Україна має оновити законодавство у сфері критичних мінералів, щоб використати наявний ресурсний потенціал і посилити свою конкурентоспроможність на світовому ринку, заявили учасники тематичної панелі на форумі з відбудови України. Вони підкреслили, що без прозорих правил гри, спеціалізованих міжнародних партнерств і стабільного безпекового середовища реалізація великих проєктів у гірничодобувному секторі залишається обмеженою.
Панель модерував керуючий партнер CMS Україна, керівник практики енергетики та змін клімату Віталій Радченко. До обговорення долучилися секретар Комітету Верховної Ради з питань бюджету Володимир Цабаль, професор Інституту світової політики (США) Пол Койєр, засновниця та виконавча директорка Національної асоціації видобувних галузей України Ксенія Оринчак, а також голова організації Republicans Overseas UK Ґреґ Свенсон.
За словами доповідачів, Україна володіє значними запасами критичної сировини, однак існуюча нормативна база не повною мірою відповідає вимогам міжнародних інвесторів та спеціалізованих фінансових інституцій. Вони наголосили на необхідності чітких процедур доступу до родовищ, зрозумілих механізмів розподілу ризиків і гарантій захисту інвестицій. «Якщо Україна хоче зайняти помітне місце в глобальних ланцюгах постачання критичних мінералів, потрібні модернізовані правила, які будуть зрозумілими для транснаціональних компаній і експортно-кредитних агентств», – зазначив Цабаль.
Окремо учасники звернули увагу на домінуючу роль Китаю в сегменті переробки мінеральної сировини, що створює значні ризики для західних економік. У цьому контексті стратегічне партнерство між Україною та США, на їхню думку, може стати інструментом диверсифікації джерел постачання, а також каналом залучення капіталу й технологій. «Співпраця з Україною дає можливість послабити залежність від обмеженого кола постачальників і водночас підтримати відбудову країни, яка перебуває на передовій конфлікту», – підкреслив Свенсон.
Водночас експерти нагадали, що реалізація проєктів у видобувному секторі безпосередньо залежить від безпекової ситуації. Вони зазначили, що частина територій, багатих на корисні копалини, нині перебуває під окупацією РФ, що ускладнює планування та запуск нових інвестиційних ініціатив. На думку учасників дискусії, досягнення тривалого миру й створення прогнозованого безпекового середовища є необхідною умовою для перетворення ресурсного потенціалу України на реальні економічні результати.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
В Україні наразі в рамках винятково індустріальних парків будується близько 1 млн тонн потужностей для переробки кукурудзи на біоетанол, для задоволення потреб яких у сировині щорічно потрібно 3 млн тонн кукурудзи, повідомив директор Української асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко.
“Щойно йдеться про створення нового індустріального парку, в кожному другому передбачено виробництво біоетанолу. Тільки тих потужностей, що починають закладати фундамент, у нас 1 млн тонн. Якщо переводити (ці цифри – ІФ-У) в кукурудзу, то її потрібно 3 млн тонн. Отже, кукурудза при оптимістичному сценарії при повній завантаженості (біоетанольних заводів – ІФ-У) буде перероблятися тут”, – сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Миколаєнко уточнив, що наразі Європа споживає 6 млн тонн біоетанолу на рік, тож український продукт однозначно можна було б експортувати в Європейський Союз. У рамках оновленої торговельної угоди ЄС під впливом власних виробників планував встановити для України квоту на рівні 100 тис. тонн, яку в результаті переговорів українська сторона змогла збільшити до 125 тис. тонн. В планах галузі на 2026 рік – збільшити її до 300 тис. тонн.
Водночас він нагадав, що з липня 2025 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає запровадження з липня 2026 року в Україні обов`язкове додавання до пального понад 7% біоетанолу, частка якого в ідеалі має становити 10%. Аналогічна вимога діятиме до імпортного товару. Відповідно, зросте споживання біоетанолу на внутрішньому ринку.
Крім того, Миколаєнко повідомив, що галузеве об`єднання спробує в 2026 році захистити власний внутрішній ринок.
“Ми стикнулися з тим, що крім квот в Європейському Союзі існує технічне регулювання. Це справжні неторгівельні бар’єри, які непогано працюють. (…) В разі потреби європейці мають механізм для зупинки експорту. Ми плануємо розробити такі ж самі механізми, розробити і впровадити вітчизняну систему екологічної сертифікації, і також будемо захищати український ринок”, – резюмував керівник Української асоціації виробників біоетанолу.
Як повідомляє Сербський Економіст, польський Краків визнаний найчистішим містом світу за версією компанії Radical Storage, яка проаналізувала понад 70 тис. відгуків туристів про 100 найбільших напрямків з індексу Top 100 City Destinations Euromonitor International.
Згідно з дослідженням, 98,5% відгуків, де згадувалася чистота Кракова, були позитивними. До п’ятірки лідерів також увійшли Шарджа в ОАЕ (98% позитивних відгуків), Сінгапур (97,9%), Варшава (97,8%) і Доха (97,4%).
Всього в топ-20 найчистіших міст світу увійшли Краків, Шарджа, Сінгапур, Варшава, Доха, Ер-Ріяд, Прага, Маскат, Дубай, Фукуока, Абу-Дабі, Цюріх, Единбург, Лос-Анджелес, Ліма, Канкун, Порту, Копенгаген, Тайбей і Валенсія, при цьому у всіх них частка позитивних відгуків про чистоту перевищує 94%.
Radical Storage вказує, що для аналізу вибрала 100 міст з індексу Euromonitor Top 100 City Destinations і по кожному розглянула 10 найбільш популярних пам’яток. Були враховані тільки англомовні відгуки Google за період з жовтня 2024 року по листопад 2025 року, де зустрічалися слова clean або dirty, після чого згадки класифікувалися як позитивні або негативні. Всього оброблено 71 692 згадки «clean» і 10 165 згадок «dirty».
За даними компанії, високі позиції Кракова і Варшави автори дослідження пов’язують з інвестиціями Польщі в системи поводження з відходами та благоустрій громадських просторів, а також із залученням мешканців до акцій з прибирання міст.
Сербські міста не вказані в дослідженні.
https://t.me/relocationrs/1923
У Бухаресті в четвер, 11 грудня, розпочав роботу міжнародний форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments», на відкритті якого президент аналітичного центру New Strategy Center Іонел Ніцу та голова Сенату Румунії Мірча Абрудян наголосили на готовності Румунії відігравати одну з ключових ролей у повоєнній відбудові України та стати основним логістичним вузлом для цього процесу.
За словами Ніцу, форум має на меті створити постійну платформу діалогу, орієнтовану саме на практичні аспекти відбудови України, із залученням представників центральних органів влади, бізнесу, міжнародних фінансових інституцій та місцевих адміністрацій прикордонних регіонів. Румунія як сусідня держава, підкреслив він, має безпосереднє розуміння потреб і викликів на місцях, що створює додаткові можливості для спільних інвестиційних і коопераційних проєктів у сфері інфраструктури, логістики та енергетики.
«Румунія як сусід України має практичне уявлення про те, що означає відбудова в умовах триваючої агресії, – наша мета полягає у тому, щоб звести за одним столом уряд, бізнес і місцеву владу та перевести дискусію в площину конкретних рішень і контрактів», – зазначив Ніцу, відкриваючи першу панель форуму.
Керівник New Strategy Center звернув увагу на концепцію «стратегічного трикутника сполучення» за участю Румунії, України та Республіки Молдова, який має спиратися на портову інфраструктуру Чорного моря і Дунаю, а також на залізничні й автомобільні коридори, що вже перебувають у фокусі Європейської комісії щодо розширення транспортних потужностей регіону. Він також наголосив на необхідності багатовимірного підходу до відбудови, що поєднує економічний, соціальний, гуманітарний і безпековий виміри, а також на потребі «прямого, чесного й орієнтованого на результат діалогу» між усіма учасниками процесу.
Першу панель форуму – «Важливість Румунії для відбудови України» – відкрив як ключовий спікер голова Сенату Румунії Мірча Абрудян. Він підтвердив політичну позицію офіційного Бухареста щодо підтримки України у протидії російській агресії та підкреслив, що участь Румунії у відбудові є не лише економічним пріоритетом, а й «політичним і безпековим імперативом для всієї Європи».
Абрудян відзначив стратегічне значення географічного розташування Румунії для логістики відбудови: через порт Констанца, дунайські порти й розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури країна прагне стати центральним хабом для потоків вантажів, пов’язаних з інфраструктурними, енергетичними й промисловими проєктами в Україні. «Румунія має всі передумови, щоб стати логістичним центром відбудови – від портів на Дунаї та Чорному морі до транспортних коридорів, які поєднують ЄС з українською економікою», – заявив він під час виступу.
Окремо голова Сенату наголосив на необхідності проведення глибоких реформ в Україні паралельно з відбудовчими проєктами – насамперед у сферах енергетики, інфраструктури, публічної адміністрації та цифровізації. На його думку, інвестиції в реконструкцію мають розглядатися і як інструмент європейської інтеграції України, з урахуванням переговорів про вступ до ЄС. «Якщо ми говоримо про довгострокові інвестиції, нам потрібен справедливий і тривалий мир, а до його досягнення – передбачуване безпекове середовище, яке забезпечується, зокрема, військовою підтримкою України з боку союзників», – підкреслив Абрудян.
Він також нагадав, що питання «справедливого миру» та безпекових гарантій для України вже обговорювалися під час його недавньої зустрічі зі спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Стокгольмі, де сторони узгоджували спільні підходи до майбутніх мирних переговорів.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Антикорупційна стратегія НАЗК на 2026-2030 роки потребує більш відкритого обговорення та прозорого узгодження з громадськістю, вважає антикорупційний уповноважений Національної асоціації лобістів України, член Опікунської ради Яна Цимбаленко.
“Формування Антикорупційної стратегії на 2026-2030 роки — це процес, який має бути максимально відкритим, адже стосується правил, що визначають етичну поведінку посадових осіб, запобігання конфлікту інтересів та стандарти прозорості держави. Однак аналіз доступної інформації нам показує, що публічне обговорення підрозділу 1.5 Антикорупційної стратегії відбулося з численними порушеннями принципів відкритості та підзвітності”, — сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Цимбаленко зазначила, що попри оприлюднення тексту стратегії, підготовленої НАЗК, “немає доказів повноцінного та якісного проведення консультацій, що ставить під сумнів легітимність усього процесу”.
“Зокрема, немає звітів про результати обговорення, не подано реєстру пропозицій від громадськості, а оновлені редакції документа на основі можливих зауважень — не оприлюднені. Відсутність будь-яких записів чи фіксацій обговорення суперечить загальним стандартам відкритості, які держава декларує”, — сказала вона.
Експерт нагадала, що у відкритому доступі поширюється “Графік громадських обговорень”, згідно з яким засідання нібито відбулося 24 жовтня 2025 року, проте, за її словами, жодних офіційних анонсів цього заходу не було, не визначено коло запрошених стейкхолдерів, не оприлюднено списків учасників чи експертів, а також не відомо, хто саме готував матеріали до обговорення.
“Особливо показовим є те, що, попри назву підрозділу, питання лобіювання взагалі не стали предметом дискусії. Це створює додаткові сумніви в якості та повноті проведених консультацій, а також у відповідності процесу вимогам законодавства про формування державної антикорупційної політики”, – сказала вона, зазначивши, що презентування ключових напрацювань доручили виключно представникам НАЗК без залучення незалежних експертів, представників професійних спільнот чи громадськості.
“Презентація стосувалася переважно технічних аспектів, водночас ключова частина що стосується регулювання лобіювання у програмі взагалі відсутня. Жоден зі спікерів не був заявлений як фахівець із питань лобізму, і відповідні теми не були включені у зміст презентацій. Це означає, що одна з найбільш чутливих і дискусійних тем майбутньої Антикорупційної стратегії навіть не була винесена на публічне обговорення”, — сказала вона.
За словами Цимбаленко, “захід (презентація стратегії – ІФ-У) мав радше вигляд короткої внутрішньої презентації позиції НАЗК, а не повноцінної консультації, передбаченої принципами прозорої нормотворчості”.
“Неприпустимим виглядає й ігнорування НАЗК пропозицій від професійних асоціацій, що спеціалізуються на лобізмі. Зокрема, Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) неодноразово зверталася до НАЗК із пропозицією спільної роботи над становленням інституту лобіювання в державі. Відсутність будь-якої відповіді від НАЗК не лише свідчить про нехтування інтересами професійної спільноти, але й формує серйозний репутаційний ризик для органу, що декларує відкритість, підзвітність та доброчесність”, – зазначила Цимбаленко.
“У сучасних демократичних практиках лобізм розглядається як інструмент запобігання політичній корупції. Він дозволяє вивести вплив на державні рішення з тіні та забезпечити його прозорість і підзвітність. Об’єднання цієї теми з несуміжними блоками створює ризик її спрощеного трактування або формального підходу до важливої проблематики, що може знецінити потенціал лобіювання як механізму антикорупційної спроможності держави”, – сказала вона.
Учасники панелі «Challenges of the Ukrainian Labor Market. Mobilizing Human Capital for Sustainable Reconstruction» в межах форуму з відбудови України у Бухаресті дійшли висновку, що для сталого економічного відновлення країні необхідна двоколійна політика: створення умов для повернення тих, хто цього прагне, та одночасна підтримка активної діаспори як ресурсу для інвестицій і передачі досвіду.
Панель модерував заступник директора Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету (SEW UW) Адам Ебергарт. До дискусії долучилися виконавча директорка «Ялтинської європейської стратегії» (YES) Світлана Ковальчук, директор офісу аналізу геополітичних ризиків банку BGK (Польща) Богдан Завадевич, президент Благодійного фонду «Ресурси та громадські ініціативи» у Чернівецькій області Олена Танасійчук, представниця української діаспори у Великій Британії в Ealing Community & Voluntary Service (ECVS) Аня Абдулах та керівник офісу Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) в Україні Осаму Хатторі.
За даними опитувань, на які посилалися учасники, більшість українських біженців розглядають повернення лише за умови наявності надійних гарантій безпеки та стабільної економічної ситуації. Водночас статистика свідчить, що після двох-трьох років перебування за кордоном ймовірність повернення різко зменшується через глибшу інтеграцію людей у країни перебування – зокрема завдяки працевлаштуванню, освіті дітей та доступу до соціальних послуг. «Чим довше люди залишаються за кордоном, тим більше їхні життєві центри зміщуються – і тим складніше їх переконати починати все з нуля вдома», – зазначив Ебергарт.
Окремо експерти звернули увагу, що потенційне відкриття кордонів може спричинити нову хвилю виїзду, зокрема серед чоловіків призовного віку, які нині обмежені у виїзді через мобілізаційні правила. На цьому тлі учасники наголосили на необхідності політики, яка, з одного боку, створюватиме передумови для повернення – через безпеку, робочі місця, житло й доступ до послуг, а з іншого – підтримуватиме сильну й організовану діаспору.
За підсумками обговорення було підкреслено, що українська діаспора може залишатися важливим ресурсом для розвитку країни навіть без фізичного повернення – через інвестиції, професійні мережі, освітні та експертні проєкти. «Питання не лише в тому, скільки людей повернеться, а й у тому, скільки з них, де б вони не жили, залишатимуться суб’єктами українського розвитку», – резюмувала Ковальчук. Учасники погодилися, що скоординована політика щодо людського капіталу має стати одним із ключових елементів стратегії повоєнної відбудови України.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
