COP29 відіграє ключову роль у розвитку зеленої енергетики в Азербайджані. Цей захід надасть нашій країні унікальну можливість продемонструвати своє відповідальне ставлення до використання природних ресурсів, розвиваючи зелену енергетику.
Про це заявив АЗЕРТАДЖ голова Українсько-азербайджанської бізнес-асоціації “Терезі” Джалал Гусейнов.
За його словами, Азербайджан зможе показати свою прихильність до сталого розвитку та інвестування в екологічно чисті технології.
“Це не тільки знижує залежність від традиційних джерел енергії, а й сприяє залученню міжнародних інвестицій, обміну досвідом та зміцненню співробітництва в галузі кліматичної політики. Таким чином, проведення COP29 буде важливим кроком у напрямку сталого та екологічно чистого майбутнього Азербайджану”, – наголосив Дж.Гусейнов.
Він зазначив, що наша країна активно працює над розвитком альтернативної енергетики: “Нещодавно було підписано угоду про енергокабель з Азербайджану до ЄС, що дасть змогу країнам Східної Європи, зокрема й Україні, підключитися до цієї системи. Цей договір відкриває нові можливості для співпраці у сфері зеленої енергетики.
Інвестиції Азербайджану в проєкти зеленої енергетики мають великий потенціал, особливо в умовах знищення енергетичної інфраструктури України внаслідок російської агресії та дефіциту вироблення електроенергії під час війни. Ці інвестиції допоможуть не тільки відновити, а й модернізувати енергетичну систему України, роблячи її більш стійкою та екологічно чистою”.
Джалал Гусейнов сказав, що крім того, Азербайджан може стати транзитером газу із Середньої Азії, через територію України: “Про це нещодавно заявив Президент України Володимир Зеленський. Участь і досвід Азербайджану в розробці нових газових родовищ в Україні також розглядається, що свідчить про глибокі та перспективні економічні зв’язки між нашими країнами”.
Україна почала експортувати органічне просо до США, повідомила сертифікаційна компанія “Органік Стандарт” у Facebook.
“Продукцію сертифіковано відповідно до стандарту COR (Canadian Organic Regime), але сертифікат на імпорт до США видано через електронну систему Integrity, що підтверджує еквівалентність органічних вимог стандартів Канади та США”, – уточнюється в повідомленні.
Подібні відправки на практиці демонструють, як одним сертифікатом відповідно до стандарту COR з урахуванням еквівалентності можна охопити одразу два великих ринки – США та Канаду, – пояснили в сертифікаційному органі.
ТОВ “Органік Стандарт” – перший український сертифікаційний орган, що здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва. Створено 2007 року в рамках українсько-швейцарського проєкту “Органічна сертифікація та розвиток органічного ринку в Україні”.
Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками роботи в січні-червні поточного року з урахуванням асоційованих компаній і спільних підприємств збільшила сплату податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 9,9 млрд грн.
Згідно з пресрелізом компанії в понеділок, найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами, яка зросла більш ніж утричі порівняно з першим півріччям 2023 року – до 2,9 млрд грн. На другому місці – єдиний соціальний внесок у розмірі 1,8 млрд грн, що збільшився на 19%. Замикає трійку найбільших виплат 1,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб, що на 16% перевищує показники першого півріччя 2023 року.
Водночас українські підприємства “Метінвесту” в січні-червні 2024 року сплатили 1,4 млрд грн податку на прибуток, що на 26% більше, ніж у січні-червні 2023 року. Плата за землю зросла на 7%, до 631 млн грн, екологічний податок – на 22%, до 368 млн грн.
Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков констатував, що за час війни група подолала багато викликів, проте чимало випробувань ще попереду.
“Наші зусилля з перебудовування бізнесу для роботи в нових умовах і вміння перетворити проблеми на можливості принесли свої результати – податкові виплати зростають. Це наш внесок у підтримку економіки України та регіонів поблизу лінії фронту, де працюють підприємства компанії. Ми спрямовуємо значні ресурси на допомогу армії та мирному населенню, продовжуємо будувати плани на мирне майбутнє і готові брати участь у післявоєнному відродженні країни”, – наголосив топ-менеджер.
Як повідомлялося, “Метінвест” у першому кварталі 2024 року майже вдвічі збільшив сплату податків до бюджету України – до 4,2 млрд грн. У 2023 році компанія сплатила до українського бюджету 14,6 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна у 2023-2024 маркетинговому році переробила 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% урожаю 2023 року, незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно орієнтованою сільськогосподарською сировиною, повідомила асоціація Укроліяпром.
“Експорт олії ріпакової в липні-червні 2023/24 МР сягнув рекордної позначки у понад 420 тис. тонн. Українська олія ріпаку впевнено виходить на ринки Китаю, країн ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу. Позитивна динаміка спостерігається і щодо ріпакового шроту”, – зазначили аналітики.
Експерти вказали на тривале зростання експорту соєвої та шротової олії, а відповідно їхнього виробництва та переробки, особливо в січні-червні 2024 року.
“Зростання внутрішньої переробки насіння та сої, а також значне нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олії та шроту, підтверджує позицію асоціації щодо необхідності створення умов для максимальної переробки насіння олійних культур на вітчизняних потужностях. Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не стільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур, як соя та насіння ріпаку, що й досі розглядаються як експортно орієнтовані”, – наголосили в “Укроліямпром” та висловили сподівання на підтримку Міністерства аграрної політики і продовольства та Міністерства економіки.
Водночас у галузевій асоціації скептично оцінюють перспективи врожаю олійних культур у сезоні-2024 в Україні. Експерти зазначили, що в учасників олійного ринку присутні різні прогнози. Більшість гравців очікує зростання виробництва соєвих бобів і скорочення виробництва насіння ріпаку.
Виробництво насіння соняшнику та насіння олійних культур загалом практично відповідатиме рівню 2023/24 МР. Однак аномальна спека може значно скоригувати всі прогнози, – констатували в галузевій асоціації.
Протягом січня-червня 2024 року митниці Державної митної служби України виявили 5078 порушень митних правил на суму 13,4 млрд грн. Вартісний показник збільшився майже в 3 рази порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
У 1407 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 217 млн гривень. Зокрема:
• промислових товарів на суму майже 148 млн грн;
• продовольчих товарів на суму понад 32 млн грн;
• транспортних засобів на суму 35 млн грн;
• валюти на суму 1,6 млн грн.
У 1679 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 39 млн грн, стягнуто штрафів на суму 41 млн грн.
На розгляд до суду митницями передано 2543 справи про порушення митних правил на суму 11 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 1 млрд грн.
Джерело: https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/za-pershe-pivrichchia-2024-roku-mitnitsi-derzhmitsluzhbi-viiavili-porushen-mitnikh-pravil-na-134-mlrd-grn-1667
Українські підприємства в січні-червні поточного року наростили споживання металопрокату на 7,73% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 736,4 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 592,4 тис. тонн, або 34,12% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними ОП “Укрметалургпром”, у січні-червні-2024 метпідприємства виробили 3,140 млн тонн металопрокату (132,3% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 1,996 млн тонн, або 63,6%. У січні-червні 2023 р. частка експорту склала 52,9% (1,257 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 2,374 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у першому півріччі 2024 року становить 45,39%, що збігається з показником січня-червня 2023 року (45,90%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за січень-червень 2024 року значно перевищує показник аналогічного періоду 2023 року (41,73% і 33,65% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-червня 2023 року (12,88% у 2024 році проти 20,45% у 2023-му).
“За шість місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 1 млн 736,4 тис. тонн металопрокату, з яких 592,4 тис. тонн, або 34,12%, припадає на імпорт. У січні-червні 2023 року ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 611,8 тис. тонн, з яких 494,8 тис. тонн, або 30,17%, імпортовано. Таким чином, за шість місяців 2024 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку щодо шести місяців 2023 року – на 7,73%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 3,42%”, – констатують у пресрелізі.
Структура імпорту за шість місяців 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (80,06% і 18,30% відповідно); у січні-червні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 78,88% і 20,09%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-червні 2024 року, за даними Держмитслужби, були країни Європейського союзу (77,1%), іншої Європи (6,9%) та Африки (6,4%).
Серед металургійних імпортерів за січень-червень 2024 року перше місце посідають інші країни Європи (46,5%), на другому – ЄС-27 (31%), на третьому – країни Азії (20,5%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році зріс у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
