Курс біткойна вперше піднявся вище позначки $81 тис. у неділю і продовжує зростання після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США, повідомляє MarketWatch.
Трейдери сподіваються на пом’якшення Трампом регулювання, стосовно криптовалют, оскільки він публічно висловлювався на підтримку розвитку цього сектора.
Біткойн під час торгів у понеділок подорожчав на 2,8% – до $81,241 тис., за даними Coindesk. За останній тиждень найпопулярніша у світі криптовалюта подорожчала на 14%, приріст за останній місяць перевищує 25%. За рік її курс злетів уже більш ніж удвічі.
Республіканці, крім перемоги їхнього кандидата на президентських виборах, наближаються до повного контролю над Конгресом, зазначає Financial Times.
Хоча остаточного результату виборів до Палати представників ще не підтверджено, республіканці перебувають на порозі взяття його під контроль, що “дасть змогу новій адміністрації провести політику підтримування для цифрових активів незабаром після вступу на посаду” Трампа, вважають аналітики Standard Chartered.
“Ми чекаємо позитивних змін на ранньому етапі роботи адміністрації”, зокрема “змін у Комісії з цінних паперів і бірж, що призведе до м’якшої позиції регулювання щодо цифрових активів”, заявив глава відділу досліджень цифрових активів Standard Chartered Джефф Кендрік.
“Біткойн, один із найризикованіших активів, переживає спалах популярності, – вважає професор економіки в Корнельському університеті Есвар Прасад. – Регуляторні хмари розсіюються. Фінансові умови стають більш вільними, а макроекономічні перспективи США продовжують виглядати райдужними”.
“Америка має намір піти шляхом до економічної свободи”, – вважає головний виконавчий директор криптобіржі Coinbase Global Браян Армстронг.
Ефір (ethereum), друга за популярністю криптовалюта у світі, за останній місяць піднялася майже на 20%, за рік – на 52%. Водночас під час торгів у понеділок вона дешевшає на 0,9% – до $3,149 тис., за даними Kraken.
AI Development і Ribas Hotels Group планують у 2025 році відкрити готельний комплекс Dzen Residence в Івано-Франківській області, повідомляють пресслужби компаній.
“Dzen Residence – це новий продукт для українського ринку нерухомості. Ми впевнені, що поєднання японської естетики з карпатською природою створить стабільно високий попит і забезпечить стабільний дохід нашим інвесторам”, – повідомляє співзасновник AI Development Ігор Дідик.
У релізі зазначається, що комплекс буде розташований у селі Яблуниця Івано-Франківської області на висоті 960 м над рівнем моря, з панорамою на Чорногірський хребет. На території 8 гектарів розмістять 86 будиночків 5 категорій площею 42-110 кв.м і кондоготель на 60 номерів 3 категорій. Dzen Residence спроєктовано так, що з кожного будинку відкривається вид на Говерлу, а з номерів кондоготелю – на Петрос.
Інфраструктура комплексу передбачає біобасейн, spa-комплекс площею 655 кв. м з інфініті-басейном і 5 видами саун; зону відпочинку з багаттям, місця для проведення чайної церемонії, занять з йоги, два корти для падел-тенісу; два ресторани з панорамою і фудкорт у зоні коворкінгу; паркінг для авто. Буде споруджено сітка-міст на висоті 15 метрів і облаштовано пішохідну зону навколо річки, на території є джерело води з великим вмістом мінералів; ставки з фореллю і японським коропом. Для проведення бізнес-конференцій або інших заходів спроєктовано великий івент-хол (на 2 тис. кв. м).
Девелопер проекту – AI Development. Комплексне управління готельним комплексом здійснюватиме компанія Ribas Hotels Group. Проєкт розрахований на два етапи будівництва: відкриття першої черги заплановано на 3 квартал 2025 року, другої – на 1 квартал 2025 року. Для інвесторів доступні котеджі площею від 55 м² з мінімальною сумою вкладень $203,5 тис., а також апартаменти в кондоготелі площею від 29 м2 і вартістю від $107,3 тис..
“Ми прогнозуємо середню завантаженість для цього комплексу на рівні 63% із середнім тарифом на проживання $144. Щодо операційної прибутковості наш прогноз сягає на рівні 11,1%. Загальна прибутковість з урахуванням операційної діяльності та капіталізації становить 15,7%”, – повідомив засновник групи компаній Ribas Hotels Group Артур Лупашко.
AI Development – девелоперська компанія, заснована 2023 року, статутний фонд 50 тис. грн. Засновники компанії – Ігор Дідик та Андрій Бабула, по 50% статутного фонду.
Ribas Hotels Group – міжнародна керуюча компанія повного циклу з 10-річним досвідом, в її портфелі – 55 готелів в управлінні та будівництві, серед них 8 проєктів на Балі, 1 у Молдові, 1 у Польщі. Загальний номерний фонд становить понад 1000 номерів.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року наростили імпорт цинку і цинкових виробів – на 31,9%, до $49,493 млн (у жовтні – $5,939 млн).
Експорт цинку за десять місяців цього року становив $419 тис. (у жовтні – $142 тис.), тоді як у січні-жовтні-2023 він становив $99 тис.
Водночас зросло ввезення цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Україна в січні-жовтні поточного року збільшила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 61,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 674,047 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, яку оприлюднила Державна митна служба (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі зріс на 56,3% – до $827,952 млн.
Основний експорт здійснювався до Болгарії (31,37% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (20,19%) і Туреччини (10,39%).
У січні-жовтні-2024 Україна імпортувала 15 тонн напівфабрикатів на $33 тис. з Румунії (60,61%) і Польщі (24,24%), тоді як у січні-жовтні-2023 ввезла з Китаю 92 тонни напівфабрикатів на $169 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 36,7% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 203,454 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні знизився на 48,9%, до $608,516 млн. Основний експорт здійснювали в Болгарію (36,66% постачань у грошовому вираженні), Польщу (23,01%) та Італію (9,60%).
Крім того, 2023 року Україна імпортувала 96 тонн напівфабрикатів із Китаю (98,26%) і Туреччини (1,74%) на суму $172 тис.
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному виразі на 43,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,725 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому виразі експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 45% – до $9,343 млн.
Водночас основний експорт здійснювався до Туреччини (62,65% поставок у грошовому виразі), Польщі (8,56%) і Єгипту (6,72%).
Водночас експерти наголошують на невідповідності статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) “Велта” з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що тільки в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС дає дані тільки щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за десять місяців 2024 року імпортувала 209 тонн титановмісної руди на суму $326 тис. з Китаю (90,80%) і Сенегалу (9,20%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному виразі на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку на 85,1% – до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали в Туреччину (38,21% поставок у грошовому виразі), Японію (16,53%) та Індію (6,12%).
Україна імпортувала за цей період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межиріченський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бирзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Зростання споживчих цін в Україні в жовтні 2024 року прискорилося до 1,8% з 1,5% у вересні, 0,6% у серпні й нуля в липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Статвідомство нагадало, що в жовтні 2023 року споживчі ціни зросли на 0,8%, тож у річному обчисленні інфляція за підсумками жовтня-2024 року зросла до 9,7% із 8,6% за підсумками вересня, 7,5% за підсумками серпня і 5,4% за підсумками липня.
Вказується, що в жовтні-2024 базова інфляція зменшилася до 1.3% з 1,7% у вересні. З урахуванням того, що в жовтні-2023 вона дорівнювала 0,4%, у річному обчисленні базова інфляція за підсумками минулого місяця зросла до 8,3% з 7,3% за підсумками вересня, 6,5% за підсумками серпня і 5,7% за підсумками липня.
На споживчому ринку в жовтні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 3,2%. Найбільше (на 18,2% і 18,1%) подорожчали овочі та яйця. На 6,9-1,3% зросли ціни на олію, фрукти, молоко і молочні продукти, соняшникову олію, продукти переробки зернових, яловичину, безалкогольні напої, хліб, сало, рибу та продукти з риби. Водночас на 4,2% знизилися ціни на цукор.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,8%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2,6%.
Зростання цін у сфері охорони здоров’я на 1,0% відбулося насамперед завдяки підвищенню цін на послуги лікарень на 1,3% та амбулаторні послуги на 1,2%.
Ціни на транспорт зросли на 0,5% здебільшого через подорожчання пального та мастил на 0,8% і проїзду в автодорожньому пасажирському транспорті на 0,7%. Водночас на 4,7% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Як повідомлялося, інфляція в Україні 2023 року впала до 5,1% після стрибка 2022 року до 26,6% із 10,0% 2021 року.
Національний банк України наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7% і погіршив його на 2025 рік із 6,6% до 6,9%. Прогноз НБУ передбачає зниження інфляції до 6,9% наприкінці 2025 р. та її приведення до мети 5% у 2026 році.
Детальніше дивіться на сайті: https://expertsclub.eu/operatyvna-statystyka-pro-inflyacziyu-v-ukrayini/