Профспілка працівників освіти і науки України вважає, що пропоноване збільшення педагогічного навантаження загрожує звільненням понад 70 тис. вчителів.
«Комітет з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради вирішив внести зміни законом про державний бюджет України до законів »Про освіту«, »Про повну загальну середню освіту«, »Про фахову передвищу освіту«, »Про професійну освіту”. Збільшено норму педагогічного навантаження вчителя з 18 до 22 навчальних годин на тиждень, що загрожує скороченням на 22,2% ставок вчителів і, як наслідок, – звільненням понад 70 тисяч учителів”, – ідеться в заяві профспілки.
Зазначається, що також запропоновано зміни, які призведуть до зменшення надбавок за вислугу років тим педагогічним працівникам, у яких стаж педагогічної роботи становить від 10 до 20 років, а також позбавлять права на надбавку за вислугу років педагогічних працівників зі стажем від 5 до 6 років.
Крім того, пропонується скасувати підвищення ставок заробітної плати за педагогічні звання «вчитель-методист», «старший вчитель», «старший вихователь», «вихователь-методист» та інші педагогічні звання, що присвоюються педагогічним працівникам, які забезпечують освітній процес на високому професійному рівні.
Серед іншого у профспілці звертають увагу, що Комітет вважає за необхідне запровадження 36-годинного робочого часу для вчителів, керівників гуртків, як і для всіх інших педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти.
«Зазначене рішення Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради не відповідає статті 22 Конституції України, згідно з якою при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод», – йдеться в заяві.
У зв’язку з вищезазначеним Профспілка працівників освіти і науки України закликає голову Освітнього комітету, народних депутатів відкликати з Комітету з питань бюджету зазначені пропозиції, які стосуються звуження трудових прав педагогічних працівників.
«Висловлюємо категоричний протест запропонованим у висновку Комітету пропозиціям щодо змін до проєкту закону »Про державний бюджет України на 2026 рік« на друге читання та закликаємо народних депутатів України, голову Верховної Ради України, голів і членів Комітетів з питань бюджету, фінансів, податкової та митної політики під час ухвалення закону в другому читанні не допустити ухвалення цих протизаконних змін, що призведуть до порушення трудових прав педагогічних працівників закладів освіти», – ідеться в заяві.
Як повідомлялося, освітня омбудсменка Надія Ліщик вважає за необхідне розпочати діалог між освітянами та владою в Україні про те, чи збільшувати педагогічне навантаження вчителя за умови збільшення заробітної плати.
Імпорт електричних акумуляторів і сепараторів в Україну в січні-жовтні 2025 року зріс на 53,4% рік до року — до $1,060 млрд, повідомили в Державній митній службі.
Найбільші постачальники — Китай з обсягом $740,6 млн (70,2%), В’єтнам — $96,2 млн (9%) і Тайвань — $53,8 млн (5%). У 2024 році лідирували Китай (82%), Болгарія (3,1%) і Чехія (3%).
У жовтні 2025 року імпорт акумуляторів склав $144,9 млн, що на 13,2% вище жовтня 2024 року. Експорт за десять місяців — $43,9 млн, основні напрямки Польща (33%), Німеччина (12,9%) і Франція (11,9%). У 2024 році експорт становив $34,1 млн, з них майже 30% — до Польщі, 14,7% — до Франції і 11% — до Німеччини.
Контекст. З кінця липня 2024 року імпорт акумуляторів звільнений від мита і ПДВ. За підсумками 2024 року ввезення цієї продукції більш ніж подвоїлося — до $950,6 млн.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-zbilshyla-import-akumulyatoriv-na-53-za-desyat-misyacziv/
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-жовтні 2025 року зріс у 3,6 раза рік до року і досяг $1,397 млрд, випливає зі статистики Державної митної служби.
Серед постачальників лідирують Румунія — $272,1 млн або 19,5% загального обсягу, Чехія — $254,6 млн (18,2%) і Польща — $175,3 млн (12,6%). Роком раніше основними джерелами були Китай ($88,3 млн), Туреччина ($80,6 млн) і Чехія ($54,6 млн).
У жовтні 2025 року імпорт генераторного обладнання склав $187,8 млн, що на 89,3% вище жовтня 2024 року і на 2% нижче показника вересня 2024 року. Експорт за десять місяців — $3,6 млн, основні напрямки Чехія, Латвія, Болгарія.
Контекст. З кінця липня 2024 року діє звільнення від ввізного мита та ПДВ на електрогенераторне обладнання та акумулятори. За даними Держмитниці, за 2024 рік імпорт генераторів і перетворювачів збільшився на 3,7% до 2023 року — до $732,5 млн.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-жовтні 2025 року у грошовому вираженні зріс на 8% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $819,5 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, таким чином темп приросту імпорту цієї автотехніки знов дещо уповільнився, зокрема, за 10 місяців він становив 11,6% до того ж періоду 2024 року.
У жовтні імпорт вантажівок скоротився на 17% порівняно з жовтнем-2024 – до $79,2 млн, що також на чверть менше показника вересня-2025.
Найбільше вантажівок за 10 місяців ввезено з Польщі – на $149,6 млн (на 1,3% менше, ніж торік), Франції – на $133,2 млн (на 43,3% більше) та США – на $104,2 млн (на 30,4% більше).
Імпорт з усіх інших країн за січень-жовтень незначно скоротився, склавши $432,6 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за 10 місяців експортувала вантажні авто лише на $5,6 млн, здебільшого до Туреччини (62,4% експорту), Румунії (32,4%) і Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $2,8 млн) в основному до Молдови, Польщі та Казахстану.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вимірі зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
вантажівка, импорт, ПОЛЬЩА, США, ФРАНЦІЯ
Глава КНР Сі Цзіньпін не братиме участі в саміті «Групи 20» наступного тижня, що стане ударом для Південної Африки, яка вже стикається з бойкотом з боку президента США Дональда Трампа, повідомляє Bloomberg.
Міністерство закордонних справ Китаю оголосило в четвер, що прем’єр-міністр Лі Цян представлятиме країну на саміті лідерів, який розпочнеться в Йоганнесбурзі 22 листопада. У заяві не пояснюється, чому Сі, який брав участь у заході минулого року, цього разу буде відсутній.
“Рішення Сі означає, що на саміті, створеному для вирішення геополітичних і економічних питань і в якому зазвичай беруть участь глави держав, не буде лідерів двох найбільших економік світу та іншої країни-члена – Росії. Минулого тижня Трамп заявив, що жоден американський чиновник не братиме участі в саміті, після того як він виступив з нападками на Південну Африку, висунувши неправдиве твердження про геноцид білих африканерів. Поїздка російського президента Володимира Путіна залишається обмеженою через ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом”, – наголошується в повідомленні.
Інші лідери G-20, зокрема Хав’єр Мілей з Аргентини і Клаудія Шейнбаум з Мексики, також не поїдуть до Південної Африки. Однак кілька європейських лідерів, а також президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва і його турецький колега Реджеп Тайіп Ердоган планують бути там.
Лін Цзянь, речник Міністерства закордонних справ Китаю, заявив на регулярному брифінгу в четвер, що зустріч в Йоганнесбурзі «має важливе історичне значення», оскільки це перший саміт G20 на африканському континенті, і висловив підтримку Південній Африці як країні, що головує.
Лі, другий за рангом чиновник Китаю, представляв Сі на інших великих міжнародних заходах протягом останніх років. Він заміняв президента на саміті G20 в Індії в 2023 році і на зустрічі лідерів БРІКС в Бразилії в липні.
Південноафриканські чиновники в приватних коментарях заявляють, що відсутність США може полегшити досягнення згоди щодо декларації, що, на їхню думку, стане показником успіху головування країни в G20 перед передачею повноважень Вашингтону в грудні.
Перша сотня лобістів зареєструвалася в українському «Реєстрі прозорості» – відкритій публічній платформі, яка збирає, обробляє та оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність, повідомляється на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у четвер.
“Станом на 13 листопада 2025 року в Реєстрі зареєстровано 101 суб’єкт лобіювання, з яких 51 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 141 представник) і 50 – фізичні особи. Дві особи припинили статус лобіста. Отже, загалом 191 лобіст може впливати на прийняття рішень в країні”, – йдеться в повідомленні.
Серед юридичних осіб, які зареєструвалися в Реєстрі, 27 товариств (з обмеженою відповідальністю та акціонерних), 16 громадських об’єднань (асоціації, спілки), п’ять адвокатських організацій (об’єднання, бюро), три інші.
“Найпопулярніші сфери лобіювання: фінансова, банківська, податкова та митна політика – 76 суб’єктів лобіювання; економічний розвиток, регуляторна політика та власність – 74 суб’єкти; правова політика – 70 суб’єктів; правоохоронна діяльність – 68 суб’єктів; інновації та цифрові трансформації – 66 суб’єктів; транспорт, зв’язок та інфраструктура – 65 суб’єктів; екологічна політика та природокористування – 64 суб’єкти; аграрна та земельна політика – 63 суб’єкти; регіональний розвиток та містобудування – 62 суб’єкти. Найменшу кількість суб’єктів обрали сферу «Молодь і спорт» – 36 суб’єктів лобіювання”, – йдеться в повідомленні.
У НАЗК нагадують, що суб’єкти лобіювання з 1 по 30 січня 2026 року повинні подати до Реєстру перші звіти про свою діяльність з дати реєстрації в Реєстрі до 31 грудня 2025 року.
Як повідомлялося, в Україні з 1 вересня офіційно запрацював Реєстр прозорості лобістів, передбачений законом про лобіювання. Одночасно з цим НАЗК прийняло в промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – Реєстр прозорості.
Відразу після цього в Україні була створена Національна асоціація лобістів (НАЛУ) для просування інвестицій та захисту інтересів бізнесу. На сьогоднішній день вона має офіси в Лондоні та Цюриху.
Джерело: https://nazk.gov.ua/uk/u-reestri-prozorosti-nazk-zareestruvalysya-pershi-100-lobistiv/
