Кількість загиблих і поранених серед цивільного населення в Україні з 24.02.2022 по 01.06.2025
Open4Business.com.ua
Переробка соняшнику в Аргентині в серпні 2025 року зросла до 488 тис. тонн проти 330 тис. тонн за аналогічний місяць 2024 року, повідомило агентство «АПК-Інформ» з посиланням на дані Oil World. При цьому показник лише незначно поступився рівню липня поточного року (491 тис. тонн).
За оцінками експертів, переробка у вересні та жовтні продовжить істотно перевищувати торішні показники, оскільки аргентинські переробники користуються зниженням врожаю соняшнику в Україні, Росії, Туреччині та Болгарії.
Аргентинська соняшникова олія зараз є найбільш конкурентною на світовому ринку і реалізується зі значними знижками в порівнянні з продукцією з Причорноморського регіону. Так, експорт в серпні склав 172 тис. тонн проти 116 тис. тонн роком раніше. Основні напрямки — Індія (90 тис. тонн проти 21 тис. тонн роком раніше) та Ірак (14 тис. тонн проти 31 тис. тонн).
Згідно з даними Мінсільгоспу Аргентини, урожай соняшнику в 2025 році перевищив прогнози і склав 5,3 млн тонн проти 3,9 млн тонн в 2024-му. Влада країни розраховує зберегти високий рівень виробництва і в 2026 році за рахунок збільшення посівних площ на 10% щорічно.
Аналітики центру Experts Club відзначають, що зростання переробки та експорту з Аргентини посилює тиск на світовий ринок соняшникової олії, знижуючи ціни та посилюючи конкуренцію.
Для України, одного з найбільших світових виробників і експортерів олії, це може означати скорочення експортної виручки і необхідність активніше шукати нові ринки збуту, а також робити ставку на більш глибоку переробку і підвищення якості продукції.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець травня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перші п’ять місяців 2025 року засвідчили стримане відновлення на тлі високої невизначеності. За попередньою оцінкою Держстату, реальний ВВП України в І кварталі 2025 року зріс на 1,1% р/р (сезонно скориговано: –0,3% кв/кв), що відбиває вразливу, але все ж позитивну динаміку внутрішнього попиту та адаптацію бізнесу до воєнних умов.
Інфляційний тиск у травні посилився: річна інфляція прискорилася до 15,9% (м/м: +1,3%), головно через стрибок цін на продовольство та вплив енергетичних чинників. НБУ прямо вказав на сезонні та пропозиційні фактори і водночас очікує пом’якшення темпів у літні місяці.
На цьому тлі Правління НБУ у березні, квітні та червні послідовно зберігало облікову ставку 15,5% річних, підкреслюючи пріоритет якоріння інфляційних очікувань і курсової стабільності.
Зовнішня торгівля товарами у січні–квітні лишалася у глибокому дефіциті: експорт становив $15,8 млрд, імпорт — $29,3 млрд, від’ємне сальдо — близько $13,4 млрд. За цей же період експорт послуг — $12,7 млрд, імпорт — $7,4 млрд. Структурно імпорт переважає за рахунок палива, машин та транспорту, тоді як товарний експорт концентрований у сировинних групах.
Попри торговий розрив, міжнародні резерви наприкінці травня сягнули історично високих рівнів — $44,5 млрд станом на 1 червня 2025 року (завдяки офіційним надходженням і операціям НБУ).
Водночас боргове навантаження високе: сукупний державний і гарантований борг на 31 травня 2025 року — $180,97 млрд (7,52 трлн грн).
«Поточна макродинаміка радше схожа на рух зі злегка затягнутим ручником: економіка здатна їхати, але без розгону. Позитив у тому, що ми утримуємо зростання й інфляцію поступово притискаємо. Негатив — у якості джерел цього балансу: резерви і зовнішні вливання замінюють інвестиції та експортну виручку. Якщо влітку ми не перетворимо рекордні резерви і доступ до міжнародних програм на інвестиційний імпульс у виробництві, енергетиці та логістиці, восени доведеться гасити вже не цінові, а структурні пожежі», – зазначає Максим Уракін.
Експерт також акцентує і на якості попиту. На думку Уракіна, споживання оживає, але воно крихке і нерівномірне — тримають його ІТ-сектор, послуги і частина торгівлі. Промисловість без великого ремонту інфраструктури, дешевих довгих грошей і доступу до портів — як мотор на мінімальних обертах.
«Додаємо ризики енергетики в пікові періоди і отримуємо економіку, якій потрібні не поодинокі вливання, а системна терапія: страхування воєнних ризиків для інвесторів, швидкі “вікна” для імпорту обладнання, безмитні коридори для експортерів і масштабні проєкти державно-приватного партнерства. Інакше ми законсервуємо дефіцит торгівлі та залежність від зовнішнього фінансування», – підкреслив економіст.
Глобальна економіка
Глобальна картина на кінець травня 2025 року залишається неоднорідною. МВФ у квітневому WEO прогнозує зростання світової економіки у 2025 році близько 2,8%, із подальшим зниженням інфляції, але зі збереженням ризиків, пов’язаних із геополітикою та торговельним протекціонізмом.
США після перегріву 2024 року отримали негативну динаміку ВВП в І кварталі 2025-го: за другою оцінкою BEA — спад на 0,3% у перерахунку на річні темпи, що пояснюється різким збільшенням імпорту та скороченням держвидатків; внутрішній кінцевий попит залишався стійким. У травні базова інфляція PCE трималася поблизу 2,6% р/р, а ФРС на засіданні 1 травня утримала діапазон ставки 4,5–4,75% (у червні продовжила цикл помірного пом’якшення).
Китай у І кварталі продемонстрував офіційне зростання ВВП на 5,4% р/р (1,2% кв/кв), підтримане промисловістю, транспортом і послугами ІТ; водночас сектор нерухомості лишається стримуючим фактором.
Європейська економіка поступово виходить зі стагнації. Єврокомісія у весняному прогнозі очікує у 2025 році зростання ВВП на 1,1% в ЄС і 0,9% у єврозоні; інфляція зближується з ціллю ЄЦБ. Перший квартал дав позитивний імпульс: ВВП єврозони зріс на 0,4% кв/кв.
Велика Британія стала приємною несподіванкою G7: +0,7% кв/кв у І кварталі, а Банк Англії 8 травня знизив ставку до 4,5%, зберігаючи обережну риторику через інфляційні ризики.
У Туреччині зберігається поєднання зростання та високої інфляції: у І кварталі 2025 року ВВП зріс на 5,7% р/р, а інфляція у травні становила 35,4% р/р попри жорстку монетарну політику.
Індія утримує високу динаміку: за офіційними даними, у IV кварталі фінансового року 2024/25 (січень–березень 2025-го) реальний ВВП зріс на 7,4% р/р; на весь фінрік уряд оцінює зростання приблизно у 6,5–6,9%.
Бразилія в І кварталі додала 1,4% кв/кв (2,9% р/р), але інфляція у травні залишалася підвищеною — близько 5,3% р/р, що змушує центральний банк утримувати жорсткі фінансові умови.
«Світ у травні 2025 року — це економіка “багатьох швидкостей”. США охолоджуються статистичною “мінусовою” динамікою І кварталу, але попит і ринок праці досі тягнуть уперед; Європа, попри низькі темпи, виходить на траєкторію, сумісну з ціллю інфляції; Велика Британія демонструє витривалість; Китай тримає орієнтир 5%+, але зі слабким приватним попитом; Індія — безумовний лідер за темпами серед великих економік; Туреччина живе в режимі високої інфляційної турбулентності; Бразилія росте, однак платить за це дорогими грошима», — коментує Максим Уракін.
За словами експерта, для України це означає нову конфігурацію можливостей: дешевші глобальні гроші з’являться не швидко, але “вікно” для інвестицій у релокацію виробництв, енергетику та оборонно-промислові ланцюги вже відчинене.
«Головне — проектувати зростання не як просте відновлення довоєнної структури, а як стрибок у продуктивності: переробка замість сировини, логістика з високою доданою вартістю, цифрові сервіси та інжиніринг, що мають експортну масштабованість. Тоді макрофінансова стабільність перестане бути крихкою і стане платформою розвитку», – додав засновник «Experts Club».
Висновок
Українська економіка у січні–травні 2025 року перебуває у режимі підтримуваної стабілізації: помірне річне зростання на старті року, інфляція, що підіймалася до піку в травні, рекордні резерви та високе боргове навантаження. Стратегічний вибір — перетворити зовнішню підтримку і ресурси імпорту на джерело інвестицій у продуктивність та експорт. Глобальний контекст — асиметричний і ризиковий, але відкриває ніші, де Україна може зростати швидше за світ за умови фокусування на структурних проєктах і політиці, яка конвертує стабільність у розвиток.
Детальніший аналіз економічних показників України доступний у щомісячних інформаційно-аналітичних продуктах агентства Інтерфакс-Україна «Економічний моніторинг».
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Промислове виробництво в Україні в липні 2025 року збільшилося на 3,2% порівняно з липнем минулого року. Це вже другий місяць поспіль зростання: у червні показник зріс на 2,9%, тоді як у травні та квітні фіксувалося падіння, повідомили в Державній службі статистики.
За підсумками січня-липня 2025 року загальний обсяг промислового виробництва виявився на 3% нижчим, ніж за аналогічний період 2024 року. У видобувній промисловості спад склав 11,1%, у виробництві коксу та нафтопродуктів — 6,3%.
Обсяг реалізованої промислової продукції за 7 місяців досяг 2296,5 млрд грн, з яких 406,4 млрд грн припало на експорт.
Основні галузі, що показали зростання в липні до минулого року:
– фармацевтика — +23,6%;
– виробництво меблів — +22%;
– виробництво гумових і пластмасових виробів — +12,7%;
– постачання електроенергії, газу та пари — +10,2%;
– деревообробка — +8,4%;
– харчова промисловість — +3,4%;
– виробництво коксу — +2,5%;
– електричне обладнання — +1,8%;
– автопром — +0,5%;
– видобуток нафти і газу — +0,4%.
При цьому зафіксовано зниження в:
– видобутку вугілля — на 1,6%;
– видобутку металевих руд — на 7,7%;
– текстильному виробництві — на 7,1%;
– виробництві комп’ютерів та електроніки — на 6%;
– металургії — на 0,8%;
– машинобудуванні — на 0,1%.
Цікаво, що в сегменті видобутку корисних копалин і розробки кар’єрів зафіксовано зростання на 49,1%.
У порівнянні з червнем 2025 року промислове виробництво в липні збільшилося на 0,6%.
У 2024 році промислове виробництво в Україні зросло на 4,6%.
За словами співзасновника аналітичного центру Experts Club Максима Уракіна, липневе зростання демонструє, що промисловість України поступово адаптується до військових умов і зовнішніх викликів:
«Ми бачимо локальне відновлення у фармацевтиці, деревообробці та енергетиці. Це сектори, які найшвидше реагують на внутрішній попит і потреби економіки. Однак падіння в металургії та видобувній промисловості нагадує про структурні проблеми: експортно-орієнтовані галузі, як і раніше, страждають від логістики та зниження глобального попиту. До кінця року промисловість може показати помірне відновлення, але для виходу на стійке зростання необхідні інвестиції в модернізацію та розширення експортних маршрутів», — зазначив Максим Уракін.
Енергохолдинг “ДТЕК” у Нідерландах у межах примусового виконання рішення арбітражу домігся накладення арешту на активи підконтрольної РФ компанії Gazprom International Limited у вигляді 50% акцій нідерландської Wintershall Noordzee B.V.
“Gazprom International Limited оскаржив даний арешт, однак окружний суд Гааги відмовив Gazprom International Limited та залишив арешт у силі”, – повідомили інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна” у “ДТЕК”.
Як нагадали у компанії, після незаконної окупації Криму у 2014 році, РФ так само незаконно захопила та експропріювала усі активи енергорозподільчої компанії “ДТЕК Крименерго”, що розподіляла та постачала електричну енергію на території Криму.
“ДТЕК Крименерго” у 2017 році подав позов до міжнародного арбітражного суду у Гаазі з вимогою стягнення з Росії збитків, заподіяних незаконною експропріацією. У 2023 році міжнародний арбітражний суд у Гаазі задовольнив позов “ДТЕК” та стягнув з РФ збитки у сумі близько $267 млн, включаючи відсотки, сума яких буде нараховуватися до моменту отримання повної оплати.
“Оскільки РФ не виконала рішення міжнародного суду та не сплатила стягнені збитки, “ДТЕК” застосував процедуру примусового виконання рішення з метою стягнення з Росії збитків на території країн, де знаходяться активи РФ”, – зазначили в енергохолдингу.
Наразі активні процедури та заходи примусового стягнення проти РФ здійснюються на території США, Великої Британії, Нідерландів, Чехії та Ізраїлю. Крім того, ведеться опрацювання заходів щодо стягнення в інших юрисдикціях.
Як повідомлялося, Міжнародний суд у Гаазі восени 2023 року повністю задовольнив позов “ДТЕК” проти Росії щодо захоплених активів у незаконно анексованому Криму і присудив Росії виплатити українській компанії компенсацію в розмірі $267 млн. Арбітражне рішення підлягає примусовому виконанню відповідно до Нью-Йоркської конвенції 1958 року.
Водночас в енергохолдингу зазначили, що компанія планує невідкладно ініціювати процес визнання та допуску до виконання рішення на території тих держав, де є активи Росії.
“ДТЕК Крименерго” був найбільшим постачальником електроенергії на Кримському півострові, забезпечував понад 80% її постачання.
Wintershall Noordzee B.V. займається розвідкою та видобутком природного газу в Північному морі на континентальному шельфі Нідерландів та Великої Британії. Wintershall Noordzee B.V. є дочірньою компанією німецької Wintershall Dea.
Обсяг вантажних перевезень за січень-серпень 2025 року склав 208,9 млн тонн, що на 11,3% менше, ніж за аналогічний період у 2024 році, тоді як за результатами січня-липня падіння склало 12,6%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) на сайті. Згідно з її даними, лідером за обсягом перевезення вантажів залишається залізничний транспорт – 106,9 млн тонн, що на 9,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Вантажообіг залізничним транспортом склав за звітний період 67,70 млрд тонна/км, що на 11,8% менше за такий же період 2024 року.
Автомобільний транспорт за вісім місяців цього року, за даними Держстату, перевіз 77,4 млн тонн вантажів, що на 9,3% менше, ніж за 8 місяців у 2024 році.
Перевезення вантажів водним транспортом за січень-серпень 2025 року склали лише 0,6 млн тонн, або 53,3% від обсягу січня-серпня 2024 року.
Дані щодо вантажоперевезень трубопровідним і залізничним транспортом під час воєнного стану не розголошуються. Як повідомлялося, обсяг вантажних перевезень у 2024 році зріс на 7,8%, а вантажообіг – на 13%, до 184,58 млрд тонна/км.
На початку цього року падіння вантажних перевезень в Україні прискорювалося і за результатами чотирьох місяців досягло 18,5%, в тому числі на залізничному транспорті на 21,3%, але з тих пір падіння щомісяця сповільнюється.
