Українська продукція птахівництва вийшла на ринок Султанату Оман, це вже дев’ятий відкритий Україною ринок з початку 2025 року, повідомив голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) Сергій Ткачук.
«Вже дев’ятий новий експортний ринок відкрито цього року – Україна отримала дозвіл на поставку м’яса, субпродуктів та іншої продукції птахівництва в Оман. Це стало можливим після узгодження ветеринарних вимог і форми сертифіката між компетентними органами обох країн», – написав він у фейсбуці.
Ткачук наголосив, що відкриття ринку Султанату Оман – це ще один вагомий крок у розширенні експортних можливостей України і результат системної співпраці між Держпродспоживслужбою, Міністерством закордонних справ, Міністерством економіки та Міністерством аграрної політики і продовольства та дипломатичними установами.
«Спільними зусиллями ми продовжуємо відкривати нові горизонти для українського аграрного експорту. Відтепер українські виробники можуть поставляти продукцію, яка відповідає ветеринарно-санітарним вимогам Оману, з урахуванням умов виробництва, обробки, транспортування, пакування та маркування», – зазначив голова Держпродспоживслужби.
Він додав, що форма сертифіката розміщена на сайті Держпродспоживслужби.
Група “Нафтогаз” вже направляє платіжну вимогу до “Газпрому” про стягнення $1,37 млрд відповідно до Остаточного рішення міжнародного арбітражу у Цюриху, отриманого компанією 20 червня 2025 року.
“У разі відмови “Газпрому” виконати рішення добровільно, “Нафтогаз” розпочне реалізацію стратегії примусового стягнення активів російської компанії”, – повідомляється у пресрелізі компанії у вівторок.
Як пояснили у групі, сума $1,37 включає основний борг за послуги з організації транзиту газу відповідно до угоди 2019 року, а також штрафні санкції та компенсацію всіх юридичних витрат, понесених “Нафтогазом”.
Паралельно Група продовжує процес примусового виконання іншого арбітражного рішення – про виплату РФ $5 млрд компенсації за незаконну експропріацію активів у Криму у 2014 році.
“Процес примусового виконання триває на різних етапах у десяти юрисдикціях. У Фінляндії та Франції вже є перші результати — арештовано російське майно. В інших країнах робота продовжується”, – зазначили у “Нафтогазі”.
З міркувань юридичної стратегії додаткові деталі компанія наразі не розголошує.
У більшості юрисдикцій інтереси “Нафтогазу” представляють провідні локальні юридичні фірми безоплатно, за принципом pro bono.
Як повідомлялося з посиланням на голову правління “Нафтогазу” Сергія Корецького, міжнародний арбітражний трибунал, який розглядав у Швейцарії справу про порушення “Газпромом” його контрактних зобов’язань за принципом take or pay, зобов’язав російську корпорацію виплатити $1,37 млрд на користь НАК “Нафтогаз України”.
“У вересні 2022 року “Нафтогаз” ініціював арбітраж, який “Газпром” намагався заблокувати через російські суди. Це не спрацювало. Тепер маємо кінцеве рішення: трибунал із арбітрів зі Швеції, Швейцарії та Ізраїлю повністю став на бік “Нафтогазу”, – написав Корецький у своєму Facebook у понеділок увечері.
Він нагадав, що “Газпром” з травня 2022 року порушив свої контрактні зобов’язання за принципом take or pay, припинивши оплати.
Металургійні підприємства України у травні 2025 року зменшили виробництво сталі на 13,8% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 636 тис. тонн з 738 тис. тонн, та на 8,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 692 тис. тонн.
У рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-те місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у травні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до травня-2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Ірану та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками травня є такою: Китай – 86,550 млн тонн (“мінус” 6,9 до травня-2024), Індія – 13,542 млн тонн (+9,7%), США – 6,985 млн тонн (+1,7%), Японія – 6,833 млн тонн (-4,7%), РФ – 5,8 млн тонн (-6,9%), Південна Корея – 5,080 млн тонн (-1,7%), Іран – 3,4 млн тонн (+4,5%), Туреччина – 3,148 млн тонн (-2,8%), Німеччина – 2,983 млн тонн (-6,4%) та Бразилія – 2,706 млн тонн (+5%).
Загалом у травні поточного року виплавка сталі знизилась на 3,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 158,775 млн тонн.
За підсумками п’яти місяців цього року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 431,630 млн тонн (-1,7% до січня-травня-2024), Індія – 67,224 млн тонн (+8,2%), Японія – 33,832 млн тонн (-5,2%), США – 33,388 млн тонн (+0,3%), РФ – 29,178 млн тонн (-5,2%), Південна Корея – 25,585 млн тонн (-3%), Туреччина – 15,414 млн тонн (-1,4%), Німеччина – 14,429 млн тонн (-10,8%), Іран – 14,002 млн тонн (-5,3%) та Бразилія – 13,662 млн тонн (+0,7%).
Метпідприємства України за п’ять місяців цьогоріч зменшили виробництво сталі на 2,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,061 млн тонн з 3,139 млн тонн, країна посіла 22-е місце.
Загалом у світі у січні-травні-2025 виплавка сталі зменшилася на 1,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 783,960 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом торік 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс повідомив, що країна надасть Україні черговий пакет військової допомоги на EUR175 млн, що включатиме радарні системи, безпілотні автомобілі та безпілотники, а також про укладення контрактів з українськими компаніями на виробництво 600 тис. безпілотників.
“Жорстокі російські повітряні удари підкреслюють важливість нашої підтримки України. Ми підписали контракти з українськими компаніями на виробництво 600 000 безпілотників. Я також оголошую про новий пакет допомоги на суму 175 млн. євро, який включає радарні системи, безпілотні автомобілі та безпілотники”, – написав він у соцмережі Х у вівторок.
Пізніше на сайті міністерства оборони з’явилася детальна інформація про вміст пакету допомоги.
“Нідерланди передають Україні 100 додаткових радарів для виявлення дронів. Також до країни будуть доставлені автомобілі для транспортування поранених. Крім того, Нідерланди виділяють додаткові кошти на підтримку дронів. Загальна сума пакету допомоги становить приблизно 175 мільйонів євро”, – йдеться у повідомленні.
За інформацією відомства, це додається до контрактів, які були підписані днями з “українською промисловістю” на виробництво дронів на суму EUR500 млн.
На початку червня повідомлялось, що Брекельманс на засіданні Контактної групи з питань оборони України оголосив про новий пакет підтримки на EUR400 млн. За словами міністра, пакет містить понад 50 морських дронів і включатиме систему озброєння, сенсори, запчастини, навчання.
Фінляндія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні приблизно на EUR143 млн.
“Фінляндія продовжує надавати рішучу підтримку Україні. Новий пакет підтримки включає перші транші програми замовлень на суму 660 мільйонів євро від фінських компаній оборонної промисловості”, – написав міністр оборони Антті Хаккянен у соцмережі Х.
Він підкреслив, що за допомогою цієї програми підтримки Фінляндія допомагає Україні захищатися.
Як зазначається у повідомленні на сайті Міноборони Фінляндії, новий пакет допомоги Україні вартістю в приблизно EUR143 млн наразі готується до затвердження фінськими урядом і президентом.
На сьогодні загальна вартість оборонного обладнання, поставленого Фінляндією до України, становить EUR2,8 млрд.
Посольство Республіки Узбекистан запрошує українські компанії взяти участь у міжнародній виставці TextileExpo Uzbekistan Autumn 2025, яка відбудеться з 9 по 11 вересня 2025 року в Ташкенті на базі Національного виставкового комплексу «Узекспоцентр».
Виставка представить широкий спектр продукції: готовий одяг, текстиль, трикотаж, пряжа та тканини. У заході візьмуть участь понад 300 компаній, включаючи більш ніж 100 узбецьких експортерів, що представлятимуть великий асортимент текстильної продукції.
Участь у виставці відкриває унікальні можливості для налагодження ділових контактів, пошуку нових постачальників і розширення експортних ринків.
Детальніше ознайомитися з інформацією про виставку та зареєструватися можна, перейшовши за посиланням.
