АТ “ArcelorMittal Берислав” (Берислав Херсонської обл.), одна з українських “дочок” ArcelorMittal, отримало 14,554 млн грн чистого прибутку, тоді як 2023 рік завершило із чистим збитком 17,851 млн грн.
Згідно з річним звітом, торік підприємство збільшило чистий дохід на 86% порівняно з попереднім роком – до 111,167 млн. грн.
Нерозподілений збиток на кінець 2024 року становив 107,337 млн грн.
Згідно зі звітом, минулого року “ArcelorMittal Берислав” виробив 376,793 тис. тонн вапняку, реалізував – 353,287 тис. тонн. Балансовi запаси корисних копалин станом на кінець року становили 3975,2 тис. тонн.
Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв становить 52 чол., фонд оплати працi в 2024 роцi – 11,333 млн грн.
Як повідомлялося, з початком повномасштабного вторгнення смт Архангельське потрапило в окупацію, в якій перебувало майже сім місяців. 3 жовтня 2022 року Високопільську громаду, до якої належало й смт Архангельське, звільнили ВСУ. Під час окупації Херсонської області через постійні обстріли, замінування та бойові дії виробничі потужності “ArcelorMittal Берислав” зазнали руйнувань.
Підприємство “ArcelorMittal Берислав” розташоване в смт Архангельське (Херсонська обл.) – за 60 км від Кривого Рогу, видобуває вапняк для металургійного виробництва та будівельної галузі.
АТ “ArcelorMittal Берислав” за підсумками роботи у довоєнному 2021 році знизило чистий прибуток у 2,3 рази порівняно з 2020 роком – до 12,685 млн. грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
АТ “ArcelorMittal Берислав” (раніше – ВАТ “Бериславський завод будівельних матеріалів”, створено 1994 року шляхом перетворення однойменного держпідприємства).
ArcelorMittal придбав Бериславський завод будівельних матеріалів у липні 2010 року.
За даними НДУ на другий квартал 2025 року, у власності компанії ArcelorMittal Global holding (Люксембург) було 74,45% акцій АТ “ArcelorMittal Берислав”, ArcelorMittal Netherlands B.V. (Нідерланди) – 24,81%.
Статутний капітал АТ “ArcelorMittal Берислав” складає 1,063 млн. грн., номінал акції – 0,25 грн.
“Укрзалізниці” (УЗ) для забезпечення сталої операційної діяльності у 2026 році необхідно перекрити дефіцит ліквідності у розмірі біля 48,8 млрд грн без урахування погашення євробондів, борг за якими планується реструктурувати, повідомив голова правління Олександр Перцовський під час презентації щодо фінансування пасажирських перевезень та моделі запуску програми “УЗ-3000” у п’ятницю.
“Ми пішли на максимально збалансовану модель покриття цього дефіциту: частина забезпечується нашою внутрішньою оптимізацією, частина – тарифними рішеннями, і третя частина – державною підтримкою пасажирських перевезень. Інших реалістичних шляхів пройти ці роки в умовах війни немає”, – підкреслив він.
За його словами, у 2025 році обсяг державного співфінансування пасажирського сегмента становитиме до 13 млрд грн, а у 2026 році зросте до понад 16 млрд грн.
Як зазначив Перцовський, загальний операційний збиток пасажирських перевезень становить близько 24 млрд грн на рік (13 млрд грн – далеке сполучення та близько 11 млрд грн – приміське), і якщо раніше його вдавалося переривати за рахунок прибутку вантажних перевезень, то під час війни це неможливо.
Згідно з презентацією, у цьому році очікуваний збиток сегменту пасажирських перевезень зросте з 18,1 млрд грн минулого року до 18,6 млрд грн цього року, 21,9 млрд грн – наступного року та 24,4 млрд грн – 2027 року.
У тому числі приміські перевезення наступного року, як очікується, принесуть збиток 10,9 млрд грн, внутрішні – 13,4 млрд грн, і лише міжнародні пасажирські перевезення будуть прибутковими – 2,4 млрд грн.
Одночасно УЗ прогнозує, що прибуток від вантажних перевезень зменшиться з 20,4 млрд грн минулого року до 3,2 млрд грн цього року, а вже наступного буде зафіксований збиток 0,6 млрд грн, який збільшиться до 4,8 млрд грн 2027 року.
Причинами такої зміни прибутковості вантажних перевезень названі скорочення обсягів (вугілля – на 4 млн тонн, зерна – на 9 млн тонн після штучного піка 2024 р.) та скорочення відстані перевезень, що веде до втрати 14,5 млрд вантажного доходу, а також зростання витрат (персонал, електроенергія, фінвитрати) при заморожених тарифах, що додає 2,7 млрд грн витрат.
Таким чином прогнозований чистий збиток у наступному році, згідно презентації – 28,64 млрд грн.
Крім того компанія очікує 25,4 млрд грн критичних видатків з відновлення за обсягів амортизації 15,9 млрд грн, 6,4 млрд грн сплати відсотків за євробондами, 4,2 млрд грн погашення кредитів ЄБРР та ЄІБ, що разом і формує дефіцит ліквідності у 48 млрд грн, йдеться у презентації.
У межах власної оптимізації УЗ запропонувала майже 17 млрд грн економічного ефекту у 2026 році, з яких 6,7 млрд грн вже враховано у проєкті фінплану, а ще 10,2 млрд грн планується додатково за рахунок скорочення адміністративних витрат, передачі непрофільних активів, роботи з вантажним ринком та збільшення власних доходів.
Серед кроків оптимізації, згідно презентації, відміна 69 найбільш збиткових приміських маршрутів (до 5 тис. на добу), індексація нерегульованих елементів (комісійний збір, сервісні послуги) та гнучке динамічне ціноутворення на окремі сегменти, що має сумарно дати 6,9 млрд грн.
Також планується оптимізувати чисельність персоналу на 8,3 тис., об’єднати регіональні залізниці, оптимізувати до 1,2 тис. км (менше 5%) мережі із відсутнім чи мінімальним (1-2 пари приміських) рухом.
Серед заходів енергоефективності вказані також їзда в інтервали з найнижчим тарифом, Подвоєння доходів від орени (+100 млн грн), вихід із надлишкових та непрофільних активів, продаж металобрухту (понад 370 тис тонн, що більше, ніж УЗ продала за останні 5 років, та забезпечить компанії 28% ринку брухту), скорочення ремонтів пасажирських вагонів, регіональних поїздів, інфраструктури.
“Укрзалізниця” зазначає, що модель фінансування пасажирських перевезень відповідає європейській практиці Public Service Obligation (PSO), де держава покриває різницю між економічно обґрунтованою собівартістю та тарифами.
Заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко раніше цього тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за 9 місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, УЗ пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень УЗ у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
Пасажиропотік у першому півріччі 2025 року збільшився на 1,2% – до 13,52 млн.
УЗ 2024 року збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства прогнозує в 2025 році ріст врожаю на 6%, проти минулого року за рахунок збільшення зернових культур, повідомив міністр економіки, довкілля і сільського господарства Олексій Соболев.
“Загалом цьогорічний врожай очікується трохи більшим – приблизно на 6% вище, ніж торік. Зростання відбудеться насамперед за рахунок зернових культур – очікується приблизно 59 млн тонн проти 56 млн тонн торік “, – сказав він в інтерв`ю Forbes Ukrainе.
Врожай олійних культур залишиться на рівні минулого року. Очікуємо врожай близько 79 млн т зернових та олійних культур разом.
Міністр зауважив, що аграрії в поточному році засіяли 4,8 млн тонн озимих (74% від прогнозу), а зібрали 37,6 млн тонн зернових (73% усіх засіяних площ).
Він підкреслив, що 2025 року в Україні врожай збирають пізніше. Це відображається у перекосі зростання ВВП у другій половині року, бо частина грошей, яка потрапляла в перше півріччя, через погодні умови піде в друге півріччя.
У 2 кварталі 2025 року середні ціни на житло в Угорщині зросли на 17,9% в річному вираженні і на 5,1% кв-кв за агрегованим індексом Національного банку Угорщини.
У Будапешті зростання склало 23,1% р-р і 6,3% кв-кв, в містах поза столицею – 18,7% р-р і 5,9% кв-кв, в сільській місцевості – 10,7% р-р і 2,8% кв-кв, це випливає зі свіжого випуску MNB House Price Index за 2 квартал.
За даними Eurostat, у 2 кварталі 2025 року сукупний індекс цін на житло в ЄС зріс на 5,4% р-р і на 1,6% кв-кв, що вказує на випереджаючу динаміку Угорщини щодо середньоєвропейського рівня. Одночасно кількість угод з житлом в Угорщині скоротилася на 5,7%, що свідчить про підвищення цін при зниженні активності.
У 1 кварталі 2025 року MNB фіксував двозначне зростання цін як по країні, так і в столиці, на тлі пожвавлення іпотечного кредитування та дії низки субсидованих програм.
Прискорення цін у 2 кварталі в столиці та великих містах при одночасному зниженні транзакцій вказує на ринок, де попит утримується головним чином за рахунок поліпшення реальних доходів домогосподарств і підтримуючих заходів, а також перерозподілу пропозиції з короткострокової оренди в довгострокові формати на тлі посилення регулювання, насамперед у Будапешті.
Базовий сценарій на 4 квартал 2025 року — уповільнення темпів зростання до 3–4% кв-кв по країні і 4–5% кв-кв у Будапешті на тлі сезонності та часткової фіксації прибутку. На 2026 рік очікується більш помірна траєкторія: 6–9% р-р по країні і 8–11% р-р в столиці за умови збереження програм підтримки і стабільності ставок. Ризики зниження — можливе посилення іпотечних умов і уповільнення реальних доходів; ризики прискорення — розширення субсидованих іпотек і додаткове обмеження короткострокової оренди в туристичних зонах. Оцінка базується на динаміці індексу MNB, статистиці Eurostat щодо угод та повідомленнях регулятора про політику дохідної підтримки.
Вночі та вранці 10 листопада в Україні, крім північної частини, туман, видимість 200-500 м (І рівень небезпеки, жовтий), повідомив Укргідрометцентр.
«Погодні умови можуть призвести до ускладнення руху транспорту», – йдеться в повідомленні.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Сербії прийняв спеціальний закон, який прискорює підготовку до забудови ділянки колишнього комплексу Генштабу ЮНА в центрі Белграда, пошкодженого ударами НАТО в 1999 році. Девелопером виступає Affinity Global Development, інвестиційна компанія, заснована зятем президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером.
Проект вартістю близько 500 млн дол. передбачає будівництво готелю, апартаментів, офісів і торгових площ, а також меморіального простору для жертв бомбардувань.
Угода про 99-річну оренду ділянки з сербським урядом була підписана в травні 2024 року. У листопаді 2024 року об’єкт позбавили статусу охоронюваної культурної спадщини, що відкрило шлях до реалізації проекту. Прийнятий lex specialis дозволяє спростити і прискорити видачу дозволів та інші адміністративні процедури, зазначили власті.
Опозиція та профільні організації критикують рішення, посилаючись на культурну цінність комплексу та юридичні ризики. Europa Nostra включила Генштаб до списку семи найбільш вразливих об’єктів європейської спадщини 2025 року. Радіо Свобода зазначає, що закон пройшов при голосах правлячої партії, незважаючи на протести і розслідування з приводу можливої фальсифікації документа, використаного при знятті охоронного статусу.
У відкритих заявах Affinity Global Development і офіційних повідомленнях не наводяться бренд готелю, кількість номерів, поверховість, площа номерного фонду, парковки або точні терміни введення. Міжнародні агентства обмежуються описом функціонального міксу без специфікацій. При появі офіційних матеріалів по ТЕП і брендингу редакція Сербського Економіста уточнить дані.
Уряд просуває проект як інвестицію і ревіталізацію центральної локації Белграда. Критики вважають, що демонтаж і нова забудова завдадуть шкоди модерністській спадщині архітектора Ніколи Добровича і громадській пам’яті про події 1999 року.
https://t.me/relocationrs/1705
