Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за січень-листопад 2025 року склали 3,29 трлн грн, тоді як касові видатки – 4,54 трлн грн, це приблизно на 24,1% та 20,3% перевищує відповідні показники аналогічного періоду 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 23,5% – до 2,34 трлн грн, тоді як видатки – на 18,1%, до 3,54 трлн грн.
У листопаді цього року доходи держбюджету порівняно із листопадом минулого року збільшилися на 6,6% – до 321,5 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 4,2%, до 229,3 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 34,3 млрд грн, тоді як у листопаді минулого року такого фінансування було 56,4 млрд грн.
Зазначається, що найбільшим джерелом надходжень за результатами січня-листопада цього року залишається ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 486,6 млрд грн (за 11 місяців 2024 року – 424,0 млрд грн).
Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за 11 місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 324,6 млрд грн проти 200,7 млрд грн торік.
На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів – 278,3 млрд грн за відшкодування 166,2 млрд грн (242,7 млрд грн за відшкодування 139,9 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств склав 277,3 млрд грн (251,3 млрд грн), а акцизний податок склав 255 млрд грн (189,5 млрд грн).
Окрім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 67,8 млрд грн (69,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 49,7 млрд грн (43,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 39,6 млрд грн (42,8 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 381,2 млрд грн (325,6 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-листопаді 2025 року зросли на 21,1% – до 593,1 млрд грн, у тому числі у листопаді – на 13,6%, до 55,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-листопад 2025 року становили 1,96 трлн грн, або 94,3% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 512,7 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 124,6 млрд грн – $2,26 млрд та EUR645 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 242,1 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $34,7 млрд або 1,44 трлн грн, у тому числі в рамках ERA – близько $24,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того, Україна отримала ще EUR7,95 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та $0,57 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE), “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” (SURGE), “Підтримка внутрішньо переміщених осіб в Україні” (HOME) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-листопад 2025 року склали 570,9 млрд грн, або 94,2% плану, платежі з обслуговування – 319,9 млрд грн, або 98,2% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 в результаті двох його великих збільшень у липні та жовтні наразі має заплановані доходи (без грантів) в обсязі 2,50 трлн грн, тоді як видатки – 4,65 трлн грн, у тому числі загального фонду – відповідно 2,28 трлн грн та 4,29 трлн грн.
За 2024 рік держбюджет отримав 3,12 трлн грн доходів, що на 0,45 трлн грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 0,51 трлн грн, або 30,9% – до 2,18 трлн грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 0,45 трлн грн порівняно з 0,43 трлн грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 0,46 трлн грн, або на 11,6% – до 4,48 трлн грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 0,45 трлн грн – до 3,49 трлн грн.
Верховна Рада 3 грудня ухвалила держбюджет України на 2026 рік з доходами 2,90 трлн грн та видатками 4,82 трлн грн.
Бундестаг Німеччини прийняв нові закони, які полегшують депортацію осіб до так званих безпечних країн походження і посилюють умови отримання громадянства, повідомляє Die Welt.
Згідно з новими нормами, уряд Німеччини зможе визначати держави як безпечні країни походження за допомогою нормативного акта без узгодження Ради федеральних земель. Це дозволить спростити депортацію осіб з таких країн, хоча Федеральне відомство з міграції та біженців (BAMF) залишає можливість отримати захист у виняткових випадках.
Крім того, закон скасовує державне фінансування обов’язкового адвоката для осіб, які перебувають у депортаційному ув’язненні. Німецька асоціація адвокатів і Федеральна палата адвокатів висловили критику цього рішення. “Позбавлення волі – одне з найсерйозніших обмежень основних прав. Досі більше половини всіх ув’язнень є незаконними. Держава повинна пройти особливо ретельну перевірку”, – зазначили в асоціації.
Також вводиться десятирічна заборона на отримання громадянства для осіб, які навмисно надають неповну або неправдиву інформацію під час процедури, зокрема у зв’язку зі скандалом з фальшивими сертифікатами про знання мови. «Хто вже намагається обдурити під час процедури отримання громадянства, той не заслуговує німецького паспорта», – заявив представник фракції Союзу з внутрішньої політики Олександр Тром (CDU).
Італія надасть 30 млн євро на відновлення Одеської дитячої лікарні.
Як повідомляє посольство Італії, відповідну угоду в рамках першого Italian Cooperation Day in Ukraine в Києві підписали посол Італії Карло Формоза і віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
Проект передбачає будівництво нового сучасного педіатричного комплексу на 260 додаткових ліжок, що забезпечить медичну допомогу дітям регіону і зробить лікарню провідним центром для всього півдня України.
В цілому патронат Італії над Одесою обсягом понад 93 млн євро спрямований на проекти в сфері охорони здоров’я, сільського господарства та збереження культурної спадщини.
Крім того, в рамках Другої надзвичайної ініціативи, реалізованої Італійським агентством з питань співпраці в галузі розвитку (AICS), передбачено 45 млн євро на гуманітарні проекти.
«Нова одеська дитяча лікарня – це інвестиція в майбутні покоління України, в тих, хто найбільш несправедливо постраждав від цієї жахливої війни», – зазначив посол Італії в Україні Карло Формоза.
Він зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення Італія підтримала 90 українських лікарень, надала допомогу 140 тис. медичним працівникам і сприяла відновленню 120 шкіл.
Більшість європейських країн купували нафту і газ у Росії набагато більше, ніж надавали підтримку Україні
Європейські країни в своїй переважній більшості в 2022-2024 роках, до повернення президента Дональда Трампа на пост президента США в січні 2025 року, набагато більше купували нафти і газу у Росії, ніж надавали підтримки Україні, заявив заступник держсекретаря США Крістофер Ландау.
«Я знав, що багато з цих країн пов’язали свою енергетичну долю з Росією, але я не мав уявлення про масштаби цього або про те, наскільки (сукупно) це затьмарювало їхню допомогу Україні», – написав він у соцмережі X у суботу.
Ландау проілюстрував свій пост графіком, який йому надали в Державному департаменті США. Він уточнив, що запитував ці дані у зв’язку зі своєю поїздкою цього тижня на засідання глави МЗС країн НАТО замість держсекретаря Марко Рубіо. Після цього засідання Ландау різко розкритикував країни ЄС.
Згідно з графіком, тільки у 5 з 24 країн Європи фінансова допомога Україні (гранти і кредити) перевищила сплату РФ за нафту і газ: Великобританії, Данії, Швеції, Норвегії, Норвегії і Швейцарії. У випадку Швейцарії нафтогазові платежі РФ відсутні, тоді як у випадку скандинавських країн вони невеликі – до $1 млрд при обсязі допомоги Україні від $5 млрд до $10 млрд (тут і далі приблизні показники, тому що в графіку відсутні точні дані). В цілому Данія, Швеція і Норвегія в переліку 24 країн посіли відповідно 3, 6 і 8 місце за обсягом допомоги Україні.
І навіть у випадку Великої Британії, яка сплатила РФ за вуглеводні близько $3,5 млрд, це все одно набагато менше, ніж надана Україні допомога, яка оцінюється в $15 млрд – другий показник серед 24 країн.
Приблизно рівні обсяги допомоги Україні та купівлі російської нафти і газу у Фінляндії, тоді як у випадку Литви та Латвії нафтогазові платежі РФ вже перевищують допомогу Україні за оцінкою Держдепу США. (Естонія в графіку відсутня, як і інші країни, обсяги допомоги яких або імпорт вуглеводнів з РФ за цей період був нижче $1 млрд.)
Найбільший європейський донор України Німеччина з показником підтримки близько $17,5 млрд купила в 2022-2024 роках російської нафти і газу на $20 млрд. У Нідерландів, які четверті в списку допомоги приблизно з $8,5 млрд, імпорт вуглеводнів з РФ склав майже $5 млрд.
У Франції це співвідношення становить приблизно $6 млрд проти більш ніж 20-ти, у Польщі $5,5 млрд проти $12 млрд, а в Італії – $3 млрд проти $27,5 млрд: це відповідно 10-й показник за допомогою Україні і 2-й – за імпортом з РФ.
Абсолютним рекордсменом у цьому плані є Туреччина, фінансову підтримку якої Україні на графіку важко оцінити навіть у $0,2 млрд, тоді як закупівлі російської нафти і газу становлять близько $32 млрд.
Угорщина при ще менших обсягах допомоги направила Росії за нафту і газ близько $22 млрд, Словаччина – близько $18 млрд, хоча її підтримку Україні можна оцінити приблизно в $1,5 млрд.
Фінансова допомога Чехії Україні в 2022-2024 роках близько $1 млрд, за оцінкою Держдепу США, також набагато менше обсягів купівлі російських вуглеводнів, які склали близько $15 млрд. За цими показниками краще виглядає
Іспанія – $2 млрд проти $12 млрд або Болгарія – $0,5 млрд проти $9 млрд.
Кабінет міністрів опублікував постанову №1596 від 3 грудня «Питання управління деякими суб’єктами господарювання», якою, як повідомляла раніше прем’єр-міністр Юлія Свириденко, ініціював невідкладне припинення повноважень істотної частини наглядових рад ключових державних енергетичних компаній.
Згідно з документом, уряд очікує від Міністерства енергетики та Фонду державного майна протягом трьох днів припинення повноважень членів наглядової ради ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (ОГТСУ) Віталія Зубрія та Руслана Стрильця, АТ «Енергетична компанія України» – Оксани Осьмачко та Олександра Мужеля і АТ «Оператор ринку» Олени Ковальчук та Андрія Степаненка.
У цьому переліку також три члени наглядової ради ПАТ «Центренерго» Володимир Величко, Андрій Гота і Сергій Симонов, а також 5 членів наглядової ради АТ «Українські розподільчі мережі» – Євген Літвинов, Олег Канцуров, Андрій Костриця, Світлана Білько і Андрій Почтарев.
Крім того, Міністерству економіки, навколишнього середовища та сільського господарства доручено підготувати пропозиції щодо скликання позачергових загальних зборів АТ «Українські енергетичні машини» з метою припинення повноважень незалежного члена наглядової ради Андрія Ткаченка.
ЕКУ, КАБМИН, наглядова рада, ОГТСУ, Оператор ринку, УРС, ЦЕНТРЭНЕРГО
Як повідомляє Сербський Економіст, з 20 лютого запускається регулярне залізничне сполучення між Белградом і Будапештом: пасажири знову зможуть добиратися між двома столицями поїздом без пересадок. Лінія після модернізації розрахована на швидкість руху поїздів до 160 км/год, що помітно скорочує час у дорозі і робить поїзд конкурентом автомобільного транспорту.
Фактично мова йде не тільки про «повернення поїзда» між двома столицями, але і про включення Сербії в більш широкий транспортний коридор Центральна Європа – Балкани – Егейське море. Белград отримує більш сильну роль транзитного хаба для вантажних і пасажирських потоків, а вздовж маршруту посилюється привабливість для логістичних і промислових проектів.
https://t.me/relocationrs/1894
