Київ та Анкара зацікавлені у розширенні двосторонньої торгівлі та ставлять за мету збільшити взаємний товарообіг більш ніж в 1,5 рази – з $6,2 млрд за результатами 2024 року до $10 млрд, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юля Свириденко після зустрічі з міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом.
“Минулого року імпорт з України до Туреччини становив $2 млрд, а загальний обсяг торгівлі між нашими країнами сягнув $6,2 млрд. Загальна мета – збільшити цей показник до $10 млрд, зокрема, за рахунок розширення і так значної торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також іншими секторами”, – написала Свириденко у соцмережі X з Анкари.
“Відбувся обмін ідеями з нашими підрядниками щодо проектів на першочергових напрямах у відбудові України. Наш розвиток відносин з Україною в кожній сфері також буде для нас рушійною силою у відбудові країни”, – зазначив у свою чергу Болат.
За словами Свириденко, сторони також обговорили, яким чином турецькі компанії можуть отримати доступ до фінансових інструментів для підтримки зусиль з відбудови України.
Вона також подякувала міністру за рішення забезпечити максимальний доступ українських суден до турецьких портів.
“У березні ми очікуємо на візит турецької делегації в Україну для подальшого поглиблення співпраці між нашими приватними секторами у відновленні нашої країни”, – повідомила на завершення перший віцепрем’єр.
Згідно із даними Держстату, у 2024 році експорт з України до Туреччини знизився на 6,8% до показника 2023 року – до $2,21 млрд, тоді як імпорт з Туреччини – на 10,2%, до $4,24 млрд. Частка Туреччини в експорті товарів з України минулого року становила 5,3%, в імпорті – 6,0%. Більше тільки у Китаю, Польщі та Німеччини.
Основні статті українського експорту в Туреччину за 11 міс.-2024 – зернові культури ($0,65 млрд, +12,7% до 11 міс.-2023), жири та олія – $0,35 млрд (-56,1%), насіння олійних – $0,22 млрд (-31,8%), чорні метали – $0,16 млрд (+84,5%).
Найбільше за 11 міс.-2024 Україна імпортувала з Туреччини нафти та мінеральних палив – $0,55 млрд (-7,7%), чорних металів – $0,46 млрд (+28,6%), електричних машин – $0,23 млрд (-9,3%), їстівних плодів та горіхів – $0,20 млрд (+17,7%), котлів, машин – $0,20 млрд (+3,3%).
Металургійні підприємства України у січні поточного року зменшили надходження від експорту чорних металів на 20,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $218,769 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 6,88%% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 8,06% за січень-2024.
Водночас Україна за січень-2025 збільшила імпорт аналогічної продукції на 4,7% – до $114,509 млн. У грудні ввезено продукції на $108,227 млн.
Крім того, у січні-2025 Україна наростила експорт металовиробів на 22,3% – до $78,672 млн. У грудні їх експортовано на $73,676 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 5,1% – до $76,381 млн. У грудні цієї продукції ввезено на $76,205 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2024 році наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн. Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн. У грудні ввезено продукції на $108,227 млн.
Україна у 2023 році скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
Україна готова розширювати співпрацю на ринку тваринництва з Туреччиною, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль за результатами переговорів із міністром торгівлі Туреччини Омером Болатом.
Міністр зазначив, що на зустрічі у Стамбулі були присутніми близько 50 турецьких компаній, серед яких – найбільші аграрні виробники кормів, м’ясної продукції, харчових продуктів, продовольчих складських організацій.
“Розповів їм про пріоритети Мінагрополітики: розвиток тваринництва і глибинної переробки. Запросив турецький бізнес інвестувати у будівництво переробних заводів в Україні. Впевнений, їхні агропереробні компанії можуть знайти в Україні нові якісні ринки для свого бізнесу. І це буде вигідно обом країнам”, – підкреслив Коваль.
За його інформацією, співпраця між Україною і Туреччиною знаходиться на хорошому рівні. Туреччина є четвертим за обсягом торгівлі партнером України. Товарообіг агропродукції між Україною та Туреччиною у 2024 році склав $2,2 млрд.
Україна експортувала у Туреччину продукції на $1,6 млрд. Серед найпопулярніших – традиційні для України аграрні культури: кукурудза, соняшникова олія, соєві боби, цукор та інше.
Міністр агрополітики запевнив, що Україна та Туреччина розвиватимуть співпрацю і надалі, не лише на рівні урядів, а й бізнес-асоціацій.
Президент США заявив, що Україна могла б «домовитися», щоб запобігти війні.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що в Україні необхідно провести вибори, оскільки у чинного президента Володимира Зеленського нібито низький рейтинг, а також про те, що РФ нібито хоче завершення війни.
«Зараз маємо ситуацію в Україні, коли давно не було виборів. Там воєнний стан введено. І лідер український тепер уже, хоч би як мені сумно це констатувати, його підтримка становить 4%», – сказав Трамп на пресконференції в Мар-а-Лаго за підсумками переговорів США і Росії в Ер-Ріяді 18 лютого.
За його словами, це не Росія вимагає проведення виборів в Україні, а це «об’єктивна ситуація», адже виборів уже давно не було.
Поки незрозуміло, звідки Трамп навів ці соціологічні дані.
Також президент США каже, що Росія набито «хоче зупинити» війну.
Найбільший в Україні приватний оператор залізничних перевезень компанія “Лемтранс” за підсумками 2024 року збільшив об’єм інвестицій у 2,9 рази порівняно із показником 2023 року – до 478 млн грн, на фоні скорочення загального обсягу перевезень на 6% – до 15,9 млн тонн.
“Лемтранс” продовжує працювати для забезпечення логістичної та економічної стабільності України, постачаючи критично важливу сировину та інвестуючи у нові інфраструктурні проєкти… У 2024 році група спрямувала понад 478 млн грн на інфраструктурні та логістичні проєкти, що втричі перевищує показник 2023 року, за підсумками якого інвестиції становили понад 160 млн грн”, – повідомила пресслужба “Лемтранс” у вівторок.
Компанія інвестувала у розвиток терміналів і контейнерного бізнесу, виділивши на цей напрямок 441 млн грн, ідеться у повідомленні.
У другій половині 2023 року було завершено будівництво сучасного контейнерного терміналу у Вінниці. Також, “Лемтранс” продовжував реалізовувати інвестиційну програму, спрямовану на підтримання вагонного парку та подальше підвищення ефективності вагоноремонтних потужностей. Обсяг планових і поточних ремонтів вантажних вагонів в 2024 році досяг 5 635 одиниць.
Загальний обсяг перевезень “Лемтранс” у 2024 році склав 15,9 млн тонн, що на 6% менше ніж у 2023 році, повідомила пресслужба.
Основну частку перевезень складало вугілля – 10,9 млн тонн. Друга за обсягами залізорудна сировина (2,3 млн тонн). Також, компанія перевезла у 2024 році 2,01 млн тонн будівельних матеріалів та 0,6 млн тонн інших вантажів, зазначено у повідомленні.
“Починаючи з третього кварталу, перевезення вугілля знизилися через масовані атаки рф на енергетичну інфраструктуру України. Пошкодження виробничих активів призвели до скорочення обсягів перевезень із боку вантажовідправників”, – пояснили у пресслужбі компанії.
За підсумками діяльності у 2024 році компанії, що входять до складу uрупи “Лемтранс”, перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у розмірі понад 712 млн грн. Це на 30% менше ніж в 2023 році, коли було сплачено 929 млн грн.
“Лемтранс” у 2024 році перерахував до державного бюджету близько 647 млн грн. Місцеві бюджети було поповнено на суму 66 млн грн. Крім того, група “Лемтранс” сплатила понад 59 млн грн єдиного соціального внеску, уточнили у пресслужбі.
“Попри виклики воєнного часу, ми продовжуємо інвестувати в інфраструктурні проєкти… Контейнерний термінал у Вінниці розширює доступ українських підприємств до світових ринків, сприяючи зростанню експортно-імпортних операцій і посилюючи економічний потенціал як регіону, так і країни загалом. Це особливо важливо в нинішніх умовах, коли стійкість економіки є ключовим чинником для України”, – зазначив гендиректор “Лемтранс” Володимир Мезенцев, якого цитує пресслужба.
Раніше повідомлялось, що співвласником у проєкті сухого порту ц Вінниці “Мостиська драй порт”, який “Лемтранс” реалізує спільно з компанією “Рейл інвестмент”, стане співвласник портового оператора “Трансінвестсервіс” (ТІС) Єгор Гребенніков. Відповідний дозвіл надав Антимонопольний комітет.
Динаміка експорту товарів у січні-жовтні 2024 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua
