13 листопада 2025 року в місті Ташкент відбулося перше засідання Ради міністрів торгівлі та інвестицій країн Центральної Азії та Азербайджану.
Захід був спрямований на зміцнення практичної взаємодії між країнами регіону у сферах торгівлі, інвестицій і промислової кооперації, а також на реалізацію спільних ініціатив щодо збільшення взаємного товарообігу та створення коопераційних виробництв.
Особлива увага була приділена створенню робочих інструментів для збільшення товарообігу між країнами регіону до $20 млрд, формуванню спільних виробничих майданчиків під брендом “Made in Central Asia”, а також залученню міжнародних фінансових інститутів і великих інвесторів до реалізації спільних інфраструктурних та промислових проєктів.
Відзначалося, що взаємна торгівля між Узбекистаном і країнами Центральної Азії демонструє стійку позитивну динаміку. Якщо у 2017 році товарообіг становив $3,2 млрд, то до 2024 року він збільшився більш ніж удвічі і досяг $6,9 млрд. Зокрема, товарообіг із Казахстаном наближається до $4 млрд, з Киргизстаном — до $700 млн, з Таджикистаном перевищив $570 млн, а з Туркменістаном за останні п’ять років зріс більш ніж удвічі — до $1,15 млрд. Значне зростання демонструє і торгівля з Азербайджаном — 13% від початку року.
Під час засідання також була підкреслена необхідність подальшої оптимізації митних і прикордонних процедур, синхронізації транспортно-логістичної інфраструктури та створення індустріальних хабів, здатних об’єднати виробничі ланцюги країн регіону. Особливу увагу приділено питанням промислової кооперації, спільного освоєння сировинного й технологічного потенціалів, а також розвитку експорту готової продукції з високою доданою вартістю.
За підсумками засідання було підписано спільне комюніке, в якому зафіксовані ключові домовленості щодо поглиблення економічного співробітництва, розвитку кооперації та спільних виробництв, а також створення нових механізмів інвестиційної взаємодії.
Кабінет Міністрів оголосив конкурс кандидатів на посади незалежних членів наглядової ради НАЕК «Енергоатом», повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства.
«Оголошений сьогодні конкурс кандидатів до наглядової ради »Енергоатому” – позаплановий. 11 листопада 2025 року Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження наглядової ради. На момент прийняття цього рішення в її складі працювало два незалежних члени і тривав конкурсний відбір незалежних кандидатів на ще дві вакантні посади. Новий конкурс дозволить заповнити позиції, які звільнилися через дострокове припинення наглядової ради”, – йдеться в повідомленні на сайті міністерства.
Відповідне розпорядження прийнято на засіданні уряду у вівторок.
Крім того, протокольним рішенням уряд доручив Мінекономіки надати до Комітету з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств пропозиції щодо кандидатур представників держави до складу НР «Енергоатому».
Як зазначив на фейсбук-сторінці глава Мінекономіки Олексій Соболєв, міністерство незабаром подасть до цього Комітету кандидатури представників держави, щоб сформувати повний склад НР «Енергоатому».
Раніше з посиланням на прем’єр-міністра Юлію Свириденко повідомлялося, що уряд у вівторок, 18 листопада, ухвалив рішення про оголошення конкурсу на посади членів наглядової ради НАК «Нафтогаз України» (чотири незалежних члени – ЕР).
“Контракти чинного складу закінчуються в січні. Відповідно конкурс запускаємо вже зараз, щоб своєчасно затвердити новий склад наглядового органу і забезпечити безперервність його роботи. Очікуємо формування нового складу наглядової ради «Нафтогазу» до 20 січня 2026 року”, – написала Свириденко в телеграм-каналі.
15 серпня 2025 року Кабінет Міністрів вніс зміни до статуту «Енергоатому», згідно з якими збільшив передбачену кількість членів наглядової ради з п’яти до семи осіб. До розпуску 11 листопада після розголосу справи «Мідас» наглядова рада компанії налічувала чотири особи: до її складу входили її голова Ярек Неверович і заступник Майкл Елліотт Кірст, а також представники держави – Тимофій Милованов і Віталій Петрук. Третій незалежний член наглядової ради Тімоті Стоун відмовився від підписання контракту.
15 вересня уряд розпорядженням №983-р оголосив конкурс з відбору двох незалежних членів наглядової ради «Енергоатому».
Український боксер Олександр Усик втратив статус абсолютного чемпіона світу після того, як добровільно відмовився від пояса WBO, повідомила Всесвітня боксерська організація в своєму офіційному зверненні.
«Всесвітня боксерська організація (WBO) оголосила, що отримала офіційне повідомлення від команди Олександра Усика щодо майбутнього чемпіонського титулу WBO у важкій ваговій категорії. Після ретельного розгляду Усик вирішив відмовитися від титулу», – зазначається в повідомленні в соцмережі Х.
Президент WBO Густаво Олів’єрі у своєму коментарі назвав Усика «чемпіоном чемпіонів».
“WBO висловлює глибоку повагу, захоплення і вдячність Олександру Усику, непереможеному чемпіону світу WBO у двох вагових категоріях, який заслужив і продемонстрував всі права, привілеї і честь, пов’язані зі званням суперчемпіона WBO. Його кар’єра є однією з найвидатніших і історичних в сучасній епосі боксу«, – заявив він.
WBO у зверненні підкреслила, що двері організації »завжди залишатимуться відкритими«.
»Ми приймаємо і поважаємо його рішення відмовитися від титулу суперчемпіона WBO у важкій вазі. Це не прощання, а, як висловилася його команда, поважна пауза. Двері WBO завжди залишатимуться відкритими для Олександра Усика і його команди”, – заявили в організації.
Усик все ще залишається чемпіоном у категоріях WBA, WBC та IBF.
Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив продаж доларів на міжбанківському ринку на $124,5 млн, або на 21,6% – до $700,9 млн, свідчить статистика на сайті регулятора. Згідно з даними НБУ, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне від’ємне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти зросло до $71,3 млн з $58,2 млн за такий самий період тижнем раніше і сумарно становило $285,3 млн.
На ринку ж валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо, навпаки, зменшилося до $33,4 млн з $43,4 млн позаминулого тижня, і всі дні продаж безготівкової валюти перевищував її купівлю.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень із позначки 41,9782 грн/$1, за три дні ослаб до 42,0641 грн/$1, але завершив тиждень на рівні 42,0423 грн/$1.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався за траєкторію офіційного, і загалом за тиждень долар подорожчав приблизно на 12 коп.: купівля – до 41,86 грн/$1, а продаж – до 42,23 грн/$1.
Аналітики мультисервісної FinTech-платформи КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну, відзначили поступове здешевлення гривні, але під повним контролем з боку Нацбанку, якому допомагають рекордні міжнародні резерви і надходження минулого тижня ще EUR5,9 млрд від ЄС.
За їхнім прогнозом, короткостроково (1-2 тижні) гривня перебуватиме в базовому діапазоні 41,8-42,5 грн/$1 з імовірними тяжінням до верхньої межі прогнозу.
“Середньостроково (2-3 місяці) – 42,0-42,9 грн/$1. Зараз є всі підстави для зміцнення долара на міжнародному ринку, де панують позитивні настрої через зрозумілу політику пом’якшення від ФРС. Але для України головну роль відіграватимуть такі фактори, як ситуація в енергетиці, подальше можливе просування військ ЗС РФ територією країни і стабільність фінансових надходжень допомоги від партнерів”, – вважають у КИТ Group.
Довгостроково (6+ місяців) у компанії зберігають прогнозний сценарій девальвації гривні. За умови своєчасного і ритмічного надходження міжнародної допомоги вони наводять як орієнтир діапазон 43,40-44,60 грн/$1 до середини 2026 року з урахуванням поточного контексту військово-політичної ситуації в Україні.
Джерело: https://bank.gov.ua/ua/markets
https://interfax.com.ua/news/projects/1120665.html
ТОВ “Дніпропетровський металургійний завод (ДМЗ) ім. Комінтерна” (“ДМЗ Комінмет”) за підсумками роботи у 2024 році зменшило чистий прибуток у 2,97 раза у порівнянні з попереднім роком – до 18,913 млн грн з 56,197 млн грн.
Згідно з фінансовим річним звітом, наявним в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, чистий дохід за цей період знизився на 13,1% – до 2 млрд 896,250 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2024 року становив 115,316 млн грн.
Також зазначається, що в першому кварталі 2025 року обсяг виробництва та реалізації продукції складав 8-10 тис. тонн на місяць.
ТОВ “ДМЗ Комінмет” створено на базі заводу, побудованого 1899 року як підприємство Бельгійського акціонерного товариства братами Шодуарами для виробництва покрівельного, хвильового прокату, посудної та лопаткової сталі. Підприємство спеціалізується на виробництві сталевих труб, покритті металів і випуску товарів народного споживання.
Середня кількість працівників становила 559.
За даними заводу на кінець 2024 року, ТОВ “Восьмий дім-2014” (м. Дніпро) володіє 31,556%-ною часткою товариства, Grominal Ltd – 21,11%, DW Holding Ltd – 23,77%, Genersys Group Ltd (всі троє – Кіпр) – 23,564%.
Згідно з річним звітом, кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ “ДМЗ Комінмет” – фізособа Семен Токарєв з часткою 31,556%.
Статутний капітал ТОВ становить 25,5 млн грн.
ДП “Ліси України” втретє провело біржові торги з можливістю укладання форвардних контрактів на перше півріччя 2026 року строком на шість місяців за фіксованою ціною на закупівлю лісопродукції, в результаті яких було законтрактовано 100% виставленого на аукціони обсягу, повідомила пресслужба держпідприємства.
“Ліси України” нагадали, що виставляли на аукціони 465 лотів обсягом 1,4 млн куб. м лісопродукції (35% від планового об’єму піврічної заготівлі деревини для комерційної реалізації) і заздалегідь поінформувало учасників ринку про обсяг та структуру лотів.
“Як за дров’яною деревиною ПВ, так і за круглою деревиною продано 100% виставлених обсягів”, – зазначається в повідомленні.
Підприємство на торгах встановлювало стартові ціни на рівні стартових цін IV кварталу 2025 року, що виявилися значно нижчими за поточні реалізаційні. Середня реалізаційна ціна четвертого кварталу на ділову сосну становила 5,9 тис. грн/куб. м, тоді як стартова ціна форвардних торгів — 3,9 тис. грн/куб. м. Дрова промислові (ПВ) хвойних порід були реалізовані за 2,3 тис. грн/куб. м, тоді як стартова ціна становила 1,3 тис. грн/куб. м.
У ході торгів ділова сосна подорожчала до 6,2 тис. грн/куб. м, дрова ПВ хвойних порід – до 2,4 тис. грн/куб. м. Найбільше, порівняно із загальними торгами IV кварталу, подорожчав бук – майже до 7 тис. грн/куб. м (+52%).
ДП “Ліси України” запевнило, що забезпечить поставки всієї проданої по форвардних контрактах деревини. Станом на 17 листопада виконання форвардних контрактів за друге півріччя 2025 року становить 75% і відповідає плановому показнику.
Щодо забезпечення дровами паливними підприємств енергетики, то держпідприємство є постійним учасником тендерних процедур, предметом закупівлі яких є деревина для державних замовників відповідно до закону “Про публічні закупівлі”.
“Ліси України” привернуло увагу енергогенеруючих підприємств, що лісівники готові постачати для їхніх потреб понад 1 млн куб. м порубкових решток.
Держпідприємство додало, що понад 40% обсягів дров’яної деревини вже реалізувало населенню та об’єктам соціальної сфери за фіксованими на опалювальний період цінами.
