Як повідомляє Сербський Економіст, ринок комерційної нерухомості Сербії в найближче десятиліття буде розвиватися навколо Белграда і коридорів швидкісних доріг і залізниць, а найбільш динамічне зростання очікується в офісному та індустріально-логістичному сегментах, йдеться в аналітичному звіті «Serbia real estate & construction outlook 2025–2035».
Згідно з документом, до 2035 року якісний офісний фонд Белграда може збільшитися до 1–1,2 млн кв. м. Основний попит буде забезпечуватися ІТ-компаніями, інженерними центрами, фінансовим сектором і міжнародними сервісними центрами, тоді як в Нові-Саді і Ніші формуються більш компактні кластери офісних площ, орієнтовані на технології та дослідження.
Найбільш швидкозростаючим сегментом у звіті названа індустріально-логістична нерухомість. Експерти прогнозують, що до 2035 року сукупний обсяг сучасних складських площ в Сербії може подвоїтися або потроїтися, а ключові логістичні вузли сформуються в зонах Белград–Панчево–Шимановці, Нові-Сад–Рума–Інђія, Крагуєвац–Кралево і Ніш–Лесковац, а також уздовж міжнародних коридорів X і XI.
Окремі галузеві огляди підтверджують стійкість індустріального сегмента: за даними консалтингової компанії iO Partners, у першому кварталі 2025 року на ринку Сербії налічувалося понад 1,2 млн кв. м складських площ класу A, при цьому вакансія залишалася близько 6,5%, а базові орендні ставки – на рівні 5 євро за кв. м на місяць, що вказує на збалансовану структуру попиту і пропозиції.
Серед ризиків для комерційної нерухомості звіт називає можливі затримки інфраструктурних проєктів, високу вартість фінансування та політичні цикли, які можуть впливати на терміни реалізації великих девелоперських програм. В якості стратегічних рекомендацій інвесторам пропонується фокусуватися на енергоефективних офісах і індустріальних парках, прив’язаних до міжнародних транспортних коридорів, а владі – прискорити гармонізацію будівельних норм з вимогами ЄС і цифровізацію процедур для комерційних проектів.
АТ «Національна громадська телерадіокомпанія України» 4 грудня оголосила про намір укласти з СК «Гардіан» договір на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСАГО) 70 од.
Як повідомляють в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість послуги – 350,073 тис. грн., цінова пропозиція компанії 188,9 тис. грн.
У тендері також брали участь СК «Арсенал Страхування» – 266,7 тис. грн, СК «Країна» -275 тис. грн.
Найбільший український оператор мобільного зв’язку «Київстар» з 18 грудня цього року і протягом початку 2026 року буде поступово оновлювати певні тарифи для компенсації зростання вартості ключових ресурсів.
«З 18 грудня 2025 року і протягом початку 2026 року поступово будуть оновлюватися умови деяких тарифів передплати, а починаючи з 1 січня 2026 року і протягом декількох місяців – деяких контрактних і бізнес-тарифів», – повідомила компанія.
Відзначається, що впровадження цих умов відбувається через зростання вартості ключових ресурсів, зокрема, електроенергії для підприємств, яка у вечірні пікові години подорожчала на 60%.
Технічна спільнота ринку телекомунікацій «Мобільний зв’язок України» в Telegram повідомила, що нові тарифи, серед іншого, торкнуться лінійки LOVE UA. Зокрема, LOVE UA База – замість 150 грн стане 200 грн/4 тижні, LOVE UA Безлім 2024 – з 225 грн до 300 грн, LOVE UA Пісня 2024 – з 250 грн до 300 грн, LOVE UA Світло 2024 – з 200 грн до 260 грн, LOVE UA Світло 2024 (з суперсилою Економія) – з 150 грн до 200 грн, а тариф LOVE UA Свобода 2024 – з 125 грн до 190 грн.
Серед інших змін оператор повідомив про розширення з 18 грудня дії «Роумінг як вдома» з 28 до 32 країн за рахунок Ісландії, Норвегії, Ліхтенштейну та Кіпру.
Для абонентів за кордоном з 1 січня будуть введені роумінгові ліміти 2 тис. грн і 4 тис. грн, що допоможе уникати непередбачених витрат на інтернет.
Як повідомлялося, «Київстар» у третьому кварталі 2025 року отримав прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше, ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання склало 20,4% – до $171 млн.
«Київстар» у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів, це на 3,6% менше, ніж роком раніше, але кількість клієнтів 4G зросла на 2,4% – до 15 млн.
19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46, повідомила віце-прем’єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури України Тетяна Бережна.
«Щойно Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України і прийняв відповідне рішення. Це – важлива міжнародна перемога і визнання того, як відповідально Україна виконує норми міжнародного гуманітарного права навіть під час повномасштабної війни», – написала Бережна у Фейсбуці в четвер.
За її словами, загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46. «Це робить Україну однією з країн з найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права», – підкреслила міністр.
Бережна зазначила, що посилений захист – найвищий рівень міжнародно-правової охорони, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Об’єкти, які отримують цей статус, повинні відповідати трьом ключовим вимогам: мати виняткове значення для людства; бути захищеними на національному рівні; не використовуватися для військових цілей.
«В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою в світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці», – підкреслила міністр культури.
За її словами, також з ініціативи України минулого року розпочалася дискусія про міжнародно-правову відповідальність за порушення імунітету об’єктів під посиленим захистом. Результати дослідження, проведені групою міжнародних експертів, були представлені під час 20-го засідання Комітету Другого протоколу.
До списку під посиленим захистом додали такі об’єкти: Акерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область; Успенський собор, м. Харків; Борисоглібський собор, м. Чернігів; Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків; Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса; Садиба Л.Е. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область; Молчанський монастир, м. Путивль Сумська область; Покровська церква, м. Харків; Приморські сходи, м. Одеса; Воскресенська церква, м. Суми; Кирилівська церква, Київ; Спасо-Преображенський собор, м. Суми; Троїцький собор, м. Суми; Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область; Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя; Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса; Одеський національний художній музей, м. Одеса; Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса; Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
«Порушення “імунітету” таких об’єктів є серйозним міжнародним злочином і тягне подвійну відповідальність – як держави, так і окремих осіб», – зазначила Бережна.
Бережна висловила подяку ЮНЕСКО за підтримку України, заступниці міністра культури Анастасії Бондар, а також Ліні Дорошенко та всій команді за виконану роботу. «Також дякую колегам з Міністерства закордонних справ України / MFA of Ukraine за злагоджену роботу», – додала вона.
Україна може залучити до EUR4 млрд приватних інвестицій та створити понад 17 тис. робочих місць завдяки інноваційному будівництву, яке включає в себе використання геополімерів, конопляного бетону, 3D-друку, йдеться у звіті Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з Групи Світового банку “Відбудова України: можливості інвестування в інноваційне та стале будівництво“.
“Станом на кінець 2024 року 13% загального житлового фонду вже було пошкоджено або зруйновано, а значна частина інфраструктури країни постраждала у всіх основних секторах (наприклад, енергетиці, транспорті, телекомунікаціях, промисловості, соціальному секторі). Загальні потреби в інвестиціях для відновлення та реконструкції оцінювалися в понад $0,5 трлн протягом десятиліття, причому найбільшу частку становило житло”, – зазначається у звіті.
IFC наголошує, що відбудова створює нагоду побудувати житло у кращий та більш ефективний спосіб, а дослідження визначає, які перспективні будівельні матеріали та технології можуть допомогти досягти цього та побудувати сотні мільйонів квадратних метрів нового, енергоефективного будівництва.
В той же час автору документу констатують, що приватним інвестиціям у інноваційне будівництво заважає низка перешкод, зокрема регуляторні бар’єри, обмежений доступ до фінансування, низький рівень освіти у галузі та дефіцит кваліфікованих кадрів.
Згідно з дослідженням, Україні необхідні додаткові потужності для виробництва: 8 млн тон геополімерів¸ інвестиції в які оцінюються у $1,36 млрд, 6 млн кв. м збірного залізобетону – $1,5 млрд, 0,7 млн тонн базальтової вати – $420 млн, 0,1 млн тонн базальтової арматури – $420 млн.
В цьому переліку також створення потужностей для виробництва 0,5 млн тон конопляного бетону, що потребує $20 млн інвестицій, 1 млн куб. м ААС (автоклваного газобетону) – $100 млн, 3D-друк для будівництва – $50 млн та спеціальне скління 8 млн кв. м – $72 млн.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, завершило перехід на безперервнолиту заготовку і розпочало освоєння нового виду прокату
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel, під час виробничої кампанії в листопаді в прокатному цеху №2 виготовили 6,4 тисяч тонн продукції.
При цьому уточнюється, що прокатна кампанія тривала з 12 по 22 листопада без вихідних та проходила в дуже напруженому режимі. Через зниження обсягів замовлень цех вперше працював за двобригадним графіком – необхідно було виготовити широкий сортамент продукції, провести важливі експерименти. Постійні повітряні тривоги, ризики відключення е/е ускладнювали роботу.
“Це була одна з найнапруженіших кампаній останніх років. Колектив цеху добре підготувався і успішно впорався з виробничими завданнями. Відпрацювали навіть швидше, ніж планували, не допустили значних перевитрат енергоресурсів”, – зазначив заступник гендиректора з виробництва та технологій Юрій Михайлів.
За його словами, під час кампанії виготовили стандартну добірку швелерів з 14 по 30. Також прокатали 1,4 тисяч тонн швелерів за євростандартами, невеликі обсяги кутика 125 і шахтної стійки СВП-22. Поставки заготовки на ДМЗ розпочалися за два тижні до старту виробництва.
Для європейського ринку були виготовлені швелери U100, U120, U140 та U160. Було продовжено випробування валків, невелику партію яких підприємство влітку закупило за кордоном – за підсумками випробувань підприємство планує продовжити співпрацю з новим постачальником.
Також у цеху розпочали освоєння виробництва круга Ø60.
“Конструктивно стан 550 відрізняється від тих, на яких зазвичай виготовляють круг. Проте експеримент показав, що цех потенційно може виробляти цей профіль. Пропустили по лінії стану кілька заготовок, визначили технічні питання, над якими потрібно працювати. Крок за кроком рухатимемося далі”, – сказав Михайлів.
Наступну виробничу кампанію у прокатному цеху №2 планують провести у лютому.
Як повідомлялось, ДМЗ за 7 міс.-2025 скоротив виробництво прокату на 23,1% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 26 тис. тонн.
ДМЗ у 2024 році скоротив виробництво прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн, коксу на 1,2% – до 289,1 тис. тонн.
ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
