ПАТ «Запоріжжяобленерго» 13 січня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість послуг – 1,713 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 21 січня.
«Запоріжжяобленерго» експлуатує розподільні електричні мережі на території Запорізької області та надає послуги з транспортування і постачання електроенергії споживачам. Протяжність повітряних ліній електропередачі становить понад 37 тис. км.
Український ринок пасивного вогнезахисту в 2025 році, за попередньою оцінкою, складає в $8-12 млн, цьому частка імпортних матеріалів знизилася з 80% у 2016 році до 17% у 2025 році, повідомляє аналітичний центр Experts Club.
“Локальне виробництво знижує собівартість порівняно з імпортними аналогами, що особливо важливо для масштабних проектів відновлення”, – цитується у матеріалі співвласник та директор “Ковлар Груп” Костянтин Калафат.
Згідно аналітичному дослідженню українського виробника засобів пасивного вогнезахисту – компанії “Ковлар Груп” на основі проміжних результатів Ukraine Recovery Conference 2025 у Римі, за умови завершення бойових дій, ринок з 2026 року може зрости до $25 млн. Очікується, що у структурі попиту домінуватимуть спеціалізовані вогнезахисні фарби (70-80%), вогнезахисні штукатурки та плити – 5-10%; системи герметизації проходів та захисту комунікацій – 5-10%; вентиляційні, димові канали та засоби для захисту деревини – близько 5%. Додатковим драйвером може стати зростання потреби в епоксидних та поліуретанових вогнезахисних системах для нафтогазової інфраструктури, енергетики та стратегічних об’єктів – сегменті, який раніше обмежувався високою вартістю імпортних аналогів.
Experts Club зазначає, що на тлі війни та логістичних обмежень триває імпортозаміщення, а на ринку у 2025 році одночасно були присутні українські виробники та міжнародні бренди через постачальників та сертифіковані системи, зокрема, Ammokote, Hensotherm, Defens, Promapaint, Steelguard. Лідером сегменту у публічних оцінках називається “Ковлар Груп”, яка заявляє про частку близько 65% ринку вогнезахисних матеріалів України та портфелі понад 25 позицій засобів вогнезахисту та супутніх матеріалів; серед помітних українських виробників також згадуються “Капітель Дніпро” та НВП “Спецматеріали”.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія посилює вимоги до отримання та продовження тимчасової посвідки на проживання (ВНЖ) для іноземців за двома популярними підставами – володіння нерухомістю та управління бізнесом. Закон про зміни до Закону про іноземців опублікований в Službeni list Crne Gore (№ 3/2026).
У парламентських поправках, що стали частиною підсумкового тексту, мінімальна «вартість» об’єкта для ВНЖ на підставі володіння нерухомістю фіксується на рівні не нижче 150 тис. євро. Як підтвердження вказується рішення податкового органу (база для податку на нерухомість), а правило не застосовується до громадян ЄС, ЄЕЗ і Швейцарії.
Примітно, що спочатку урядовий варіант пропонував вищий поріг – 200 тис. євро – і був прив’язаний до оцінки податкового органу; саме цей рівень раніше викликав дискусії в бізнес-спільноті та серед учасників ринку нерухомості.
У частині продовження ВНЖ для підприємців і виконавчих директорів влада переформатувала підхід. Профільний комітет парламенту зафіксував, що уряд вніс поправки, які скасовують вимогу працевлаштування громадян Чорногорії як умову продовження, і замінив її на необхідність надати доказ погашених податкових зобов’язань у мінімальному розмірі 5 тис. євро на рік.
Зв’язок «нерухомість – посвідка на проживання» залишається робочим, але з’являється зрозумілий ціновий фільтр, який може змістити попит в сегмент об’єктів від 150 тис. євро, особливо в прибережних і центральних муніципалітетах. При цьому ризик дисбалансу для півночі країни, де ціни нижчі, раніше прямо відзначався в парламентській дискусії як чутливий момент для регіонів.
Для малого бізнесу нова модель виглядає більш передбачуваною: замість формального найму вводиться вимірюваний критерій «податки не нижче 5 тис. євро», що потенційно знижує бар’єри для компаній без потреби в розширенні штату, але посилює фіскальну дисципліну.
Довідка: уряд пояснював пакет поправок необхідністю подальшого зближення з нормами ЄС щодо міграційного регулювання.
Українці в 2025 році придбали 274,3 тис. вживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону, що на 24% більше, ніж 2024 року, повідомляє Укравтопром у Телеграм-каналі.
“Понад 77% від всіх легковиків, що у минулому році поповнили вітчизняний автопарк, були вживані авто, ввезені з-за кордону”, – констатується у повідомленні.
Середній вік ввезених вживаних авто становив 8,4 року (2024 року – дев’ять років).
Найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто – 43%, тоді як 2024 року вона становила 47%. Далі йдуть: електромобілі – 31% (18%); дизельні – 18% (25%); гібриди 5% (5%) та авто з ГБО – 3% (5%).
Десятку найбільш популярних моделей очолює Volkswagen Golf – 12,812 тис. од., далі йдуть дві моделі електромобілів TESLA – Model Y (10,683 тис. од.) та Model 3 – 9,348 тис.од.
Також в перелік найбільш популярних увійшли Renault Megane – 8,379 тис. од.; Skoda Octavia – 7,754 тис. од.; Nissan Leaf – 7,559 тис. од.; VW Tiguan – 7,439 тис. од.; AUDI Q5 – 6,933 тис. од.; Nissan Rogue – 6310 тис. од. та KIA Niro – 5,799 тис. од.
Як повідомлялось, 2024 року український автопарк поповнили понад 222,1 тис. уживаних легкових автомобілів, ввезених з-за кордону – на 4% більше, ніж 2023 року, і це перевищувало 75% ринку легкових авто.
Найбільш популярною моделлю, як і минулого року, був Volkswagen Golf – 12,164 тис. реєстрацій. В трійку лідерів також входили Renault Megane – 9,608 тис. та Skoda Octavia – 8,083 тис.
TESLA Model 3 позаминулого року займала 9-ту сходинку рейтингу з реєстрацією 4,639 тис. вживаних імпортованих авто, а Model Y не входила в десятку.
Як повідомлялось, приріст попиту на вживані легковики з-за кордону (як і на нові) зумовлений перш за все введенням з 1 січня 2026 року ПДВ на їхній імпорт.
Разом з тим, експерти ринку підкреслюють, що значна частина цих машин куплена “наперед”.
Голова міжфракційного депутатського об’єднання «Розумна політика», екс-спікер українського парламенту Дмитро Разумков (позафракційний) виступає проти ініціативи позбавлення права на відстрочку від мобілізації всіх чоловіків старше 25 років, які вступають до вищих, передвищих і професійних навчальних закладів.
“Тут розповідають про те, що у нас тотально не вистачає людей на фронті, тому вирішили забрати відстрочку у тих, хто проходить навчання у віці 25+. Ви задайте собі питання – як люди, які реально не вчаться, туди вступили. Відповідайте на питання, хто взяв гроші? Наступне питання – чому ви їх не відраховуєте, якщо вони погано вчаться? Чому ви у всіх забираєте таку відстрочку: у тих, хто вчиться, у тих, хто здобуває освіту, у тих, хто буде працювати на благо нашої держави після отримання диплома?”, – сказав Разумков на засіданні Верховної Ради в середу.
На його думку, таке рішення може призвести до відтоку цих людей за кордон.
Як повідомлялося, раніше голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розповів, що парламент може позбавити права на відстрочку від мобілізації чоловіків старше 25 років, які вступають до закладів вищої, передвищої та професійної освіти. Зараз триває підготовка такого законопроекту.
Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року було створення недружніх умов для тих, хто хоче використати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.
У Міносвіти також повідомляли, що кількість абітурієнтів чоловічої статі віком старше 25 років на всіх освітніх рівнях у 2025 році скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Згідно з оприлюдненими на комітеті матеріалами, у 2021 році абітурієнтів чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, спеціальна вища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) було 1196 осіб; у 2022 році – 17614 осіб; у 2023 році – 44042 особи (з яких 19,7 тис. – бакалаврат і 16,4 тис. – аспірантура); у 2024 році – 112749 осіб (з яких професійна освіта – 7,3 тис., спеціальна вища – 55,6 тис., бакалаврат – 16,7 тис., магістратура – 26,1 тис., аспірантура – 7 тис.); у 2025 році – 53517 осіб (з яких професійна освіта – 5,2 тис., спеціальна вища – 24,8 тис., бакалаврат – 12,2 тис., магістратура – 9,1 тис., аспірантура – 2,2 тис.).
Відомий американський інвестор і співзасновник фонду Quantum Fund Джим Роджерс, власник Rogers Holdings зі статками близько $300 млн, повністю вийшов із російських та американських активів, спрямувавши кошти в акції компаній Узбекистану.
Станом на кінець 2025 року інвестиційний портфель Роджерса поповнився цінними паперами більшості емітентів, що котируються на Ташкентській республіканській фондовій біржі.
За даними джерел в інвестиційному середовищі, Роджерс реалізував стратегію диверсифікації, зосередившись на ринках, що розвиваються, Центральної Азії. Він придбав акції близько 85 компаній, охопивши ключові сектори економіки Узбекистану — від енергетики та видобутку корисних копалин до сільського господарства й фінансових послуг. Інвестор відмовився від купівлі суверенного боргу республіки та не застосовував хеджування валютних ризиків, демонструючи впевненість у довгостроковому потенціалі узбецької економіки.
Цей крок став кульмінацією багаторічного інтересу Роджерса до регіону: з 2021 року він активно відстежував реформи в Узбекистані, зокрема лібералізацію ринку та підготовку до первинних публічних розміщень акцій (IPO).
«Узбекистан — це країна з величезним потенціалом зростання, де реформи створюють сприятливі умови для інвесторів», — зазначив Джим Роджерс у нещодавньому інтерв’ю, підкресливши паралелі зі своїми успішними інвестиціями в Азії у 1990-х роках.
