Попит на українську пшеницю залишається високим, зокрема, з боку Іспанії, де минулого тижня укладено угоди на поставку фуражної пшениці за ціною $237-238 за тонну з поставкою в січні, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради.
Аналітики зазначили, що на світових ринках спостерігається конкуренція з боку російської пшениці, яка завдяки агресивній ціновій політиці домінує на ринках Алжиру, Тунісу та Близького Сходу. Однак ситуація, на думку експертів, може змінитися 2025 року.
«Очікується, що з лютого по червень 2025 року РФ зможе експортувати лише 11 млн тонн через запровадження експортної квоти. Це значно менше, ніж у попередньому сезоні, коли квота становила 28-29 млн тонн. Додатковий фактор впливу – незадовільний стан 30% посівів озимих у РФ. Можна очікувати поступового зростання цін на пшеницю вже в грудні-січні, яке може скласти $20-25 на тонні», – прогнозують у “Пуск”.
Аналітики додали, що на внутрішньому ринку України пшениця 2-3 класу залишається основним товаром для переробників, тоді як експортерам пропонують фуражне зерно.
Канадська гірничорудна компанія Black Iron Inc. з активами в Україні розпочала активний процес отримання дозволів на видобуток залізної руди в рамках реалізації нового Шимановського залізорудного проекту в Кривому Розі. Відповідно до матеріалів, наявних у розпорядженні агентства «Інтерфакс-Україна», дочірня компанія ТОВ «Шимановське Стіл» подала заявку на отримання дозволу на видобуток залізної руди відкритим способом у північній частині кар’єра Шимановського родовища.
Планується, що сумарний обсяг розкривних руд становитиме 5,13 млн куб. м, зокрема 1,31 млн куб. м руди, а кар’єр становитиме 660 м на 390 м і на 80 м у глибину. Також передбачається, що протягом цілорічної роботи вироблятиметься 4,5 млн тонн руди на рік.
Як повідомлялося, Black Iron Inc. продовжує просування Шимановського залізорудного проєкту, визначивши для себе пріоритетний напрямок у вигляді укладення інвестиційної угоди з урядом країни. Основним питанням залишається отримання в користування земельної ділянки, що перебуває у віданні Міністерства оборони. Обговорення з відомством привели до угоди про попередню суму коштів, яку Black Iron повинна буде виплатити як компенсацію за отримання цієї ділянки землі у своє користування.
Компанія також заявила про розгляд нових потенційних проектів.
Black Iron у жовтні 2010 року придбала в інвестгрупи EastOne українського бізнесмена Віктора Пінчука кіпрську «дочку» Geo-Alliance Ore East Limited разом з ліцензіями за $13 млн, потім перейменувавши її в BKI Cyprus. Основні активи – 99% у ТОВ «Шимановське Стіл» і «Зеленівське Стіл» (обидва – Дніпро).
У липні 2013 року після низки проблем з реалізацією проекту Black Iron Inc. повідомила про угоду з найбільшою українською гірничо-металургійною групою «Метінвест» щодо розвитку своїх залізорудних активів. Metinvest B.V. заплатила Black Iron Inc. $20 млн і придбала 49% у BKI Cyprus. Однак пізніше «Метінвест» вийшов з проекту.
Шимановське залізорудне родовище оточене п’ятьма іншими діючими видобувними підприємствами, зокрема залізорудним комплексом ArcelorMittal. Наявна інфраструктура, включно з доступом до електроенергії, залізничних і портових об’єктів, на думку Black Iron, дасть змогу швидко реалізувати проєкт до стадії виробництва.
Згідно з презентацією від травня 2021 року, очікувані капітальні інвестиції в запуск першого етапу оцінюють у $452 млн, другого – $364 млн. У межах проєкту передбачалося будівництво фабрики з випуску залізорудної сировини преміумкласу із вмістом заліза понад 68% потужністю 4 млн тонн на рік на першому етапі та 8 млн тонн на рік – на другому.
ТОВ «Шимановське Стіл» зареєстровано в червні 2007 року. У власності Black Iron (Кіпр) перебуває 100%-ва частка «Шиманосвкое стіл». Статутний капітал – 193 млн 677,830 тис. грн.
видобуток залізної руди, Канадська гірничорудна компанія, Кривий Ріг
Група компаній AllSeeds, один із найбільших виробників соняшникової олії та шроту України, припинила закупівлю сировини для переробки та готової продукції для експорту через затримки суден у портах під час запровадження нової системи експортного забезпечення, повідомив голова групи В’ячеслав Петрище у Facebook.
Він нагадав, що з ініціативи комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики з 1 грудня почав діяти режим експортного забезпечення до операцій з експорту окремих видів агротоварів, який передбачає нову процедуру замитнення експортних вантажів.
«Ну хороша начебто справа. Нібито для боротьби з тіньовим ринком і повернення валюти в країну. Я особисто однозначно за це. Я завжди був, є і буду проти тіньового ринку. Але чи можна це зробити не на радість ворогу під час бомбардувань, а на благо батьківщини? (…) Якщо ви вводите нову процедуру, чи можна її протестувати спочатку? Вона буде працювати взагалі?» – написав Петрище.
За його інформацією, влада видала дозволи на навантаження агропродукції з усіма необхідними перевірками 29 листопада (до введення нової системи – ІФ-У). В одеські морські порти зайшли великі судна, проводили завантаження кілька днів і тривалий час чекали реєстрації.
«Ви все це добро під причалами спеціально виставили на огляд? Щоб ворог міг якісніше прицілитися??? (…) під час війни я назвав би це шкідництвом, більше якого придумати не можна. (…) Ну відпустіть ви ці човни (банально закон не має зворотної сили) і не запускайте нові (а вони вже чекають), доки експортери не подадуть правильно оформлені за новою процедурою експортні документи», – зазначив керівник групи компаній AllSeeds.
Петрище звернув увагу на зростання збитків компаній через демерж суден і вказав на проблеми з безпекою під час простоїв у перехідному періоді під час впровадження нової системи агроекспорту.
«Наша компанія припинила закупівлю сировини для переробки та готової продукції для експорту. Краще розпустити людей по домівках і посидіти з грошима, ніж ризикувати, якщо тебе якщо не ворог, то свої ж «укриють». Чого і всім рекомендую», – підкреслив Петрище.
Він нагадав голові парламентського фінансового комітету Данилу Гетманцеву, що добрими намірами вистелена дорога в пекло, і порекомендував йому самостійно «розрулити всю економіку».
«Дай йому Бог здоров’я, а країні його пережити! (…) За Державу прикро», – резюмував глава групи компаній AllSeeds.
Група компаній Allseeds входить до п’ятірки найбільших українських виробників і експортерів рослинних олій і шротів. Вона володіє заводом з переробки олійних культур потужністю 2200 МТ на добу насіння соняшнику (або 1500 MT на добу ріпаку, або 1 добу соєвих бобів), що розташований у порту «Южний» (Одеська область).
Allseeds також надає послуги з перевалки рослинних олій і шротів олійних культур на своїх терміналах у «Южному». Потужності для одночасного зберігання рослинних олій становлять понад 100 тис. тонн, шротів – 30 тис. тонн.
Національний банк України (НБУ) після підвищення офіційного курсу гривні в четвер на 4 коп. зміцнив його в п’ятницю ще на 5 коп. – до 41,6070 грн/$1, свідчать дані на сайті регулятора.
«На валютному ринку України спостерігається зростання дефіциту валюти, спричинене високим попитом як у готівковому, так і в безготівковому сегментах. Національний банк України стабілізує ринок інтервенціями, які не здатні повністю задовольнити попит на валюту, але водночас досягають мети стабілізації ринку, що запобігає стрибкоподібній динаміці та дає змогу утримувати плавний девальваційний тренд«, – констатують в огляді-прогнозі валютного ринку аналітики “КІТ Group“.
За їхніми словами, підвищення попиту на валюту в обох сегментах валютного ринку – типове явище для початку місяця і наприкінці року.
Також аналітики зазначають, що останніми тижнями збільшився спред між курсами купівлі та продажу євро і долара США.
«Це свідчить про прагнення операторів валютного ринку заробити на підвищеному попиті на готівкову валюту серед населення, а збільшення різниці між курсами купівлі-продажу дає їм змогу компенсувати власні ризики на тлі слабо прогнозованої курсової ситуації», – пояснюють вони.
Водночас у «КІТ Group» вважають, що заяви міжнародних партнерів України щодо подальшого фінансування за рахунок заморожених росактивів, інфраструктурної підтримки та проектів економічного стимулювання не дають приводів для песимістичних курсових прогнозів.
Згідно з їхніми очікуваннями, у найближчій перспективі курс гривні до долара залишатиметься в межах 41,7-42 грн/$1 з тяжінням у бік позначки 42,5 грн/$1. «Близькі до показника 42 грн/$1 котирування вже були зафіксовані на початку грудня, що відповідає нашим курсовим очікуванням на кінець поточного року. Водночас сезонні чинники, як-от підвищений попит на валюту наприкінці року, можуть спричинити незначне короткострокове перевищення – до позначки 42,5 грн/$1«, – прогнозують у “КІТ Group”.
Однак водночас нещодавні зміни податкової політики можуть збільшити податкове навантаження на доходи з депозитів, що може стимулювати додатковий попит на валюту і перетікання валютних заощаджень з банківської системи в готівку, тим самим спровокувавши тиск на курс гривні.
НБУ встановив довідковий курс на 12:00 п’ятниці на рівні 41,5778 грн/$1, проти 41,6915 грн/$1 днем раніше.
Долар США на готівковому ринку в п’ятницю подорожчав на 4 коп. при купівлі – до 41,84 грн/$1, а при продажі на 5 коп. – до 41,90 грн/$1.
Загалом із початку 2024 року долар за офіційним курсом подорожчав на 9,5%, або на 3,60 грн, а з моменту переходу Нацбанку 3 жовтня 2023 року до режиму керованої гнучкості – на 13,8%, або на 5,03 грн.
Середньорічний курс закладений у бюджет-2024 – 40,7 грн/$1, а на кінець поточного року – 42,1 грн/$1.
Як повідомлялося, офіційний курс гривні за минулий місяць опустився на 0,9%, або на 37 коп.
Водночас міжнародні резерви України в листопаді зросли на $3,344 млрд, або 9,1%, і станом на 1 грудня 2024 року, за попередніми даними центробанку, становили $39,925 млрд, тоді як чисті міжнародні резерви (ЧМР) збільшилися на $3,5 млрд, або на 15,6% – до $25 млрд 939 млн.
Чистий продаж валюти НБУ на міжбанківському ринку минулого тижня зріс до $785,4 млн, порівняно з $708,5 млн тижнем раніше.
Джерело: https://ru.interfax.com.ua/news/projects/1033645.html
Словаччина проведе серію переговорів починаючи з наступного тижня, щоб забезпечити постачання газу з РФ після того, як її поточний транзитний контракт, у якому бере участь Україна, закінчується наприкінці цього року, пише Reuters із посиланням на представників уряду в п’ятницю.
«Найближчими днями, зокрема під час різдвяних свят, ви можете стати свідками надзвичайно інтенсивних переговорів на різних рівнях і в різних країнах, які розпочнуться вже наступного тижня», – заявив прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо на прес-конференції.
Віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Словаччини Деніса Сакова заявила, що переговори відбуватимуться за участю Європейської комісії, України та держав-членів ЄС.
Фіцо сказав, що він прагнув забезпечити продовження поставок зі сходу, щоб уникнути додаткових зборів за транзит газу з інших напрямків. «Ми не бачимо жодних причин платити за газ більше, ніж необхідно з геополітичних причин… Я вважаю, що навіть якщо станеться короткочасне припинення поставок зі сходу, у нас достатньо запасів, щоб ми знайшли спільне рішення для кількох країн Європейського Союзу, і ми збережемо транзит газу через територію Словаччини, а також транзит газу через територію України», – сказав він.
Reuters зазначає, що словацькі чиновники шукали альтернативні схеми транзиту газу через Україну, які не вимагали б прямої угоди між Україною та РФ, але не досягли жодної угоди.
Повідомляється, що у Словаччини є довгостроковий контракт із російським «Газпромом» і вона хотіла б зберегти імпорт російського газу через Україну, але він припиниться наприкінці 2024 року, оскільки Україна не планує продовжувати з «Газпромом» транзитний контракт.
Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Угорщина і Болгарія знайшли юридичне і фінансове прийнятне для сторін рішення для продовження транзиту російського газу через свої країни в умовах санкцій США щодо Газпромбанку.
Угорщина отримує російський газ через газопровід із Росії до Туреччини – «Турецький потік», а далі транзитом через Болгарію в Угорщину. Таким маршрутом Угорщина отримала основний обсяг споживаного газу – цього року вже понад 7 млрд кубометрів.
Водночас Bloomberg із посиланням на міністерство енергетики Болгарії повідомляє, що «обговорювали лише “варіант” розв’язання проблеми, який включав би Угорщину і дозволив би Болгарії продовжувати отримувати транзитні збори після надходження російського газу». Болгарія раніше попереджала, що може припинити транзит російського газу в Центральну Європу, якщо «Газпром» не знайде платіжного рішення, нагадує агентство.
Молочні товарні ферми у 2024 році наростять поставки молока для харчової переробки на 6% порівняно з минулим роком, повідомила генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавреню на міжнародній конференції “Можливості та виклики євроінтеграції тваринництва Молдови та України” в рамках виставки EuroTier-2024 (Німеччина).
“Війна принесла жахливі втрати. На сьогодні понад 100 молочних ферм України або зруйновані, або знищені через тактику терору росії. Відновлення цих об’єктів критично важливе для забезпечення стабільного виробництва молока. Водночас, незважаючи на активну фазу війни, промислові молочні ферми продовжують інвестувати в продуктивність, у відповідність до європейських стандартів, показники безпеки”, – розповіла вона.
Лавренюк наголосила, що молочно-товарні ферми України 2024 року на 6% наростять постачання молока на харчову переробку.
Крім того, голова галузевої асоціації відзначила прискорені темпи впровадження інновацій у практику, каталізатором чого стала війна.
“Наші українські виробники шаленими темпами інвестують у біогазові станції, щоб себе і свою громаду забезпечити електроенергією. Це новий виклик, який потребує технічної експертизи та фінансової підтримки”, – зазначила Лавренюк.
За її словами, в Україні зараз спостерігається не кадровий голод, а кадровий голодомор.
“Величезна плинність кадрів в аграрному секторі потребує експрес курсів підготовки та підвищення кваліфікації, адаптації їх до європейських вимог. Це виклик номер один, бо в нас немає часу”, – констатувала керівниця АВМ.
Лавренюк також попросила європейських колег не втомлюватися в наданні фінансової допомоги українським аграріям, які потребують підтримки для відновлення та розвитку, що передбачає інвестиції в нові технології та модернізацію виробничих процесів.
