Вартість страхування для суден, що проходять через Ормузьку протоку, підскочила в 12 разів, незважаючи на обіцянку президента США Дональда Трампа забезпечити безперешкодне постачання енергоресурсів з близькосхідного регіону, пише Financial Times з посиланням на брокерів.
За словами співрозмовників видання, тариф на страхування суден, що працюють в зонах підвищеного ризику, до яких відноситься не тільки сама протока, але і прилеглі до неї води, тепер становить 3% від вартості судна, тоді як до початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану він був на рівні 0,25%.
Глава Білого дому раніше написав у Truth Social, що розпорядився, щоб Корпорація США з фінансування світового розвитку (DFC) почала надавати на вигідних умовах страховку і гарантії «для всіх торгових морських перевезень через Перську затоку, особливо – що стосуються енергоресурсів».
Страховики намагаються розібратися, як це буде працювати і чи допоможе знизити ціни. Кілька брокерів зізналися FT, що були захоплені зненацька заявою Трампа.
«Ми не чули абсолютно нічого, крім цієї заяви в Truth Social», – сказав Девід Сміт з брокерської компанії McGill, додавши, що страховики не знають, наскільки широко буде поширюватися заявлена підтримка, незважаючи на обіцянку страхувати «всю» торгівлю, що проходить через Перську затоку.
Інші експерти задаються питанням про те, наскільки ефективною може бути допомога з боку DFC, основна роль якої полягає в сприянні приватним інвестиціям в бідні країни, тоді як для судновласників, що працюють в Перській затоці, головну проблему представляє загроза нападу.
«У нас вже є страховка», – зазначив засновник Contango Research Ед Фінлі-Річардсон. Можливо, заява про DFC допомогла стримати зростання цін на нафту, але навряд чи вона щось змінить для нас, додав він.
З неділі в Ормузькій протоці та прилеглих водах було атаковано щонайменше сім танкерів. Деякі судна повідомляли про отримання радіопопереджень з вимогами не наближатися до протоки.
Трамп заявив у Truth Social, що за необхідності ВМС США супроводжуватимуть танкери через Ормузьку протоку.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) схвалив надання гранту в розмірі EUR4,13 млн на підтримку центрів Superhumans у Дніпрі та Одесі, йдеться на сайті фінустанови.
“Потреба у грантовій підтримці пов’язана з надзвичайними обставинами війни та дефіцитом спеціалізованих реабілітаційних послуг, через який пацієнти змушені долати значні відстані до Львова або за кордон”, – зазначається в матеріалах ЄБРР.
Повідомляється, що в середині 2026 року організація планує запуск медичного центру в Одесі, розрахованого на 600 нових пацієнтів на рік та підтримку до 1,2 тис. осіб щороку послугами подальшого супроводу. Запуск центру в Одесі має розширити доступ до багатопрофільної реабілітаційної допомоги на півдні України.
Наразі центри воєнної травми Superhumans працюють у Львові та Дніпрі: перший запустили у квітні 2023 року, другий відкрили у червні 2025 року, разом вони можуть приймати до 2 тис. пацієнтів на рік.
Superhumans – всеукраїнський центр воєнної травми, що з 2022 року спеціалізується на протезуванні, реконструктивній хірургії, реабілітації та психологічній підтримці постраждалих від війни дорослих і дітей.
Організація співпрацює з Міністерством охорони здоров’я України щодо оновлення протоколів допомоги та підвищення кваліфікації медпрацівників, підтримує державні лікарні через міжнародні медичні місії й навчання фахівців, зокрема протезистів, а також взаємодіє з Міністерством у справах ветеранів і Міністерством економіки в програмах підтримки та реінтеграції ветеранів.
DNIPRO, GRANT, ODESA, Superhumans, ЄБРР
Найбільший у країні оператор фіксованого зв’язку “Укртелеком”, згідно з неаудійованою фінансовою звітністю, у 2025 році збільшив загальний дохід на 7% порівняно із 2024 роком— до 5,2 млрд грн, йдеться у повідомленні компанії.
“У 2025 році ми продовжили інвестувати у стійкість мережі: в оптичну інфраструктуру, енергонезалежність та кіберзахист”, — наведено в релізі слова генерального директора “Укртелекому” Юрія Курмаза.
Зазначається, що прибуток EBITDA у 2025 році перевищив 1,2 млрд грн, що на 31% більше порівняно з попереднім роком, а рентабельність по EBITDA зросла на 4,3 відсоткового пункту (в.п.) – до 24%.
Оператор наголосив, що капітальні інвестиції у 2025 році склали близько 500 млн грн та були спрямовані на розвиток оптичної інфраструктури та енергетичну стійкість мережі. Також компанія за минулий рік перерахувала до бюджетів усіх рівнів майже 1,6 млрд грн податків і зборів.
Згідно з релізом, протягом 2025 року було прокладено 4,5 тис. км волоконно-оптичного кабелю, а загальна протяжність оптичної мережі досягла майже 93 тис. км. Станом на кінець 2025 року оптичне покриття компанії охоплює 3,4 млн українських домогосподарств, а сучасними оптичними сервісами користуються 1,4 тис. медичних та 1,9 тис. освітніх закладів.
В “Укртелекомі” уточнили, що на початок 2026 року частка користувачів оптичного інтернету перевищила 80% загальної абонентської інтернет-бази оператора, а дохід від надання послуг інтернету на базі оптики зріс на 12%.
Компанія додала, що з 1 січня 2026 року впровадила новий стандарт швидкості для домогосподарств — до 1 Гбіт/с на базі GPON.
Серед інших досягнень минулого року оператор виділив отримання більш ніж 550 млн грн доходу від комерційної оренди (без урахування відшкодування витрат на електроенергію, теплопостачання та інші комунальні послуги), а площа переданих в оренду об’єктів становила майже 590 тис. кв. м.
Зазначається, що у 2025 році, мобільний оператор “ТриМоб”, засновником якого є “Укртелеком” впровадив надання послуг мобільного зв’язку стандарту LTE/4G.
“У 2025 році “Укртелеком” став першою українською компанією — членом Connect Europe, що об’єднує провідних операторів Європи”, – також зауважується у релізі.
Агрохолдинг “Контінентал Фармерз Груп” (CFG) у структурі посівних площ на 2026 рік відвів під озимі культури 73 тис. га, а під ярі — 108,1 тис. га, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно із повідомленням, у структурі озимого клину озима пшениця займає 35,37 тис. га, озимий ріпак — 27,40 тис. га, озимий ячмінь — 10,28 тис. га.
Агрохолдинг наразі завершує підготовку до активної фази весняно-польових робіт, які дещо відтермінувалися через холодну та затяжну зиму. Моніторинг агрономів засвідчив успішну перезимівлю посівів, ризики пересіву не розглядаються.
“Через тривале збереження снігового покриву та ризики змиву азотне підживлення не виконувалось у лютому, як у попередні роки. Усі операції переносяться на березень, що збільшить інтенсивність робіт, якщо в одне вікно збіжаться підживлення, захист озимих і підготовка до сівби ярих”, — розповів операційний директор “Контінентала” Костянтин Шитюк.
В агрохолдингу уточнили, що сніговий покрив від 10 до 30 см захистив озимину від промерзання при температурах до -25°C на полях у Тернопільській, Хмельницькій та Івано-Франківській областях. Стрімкого змиву на площах наразі не фіксується завдяки незамерзлому ґрунту, який вбирає талу воду.
Агрономи “Контінентала” очікують, що температурний режим березня та початку квітня визначить темп весняної вегетації та сформує оптимальне вікно для кущення пшениці, що дозволить реалізувати потенціал пізніх посівів.
Агрохолдинг “Мрія” та компанія CFG, об’єднані під назвою “Континентал Фармерз Груп”, працюють як єдиний бізнес з листопада 2018 року, коли “Мрія” уклала угоду з міжнародним інвестором Salic UK щодо продажу активів.
Salic засновано у 2012 році. Її єдиним акціонером є Державний інвестиційний фонд Саудівської Аравії, який інвестує у виробництво сільськогосподарської та тваринницької продукції.
Як повідомляе Fixygen, акціонери ПрАТ “Новомосковський завод мінводи” (с.Знаменівка Дніпропетровської обл.) на річних загальних зборах 20 квітня 2026 року розглянуть питання про перехід до однорівневої структури управління, повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктом порядку денного, акціонерам пропонується ухвалити рішення про припинення діяльності наглядової ради як колегіального органу та припинення повноважень її членів Оксани Коляди, Світлани Кочергіної та Олексія Лайкова. У разі затвердження змін товариством управлятимуть загальні збори та генеральний директор.
Крім того, акціонери планують затвердити звітність за 2025 рік, порядок покриття отриманих торік збитків і визначити основні напрямків діяльності на 2026 рік.
Акціонери також планують розглянути внесення змін до статуту компанії, затвердити внутрішні положення у новій редакції, надати попередню згоду на вчинення генеральним директором значних правочинів протягом року.
ПрАТ “Новомосковський завод мінводи” (с.Знаменівка Дніпропетровської обл.) засновано 1996 року. Підприємство спеціалізується на виробництві безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод. Крім того розливає воду в полікарбонатні балони. На заводі працюють шість італійських ліній розливу. Підприємство випускає продукцію під ТМ “Новотроїцька”, “Дніпровська”, “Хіт парад”, “Шустрик”, “Аквілея” та квас “Новотроїцький”.
Згідно з даними Opendatabot, підприємство у 2024 році наростило чистий збиток у 5,9 раза порівняно з 2023 роком — до 23,443 млн грн. Тим часом його дохід скоротився на 19,2% — до 157,85 млн грн, тоді як активи та зобов’язання зросли в 1,6 раза — до 325,61 млн грн та 382,38 млн грн відповідно. Чисельність персоналу за рік збільшилася у 2,2 раза — до 459 працівників. Статутний капітал ПрАТ становить 1 млн 15,76 тис. грн.
Бенефіціарами підприємства є Оксана Коляда та Аліна Вовк. Акціонерами з великими частками залишаються “Ділсонтра Трейдінг ЛТД” (24,61%), “Інтеграле Інвестментс ЛТД” (23,84%), Оксана Коляда (31,5%) та Валерій Коляда (8,86%).