З початку повномасштабного вторгнення собівартість будівництва житла в Україні зросла на 90-115% залежно від класу житла, тренд триває, повідомив директор з будівництва групи компаній DIM Володимир Жигман агентству «Інтерфакс-Україна».
З початку року собівартість у сегменті «комфорт+» зросла на 17%, до $850-1000/кв. м. Причинами такого істотного зростання є не тільки подорожчання будматеріалів, а й системний дефіцит кадрів і криза поставок ключових позицій.
«Сьогодні на будівництві працює лише 40-50% працівників від довоєнного рівня. Хтось виїхав, хтось у ЗСУ. Не вистачає кваліфікованих зварювальників, кранівників, висотників, операторів спецтехніки, навіть звичайних різноробочих вже не вистачає», – пояснив Жигман.
За його словами, щоб подолати дефіцит робочої сили, компанії підвищують зарплати, залучають підрядників з інших регіонів, а в окремих випадках і з-за кордону.
Що стосується будматеріалів, то орієнтовне середнє зростання цін на них з початку повномасштабної війни (лютий-2022) до травня 2025 року становить від 40% до 60%. Наприклад, бетон подорожчав фактично наполовину через підвищення вартості палива, логістичні труднощі та зниження виробничих потужностей на 30-40% від довоєнного рівня. Вартість гіпсокартону збільшилася на 35-45%, на що вплинули подорожчання сировини, зокрема гіпсу, і зростання енергетичних витрат.
Приблизно в цьому ж діапазоні спостерігається і зростання вартості штукатурки на 30-40%. Це обумовлено підвищенням цін на цемент і наповнювачі, а також збільшенням витрат на енергоносії. Плитка теж підскочила в ціні на 50-60%, в основному через імпортозалежність, подорожчання логістики та енергетичних ресурсів. При цьому, за аналітикою DIM, частка імпортних будматеріалів у середньостатистичному проєкті збільшилася фактично вдвічі: з 12-14% у 2021 році до 23% у 2023-му і майже досягла 25% у 2024-му.
«Більшість ліфтів на ринку — імпортні, системи вентиляції та електрообладнання теж. Додайте до цього логістику, валютний курс і ризики — маємо відповіді на питання про висхідну динаміку», — зазначив Жигман.
У 2024-2025 роках девелопери все більше покладаються на оптимізацію технічних рішень, розумне проектування і прозору комунікацію з покупцем. У галузі, де собівартість вже впритул наближається до ринкової ціни, це стає питанням не тільки прибутковості, але і виживання, пояснив експерт.
«Зростання собівартості стало новою нормою. Питання вже не в тому, чи буде дорожче, а в тому, як залишатися конкурентними, не втрачаючи якості та темпу», – прокоментував молодший партнер групи компаній DIM Арсеній Насіковський, чиї слова цитуються в повідомленні.
За його словами, у 2025 році і надалі ключовими конкурентними перевагами для девелоперів стануть гнучкість у проектуванні, прогнозування логістичних ризиків і системна робота з підрядниками. «Ринок входить у фазу, де виграють не найбільші, а найефективніші», – вважає Насиковський.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. В експлуатацію введено 3670 квартир, побудовано понад 356 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають 6 проектів загальною площею понад 346 тис. кв. м.
Канада посідає одне з провідних місць серед країн, до яких українці ставляться найбільш позитивно. Про це свідчать результати дослідження громадської думки, проведеного компанією Active Group у квітні 2025 року спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Згідно з опитуванням, 76,3% респондентів мають позитивне ставлення до Канади (зокрема 40,6% — повністю позитивне, 35,7% — здебільшого позитивне). Лише 2,8% опитаних зазначили негативне сприйняття (1,1% — здебільшого негативне, 1,7% — повністю негативне). Ще 18,7% респондентів обрали варіант “нейтрально”, а 2,2% — “важко відповісти”.
«Позитивне ставлення українців до Канади — це результат як історичних зв’язків через українську діаспору, так і чіткої та послідовної підтримки України у найважчі часи», — прокоментував співзасновник соціологічної компанії Active Group Олександр Позній.
Такі результати засвідчують глибоке почуття вдячності українського суспільства, а також стратегічну вагу двосторонніх відносин у міжнародному контексті.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Медична група компаній ADONIS (Київ) відкрила ендокринологічний центр у філії своєї клініки в Києві.
Як повідомили медгрупа агентству «Інтерфакс-Україна», центр надаватиме допомогу, зокрема, пацієнтам із хронічною втомою та емоційним вигоранням, незрозумілими змінами ваги (схудненням або набором), проблемами зі шкірою, волоссям, сном, порушенням менструального циклу або фертильності, зниженим лібідо, тривожністю, апатією, а також пацієнтам з підозрою на цукровий діабет або захворювання щитовидної залози.
Центр очолила лікар-ендокринолог, генетик Катерина Комісаренко.
Основними напрямками роботи центру стануть превентивна ендокринологія, діагностика ендокринних захворювань, персоналізоване лікування гормональних порушень, супровід жінок в пре- і постменопаузі, інтеграція носимих девайсів (глюкометрів, трекерів, додатків для моніторингу стану в реальному часі тощо д.), підтримка при метаболічних порушеннях (комплексне лікування діабету, інсулінорезистентності, метаболічного синдрому тощо), супровід при захворюваннях щитовидної залози, контроль і корекція ваги.
На базі центру пацієнти можуть пройти лабораторну діагностику, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансну (МРТ) та комп’ютерну томографію (КТ).
ADONIS – це багатопрофільний медичний центр для дорослих і дітей, заснований у 1998 році. Зараз до медичної групи компаній входять сім медцентрів у Києві. В ADONIS працюють лікарі понад 65 спеціальностей, у тому числі дорослі та дитячі хірурги. Одними з пріоритетних напрямків медцентрів групи є хірургія, гінекологія, сфера репродуктивного здоров’я та педіатрія.
Перспектива реалізації Угоди про корисні копалини з США може бути привабливою для українських greenfield-компаній, які вже мають спецдозволи на ділянки з родовищами мінералів, критичних для ЄС або США, вважає засновник NADRA.info Володимир Бойко.
Серед таких компаній експерт назвав, зокрема, інвестиційну групу BGV Group Management Геннадія Буткевича, а також компанії Віталія Якименка та Олександра Настенка.
«Але в той же час для деяких надровидобувних інвесторів – Ferrexpo, Black Iron, – угода стане справжнім випробуванням на міцність. Адже на тлі підготовки міжнародних домовленостей чиновники вже фактично оголосили чергове полювання на «сплячі» ліцензії», – прокоментував Бойко ситуацію інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
На його думку, перерозподіл прав на користування надрами є досить імовірною реальністю найближчим часом.
«Залишається побажати мудрості ревізорам: щоб «під ніж» не пустили проекти, реалізацію яких затримали об’єктивні обставини, які не залежать від (бажання або намірів – ІФ-У) надрокористувачів», – зазначив засновник NADRA.info.
Він також вважає, що угода з США може призвести до ретельного аудиту попередньої діяльності компаній у видобувній галузі.
«Можна також припустити, що угода стане тригером для початку проведення аудиту не тільки «сплячих» спецдозволів у приватних руках, але й ретельної публічної перевірки всіх державних компаній і підприємств у видобувній галузі за кожним спецдозволом, УРП або СД (угода про розподіл продукції, договір про спільну діяльність – ІФ-У), за кожною пробуреною або переданою в оренду свердловиною, за кожним управлінським рішенням», – додав Бойко.
Як повідомлялося, Україна і США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Її підписали перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. У ній йшлося про створення інвестиційного фонду відновлення США-Україна.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив сподівання, що Верховна Рада ратифікує підписану угоду до 8 травня. «Технічні» угоди поки що не підписані і не опубліковані.
Державні Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, а також ПУМБ у 2024 році надали 11 кредитів під державні гарантії підприємствам оборонно-промислового комплексу (ОПК) за Програмою підвищення обороноздатності держави та задоволення невідкладних потреб Збройних сил України, свідчить інформація Міністерства фінансів.
Згідно із нею, найбільшим кредитором став Ощадбанк, який видав шість кредитів на 9,86 млрд грн та став учасником консорціумного кредиту разом із Укргазбанком та ПУМБ на 2,38 млрд грн.
У свою чергу Укрексімбанк надав чотири кредити на загальну суму 8,25 млрд грн.
Згідно із даними Мінфіну, 2023 року за Програмою підвищення обороноздатності держави було надано всього два кредити під держгарантії: Ощадбанк на 6,09 млрд грн та Укрексімбанк на 5,98 млрд грн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Ощадбанку, з початку повномасштабної війни банку взяв участь у кредитуванні підприємств ОПК на суму понад 17,1 млрд грн.
“Ощад історично кредитував підприємства державного ОПК, тому ми як ніхто знаємо, наскільки важким був процес спрощення доступу до банківських кредитів для компаній ОПК приватної форми власності й наскільки важливим для розвитку галузі”, – сказав заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес Юрій Каціон.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-квітня поточного року зменшило виробництво прокату на 52,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 11,2 тис. тонн.
Згідно з інформацією компанії, випуск коксу за січень-квітень-2025 скоротився на 24,8% – до 70,6 тис. тонн.
У квітні 2025 року на ДМЗ виготовили 4,1 тис. тонн металопродукції, що на 62% менш ніж у квітні 2024 року. Виробництво металургійного коксу скоротилось на 34,8%, до 15,7 тис. тонн.
При цьому уточнюється, що з 25 квітня по 7 травня в прокатному цеху №2 проходила прокатна кампанія, під час якої в цеху виготовили 9,2 тис. тонн металопродукції.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2024 році скоротив виробництво прокату на 59,4% порівняно з 2023 роком – до 42,9 тис. тонн, коксу на 1,2% – до 289,1 тис. тонн.
ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату та виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
