Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія посилює вимоги до отримання та продовження тимчасової посвідки на проживання (ВНЖ) для іноземців за двома популярними підставами – володіння нерухомістю та управління бізнесом. Закон про зміни до Закону про іноземців опублікований в Službeni list Crne Gore (№ 3/2026).
У парламентських поправках, що стали частиною підсумкового тексту, мінімальна «вартість» об’єкта для ВНЖ на підставі володіння нерухомістю фіксується на рівні не нижче 150 тис. євро. Як підтвердження вказується рішення податкового органу (база для податку на нерухомість), а правило не застосовується до громадян ЄС, ЄЕЗ і Швейцарії.
Примітно, що спочатку урядовий варіант пропонував вищий поріг – 200 тис. євро – і був прив’язаний до оцінки податкового органу; саме цей рівень раніше викликав дискусії в бізнес-спільноті та серед учасників ринку нерухомості.
У частині продовження ВНЖ для підприємців і виконавчих директорів влада переформатувала підхід. Профільний комітет парламенту зафіксував, що уряд вніс поправки, які скасовують вимогу працевлаштування громадян Чорногорії як умову продовження, і замінив її на необхідність надати доказ погашених податкових зобов’язань у мінімальному розмірі 5 тис. євро на рік.
Зв’язок «нерухомість – посвідка на проживання» залишається робочим, але з’являється зрозумілий ціновий фільтр, який може змістити попит в сегмент об’єктів від 150 тис. євро, особливо в прибережних і центральних муніципалітетах. При цьому ризик дисбалансу для півночі країни, де ціни нижчі, раніше прямо відзначався в парламентській дискусії як чутливий момент для регіонів.
Для малого бізнесу нова модель виглядає більш передбачуваною: замість формального найму вводиться вимірюваний критерій «податки не нижче 5 тис. євро», що потенційно знижує бар’єри для компаній без потреби в розширенні штату, але посилює фіскальну дисципліну.
Довідка: уряд пояснював пакет поправок необхідністю подальшого зближення з нормами ЄС щодо міграційного регулювання.
Українці в 2025 році придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж 2024 року, повідомляє Укравтопром у Телеграм-каналі.
“Понад 77% від всіх легковиків, що у минулому році поповнили вітчизняний автопарк, були вживані авто, ввезені з-за кордону”, – констатується у повідомленні.
Середній вік ввезених вживаних авто становив 8,4 року (2024 року – дев’ять років).
Найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто – 43%, тоді як 2024 року вона становила 47%. Далі йдуть: електромобілі – 31% (18%); дизельні – 18% (25%); гібриди 5% (5%) та авто з ГБО – 3% (5%).
Десятку найбільш популярних моделей очолює Volkswagen Golf – 12,812 тис. од., далі йдуть дві моделі електромобілів TESLA – Model Y (10,683 тис. од.) та Model 3 – 9,348 тис.од.
Також в перелік найбільш популярних увійшли Renault Megane – 8,379 тис. од.; Skoda Octavia – 7,754 тис. од.; Nissan Leaf – 7,559 тис. од.; VW Tiguan – 7,439 тис. од.; AUDI Q5 – 6,933 тис. од.; Nissan Rogue – 6310 тис. од. та KIA Niro – 5,799 тис. од.
Як повідомлялось, 2024 року український автопарк поповнили понад 222,1 тис. уживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону – на 4% більше, ніж 2023 року, і це перевищувало 75% ринку легкових авто.
Найбільш популярною моделлю, як і минулого року, був Volkswagen Golf – 12,164 тис. реєстрацій. В трійку лідерів також входили Renault Megane – 9,608 тис. та Skoda Octavia – 8,083 тис.
TESLA Model 3 позаминулого року займала 9-ту сходинку рейтингу з реєстрацією 4,639 тис. вживаних імпортованих авто, а Model Y не входила в десятку.
Як повідомлялось, приріст попиту на вживані легковики з-за кордону (як і на нові) зумовлений перш за все введенням з 1 січня 2026 року ПДВ на їхній імпорт.
Разом з тим, експерти ринку підкреслюють, що значна частина цих машин куплена “наперед”.
Голова міжфракційного депутатського об’єднання «Розумна політика», екс-спікер українського парламенту Дмитро Разумков (позафракційний) виступає проти ініціативи позбавлення права на відстрочку від мобілізації всіх чоловіків старше 25 років, які вступають до вищих, передвищих і професійних навчальних закладів.
“Тут розповідають про те, що у нас тотально не вистачає людей на фронті, тому вирішили забрати відстрочку у тих, хто проходить навчання у віці 25+. Ви задайте собі питання – як люди, які реально не вчаться, туди вступили. Відповідайте на питання, хто взяв гроші? Наступне питання – чому ви їх не відраховуєте, якщо вони погано вчаться? Чому ви у всіх забираєте таку відстрочку: у тих, хто вчиться, у тих, хто здобуває освіту, у тих, хто буде працювати на благо нашої держави після отримання диплома?”, – сказав Разумков на засіданні Верховної Ради в середу.
На його думку, таке рішення може призвести до відтоку цих людей за кордон.
Як повідомлялося, раніше голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розповів, що парламент може позбавити права на відстрочку від мобілізації чоловіків старше 25 років, які вступають до закладів вищої, передвищої та професійної освіти. Зараз триває підготовка такого законопроекту.
Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року було створення недружніх умов для тих, хто хоче використати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.
У Міносвіти також повідомляли, що кількість абітурієнтів чоловічої статі віком старше 25 років на всіх освітніх рівнях у 2025 році скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Згідно з оприлюдненими на комітеті матеріалами, у 2021 році абітурієнтів чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, спеціальна вища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) було 1196 осіб; у 2022 році – 17614 осіб; у 2023 році – 44042 особи (з яких 19,7 тис. – бакалаврат і 16,4 тис. – аспірантура); у 2024 році – 112749 осіб (з яких професійна освіта – 7,3 тис., спеціальна вища – 55,6 тис., бакалаврат – 16,7 тис., магістратура – 26,1 тис., аспірантура – 7 тис.); у 2025 році – 53517 осіб (з яких професійна освіта – 5,2 тис., спеціальна вища – 24,8 тис., бакалаврат – 12,2 тис., магістратура – 9,1 тис., аспірантура – 2,2 тис.).
Відомий американський інвестор і співзасновник фонду Quantum Fund Джим Роджерс, власник Rogers Holdings зі статками близько $300 млн, повністю вийшов із російських та американських активів, спрямувавши кошти в акції компаній Узбекистану.
Станом на кінець 2025 року інвестиційний портфель Роджерса поповнився цінними паперами більшості емітентів, що котируються на Ташкентській республіканській фондовій біржі.
За даними джерел в інвестиційному середовищі, Роджерс реалізував стратегію диверсифікації, зосередившись на ринках, що розвиваються, Центральної Азії. Він придбав акції близько 85 компаній, охопивши ключові сектори економіки Узбекистану — від енергетики та видобутку корисних копалин до сільського господарства й фінансових послуг. Інвестор відмовився від купівлі суверенного боргу республіки та не застосовував хеджування валютних ризиків, демонструючи впевненість у довгостроковому потенціалі узбецької економіки.
Цей крок став кульмінацією багаторічного інтересу Роджерса до регіону: з 2021 року він активно відстежував реформи в Узбекистані, зокрема лібералізацію ринку та підготовку до первинних публічних розміщень акцій (IPO).
«Узбекистан — це країна з величезним потенціалом зростання, де реформи створюють сприятливі умови для інвесторів», — зазначив Джим Роджерс у нещодавньому інтерв’ю, підкресливши паралелі зі своїми успішними інвестиціями в Азії у 1990-х роках.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
У пресрелізі наголошується, що в кінці року зросла інтенсивність та частота ракетних атак та атак безпілотників на енергетичну, транспортну та портову інфраструктуру України. Перебої з енергопостачанням та логістичними каналами призвели до того, що виробництво у четвертому кварталі було нижчим за план. Загальний обсяг виробництва за квартал склав 1,1 млн тонн, включаючи 0,7 млн тонн концентрату залізної руди преміум-класу Fe67% та 0,4 млн тонн окатишів преміум-класу залізної руди.
Зазначається, що протягом 2025 року група успішно адаптувалася до зміни ринкового попиту, збільшивши виробництво концентрату залізної руди преміум-класу до рекордних 2,9 млн тонн, що становить 48% від загального обсягу виробництва порівняно з 10% у 2024 році.
Група минулого року продовжувала активно працювати над управлінням своїм оборотним капіталом та витратами у складних операційних умовах. Це включало скорочення робочого часу для працівників, постійне скорочення закупівель товарів та послуг, а також подальше призупинення всіх несуттєвих капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Призупинення відшкодування ПДВ продовжувалося протягом кварталу і загальна сума несплаченого ПДВ станом на кінець листопада 2025 року становила $69 млн. Якщо ПДВ продовжуватиме не відшкодовуватися, станом на кінець грудня 2025 року прогнозується, що загальна сума зросте приблизно до $74 млн.
Констатується, що станом на 31 грудня 2025 року чиста грошова позиція групи становила приблизно $47 млн (на 30 червня 2025 року – $50 млн), при цьому зобов’язання з оренди підлягали потенційним остаточним коригуванням наприкінці року, а борг був відсутній.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що останній квартал 2025 року був одним із найскладніших для бізнесу та співробітників з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Ракетні атаки та атаки безпілотників на регіональну енергетичну інфраструктуру призвели до перебоїв у постачанні е/е до підприємств.
“Наші операційні команди наполегливо працювали над відновленням виробництва з обмеженою доступною потужністю. Незважаючи на всі ці виклики, загалом загальний обсяг виробництва за квартал перевищив 1 млн тонн, і другий рік поспіль виробництво перевищувало рівень 6 млн тонн. Це понад 50% нашої довоєнної потужності та прийнятні виробничі показники, враховуючи всі виклики, з якими ми зіткнулися протягом четвертого року війни”, – констатував Дженовезе.
Втім, він додав, що з грудня експортні можливості групи були обмежені через атаки у Чорному морі, і доки не буде проведено ремонтні роботи та відновлено безпечний доступ до моря, компанія знову буде зосереджена на експорті залізницею. Разом з тим, хоча цей логістичний канал відкритий, електрифікована державна залізнична мережа має меншу потужність. Тому перехід на тепловози означає, що локомотивам потрібно більше часу, щоб довезти вагони до західного кордону, а через повільніший час подорожі та обороту група орендувала додаткові вагони сторонніх постачальників, що спричиняє додаткові витрати.
“Завдяки потужностям, які нам можуть забезпечити державні комунальні підприємства, наразі ми експлуатуємо одну лінію з виробництва окатишів з додатковим виробництвом концентрату та маємо можливість виробляти та експортувати наші високоякісні залізорудні окатиші для обслуговування наших європейських клієнтів. Коли буде відновлено електропостачання, залізничне та портове сполучення, з’явиться можливість збільшити виробництво та продаж концентрату на азійських ринках”, – прогнозує тимчасовий в.о. голови.
У компанії сподіваються на кінець війни, “проте ми повинні залишатися пильними, ми повинні продовжувати працювати над безпекою наших людей, водночас докладаючи зусиль для повернення утриманого ПДВ та забезпечення цілісності наших активів”.
Як повідомлялося, Ferrexpo за 9 міс-2025 виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді 2024 року (4 млн 567,168 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
Ferrexpo в першому півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні-2024 (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Міжнародна мережа JYSK з 1 лютого 2026 року підвищує оклади співробітників роздрібної мережі в Україні: індексація заробітних плат становитиме в середньому 15% та охопить усіх працівників магазинів, повідомив country director “JYSK Україна” Євген Іваниця.
“Це рішення є частиною системного підходу JYSK до підтримки команди, збереження конкурентного рівня оплати праці та інвестування в людей, які щодня забезпечують високий рівень сервісу для наших клієнтів. Ми цінуємо внесок кожного та продовжуємо працювати над створенням стабільного й відповідального робочого середовища”, – повідомив він в LinkedIn.
Наразі в Україні працюють 112 магазинів JYSK у 38 містах та інтернет-магазин jysk.ua, а в штаті мережі ритейлера тут – понад 900 співробітників.
За даними аналітичної системи YouControl, виручка ТОВ “Юск Україна” у січні-вересні 2025 року виросла на 24% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 5,3 млрд грн, чистий прибуток – на 22%, до 959 млн грн.
JYSK – частина сімейної Lars Larsen Group з понад 3,5 тис. магазинів у 50 країнах. Виторг JYSK у 2024/2025 фінансовому році становив EUR6,2 млрд.
