На українському ринку поточного тижня продовжувалось поступове зниження індикативів фуражної кукурудзи на базисі FOB Чорне море, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Ціни протягом тижня залишалися під тиском повільних темпів експорту морем внаслідок систематичних атак РФ по портовій та енергетичній інфраструктурі України, які призводять до перебоїв з відвантаженнями, що, зі свого боку, стримувало попит імпортерів”, – розповіли аналітики”.
При цьому вони зазначили, що кукурудза все ще залишається найбільш активною експортною культурою для України, проте це не змогло нівелювати фактори тиску на ціни.
Індикативні ціни попиту/пропозиції фуражної кукурудзи з поставкою в грудні-січні з портів Чорного моря під впливом зазначених факторів менш ніж за тиждень знизилися на 1-3 USD/тонна – до 210-218 та 214-222 USD/тонна відповідно, констатували в “АПК-Інформ”.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) створив автономне опалення коксохімічного виробництва (КХВ) задля економії енергоресурсів та підвищення енергоефективності.
Згідно з інформацією первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України (ПО ПМГУ) АМКР на її сайті, енергетики виконали проєкт зі створення на КХВ автономної системи опалення.
При цьому з посиланням на начальника енергетичного цеху КХВ Олександра Мельникова та начальника дільниці пароводопостачання цеху Дмитра Хворостиніна уточнюється, що раніше теплофікаційну воду для системи опалення на КХВ подавали з сусіднього, металургійного, виробництва. Але для більш раціонального використання енергоресурсів та запобігання невиправданим втратам тепла директор КХВ Микола Галушкін запропонував запровадити автономне опалення, яке б функціонувало за принципом повного самозабезпечення.
Майже все необхідне для створення автономної системи опалення знайшли на підприємстві. Так, найбільш габаритний елемент нової системи – накопичувальний резервуар (бак) для теплофікаційної води – раніше уже використовувався на КХВ.
Теплоносієм, який подається в систему опалення, стала хімочищена вода, вироблена на КХВ, а для її підігріву вирішено використовувати пар низького тиску власного виробництва. В результаті створено систему, що працює в режимі замкнутого циклу, максимально ефективно з точки зору енергозбереження. Встановлено відповідні прибори обліку для контролю та регулювання тиску й температуру теплоносія.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник стального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Міністерство закордонних справ КНР оголосило про введення санкцій щодо 10 фізичних осіб і 20 оборонних компаній США у відповідь на чергові поставки американського озброєння Тайваню. Про це йдеться в заяві китайського зовнішньополітичного відомства, поширеній у п’ятницю і цитованій Reuters.
Під обмеження потрапила, зокрема, структура Boeing в Сент-Луїсі, а також ряд інших американських оборонних підрядників. Санкції передбачають заморожування будь-яких активів компаній і осіб на території Китаю та заборону для китайських юридичних і фізичних осіб на ведення з ними бізнесу. Крім того, керівникам, які потрапили до санкційного списку, закрито в’їзд до материкового Китаю, а також до Гонконгу і Макао.
Пекін пов’язав рішення із схваленим Вашингтоном великим пакетом поставок озброєнь Тайваню обсягом понад $10 млрд, що включає системи залпового вогню HIMARS, артилерію та інші види озброєнь для посилення оборони острова.
Китайська влада заявила, що розглядає американські поставки озброєнь як втручання у внутрішні справи КНР і підрив принципу «одного Китаю», пообіцявши і надалі вживати «рішучих заходів» у відповідь на озброєння Тайваню.
Аналітичний центр Experts Club раніше порівнював військові можливості Китаю і Тайваню, детальніше тут – https://www.youtube.com/shorts/kFdxOOC4_Ss
Група “Метінвест” стала переможницею міжнародної премії Глобального договору ООН в Україні Partnership for Sustainability Award 2025 у категорії “Відновлення України” за створення першого сталевого підземного шпиталю на лінії фронту.
Згідно із пресрелізом компанії, Partnership for Sustainability Award – найпрестижніша відзнака у сферах корпоративної сталості та ESG (екологія, соціальна відповідальність та управління). Щорічна премія відзначає найкращі партнерські проєкти, реалізовані бізнесом, державою та суспільством. Ці проєкти спрямовані на досягнення Цілей сталого розвитку, захист довкілля, подолання суспільних та економічних викликів, сприяння миру. З 2018 року премія об’єднала понад 600 кейсів успішних партнерств, які стали прикладами сталого лідерства.
Цьогоріч на конкурс надійшло 150 заявок із 22 країн, із яких до фіналу відібрали 93 проєкти. Їх оцінювало незалежне міжнародне журі, до складу якого, зокрема, увійшли експерти з Гарвардського університету, Лондонської школи економіки, Всесвітнього економічного форуму, Базельського інституту управління та інших впливових міжнародних інституцій.
Переможців визначили у семи категоріях. Категорія “Відновлення України” охоплювала підтримку захисників України, гуманітарну допомогу цивільному населенню, розмінування та евакуацію, захист прав людини та проєкти з відбудови.
Перший в Україні підземний медичний стабілізаційний пункт на лінії фронту “Метінвест” створив у координації з Медичними силами “Схід”. Сталевий шпиталь занурено на глибину 6 метрів та обладнано комунікаціями, системами РЕБ, альтернативними джерелами живлення та засобами безпеки. Усередині є лабораторія, операційне устаткування, кисневі концентратори, апарат ШВЛ, дефібрилятори тощо. За рівнем укомплектованості він відповідає польовим шпиталям другого ешелону (Role/Echelon 2) за стандартами НАТО.
“Цей шпиталь уже врятував близько чотирьох тисяч життів військовослужбовців, які виконують бойові завдання за 8-10 км від лінії зіткнення. Нещодавно один із таких підрозділів зазнав прямого удару – три авіаційні бомби. Завдяки шпиталю вдалося врятувати людей. Слава Богу, весь підрозділ залишився живим”, – сказав командир угрупування Медичних сил “Схід” Роман Кузів.
Шпиталь приймає до 100 поранених на добу.
“Підземні шпиталі – наше ноу-хау, створене на основі сталевих бункерів – “криївок”. Коли йдеться про порятунок життя захисників, вирішальною є кожна хвилина. Саме тому розміщення стабілізаційних пунктів поблизу лінії фронту та їхня прихованість від ворога дають медикам змогу працювати в безпеці та вчасно надавати допомогу. Цей український інженерний винахід уже довів свою ефективність і зацікавив одну з провідних армій світу”, – зазначив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко.
Глобальний договір ООН в Україні – офіційне представництво найбільшої у світі спільноти відповідальних бізнесів, що формує ESG-культуру. Ініціатива об’єднує понад 25 тисяч учасників у 167 країнах світу. Українська мережа налічує майже 150 компаній із різних галузей економіки. Група “Метінвест” стала учасником Глобального договору ООН у 2010 році.
Німеччина передала Україні вже дев’ятий ракетний комплекс протиповітряної оборони IRIS-T, повідомляє Міністерство оборони України.
“IRIS-T – сучасний ракетний комплекс протиповітряної оборони. Його виготовляє німецька компанія Diehl Defense. Комплекс призначений для ураження літаків, вертольотів, безпілотників та крилатих ракет”, – вказується у повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що високотехнологічні ракети IRIS-T можуть швидко маневрувати, уражати цілі як на зустрічних курсах, так і під час переслідування та мають високочутливі інфрачервоні головки самонаведення. Вони здатні уражати сучасні літаки, долати їхні комплекси захисту, відрізняти справжні цілі від хибних.
Наразі використовуються два типи комплексів IRIS-T: SLS – малий радіус дії, дальність до 12 км, висота до 8 км, та SLМ – середній радіус дії, дальність до 40 км, висота до 20 км.
Комплекс IRIS-T можна інтегрувати у єдину систему протиповітряної оборони України, де він працює суміжно з іншими засобами ППО та ПРО.
Ринок кукурудзи наразі є найбільш активним сегментом українського зернового експорту, забезпечуючи стабільне завантаження портів і постійний попит з боку імпортерів, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Кукурудза наразі залишається єдиним відносно активним сегментом ринку. Станом на 22 грудня експорт становив майже 1,5 млн тонн. Хоча ці обсяги не є рекордними, відвантаження відбуваються стабільно, і саме кукурудза сьогодні забезпечує роботу більшості портів”, — зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, попит на кукурудзу на світовому ринку зберігається на високому рівні. Українська кукурудза залишається затребуваною в країнах ЄС, зокрема в Іспанії та Італії, яка входить до числа ключових покупців, а також у Туреччині.
Водночас імпортери уважно стежать за безпековою ситуацією в Україні.
“Імпортери усвідомлюють, що в найближчі місяці швидкого завершення війни не очікується, а ризики для портової інфраструктури зберігатимуться. У разі зупинення або суттєвого скорочення експорту з України світовому ринку буде складно оперативно перекрити можливий дефіцит. Американська кукурудза вже законтрактована на січень і майже повністю – на лютий, тому для поставок у цей період альтернатив Україні фактично немає”, – розповіли експерти.
Наприкінці тижня котирування на кукурудзу з швидкою поставкою зросли до $207–208 за тонну, тоді як внутрішні умовні ціни підвищилися до 9 800–9 850 грн/т.
“Подальша цінова динаміка значною мірою залежатиме від темпів зростання логістичних витрат і безпекових ризиків”, – стверджують у “Пуск”.
