Міжнародна рада з зерна (МРЗ, штаб-квартира в Лондоні) в січневому огляді підвищила прогноз світового збору зерна в сезоні 2025/26 (липень-червень) на 31 млн тонн – до рекордних 2 млрд 461 млн тонн.
Це пояснюється, перш за все, поліпшенням прогнозів щодо збору кукурудзи в основному в США і Китаї, ячменю – в Канаді та Австралії.
У сезоні 2024/25 збір склав 2 млрд 238 млн тонн.
“Завдяки підвищенню врожайності (на 5%) і збільшенню посівних площ (на 1%) урожай зерна в сезоні 2025/26 поб’є всі існуючі рекорди. Крім рекордних зборів кукурудзи та пшениці, очікується, що врожай ячменю та сорго також досягне багаторічних максимумів”, – йдеться в огляді.
Оцінка споживання зерна підвищена на 16 млн тонн, до 2 млрд 416 млн тонн. Перехідні запаси на кінець сезону прогнозуються в 634 млн тонн, що майже на 16 млн тонн вище попередньої оцінки.
Світовий товарообіг в цьому сезоні оцінюється в 446 млн тонн, що на 4 млн тонн вище попереднього прогнозу і на 5% більше в річному обчисленні.
Прогноз збору пшениці зріс до 842 млн тонн, що на 12 млн тонн більше попередньої оцінки. У сезоні 2024/25 її збір склав 801 млн тонн. “Очікується, що в сезоні 2026/27 посівні площі під пшеницею трохи скоротяться, а за умови середньої врожайності в наступному сезоні врожай, за попередніми прогнозами, знизиться приблизно на 2%, – йдеться в огляді. – Оскільки попит досяг нового піку, очікується невелике скорочення світових запасів, але сукупні запаси в основних країнах-експортерах залишаться на комфортному рівні”.
Прогноз збору кукурудзи в сезоні 2025/26 підвищено до 1 млрд 313 млн тонн з попередніх 1 млрд 298 млн тонн. У минулому сезоні було зібрано 1 млрд 238 млн тонн.
Оцінка світового виробництва рису практично не змінилася і становить 543 млн тонн. З урахуванням невеликого зниження споживання запаси на кінець 2025/26 сезону збільшаться на 2 млн тонн. Очікування щодо обсягу світової торгівлі в календарному 2026 році трохи знизилися, але при обсязі в 60 млн тонн (зростання на 2%) він все одно буде рекордним, зазначається в огляді.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив відеоаналіз про виробництво зерна в світі провідними агродержавами в період 1991-2024 років, детальніше відео доступне тут – https://youtube.com/shorts/2XwiBWf9GrM?si=F9-QsXbWRl2jqV8M
Українська мережа магазинів формату one dollar store “Аврора” у 2025 році відкрив 235 нових магазинів в Україні, виторг мережі склав 58,6 млрд грн (з ПДВ), що на 28,6% більше порівняно з 2024 роком, повідомив СЕО мережі Тарас Панасенко у фейсбук.
Він повідомив, що у 2025 році більше 12 млн клієнтів обрали магазини “Аврора” понад 370 млн разів, а Індекс підтримки споживача (NPS – Net Promoter Score) зріс до 59 пунктів.
“Ми посилюємо підтримку українських виробників: близько 50% асортименту – товари з України, понад 600 виробників, з яких 36 експортують продукцію для 65 магазинів “Аврори” в Румунії. Важливою подією року стало й отримання статусу АЕО (авторізований економічний оператор), який підтверджує, що компанія працює повністю “в білу” і за всіма правилами”, – наголосив Панасенко.
За рік “Аврора” сплатила понад 8,6 млрд грн податків, увійшовши до топ-20 найбільших платників податків України та ставши найбільшим платником у Полтавській громаді (288,4 млн грн ПДФО). Підтримка компанією соціальних та благодійних проєктів склала 322 млн грн.
“Із важливого – створили ролі Chief Veteran Officer та Chief Inclusion Officer і розвиваємо ветеранський та інклюзивний напрями як системну роботу. Понад 140 ветеранів, у тому числі захисники й захисниці з інвалідністю, вже працюють в “Аврорі”, – повідомив він.
“Аврору” було засновано 2011 року Левом Жиденком, Тарасом Панасенком і Лесею Клименко. На кінець 2025 року мережа налічує понад 1,7 тис. магазинів в Україні та 65 у Румунії. Головний офіс торговельної мережі розташовано у Полтаві.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Вигідна покупка”, яке розвиває мережу, є кіпрська “Авроритейл Інвестменс Лімітед”, її бенефіціар – Лев Жиденко, серед власників – фонди під управлінням Horizon Capital.
Агрохолдинг LNZ Group у 2025 році експортував близько 2 млн тонн агропродукції, повідомила пресслужба агрохолдингу із посиланням на дані директора “ЛНЗ Експорт” Володимира Гуменюка.
Агрохолдинг зауважив, що після придбання ОЕЗу LNZ Group стала одним із лідерів переробки олійних культур із фокусом на ріпак та сою. Продукція переробки також йде на зовнішні ринки, де компанія посилила свої позиції і закріпилася в преміальних сегментах.
“Близько 90% експорту здійснюється через порти Великої Одеси. Упродовж року LNZ Group розширювала свою присутність передусім на ринках країн ЄС, співпрацюючи як із мультинаціональними корпораціями, так і з локальними переробникам в Італії, Іспанії, Нідерландах, Греції тощо. Продукція також постачалася до сусідніх Польщі, Угорщини, Румунії. А також до країн Близького Сходу, Північної Африки та Азії”, – розповів Гуменюк.
Директор з агровиробництва LNZ Group Роман Франчук підкреслив, що загалом минулий сезон в агросекторі для LNZ Group був складним через погодні умови – холодна весна, прохолодний початок літа та тривала посуха знизили врожайність на полях компанії у центральному регіоні. Кращою була ситуація у Сумському кластері, однак там збирання ускладнювали постійні атаки ворожих БПЛА. На Вінниччині, де пройшли дощі, технічні культури зібрали з високою врожайністю. У Рівненському кластері через затяжні опади та пізню вегетацію сої триває досі, тоді як ранні зернові, зокрема пшениця, показали близько 6 т/га.
Холдинг на 200 га овочевих культур отримав планові врожаї завдяки крапельному зрошенню. Вирощували цибулю, перець, томати, ревінь, цвітну капусту та броколі. Наступного року планують розширити площі під овочами та додати моркву й столовий буряк. Високу врожайність показали також малина й полуниця, площі під якими також збільшать.
“З огляду на сезон компанія переглянула структуру посівів на 2026 рік: збільшила площі під ріпаком до 11 тис. га, під озимою пшеницею — до 17 тис. га (12 тис. га роком раніше), а також розширила посіви гороху до 3 тис. га (зазвичай 500 га). Незмінною, 750 га, залишилась площа під цукрову кукурудзу для потреб заводу заморозки TEVITTA”, – резюмував Франчук.
LNZ Group – вертикально інтегрований агропромхолдинг із центральним офісом у селі Лебедин Черкаської області. Спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних і ягідних культур, насінництві, а також дистрибуції засобів захисту рослин (ТМ DEFENDA) та насіння (ТМ UNIVERSEED).
Земельний банк холдингу – понад 80 тис. га у Черкаській та Сумській областях. Має мережу елеваторів загальною потужністю близько 170 тис. тонн, а також сучасні складські приміщення площею понад 50 тис. кв м, холодильні комплекси на 8 тис. тонн.
LNZ Group має низку переробних заводів. Лебединський насіннєвий завод (кукурудзяний підрозділ) спеціалізується на повному циклі доробки насіння кукурудзи з потужністю до 330 тонн/доба. Багатофункціональний насіннєвий завод здійснює очищення та калібрування пшениці, сої та соняшнику (до 200 тонн/доба). Завод із переробки олійних культур спеціалізується на виробництві соєвої та ріпакової олії і шроту.
Завод заморожених продуктів Tevitta спеціалізується на шоковому заморожуванні ягід, овочів та фруктів (технологія IQF) із потужністю 10 тис. тонн на рік. Шполянський завод продтоварів (ТМ “Жайвір”) випускає снеки, халву, козинаки тощо.
Головним бенефіціар групи Дмитро Кравченко.
Державний Укргазбанк підписав нову гарантійну угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським інвестиційним фондом (ЄІФ) у межах програми EU4Business Guarantee Facility Ukraine, що має забезпечити фінансування українського бізнесу на понад EUR31 млн, повідомила фінустанова у четвер.
“Співпрацюючи з такими сильними місцевими партнерами, як Укргазбанк, група ЄІБ допомагає забезпечити доступ українського бізнесу до життєво необхідного фінансування саме тоді, коли воно потрібне найбільше”, – зазначила віцепрезидентка ЄІБ Тереза Червінська.
В банку уточнили, що підтримка поширюється не лише на малий і середній бізнес, а й на трудомісткі підприємства з чисельністю до 500 працівників. Пріоритет надаватиметься компаніям, що належать або керуються ветеранами, внутрішньо переміщеними особами, жінками чи підприємцями віком до 36 років, а також бізнесу в регіонах, які найбільше постраждали від війни.
Згідно з повідомленням, гарантійний механізм покриватиме 30-80% кредитного ризику за окремими операціями та застосовуватиметься до інвестиційних кредитів, фінансування обігового капіталу і документарних операцій, зокрема банківських гарантій та акредитивів. Фінансування передбачене строком від 6 до 84 місяців у гривні, євро або доларах США, зокрема зі зниженими вимогами до забезпечення.
Фінансування стало можливим за підтримки Європейського союзу в межах програми Ukraine Facility.
Як повідомлялося, за кількістю кредитів, що обслуговуються станом на 1 грудня 2025 року під держгарантії на портфельній основі Укргазбанк посідає третє місце – понад 1 тис. кредитів на 10,4 млрд грн, або 69% ліміту таких гарантій, наданих банку.
Укргазбанк за розміром активів є п’ятим банком в Україні: за даними Нацбанку, на 1 грудня 2025 року вони становили 208,24 млрд грн.
Виробництво цукру в Україні в 2025-2026 маркетинговому році уже досягло 1,615 млн тонн, проте сезон цукроваріння не завершено, повідомила керівник правління Національної асоціації виробників цукру “Укрцукор” Яна Кавушевська в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Згідно з нашими очікуваннями, виробництво цукру у 2025-2026 МР перевищить 1,7 млн тонн. Станом на 10 січня заводи, що входять до лав асоціації, виробили 1,615 млн тонн”, – сказала вона.
Кавушевська уточнила, що в 2025 році в Україні цукровий буряк вирощувався на 199 тис. га, за врожайності 58 тонн/га його було зібрано 11,4 млн тонн. На переробку 27 цукрових заводів, що входять до лав “Укрцукру”, і працювали в 2025/26 МР надійшло 10,8 млн тонн, проте підвезення буряків ще триває.
Кавушевська зазначила, що в галузевому об`єднанні очікували на менший врожай цукрових буряків і менший вал виробленого цукру, проте гарні погодні умови допомогли аграріям отримати більшу врожайність, ніж торік. Вона нагадала, що торік цукровими буряками було засіяно 250 тис. га, врожайність становила 55 т/га, 29 цукрових заводів виробили 1,812 млн тонн цукру.
В “Укрцукрі” уточнили, що внутрішнє споживання цукру в Україні до повномасштабної війни, навіть після втрати Криму, частини Донецької і Луганської областей, становило 1,2-1,3 млн тонн, а наразі на 300-400 тис. тонн менше. Відтак Україні в поточному маркетинговому році бажано експортувати щонайменше 700 тис. тонн.
На думку Кавушевської, географія експорту українського цукру 2026 року, найімовірніше, не зміниться – це будуть держави, до яких прокладено зручну логістику, вартість якої дозволяє бути конкурентними порівняно з іншими світовими виробниками.
“У 2025 році Україна експортувала 464 тис. тонн цукру, з яких 27% поїхало в Європейський Союз, решту було поставлено на світовий ринок (…) у країни Близького Сходу і Балкан. Безперечним лідером із закупівлі українського цукру 2025 року є Ліван (71 тис. тонн), тоді як роком раніше це була Туреччина з аналогічним обсягом. На другому місці країна Європейського Союзу – Болгарія (66 тис. тонн), на третьому – Північна Македонія (39 тис. тонн), на четвертому – Лівія (34 тис. тонн), п`яте ділять Сирія і Туреччина (понад 27 тис. тонн кожна) “, – зазначила голова правління “Укрцукру”.
Як повідомило “Інтерфакс-Україна” поінформоване джерело на ринку, в сезоні-2025 на українських полях цукрові буряки залишилися незібраними на 3 тис. га, здебільшого у Вінницькій та Хмельницькій областях. Аграрії через дощі в часі копки не ризикнули виводити техніку в поля, щоб вона там не загрузла. На думку експертів, цілком реально, що ці цукрові буряки зможуть перезимувати в полях під снігом та, ймовірно, будуть придатними для переробки. За умови максимальних втрат (вихід 13%) після сходу снігу цукрові заводи гіпотетично зможуть виготовити ще приблизно 22,6 тис. тонн цукру.
Як повідомлялося, в Україні в 2024/25 МР виробництво цукру становило 1,812 млн тонн, що на 6,2% більше, ніж у поточному році.
Група компаній Tekom Agro Group у 2025 році збільшила земельний банк на 1,270 тис. га і довела його обсяг до понад 26 тис. га, повідомила прес-служба компанії у Facebook.
Заступник керівника агрооб’єднання з виробництва Сергій Штирбулов зазначив, що в 2025 році озимі культури, зокрема, ріпак, ячмінь, пшениця і горох, займали 80% всіх площ, а 20% площ було відведено під соняшник і сочевицю.
«Ми вже плануємо засіяти сочевицю, соняшник і нову для нас культуру — льон. Його буде посіяно у відділенні »Чорноморець” і частково на півночі. Навесні, як тільки проведемо обстеження ґрунту метрового шару і дізнаємося кількість опадів, тоді і будемо приймати рішення про сівозміну. Якщо опадів буде до 100 мм, то, швидше за все, виключимо соняшник. Однак за рахунок цього розширимо площі під льон і сочевицю”, — розповів Штирбулов.
За його інформацією, стан озимих культур в даний час в агрооб’єднанні оцінюється як задовільний, а в окремих місцях краще задовільний.
Tekom Agro Group, за інформацією Шебулова, в 2025 році почала впровадження технології Verti-till, яка допомогла скоротити витрати на вирощування приблизно на $1 млн. На полях, де використовувалася класична обробка ґрунту, врожайність була в два рази менше, ніж після Verti-till.
Tekom Agro Group (Теком Агро Груп) — це сучасне агрооб’єднання, що працює в Подільському, Одеському, Білгород-Дністровському та Роздільнянському районах Одеської області. Керуюча компанія ТОВ «Телеком Агро Груп» була заснована в 2021 році. Група об’єднує чотири господарства: ТОВ «Ясні Зорі», ТОВ «Чорноморець», ТОВ «Агрофірма Південна» і ТОВ «Лиман». Спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур. Володіє 2 елеваторами загальною потужністю одночасного зберігання близько 100 тис. тонн.
Група входить в орбіту впливу акціонерів банку «Південний». Її кінцеві бенефіціари – Юрій Родін і Марк Беккер.
