Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Київський вітамінний завод» проведе загальні збори акціонерів 27 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Основні питання — затвердження звітності та розподіл прибутку.
Київський вітамінний завод — один з найбільших виробників лікарських препаратів в Україні. Заснований у 1937 році. Останніми роками контроль над компанією належить групі українських інвесторів, пов’язаних з фармацевтичним бізнесом.
Результати соціологічного опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про стійко високий рівень позитивного ставлення українців до Німеччини. Загалом 77,4% респондентів оцінюють країну позитивно, тоді як негативне ставлення зафіксовано лише у 3,5% опитаних. Порівняно з серпнем 2025 року показники практично не змінилися: позитивні оцінки зросли незначно (з 76,7%), а негативні навіть дещо знизилися (з 4,0%).
Структура відповідей демонструє домінування саме стійкого позитивного сприйняття. Частка тих, хто обрав варіант «повністю позитивне», становить 32,9%, тоді як «здебільшого позитивне» — 44,5%. Це означає, що переважна більшість респондентів не просто схильна оцінювати Німеччину позитивно, а робить це впевнено і без суттєвих застережень.
Водночас частка нейтральних оцінок становить 18,4%, що є помірним показником і свідчить про достатньо сформоване ставлення до країни. Негативні оцінки залишаються мінімальними: 2,8% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а лише 0,7% — «повністю негативне». Такий рівень негативу є одним із найнижчих серед ключових міжнародних партнерів України.
Стабільність показників у динаміці підтверджує, що ставлення до Німеччини має довгостроковий характер і не піддається суттєвим коливанням під впливом короткострокових факторів. На відміну від деяких інших країн, де спостерігається зростання поляризації або зміщення оцінок, у випадку Німеччини громадська думка залишається консолідованою.
З аналітичної точки зору це свідчить про високий рівень довіри та стабільний імідж країни в українському суспільстві. Поєднання значної частки «повністю позитивних» і «здебільшого позитивних» відповідей вказує на те, що Німеччина сприймається не лише як важливий партнер, а й як надійний і передбачуваний учасник міжнародних процесів.
«У випадку Німеччини ми бачимо один із найвищих рівнів стабільного позитивного сприйняття серед усіх країн. Це означає, що оцінка формується не ситуативно, а на основі довготривалого досвіду взаємодії та чітких уявлень про роль цієї держави. Саме такі показники свідчать про високий рівень довіри в суспільстві», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження показують, що Німеччина займає особливе місце в уявленнях українців про міжнародних партнерів. Поєднання високого рівня позитиву, мінімального негативу та стабільної динаміки свідчить про сформований і стійкий позитивний образ, який, на відміну від інших країн, майже не піддається коливанням у короткостроковій перспективі.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Німеччина входить до трійки найбільших торговельних партнерів України із загальним обсягом торгівлі понад $9 млрд. Значний обсяг імпорту німецьких товарів формує від’ємне сальдо, що свідчить про високий попит на продукцію німецької промисловості.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, НІМЕЧЧИНА, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
АТ “Укрзалізниця” спільно з молдовською стороною запускає тестовий варіант логістики до Міжнародного аеропорту Кишинева – 13 квітня маршрут поїзда №351 Київ – Кишинів буде продовжено до станції Ревака, розташованої поблизу аеропорту.
Як повідомила компанія, на станції Ревака для пасажирів організують безкоштовний шатл, який доставлятиме до терміналу аеропорту.
В “Укрзалізниці” зазначили, що тестовий рейс має показати доцільність зупинки поблизу аеропорту, і у разі суттєвого попиту Ревака може стати постійною зупинкою на маршруті поїзда №351.
Ціни на будівельно-монтажні роботи (БМР) в Україні в лютому 2026 року зросли на 7,2% порівняно з лютим 2025 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, у лютому 2026 року порівняно з лютим 2025 року ціни зросли в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві на 6,7% (на 1,6% порівняно з попереднім місяцем), у нежитловому – на 7,7% (2,1%), інженерному – на 7% (1,6%). У січні-лютому поточного року порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни на будівельні роботи зросли на 6,5%, зокрема в житловому секторі – на 6,1%, нежитловому – 6,9%, інженерному – 6,4%.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни на будівельні та монтажні роботи зросли на 5,8% порівняно з попереднім роком, у 2024 році – на 7,9%, у 2023 – на 15,8%.
Ставлення українців до Угорщини у березні 2026 року зберігає чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників. За результатами дослідження, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, частка позитивних оцінок зросла до 18,6% проти 16,0% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення дещо знизився — з 55,7% до 52,2%.
Попри цю динаміку, загальна структура відповідей демонструє домінування негативних оцінок. Найбільшу частку становлять респонденти, які оцінюють ставлення до Угорщини як «здебільшого негативне» — 34,3%, ще 17,9% — «повністю негативне». Таким чином, сумарний рівень негативного сприйняття перевищує половину всіх відповідей.
Позитивні оцінки залишаються значно нижчими: лише 4,9% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а 13,8% — «здебільшого позитивне». Водночас 27,3% українців займають нейтральну позицію, що свідчить про наявність сегмента аудиторії, який не має сформованого або чітко вираженого ставлення до цієї країни. Ще 1,9% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Порівняння з серпнем 2025 року демонструє, що зміни носять еволюційний, а не радикальний характер. Зростання позитивних оцінок і зниження негативних є відносно незначними, що вказує на стійкість сформованого негативного образу Угорщини в українському суспільстві. Водночас сама тенденція до покращення може свідчити про поступове пом’якшення оцінок або про вплив окремих факторів, що змінюють інформаційне тло.
Важливою особливістю є те, що навіть за умов певного зростання позитиву, Угорщина залишається однією з небагатьох країн, де негативні оцінки суттєво переважають над позитивними. Це відрізняє її від більшості інших держав регіону, де баланс або позитивний, або принаймні близький до нейтрального.
Наявність значної частки нейтральних відповідей — понад чверть опитаних — водночас свідчить про потенціал для зміни громадської думки. Частина українців не має чітко сформованого ставлення, що створює можливості для корекції іміджу країни за рахунок активнішої комунікації, економічної співпраці та публічної дипломатії.
«Опитування ми проводили на початку березня, і вже зараз видно, що політичний контекст навколо окремих країн може швидко впливати на оцінки. У випадку Угорщини цей фактор залишається визначальним для формування негативного сприйняття. Водночас навіть невелике зростання позитиву показує, що ці оцінки не є абсолютно статичними», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати дослідження демонструють, що Угорщина наразі сприймається українцями як країна з переважно негативним іміджем, який має системний характер. Попри незначні позитивні зрушення, баланс оцінок залишається суттєво зміщеним у бік критичного сприйняття, що визначає особливості громадської думки щодо цієї держави.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Угорщина посідає дев’яте місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $3,30 млрд. Імпорт угорських товарів перевищує український експорт, що формує негативне сальдо для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УГОРЩИНА, УКРАЇНА
Ставлення українців до Сербії у березні 2026 року демонструє помірне покращення позитивних оцінок на фоні зниження рівня негативного сприйняття, однак загальна картина залишається неоднозначною. Частка позитивного ставлення зросла до 21,7% проти 13,7% у серпні 2025 року, тоді як негативне скоротилося з 26,0% до 19,6%. Про це свідчать результати опитування громадської думки, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club.
Попри ці зміни, ключовою характеристикою сприйняття Сербії залишається нейтральність: 55,0% опитаних не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни. Це свідчить про відсутність стабільного образу Сербії в українському суспільстві та значну частку невизначеності у сприйнятті її ролі в міжнародному контексті.
Структура відповідей показує, що позитив формується переважно за рахунок помірних оцінок: лише 5,6% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», тоді як 16,1% — «здебільшого позитивне». Водночас негативні оцінки також мають значну вагу: 16,3% респондентів висловили «здебільшого негативне» ставлення, а ще 3,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 3,7%.
Динаміка змін свідчить про певне пом’якшення ставлення до Сербії: зростання позитиву супроводжується одночасним зниженням негативу. Водночас ці зміни не призвели до формування чітко позитивного образу країни, оскільки домінування нейтральних оцінок зберігається.
У ширшому контексті це означає, що Сербія сприймається українцями як країна з неоднозначною позицією у міжнародних процесах. Вона не викликає різко негативної реакції, однак і не асоціюється з безумовною підтримкою України, що обмежує рівень довіри та емоційної прихильності.
«Результати по Сербії показують, що українське суспільство досить чутливо реагує на зовнішньополітичну поведінку країн. Зростання позитивних оцінок свідчить про певне пом’якшення сприйняття, однак високий рівень нейтральності означає, що образ країни залишається невизначеним. У таких випадках ключову роль відіграє послідовність дій і сигналів, які формують довіру на рівні суспільства», – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Водночас, він додав, що за останній рік ставлення українців до Сербії значно покращилось, що не в останню чергу, зумовлене діяльністю посольства республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Посолом Андоном Сапунджи.
«Активність сербського представництва на чолі з новим послом в гуманітарних ініціатиівах та налагодженні міждержавного діалогу, безумовно, позитивно вплинула на відношення українців до цієї балканської держави в порівнянні з минулорічним показником», – додав Уракін.
Таким чином, ставлення до Сербії можна охарактеризувати як перехідне: воно демонструє позитивну динаміку, але ще не трансформувалося у стійкий позитивний образ. Подальші зміни значною мірою залежатимуть від того, наскільки чіткою та послідовною буде позиція країни у питаннях, важливих для українського суспільства.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Сербія посідає 40-ве місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $444,1 млн. При цьому імпорт сербських товарів перевищує український експорт, через що сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним на рівні $92,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, Сербія, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
