Уряд Молдови готується до будівництва високошвидкісної автомагістралі, яка зв’яже кордон з Румунією та пролягатиме до Одеси. Про це на відкритті «Moldova Business Week» заявила віцепрем’єрка та очільниця Міністерства економіки Молдови Дойна Ністор.
Наразі здійснюється підготовка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), де визначається можливий маршрут дороги, а також чи будуть частини нового шляху використовувати вже існуючі дороги.
Окрім цього, Молдова модернізує і залізничні, і автомобільні коридори. До кінця 2025 року планується завершення ТЕО для коридору Унґени — Кишинів — Одеса.
Дорога матиме особливу важливість для відбудови України, оскільки допоможе скоротити маршрути, знизити логістичні витрати і підвищити стійкість шляхів постачання.
Після завершення ТЕО буде ухвалено остаточне рішення про маршрут і деталі будівництва. Реалізація проєкту залежатиме від фінансування, міжнародної підтримки та співпраці між урядами Молдови й України (а також, можливо, Румунії).
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Кіпр Сергій Ніжинський у Нікосії вручив оригінал вірчої грамоти, підписаної президентом України Володимиром Зеленським, президенту Кіпру Нікосу Христодулідісу. Про це повідомило Посольство України на своїй сторінці у Facebook.
Кіпр виступить наступним головою Ради Європейського Союзу.
У своїй промові Посол України подякував президенту Хрістодулідісу за незмінну підтримку України та висловив сподівання на взаємовигідне партнерство, яке ще більше зміцнить зв’язки між Україною та Кіпром.
Президент Кіпру, зі свого боку, наголосив на максимальній підтримці незалежності України та європейського курсу країни.
Загальний рівень запасів природного газу в українських підземних сховищах (ПСГ) станом на кінець минулого тижня становив 11,5 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м газу довготривалого зберігання), що нижче минулорічного показника на 2%.
Про це повідомила ексміністерка енергетики Ольга Буславець на сторінці у Facebook.
“Добове споживання газу в Україні за останній тиждень коливається на рівні 23-24 млн куб. м/добу, що за даними AGSI (європейська платформа Agregated Gas Storage Inventory – ІФ-У) дозволяє закачувати в ПСГ більше 50 млн куб. м/добу”, – написала вона.
Вказаний щодобовий обсяг закачування можливий завдяки наявним обсягам імпорту газу, який, за даними “Оператора ГТС України” (ОГТСУ), становить з початку вересня (без транзитного short-haul) близько 23-24 млн куб. м на добу з Угорщини, Польщі та Словаччини.
Своєю чергою, як зазначила Буславець, на кінець минулого тижня запаси природного газу в ПСГ Європи зросли до 84,5 млрд куб. м з рівнем наповнення 79%, що нижче середнього за останні п’ять років на 7%, та нижче минулорічного рівня на 16%, або на 16 млрд куб. м.
Як повідомлялося, Міністерство енергетики України планує накопичити на 1 листопада 2025 року 13,2 млрд куб. м (або 8,6 млрд куб. м без врахування “буферного газу”), що, на думку ексочільника ОГТСУ Сергія Макогона, є занизьким обсягом, який потребуватиме додаткового імпорту взимку ще 1,5 млрд куб. м.
Ізраїльська deep-tech компанія NextSilicon офіційно відкрила новий центр досліджень і розробок у Белграді, Сербія.
Центр розташований у B23 Office Park, займає близько 1 200 м² на 8-му поверсі. У ньому вже працюють понад 70 інженерів і розробників, і ще планується найняти близько 50 осіб до кінця 2026 року.
За словами засновника і CEO Елада Раза (Elad Raz), сербська команда вже має значний вплив на ключові технології компанії. «Сербія перевершила очікування за рівнем інженерного таланту та культурою роботи», — сказав він.
Новий центр розширює можливості NextSilicon в області HPC (high-performance computing) та штучного інтелекту, включаючи розвиток продукту Maverick-2.
NextSilicon заснована в 2017 році, спеціалізується на рішеннях для HPC та ШІ. Глобально компанія має R&D-центри та підрозділи в Ізраїлі, США, Німеччині, Швейцарії та Індії. Головний продукт — чіп Maverick-2, Intelligent Compute Accelerator (ICA), орієнтований на AI та HPC-завдання. Загальна кількість співробітників у компанії перевищує 350 осіб.
Сейм Польщі прийняв закон, який вводить нові умови для отримання дитячої допомоги «Rodzina 800+» іноземцями, в тому числі громадянами України. Закон пов’язує виплату допомоги з обов’язковою трудовою активністю батьків, а також з тим, щоб діти навчалися в польській школі. businessinsider.com.pl+2rmf24.pl+2
Іноземець матиме право на допомогу «800+» тільки якщо він здійснював трудову діяльність у Польщі в попередньому місяці. Якщо батько не працював — допомога буде призупинена. Обов’язкова умова: діти іноземців повинні відвідувати польські школи. Іноземці повинні отримувати мінімум 50 % від мінімальної зарплати Польщі. У 2025 році це приблизно 2 333 злотих брутто.
Тепер документ повинен бути підписаний Президентом Польщі Каролем Навроцьким (Karol Nawrocki), щоб він набув чинності. Також продовжено термін тимчасового захисту для українців до 4 березня 2026 року.
За даними звіту польських міст (Union of Polish Metropolises), у травні 2025 року в Польщі проживало приблизно 3,37-3,85 мільйонів українців, багато з яких прибули з початку війни в 2022 році. Згідно з іншим джерелом, близько 1,55 мільйона українських громадян проживають у Польщі за документами, з різними статусами (тимчасове проживання, робота тощо).
Також є оцінка, що до війни і до початку активної фази міграції було близько 1,35 мільйона українців, які перебували там легально, як мігранти-працівники та інші.
У Великій Британії розгорілася дискусія навколо планів Банку Англії обмежити володіння стейблкойнами — криптовалютами, прив’язаними до курсу долара, євро або інших стабільних активів.
Регулятор побоюється, що якщо люди масово переведуть свої гроші з банків у такі цифрові активи, це може вдарити по банківській системі. Тому обговорюється ліміт: для звичайних громадян — не більше 10–20 тисяч фунтів (приблизно $13,6–27,2 тис.), для компаній — до 10 млн фунтів.
Якщо рішення приймуть, Британія стане однією з найсуворіших країн у регулюванні стейблкойнів — суворішою, ніж США та ЄС.
Представники криптогалузі вважають такі кроки шкідливими. За їхніми словами, обмеження знизять привабливість країни для інвесторів; людям буде складніше і дорожче користуватися цифровими валютами; сама система контролю виявиться занадто складною і затратною, адже емітенти стейблкоїнів не знають, хто саме в кожен момент володіє їх токенами.
«Введення лімітів вдарить по вкладникам, по Лондонському Сіті і навіть по фунту, — заявив віце-президент Coinbase Том Дафф Гордон. — Жодна інша велика країна такі заходи не вводила».
Прихильники стейблкойнів підкреслюють, що вони могли б зробити міжнародні перекази швидшими і дешевшими.
У Банку Англії відповідають, що обмеження будуть тимчасовими — щоб фінансова система встигла звикнути до нового ринку цифрових грошей. «Масовий відтік коштів з банків може спричинити скорочення кредитування бізнесу та населення», — пояснила представниця регулятора Саша Міллс.
Міністр фінансів Рейчел Рівз раніше заявила, що уряд підтримає розвиток блокчейн-технологій, включаючи використання стейблкоїнів.
Зараз світовий ринок цих цифрових валют оцінюється приблизно в $288 млрд.
