ПрАТ “Глини Донбасу” (сел. Дорожнє Донецької обл.) за підсумками роботи у 2023 році зменшило чистий прибуток у 2,5 рази порівняно з 2022 роком – до 81,997 млн грн.
Як повідомляється в річному звіті за 2023 рік, чистий дохід знизився на 7,7% – до 371,889 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець 2023 року становив 310,034 млн грн.
Як повідомлялося, за підсумками 2022 року “Глини Донбасу” скоротили чистий прибуток у 9,4 рази порівняно з 2021 роком – до 32,217 млн грн із 302,512 млн грн. У 2021 році компанія збільшила чистий прибуток на 51,1% порівняно з 2020 роком – до 302,512 млн грн з 200,216 млн грн.
ПрАТ “Глини Донбасу” створено в 1995 році. Займається видобутком і постачанням глин і композитів, що залягають у родовищах Донецької області.
Наприкінці 2015 року нідерландська Watts Blake Bearne International Holdings B.V., що входить до британської Watts Blake Bearn (найбільший у світі виробник комових глин – ІФ-У), збільшила свою частку в статутному капіталі ПрАТ “Глини Донбасу” до 99% з 49%.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, у власності Watts Blake Bearne International Holdings B.V. перебуває 99% акцій ПрАТ.
Статутний капітал ПрАТ “Глини Донбасу” становить 526,9 тис. грн, номінальна вартість 1 акції – 5269,18 грн.
Телекомунікаційний холдинг VEON у IV кварталі 2024 року отримав виручку в $998 млн, що на 4,7% перевищує показник аналогічного періоду 2023 року, повідомила компанія.
EBITDA холдингу у звітному періоді збільшилася на 11,3% – до $408 млн. Рентабельність EBITDA склала 40,9% проти 38,5% у IV кварталі 2023 року.
У нацвалютах виручка VEON зросла на 10,3%, EBITDA – майже на 19%.
Телекомунікаційний та інфраструктурний доходи холдингу склали $872 млн, показавши зростання рік до року на 0,8%.
Виручка VEON від бізнесу в Україні підвищилася на 15,9%, у Пакистані – на 18,8%; доходи від бізнесу в Казахстані скоротилися на 7%, у Бангладеш – на 18,6%, Узбекистані – на 6,8%.
Мобільна абонентська база холдингу в IV кварталі скоротилася на 2,7% – до 152 млн. База користувачів 4G зросла на 5,3% – до 99,2 млн.
У IV кварталі VEON зафіксував чистий прибуток у $93 млн проти збитку в $3,5 млрд роком раніше.
На кінець 2024 року CAPEX VEON склала $826 млн, збільшившись на 27% з 2023 року. Чистий борг становив $2,9 млрд, скоротившись на 0,5%.
За підсумками 2024 року виручка VEON зросла на 8,3% (на 12,8% у нацвалютах) – до $4 млрд. EBITDA склала $1,7 млрд, показавши зростання на 4,9% (на 10% у нацвалютах). У 2025 році VEON очікує підвищення показників у нацвалютах на 12-14% за виручкою і на 13-15% за EBITDA.
Введення в експлуатацію житла в Україні, млн кв м
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Найбільший оператор мобільного зв’язку “Київстар” оголосив про підписання угоди щодо купівлі 97% онлайн-сервісу таксі Uklon, який планує вивести на нові ринки за допомогою материнської компанії VEON.
Сума угоди складе $155,2 млн, її закриття заплановане на квітень 2025 року.
Після її підписання “Київстар” та Uklon залишаться окремими бізнесами. Команда Uklon продовжить працювати під керівництвом нинішнього СЕО Сергія Гришкова.
Для “Київстар” інвестиція в Uklon стала логічним кроком у розбудові інтегрованої цифрової екосистеми, а також важливим етапом неорганічного зростання та масштабування бізнесу на шляху до виконання інвестиційних зобов’язань VEON у розмірі $1 млрд протягом 2023-2027 рр, йдеться в повідомленні компанії
“Наша стратегія передбачає не просто надання зв’язку, а створення комплексного цифрового середовища, де електронні комунікації є базовою платформою для здійснення інноваційних сервісів. Uklon – один із провідних гравців у своїй сфері… У нас багато спільного, тому об’єднавши зусилля, ми зможемо посилити один одного та створити ще більш інноваційні сервіси, разом інвестуючи в економіку України”, – зазначив CEO “Київстар” Олександр Комаров.
Інвестиція повністю відповідає стратегії VEON і “Київстар” з розбудови цифрового оператора, додала директорка з бізнес розвитку і корпоративної стратегії “Київстар” Зоя Дроншкевич.
“Після закриття угоди ми інвестуватимемо в розширення екосистеми сервісів і продуктів Uklon, зокрема й багатофункціональних застосунків для пасажирів та водіїв, у розвиток синергії між нашими бізнесами в Україні, в подальшу експансію Uklon в інші країни присутності VEON, а також нові ринки, де є потенціал для створення цінності для клієнтів і акціонерів”, – сказала вона.
Для Uklon угода відкриває нові горизонти розвитку: від збільшення стратегічних інвестицій у цифрові сервіси та створення додаткових робочих місць, до виходу на нові ринки за підтримки глобального цифрового оператора VEON, материнської компанії “Київстар”, ідеться в повідомленні.
“У нас завжди були амбіції рухатися далі, як в Україні, так і на нових ринках. Впевнений, що за підтримки Київстар Uklon отримає додаткові можливості та експертизу для подальшого покращення нашого сервісу і продуктів, щоб дати ще більше цінності всім нашим користувачам та партнерам”, – завив співзасновник Uklon Дмитро Дубровський слова якого цитує прес-служба.
Угода є важливим сигналом для українських та міжнародних інвесторів, які готові долучитися до відбудови України навіть попри війну, що триває, підкреслили в “Київстар”.
Ексклюзивним фінансовим радником Uklon в рамках угоди виступила компанія Dragon Capital.
Керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій, коментуючи на прохання агентства ціну угоди, зазначив, що вона відповідає приблизно 20 х EBITDA, якщо виходити з української звітності Uklon.
“Як для такого сектору небагато, але як для України – це дуже щедро. Основне, чого ми не знаємо для адекватної оцінки – це які показники зростання закладають в компанії”, – додав аналітик.
Ще один учасник ринку, який просив не називати його імені, у якості факторів, які впливали на угоду та її ціну, назвав ймовірне бажання “Київстару” завершити її до виходу на SPO на NASDAQ та наявність значних вільних коштів у мобільного оператора через валютні обмеження Нацбанку.
Раніше Антимонопольний комітет (АМКУ) надав дозвіл “Київстару” на придбання онлайн-сервісу таксі Uklon: ТОВ “Тех Уклон”, “Уклон Корпорейт” та “Уклон Україна”. Також, “Київстар” звернувся до АМКУ з повторною заявкою на купівлю ТОВ “МТПК”, яке володіє онлайн-сервісом цінового агрегатора медикаментів Tabletki.ua.
“Київстар” – найбільший мобільний оператор в Україні, який обслуговує близько 24 мільйонів абонентів. Портфель цифрових послуг компанії включає цифрову медичну платформу Helsi із зареєстрованою базою 28 млн користувачів, платформу кіно і телебачення “Київстар ТВ”. “Київстар” купив 69,99% акцій Helsi у серпні 2022 року за 555,74 млн грн.
Виручка “Київстар” у січні-вересні 2024 року зросла на 4,7% – до 26,86 млрд грн, а в доларах скоротилася на 4% – до $674 млн. За 9 місяців 2024 року компанія скоротила EBITDA на 2,6% – до 15,13 млрд грн.
Uklon, за його даними, працює в 27 українських містах і на території туристичного комплексу Буковель та об’єднує більше 100 тисяч активних водіїв-партнерів на платформі, які разом виконують понад 10 мільйонів замовлень щомісяця. З 2023 року компанія розпочала міжнародну експансію, запустивши сервіс замовлення авто онлайн в Узбекистані.
За даними YouControl, ТОВ “Уклон Україна” закінчило 2024 рік з виручкою 1 млрд 717,8 млрд грн, що вдвічі більше, ніж за 2023 рік, а його чистий прибуток склав 232,3 млн грн проти чистого збитку 45,4 млн грн у 2023 році.
Власниками компанії вказані Дмитро та Вікторія Дубровські – по 38,46%, Віталій Дятленко та Сергій Смусь – по 11,54%.
Курс акцій VEON у середу коливався в межах $45,3-47,0, але в цілому за день зміна була незначною – всього 0,09% зниження, до $45,94 за акцію.
У розвиток домовленостей між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Республіки Кот-д’Івуар Алассаном Уаттарою заступник керівника Офісу глави держави Ігор Брусило провів онлайн-зустріч із міністром економіки та розвитку Кот-д’Івуару Ніале Кабою.
Ключова тема обговорення – активізація взаємовигідного співробітництва в перспективних галузях економіки: аграрній промисловості, торгівлі, інфраструктурних проєктах і професійній підготовці івуарійських студентів в українських вищих навчальних закладах. Кот-д’Івуар висловив готовність до партнерства, зокрема завдяки започаткуванню прямого діалогу між галузевими міністерствами.
Окрема увага – розширенню договірно-правової бази двосторонніх відносин у торговельно-економічній сфері. Це дасть змогу забезпечити сприятливу взаємодію в багатьох галузях.
Крім того, Брусило та Каба узгодили практичні кроки, спрямовані на реалізацію досягнутих домовленостей.
У зустрічі також узяли участь: заступник міністра економіки України Тарас Качка, заступник міністра аграрної політики та продовольства Оксана Осьмачко, генеральний директор Директорату з питань зовнішньої політики та міжнародного військово-технічного співробітництва Офісу президента Руслан Куроченко та представники МЗС.
Україна в січні-лютому поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 35,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 19,170 тис. тонн з 540 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився в 11 разів – до $19,775 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Алжиру (32,16% поставок у грошовому вираженні), Польщі (25,61%) та Італії (18,92%).
Крім того, за 2 міс-2025 Україна імпортувала 7,962 тис. тонн цієї продукції – зниження на 53,5% до січня-лютого-2024. У грошовому вираженні імпорт впав на 49,8% – до $14,210 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (32,25%), Казахстану (16,80%) і Вірменії (7,62%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні),
Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
