Австрія зобов’язалася виділити ще одну додаткову гуманітарну підтримку Україні в розмірі EUR8 млн, а також надасть EUR2 млн на українську ініціативу Grain from Ukraine, повідомив міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг.
“І сьогодні я можу оголосити, що ми зобов’язалися виділити ще одну додаткову гуманітарну підтримку Україні в розмірі EUR8 млн: EUR5 млн на програму Всесвітньої продовольчої програми з розмінування та EUR3 млн на гуманітарну допомогу через міжнародні організації, які працюють в Україні та Молдові”, – сказав Шалленберг на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою в середу.
Крім того, він повідомив про виділення додаткових коштів на ініціативу Grain from Ukraine.
“І я радий оголосити, що ми надамо EUR2 млн на додаток до EUR2 млн, виділених Австрійською агенцією розвитку, на ініціативу Grain from Ukraine, яка, на мою думку, важлива для зменшення впливу путінської війни на глобальну продовольчу безпеку”, – повідомив міністр.
Очільник МЗС зазначив, що тільки на двосторонньому рівні його країна надала Україні підтримку в розмірі EUR264 млн, які були спрямовані на гуманітарну та фінансову допомогу.
Аграрії всіх областей України станом на 19 листопада засіяли понад 6,14 млн га озимими порівняно з 6 млн га за підсумками минулого тижня, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озимими зерновими засіяно майже 5,06 млн га, що становить 98% від прогнозу. Зокрема, озиму пшеницю посіяно на 4,4 млн га (тижнем раніше цей показник становив 4,3 млн га), що становить 98% від прогнозованих площ під культурою, ячмінь – на 610,5 тис. га (577,8 тис. га) і 96%, жито – на 68,6 тис. га (68,1 тис. га) і 97%, ріпак – на 1,08 млн га (1,07 млн га) і 96%.
Аграрії 14 областей завершили посів озимих зернових, а 12 областей озимого ріпаку.
За інформацією міністерства, серед лідерів за обсягом сівби озимих на зерно аграрії Одеської – 760 тис. га, Дніпропетровської – 532 тис. га та Миколаївської – 503,1 тис. га областей.
Станом на 14 листопада роком раніше в Україні було засіяно 5,8 млн га озимими культурами, пшеницею – 4,022 млн га, ячменем – 506 тис. га, житом – 77 тис. га, ріпаком – 1,159 млн га.
У четвер, 21 листопада, у західних областях України вночі очікується помірний, вдень місцями невеликий сніг, повідомляє Укргідрометцентр. Температура вночі 0-5°, у Карпатах до 8° морозу, вдень близько 0°.
У Житомирській, Київській, Чернігівській, Вінницькій та Черкаській областях мокрий сніг та дощ, вночі місцями сильні опади, налипання мокрого снігу. Температура вночі та вдень 0-3° тепла. На решті території помірні, місцями значні дощі. Температура вночі 5-10° тепла, у Криму до 14°, вдень 7-12°, на південному сході країни 13-18°. У західних, більшості північних та Вінницьких областях на дорогах ожеледиця.
Вітер переважно північно-західний, вночі на Лівобережжі південний, 7-12 м/с. По всій Україні, крім західних і більшості північних областей, пориви 17-22 м/с.
У Києві вночі сильний, вдень помірний дощ і мокрий сніг, на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі та вдень 0-2° тепла.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, найвищу температуру вдень 21 листопада в Києві було зафіксовано 1926 року, вона становила 16,1° тепла, найнижчу вночі – 15,3° нижче нуля 1890 року.
У п’ятницю, 22 листопада, вночі без опадів, лише у східних областях та на крайньому заході країни, вдень в Україні, крім південних та східних областей, помірний сніг, хуртовина, у Карпатському регіоні значний сніг;
Вітер південний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с. У південній частині, вдень у центральних та північних областях місцями пориви 15-20 м/с.
У західних, більшості північних, Вінницькій та Черкаській областях на дорогах ожеледиця.
Температура вночі 1-6° морозу, на півдні країни близько 0°. Удень у західних і північних областях від 3° морозу до 2° тепла, на решті території 0-5° тепла, на півдні країни 6-11° тепла.
У Карпатах вночі невеликий, удень сильний сніг. Температура вночі 5-10°, вдень 2-7° морозу.
У Києві вночі без опадів, вдень сніг, хуртовина, вітер південний, 7-12 м/с, вдень пориви 15-18 м/с. Температура вночі 3-5° морозу, вдень 0-2° тепла.
Посольство США в Україні закрито в Києві 20 листопада і рекомендує громадянам США бути готовими негайно сховатися в разі оголошення повітряної тривоги.
Офіс Американської Торгової палати в Києві (AmCham) також зачинений сьогодні. Команда організації доступна в режимі онлайн.
Молочні ферми Європейського Союзу 2023 року виробили 160,8 млн тонн сирого молока, що на 0,8 млн тонн більше, ніж 2022 року, і на 15,8 млн тонн більше, ніж 2013-го, наголошується в дослідженні Євростату.
Згідно з ним, більша частина виробленого в ЄС молока використовується для виробництва масла і сиру. Так, 2023 року на молокопереробні заводи було поставлено 149,3 млн тонн сирого молока, яке було використано для випуску низки свіжих і готових молочних продуктів.
Своєю чергою молочні заводи ЄС у 2023 році виробили 22,0 млн тонн питного молока і 7,8 млн тонн кисломолочних продуктів. При цьому 58,2 млн тонн незбираного молока і 17,4 млн тонн знежиреного молока було використано для виробництва 10,6 млн тонн сиру. Ще 45,4 млн тонн незбираного молока було спрямовано на виробництво 2,3 млн тонн масла, зазначається в дослідженні.
Лідером у виробництві молока і молочних продуктів у Європейському Союзі стала Німеччина, на частку якої припадало 19% від загального обсягу виробництва питного молока. Вона також була провідним виробником кисломолочних продуктів (27%), масла (20%) і сиру (22%).
Друге місце з виробництва питного молока посіла Іспанія (15% від загального обсягу ЄС), за нею йде Франція (13%). Нідерланди були другим за величиною виробником кисломолочних продуктів (17%), за ними йде Польща (10%).
Франція була другим за величиною виробником як масла, так і сиру (18% від загального обсягу ЄС за кожним продуктом). Ірландія посіла третє місце з виробництва масла (13%), а Італія – третє місце з виробництва сиру (13%).
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
