За результатами аналізу експортних операцій з сільськогосподарською продукцією аналітики БЕБ виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості.
Наразі Бюро економічної безпеки надало свої пропозиції до Кабінету Міністрів України аби мінімізувати ризики в цьому секторі економіки.
Одним з найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств. Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю.
Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Задля протидії правопорушенням у цій сфері працівники Бюро економічної безпеки постійно аналізують експортні операції. За результатами такого аналізу було створено 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направлено майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на суму понад 430 млн доларів.
В рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам «ризикових» підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу України, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.
Військова влада М’янми в четвер підтвердила повідомлення, які раніше надходили, що збройним силам доводиться відбивати серйозний наступ повстанців, повідомляє телеканал Channel News Asia.
“Військові мають справу з потужними наступальними діями, які ведуть значні сили збройних повстанців”, – заявив представник правлячої Державної адміністративної ради генерал-майор Зо Мі Тун.
За його словами, антиурядові угруповання ведуть наступ у штаті Ракхайн на заході країни, штаті Кая на південному сході та штаті Шан на північному сході країни. При цьому м’янманським військовим довелося відступити з низки позицій, а повстанці використовують безпілотники, закидаючи з них військові пости сотнями бомб.
Напередодні Державна адміністративна рада М’янми видала наказ, згідно з яким усі жителі, які мають базову військову підготовку, мають бути готові піти на військову службу. Також стало відомо, що в столиці Нейпьідо урядові службовці отримали вказівку формувати підрозділи на випадок надзвичайних ситуацій.
У повстанській “Армії Аракана” заявили, що під час боїв у штаті Ракхайн десятки військовослужбовців і поліцейських здалися або потрапили в полон до них. З’являлася інформація, що на тлі бойових дій десятки м’янманських солдатів перетнули кордон і пішли в Індію.
Тим часом паралельний уряд, сформований опозиційними політиками і союзний деяким угрупованням повстанців, оголосив про початок кампанії “Дорога на Нейпьідо” з метою захоплення столиці країни.
27 жовтня альянс антиурядових угруповань розпочав масштабний наступ на північному сході М’янми в штаті Шан, що межує з КНР. Повстанці з “Армії Аракана”, “Армії національного визволення Таанг” та “Армії національного демократичного альянсу М’янми” захопили на північному сході країни кілька міст і більше ніж 100 військових постів, заявляли про те, що перерізали ключові торговельні шляхи між М’янмою і КНР.
У Пекіні зі свого боку неодноразово закликали сторони конфлікту зупинити бойові дії і не ставити під загрозу безпеку жителів прикордонних районів Китаю, а також китайського персоналу в М’янмі.
Китай і М’янма мають кордон протяжністю близько 2 тис. км. Країни підтримують тісні економічні відносини, і М’янма відіграє важливу роль у реалізації ініціативи “Один пояс – один шлях” у Південно-Східній Азії. Зокрема, планується створення великої залізничної гілки між китайською провінцією Юньнань і портом Кьяукпью на південно-західному узбережжі М’янми.
В Україні у 2024 році відкриють п’ять пілотних шкіл у межах проєкту архітектурної трансформації радянських навчальних закладів, повідомляє Міністерство освіти і науки.
“Наступного року заплановано відкрити п’ять пілотних шкіл, які відібрали до проєкту архітектурної трансформації радянських навчальних закладів. Це школи на Київщині, Харківщині, Кривому Розі та Запоріжжі, пошкоджені війною. Вони працюватимуть уже з осені 2024 року. Там не лише зроблять новий ремонт, а й повністю переосмислять типові радянські шкільні простори”, – ідеться в повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що нові дизайнерські рішення в школах дадуть змогу ефективно впроваджувати принципи “Нової української школи”, зокрема, якісно реалізовувати діяльнісний підхід у навчанні, проводити досліди, гнучко адаптувати класи до різних навчальних потреб.
“Також ми маємо зробити все, щоб школи стали по-справжньому безпечними та інклюзивними. І це як ніколи актуально під час війни”, – наголосили у відомстві.
Згідно з повідомленням, зміни в освітніх установах очолили та реалізують Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації та українське урбан-бюро Big City Lab, концепції створювали за участю європейських архітекторів Rebuild the Wonderful, а створення концепції трансформації п’яти пілотних шкіл фінансує громадська організація “Маріуполь Реборн”.
Сьогодні Азербайджан представляє приклад виваженого підходу до відновлення та реінтеграції повернутих територій.
У повністю зруйнованому Карабасі розпочато реалізацію вільної економічної зони “Карабах”. Нові підприємства, що активно з’являться у цьому регіоні, націлені на виробництво продукції, що забезпечить енергонезалежність та повноцінне функціонування регіону.
Цей досвід стає безумовно корисним для України, яка вже сьогодні готується до відновлення зруйнованих територій після їх повернення.
“Наше підприємство розглядає можливість створення українсько-польсько-азербайджанського консорціуму з виробництва інверторів, збудників систем керування технологічними процесами та реєстраторів. Цей консорціум буде базуватися на розробках українських та польських інженерів і спрямований на задоволення попиту не лише у східному регіоні, але й у світі. Обладнання виготовлене за розробками фахівців “TWERD Energo-Plus Sp. z o.o”, що входить до консорціуму “ЕНЕРГО-ПЛЮС”, успішно працює в проєктах реалізованими нашими бакінськими партнерами у бакінському метрополітені, забезпечуючи надійну систему керування вентиляцією. Це стає стратегічно важливим у контексті сучасної ситуації в Україні, де надійна вентиляція метрополітену має велике значення у зв’язку з перебуванням великої кількості людей під час повітряних тривог.”, – наголосив директор НВП “ЕНЕРГО-ПЛЮС” Євген Корф.
Українське підприємство прагне перейняти досвід реінтеграції деокупованих територій та спільно з Азербайджаном сприяти розвитку стійких економічних та соціальних систем.
На цих вихідних у київському торгово-розважальному центрі River Mall пройшов перший фестиваль, присвячений дню винороба України. Ця подія стала яскравим символом відродження та популяризації українського виноробства. Відвідувачі мали можливість насолодитися винною продукцією з усіх куточків країни, а також познайомитися з традиційними та сучасними методами виноробства.
Засновник київського аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначив, що виробництво та реалізація продукції виноробства в Україні сьогодні ускладнена насамперед значною конкуренцією з боку іноземних вин.
“Інформаційно-аналітичний проект Experts Club системно підтримує всіх виробників країни, винороби не виключення. За даними Experts Club, імпортне вино займає вже на ринку України більше ніж 70% від загальних продажів, а частка українського вина становить нижче 30%. Проведення тематичних фестивалів, присвячених виноробству, могло б відкрити для споживачів унікальні сорти українського вина, які нічим не поступаються французьким чи італійським. Тому нам усім треба проявляти споживчий патріотизм та купувати українське”, – додав Максим Уракін.
За словами Володимира Печко, керівника об’єднання “УКРСАДВИНПРОМ”, останні роки були складними для українського виноробства, насамперед через війну. Проте, завдяки зусиллям крафтових виробників галузь продовжує розвиватись.
“Впевнений, наш фестиваль стане щорічним, адже ми маємо підтримувати українських виробників та популяризувати українську якість як в Україні, так і на міжнародному рівні. Я щиро вітаю всіх виноробів з професійним святом і дякую за неймовірну роботу, яку вони продовжують робити. Також висловлюю вдячність Міністерству аграрної політики та продовольства України за допомогу в організації цьогорічного заходу ”, – зазначив він.
Голова Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, Наталія Благополучна наголосила на унікальності українських крафтових вин.
“Різноманітність наших вин – це результат унікальних локальних кліматичних умов та особливостей сортів винограду, які ми використовуємо. Вони вражають своєю оригінальністю та викликають захоплення”, – зазначила Наталія Благополучна.
Фестиваль відбувся 11-12 листопада на Дніпровській набережній у ТРЦ “RIVER MALL”. Організатори фестивалю, Громадська спілка “Асоціація садівників, виноградарів та виноробів України” (УКРСАДВИНПРОМ), Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє, та аналітичний центр “Клуб експертів”, вручили найкращим виноробам України грамоти від Міністерства аграрної політики та продовольства.
Один з важливих моментів фестивалю був благодійний аукціон, який не лише зібрав кошти на підтримку важливої справи, але й демонстрував соціальну відповідальність організаторів та учасників. Аукціон проводив телеведучий та амбасадор фонду Help for Ukraine Євген Кошовий. Виставлені унікальні винні лоти українського виробництва стали предметом змагання серед колекціонерів та любителів вина. Весь дохід від аукціону був переданий Фонду Реконструкції та Розвитку України. Ці кошти підуть на фінансування закупівлі мобільного госпіталю для рятування поранених. Загалом на аукціоні вдалося зібрати близько 100 000 грн.
“Я радий, що сьогодні мені випала можливість представити ці унікальні вина для справжніх цінителів виноробства. Також кожен з тих, хто отримав сьогодні колекційну пляшку, може бути впевненим, що витрачені гроші підуть на насправді потрібну і добру справу – порятунок поранених і постраждалих від війни”, – зазначив Кошовий.
Фестиваль завершився церемонією нагородження, де були оголошені переможці конкурсу “Краща виноробня фестивалю”. Це був момент гордості для виноробів, які отримали визнання за свої зусилля та майстерність. Голосування за краще вино відбувалось як за допомогою QR-коду, так і заповнення бюлетенів. Кожен гість мав можливість висловити свою думку.
Переможцями, визначеними на основі вибору відвідувачів фестивалю, стали три виноробні: Zelenytsy winery “Родинна виноробня Зелениці”, Винний дім Гігінеішвілі та Інститут садівництва Національної Академії Аграрних Наук України. Всі вони набрали однакову кількість голосів.
Гастрономічні пари до вин забезпечували такі виробники, як “Цар хліб”, ТМ Zinka, ТМ Карапишівські ковбаси та інші.
Партнер фестивалю Voda.ua
Отже, фестиваль “День винороба” у Києві не лише став значущою подією в культурному календарі столиці, але й зробив вагомий внесок у розвиток українського виноробства. Він об’єднав виноробів, сомельє, та любителів вина, сприяючи обміну знаннями та досвідом, а також привернув увагу до виноробної індустрії України. Організатори фестивалю оголосили про плани проведення подібних заходів у майбутньому, надаючи новий імпульс розвитку цієї сфери в нашій країні.
EXPERTS CLUB, RIVER MALL, UKRSADVYNPROM, URAKIN, БЛАГОПОЛУЧНА, ВИНО, ВИНОРОБСТВО, День винороба, ПЕЧКО, ФЕСТИВАЛЬ, фестиваль вина
Українські підприємства в січні-жовтні поточного року наростили споживання металопрокату на 94,51% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 903,5 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання “Укрметалургпром”, за цей період імпортовано 937,5 тис. тонн, або 32,29% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-жовтні 2023 року українськими метпідприємствами вироблено 4,37 млн тонн металопрокату (87% відносно аналогічного періоду 2022 року), з яких, за інформацією Експертно-наукової ради (ЕНР) “УАВтормет”, експортовано порядку 2,4 млн тонн, або 55,9%. В аналогічному періоді 2022 року частка експорту становила 79,7% (4 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,02 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках за 10 місяців 2023 року становить 43,14%, що можна порівняти з показником аналогічного періоду 2022 року (44,34%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 10 місяців 2023 року майже аналогічна показнику січня-жовтня 2022 року (37,02% і 37,25% відповідно); така ж картина спостерігається і щодо сортового прокату (19,84% у 2023 році проти 19,41% у 2022 році).
“У січні-жовтні 2023 року ємність внутрішнього ринку склала 2903,5 тис. тонн металопрокату, з яких 937,5 тис. тонн, або 32,29%, припадає на імпорт. В аналогічному періоді 2022 року ємність внутрішнього ринку становила 1492,7 тис. тонн, з яких 475,7 тис. тонн, або 31,87%, імпортовано. Таким чином, за 10 місяців 2023 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-жовтня 2022 року на 94,51%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 0,42%”, – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту в січні-жовтні 2023 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (75,50% і 24,44% відповідно); в аналогічному періоді 2022 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 66,16% і 32,69%).
Основними експортними ринками української металопродукції в січні-жовтні 2023 р., за даними ЕНС “УАВтормет”, є країни Європейського Союзу (84,1%) та іншої Європи (7,3%).
Серед металургійних імпортерів за 10 місяців 2023 року перше місце посідають інші країни Європи (39,9%), на другому – ЄС-27 (38,2%), на третьому – країни Азії (19,7%).
