Ukraine open for business

“Запоріжсталь” інвестує 75 млн у ремонти ТЕЦ

Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” розпочав комплекс капітальних ремонтів ключового енергетичного обладнання.

Згідно з щорічною програмою капітальних інвестицій, “Запоріжсталь” у поточному році виконає ремонти ключових агрегатів теплоелектроцентралі – на ці цілі комбінат скерує близько 75 млн грн інвестицій.

“Теплоелектроцентраль відповідає за виробництво трьох ключових видів енергоресурсів – пари, дуття, електроенергії – та живить ними підрозділи підприємства, забезпечуючи сталість виробничого процесу на аглофабриці, в доменному, прокатних та інших основних, а також допоміжних цехах. Капремонти дозволять підвищити надійність та безвідмовність як окремих вузлів агрегатів, так і всього енергокомплексу Запоріжсталі”, – наголосив в.о. генерального директора підприємства Тарас Шевченко.

При цьому уточнюється, що комбінат почергово виводитиме в ремонт енергетичне обладнання, оскільки комплекс робіт виконуватимуть в умовах діючого виробництва зі збереженням планових виробничих об’ємів.

“Запоріжсталь” вже розпочав масштабний капремонт котлоагрегату №5, який планово виконується раз на кілька років та триватиме близько 100 діб. Наступний на черзі – турбокомпресорний агрегат №7, усі заплановані роботи виконають протягом 80 діб. Восени стартує капремонт на турбогенераторі №1, який триватиме 45 діб. Наразі триває підготовчий етап до робіт.

Капремонти виконають силами власної інжинірингової служби із залученням підрядних організацій “Інвентум Україна” та “Інтел Енерго”.

На підприємстві нагадують, що попри складну економічну ситуацію “Запоріжсталь” поступово збільшує об’єми капінвестицій у виробництво під час війни: в 2022 році інвестиції складали 500 млн грн, в 2023-му – 750 млн грн, в 2024-му – 938 млн грн. Бюджет капінвестицій у 2025 році заплановано на рівні 1,1 млрд грн.

“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%).

ZAPORIZHSTAL, РЕМОНТ, ТЭЦ

Огляд економічних індикаторів України та світу в перші місяці 2025 року

Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на 1 березня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України, Національного банку України, Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ООН. Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.

Макроекономічні показники України

Початок 2025 року для України ознаменувався збереженням складної, але контрольованої економічної динаміки. В умовах триваючої війни, невизначеності зовнішніх ринків і зростаючого дефіциту торговельного балансу українська економіка демонструє стійкість і поступову адаптацію. Як відзначає Максим Уракін, за підсумками 2024 року українська економіка зберегла позитивну траєкторію, хоча темпи зростання були скромнішими, ніж очікувалося:

“Зростання реального ВВП у 2024 році на 2,9% — це, з одного боку, позитивна ознака відновлення, з іншого — сигнал, що структура економіки залишається вразливою. Це зростання не базується на глибоких інвестиційних змінах чи технологічних проривах, а радше є результатом пристосування до надзвичайних умов. Ми маємо справу з економікою, яка виживає, але не розвивається в повноцінному сенсі”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру “Experts Club” Максим Уракін.

У січні–лютому 2025 року темпи споживчої інфляції залишалися високими. У річному вимірі вона склала близько 12,6%, зберігаючи рівень, наближений до кінця 2024 року. За оцінками НБУ, ціновий тиск обумовлений сезонними факторами, підвищенням вартості енергоносіїв і слабкою гривнею.

Коментуючи цю динаміку, Уракін зазначає, що поточний рівень інфляції не є катастрофічним, але й не дає простору для економічного маневру. Високі споживчі ціни — це не лише макропроблема, а щоденний виклик для мільйонів домогосподарств. Національний банк змушений балансувати між необхідністю утримання гривні і неможливістю різкого посилення монетарної політики через вразливість економіки.

Зовнішньоекономічна ситуація на початку 2025 року виявила серйозний дисбаланс. За січень–лютий Україна експортувала товарів на $6,29 млрд — на 13% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Натомість імпорт зріс до $11,3 млрд, що на 12,3% більше в річному порівнянні. Таким чином, дефіцит зовнішньоторговельного балансу досяг $5,01 млрд, збільшившись на понад 76%. У показнику покриття імпорту експортом — лише 56% — проявляється критична залежність економіки від іноземних товарів та енергоносіїв.

“Такий розрив між експортом і імпортом — це не просто цифра. Це симптом структурної втоми. Ми надто залежимо від імпорту: це стосується палива, обладнання, промислових компонентів. І поки ми не почнемо серйозно інвестувати в локальне виробництво та переробку, цей дефіцит лише зростатиме. З іншого боку, експорт зараз тримається здебільшого за рахунок аграрної продукції. Але цього недостатньо, аби забезпечити валютну стабільність і фінансову автономію”, – підкреслив засновник Experts Club.

Попри торговельні труднощі, міжнародні резерви України на початок березня 2025 року становили $40,15 млрд. Хоча цей показник на 6,7% нижчий, ніж у січні, головною причиною зниження стали валютні інтервенції НБУ та обслуговування державного боргу. Загальний обсяг державного та гарантованого боргу на кінець лютого перевищив $147 млрд, з яких понад $100 млрд — зовнішній.

Максим Уракін вважає, що нараз уряд зберігає здатність виконувати боргові зобов’язання, контролювати валютний ринок і проводити виважену макрофінансову політику. Але це досягнення вразливе. Якщо не буде подальших реформ, якщо не запрацює реальний сектор, ці резерви можуть швидко танути».

Глобальна економіка

За даними Міжнародного валютного фонду, глобальне економічне зростання у 2024 році склало 3,1%, а прогноз на 2025 рік становить 3,2%. Однак ці цифри приховують суттєві регіональні відмінності.

За оцінками BEA, економіка США скоротилася на 0,3% у річному вимірі в I кварталі 2025 року, що стало першим падінням з початку 2022 року. Основним фактором був стрімкий ріст імпорту на тлі побоювань щодо нових мит, що значно збільшило торговельне сальдо . Інфляція, за останніми даними, становила 2,3% (CPI) і 2,6% (core PCE) у квітні, що є мінімальними позначками за останні роки. Федеральна резервна система утримує ставку на рівні 5,25–5,5%, перебуваючи у стадії чекання перед можливими пом’якшеннями .

За прогнозами МВФ на 2025 рік, зростання ВВП Китаю становитиме 4,0%, хоча офіційна мета — близько 5 %. Поточна низька інфляція вказує на слабкий внутрішній попит і потребу у структурних реформах . У березні на сесії Всекитайського зібрання народних представників уряд озвучив плани стимулювання через споживчу підтримку та реформи — однак чіткий імпульс для ринку нерухомості досі не задано .

Згідно з весняним прогнозом EC, у 2025 році зростання ВВП Євросоюзу складе 1,1%, а у єврозоні — 0,9% . Офіційна статистика за перший квартал показала зростання +0,6% порівняно з попереднім кварталом — найкращий результат з 2022 року. Інфляція в зоні Євро продовжує знижуватися — у травні вона становила 1,9% р/р.

Британська економіка проявляє ознаки пожвавлення: у I кварталі ВВП зріс на 0,7%, а в порівнянні з роком раніше — на 1,2%, з невеликим зростанням на 0,2% у березні . Офіс із відповідальності бюджету (OBR) прогнозує, що інфляція у 2025 році досягне 3,2–3,5%, з подальшим зниженням до цільових 2% лише у 2027 році . Банк Англії вже знизив облікову ставку з 5,25% до 4,25% і, за очікуваннями, зробить ще два кроки протягом року

За підсумками I кварталу 2025 року, зростання турецької економіки оцінюється на рівні 2,3%, а річне зростання — близько 3,0% . Інфляція знизилася до 38–39% у березні, проте залишається вкрай високою і надалі є пріоритетною проблемою для ЦБ Туреччини.

Індійська економіка демонструє одне з найвищих темпів зростання: ВВП у I кварталі 2025 року зріс на 7,4% р/р, підтверджуючи, що Індія залишається одним із лідерів серед великих країн . Інфляція залишається контрольованою: у лютому CPI — 3,6%, core CPI — 4,1%

Бразильська економіка продовжує зростати, хоч і повільніше: у березні активність склала +3,5% р/р, а в I кварталі — +1,3% к/к, що стало найвищим показником за два роки . Прогнози BBVA та OECD вказують на уповільнення зростання до 1,6–2,1% у 2025 році . Інфляція у березні становила 5,48%, найвищий рівень з лютого 2023 року, що викликає занепокоєння щодо стабільності економічної політики .

“Глобальна економіка демонструє яскравий розрив: США перебувають на межі рецесії через імпорт і торгівельну невизначеність, але інфляція падає. ЄС бореться з низьким зростанням та дефляційними ризиками. Велика Британія намагається уникнути стагнації, хоча інфляційні ризики залишаються. Китай — у фазі структурного спаду, потребує реформ. Індія — яскравий приклад швидкого зростання завдяки сільському попиту та промисловості. Туреччина — знову на межі кризи через інфляцію. Бразилія — стабільна, але вразлива до інфляційного тиску. Україні потрібно обирати стратегію на тлі таких глобальних трендів: або адаптуватися, або ризикувати залишитися на маргінесній траєкторії”, – резюмує Максим Уракін.

Висновок

Макроекономічна ситуація України на початку 2025 року — це картина стриманої стабільності на тлі зростаючих зовнішніх викликів. Помірне зростання ВВП, висока інфляція, загострення торговельного дисбалансу та стабільні резерви — усі ці фактори формують складний, але контрольований ландшафт. Світова економіка тим часом демонструє диференційовану динаміку, відкриваючи нові можливості для країн, здатних швидко адаптуватися та модернізувати свої економічні моделі.

“Для України 2025 рік — це час переходу від мобілізації до трансформації. Якщо ми зосередимось на промисловому відродженні, цифровізації, експортно-орієнтованих кластерах і захисті внутрішнього виробника, — тоді країна зможе вийти на нову траєкторію сталого зростання”, — підсумовує Максим Уракін..

Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».

Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін

https://interfax.com.ua/news/projects/1080355.html

економічні індикатори, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА

В ООН зафіксували історичний мінімум народжуваності: дорого обходиться мати дітей

За даними нового звіту Фонду ООН у сфері народонаселення (UNFPA) «The real fertility crisis», світові показники народжуваності досягли абсолютного мінімуму, що підтверджує глобальну тенденцію до демографічного спаду.

Основні висновки дослідження

Середній рівень народжуваності з 1950 року знизився з 5 до приблизно 2,2–2,3 дитини на жінку.

У більш ніж половині країн, включаючи США, Німеччину, Індію, Бразилію, кількість дітей у середньому нижча за рівень заміщення в 2,1–2,2.

Кожен п’ятий дорослий у 14 країнах, де проводилося опитування (США, Індія, Бразилія, Німеччина та ін.), заявив, що не може мати стільки дітей, скільки хотів би, насамперед через високу вартість життя та фінансові проблеми.

Аналіз показує: проблема не в відсутності бажання завести дітей, а в відсутності можливостей — нестачі соціальної та фінансової підтримки.

«Світ вступив у фазу масштабного спаду народжуваності… Багато хто відчуває, що не може створити сім’ю, яку хоче, і це дійсно криза», — заявила виконавчий директор Фонду Наталія Канем.

Демографічна нестабільність — зниження населення і зростання частки літніх людей загрожують економіці та соціальній структурі країн. Втрата молодих громадян — молоді сім’ї відкладають народження або зовсім відмовляються від дітей, що знижує споживання і національне багатство. Географічна неоднорідність — поки населення Європи і Японії скорочується, зростання відбувається переважно в Африці, Азії та Латинській Америці.

Доповідь UNFPA однозначно вказує: народжуваність знижується не через відсутність бажання завести дітей, а через відсутність належної підтримки від держав. Без заходів ПРОГРАМНОЇ допомоги в соціальній та економічній сферах світові суспільства ризикують зіткнутися з демографічно збіднілими майбутніми поколіннями.

UNFPA, ДІТИ, народжуваність, ООН

Огляд-прогноз курсу гривні щодо ключових валют від аналітиків КИТ Group

Випуск № 1 – червень 2025 року

Метою цього огляду є надання аналізу поточної ситуації на валютному ринку України та прогноз курсу гривні щодо ключових валют на основі актуальних даних. Ми розглядаємо поточні умови, динаміку ринку, ключові фактори впливу та ймовірні сценарії розвитку подій.

Аналіз поточної ситуації на валютному ринку України

Перша половина червня 2025 року засвідчила продовження тренда відносної стабільності на валютному ринку України за відсутності різких шоків, значущих змін чи неочікуваних курсових стрибків. При цьому ринок перебуває в режимі настороженого очікування як з боку споживачів, так і з боку операторів.

Курс долара США зберігається в контрольованому діапазоні, демонструючи мінімальні зміни в межах так званої плаваючої стабільності. Це стало можливим завдяки системному впливу ключових чинників: високим валютним резервам, стриманому попиту з боку населення, помірній діловій активності та прогнозованим обсягам валютної пропозиції.

Євро ж у червні продовжив хвилеподібну динаміку, з тенденцією до повернення в зону зростання після незначної корекції в травні. Висока чутливість до глобального контексту, структурний попит на євровалюту під час бізнес-операцій, а також активізація обговорень в Європі щодо підвищення ролі євро в глобальному вимірі як противаги долару — все це утримує пару EUR/UAH у зоні підвищеної волатильності, а також примушує стежити за співвідношенням у парі EUR/USD.

Глобальний контекст

Першим значущим сигналом червня стало зниження Європейським центральним банком базової процентної ставки на 25 б. п. — перше послаблення з часів жорсткого антиінфляційного циклу. Рішення мало очікуваний характер, тому було вже частково закладене в ціни, що й пояснює відсутність негайного ефекту на курс євро.

Водночас цей крок може відкрити потенційний цикл зниження ставок у ЄС, що може позначитися на позиціях євро в довшій перспективі, особливо якщо ФРС США залишатиметься більш консервативною. Це може створити різницю прибутковості на користь долара, що потенційно зменшить привабливість євро для інвесторів і може тиснути на його курс у парі з доларом. У такому сценарії євро ризикує втратити частину здобутих позицій у довшій перспективі.

Водночас у США ключова ставка ФРС залишається без змін, а сама установа не дає чітких сигналів щодо зниження до кінця літа. Ринок сприймає це як ознаку внутрішньої невизначеності. Ускладнює прогнозування так званий персональний фактор Дональда Трампа, який часто робить суперечливі заяви або дії якого наражаються на судовий спротив, хоча вже зараз очевидний загальний фарватер його політичного підходу, що є джерелом нових ризикових очікувань: консервація протекціоністського курсу, ослаблення інституційної незалежності ФРС, радикальні фінансові ініціативи — всі перелічені фактори, включаючи внутрішній соціально-політичний спротив у США політиці нового президента, підживлюють довгостроковий тренд на поступову корозію безумовної довіри до долара.

Таким чином, попри відсутність миттєвих наслідків, позиційна боротьба між двома ключовими валютами світу — доларом і євро — входить у нову фазу стратегічного перегляду.

Внутрішній контекст

Національний банк України продовжив поступову валютну лібералізацію, розширивши перелік дозволених операцій для банків і бізнесу. Це є свідченням стабілізації внутрішнього валютного ринку, однак реальний ефект від цих змін буде оцінюватися не лише за обсягами репатрійованих доходів, але й за реакцією потенційних інвесторів — чи вважатимуть вони такі зміни сигналом до повернення капіталів в Україну.

З іншого боку, упорядкування операцій з валютними ОВДП, які дозволяли бізнесу обходити обмеження НБУ на придбання валюти, є яскравим свідченням прагнення національного регулятора зберігати контроль за операціями з валютою та прикривати шпарини її квазілегального перетікання різними каналами.

Ключовим чинником довгострокової невизначеності залишається структура й обсяги міжнародної підтримки на 2026 рік. Відсутність гарантій довгострокового міжнародного фінансування та нечітке виконання Україною взятих на себе зобов’язань або їхня спірна ефективність можуть створити небезпечний мікс із фіскальних ризиків і чинити тиск на курсові очікування. Ринок і гравці, природно, починають враховувати ці фактори у своїх сценаріях.

Це може знайти своє відображення не лише у валютних прогнозах, але й в розрахунку цін імпортерів і виробників з урахуванням подальшої девальвації гривні та в прагненні населення і бізнесу до накопичення валюти, що матиме широкий спектр довгострокових наслідків для стабільності національної валюти та макроекономічних індикаторів.

Загалом ситуація на валютному ринку залишається спокійною, проте зростає роль прогнозних чинників — насамперед глобальних політичних ризиків і довгострокових очікувань щодо фінансової підтримки. Український ринок дедалі більше живе у форматі стратегічного балансування між поточною стабільністю та майбутньою невизначеністю.

Курс долара США: динаміка й аналіз

У червні курс долара до гривні зберігає стабільність із невеликою низхідною динамікою. Упродовж останніх 30 днів середній курс продажу долара в банках утримувався на рівні 41,75–41,78 грн/$. Курс купівлі коливався неподалік відміток 41,15–41,22 грн/$, а офіційний курс НБУ — біля позначок 41,50–41,55 грн/$.

Протягом останнього тижня відбулося незначне зниження всіх трьох ключових показників: офіційний курс повернувся до рівня 41,447 грн/$, курс купівлі — до 41,16 грн/$, продажу — до 41,70 грн/$.

Основний акцент — спостереження за спредами: курс продажу майже весь останній час «притиснутий» до офіційного курсу НБУ, а от курс купівлі демонструє більше відхилення від нього і рухається нижче. Це свідчить про збереження стабільного попиту з боку населення та бізнесу на готівкову валюту, з одночасним небажанням операторів скуповувати долар дорожче. Це свідчення того, що оператори валютного ринку не очікують зростання курсу поза межі звичних невеликих коливань і не закладають у ціни долара ризикову або ажіотажну премію. Така поведінка ринку сигналізує про спокій і рівновагу, помірну ліквідність і відсутність факторів психологічного тиску.

Ключові фактори впливу:

Стриманий попит на готівкову валюту: традиційна літня сезонність, зниження ділової активності та податковий період частково знижують навантаження на курс.
Стабільна політика НБУ: курс НБУ коливається мінімально та зберігає статус релевантного орієнтира для ринку.
Відносна стабільність резервів і відсутність різких негативних сигналів щодо зовнішнього фінансування: зменшують спекулятивні очікування та є ефективним запобіжником від тиску на валютний ринок психологічними факторами й ажіотажним попитом.

Прогноз:

Короткостроково (2–4 тижні): очікується утримання курсу долара в діапазоні 41,10–41,80 грн/$, без сильних розривів у спредах.
Середньостроково (2–4 місяці): імовірне повернення в межі 42,00–42,50 грн/$ у разі активізації імпорту, зростання витрат бюджету або пришвидшення інфляції.
Довгостроково (6+ місяців): базовий сценарій — плавна девальвація гривні до 43,00–45,00 грн/$ на фоні можливої нестачі зовнішнього фінансування у 2026 році та тиску на бюджет.

Курс євро: динаміка й аналіз

У червні курс євро до гривні продовжив чітко виражену висхідну траєкторію, зберігаючи статус найбільш волатильної валютної пари на українському ринку. За останні 30 календарних днів євро стабільно зростав: середній курс продажу в банках піднявся з рівня 46,90 грн до 48,20–48,30 грн/євро станом на середину червня. Найбільш різкий рух відбувся між 12 і 13 червня, коли ринковий курс продажу стрибнув одразу на понад 50 копійок і наступного дня його «догнав» офіційний курс НБУ. Це явище свідчить про синхронізацію ринку та регулятора не лише в очікуваннях щодо подальшого зміцнення євро, але й у встановленні цін на ринку й офіційного курсового індикатора.

Водночас курс купівлі євро операторами валютного ринку демонстрував більш плавну динаміку та не повторив темпи зростання курсу продажу. Як наслідок — помітне розширення спреду між купівлею та продажем: з 60–70 копійок до понад 1 грн. Такий розрив є індикатором підвищеної нервозності операторів ринку: фінансові установи за умов волатильності намагаються захистити себе від курсових ризиків, закладаючи додаткову маржу як індикатор очікуваної нестабільності.

Прогноз:

• Короткостроково (2–4 тижні): високі шанси на консолідацію в межах 47,80–48,50 грн/євро із ситуативними коливаннями залежно від дій НБУ, зовнішніх новин і настроїв на ринку.

• Середньостроково (2–4 місяці): у разі відсутності зовнішніх шоків євро має потенціал зростання до 49,00–49,50 грн/євро, особливо з огляду на структурний попит в Україні, перехід багатьох контрактів на євровалюту та фокус населення на новому ельдорадо, що може принести курсову премію та виправдати очікування стосовно довгострокового зростання заощаджень.

• Довгостроково (6+ місяців): євро зберігає потенціал до подальшого укріплення, особливо в контексті глобальної перебудови валютних пріоритетів і внутрішньої переорієнтації українського бізнесу. Однак волатильність залишатиметься високою, тож частку цієї валюти в портфелях рекомендується постійно контролювати. З огляду на комбінацію багатьох факторів невизначеності ми не оприлюднюємо довгострокового прогнозу щодо курсу євро.

Рекомендації для бізнесу й інвесторів

Перша половина червня демонструє збереження стабільності на валютному ринку в сегменті долара та повернення хвилеподібної динаміки пари євро/гривня. Усе це відбувається на тлі поступової валютної лібералізації в Україні та нової фази глобального перетягування інвесторської довіри між доларом і євро. У такому середовищі валютна стратегія має зберігати гнучкість, адаптивність і повинна бути розрахованою за кількома різними сценаріями розвитку подій.

Ліквідність — передусім. Усі валютні активи варто тримати в інструментах із можливістю швидкого реагування. Строкові депозити, облігації без можливості дострокового виходу чи прив’язка до однієї валюти — потенційні пастки. Найближчими місяцями варто фокусуватись не на дохідності, а на збереженні можливості для оперативного маневру.

Євро — стрімке зростання змінилось на обережну турбулентність. Після відчутного стрибка в червні ринок уже врахував значну частину новин і значущих для єврозони подій. Якщо потрібно переформатувати частку цієї валюти у портфелі — краще це робити поступово, коли звужуються спреди.

Долар — все ще важливий елемент захисту. Поточна стабільність не означає, що долар втратив свої функції та принади. Навпаки, у середньо- та довгостроковому горизонті його варто тримати в портфелі: восени чи взимку ймовірний девальваційний тренд для гривні, який винагородить терплячих тримачів долара з міцними нервами.

Спреди — головний маркер для рішень. Якщо в парі USD/UAH спреди стабільні, то в EUR/UAH — вони знову розширюються. Це свідчить про повернення нервозності та невизначеності: коли оператори закладають у курс додаткову маржу, це сигнал не поспішати. Коли спред стискається — це час для аналізу щодо входу.

Фіксовані валютні орієнтири — під забороною. Курсова передбачуваність останніх тижнів — не основа для шаблонних дій чи надмірного оптимізму. Продовжуйте працювати із 3–4 сценаріями руху курсу та тестуйте, як працюватиме ваша структура активів за умови кожного з них.

Гривня — не тримайте більше, ніж треба. Вона поки стабільна, але надмірне накопичення гривневих коштів створює ризики. Гривневу масу понад операційний запас варто перекладати у будь-яку із надійних валют або прив’язані до них інструменти.

Валютна лібералізація — радше сигнал, ніж інструкція до дій. Сигнали НБУ про пом’якшення обмежень важливі, але поки що це більше символічний крок. Реальний ефект буде помітний ближче до осені. Інвесторам і бізнесу варто не лише стежити за кроками з лібералізації, але й пам’ятати про можливість зворотних дій регулятора, якщо курсовий сценарій змусить його повернутися до обмежень. Можливо, слід подумати про вихід у найменш залежні від дій держави валютні інструменти — готівку чи стейблкоїни на основі надійних валют.

Цей матеріал підготовлений аналітиками компанії та відображає їхнє експертне, аналітичне професійне судження. Інформація, представлена в цьому огляді, має суто інформаційний характер і не може бути розцінена як рекомендація для дій.

Компанія та її аналітики не дають жодних запевнень і не несуть відповідальності за будь-які наслідки, що виникли внаслідок використання цієї інформації. Уся інформація надається як є, без будь-яких додаткових гарантій повноти, зобов’язань зі своєчасності чи оновлення або доповнення.

Користувачі цього матеріалу мають самостійно оцінювати ризики й ухвалювати свідомі рішення на основі власного оцінювання й аналізу ситуації з різних доступних джерел, які вони самі вважають достатньо кваліфікованими. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо проконсультуватися з незалежним фінансовим радником.

ДОВІДКА

KИT Group — міжнародна мультисервісна продуктова FinTech-компанія, яка вже 16 років успішно працює на ринку небанківських фінансових послуг. Одним із флагманських напрямків діяльності компанії є обмін валют. KИT Group — один із найбільших операторів цього сегмента фінансового ринку України, входить до переліку найбільших платників податків, є одним із галузевих лідерів за динамікою зростання активів і за розміром власного капіталу.

Понад 90 відділень у 16 найбільших містах України розташовані у зручних для клієнтів локаціях і мають сучасне обладнання для зручності, безпеки та конфіденційності кожної транзакції.

Діяльність компанії відповідає регуляторним вимогам НБУ. KИT Group дотримується стандартів діяльності ЄС, маючи відділення також у Польщі та плануючи транскордонну експансію до країн Європи.

ВАЛЮТА, кит_груп, обмінний_курс

Антимонопольний комітет України дозволив групі «Ковальська» купити один з корпусів в UNIT.City

Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав дозвіл кіпрській Cliff Capital Growth Aif V.C.I.C. Ltd, пов’язаній з групою «Ковальська», на придбання контролю над ТОВ «Юніт В04». Відповідне рішення було прийнято комітетом 12 червня.

«Компанія дійсно отримала дозвіл АМКУ на придбання частки в «Юніт В04» з метою встановлення повного корпоративного контролю над об’єктом – відповідно до попередніх домовленостей з партнерами», – повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в прес-службі групи в п’ятницю.

Подібна угода вже була реалізована на початку 2025 року, коли «Ковальська» отримала 100% контроль над об’єктом «Юніт В06», додали в групі. Будівництво зазначених об’єктів було завершено в 2023 і 2024 роках.

«Зараз тривають роботи з внутрішнього оздоблення приміщень», – додали в прес-службі.

Як повідомлялося, група “Ковальська” планувала вкласти $70 млн в будівництво п’яти бізнес-центрів в Unit.City – B01, B02, B03, B04, B06.

Управляючою інвестиційним фондом Cliff Capital Growth виступає компанія Guardo Assets Management, в управлінні якої також фонди Aksioma, A Realty, AC Real, Vingis.

Промислово-будівельна група «Ковальська» працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами «Бетон від Ковальської», «Авеню», Siltek. Підприємства «Ковальської» працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод з виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.

До групи також входить «Ковальська Нерухомість», яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. У її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.

KOVALSKA, UNIT.CITY, АМКУ

AGRO UKRAINE SUMMIT 2025: як пройшов міжнародний агросаміт у Києві?

Минулої п’ятниці, 6 червня, в Києві вже другий рік поспіль відбувся міжнародний аграрний форум Agro Ukraine Summit.

Аграрний сектор є рушійною силою економіки України, а саміт – важливою платформою для обміну думками, аналізу викликів та розробки стратегій підвищення продуктивності, сталого розвитку й міжнародної торгівлі агропродукцією з фокусом на європейську інтеграцію.

Цьогорічний саміт готувався як масштабна подія на українському ринку з широким залученням європейських партнерів, міжнародних організацій і компаній з метою не лише об’єднати всіх ключових стейкхолдерів аграрного та продовольчого секторів, а й створити динамічну платформу для інклюзивного національного діалогу, співпраці й зростання.

Одним з ключових досягнень заходу стало те, що разом з компанією «ПроАгро Груп» до організації долучились провідні аграрні асоціації України, зокрема Українська зернова асоціація, Український клуб аграрного бізнесу, Всеукраїнська Аграрна Рада, Українська аграрна конфедерація, галузеве об’єднання «Укрхарчопром», Українська бобово-соєва асоціація, Спілка молочних підприємств України, Всеукраїнський конгрес фермерів, а також видання Aggeek, Ukraine Facility Platform, Асоціація сонячної енергетики та Ukrainian-European Business Hub. Підготовка до настільки масштабного заходу дійсно вимагала залучення великої кількості профільних організацій, які на своєму прикладі показали, що об’єднані зусилля фахівців дають неабиякі результати.

Крім того, саміт пройшов за активного сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України – на заході були присутні та безпосередньо брали участь в обговореннях і дискусіях не лише міністр Віталій Коваль і його заступники, а й голови та спеціалісти провідних департаментів міністерства. А колишня виконувачка обов’язків міністра агрополітики, доктор аграрних наук Ольга Трофімцев не лише очолила програмний комітет саміту, але й стала його співведучою і модератором кількох дискусійних панелей.

Ніч на 6 червня в Україні вчергове була неспокійною через масовані атаки рашистів. Знову під обстрілом перебувала й столиця, а на ранок кияни та гості міста зіштовхнулися з серйозними логістичними проблемами, через які не всі учасники Agro Ukraine Summit змогли вчасно приїхати на його відкриття. Але переважна більшість згодом дісталася до КВЦ «Парковий», де проходив захід, і вже за годину на ньому було зареєстровано більше 2000 осіб – це стало рекордною кількістю за відвідуваністю аграрних івентів в країні не лише за воєнні роки, але й за мирний час.

Саміт розпочався з виконання Гімну України – це наша неодмінна традиція, яка покликана засвідчити, хто ми є, яка країна в нашому серці й заради процвітання якої ми живемо, працюємо і воюємо. Далі хвилиною мовчання присутні вшанували загиблих у війні з російськими окупантами – ця данина їх пам’яті теж вже стала традицією.

З вітальним словом до учасників й гостей Agro Ukraine Summit звернувся директор «ПроАгро Груп» Олег Клименко. Офіційно саміт відкрила Ольга Трофімцева, підкресливши, що аграрна галузь є рушійною силою економіки України, а саміт – важливою платформою для обміну думками, аналізу викликів та розробки стратегій підвищення ефективності й сталого розвитку українського агро як гаранта продовольчої безпеки країни і світу.

З Брюсселя учасникам саміту побажав плідної роботи заступник генерального директора Генерального директорату з питань сільського господарства Європейської комісії П’єр Баску. Він наголосив на неухильній підтримці України урядом ЄС та готовності максимально сприяти українським агровиробникам на шляху до євроінтеграції.

Окрім головної конференції учасники саміту мали можливість відвідати ще 5 галузевих конференцій, які працювали впродовж всього дня:

конференція AgTech Forum
конференція «Футурологія або майбутнє зберігання зерна»
конференція «Ефективне тваринництво і птахівництво»
конференція «Тренди переробки в рослинництві»
конференція Solar Agro Conference

Через таку кількість конференцій ми не маємо змоги в одній публікації розповісти про кожну, інакше це був би ну зовсім вже довгий лонгрід. Узагальнюючи скажемо лише, що в рамках кожної конференції відбулося по 6-7 тематичних панелей, на яких загалом виступили понад 140 спікерів – кожний з них говорив про найважливіше у своїй царині, дискутував зі слухачами, відповідав на питання модераторів й учасників. Переглянути ж записи виступів всіх спікерів можна на офіційній сторінці Proagro Information Company на YouTube.

Проте на головній темі основної конференції Agro Ukraine Summit ми все ж зупинимось. Так вийшло ненавмисне, але саміт відбувся на другий день після завершення дії автономних торгових преференцій ЄС у торгівлі з Україною. При цьому агропродукція є одним з головних товарів українського експорту, а агроекспорт до ЄС завдяки тим самим преференціям, запровадженим Єврокомісією на початку повномасштабного вторгнення рф, останні роки складав більше половини загального експорту сільгосппродукції з України.

Чи є життя після АТМ, коли експорт в ЄС повернеться до довоєнних правил разом з їхніми митами й квотами на низку українських товарів? На це запитання відповідали міністр агрополітики Віталій Коваль і його перший заступник Тарас Висоцький, заступник міністра економіки України, торговий представник України Тарас Качка, радник віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олена Сотник, й вже згаданий представник Гендиректорату з питань сільського господарства ЄК П’єр Баску. Також з цього приводу висловилися виконавчий директор Міжнародної ради по зерну Арно Петі, генеральний секретар європейської асоціації агровиробників COCERAL Іліана Аксіотіадес президент УЗА Микола Горбачьов, керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький.

Частково заспокоїти пристрасті вдалося Віталію Ковалю, який повідомив, що робота за колишніми правилами торгівлі, вже охрещеними як 7/12, триватиме до кінця липня. До того часу мають завершитися переговори української делегації з представниками Єврокомісії, результатом яких мають стати оновлені правила торгівлі між Україною і ЄС в рамках угоди про асоціацію. Вони не будуть настільки ж ліберальними, як АТМ, але українська сторона наразі докладає усіх зусиль, щоб вони були максимально справедливими для України як для офіційного кандидата на членство в ЄС і як до країни, яка веде жорстоку війну, захищаючи у ній не лише себе, а й увесь східний фланг Євросоюзу.

Віталій Коваль у невеликому інтерв’ю на Agro Ukraine Summit також відповів й на кілька інших запитань, у тому числі й поставленими з-зали конференції. Так, один з учасників поцікавився, якою є найамбітніша мета міністра на 2025 рік. «Моя головна мета – провести Україну через точку неповернення від сировинної до агроіндустріальної держави й зустріти 1 січня 2026 року вже у мирній країні, в якій аграрії зробили для перемоги не менше, ніж усі інші», – відповів він.

На кожній конференції Agro Ukraine Summit, та й на кожній панелі були свої актуальні теми, свої цікаві питання й відповіді. Але найбільше їх, мабуть, було на виставці Agro Ukraine Expo, яка працювала в межах саміту і на якій було представлено більше 110 компаній зі своїми стендами, на яких вони наочно представити свої передові продукти й послуги для аграрної галузі, новітні технології й рішення.

Також на саміті працювали дві великі лаунж-зони зі зручними місцями для нетворкінгу. В окремі моменти здавалося, що їх заповнюваність навіть перевищує заповнюваність конференц-залів. Але це й зрозуміло, оскільки однією з головних цінностей і переваг подібних подій є можливість для учасників зустрітися, обмінятися бізнес-контактами та провести ділові переговори. Тому на Agro Ukraine Summit цим можливостям ми стараємося сприяти по-максимуму, у тому числі й невимушеною атмосферою, приємною живою музикою, смачним частуванням. Як зауважив один з гостей саміту: «Більше контактів – більше контрактів». Ми з цим цілком згодні, саме тому й стараємося.

Яскравим завершенням дня роботи саміту стали виступ Національного академічного оркестру народних інструментів України, який спричинив вибух емоцій через неймовірне звучання й унікальне поєднання традиційної української музики з найвідомішими хітами світової сцени, а також майже годинний концерт української співачки, переможниці «Євробачення-2016» Джамали.

Варто також відзначити, що цьогорічний Agro Ukraine Summit став для компанії-організатора «ПроАгро Груп» 200-ою ювілейною конференцією. А це означає, що з урахуванням понад 2000 учасників нинішнього саміту, загальна кількість людей, що відвідали заходи компанії за 20 років івент-діяльності досягла позначки в 50 тисяч осіб!

Щоб відзначити цю подію та віддячити всім учасникам на саміті «ПроАгро Груп» розіграла сертифікат на розміщення виставкового стенду на наступних заходах компанії. А ще 5 переможців розіграшу отримали абонемент на безкоштовне відвідування усіх конференцій впродовж наступних 20 років!

Після всіх урочистостей директор «ПроАгро Груп» анонсував проведення наступного року вже не Agro Ukraine Summit, а Agro Ukraine Week – кількаденної події, яка покликана стати не лише найбільшим агрозаходом в Україні, але й одним з провідних у всій Європі. До речі, цю ідею вже схвалило й підтримало Міністерство аграрної політики й продовольства. Тож підготовка уже розпочата!

Ну а на сам останок «ПроАгро Груп» висловлює свою щиру вдячність титульним партнерам цьогорічного Agro Ukraine Summit – компаніям AgriGo, GRECO group й VITAGRO, генеральним партнерам – компаніям ЕРІДОН й TOKMAK DIESEL, ексклюзивним партнерам – компаніям A.TOM й VOLTAGE, а також ще понад 100 компаніям-партнерам.

Також дякуємо всім медіа, які стали інформаційними партнерами Agro Ukraine Summit на чолі з генеральним медіапартнером – телеканалом «МИ – УКРАЇНА». Принагідно вітаємо усіх журналістів з їх професійним святом – Днем журналіста, який відзначався паралельно з проведенням саміту 6 червня.

Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.

AGRO UKRAINE SUMMIT 2025, агросаміт

Business news from Ukraine