Українські металургійні підприємства в січні-квітні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,5% порівняно з аналогічним періодом торік – до 1,982 млн тонн з 1,973 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, виплавка сталі за цей період зросла на 1% – до 2,425 млн тонн, чавуну – на 8,1%, до 2,363 млн тонн.
У квітні було вироблено 547 тис. тонн прокату, 692 тис. тонн сталі, 661 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 478,4 тис. тонн прокату, 550,5 тис. тонн сталі, 563,2 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році наростила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з попереднім роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
В 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Україна у квітні 2025 року подвоїла експорт електроенергії порівняно з березнем – до 151,6 тис. МВт*год, імпорт скоротився майже на третину – до 187 тис. МВт*год. повідомив український аналітичний центр у сфері енергетики та клімату DiXi Group з посиланням на ресурс Energy map.
Як пояснюють експерти DiXi Group у Facebook центру, на початку місяця через зниження температури повітря зріс рівень споживання електроенергії, зокрема через додаткову потребу в опаленні. Однак у другій половині квітня стабілізація погодних умов – потепління та сонячна погода – зменшила навантаження на енергосистему та сприяла активізації експорту.
Із 151,6 тис МВт*год 38% (57,1 тис. МВт*год) надійшли до Угорщини, 35% (52,8 тис. МВт*год) – до Молдови, 15% (23,3 тис. МВт*год) – до Румунії, 12% (18,4 тис. МВт*год) – до Словаччини. Поставки до Польщі залишаються відсутніми з середини березня.
Порівняно з квітнем 2024 року експорт зріс у 12,6 раза: тоді він становив лише 12 тис. МВт*год.
Розподіл 187 тис. МВт*год імпорту е/е за країнами виглядає наступним чином: 45% (83,1 тис. МВт*год) надійшли з Угорщини, 18% (34,2 тис. МВт*год) – зі Словаччини, 18% (34,2 тис. МВт*год) – із Польщі, 13% (24,5 тис. МВт*год) – із Румунії, 6% (11 тис. МВт*год) – із Молдови.
Порівняно з квітнем 2024 року (223,8 тис. МВт*год), імпорт зменшився на 16%.
“Незважаючи на зростання експорту, сукупний обсяг імпорту у квітні все ще перевищує експорт на 19%”, – зазначають експерти DiXi Group.
Як повідомлялося, Україна у березні наростила експорт електроенергії на 131% – до 76,3 тис. МВт*год, імпорт збільшився на 11% – 272,3 тис. МВт*год.
Заводи азотного холдингу Ostchem виготовили у січні-березні 2025 року 529,3 тис. тонн мінеральних добрив, що на 26,5 тис. тонн, або 5,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
“Структура виробництва змінилась відповідно до попиту та з урахуванням імпорту: падала питома вага аміачної селітри та карбаміду, і зросла вага найбільш затребуваного виду добрив – КАС (карбамідо-аміачна суміш)”, – йдеться у релізі холдингу у четвер.
Виробництво аміачної селітри у першому кварталі 2025 року знизилось до 226,5 тис. тонн з 246 тис. тонн минулого року, карбаміду – до 116,7 тис. тонн з 123,5 тис. тонн, тоді як виробництво КАС зросло із 123,8 тис. тонн до 162,2 тис. тонн, а ВАС (вапняно-аміачна селітра, яка виробляється лише на “Рівнеазоті”) – до 15,8 тис. тонн з 10,8 тис. тонн.
Загалом Черкаський “Азот” виготовив 394,8 тис. тонн продукції, “Рівнеазот” – 134,4 тис. тонн.
“Підприємства Ostchem зіштовхнулися з вимушеними зупинками виробництва, пов’язаними з потраплянням дронів на територію наших заводів, руйнуваннями зовнішньої газової та енергетичної інфраструктури у Черкаській та Рівненській областях. Форс-мажори призвели до вимушених збоїв у постачанні добрив, тож ми просимо вибачення у наших покупців”, – зазначається у релізі із посиланням на керівника корпоративних комунікацій Group DF Олега Арестархова.
За його словами, це був найскладніший сезон, бо холдинг зазнав величезних збитків через екстрені зупинки цехів та їх перезапуски, але підтверджує виконання замовлень на поставку добрив.
Він також подякував персоналу ДСНС України за допомогу у гасінні пожеж, а також іншим залученим у відновлення зруйнованої енергетичної та газової інфраструктури.
В релізі також наголошується, що азотний холдинг Ostchem у 2025 році переглянув стратегію: новий пріоритет – зниження виробничих ризиків через інвестиції в енергетичну незалежність підприємств.
“При цінах на електроенергію, що зросли, і ризиках, що зберігаються, азотний бізнес змушений робити кроки, спрямовані на забезпечення стабільності виробничих ланцюжків і зниження енергоспоживання ззовні”, – пояснює холдинг.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, який поєднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього з 2011 року входять “Рівнеазот” та Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” та “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств. Проєктна виробнича потужність із вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн. тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хаба у м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлюваних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив та похідних хімічних продуктів.
Завалівський графітовий комбінат (ЗГК, смт Завалля Кіровоградської обл.) за підсумками роботи в 2024 році збільшив чистий збиток на 11,7% порівняно з 2023 роком – до 2,278 млн грн з 2,039 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, збори акціонерів скликають на 16 червня поточного року. На порядку денному – дев’ять питань, серед яких – звіт наглядової ради за 2024 рік, затвердження заходів за результатами його розгляду, а також затвердження річних звітів та балансу за минулий рік, заслухання висновків аудиторського звіту та затвердження заходів за результатами його розгляду; затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та порядку покриття збитків.
Планується також припинити повноваження членів наглядової ради та обрати нових, ухвалити рішення про надання згоди на вчинення значних правочинів.
.Згідно з проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, планується дивіденди не нараховувати та не виплачувати.
Основним видом продукції ЗГК є графіт кристалічний, який використовують у виробництві ливарних присадок, обмазок, ливарних фарб, ущільнювальних сумішей тощо.
За даними НДУ на четвертий квартал 2024 року, ТОВ “Графітінвест” належить 78,9472% акцій ПрАТ “ЗГК”.
До ПрАТ “ЗГК” входить філія ТОВ “Завалівський графіт”.
Статутний капітал ПрАТ становить 286 тис. грн, номінал акції – 0,25 грн.
Велика Британія впевнено входить до переліку країн, до яких українці ставляться з найбільшою симпатією. Про це свідчать результати дослідження громадської думки, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у квітні 2025 року.
За даними опитування, 77,2% українців позитивно сприймають Велику Британію (43,9% — повністю позитивно, 33,3% — здебільшого позитивно). Негативне ставлення висловили лише 8,6% респондентів (5,4% — здебільшого негативне, 3,2% — повністю негативне), ще 12,7% обрали нейтральну позицію, а 1,5% не визначилися з відповіддю.
«Підтримка з боку Лондона під час війни — як політична, так і оборонна — була не просто поміченою, а високо оціненою українським суспільством. Велика Британія сприймається як надійний союзник», — прокоментував співзасновник Active Group Олександр Позній.
Такі результати підтверджують не лише позитивний імідж Великої Британії в Україні, але й посилення стратегічного партнерства на рівні народної довіри.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Новим Папою Римським обрано американського кардинала Роберта Прево, він прийняв ім’я Лев XIV.
Про обрання понтифіка оголосив у четвер французький кардинал Домінік Мамберті, який виступив з балкона Собору Святого Петра перед зібраними на площі Святого Петра.
Як повідомляє Vatican News, Конклав провів вибори 267-го Папи Римського, оголосивши новим понтифіком кардинала з США Роберта Прево.
Відзначається, що Прево – перший Папа з Північної Америки і перший Папа-августинець. Більшу частину своєї кар’єри 69-річний Прево провів як місіонер в Перу.
Роберт Френіс Прево (Robert Francis Prevost) народився в 1955 році в Чикаго (США), має також громадянство Перу.
Здобув середню освіту в малій семінарії Ордена Святого Августина в 1973 році, в 1977 отримав ступінь бакалавра математичних наук. Був висвячений на священика Ордену Святого Августина в Римі в 1982 році, після чого отримав ліценціат і докторський ступінь в області канонічного права в
Папському університеті Святого Томи Аквінського в Римі.
У 1985 році приєднався до місії августинців у Перу, очолював там семінарію і викладав у ній канонічне право. У 2001-2014 роках він був генеральним пріором августинців у Чикаго (обирався двічі). У 2015 році був призначений єпископом єпархії Чіклайо (Перу).
У 2023 році Папа Франциск призначив Прево префектом Дикастерії у справах єпископів, ключової посади в Римській курії, а 6 лютого 2025 року возвів його в сан кардиналів-єпископів.
Папа говорить англійською, іспанською, італійською, французькою та португальською мовами, читає також німецькою та латиною.
«Для мене велика честь усвідомлювати, що він перший американець, який став Папою Римським. Яке хвилювання і яка честь для нашої країни. Я з нетерпінням чекаю зустрічі з Левом XIV. Це буде дуже важливий момент», – написав президент Дональд Трамп на платформі Truth Social.
