Реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів (вантажних та спеціальних) у квітні 2025 року скоротились на 6% порівняно з тим самим місяцем 2024 року – до 982 од., повідомляє “УкрАвтопром” на сайті.
У порівнянні з березнем-2025 попит на такі авто скоротився на 1,4% (на 14 авто).
Згідно з повідомленням, лідером місяця стала марка MAN з реєстрацією 128 авто (в квітні-2024 була десятою в рейтингу з 40 од.).
На друге місце піднявся Citroen – 118 од (торік 41 авто і 9 місце), а третім став лідер минулорічного рейтингу Renault зі скороченням реєстрацій майже у 2,3 раза – до 113 од.
До п’ятірки лідерів також увійшли Peugeot – 78 од. (у квітні-2024 – 74 од.) та Ford – 75 од. (51 од.).
“Всього з початку року український парк вантажних та спец. автомобілів поповнили 3,82 тис. нових машин, що на 2% менше, ніж за аналогічний період минулого року”, – констатує “УкрАвтопром”.
Як повідомлялось, у квітні-2024 ринок нових комерційних авто зріс на 12,7% порівняно з квітнем-2023 – до 1049 од., а за січень-квітень ринок зріс на 24% – до 3,193 тис. од.
За 2024 рік, згідно з даними “УкрАвтопрому”, в Україні було зареєстровано 12,9 тис. нових комерційних авто – на 14% більше, ніж роком раніше.
Українські компанії зберігають експортну активність попри військові дії та внутрішні обмеження. Як заявив Геннадій Чижиков в ексклюзивному інтерв’ю інформагентству «Інтерфакс-Україна», за підсумками 2024 року обсяг експорту становив 129,2 млн тонн товарів на суму $41 млрд.
«Навіть в умовах війни український бізнес продовжує експортувати. Це підтверджує не тільки стійкість, але і здатність адаптуватися до нових глобальних реалій», — зазначив Чижиков.
За його словами, ТПП активно супроводжує бізнес у питаннях сертифікації, технічного регулювання та цифровізації експортних процесів.
Детальніше в інтерв’ю – https://interfax.com.ua/news/interview/1069297.html
Лідер експрес-відправлень в Україні компанія “Нова пошта” запустила першу з семи газових когенераційних газопоршневих установок запланованих до встановлення в 2025 році.
“Розпочався новий етап реалізації програми з енергетичної незалежності: на території хабу компанії (“Нова пошта” – ІФ-У) на заході України запрацювала перша когенераційна газопоршнева установка електричною потужністю 1 МВт. Ще шість КГУ зараз на етапі встановлення і мають з’явитися цьогоріч, зокрема в Києві”, – повідомила пресслужба “Нової пошти” у вівторок в Телеграм.
КГУ компанії вироблятимуть електроенергію й тепло з природного газу.
Згідно з повідомленням, “Нова пошта” інвестувала в енергетичну автономію загалом 300 млн грн, і ще 150 млн грн планує інвестувати в 2025 році. Більше половини з загальної суми 450 млн грн інвестиції у газову генерацію.
Раніше повідомлялось, що енергетична компанія “Нової пошти” (група NOVA) – “Нова-Енерджі” – стала трейдером електроенергії, отримавши ліцензію НКРЕКП.
“Нова пошта” заснувала енергетичну компанію “Нова Енерджі” для розвитку на регулярній основі генерації електроенергії та забезпечення автономності об’єктів компанії у квітні 2023 року у зв’язку з ударами РФ по енергосистемі. Із серпня компанія займалась дрібнооптовими продажами дизельного палива на відкритому ринку.
Співвласник “Нової пошти” Володимир Поперешнюк анонсував плани встановлення промислових систем безперебійного живлення та обладнання для зберігання електроенергії (energy storage) для підвищення ефективності енергетичних потужностей.
Він також заявляв, що після закінчення війни і поліпшення ситуації з енергозабезпеченням “Нова Енерджі” буде продана як непрофільний бізнес.
Повідомлялось, що “Нова пошта” встановила другу сонячну електростанцію (СЕС) на території терміналу у Києві і планує довести її потужність до 1,4 МВт. Перша СЕС “Нової пошти” потужністю 1МВт була введена в експлуатацію у січні на Київському інноваційному терміналі – вона розташована на його даху.
Торгово-промислова палата України (ТППУ) активізувала роботу на зовнішніх ринках, розширюючи мережу бізнес-контактів і фокусуючись на країнах Глобального Півдня. Про це заявив президент ТППУ Геннадій Чижиков в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми активно працюємо з Чехією, Францією, країнами Балтії, але в той же час відкриваємо нові ринки в Африці, Азії та Латинській Америці. Наприклад, Кенія та Єгипет — ключові покупці українського зерна. Ми допомагаємо компаніям вийти туди з агротехнологіями, обладнанням та переробленою продукцією», — розповів Чижиков.
Він додав, що палата продовжить організовувати міжнародні бізнес-місії та брати участь у глобальних форумах.
Детальніше в інтерв’ю – https://interfax.com.ua/news/interview/1069297.html
Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч ініціював перевірку практики присвоєння почесних громадянств, підкресливши, що вони повинні видаватися виключно за конкретні заслуги перед країною — створення робочих місць, розвиток економіки та просування чорногорських інтересів. Він попередив, що якщо з’ясується, що паспорти роздавалися як «особисті послуги» або без чітких критеріїв, це дискредитує державні інститути і заохочує корупційні схеми.
Спаїч зробив цей крок на тлі процедури позбавлення громадянства косовського бізнесмена Насера Рамая. Цей випадок став показовим прикладом перегляду практики присвоєння почесного громадянства, особливо на тлі активного руху Чорногорії до членства в Європейському Союзі.
Рамай, який отримав чорногорський паспорт у жовтні 2023 року як інвестор масштабного проєкту Porto Budva вартістю €80 мільйонів, тепер фігурує в кримінальній справі про розкрадання €2,2 мільйона. Його звинувачують у систематичному ухиленні від сплати податків при реалізації цього житлового комплексу. Примітно, що громадянство було надано за попереднього уряду Дрітана Абазовича, що ставить під сумнів прозорість прийняття таких рішень у минулому.
Спаїч особливо підкреслює, що подібні випадки завдають шкоди міжнародному іміджу країни в критично важливий момент, коли Чорногорія прагне завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2025 року. Європейські партнери давно висловлювали занепокоєння щодо корупційних ризиків, пов’язаних з програмами економічного громадянства. Нинішні дії уряду спрямовані на демонстрацію рішучості привести всі процедури у відповідність до європейських стандартів.
Цей прецедент може стати поворотним моментом у політиці Чорногорії в питаннях громадянства. Влада не тільки переглядає конкретне рішення, але і проводить системну перевірку раніше виданих почесних громадянств, прагнучи відновити довіру як власних громадян, так і міжнародної спільноти. Успіх цієї ініціативи матиме ключове значення для подальшої євроінтеграції країни, запланованої на 2028 рік.
Джерело: https://t.me/relocationrs/930
