Президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів чотирьох країн в Україні: Греції – Пантелеса Александроса Дімітракопулоса, Албанії – Ернала Філо, Японії – Масаші Накагоме та Єгипту – Бараката Алі Еллейті.
Як повідомляється на сайті глави Української держави у вівторок, під час зустрічі з послом Греції Володимир Зеленський відзначив високий рівень двосторонніх відносин і подякував за оборонну підтримку. Президент розповів про основні потреби у військовій допомозі, насамперед у засобах ППО, артилерії та бронетехніці.
У розмові з послом Албанії президент України подякував уряду і народу Албанії за постійну підтримку з початку повномасштабного вторгнення РФ
Окремо він зазначив, що важливо якомога швидше підписати двосторонню угоду про безпеку. «У нас були консультації щодо двосторонньої угоди про безпеку. Сподіваємося, що з вашою допомогою ми підготуємо документ до підписання в найкоротші терміни», – сказав Зеленський.
Під час зустрічі з послом Японії президент наголосив на підтримці України з боку його країни та розвитку нинішнього двостороннього співробітництва, висловив готовність до подальшої активізації діалогу на всіх рівнях, а також обговорив актуальні виклики для України.
Глава держави наголосив, що важливо посилювати безпекову взаємодію з Японією щодо обміну інформацією та шляхів спільного реагування на участь військових Північної Кореї у війні проти України. «Сьогодні ситуація з Північною Кореєю, її військами на російському боці вимагає реакції – ми потребуємо підтримки Японії», – зазначив Зеленський.
У розмові з послом Єгипту президент зазначив, що Україна зацікавлена в активізації двостороннього діалогу, якнайшвидшому поновленні торговельно-економічного співробітництва, а також реалізації конкретних проєктів у сфері продовольчої безпеки. Глава держави також підкреслив, що важливим є залучення Єгипту до просування Формули миру, зокрема, приєднання до Спільного комюніке.
«Наразі ми маємо оборонні напрацювання і готові розвиватися в цьому напрямку. У нас є ініціатива з продовольчої безпеки «Зерно з України» і ми сподіваємося, що Єгипет долучиться до цієї місії», – сказав Зеленський.
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) оголосило тендер на добровільне страхування медичних витрат працівників Украероруху, які виїжджають за кордон. Згідно з інформацією на порталі ProZorro, цінова пропозиція становить 199,999 тис. грн. Документи для участі в тендері приймаються до 20 листопада.
«Украерорух» створено 1992 року. Надає повний спектр послуг з аеронавігаційного обслуговування: обслуговування повітряного руху, організація потоків повітряного руху, організація та менеджмент повітряного простору, радіотехнічне забезпечення зв’язку, навігації та спостереження, забезпечення метеорологічною та аеронавігаційною інформацією всіх видів польотів.
Люксембурзький Червоний Хрест розширив свою діяльність на території України з початку повномасштабного вторгнення Росії, надаючи допомогу закладам охорони здоров’я.
«Ще з 2022 року Люксембурзький Червоний Хрест допомагає Ірпінській філії Інституту серця, яку, як і багато будівель міста, було серйозно пошкоджено внаслідок обстрілу… Люксембурзький Червоний Хрест у партнерстві з Українським Червоним Хрестом допоміг у найкоротший термін відновити пошкоджені лікувальні корпуси медичної установи й почати приймання пацієнтів», – розповів Український Червоний Хрест (УЧХ) у Фейсбуці у вівторок.
Люксембурзький Червоний Хрест також профінансував цього року купівлю сучасного промислового прального обладнання для філії Інституту серця. У 2023-2024 рр. Організація допомогла створити безпечне укриття. У підвальному приміщенні площею 32 м² Ірпінського Інституту серця було проведено ремонтні роботи, облаштовано санітарні кімнати та встановлено систему вентиляції з автоматичним і ручним режимами. Крім цього, в укритті є запаси питної води, зібрані лави для сидіння, встановлені резервне освітлення і засоби зв’язку, що дають змогу комфортно розмістити 30 осіб протягом 48 годин.
Люксембурзький Червоний Хрест планує й надалі надавати допомогу найуразливішим категоріям населення України, оперативно реагуючи на нагальні виклики, спричинені війною. Серед пріоритетів організації – підтримка інформаційно-просвітницьких заходів з профілактики серцево-судинних захворювань, туберкульозу, діабету.
Люксембурзький Червоний Хрест і надалі підтримуватиме тісну співпрацю з УКК, урядовими установами та органами місцевої влади.
Українські порти в жовтні обробили 8 млн тонн вантажів – з яких 6,8 млн тонн, або 85% перевалено через “морський коридор”, повідомило Державне підприємство (ДП) “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) у вівторок.
Показник роботи портів у жовтні на 11,5% перевищує показник вересня, коли було перевалено 7,178 млн тонн вантажів, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Тимур Ткаченко.
Більше половини в обсязі перевалених портами вантажів за жовтень – аграрні. На них припадало 5 млн тонн, що майже в 3,3 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року, уточнили в АМПУ.
На зернові вантажі припадало більше половини обсягу вантажів, перевалених у жовтні через “морський коридор” – 4,5 млн тонн із 6,8 млн тонн. Обсяг перевалки рудних вантажів досяг 1,4 млн тонн, що майже вдвічі більше, ніж у жовтні 2023 року.
Раніше повідомлялося, що в січні-жовтні 2024 року збільшили обробку вантажів на 78,1% порівняно з аналогічним показником 2023 року – до 82,1 млн тонн із 46,1 млн тонн.
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили імпорт олова та виробів на 15,9% – до $2,647 млн (у жовтні – $561 тис.)
Експорт олова та виробів становив $349 тис. (у жовтні – $3 тис.) проти $57 тис. в аналогічному періоді роком раніше. Водночас знижено ввезення олова та виробів з нього – на 23%, до $2,728 млн.
Експорт олова та виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Узбекистан завершив двосторонні переговори зі Сполученими Штатами щодо приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ). Сполучені Штати Америки стали 21-ю країною, з якою Узбекистан завершив двосторонні обговорення щодо вступу до організації. Переговори тривали протягом 14 місяців.
Наразі сторони активно готуються до підписання протоколу про доступ на ринок.
У вересні Узбекистан завершив переговори щодо вступу до СОТ з 18 країнами. З Бразилією та Шрі-Ланкою були підписані протоколи про завершення переговорів щодо доступу на ринок.
На зустрічі з підприємцями у серпні цього року Президент Узбекистану назвав вступ до СОТ продуманим і далекоглядним вибором, а також невід’ємною частиною реформ в Узбекистані.
