універсальна» становила 265,4 тис. грн.
У тендері також беруть участь страхові компанії «Гардіан» – 269,4 тис. грн, «Арсенал Страхування» -318,7 тис. грн, “Країна” – 344,4 тис. грн, «Оранта» – 386,2 тис. грн.
Основним акціонером СК «Універсальна» є Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.
“Укрзалізниця” (УЗ) до нового графіку на 2025–2026 роки, який запрацює з 14 грудня, додала 8 нових міжнародних сполучень та 3 внутрішніх.
“У новому графіку планується збільшити пропозицію місць у пікові періоди на 20% та в цілому за рік запропонувати +2 млн місць”, – йдеться у пресрелізі компанії у четвер, згідно з яким за неповні 11 місяців цього року компанія перевезла понад 25 млн пасажирів – майже на пів мільйона більше ніж торік.
Зазначається, що у липні-серпні “УЗ” протестувала модель додаткових перевезень за рахунок використання денних обігових поїздів у перервах між їхніми “основними” рейсами, що у пікові дні дало понад 7 тис. додаткових місць на добу. Це й лягло в основу планування на 2026 рік.
“Оскільки наш парк рухомого складу залишається обмеженим, то задля перевезення ще більшої кількості пасажирів ми зобов’язані стати значно ефективнішими. Тому розклад руху 2026 у своєму фундаменті має саме підвищення ефективності: нові обігові рейси, якісні прискорення, більше детально продуманих стиковок”, – прокоментував зміни голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський.
У внутрішньому сполученні додаються три поїзди: №47/48 (Краматорськ) Барвінкове-Чоп, №33/34 Кривий Ріг – Івано-Франківськ та оновлений маршрут поїзда №113/114 Харків-Ужгород.
“Історичний “бахмутський” рейс, який є безальтернативним поїздом соціального значення для Полісся та Волині, отримує подовження до Закарпаття. Цей рейс слід розглядати насамперед як можливість для мешканців Житомира, Олевська, Сарн, Рафалівки та інших міст на маршруті подорожувати до гір (Славсько) та Закарпаття (Ужгород), водночас зберігаючи надійне сполучення з Сумщиною та Харківщиною”, – прокоментувала останній “УЗ”.
Також заявлено, що на постійній основі курсуватиме регіональний поїзд Львів-Ворохта, який виконує сучасний дизель-поїзд ДПКр-3, а між Львовом та Києвом поїзди курсуватимуть тактовим рухом – щогодини.
“Це означає, що на найпопулярнішому напрямку Київ- Львів-Київ поїзди курсуватимуть за стабільним і повторюваним розкладом – щогодини. Переважна більшість поїздів будуть курсувати цілорічно, із кількома винятками для “позапікового” періоду”, – пояснила компанія.
Щодо міжнародних рейсів, то у новому розкладі представлено нічний поїзд №7/346- 347/8 Ужгород-Відень у складі спальних вагонів європейських залізниць, а також поїзди №36/35, 32/37 Будапешт-Ньїредьгаза-Берегове, які прямуватимуть до України через станцію “Феріхедь” (Будапештський міжнародний аеропорт) і “Чоп” також європейською колією.
Ба більше, додатковий регіональний поїзд №644/647 Ужгород-Захонь (через Чоп) надасть змогу у Захоні пересісти на будь-який з регулярних поїздів угорської залізниці у напрямку Будапешта.
Продаж квитків за новим розкладом на дати після 14 грудня вже відкрито у застосунку та на сайті “Укрзалізниці”.
Як повідомляє Сербський Економіст, українська авіакомпанія SkyUp Airlines, що працює з Кишинева під брендом партнерського перевізника Vision Air, відкриє в літньому сезоні 2026 року прямі сезонні рейси за маршрутом Кишинів–Тіват (Чорногорія). Про це йдеться в повідомленні авіакомпанії.
Згідно з опублікованим розкладом, польоти стартують 9 червня 2026 року і будуть виконуватися тричі на тиждень – по вівторках, четвергах і неділях – до 20 вересня 2026 року на літаках Boeing 737-700.
Як зазначає профільний портал Ex-Yu Aviation, на лінії Кишинів–Тиват SkyUp буде безпосередньо конкурувати з молдавським перевізником FlyOne, який також планує три рейси на тиждень на цьому напрямку в літній сезон.
«Попит на поїздки на Балкани зростає з кожним роком, оскільки регіон поєднує комфортні ціни, море, природу і різноманітний відпочинок. Запуск рейсів до Тівата і Тирани дає нашим пасажирам більше можливостей для літніх подорожей у сезоні 2026 року. Ми продовжуємо розвивати маршрутну мережу зі зручної відправної точки – Кишинева – і пропонувати якісний сервіс за справедливою ціною», – заявила директор з регулярних перевезень SkyUp Дар’я Алексєєнко.
У день старту продажів квитки на новий маршрут пропонувалися за промотарифом від 17 євро в одну сторону, підкреслюють у SkyUp.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1834
