АТ “Дніпровський стрілочний завод” (ДнСЗ, Дніпро), великий український виробник стрілочних переводів для магістральних залізничних колій, у січні-вересні збільшив чистий прибуток удвічі до аналогічного періоду 2023 року – до 296,6 млн грн.
Згідно з фінансовим звітом компанії на її сайті, чистий дохід від реалізації за цей період зріс на 47,8% – до 1 млрд 585 млн грн.
Від операційної діяльності ДнСЗ отримав 394,8 млн грн прибутку (на 9,4% більше), а валовий прибуток становив майже 607 млн грн (+19,3%).
За даними звіту компанії за перше півріччя, її чистий прибуток зріс на 57,7% до січня-червня-2023 – до 114,3 млн грн за зростання чистого доходу на 13,6% – до 641,3 млн грн.
Таким чином, у третьому кварталі 2024 року завод наростив чистий прибуток у 2,4 раза до того ж періоду минулого року – до 182,4 млн грн, а чистий дохід збільшився на 85,8% – до 943,6 млн грн.
Заснований у 1916 році, ДнСЗ нині випускає різні типи стрілочних переводів для магістрального і промислового транспорту, метрополітенів, а також елементи верхньої будови колії.
Підприємство має повний цикл виробництва продукції, зокрема власне конструкторське бюро.
Завод завершив 2023 рік із чистим прибутком у розмірі 510,86 млн грн, що на 52% більше за аналогічний показник 2022 року, за зростання виручки на 77% – до 1 млрд 790 млн грн.
За 2023 рік було відвантажено, зокрема, 410 стрілочних переводів, 2,33 тис. рамних рейок і 1,59 тис. окремих хрестовин.
Частка експорту становила 10,4%, основні країни-імпортери: Німеччина, країни Балтії, Туреччина, Грузія.
Середня чисельність працівників заводу на початок поточного року становила 606 осіб.
Україна 2023 року експортувала до Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, на частку імпорту цього продукту з України припало 28%, повідомила заступниця директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Олена Дадус.
“Ринки країн Європейського Союзу є ключовими для експорту меду, адже Україна має другий результат із поставок меду в ЄС, який становить 28% усього імпорту цього продукту країнами блоку. Згідно з даними Реєстру експортних потужностей, поставками за кордон меду займаються близько 72 українських підприємств”, – процитувала пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства її виступ на Медовому форумі “Євроінтеграція медової галузі України: виклики та можливості”.
За даними Державної митної служби та Державного комітету статистики, експорт меду 2023 року становив 55,4 тис. тонн на суму $121,4 млн, зокрема, до країн Європейського Союзу – 45,8 тис. тонн (93,6% загального експорту) на суму $94,9 млн. Водночас у першому півріччі 2024 року обсяг експорту меду до країн ЄС становив 40,6 тис. тонн вартістю $70,7 млн.
У Мінагрополітики нагадали, що основними країнами експорту меду 2023 року були країни Європейського Союзу (Німеччина, Польща, Іспанія, Франція, Бельгія, Румунія, Італія, Угорщина, Греція) і США.
Як повідомлялося, у рамках асоціації України з Європейським Союзом без сплати мита українські підприємства з 5 червня 2024 року мали право поставити на ринок ЄС 18,507 тис. тонн меду. Після вичерпання цього обсягу з 21 серпня ЄС відновив квотування. З 1 січня 2025 року і до 5 червня 2025 року буде запроваджено нову тарифну квоту, яка відповідає 5/12 порога, встановленого для спрацьовування екстреного гальмування.
Нинішній президент Молдови Мая Санду здобула перемогу в другому турі виборів президента, який відбувся 3 листопада. За попередніми даними, опублікованими на сайті Центральної виборчої комісії, вона набрала 55,41% голосів виборців, а її опонент, колишній генеральний прокурор Молдови – Александр Стояногло – 44,59% голосів.
На ранок понеділка підраховано 99,86% протоколів для голосування. Не підраховано голоси з трьох виборчих дільниць у США.
Згідно з цими даними, у виборах узяли участь 1 679 293 громадянина Молдови, що становить 54,31% виборців, занесених до списків для голосування. За Санду проголосували 930 512 виборців, за Стояногло – 748 781 виборець.
Стояногло, який балотувався від опозиційної Партії соціалістів, ще в неділю ввечері визнав поразку, подякувавши виборцям за підтримку.
При цьому Санду програла вибори на території Молдови, набравши 48,81% голосів проти 51,19% Стояногло. В Гагаузькій автономії Стоянонгло (гагауз за національністю) набрав 97% голосів, за нього також проголосували майже 80% жителів Придністровського регіону, які взяли участь у виборах. На 30 виборчих дільницях, відкритих для жителів лівобережжя Дністра на правому березі, проголосувало понад 26 тис. виборців.
Санду виграла вибори з великим відривом завдяки голосуванню за кордоном. На 231 закордонній дільниці проголосували 328 877 виборців, що становить понад 20% від загальної кількості виборців. Це абсолютний рекорд участі у виборах громадян Молдови за кордоном. На дільницях за кордоном Санду отримала понад 270 тис. голосів виборців – майже 83% тих, хто проголосував.
Санду зобов’язалася “бути президентом для всіх”. Про це вона заявила на брифінгу в ніч на понеділок, коли стало зрозуміло, що вона здобула перемогу.
“Дорогі молдовани, я вдячна кожному з вас, хто прийшов на вибори. Я почула ваш голос: і тих, хто підтримав мене, і тих, хто проголосував за пана Стояногло. Я зобов’язуюся бути президентом для вас усіх. У нашому виборі гідного майбутнього ніхто не програє. Ми можемо дотримуватися різних точок зору, говорити різними мовами, але ми всі хочемо миру, порозуміння і гідного життя для наших дітей. Це моя головна мета для Молдови на найближчі роки. Нам необхідне об’єднання суспільства”, – сказала Санду.
Раніше аналітичний центр Experts Club презентував аналітичний матеріал щодо найважливіших виборів у країнах світу у 2024 році, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/73DB0GbJy4M?si=eGb95W02MgF6KzXU
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Сільгосппідприємства у вересні 2024 року наростили виробництво молока на 3,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомило галузеве інформаційно-аналітичне агентство “Інфагро” з посиланням на дані Державного статистичного комітету.
Аналітики прогнозують, що 2024 року виробництво молока цією категорією виробників зросте на 4% і становитиме 2,9 млн тонн.
“Загальна цифра виробництва молока всіма категоріями за дев’ять місяців року становить 5,6 млн тонн, що на 2,9% нижче за аналогічний період 2023 року. Обсяг виробництва молока в категорії c/г підприємств за дев’ять місяців на 5,1% вищий за аналогічний період минулого року (2,2 млн тонн)”, – пояснили експерти.
Станом на 1 жовтня поголів’я корів в Україні оцінювалося в 1,24 млн голів, що на 6,6% нижче, ніж на цю дату минулого року. Водночас у сільгосппідприємствах налічується 0,38 млн голів (-1,8%), резюмували в “Інфагро”.
Страхова компанія ARX (СК “АРКС” Київ) за січень-вересень 2024 року зібрала понад 3,1 млрд грн страхових премій, що на 14% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, повідомляється в інформації страховика.
За її даними, виплати за дев’ять місяців становили 1,3 млрд грн – на 28% більше. У середньому виплати страхових відшкодувань за день становлять 6,5 млн грн.
Компанія також повідомляє, що за КАСКО було зібрано понад 1,7 млрд грн премій, що на 24% більше, ніж за дев’ять місяців роком раніше, зі страхування майна – 360,8 млн грн (+10%), з ОСЦПВ – 256,1 млн грн (+23%).
За 13 місяців з моменту запуску страхування майна від воєнних ризиків СК ARX застрахувала понад 200 підприємств загальним обсягом покриття 2,659 млрд грн.
Загальні страхові премії компанії, включно з лайф і нон-лайф-сегментами, становлять 3,40 млрд грн (+14% до минулого року). У сегменті лайф-страхування страхові премії становили 251,2 млн грн (+7% до 2023 року).
Згідно з повідомленням, страхові компанії ARX і ARX life за дев’ять місяців 2024 року сплатили 358 млн грн податків. Загалом від початку війни вони сплатили до державного бюджету понад 1 млрд грн податків.
ARX і ARX Life є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd.
СК ARX входить до п’ятірки лідерів страхових компаній України за зібраними преміями та здійсненими виплатами. Вже 13 років лідирує в сегменті КАСКО на українському ринку.
ARX Life входить до десятки кращих компаній на ринку страхування життя в Україні.
Україна в жовтні 2024 року експортувала рекордний обсяг товарів на понад $3,8 млрд, що на 18,7% більше, ніж у вересні цього року, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
“Суттєве зростання експорту в жовтні стало можливим завдяки збільшенню поставок агропродукції. Так, експорт агропродукції в жовтні за вартістю зріс на 32,3%, а у вазі – на 33,8%. Це дало змогу збільшити фізичні обсяги експорту до рівня 10,9 млн тонн, що на 26,2% більше, ніж у вересні цього року. Ми завдячуємо цим досягненням нашим захисникам, які забезпечують роботу морського коридору, незважаючи на загрози з боку ворога. У жовтні експорт морським транспортом зріс на 28,2% у грошовому еквіваленті та на 37,1% – у вазі”, – процитувала її пресслужба Міністерства економіки.
Згідно з інформацією Свириденко, за попередніми даними, загалом від початку 2024 року експорт товарів становив майже $34,6 млрд.
“З огляду на поточну динаміку експорту в товарі, ми з певною обережністю можемо прогнозувати, що цьогорічний експорт у грошовому еквіваленті перевищить минулорічні показники. Нагадаю: 2023 року він був на рівні $36,2 млрд. Щодо фізичних обсягів, то за 10 місяців 2024 року ми вже експортували більше, ніж за весь минулий рік. Це попередньо 110 млн тонн загалом за 10 місяців поточного року проти 100 млн тонн у 2023 році”, – пояснила міністерка економіки.
Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка уточнив, що найбільше в жовтні Україна експортувала в грошовому еквіваленті олію соняшникову, сафлорову або бавовняну – на $447,2 млн, або 481,3 тис. тонн, кукурудзу – на $447,2 млн, або 481,3 тис. тонн. тонн, кукурудзу – на $363,6 млн, або 1,9 млн тонн відповідно, пшеницю – на $318,2 млн, або 1,6 млн тонн, соєві боби – на $260 млн, або 675 тис. тонн, насіння ріпаку – на $239,2 млн, або 476,3 тис. тонн, залізну руду і концентрати – на $166,8 млн, або 2,5 млн тонн.
Найбільше українські виробники експортували товарів в Польщу, Німеччину, Іспанію, Італію, Італію та Туреччину. Загалом у жовтні до країн ЄС Україна експортувала товарів на $2,38 млрд, що на 15,8% більше, ніж у вересні.
“Європейський Союз є ключовим торговельним партнером України. Тому ми докладаємо максимум зусиль, щоб забезпечити нашим експортерам найсприятливіші умови доступу на європейські ринки та інтеграцію українських виробників у європейські ланцюжки доданої вартості”, – резюмував торгпред України.
