Євросоюз посилює правила перевірки прямих іноземних інвестицій. Рада ЄС затвердила оновлений регламент, який посилить контроль над угодами у стратегічних секторах — енергетиці, транспорті, штучному інтелекті, цифровій інфраструктурі, критичній сировині та товарах подвійного призначення.
Нові правила замінять механізм, що діє з 2020 року. Головна зміна — усі країни ЄС повинні мати власні системи перевірки інвестицій, а підхід до таких угод стане більш єдиним на рівні всього союзу.
Для України це особливо важливо на тлі переговорів про вступ до ЄС та майбутнього післявоєнного відновлення. Країна потребує масштабного іноземного капіталу для енергетики, інфраструктури, промисловості, логістики, оборонних технологій, ІТ та видобутку сировини. Саме ці напрямки тепер перебуватимуть під більш пильною увагою Брюсселя.
На практиці це означає, що Україні доведеться поступово наближати своє регулювання до європейських стандартів перевірки інвесторів. Це може стосуватися великих угод за участю капіталу з третіх країн, особливо якщо йдеться про стратегічні активи, критичну інфраструктуру або технології подвійного призначення.
Для українського бізнесу нові правила також важливі при виході на ринок ЄС. Придбання активів, створення спільних підприємств або інвестиції в чутливі галузі в країнах Євросоюзу можуть проходити більш детальну перевірку.
З іншого боку, для України це може стати перевагою. Якщо Київ вибудує прозору систему контролю за іноземними інвестиціями, це підвищить довіру з боку ЄС та великих міжнародних інвесторів.
Для України головний висновок простий: у відновленні країни важливим буде не лише обсяг іноземного капіталу, а й його походження, прозорість та відповідність стандартам економічної безпеки ЄС.
Національний банк України (НБУ) у травні 2026 року оштрафував ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” (ТМ “MyCredit”) на 6,13 млн грн та банк “Авангард” на 2 млн грн за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу, повідомив регулятор на сайті.
Згідно з повідомленням, ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів” оштрафовано за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Зокрема, Нацбанк вказав на порушення під час застосування ризик-орієнтованого підходу, розроблення внутрішніх документів, належної перевірки клієнтів, роботи з політично значущими особами та надання інформації на запити регулятора.
Банк “Авангард” оштрафовано за неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, незабезпечення виявлення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, та неналежний аналіз операцій клієнта щодо наявності індикаторів підозрілості.
Крім того, фінустанова отримала письмові застереження за неналежне розроблення та впровадження внутрішніх документів із питань фінмоніторингу, а також за подання до НБУ інформації про валютні операції з помилками.
Центробанк також оштрафував ТОВ “ФК “А Фінанс” на 800 тис. грн за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій і незабезпечення окремого структурного підрозділу системою технологічного відеоконтролю.
ТОВ “ФК “МБК” оштрафовано на 799 тис. грн за порушення вимог фінмоніторингу, зокрема неналежне подання інформації та документів на запити Нацбанку, невиконання обов’язку здійснювати належну перевірку клієнтів, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, порушення порядку зберігання документів у справах клієнтів і формування статистичної звітності з питань ПВК/ФТ.
Також компанія отримала письмове застереження за неналежне розроблення та впровадження внутрішніх документів із питань фінмоніторингу, недоліки в роботі системи автоматизації для постійного моніторингу операцій клієнтів і невнесення до анкет клієнтів підтвердженої інформації.
ПТ “Ломбард №1” ТОВ “Контракт-Груп” і компанія” оштрафовано на 200 тис. грн за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій, зокрема ненадання касиром розрахункових документів РРО одночасно з прийманням або видачею готівкових коштів в іноземній валюті за операціями сторно перевірочних операцій.
Крім того, ломбард отримав письмове застереження за відсутність в окремому структурному підрозділі копії або витягу з наказу про його відкриття із зазначенням переліку операцій, що здійснюються в касі, а також за порушення вимог до систем технологічного відеоконтролю.
ТОВ “ФК “Альянс Капітал Груп” оштрафовано на 100 тис. грн за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій, зокрема нездійснення касиром приймання або видачі готівкових коштів за валютно-обмінною операцією одночасно з наданням розрахункового документа РРО.
Регулятор також виніс компанії письмове застереження за порушення вимог до системи технологічного відеоконтролю, зокрема відсутність у відеоматеріалах із зони клієнта інформації про дату та час.
ТОВ “ФК “Альфа-Інвест Груп” отримало письмове застереження за порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій, що полягало у невидачі клієнту-фізособі готівкових коштів в іноземній валюті одночасно з наданням розрахункового документа РРО.
Як повідомлялося, НБУ у травні оштрафував ТОВ “ФК “Контрактовий дім” і ТОВ “Свіфт Гарант” на 135,15 млн грн кожне за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Крім того, ПрАТ “СК “ВУСО” отримало штраф 40,71 млн грн за аналогічне порушення.
Українське законодавство потребує чіткішого розмежування складів злочинів, пов’язаних із колабораціонізмом, державною зрадою та військовими злочинами, вважає директорка Інституту прав людини Асоціації юристів України Інна Ліньова.
В інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» вона зазначила, що практика розгляду справ про колабораціонізм залишається неоднозначною. За її словами, громадські організації вже фіксували випадки, коли до кримінальної відповідальності притягувалися особи, які за міжнародним гуманітарним правом можуть належати до захищених категорій.
Йдеться, наприклад, про працівників комунальних підприємств, які під час окупації продовжували прибирати вулиці, лікарів, які продовжували працювати в лікарнях, або вчителів, які забезпечували базове функціонування місцевих установ. За міжнародним гуманітарним правом такі дії можуть розглядатися як підтримка життєздатності регіону, а не як злочинна співпраця з окупаційною владою.
Інша ситуація, підкреслила Ліньова, виникає у випадках, коли людина передає інформацію про розташування українських військових, наводить вогонь, обіймає керівні посади в окупаційних органах, очолює відділ поліції або місцеву адміністрацію під контролем РФ. У таких випадках можуть бути підстави для кримінального переслідування, однак і тут має бути забезпечено право на захист.
Окремо Ліньова навела приклад працівників Запорізької АЕС. За її словами, якщо людина виконує технічні або професійні функції, необхідні для безпечної роботи атомної станції, це саме по собі не є злочином. Але якщо йдеться про адміністративно-управлінські функції в інтересах окупаційної влади, оцінка може бути іншою.
Експерт вважає, що проблема полягає в недосконалості законодавства: деякі склади злочинів перетинаються, а чітка межа між державною зрадою, колабораціонізмом і військовими злочинами не завжди очевидна.
За її словами, Офіс Генерального прокурора працює над розробкою законопроекту, який має системно привести українське кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство у відповідність до Римського статуту.
Така реформа важлива не тільки для внутрішньої судової практики, а й для міжнародної репутації України. Справи про військові злочини та колабораціонізм уважно відстежуються міжнародними організаціями, а якість судових процесів може впливати на довіру партнерів, європейську інтеграцію та майбутні компенсаційні механізми.
Валютні резерви КНР, найбільші у світі, у травні зросли на $31,7 млрд (на 0,9%) порівняно з попереднім місяцем, до $3,442 трлн — максимуму з жовтня 2015 року, йдеться у повідомленні Народного банку Китаю. Курс юаня минулого місяця піднявся на 0,95% відносно американської національної валюти, при цьому долар США подорожчав на 0,85% до кошика основних світових валют.
Резерви золота на кінець травня становили 74,96 млн унцій порівняно з 74,64 млн унцій місяцем раніше. Китайський ЦБ купував дорогоцінний метал дев’ятнадцятий місяць поспіль.
У вартісному вираженні запаси золота зменшилися до $340,75 млрд проти $344,17 млрд на кінець квітня.
Мережа “Сільпо” відкрила 6 червня новий супермаркет в Київській області (с. Мироцьке, вул. Шляхова, 4) в стилі байкерського лофту, на парковці магазину 13 червня заплановано проведення MOTO FEST by “Сільпо”, повідомили у пресслужбі мережі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Площа нового супермаркету 1639 кв. м, графік роботи – з 8:00 до 23:00. Вивіска “Сільпо” повторює обрис байка: сидіння, колесо зі стійкою, кермо й фара, яка світиться вночі, а позаду неї — графіті з вогнем. Серед деталей інтер’єру – кінь із металевого дроту, байк з колесами з кілець ананаса і фарою з гарбуза тощо. Окреме місце тут займає панно зі шкіряних курток, розписаних заповідями байкерів. Ескізи й розпис для них зробив художник Олексій Бондаренко, співавтор мальопису “ВОЛЯ”. На вході колона з рок-постерами, а касові лайтбокси оформили у вигляді коліс із шипами.
Команда “Сільпо” анонсувала на 13 червня мотофест з шоу з екстремальним водінням.
ТОВ “Сільпо-Фуд”, що розвиває мережу “Сільпо”, створено на початку серпня 2016 року. Згідно з інформацією на сайті, в мережі працює 311 супермаркетів у 60 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo: у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.
Засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ). Кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман.
Виручка “Сільпо-Фуд” за підсумками 2025 року збільшилася на 13,97% порівняно з 2024 роком – до 106,013 млрд грн, чистий прибуток становив 1,205 млрд грн проти 154,1 млн грн за аналогічний період попереднього року.
Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group, яка має більш ніж 825 торгових точок по всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, та інші.
Як повідомляє Сербський Економіст, проект будівництва великого курорту на албанському узбережжі, пов’язаний з Джаредом Кушнером та Іванкою Трамп, зіткнувся з протестами та екологічною критикою через близькість до природоохоронних територій, де мешкають фламінго, морські черепахи та інші види.
Йдеться про туристичний девелоперський проект на Адріатичному узбережжі Албанії, в районі Вльори, острова Сазан та зони Вьоса-Нарта. Тисячі жителів Албанії вийшли на протести в Тирані проти курортного комплексу вартістю близько 1,4 млрд євро, пов’язаного з інвестиційною фірмою Джареда Кушнера Affinity Partners. Проект передбачає створення люксового туристичного комплексу на одній з найцінніших ділянок албанського узбережжя.
Головні претензії екологів пов’язані з тим, що будівництво може зачепити природні зони поруч із лагуною Нарта та територією Вьоса-Нарта, яка вважається важливим місцем проживання перелітних птахів та інших видів. Активісти вказують, що в регіоні зустрічаються рожеві фламінго, тюлені та морські черепахи, а масштабна забудова може завдати шкоди прибережним екосистемам.
BirdLife International заявила, що роботи, пов’язані з курортом, загрожують одному з важливих прибережних місць проживання Європи. Організація стверджує, що будівництво та підготовчі роботи можуть пошкодити території, що мають значення для біорізноманіття та перелітних птахів.
Протести отримали в албанських та міжнародних ЗМІ назву «фламінго-революції». Учасники акцій використовують фламінго як символ захисту природної зони. За даними ЗМІ, протести посилилися після появи огорож та будівельної техніки на частині території, а також після повідомлень про сутички активістів з охороною.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама захищає проєкт, заявляючи, що він важливий для розвитку висококласного туризму та залучення іноземних інвестицій. За даними Reuters та AP, влада розглядає девелопмент як частину стратегії перетворення Албанії на більш помітний напрямок для преміального туризму на Адріатиці.
Критики, у свою чергу, вказують на необхідність більшої прозорості, екологічної експертизи та громадського обговорення. У центрі суперечки перебувають не тільки фламінго та морські черепахи, а й ширше питання — чи може Албанія розвивати елітний туризм без втрати природних територій, які самі є частиною туристичної привабливості країни.
Проект також набув політичного виміру через зв’язок із родиною президента США Дональда Трампа. Джаред Кушнер є його зятем, а Іванка Трамп публічно підтримувала ідею розвитку туристичного проекту в Албанії. При цьому міжнародні ЗМІ підкреслюють, що йдеться про приватний девелоперський проєкт, пов’язаний з інвестиційною фірмою Кушнера, а не про державний проєкт США.
Для Албанії конфлікт навколо курорту став випробуванням для всієї моделі туристичного розвитку. Країна активно просуває Адріатичне та Іонічне узбережжя як альтернативу дорожчим ринкам Середземномор’я, однак зростання інвестицій посилює тиск на природні території, інфраструктуру та місцеві громади.
