“ДТЕК ВДЕ” розпочала випуск вуглецевих кредитів, які може придбати бізнес для зменшення власного сліду вуглецю під час виготовлення продукції.
Як повідомляється на сайті компанії, одне з підприємств “ДТЕК ВДЕ” отримало сертифікацію на випуск вуглецевих кредитів від Міжнародного вуглецевого реєстру (International Carbon Registry, Ісландія). Згідно методології реєстру, один вуглецевий кредит в Україні відповідає зменшенню викидів на 1 тонну СO2 за рахунок виробництва 1,56 МВт-год енергії з ВДЕ.
Таким чином, вироблена підприємством протягом 2019-2023 років “чиста” електроенергія дала змогу уникнути викидів СО2 обсягом 880 тис. тонн.
“Нещодавно ми випустили перші гарантії походження, які може придбати український бізнес. Тепер, випускаючи вуглецеві кредити, виходимо на міжнародний рівень і закликаємо закордонний бізнес підтримати відновлення енергетики України. Адже кошти від продажу вуглецевих кредитів напряму йдуть на розвиток потужностей ВДЕ”, – зазначив генеральний директор “ДТЕК ВДЕ” Олександр Селищев.
У компанії нагадали, що вуглецеві кредити міжнародні компанії можуть використовувати для отримання права на викиди парникових газів або компенсацію раніше вироблених викидів унаслідок своєї діяльності. Цей інструмент використовується для дотримання екологічних вимог і досягнення сталого розвитку, зокрема вуглецевої нейтральності.
Україна 2024 року імпортувала 7 млн 562,556 тис. тонн нафтопродуктів (за кодом ТНЗЕД 2710: бензини, дизпаливо, мазут, реактивне паливо та ін.), що на 1,1% менше, ніж за 2023 рік (7 млн 646,537 тис. тонн).
За даними Державної митної служби, нафтопродукти імпортовано на суму $6 млрд 820,605 млн, що на 12,9% менше, ніж 2023-го ($7 млрд 831,477 млн).
Із Греції імпортовано палива на $1 млрд 393,372 млн (частка – 20,43%), Польщі – на $917,31 млн (13,45%), Литви – на $681,88 млн (10%), інших країн – на $3 млрд 828,042 млн (56,12%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року імпортувала 7 млн 300,073 тис. тонн нафтопродуктів, що на 17% менше, ніж 2021-го (8 млн 790,515 тис. тонн). Нафтопродукти у 2022-му імпортовано на суму $8 млрд 787,171 млн, що на 56,5% більше, ніж 2021 року ($5 млрд 614,787 млн).
Для збільшення гуманітарної допомоги в умовах агресивної війни Росії цієї зими Європейський Союз виділить Україні 140 мільйонів євро, а Молдові – ще 8 мільйонів євро.
Європейський Союз оголосив про новий пакет гуманітарної допомоги
для України та Молдови. З цієї суми 140 мільйонів євро призначені для надання життєво необхідної невідкладної допомоги в Україні, включаючи продовольство, житло, чисту воду та охорону здоров’я.
Ця допомога буде надана, зокрема, вразливим групам населення у постраждалих від війни регіонах на сході та півдні України. Ще 8 мільйонів євро буде виділено на проекти в Молдові для підтримки українських біженців та місцевих громад. Допомога покликана допомогти людям пережити «важку зиму» в умовах російської агресії, як написала Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй сторінці у Facebook.
Хаджа Лахбіб, єврокомісар з питань стійкості, гуманітарної допомоги, управління кризовими ситуаціями та гендерної рівності, відвідала Україну, щоб обговорити розподіл допомоги ЄС та активізувати зусилля. «Виділивши 148 мільйонів євро на нову гуманітарну допомогу Україні, ми надаємо життєво важливу підтримку людям і допомагаємо відновити громади», – написала Лахбіб на своїй сторінці в соціальній мережі X. “У важку годину ЄС рішуче стоїть на боці народу України”.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (“USAID Агро”) у 2024 році підтримала 1200 українських агровиробників, які за допомогою низки фінансових інструментів змогли отримати понад 1,14 млрд грн, повідомила пресслужба програми у фейсбуці.
“З початком повномасштабного вторгнення стало очевидно, що аграріям як ніколи потрібні фінансові продукти, які пропонує небанківський сектор: товарне кредитування, лізинг (зокрема зворотній лізинг і факторинг), агророзстрочка”, – зазначено в повідомленні.
У “USAID Агро” розповіли, що фермери 2024 року отримали понад 1 млрд грн у вигляді товарних кредитів на придбання насіння, добрив і засобів захисту рослин із відстрочкою оплати до збору врожаю від семи партнерських організацій – ТОВ “Адама Україна”, ТОВ “Укравіт”, ТОВ “Захід Агробізнес”, ТОВ “Макош”, ТОВ “Агроресурс”, ТОВ “Хімагро”, ТОВ “Агро Арена”. Розраховуватися за кредитом аграрії могли і грошима, і зерном. При цьому “тверда застава” в більшості випадків не була потрібна.
Аграрії також 2024 року в рамках роботи агророзстрочки WEAGRO, спеціалізованого онлайн-сервісу від фінансової компанії Activitis, отримали фінансування на 44 млн грн. Фермери без прямої взаємодії з фінансовою компанією отримували рішення про надання розстрочки протягом 30 хвилин, а оплату за договором – протягом двох годин.
Крім того, USAID Агро підтримало платформу “Цифровий лізинг у три кліки за три дні” від компанії “ЕСКА Капітал”, яка в рамках спільного проєкту профінансувала аграріїв майже на 100 млн грн.
“Унікальність цієї ініціативи – лізинг техніки до 15 років, зворотній лізинг, фінансування фермерів, які межують із зоною бойових дій; а також відсутність бюрократичних перепон і можливість оформлення договорів онлайн”, – нагадали в програмі.
У “USAID Агро” пообіцяли, що у 2025 році підтримуватимуть ці проєкти, а також підготують до запуску ще два. Йдеться про розвиток вторинного обігу товарних кредитів, а також фінансування агровиробників за допомогою аграрних нот.
Україна і Єгипет 2024 року наростили товарообіг агропродукцією до $1,4 млрд, що на 32%, ніж роком раніше, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль за підсумками зустрічі з новопризначеним послом Арабської Республіки Єгипет в Україні Баракатом Алі Еллейті.
Міністр уточнив, що основою українського експорту були кукурудза, пшениця, соєві боби, рослинна олія. Своєю чергою, Україна найбільше імпортує з Єгипту цитрусових, картоплю, плоди горіхів тощо.
«Сторони обговорили потенціал нарощування українсько-єгипетського співробітництва у сфері сільського господарства, а також питання скорочення відтермінування платежів українським експортерам за поставлений товар, скасування деяких торговельних обмежень і митних зборів, а також можливість створення українського продовольчого хабу на території Єгипту», – написав він у Telеgram.
Як підкреслив Коваль, співпраця між Україною та Єгиптом має бути взаємовигідною для обох країн.
Сторони домовилися створити спільну робочу групу, яка напрацює «дорожню карту» для вирішення поточних питань.
Приблизно 57% жителів Гренландії – самоврядної території Данії – підтримують ідею увійти до складу США, свідчать дані опитування Patriot Polling, які наводить у понеділок видання The Hill. Згідно з опитуванням, близько 37% жителів острова висловилися проти можливого приєднання до США, трохи більше 5% респондентів не змогли відповісти.
В опитуванні взяли участь 416 осіб, при тому що населення Гренландії становить майже 57 тис. осіб.
Центр вивчення громадської думки Patriot Polling уперше провів опитування за межами США. При цьому опитування відбувалося під час візиту до Гренландії минулого тижня Дональда Трампа-молодшого – сина обраного президента США Дональда Трампа.
Раніше Трамп висловив бажання включити Гренландію до складу США, оскільки це відповідало б національним інтересам Вашингтона. При цьому він не став виключати, що може піти на застосування військової сили для досягнення цієї мети. Це викликало занепокоєння в Данії та в інших країнах Європи. Влада Гренландії наголошувала, зі свого боку, що прагне в майбутньому незалежності від Копенгагена, але не для того, щоб увійти до складу США.
У Гренландії вже є військова база США. Острів вважається центральною ланкою в забезпеченні безпеки Арктики, стартовою точкою для морських шляхів через води регіону, територією, де залягають рідкоземельні метали та інші ресурси. Західні ЗМІ зазначають, що на острові є запаси графіту, міді, цинку, золота, алмазів, залізної руди, титану, ванадію, урану, до того ж геологорозвідувальні роботи проведено не повною мірою.
