Румунія розширила список товарів, імпортованих з України, для ввезення яких у країну потрібна ліцензія, на яйця і м’ясо птиці, повідомило Euractiv.ro з посиланням на інформацію румунського уряду. Видання нагадало, що румунські виробники птиці зіткнулися з «серйозною проблемою» через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, значно нижчими за собівартість виробництва в Румунії.
За інформацією міністра сільського господарства Флоріна Барбу, після обговорень з представниками птахівничої галузі уряд прийняв рішення додати яйця і м’ясо птиці до переліку продукції, імпорт якої з України можливий тільки за наявності ліцензії. До цього списку також входять крупи, насіння, борошно і цукор.
«Наш обов’язок – захищати румунське виробництво», – заявив Барбу.
Крім того, він нагадав, що Румунія, як член Європейського Союзу, повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, через що у румунських птахівників витрати «на 30% вищі, ніж в Україні».
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць і м’яса птиці немає.
«Ми ухвалили це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчовій промисловості знадобляться ці продукти, а Румунія не буде повністю самодостатньою, тільки румунські переробники зможуть імпортувати їх за ліцензією», – додав він.
Після того, як Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину) у вересні 2023 року, Румунія запровадила імпортні ліцензії на зернові та олійні культури з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, імпортувати сільськогосподарську продукцію з України та Молдови мають право тільки румунські компанії, що займаються виробництвом олійно-жирової продукції, борошномельною промисловістю, виробництвом кормів для тварин і тваринництвом.
Міністерство аграрної політики і продовольства за підтримки Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) має намір розвивати аграрну дипломатію, повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Віталій Коваль після зустрічі з главою регіонального офісу Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) для Європи і Центральної Азії Віорелом Гуцу.
“Мета аграрної дипломатії – на базі профільних закладів вищої освіти підготувати фахівців для просування української сільгосппродукції на міжнародних ринках. Йдеться про так званих аграрних аташе при дипломатичних і торговельних установах за кордоном”, – процитувала Віталія Коваля пресслужба Мінагрополітики.
Український міністр додав, що команда ФАО підтвердила інтерес до реалізації такого проєкту.
Міністри також обговорили можливість виділення грантів для українських аграріїв для автоматизації процесів виробництва та збільшення обсягів продукції з доданою вартістю, забезпечення фермерів-тваринників генераторами, перехід на газогенератори, залучення міжнародних експертів для адаптації українського агросектору до європейських вимог та кліматичні програми для України.
Аграрії всіх областей України, забираючи з полів зернові та олійні культури, станом на 11 жовтня вже намолотили 62,2 млн тонн нового врожаю з 16,8 млн га порівняно з 56,6 млн тонн з 15,8 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства у п’ятницю, вже зібрано 40,2 млн тонн (37,3 млн тонн) зернових та зернобобових, 17 млн тонн (15,8 млн тонн) олійних та 5 млн тис. тонн (3,5 тис. тонн) цукрових буряків.
У міністерстві уточнили, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн з 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн з 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц. /га, гороху – 465,3 млн тонн з 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 10,6 млн тонн (7,7 тис. тонн тижнем раніше) з 1,9 млн га (48% від плану), гречки – 124,3 тис. тонн (121,8 тис. тонн) із 85,8 тис. га (96%), проса – 156,1 тис. тонн (154,8 тис. тонн) із 82,9 тис. га (89%).
В Україні триває збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 3,5 млн тонн ріпаку (тижнем раніше – 3,457 млн тонн) з 1,3 млн га (100%), сої – 4,8 млн тонн (4,277 млн тонн) з 2,1 млн га (80%), соняшнику – 8,8 млн. тонн (8 млн тонн) з 4,3 млн га (87%).
При цьому за збиранням зернових лідирують аграрії Одеської області, які обмолотили 4,2 млн га, Полтавської – 3,5 млн тонн, Кіровоградської– 2,7 млн тонн. За врожайністю першість утримують аграрії Хмельницької області з показником 65,5 ц/га, Тернопільської – 63 ц/га, Черкаської – 60,5 ц/га та Івано-Франківської – 60,2 ц/га.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (обсяг торгівлі) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Open4Business.com.ua
Черговий, п’ятий, випробувальний запуск створюваної американської ракетної системи Starship для пілотованих польотів на Місяць і Марс, здійснений у неділю, пройшов успішно, повідомила компанія-розробник SpaceX.
Після одного витка навколо Землі перспективний пілотований корабель Starship після зведення з орбіти приводнився в Індійському океані на північний захід від Австралії.
Запуск було здійснено зі стартового майданчика Starbase компанії SpaceX у Бока-Чіка на південному сході штату Техас о 08:25 за часом Східного узбережжя США (о 15:25 за Києвом).
Тим часом носій Super Heavy уперше в історії космонавтики здійснив успішну посадку назад на стартовий комплекс, де його схопили під час приземлення важелі системи Mechazilla.
Багаторазова ракетна система складається з космічного корабля Starship і носія Super Heavy. Її висота перевищує 120 метрів. Вона вища за будь-яку іншу ракету, коли-небудь створену у світі. Носій Super Heavy удвічі потужніший, ніж створювана NASA для пілотованих польотів на Місяць важка ракета Space Launch System (SLS). Раніше ракету запускали чотири рази, але тільки два польоти – у березні та червні цього року – увінчалися успіхом.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) надав ТОВ «Епіцентр К» дозвіл на придбання контролю над ТОВ «ДивоЦентр» (обидва – Київ), бенефіціаром якого є народний депутат Олег Семінський (фракція «Слуга народу»). Відповідний дозвіл на концентрацію відомство надало 3 жовтня.
За даними Opendatabot, бенефіціаром зареєстрованого в липні 2024 року ТОВ «ДивоЦентр» вказано Олега Семінського і Тетяну Бушай. Семінський також є бенефіціаром ТОВ «Ділайс», яке виступало замовником будівництва торговельно-розважального комплексу KyivMall на перетині вулиць Григоренка та Колекторної в Дарницькому районі столиці.
ТРЦ KyivMall було заплановано до введення в 2014 році, проте будівництво було зупинено в 2013-му. Площа об’єкта становила б 80,4 тис. кв. м.
Група компаній «Епіцентр» – омніканальна екосистема, що об’єднує торговельні мережі «Епіцентр» і «Нова лінія», інтернет-магазин epicentrk.ua, агрохолдинг «Епіцентр-Агро», заводи з виробництва керамічної плитки Epicenter Ceramic Corporation, деревообробне підприємство ЦБМ «Осмолода», логістичні потужності.
До повномасштабного вторгнення РФ в Україну мережа «Епіцентр» об’єднувала понад 80 ТЦ у всіх регіонах країни. Війна зруйнувала сім ТЦ у Маріуполі, Нікополі, Бучі, Чернігові, Харкові та Херсоні (два). Ще три об’єкти (у Мелітополі, Краматорську та Харкові) не працюють унаслідок окупації українських територій, обстрілів або близькості до зон бойових дій.
Роздрібна мережа групи компаній налічує 71 торговий об’єкт під брендами «Епіцентр» і «Нова лінія».
Незважаючи на суттєві втрати, ритейлер продовжує інвестувати в економіку: у 2022-2023 рр. він вклав у різні проєкти понад 14,2 млрд грн. Загалом же інвестиційний план ГК «Епіцентр» до 2030 року передбачає розвиток проєктів у галузях ритейлу, виробництва, агропромисловості, логістики, e-commerce та енергетики на загальну суму близько 100 млрд грн.
За даними Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, учасниками ТОВ «Епіцентр К» є Олександр Герега (51,3%), Галина Герега (47,97%) і Тетяна Суржик (0,73%).
