Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у першому кварталі 2023 року збільшив гривневу виручку на 6% (у доларах зменшилася на 17,2%) порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до 8,346 млрд грн, ідеться у звіті материнської компанії VEON.
Згідно з ним, за звітний період “Київстар” збільшив показник EBITDA на 1% у гривні (у доларах показник зменшився на 21,2%) до аналогічного торішнього періоду – до 4,921 млрд грн, а його рентабельність за EBITDA скоротилася на 2,9 відсоткових пунктів (в.п.) – до 59%.
Компанія уточнила, що доходи від послуг мобільного зв’язку збільшилися на 6,7% – до 7,830 млрд грн.
Крім того, оператор зазначив, що в першому кварталі 2023 року споживання хвилин на абонента (MoU) скоротилося на 11,7% – до 551 з 624 за аналогічний період минулого року. Водночас використання мобільного інтернету за той самий період зросло на 23,4% – до 9,5 гігабайт на абонента, тоді як середній дохід від абонента (ARPU) збільшився на 13,3% – до 106 грн.
Абонентська база в першому кварталі 2023 року становила 24,3 млн, на 6,7% менше, ніж роком раніше, водночас кількість користувачів 4G за рік збільшилася на 4,2%, або 600 тис. – до 13,3 млн, і зараз проникнення 4G в абонентській базі становить 54,6%.
Що стосується фіксованої мережі “Київстару”, то доходи в ній скоротилися на 4,2% – до 463 млн грн, а кількість користувачів – на 7%, до 1,1 млн.
Водночас компанія відзначила зростання на 27,7% – до 1 млн – кількості користувачів стримінгового бізнесу Kyivstar TV і запуск у ньому нещодавно “Дитячого профілю”.
Згідно зі звітом, капітальні витрати “Київстару” збільшилися за вказаний звітний період на 18,4% – до 780 млн грн.
За даними компанії, капітальні витрати “Київстару” були спрямовані на підтримку основних мереж у країні, а також стійкості бізнесу. Команда “Київстару” змогла зберегти майже 90% радіомережі станом на кінець березня 2023 року.
За квартал до 4G-мережі було підключено 81 населений пункт, додано 215 нових базових станцій і ще 460 переобладнано під 4G.
Зазначається також, що в першому кварталі цього року VEON не реєстрував значних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Україні, і жодних збитків від знецінення, пов’язаних з операціями в Росії.
Водночас через пов’язані з війною труднощі компанія не змогла вчасно подати річну звітність у Нідерландах і США до 1 травня 2023 року, і в разі затягування затримки це несе ризик вжиття заходів регуляторами та організаторами торгів проти компанії.
Загалом виручка VEON у першому кварталі 2023 року скоротилася в доларах на 8,7% – до $884 млн, а EBITDA – на 13,5%, до $385 млн, проте в національних валютах їхнє зростання становило відповідно 15,3% і 11,2%.
Ці дані не враховують Росію, де компанія зараз завершує продаж своєї “дочки”.
“Київстар” – найбільший український оператор телекомунікацій. Надає послуги зв’язку та передачі даних на основі широкого спектра мобільних і фіксованих технологій. “Київстар” обслуговує 24,8 млн абонентів, з яких 3,3 млн – внутрішньо переміщені. З 2,2 млн абонентів, які виїхали за кордон, 1,4 млн залишаються абонентами компанії, зокрема 95% використовують послугу “роумінг як вдома”, що надається в 27 країнах.
Акціонером “Київстару” є міжнародна група VEON (раніше – VimpelCom Ltd.). Акції групи котируються на фондовій біржі NASDAQ (Нью-Йорк).
ПрАТ “Дніпрометиз” (Дніпро) українського бізнесмена Сергія Тігіпка за підсумками роботи в січні-березні поточного року отримало чистий прибуток у розмірі 17,581 млн грн, тоді як завершило аналогічний період минулого року з чистим збитком 8,645 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, за перший квартал 2023 року чистий дохід збільшився на 54% – до 683,802 млн грн.
При цьому нерозподілений прибуток підприємства до кінця березня 2023 року становив 257,664 млн грн.
Як повідомлялося, “Дніпрометиз” за підсумками 2022 року знизив чистий прибуток у шість разів порівняно з попереднім роком – до 25,572 млн грн, чистий дохід зріс на 1,1% – до 2 млрд 474,397 млн грн.
“Дніпрометиз” виробляє метизні вироби з низьковуглецевих сталей. Потужність підприємства становить 120 тис. тонн продукції на рік.
За даними НДУ на четвертий квартал 2022 року, у власності T.A.S. Overseas Investments Limited (Кіпр) перебуває 98,6578% акцій “Дніпрометизу”.
Статутний капітал ПрАТ “Дніпрометиз” – 83,480 млн грн, номінал акції – 68,08 грн.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” у січні-березні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні понад 2,5 млрд грн податків і зборів.
Згідно з прес-релізом компанії в середу, в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну “Метінвест” Ріната Ахметова залишається опорою економіки країни.
Українські підприємства “Метінвесту” за січень-березень цього року сплатили близько 725 млн грн єдиного соціального внеску, понад 649 млн грн податку з доходів фізичних осіб і близько 442 млн грн податку на прибуток.
Значними джерелами наповнення державного та місцевих бюджетів України стали плата за землю – понад 288 млн грн, плата за користування надрами – близько 174 млн грн та екологічний податок – майже 136 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков зазначив, що не в традиціях українців опускати руки.
“Тому підприємства “Метінвесту” продовжують наповнювати скарбницю України в надскладних військових умовах, під постійною загрозою ворожих обстрілів. Ми тримаємо стрій на економічному напрямі, незважаючи на втрату контролю над маріупольськими комбінатами, блокаду портів та інші негативні для галузі чинники. Адже розуміємо, що бізнес має працювати на перемогу, а потім і на відновлення України. Усі як один, бо країна в нас одна”, – наголосив топ-менеджер, якого цитує пресслужба.
Як повідомлялося, з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств у 2022 році “Метінвест” перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 20,5 млрд грн податків і зборів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, здебільшого, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-квітні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 48,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 282,6 тис. тонн зі 190 тис. тонн.
За даними компанії, у квітні-2023 вироблено 71,3 тис. тонн доменного коксу, тоді як у квітні-2022 – 52,7 тис. тонн (зростання на 35,4%).
“Збільшення рівня виробництва у квітні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням виробничих потужностей із вимушеної гарячої консервації, спричиненої повномасштабними воєнними діями на території України”, – пояснюють у пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у січні-березні 2023 року збільшив виробництво доменного коксу на 74% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 211,3 тис. тонн із 137,3 тис. тонн, зокрема, у березні вироблено 72,8 тис. тонн доменного коксу, тоді як у березні 2022 року – 4,1 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) відтепер класифікує коронавірус COVID-19 як укорінену проблему у сфері охорони здоров’я та має намір дати оновлені рекомендації щодо боротьби з ним, повідомляють у пресрелізі організації.
“Гендиректор Тедрос Адханом Гебреєсус ухвалив, що COVID-19 тепер є вкоріненою і постійною проблемою в галузі охорони здоров’я. Він більше не є надзвичайною ситуацією в галузі суспільної охорони здоров’я, що має міжнародне значення”, – ідеться в документі.
“Він скличе Комітет з огляду Міжнародних медико-санітарних правил, щоб дати консультації щодо постійних рекомендацій для реагування на COVID-19 у довгостроковій перспективі”, – зазначили у ВООЗ.
Гебреєсус проведе консультації з урахуванням планів ВООЗ щодо реагування на COVID-19 на 2023-2025 роки. Вони, зокрема, передбачають заходи зі спільного спостереження країн світу за поширенням коронавірусу та із захисту населення від інфікування. ВООЗ радить країнам дотримуватися цього плану на період переходу до оновлених методів боротьби з коронавірусом.
У списку тимчасових рекомендацій – підготовка до майбутніх спалахів COVID-19, упровадження вакцинації проти коронавірусної інфекції в програми імунізації впродовж усього життя, збір інформації з різних джерел даних епіднагляду для повної картини щодо поширення захворювання, забезпечення доступу до лікування проти COVID-19 і до діагностики захворювання. Крім цього, ВООЗ радить продовжувати скасовувати заходи щодо обмеження переміщень і не вимагати будь-яких доказів про вакцинацію.
Водночас, повідомили у ВООЗ, “країни-члени організації наразі ведуть переговори щодо укладення угоди про запобігання пандеміям, про готовність і про боротьбу з ними”. Зокрема, йдеться про внесення поправок до Міжнародних медико-санітарних правил. Так, директор Програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я доктор Майкл Раян, коментуючи переговори, сказав, що ніколи не повинні повторюватися випадки, коли хворі навіть не могли потрапити у відділення невідкладної допомоги.
Раніше в п’ятницю Гебреєсус оголосив, що ВООЗ більше не розцінює коронавірус COVID-19 як глобальну загрозу у сфері охорони здоров’я. Водночас він уточнив, що це не означає, що загроза поширення коронавірусу повністю минула.
Він додав, що за три роки пандемії експерти зареєстрували майже 7 млн випадків смерті внаслідок зараження коронавірусом.
“Але ми знаємо, що кількість летальних випадків насправді в кілька разів вища – щонайменше 20 млн”, – наголосив глава ВООЗ.
Згідно з даними статистичного сайту Worldometers, загалом у світі за час пандемії коронавірусом заразилося понад 687 млн осіб, водночас зафіксовано понад 660 млн випадків одужання від COVID-19. Перше місце за кількістю заражень посідають США з понад 106,7 млн, друге – Індія, де виявили майже 45 млн випадків інфікування COVID-19, а третє – Франція з приблизно 40 млн випадків захворювання.
Міський голова Одеси Геннадій Труханов, якого було взято під варту в рамках розслідування справи у справі одеського заводу “Краян”, вийшов із СІЗО. За нього було внесено заставу в 13,4 млн грн, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).
“Мер Одеси вийшов із СІЗО під заставу в 13,420 млн грн, визначену раніше судом як альтернатива арешту”, – зазначили в САП.
При цьому в прокуратурі не уточнили, хто саме вніс суму застави.
Як повідомлялося, 4 травня міський голова Одеси Геннадій Труханов був узятий під варту в рамках розслідування справи у справі одеського заводу “Краян”.
“Справа Одеського “Краяна” – міський голова Одеси взятий під варту. Деталі згодом”, – повідомила САП у Телеграм-каналі в четвер.
Пізніше прокуратура уточнила: “4 травня 2023 року колегія суддів ВАКС задовольнила клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу одному з обвинувачених у справі Одеського “Краяну” – міському голові Одеси”.
За інформацією САП, з огляду на те, що обвинувачений не вніс 30,866 млн грн застави, визначеної судом, прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
“ВАКС, заслухавши доводи сторін, частково задовольнив клопотання і застосував до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з альтернативою внесення 13,420 млн грн застави. На виконання рішення суду обвинуваченого взято під варту в залі суду”, – зазначалося в повідомленні.
У САП нагадали, що Одеський міський голова та інші особи обвинувачуються в заволодінні коштами бюджету на суму понад 92 млн грн унаслідок реалізації схеми придбання в комунальну власність приміщення адміністративного корпусу колишнього заводу “Краян” за завищеною вдвічі ціною.
