АТ АКБ “Львів” і ТОВ “Аква Агро” (Вінниця) повідомили про старт партнерської програми, спрямованої на поліпшення умов для аграріїв під час купівлі насіння, засобів захисту рослин і добрив, повідомила пресслужба банку.
Згідно з повідомленням, аграрії можуть придбати продукцію ТОВ “Аква Агро”, залучивши кошти в АТ АКБ “Львів” за ставкою від 0,01% річних у гривні строком на 3 місяці. Серед переваг програми – відсутність застави, комісії за видачу та страхування при отриманні кредитів на суму до 5 млн грн; спрощений процес оцінки фінансового стану аграрного підприємства та персональний супровід менеджера банку.
ТОВ “Аква Агро” – зареєстрована 2021 року у Вінниці. Є дистриб’ютором засобів захисту рослин, насіння та добрив, зокрема біологічних.
АТ АКБ “Львів” створено 1990 року. У 2007 році став банком повністю з іноземним капіталом. У січні 2019 року 51% акцій банку викупив Швейцарський фонд responsAbility, а 2022 року Північна Екологічна Фінансова Корпорація Nefco викупила 13,94% акцій банку. Згідно з інформацією на сайті банку, обслуговує понад 30 тис. клієнтів на рік, посідає п’яте місце за кількістю відділень у Західній Україні.
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» 10 січня оголосив тендер обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість становить 9,503 млн грн. Кінцевий термін подання документів 21 січня.
Найближчими тижнями Кейр Стармер відвідає Україну, щоб обговорити можливість розгортання там міжнародних миротворчих сил після завершення конфлікту з Росією, і це буде його перший візит до країни, що потерпає від війни, після того, як він став прем’єр-міністром Великої Британії півроку тому.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про цей план після зустрічі з союзниками на авіабазі Рамштайн у Німеччині, не повідомивши, коли відбудеться візит Стармера. Прем’єр-міністр Великої Британії планує відвідати Київ найближчими тижнями, оскільки Європа посилює підготовку до повернення новообраного президента США Дональда Трампа в Білий дім, повідомила людина, знайома з цим питанням. Офіс Стармера відмовився від коментарів.
«Ця ініціатива була започаткована Еммануелем Макроном. Британці дивляться на це позитивно, але я детально поговорю про це з прем’єр-міністром на нашій зустрічі, вона відбудеться», – сказав Зеленський журналістам пізно ввечері в четвер. «Він відвідає Україну, у нього буде візит в Україну, і ми поговоримо».
Макрон і Туск обговорять план введення військ в Україну після припинення вогню
Європейські лідери протягом останніх тижнів обговорювали можливість відправки військ для миротворчої місії в Україну після досягнення перемир’я, напередодні інавгурації Трампа в кінці цього місяця. Він пообіцяв забезпечити швидке вирішення конфлікту шляхом переговорів.
Зауваження Зеленського прозвучали в четвер увечері, коли Макрон і Стармер зустрілися за вечерею в заміському резиденції прем’єр-міністра Великобританії в Чекерсі. Обидва чоловіки «підтвердили свою непохитну підтримку» України та обговорили важливість забезпечення того, щоб країна була «в якомога сильнішій позиції у 2025 році», згідно з повідомленням офісу Стармера.
За словами особи, знайомої з цим питанням, пара також обговорила потенціал спільних миротворчих сил в Україні. Така пропозиція залежала б від мирної угоди між Україною та Росією, яку президент Володимир Путін поки що не виявив бажання обговорювати.
Про можливу миротворчу місію можна буде говорити на більш пізньому етапі переговорів, коли буде досягнуто припинення вогню, щоб уникнути будь-якого ризику ескалації, повідомляло раніше агентство Bloomberg.
Українські підприємства у 2024 році зберегли імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на рівні попереднього року – до $140,797 млн. Експорт міді зріс на 22,4% – до $88,237 млн. У грудні імпортовано міді на $13,487 млн, експортовано – на $7,128 млн.
Мідь широко застосовують в елетротехніці, під час виробництва труб, для створення сплавів, у медицині та в інших галузях.
Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у лютому-грудні експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна везла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн із Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%), у жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Зростання імпорту припало на липень і серпень минулого року, коли було імпортовано в липні – 17,811 тис. тонн, у серпні – 10,017 тис. тонн марганцевої руди, а у вересні він зріс до 56,447 тис. тонн.
За 2023 рік Україна імпортувала 44,203 тис. тонн марганцевої руди.
Як повідомлялося, Україна у 2022 і 2023 роках не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис. У 2023 році імпортувала 44,203 тис. тонн на $7,020 млн.
Україна 2022 року скоротила імпорт марганцевої руди і концентрату в натуральному вираженні на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 135,798 тис. тонн, у грошовому вираженні – на 66,4%, до $18,098 млн. Основний імпорт здійснювали з Гани (99,16% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (0,71%) і Бельгії (0,10%). У серпні-листопаді-2022 імпорт марганцевої руди майже не здійснювався.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК), який входить до групи “Приват”, та Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.) наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток та переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ та ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів, згодом феросплавні підприємства незначною мірою відновили виробництво.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
АТ «Вінницяобленерго» 10 січня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість -1,984 млн грн. Документи приймаються до 20 січня 2024 року.
