ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-вересні 2023 року збільшила валові премії на 41,98% – до 1,314 млрд грн, а чисті страхові премії – на 52,2%, до 1,271 млрд грн.
Як повідомило РА “Стандарт-Рейтинг”, яке оновило кредитний рейтинг/рейтинг фінансової стійкості (надійності) компанії за національною шкалою на рівні “uaААА” за підсумками зазначеного періоду, за дев’ять місяців 2023 року надходження від фізичних осіб зросли на 49,90% – до 933,5 млн грн. Таким чином, частка фізичних осіб у брутто-преміях страховика становила 71,02%, а частка перестраховиків склала 0,40%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за дев’ять місяців 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року скоротилися на 52,2% – до 43,464 млн грн. Таким чином, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 6,51 п.п. – до 3,31%.
За звітний період компанія виплатила 484,8 млн грн відшкодувань, що на 13,24% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. При цьому рівень виплат знизився на 9,36 п.п. – до 36,89%.
За підсумками січня-вересня 2023 року операційний прибуток СК “ПЗУ Україна” склав 54,583 млн грн (-50,2%), а чистий прибуток зріс на 5,8% – до 112,202 млн грн.
На 30 вересня 2023 року активи компанії зросли на 7,57% – до 2,605 млрд грн, власний капітал – на 18,45%, до 1,027 млрд грн, зобов’язання – на 1,50%, до 1,578 млрд грн, грошові кошти та їхні еквіваленти – знизилися на 21,72%, до 285,292 млн грн.
Таким чином, станом на початок четвертого кварталу 2023 року компанія мала хороший рівень капіталізації (65,09%), а 18,08% її зобов’язань покривалися грошовими коштами та їхніми еквівалентами, зазначає РА.
Станом на 1 жовтня 2023 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 693,870 млн грн, що складалися з ОВДП (237,509 млн грн) і депозитів банків (456,361 млн грн), що позитивно впливало на його забезпеченість ліквідними активами, які на звітну дату покривали 62,06% зобов’язань СК “ПЗУ Україна”.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Одна з найбільших у світі диверсифікованих видобувних груп Glencore за 9 місяців 2023 року знизила випуск міді на 5%, до 736 тис. тонн, підтвердивши річний прогноз щодо цього металу, повідомила компанія в понеділок.
Зниження відображає продаж австралійського родовища Cobar у червні 2023 року і більш низькі показники вилучення міді як попутного металу. Glencore, як і раніше, очікує виробництво на рівні 1 млн 40 тис. тонн (з флуктуаціями в обидва боки 30 тис. тонн).
Випуск нікелю скоротився на 16%, до 68,4 тис. тонн. Glencore скоротила і річний прогноз щодо нікелю – до 102 тис. тонн (з відхиленням у 4 тис. тонн) з 112 тис. тонн (з відхиленням у 5 тис. тонн). Зниження пояснюється тривалим відновленням продуктивності Raglan після страйку 2022 року, простоями в техобслуговуванні заводу Sudbury і переглядом видобутку на родовищі Koniambo.
Виробництво кобальту знизилося на 2% (до 32,5 тис. тонн), цинку – на 4% (до 672,1 тис. тонн), вугілля – зросло на 2%, до 83,9 млн тонн. Річні прогнози в усіх випадках підтверджено. Знижено прогноз щодо ферохрому – з 1,310 млн тонн (з відхиленням у 30 тис. тонн) до 1,2 млн тонн (з відхиленням у 30 тис. тонн).
Glencore, як і раніше, очікує, що скоригована EBIT за 2023 рік перевищить верхню межу довгострокового прогнозного діапазону в $2,2-3,2 млрд на рік, з імовірним результатом у межах $3,5-4 млрд.
Чистий прибуток державного Сенс Банку за січень-вересень зріс на 188 млн грн – до 5,626 млрд грн, повідомила прес-служба держбанку в понеділок.
“Близько 11 млрд грн. Саме на таку суму клієнти Сенс Банку відкрили строкові депозити через 100 днів після переходу банку в державну власність, що становить понад 100 тис. вкладів. Крім того, 80% роздрібних клієнтів за цей час повторно розмістили свої заощадження на депозитних рахунках банку, що є одним із найкращих показників за час воєнного стану”, – зазначили в банку.
Згідно з наданими даними, показник адекватності основного капіталу (Н3) фінустанови становив 16,77%, а норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) – 16,82%, тим часом як у серпні вони становили 17,62% і 17,66% відповідно.
До того ж, як підкреслили в держбанку, рівень довіри корпоративних клієнтів до Сенс Банку істотно підвищився після зміни власника. Про це свідчить збільшення залишків на рахунках юридичних осіб, зокрема, з моменту націоналізації держбанк зріс у пасивах юросіб до 36,4 млрд грн з 18,8 млрд грн.
“Так, приріст пасивів МСБ склав 29%, а портфель корпоративного бізнесу збільшився на 95%. Крім того, участь підприємств державного сектора в структурі пасивів банку становить близько 23%”, – уточнили в банку.
У прес-службі наголосили, що Сенс Банк повернувся в активний режим кредитування підприємств, відновив свою участь у державній програмі підтримки мікро- та малого підприємництва в Україні “Доступні кредити 5-7-9”.
“Наразі корпоративний блок розглядає понад 160 кредитних заявок від діючих і потенційних клієнтів на загальну суму понад 18 млрд грн”, – вказується в релізі.
Як повідомила пресслужба фінустанови, Сенс Банк продовжує створення довгострокової стратегії розвитку цифрового банку Sense SuperApp. Ключовим елементом цифрової стратегії банку є абсолютна безпека клієнтських даних і грошей в умовах війни. Зокрема, за 100 днів у державній власності Sense SuperApp оновлювався вже шість разів, покращуючи звичні продукти та пропонуючи нові.
“Частину унікальних для України функцій уже розроблено та протестовано: їхній анонс очікується найближчим часом”, – підкреслили в держбанку.
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 вересня 2023 року за розміром загальних активів (63,02 млрд грн) Сенс Банк посідав 11-те місце серед 64 банків, що діяли. Фінустанова входить до числа системно важливих банків країни і має мережу з близько 130-ти відділень по всій Україні, в якій працює близько 4 тис. співробітників. Сенс Банк обслуговує близько 3 млн фізосіб і 58 тис. юросіб, а також 86 тис. фізосіб-підприємців.
28 жовтня 2023 р. в готелі «InterContinental» відбувся ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС «КРАЩИЙ ДЕГУСТАТОР УКРАЇНИ».
Організаторами конкурсу виступили Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє, Асоціація кавістів України та Перша в Україні Школа сомельє «Майстер-клас».
Всеукраїнський Конкурс ” КРАЩИЙ ДЕГУСТАТОР УКРАЇНИ” проводився в Україні вперше. Його мета – визначити Кращого дегустатора України за підсумками проведення турів «сліпої» дегустації напоїв (вин України та інших країн, міцних напоїв).
У конкурсі взяли участь більше 30 учасників. Серед них були представники банківської сфери, ІТ, маркетологи, менеджери, працівники пенсійного фонду з м. Житомир та інші. Варто відзначити, що до участі в змаганнях запрошувались усі бажаючі, незалежно від професії.
До журі конкурсу ввійшли президентка Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, директорка Школи сомельє «Майстер-клас» Наталія Благополучна, представниця Генерального Партнера Конкурсу компанії «LGCF» Тетяна Борозенець та переможець Всеукраїнського Конкурсу сомельє – 2018, шеф-сомельє готелю «Інтерконтиненталь» Єгор Бєлов.
Конкурс проходив в три етапи. Спочатку усі учасники дегустували «наосліп» 4 зразки вин з різних країн світу. Потому кращих 10 переможників відбіркового туру у півфіналі змагались у дегустації 6 зразків вин. До фіналу вийшли З найкращих учасники, перед якими стояло завдання дегустувати 10 зразків вин та міцний напій.
Отже, трійцю найсильніших склади:
– Сергій Гірман (Переможець Всеукраїнського Конкурсу сомельє – 2020),
– Ігор Максименко ( виноробня «УманьВайнері», Черкаська обл.),
– Вікторія Пантелєєва (працівниця пенсійного Фонду з м. Житомир).
Оголошення Переможця, вручення нагород від Генерального партнера конкурсу – французської компанії «LGCF», кубків та дипломів від організаторів відбудеться 19 листопада 2023 р. підчас церемонії нагородження Ювілейного ХХ Всеукраїнського Конкурсу сомельє (м. Київ, готель «Інтерконтиненталь»).
Генеральним партнером заходу виступила компанія «LGCF Group», партнери – ТМ «Calvet», «Domaine La Baume», готель «InterContinental Kyiv». Генеральний інформаційний партнер – «Interfax Україна», інформаційні партнери – Часопис «Київ дипломатичний»&«Kyiv Diplomatic» Magazine, ТМ «Клуб експертів»
Open4business – інформаційний партнер
“Кернел”, одна з найбільших українських агропромислових груп, у першому кварталі 2023/24 фінансового року (ФР, липень 2023 – червень 2024 року) переробила на своїх олійно-екстракційних заводах 610 тис. тонн насіння соняшнику та ріпаку, що на 5% менше, якщо порівнювати з попереднім кварталом.
“У зв’язку із сезонним дефіцитом насіння соняшнику наприкінці сезону переробки (новий урожай буде у вересні-жовтні 2023 року), Група перейшла на переробку ріпаку на двох своїх заводах, переробивши 112 тис. тонн за три місяці, що закінчилися 30 вересня 2023 року”, – йдеться у фінансовому звіті, розміщеному на сайті компанії на вихідних.
Згідно з повідомленням, обсяг реалізації харчової олії в першому кварталі 2023/24 ФР збільшився на 16% порівняно з попереднім кварталом і становив 369 тис. тонн, з яких 20 тис. тонн бутильованої соняшникової олії та 19 тис. тонн ріпакової олії.
Крім того, підвищення врожайності та збільшення посівних площ під пшеницею, соняшником і соєю, зібраними аграрними підприємствами “Кернел”, за даними за 1 квартал 2023/24 ФР, призвело до зростання обсягів, що надійшли на зберігання на елеватори групи, до 1,208 млн тонн, що в 2,3 раза більше, ніж роком раніше.
В агрохолдингу зазначили, що у зв’язку з припиненням дії Чорноморської зернової ініціативи 18 липня 2023 року обсяг пропускної спроможності експортних терміналів “Кернел” в Україні істотно знизився – до 162 тис. тонн у першому кварталі 2023/24 ФР, що на 83% менше порівняно з попереднім кварталом. Половина експортованих агротоварів відправлялася через інфраструктурні об’єкти “Кернел” у порту Рені на Дунаї.
Обсяг експорту зерна з України в першому кварталі 2023/24 ФР склав 203 тис. тонн, що на 68% менше порівняно з попереднім кварталом. Більшу частину було експортовано через українські порти на Дунаї та залізницею в напрямку румунського порту Констанца, оскільки звичайні експортні маршрути “Кернел” – українські чорноморські порти – були недоступні для експортних операцій через одностороннє припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, наголошується у фінансовому звіті.
За інформацією агрохолдингу, альтернативні канали експорту українських агротоварів призводять до високих логістичних витрат, які на тлі низьких світових цін на зерно, призводять до скорочення обсягів експорту.
У зв’язку з цим “Кернел” вніс істотні зміни в структуру вирощуваних культур, щоб мінімізувати площі під найбільш енергоємними та логістично складними культурами (зерновими культурами і кукурудзою) на користь менш енерговитратних соєвих бобів і пшениці.
За даними агрохолдингу, станом на 30 вересня, агрономічний підрозділ завершив збирання пшениці, соняшнику та сої, під які було відведено 61 тис. га, 119,8 тис. га і 65 тис. га відповідно. Урожайність усіх культур була кращою за прогнозовану за рахунок сприятливих погодних умов і становила 6,7 т/га пшениці, 2,9 т/га соняшнику, 2,9 т/га сої.
Збирання кукурудзи, з відведених під неї 84,4 тис. га, ще триває. Приблизно половина площ ще не прибрана. За підсумками збиральної кампанії “Кернел” розраховує отримати врожайність кукурудзи на рівні 9,5 тонн/га.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) і її експортом (близько 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Чистий прибуток “Кернела” за 2023 ФР склав $299 млн, тоді як попередній рік він завершив із чистим збитком $41 млн. Виручка агрохолдингу за 2023ФР скоротилася на 35% – до $3,455 млрд, проте EBITDA зросла в 2,5 раза – до $544 млн.
Українські металургійні підприємства в січні-вересні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,929 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, за дев’ять місяців поточного року виплавка сталі знизилася на 16,9% порівняно із січнем-вереснем-2022 – до 4,590 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період скоротилася на 19,5% – до 4,394 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
