Поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні у 2024 році скоротилося на 126,7 тис. голів унаслідок викликів війни та вимушеної релокації господарств із прифронтових областей, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
“Поголів’я скорочувалося переважно в господарствах населення. Однак молочнотоварні ферми в умовах війни продовжують працювати над нарощуванням продуктивності та збільшили поголів’я корів у грудні”, – зазначив аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі.
У галузевій асоціації послалися на дані Міністерства аграрної політики та продовольства, згідно з якими станом на 1 січня 2025 року в присадибному та промисловому секторі України утримується 2 млн 29,5 тис. голів ВРХ, зокрема 1 млн 177,7 тис. корів. Водночас поголів’я ВРХ в Україні порівняно з 1 грудня 2024 року зменшилося на 149,2 тис. голів (-7%), а чисельність корів зменшилася на 39 тис. голів (-3%), порівняно із січнем 2024 року – на 126,7 тис. голів (-6%), зокрема корів – на 85,2 тис. голів (-7%).
В АВМ уточнили, що близько 45% тварин утримують на промислових підприємствах, а 55% – у господарствах населення.
У промисловому секторі утримується 917,6 тис. голів ВРХ, що на 300 голів (+0,03%) більше, ніж на 1 грудня 2024 року. Поголів’я корів становило 378,5 тис. корів і збільшилося на 3 тис. голів (+0,8%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 2,2 тис. голів (-0,2%). Кількість корів на молочно-товарних фермах зменшилася на 3,7 тис. голів (-1%).
У присадибному секторі перебуває 1 млн 111,9 тис. голів ВРХ, що на 149,5 тис. голів (-13%) менше проти 1 грудня 2024 року. Кількість корів у господарствах населення на 1 січня 2025 року становила 799,2 тис. голів, що на 42,2 тис. голів (-5%) менше, ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 124,5 тис. голів (-11%), а кількість корів зменшилася на 81,5 тис. голів (-10%).
Кухалейшвілі зазначив, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилося після початку повномасштабного вторгнення Росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Крім того, фермери залишили багато корів на окупованих територіях, які не підлягають обліку.
“На сьогодні існують передумови до релокації господарств із Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонних і прифронтових населених пунктах. Фермери зможуть перевести лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні було побудовано в 70-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам утримання тварин. Брак приміщень, придатних для утримання корів, створює передумови для подальшого скорочення поголів’я”, – звернули увагу в АВМ.
У бізнес-об’єднанні наголосили, що багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Крім того, виробничі витрати фермерів зростають швидше за ціну на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення. Найбільш вразливими до зазначених викликів виявилися господарства населення, де скорочення поголів’я ВРХ відбувається більш швидкими темпами. Підприємства навпаки виявилися більш стійкими до наслідків війни.
“Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у порівняно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують чинні та нові потужності та нарощують високопродуктивне поголів’я корів”, – резюмували в АВМ та додали, що наразі щонайменше 40 господарств реалізують ці заходи.
Страхова група “ТАС” (Київ) у 2024 році виплатила за укладеними договорами страхування 1,975 млрд грн, що на 47,3% перевищує суму відшкодувань компанії за 2023 рік.
Як повідомляється на сайті страховика, понад чверть усього обсягу виплат, або 27,3%, припало на КАСКО – 540 млн грн, що на 34,1% перевищує відповідний минулорічний показник, 32,5%, або 642,3 млн грн, – на ОСЦПВ (+30,7%), 21,8%, або 430,8 млн грн, – на “Зелену картку” (+81%).
Частка ДМС у портфелі виплат групи за підсумками 2024 року становила 14,9%, або 293,6 млн грн (+74,5%).
За договорами страхування майна СГ “ТАС” за окреслений період виплатила 12,92 млн грн (+20,5%). За іншими договорами страхування виплачено 55,7 млн грн (+84,4%).
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів із продажу по всій території України.
ПАТ “Укрнафта” працює над реалізацією проєктів з генерації енергії з власного газу загальною потужністю до 370 МВт.
Як йдеться у пресрелізі компанії, про це заявив голова Наглядової ради (НР) “Укрнафти” Данкан Найтінгейл під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Він подякував урядам Швеції, Норвегії, Нідерландів і США, а також Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) за підтримку на шляху до сталого розвитку і запросив нових партнерів долучатися до реалізації амбітних перспективних проєктів.
“Ми повинні інвестувати в Україну вже зараз. Якщо ви чекатимете завершення війни, то можете втратити найприбутковіші проєкти”, – наголосив Найтінгейл.
Своєю чергою віцепрезидент ЄБРР Маттео Патроне відзначив досягнуті товариством позитивні фінансові результати і поліпшення в системі менеджменту.
“Вони (“Укрнафта” – ІФ-У) продемонстрували не тільки чудові фінансові результати, а й справжнє корпоративне управління. Це досягнення Сергія (Корецького) і НР. Якби два роки тому мене запитали, чи підтримаємо ми “Укрнафту”, я б сказав “ні”. Але те, що сталося за останні 18 місяців – просто приголомшливо”, – сказав він.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
“Укрнафта” володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Україна планує відкриття в кількох європейських країнах центрів повернення біженців, повідомляє видання Denik N у п’ятницю.
«Після майже трьох років повномасштабного російського вторгнення Україна готує плани щодо повернення частини з мільйонів біженців на батьківщину. Тому вона має намір відкрити центри в кількох європейських країнах, щоб сприяти їхньому поверненню», – повідомляє Denik N.
Минулого тижня Україна відкрила свій перший центр у Берліні у співпраці з Німеччиною. Україна обговорювала цей проєкт також із Польщею. Ще один подібний центр може бути створений і в Чехії. За інформацією Denik N зустріч посадовців двох держав для обговорення створення подібного центру запланована в Празі наступного тижня.
Мер Львова Андрій Садовий заявив, що цього року в Україні мають знову запрацювати кілька аеропортів, оскільки «для цього є технічні та інші можливості», однак, не уточнив, про які аеропорти йдеться, повідомляє львівський медіа-хаб «Твоє місто».
«Однозначно, що цього року в Україні почнуть працювати кілька аеропортів. Для цього є технічні та інші можливості. Має бути політичне рішення. Мабуть, воно буде», – сказав в інтерв’ю Садовий.
Садовий додав, що «якщо країна присутня на авіаційній карті, то вона в принципі присутня на карті світу. Це питання безпеки нашої держави».
Міський голова навів приклад Ізраїлю, де «колись ухвалили політичне рішення, що під час війни аеропорт Тель-Авіва почав працювати – це був єдиний міст, який з’єднував Тель-Авів зі світом».
Як повідомлялося в листопаді 2024 р., старший партнер компанії Marsh McLennan Кріспін Еллісон на 10-му Київському міжнародному форумі (КМЄФ) заявив, що польоти в одному з українських аеропортів – «Львів» або «Бориспіль» – відновляться до кінця січня 2025 року.
Раніше повідомлялося, що Міністерство розвитку громад і територій за підтримки посольства США розробило «дорожню карту» відкриття повітряного простору України в умовах воєнного стану.
Україна з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) і станом на 24 січня експортувала 24,475 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,514 млн тонн було відвантажено поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби України.
Згідно з повідомленням, станом на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 22,246 млн тонн, зокрема в січні – 3,682 млн тонн.
У розрізі культур від початку поточного сезону було експортовано пшениці – 10,563 млн тонн (у січні – 650 тис. тонн), ячменю – 2,035 млн тонн (36 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (0), кукурудзи – 11,729 млн тонн (1,82 млн тонн).
Отже, обсяг експорту пшениці на 2024/2025 МР, узгоджений Мінагрополітики та учасниками зернового ринку на рівні 16,2 млн тонн, уже вичерпано на 65%.
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 24 січня оцінюють у 41,6 тис. тонн (у січні – 4 тис. тонн), зокрема пшеничного – 38,2 тис. тонн (3,7 тис. тонн).
