За даними звіту Arvio за 1-й квартал 2025 року, 7,19 % всіх угод з нерухомістю в Хорватії укладені іноземцями. З них найбільш активні:
· Словенія — близько 30,2 % від угод з іноземцями
· Німеччина — приблизно 21,1 %
· Австрія — близько 10,4 %
Покупці з України не увійшли до списку ТОП-10 найбільш активних покупців нерухомості в Хорватії, угоди з купівлі українцями нерухомості в Хорватії, але вони обчислюються десятками.
При цьому, в цілому на Балканах українські покупці досить помітні, – в Чорногорії вони опинилися на 11-му місці серед іноземних покупців нерухомості, а в Болгарії стабільно входять в ТОП-10 найактивніших інвесторів.
За останні роки кількість угод, що укладаються іноземцями в Хорватії, скорочується:
· 2022 рік — ~ 13 344 угоди
· 2023 рік — ~ 12 278
· 2024 рік — ~ 11 623 угоди
Іноземні покупці особливо активні в приморських регіонах, таких як Істрія, Кварнер, а також в районах, популярних для відпочинку і вторинного житла. Особливо затребувані нові апартаменти і будинки, що вимагають мінімального ремонту або відразу готові до проживання або здачі в оренду.
Ціни на нерухомість в деяких регіонах Хорватії демонструють стійке зростання — близько 10 % на рік. У прибережних і туристичних зонах середні ціни на нові проекти та апартаменти помітно вищі за середньоринкові.
З урахуванням поточних тенденцій прогнозується, що частка іноземних покупців у загальному обсязі угод за підсумками 2025 року залишиться в межах 8 %, можливо, трохи знизиться через зростання цін і проблеми з доступністю житла. Ціни на узбережжі, як очікується, будуть рости швидше середнього — під впливом дефіциту пропозиції, високого попиту туристів і орієнтації на нові об’єкти.
Ймовірне також посилення попиту з боку європейців із сусідніх країн (Словенія, Австрія, Німеччина) і «діаспори-поверненців». Що стосується покупок із країн за межами ЄС, тут ситуація менш визначена, і значущі потоки поки не зафіксовані в публічних джерелах.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за дев’ять місяців 2025 року склали 2,71 трлн грн, тоді як касові видатки – 3,63 трлн грн, це приблизно на 25,0% та 22,1% перевищує відповідні показники дев’яти місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 24,5% – до 1,92 трлн грн, тоді як видатки – на 20,4%, до 2,82 трлн грн.
У вересні цього року доходи держбюджету порівняно із вереснем минулого року збільшилися на 28,7%, до 298,5 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 69,6%, до 208,4 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 53,9 млрд грн, тоді як у вересні-2024 вони були відсутні.
Зазначається, що найбільшим джерело надходжень за результатами січень-вересень цього року залишається ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 390,3 млрд грн (за дев’ять місяців 2024 року – 342,3 млрд грн).
Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за дев’ять місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 260,9 млрд грн проти 154,7 млрд грн торік.
На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів – 231,6 млрд грн за відшкодування 131,2 млрд грн (197,6 млрд грн за відшкодування 109,7 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств склав 219,7 млрд грн (200,9 млрд грн) та опустився на четверте місце, а акцизний податок майже наздогнав його – 210,5 млрд грн (150,9 млрд грн).
Окрім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 64,5 млрд грн (66,6 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 40,0 млрд грн (35,7 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 31,5 млрд грн (36,3 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 308,8 млрд грн (268,3 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-вересні 2025 року зросли на 21,9% – до 479,2 млрд грн, у тому числі у вересні – на 19,3%, до 55,7 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-вересень 2025 року становили 1,32 трлн грн, або 92,9% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 382,3 млрд грн (за дев’ять місяців-2024 – 390,8 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 90,1 млрд грн – $1,44 млрд та EUR638,3 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 172,0 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $22,6 млрд або 938,1 млрд грн, у тому числі в рамках ERA – близько $14,5 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того, Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-вересень 2025 року склали 450,9 млрд грн, або 95,4% плану, платежі з обслуговування – 246,3 млрд грн, або 96,3% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема, загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн, але в жовтні уряд знову пропоную збільшити видатки на оборону ще на 317 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
У Лондоні судові органи підтвердили арешт громадянки Китаю Чжимінь Цянь (відомої також як Yadi Zhang), яка визнала себе винною в операціях з криптовалютою, пов’язаних із масштабним шахрайством.
За даними британських слідчих, Цянь керувала фінансовою схемою в Китаї в 2014-2017 роках, залучила близько 128 000 потерпілих. Отримані гроші вона конвертувала в біткойни і намагалася відмити за допомогою операцій у Великобританії.
Під час обшуку в одному з будинків на півночі Лондона було конфісковано 61 000 біткойнів, які на момент порушення справи оцінювалися в понад 5 мільярдів фунтів стерлінгів. Це вилучення вважається одним з найбільших в історії криптозлочинів.
Цянь визнала звинувачення за статтями, пов’язаними з незаконним володінням, придбанням і відмиванням криптоактивів. Її екстрадиція і остаточний вирок очікуються пізніше.
Ця справа стала знаковою не тільки для британського правозастосування в області криптовалют, але і для глобальної співпраці правоохоронних органів у боротьбі з транснаціональними схемами відмивання через цифрові активи.
Пасажиропотік через український кордон у п’ятий тиждень осені, з 27 вересня по 3 жовтня, скоротився на 5,2% – до 561 тис., свідчать дані Держприкордонслужби.
Згідно з ними, кількість прибулих в Україну за тиждень зменшилася з 286 тис. до 278 тис., тоді як зменшення потоку на виїзд було суттєвішим – з 306 тис. до 283 тис., що пояснюється завершенням минулого тижня святкування єврейського Нового року “Рош га-Шана” та виїздом паломників з України.
В той же час число транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, збільшилося до 137 тис. зі 133 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами залишився приблизно таким самим – 481.
У цю неділю станом на 18:00 на кордоні з Польщею, за інформацією Держприкордонслужби, найбільша черга у 50 легкових авто була у ПП “Устилуг”, ще 15 машин очікували проходження кордону у ПП “Угринів”, а у ПП “Шегині” накопичилося 10 авто.
На кордоні з Угорщиною черги по 20 машин були на переходах “Тиса” та “Лужанка”, ще 15 авто чекали у ПП “Вилок”, тоді як на кордоні зі Словаччиною черги у ПП “Ужгород” та “Малий Березний” складали по 15 авто.
На кордоні з Румунією черга у 20 машин була тільки в ПП “Порубне”, тоді як на кордоні з Молдовою 15 авто чекали у ПП “Мамалига”.
Сумарні показники перетину кордону на цьому тижні цього року всього на 3,7% вище минулорічних, бо тоді паломники приїжджали на святкування “Рош га-Шана” переважно в цей тиждень. Тому число тих, хто виїхав з країни, було меншим за число тих, хто в’їхав – відповідно 256 проти 285. Потік машин також був меншим – 128 тис.
Торік приблизно на такому рівні пасажиропотік тримався до невеликого сплеску в осінні шкільні канікули, після чого ще знизився десь на 20% до різдвяних та новорічних свят.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відтік біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксувалося перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни воно досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., за третій – на 187 тис., а з початку четвертого – на 180 тис.
Як зазначив на початку березня 2023 року Сергій Соболєв, який був тоді заступником міністра економіки, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%.
Нацбанк у липневому інфляційному звіті погіршив прогноз міграції: якщо у квітні він очікував у 2026 році чистого притоку в Україну 0,2 млн людей, то тепер прогнозує чистий відтік 0,2 млн, що відповідає оцінці чистого відтоку цього року. “Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0,1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0,5 млн осіб)”, – додав НБУ. В абсолютних цифрах Нацбанк оцінює кількість мігрантів, які наразі залишаються за кордоном, на рівні близько 5,8 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 3 жовтня 2025 року оцінювалась в 5,192 млн (на 2 вересня – 5,138 млн), а загалом у світі – у 5,753 млн (5,696 млн).
У самій Україні, за останніми даними ООН на липень цього року, 3,340 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО) порівняно із 3,757 млн на квітень.
Згідно з річним звітом, опублікованим на WSE, агрохолдинг «Кернел» знизив капітальні інвестиції у 2025 фінансовому році майже вдвічі — до $73 млн порівняно з $143 млн роком раніше.
За словами Андрія Веревського, 2025Ф став одним з найскладніших періодів: через неврожай і скорочення запасів фермери утримували продукцію в очікуванні зростання цін.
«Маржа EBITDA впала з $121 до $66 за тонну — це результат агресивної поведінки виробників, які спекулювали на майбутніх цінах», — зазначив він.
Kernel — найбільший експортер сільгосппродукції з України, що контролює близько 10% світового ринку соняшникової олії та 27% українського експорту. Основні активи — термінали в Чорноморському басейні, заводи з переробки олійних культур і логістична мережа по країні.
Як повідомляє Сербський економіст, Вучич – «ми можемо провести президентські і парламентські вибори разом» уже в 2026.
Президент Сербії Александр Вучич оголосив, що не буде балотуватися на черговий президентський термін, а також допустив можливість проведення дострокових виборів уже в 2026 році.
«У мене залишилося офіційно близько півтора року до кінця мандату. Але, ймовірно, що він триватиме коротше — ми можемо провести президентські і парламентські вибори разом», — заявив Вучич.
Він підкреслив, що не має наміру змінювати Конституцію заради продовження свого правління.
Чинний президентський мандат Вучича офіційно спливає у 2027 році, але він допускає, що вибори можуть бути призначені вже у грудні 2026 року або навіть раніше.
У частині своїх заяв він піддав критиці опозицію, заявивши, що її представники «незрілі і безвідповідальні» та «не вчаться на власних помилках».
Александр Вучич обіймає ключові державні посади в Сербії з початку 2010-х років. Зокрема:
• Він став президентом Сербії 1 червня 2017 року.
• До цього очолював уряд (прем’єр-міністр) і був лідером Сербської прогресивної партії (SNS) протягом багатьох років.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1522
