Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку розглядає можливість надання найбільшому українському виробнику цукру “Астарта” кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області.
“Пропоновані інвестиції становлять собою кредит IFC A у розмірі до $40 млн і залучення паралельного кредиту в розмірі до $40 млн для ТОВ “Астарта Агро Протеїн” в Україні, дочірньої компанії Astarta Holding PLС, для фінансування капітальних витрат на перспективний завод із виробництва концентрату соєвого білка (КСБ) у Центральній Україні”, – наголошується в повідомленні IFC на її сайті.
Зазначається, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Уточнено, що рада директорів IFC планує розглянути цей проєкт 20 грудня цього року.
Як повідомлялося, “Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що “Астарта” в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він слугує сировиною для виробництва кормів для тварин.
У разі схвалення це буде п’ятою інвестицією IFC в “Астарту” з 2012 року.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
ПрАТ “Лекхім-Харків”, що входить у фармацевтичну групу “Лекхім” (Київ), у січні-червні 2024 року збільшило чистий прибуток у 6,9 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 29,894 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід від реалізації в січні-червні 2024 року збільшився на 46,5% – до 369,934 млн грн.
Як повідомлялося, ПрАТ “Лекхім-Харків” у 2023 році скоротило чистий прибуток у 6,9 раза – до 15,169 млн грн, чистий дохід від реалізації у 2023 році скоротився на 10,6% – до 560,38 млн грн. Водночас продаж компанії 2023 року становив 430,124 млн грн на внутрішньому ринку (88,29% усієї реалізованої продукції), продаж у країнах далекого зарубіжжя – 38,464 млн грн (7,90% загального обсягу продажу), у країнах ближнього зарубіжжя компанія реалізувала продукції на 18,6 млн грн (3,82% загального обсягу продажу).
АТ “Лекхім” володіє 100% ТОВ “Лекхім-Обухів”, 98,2% ПрАТ “Лекхім-Харків”, 81% ПрАТ “Технолог” (Черкаська обл.), 100% ЗАТ “Лекхім-Вільнюс” і 100% іноземного представництва Lekhim в Узбекистані.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-жовтні 2024 року випустив продукцію на 1 млрд 434,6 млн грн, що на 6,6% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “Укрпапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна“, таким чином, за підсумками 10 місяців компанія закріпила позитивну динаміку обсягу виробництва порівняно з аналогічним періодом минулого року, до якої вона перейшла за підсумками дев’яти місяців.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках, незначно скоротившись, становило 110,73 млн шт., що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (224,5 млн шт.) і Кохавинської паперової фабрики (113,4 млн шт.).
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі “ВГП»” – серветки сухі та вологі, туалетний папір, паперові носові хустки, кухонні рушники. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося, 2023 року АТ “ВГП”» випустило продукцію на 1 млрд 611 млн грн, що на 64,8% більше, ніж за 2022 рік.
Страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” (Київ) у січні-вересні 2024 року зібрала 1,804 млрд грн страхових платежів, що на 23,19% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Це випливає з повідомлення рейтингового агентства “Стандарт-Рейтинг” щодо підтвердження рейтингу фінстійкості/кредитного рейтингу страховика на рівні “uaAA+” за підсумками зазначеного періоду.
Як повідомляється на сайті РА, за окреслений період надходження від фізичних осіб у страховика зросли на 24,45% до 1,295 млрд грн, а від перестраховиків – на 84,89% до 3,731 млн грн. Частка фізичних осіб у брутто-преміях компанії становила 71,78%, а частка перестраховиків – 0,21%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року зросли на 43,31% – до 225,561 млн грн. Коефіцієнт їхньої участі збільшився на 1,76 п.п. – до 12,51%.
При цьому РА зазначає, що чисті премії зросли на 20,77% – до 1,578 млрд грн, а чисті зароблені премії збільшилися на 38,06% – до 1,473 млрд грн.
Обсяги страхових виплат і відшкодувань, здійснених компанією за дев’ять місяців 2024 року, зросли на 56,78% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 687,310 млн грн. Таким чином, рівень виплат збільшився на 8,17 в.п. – до 38,11%.
За підсумками перших трьох кварталів 2024 року діяльність страховика була прибутковою. Так фінансовий результат від операційної діяльності становив 4,562 млн грн, а чистий прибуток становив 57,742 млн грн.
Активи компанії на 1 листопада 2024 року збільшилися на 18,83% – до 2,118 млрд грн, власний капітал зріс на 11,56% – до 500,567 млн грн, зобов’язання показали приріст на 21,27% – до 1,617 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 8,95% до 45,565 млн грн.
РА зазначає, що за звітний період страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 1,024 млрд грн, які складалися з ОВДП (76,08% портфеля інвестицій), а також депозитів у банках, що мають високий рівень кредитного рейтингу (23,92% портфеля). Такі ліквідні активи покривали 66,10% зобов’язань страховика.
ПрАТ “СК «Княжа Вієна Іншуранс Груп» входить до складу НФГ Vienna Insurance Group Ukraine, основним акціонером якої є Vienna Insurance Group AG Wiener Versicherung Gruppe (Австрія). До групи також входять ПрАТ “СК «Українська страхова група»- 100%, “ПрАТ «СК “Княжа ЛАЙФ Вієнна Іншуранс Груп» – 97,8%, ТОВ “УСГ Консалтинг”- 50,7%, ТОВ “ВІГ Сервісез Україна” – 78,7%, ТОВ “Асистанська компанія «Українська служба допомоги”» -100%.
АТ “Укргазвидобування” (“УГВ”) запустило нову свердловину завглибшки 4202 м дебітом 170 тис. куб. м газу на добу, повідомила пресслужба групи “Нафтогаз”.
За її даними, з початку 2024 року це вже 15-та свердловина на цьому родовищі. Ще одну заплановано пробурити до кінця року.
“Нова свердловина пробурена в центральній частині родовища. До кінця року плануємо пробурити ще одну і ще чотири – наступного року. Завдяки професійній і злагодженій роботі всіх фахівців “УГВ” другий рік вдається нарощувати видобуток”, – зазначив глава “Нафтогазу” Олексій Чернишов, слова якого наводить пресслужба.
Як сказав глава “Укргазвидобування” Сергій Лагно, такого результату вдалося домогтися завдяки вдалому вибору місця закладання свердловини.
“Цьому передували проведені раніше 3D-сейсморозвідувальні дослідження та їхній якісний аналіз, попереднє визначення перспективних горизонтів, а також уточнення їхньої потужності”, – пояснив він.
Як повідомлялося, у січні-жовтні 2024 року “Укргазвидобування” збільшило видобуток товарного газу на 6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 11,6 млрд куб. м. За підсумками 2023 року виробництво товарного газу становило 13,224 млрд куб. м, що на 0,679 млрд куб. м більше, ніж у 2022-му.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
В уряді зберігають прогноз зростання українського експорту 2025 року на 7%, незважаючи на менший, ніж очікували, урожай пізніх культур поточного року, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
«Це абсолютно об’єктивний, навіть я б сказав, такий тривіальний прогноз. Очевидно, що може бути й оптимістичніший прогноз», – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна” в кулуарах конференції “Матриця реформ: Основи посилення економічного зростання для вступу до ЄС”, що відбулася в Києві.
Національний банк України наприкінці жовтня в таблицях до Інфляційного звіту покращив оцінку зростання експорту товарів і послуг 2025 року лише до 0,9% із 0,5%, або до $57,7 млрд, однак у тексті самого звіту спрогнозував зниження експорту товарів і послуг 2025 року через менший урожай і слабкий попит на IT-послуги з відновленням зростання 2026 року завдяки поступовому поверненню економіки в нормальні умови функціонування.
Водночас Качка наголосив, що потрібно брати до уваги не тільки обсяг усього врожаю, а й також мікс культур у ньому, особливо в частині експорту.
«Наприклад, якщо звернути увагу, що в нас цього року менша частка кукурудзи, відповідно, в нас більша частка сої, більша частка ріпаку, більша частка соняшнику – це товари, за якими ми маємо кращі ціни в цілому», – пояснив він.
Торговий представник додав, що змінилася цінова кон’юнктура.
«Тому зростання по зернових, по олійних на наступний рік цілком можливе і органічне. І зараз, коли ми аналізуємо ринок, ми розуміємо, що насправді заробляти більше за менших обсягів теж можливо», – підсумував Качка щодо агроекспорту.
Щодо експорту продукції металургії, він зауважив, що багато чого залежатиме від рішень у Північній Америці щодо мит, бо це важливий для України ринок.
За його словами, експорт металургійної продукції зростає і цього року може перевищити 20% – і за напівфабрикатами, і за чавуном, і за готовою продукцією.
«Тому теж питання в тому, якою буде ситуація з безпекою, якою буде ситуація енергетична тощо, але теж зростання експорту можливе», – зазначив торговий представник України.
Згідно з даними платіжного балансу НБУ, експорт товарів і послуг з України за 9 місяців цього року зріс на 8,4% – до $41,33 млрд грн, зокрема товарів – на 10,3%, до $28,64 млрд, послуг – на 4,4%, до $12,69 млрд.
Імпорт товарів і послуг за цей час збільшився на 0,9% – до $66,66 млрд грн, зокрема товарів – на 6,2%, до $49,65 млрд, а послуг скоротився на 1,9% – до $17,01 млрд.
