Церемонія запалення благодатного вогню відбулася у Велику суботу в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі. Священний вогонь з’явився в кувуклії (невеликій каплиці, спорудженій над місцем поховання Ісуса) під час молитви патріарха Єрусалимського Феофіла III, як це буває щороку напередодні Великодня за юліанським і новоюліанським календарями. З’явлення вогню супроводжувалося оваціями близько тисячі присутніх у храмі, яким патріарх після церемонії передав святиню.
Віруючі запалили від благодатного вогню свічки, переважно в традиційних зв’язках по 33 за віком Христа, після чого поділилися святинею з сотнями християн, які зібралися за межами храму.
З Благодатним вогнем пов’язана поширена в православній традиції легенда: вважається, що його щорічне сходження є знаменням Божої милості, а якщо одного разу вогонь не зійде, це буде сприйматися як передвістя великих потрясінь і кінця світу.
АТ «Укрзалізниця» провело обмежені переговори з 1 по 8 квітня з членами ad hoc групи (AHG) власників її єврооблігацій на суму $1055 млн за номіналом, під час яких представило свою пропозицію щодо їх реструктуризації, але поки що безрезультатно.
«…власники облігацій зазначили, що, хоча вони підтримують консенсусну реструктуризацію облігацій, вони не бажають брати участь у пропозиції «Укрзалізниці» і на даному етапі не подали контрпропозиції», – йдеться в повідомленні компанії в п’ятницю.
Зазначається, що група власників облігацій вирішила не домагатися продовження обмежених переговорів після закінчення зазначеного періоду.
«Хоча »Укрзалізниця« та власники облігацій з обмеженими правами не дійшли згоди щодо умов реструктуризації облігацій протягом обмеженого періоду, “Укрзалізниця” має намір продовжувати сумлінну взаємодію з AHG, зокрема через відповідних радників сторін, з метою досягнення згоди», – зазначається в повідомленні.
Згідно з повідомленням, до «Укрзалізниці» приєдналися її юридичні радники Clifford Chance LLP і Sayenko Kharenko, а також її фінансові радники Rothschild & Cie і FinPoint LLC, тоді як до власників облігацій з обмеженими правами – юридичні радники AHG Hogan Lovells International LLP.
Як йдеться в презентації реструктуризації, «Укрзалізниця» пропонувала списати 20% основної суми, відстрочити остаточне погашення єврооблігацій до червня 2033 року та розпочати їх м’яку амортизацію з грудня 2030 року – шістьма рівними виплатами по $150 млн.
Водночас компанія додатково хоче прив’язати обсяг цих виплат до обсягу перевезень вантажів. «Кожна окрема сума виплати в розмірі $150 млн може бути скоригована в бік збільшення або зменшення в діапазоні $112–168 млн залежно від обсягу вантажних перевезень», – зазначається в презентації.
Що стосується відсотків, то в перший рік (з червня 2026 по червень 2027 року) їх пропонувалося виплачувати грошима лише 1,5%, у другий – 2%, у третій – 4%, у четвертий – 6% і в останні три – по 7,75%.
Що стосується прострочених відсотків, сума яких на 30 червня цього року сягне $83 млн, то «Укрзалізниця» хотіла б також списати 20% цієї суми, а з залишку в $67 млн сплатити грошима 20%, або 1,3 цента на долар номіналу, а решту капіталізувати в новий інструмент.
У разі прийняття такої пропозиції компанія цього та наступного року сплатила б за єврооблігаціями грошима відповідно лише $20 млн і $16 млн, тоді як у 2028 році – $77 млн, 2029-му – $121 млн, 2030-му – $240 млн, 2031-му – $389 млн, 2032-му – $434 млн і 2033-му – $155 млн.
Як повідомлялося, у січні 2025 року «Укрзалізниця» капіталізувала перенесені в результаті реструктуризації у 2022 році купонні виплати за єврооблігаціями-2026 зі ставкою 8,25% на суму $108,28 млн та за єврооблігаціями-2028 зі ставкою 7,875% на суму $51,9 млн. Це збільшило обсяги цих випусків відповідно до $703,2 млн та $351,9 млн.
У січні цього року компанія відмовилася здійснювати $45 млн купонних виплат за єврооблігаціями 2026 року та 2028 року, які припадають відповідно на 9 та 15 січня, та заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію своїх фінансових зобов’язань за кредитними угодами, що стосуються облігацій, за участю кваліфікованих фінансових та юридичних консультантів.
Основними передумовами припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала тривале скорочення доходів від перевезення вантажів на тлі зменшення їх обсягу, яке у 2025 році становитиме близько 17%, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У лютому міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) АТ «Укрзалізниця» до рівня «RD» (Restricted Default, обмежений дефолт) з «C», а довгострокові рейтинги його єврооблігацій з погашенням у 2026-му та 2028 році – до «D» з «C».
Згідно з презентацією, у 2025 році «Укрзалізниця» зменшила виручку на 15,6% – до $2 млрд 189 млн, EBITDA – на 30,2%, до $293 млн, з яких $270 млн склала бюджетна підтримка. Співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року, дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club демонструють складну та суперечливу структуру ставлення українців до Китаю. Загалом позитивне ставлення висловили 20,3% респондентів, тоді як негативне — 42,0%. Порівняно з серпнем 2025 року позитивні оцінки зросли (з 12,0%), однак негативні також дещо збільшилися (з 40,7%), що свідчить не про зміну балансу, а про загострення поляризації.
Детальніша структура відповідей показує, що лише 7,7% опитаних мають «повністю позитивне» ставлення до Китаю, тоді як 12,6% — «здебільшого позитивне». Водночас значною є частка нейтральних оцінок — 34,3%, що свідчить про відсутність чіткої позиції у значної частини респондентів.
Негативний сегмент є домінуючим і має переважно помірний характер: 33,1% обрали варіант «здебільшого негативне», ще 8,9% — «повністю негативне». Це означає, що негативне сприйняття Китаю не є різко радикалізованим, але залишається стійким і поширеним. Частка тих, хто не визначився, становить 3,5%.
Порівняльна динаміка свідчить про певне зростання інтересу або переоцінки Китаю, що проявляється у збільшенні позитивних оцінок. Однак паралельне зростання негативу вказує на відсутність єдиного тренду. Скоріше йдеться про формування більш виражених позицій — як позитивних, так і критичних.
«Українці сьогодні досить чітко розрізняють економічну вагу країни та її сприйняття в політичному і суспільному контексті. У випадку Китаю це проявляється особливо яскраво: з одного боку є усвідомлення його ролі у світовій економіці, а з іншого — стримане або негативне ставлення. Саме тому ми бачимо одночасне зростання як позитивних, так і негативних оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Висока частка нейтральних відповідей також є важливим показником. Вона може свідчити про обмежений рівень особистого досвіду взаємодії або недостатню інформованість частини респондентів. У таких умовах громадська думка залишається чутливою до змін інформаційного середовища та зовнішньополітичного контексту.
«Сучасна міжнародна економіка формується не лише через торгівлю, а й через довіру та сприйняття партнерів. Якщо країна присутня на ринку, але не асоціюється з інвестиціями, технологіями чи підтримкою, це впливає на її образ у суспільстві. У випадку Китаю ми якраз бачимо приклад такої асиметрії між економічною присутністю і сприйняттям. Наші люди керуються емоціями та картиною, яку подають ЗМІ, а не конкретними справами та статистикою. Слід додати, що якби громадяни України так реально погано ставилися до Китаю, було б побутове самоембарго на купівлю китайської техніки, одягу та іншого, але цього немає, Китай, як і раніше, – номер один у торгівлі, що важко без позитивного або нейтрального ставлення до країни. Інше питання, що Китаю слід посилювати свою присутність в Україні також і в галузі гуманітарної допомоги, освітнього та наукового обміну, культурної дипломатії тощо», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Загалом результати дослідження свідчать, що Китай залишається для українців важливим, але неоднозначним партнером. Позитивні оцінки зростають, однак вони не змінюють загального балансу, в якому переважає стримано-негативне сприйняття. Це вказує на необхідність глибшого аналізу факторів, що формують громадську думку, а також на потенціал її подальшої трансформації залежно від розвитку економічних і політичних відносин.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Китай є лідером за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником понад $21 млрд. При цьому імпорт із Китаю суттєво перевищує експорт українських товарів, що формує значне від’ємне сальдо торгівлі.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, КИТАЙ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
ПрАТ «Національна енергетична компанія (НЕК) «Укренерго» 7 квітня оголосило про намір укласти зі СК «Ультра Альянс» договори на страхування майна ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» (Лот 1) та страхування її відповідальності перед третіми особами (Лот 2).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг у Лот 1 становила 514,2 тис. грн, цінова пропозиція компанії – 366,4 тис. грн. У цьому лоті також брали участь СК «Трансмагістраль» – 430,1 тис. грн, та СК «ВУСО» – 513,6 тис. грн.
Цінова пропозиція у Лот 2 становила 321,4 тис. грн, пропозиція СК «Ультра Альянс» – 147,8 тис. грн, СК «Трансмагістраль» – 245,1 тис. грн, та СК «ВУСО» – 319,3 тис. грн.
UKRENERGO, Львівська ізоляторна компанія, СТРАХУВАННЯ, Ультра альянс
9 квітня Управління поліції охорони в Чернівецькій області оголосило про намір укласти зі СК «Гардіан» (Київ) договір добровільного страхування фінансових ризиків за договорами охорони.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, цінова пропозиція єдиного учасника тендеру – СК «Гардіан» – склала 600 тис. грн, проти очікуваної вартості 630 тис. грн.
СК «Гардіан» входить до складу президії Ліги страхових організацій України. З січня 2020 року отримала статус повноправного члена МТСБУ, має право реалізовувати поліси «Зелена карта».
Українська промислова компанія «Інтерпайп» долучилася до ще одного проекту в галузі альтернативної енергетики, поставивши труби для вітроелектростанції у Північному морі біля берегів Великої Британії.
Згідно з інформацією компанії, будівництво станції за 69 км від берегів англійського Саффолка перебуває на фінальній стадії – встановленні турбін.
Як уточнюється, труби «Інтерпайпу» вже були використані при складанні опор для майбутніх «вітряків». Продукція компанії служить як система причалів біля опор вітрових турбін, де зможуть швартуватися човни обслуговуючого персоналу. Всього для цього проекту було виготовлено та відвантажено майже 2500 тонн труб різних розмірів.
«Особливість труб для цього замовлення – у товщині стінок і необхідності дотримання геометричних параметрів, а також у вимогах до стійкості металу до корозії в морському середовищі. Для нас дуже важливо відповідати очікуванням клієнтів і кінцевих користувачів», – пояснив менеджер з продажу труб на ринки Європи Хорхе Руїс.
Запуск проєкту заплановано на кінець 2026 – початок 2027 року. Станція вироблятиме не менше 1,4 ГВт·год електроенергії та зможе забезпечувати нею понад 1,3 млн домогосподарств.
«Інтерпайп» – українська промислова компанія, виробник сталевих труб та залізничної продукції. Продукція компанії поставляється в 70 країн світу через мережу торгових офісів, розташованих на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2025 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 5,556 млрд грн.
