Пішов з життя Борис Володимирович Лупкін – доктор технічних наук, професор кафедри технології виробництва літальних апаратів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, повідомив університет.
За інформацією ХАІ, Лупкін народився в 1939 році, закінчив ХАІ в 1963 році і почав кар’єру на Київському авіаційному заводі, де працював інженером. Пізніше він багато років працював в Українському науково-дослідному інституті авіаційної технології в Києві, а в 1983 році очолив інститут.
В університеті зазначили, що Лупкін брав участь у розробці теплозахисних плиток для орбітального корабля «Буран». У 1995-1999 роках він працював головним інспектором-консультантом Адміністрації президента України, а в 2002 році повернувся до ХАІ в якості професора. Державної премії України в галузі науки і техніки він був удостоєний в 1995 році.
Україна у 2027 році буде повністю інтегрована до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу, заявив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
“Зараз у парламенті є великий законопроєкт – кількасот сторінок про фінальну інтеграцію енергоринку України з ЄС. Він підготовлений до другого читання, і, думаю, у лютому ми зможемо його ухвалити”, – сказав він на Українському сніданку у Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму у четвер, організованого Фондом Віктора Пінчука.
За словами Качки, вказаний документ являє собою сотні сторінок технічних оцінок, над яким роками працювали фахівці.
“Саме завдяки цій роботі у 2027 році ми будемо повністю інтегровані до енергоринку ЄС, навіть якщо формально ще не будемо членом Союзу”, – наголосив віцепремʼєр-міністр.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада прийняла за основу з/п №12087-д “Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергоринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики”. Як повідомило Міністерство енергетики, відповідна законодавча пропозиція була розроблена на основі дев’яти актів енергетичного законодавства ЄС і має на меті створити необхідне законодавче підґрунтя для повної інтеграції ринку е/е України до єдиного європейського ринку на принципі взаємності.
Документ передбачає, зокрема, інтеграцію короткострокових (спотових) ринків е/е України та ЄС (market coupling) та балансуючих ринків, що означає підвищення ліквідності ринку, спрощення умов торгівлі е/е з ЄС, ефективне використання пропускної спроможності міждержавних перетинів, посилення гнучкості енергосистеми та доступ до резервів ЄС.
Також проєкт закону передбачає додаткові механізми захисту прав споживачів та посилення їхньої ролі на ринку шляхом збільшення прозорості умов постачання і запровадження інструментів порівняння пропозицій постачальників, а також створення умов для долучення споживачів до участі в інших сегментах ринку, зокрема ринку допоміжних послуг.
У відомстві зазначили, що ухвалення документу у цілому дозволить забезпечити синхронізацію ринків електроенергії на початку 2027 року.
В Україні 2025 року зареєстровано 168,778 народження і 485,296 смертей, тож на одного новонародженого припадало близько трьох померлих, випливає з аналізу OpenDataBot на основі даних Мін’юсту.
Порівняно з 2024 роком смертність у країні скоротилася на 2%, а народжуваність – на 4,5%. Водночас зниження народжуваності після різкого падіння 2022 року сповільнюється, однак порівняно з 2021 роком дітей народжується приблизно в 1,6 раза менше.
У розрізі регіонів зростання народжуваності зафіксовано у Львівській області (+1,5%, або на 230 дітей більше) і Волинській області (+0,6%, або +44 дитини), тоді як найпомітніше падіння, окрім територій активних бойових дій, спостерігалося в прифронтових регіонах – у Херсонській області (-16%) і Запорізькій (-11%), а також на 9% знизилася кількість народжень у Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Харківській і Чернівецькій областях.
Найбільше дітей традиційно народилося в Києві – 19,410 (11,5% від загальної кількості), далі йдуть Львівська область – 15,872 і Дніпропетровська – 12,754. За кількістю смертей лідирують Дніпропетровська область (52,559), Київ (36,296) і Харківська область (34,670).
Попит на замовлення з початком масованих грудневих відключень електроенергії у сервісі кур’єрської доставки Glovo зріс на 7,7%, тоді як в онлайн-сервісі Bolt Food – приблизно на 6% порівняно з минулим роком, повідомили компанії у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Загалом у періоди відключень електроенергії ми бачимо зростання попиту на доставку”, – зауважив генеральний менеджер Bolt Food в Україні В’ячеслав Левченко.
У Glovo додали, що спостерігають поступове зростання середнього чека, зокрема з минулого місяця він збільшився на 1,7%, а щодо аналогічного періоду 2025 року– на 19,4%.
У Bolt Food повідомили, що у порівнянні з минулим роком середній чек подорожчав приблизно на 60 грн.
У той же час, за даними Glovo, частка замовлень із ресторанів знизилася на три відсоткові пункти (в.п.) порівняно з періодом до масованих відключень електроенергії та на 6 в.п. – порівняно з минулим роком, натомість українці стали частіше замовляти з продуктових магазинів, частка яких зросла на 2 в.п. відносно періоду до блекаутів та на 5 в.п. рік до року, прокоментували у Glovo.
У Bolt Food зауважили, що значну частку попиту формують великі мережеві заклади та відомі бренди, зокрема McDonald’s, KFC, BUFET, Eurasia, Lviv Croissants, Domino’s Pizza та інші.
“Такий вибір зумовлений їхньою широкою представленістю, впізнаваністю брендів і стабільною якістю сервісу”, – додала компанія у коментарі на запит агентства.
Крім того, українці останнім часом все частіше обирають гарячі та ситні страви, а найбільшим попитом є супи, бургери, піца та шаурма, зазначили у Bolt Food.
Крім того, вибір страв також змінюється, зокрема попит на бургери знизився на 10-15%. Проте замовлення супів, комплексних обідів та основних страв (як-от локшина вок чи поке) зросли приблизно втричі. Що стосується категорії піци та суші, ситуація майже не змінилася, однак фіксується зростання на 1-2%, уточнили у Glovo.
“Люди стали значно частіше замовляти через Glovo доставку гарячих та поживних страв — те, що може замінити повноцінний обід, який зараз не завжди є змога приготувати вдома”, – підкреслили у компанії.
У Glovo також зафіксували зростання попиту на товари для тварин більш ніж на 50%, понад 48% – м’ясні вироби.
Що стосується попиту на товари першої потреби, показник зріс на більш ніж на 36%, ліки – на 25%, а частка попиту на алкоголь зросла на 6%. Водночас, попит на квіти, заморожені товари знизився в середньому на 10-15%.
Зазначається, що Київ та Одеса демонструють ідентичну до загальнонаціональної динаміку. У Львові, Дніпрі та Вінниці також фіксується стабільний інтерес до замовлень обідів та ланчів, а попит на ці страви подвоївся.
Водночас, у Харкові попит на “швидкі” страви , як-от шаурма, піца, тако та страви з курки, навпаки, збільшився на 30-35%, натомість готові комплексні ланчі у місті стали замовляти рідше, додали у Glovo.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що сценарій об’єднання Румунії та Республіки Молдова може обговорюватися тільки в разі, якщо цього захоче більшість громадян Молдови, зазначивши, що «поки що ми не там».
За даними румунських ЗМІ, Дан зробив заяву, відповідаючи на питання журналістів після прибуття на неформальну зустріч Європейської ради.
Президент Молдови Майя Санду, у свою чергу, під час першої великої пресконференції в 2026 році назвала можливий союз з Румунією одним із варіантів гарантій миру і приналежності «до вільного світу», при цьому підкреслила пріоритет курсу на вступ до ЄС і вказала на відсутність зараз стійкої громадської підтримки ідеї об’єднання.
20 січня 2026 року в Національному конференц-центрі в Ханої відбулося урочисте відкриття 14-го Національного з’їзду Комуністичної партії В’єтнаму (КПВ), який проводиться кожні п’ять років та є важливою політичною подією для країни, започатковуючи нову еру національного розвитку.
Цей конгрес зібрав понад 1500 делегатів для обговорення стратегічних питань країни в галузі політики, дипломатії та економіки.
У конгресі взяли участь 111 послів, тимчасових повірених у справах різних країн, а також глави дипломатичних місій та міжнародних організацій у В’єтнамі.
На відкритті засідання Конгресу головував Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чінь від імені Президії. Після цього Президент В’єтнаму, генерал Луонг Куонг, виступив з вступною промовою до Конгресу, де представив основні тези та завдання бачення розвитку країни та підкреслив початок нової сторінки у внутрішній та зовнішній політиці В’єтнаму.
У своїй промові Президент наголосив, що В’єтнам надає пріоритет економічному розвитку, спираючись на досягнення 40 років реформ та створивши міцну основу для подальшого розвитку країни в нову еру, проводить незалежну, самостійну, багатосторонню та диверсифіковану зовнішню політику, гармонійно керуючи відносинами з партнерами, особливо з великими державами, сусідніми країнами та важливими партнерами.
Генеральний секретар Центрального Комітету КПВ, голова підкомітету з питань документів пан То Лам представив доповідь 13-го Центрального Кмітету про документи 14-го з’їзду партії.
У своїй промові він підтвердив стратегічне бачення, дух новаторства та необхідність рішучих дій для нового етапу національного розвитку. «14-й Національний з’їзд Партії знаменує собою важливу подію, відкриваючи новий розділ у розвитку країни в нових умовах, ситуаціях та цілях; це з’їзд стратегічної автономії, самостійності, власної сили, національної гордості, прагнень до прогресу та непохитної віри в шлях, обраний Партією, Президентом Хо Ші Міном та нашим народом. »,– зазначив Генеральний секретар.
Тому однією з центральних тем, що обговорювалися та вирішувалися на цьому конгресі — зосередження на меті високого економічного зростання протягом наступних п’яти років.
• В єтнамська економіка зараз перебуває у фазі буму з темпами зростання ВВП 7,09% у 2024 році порівняно з попереднім роком та, за оцінками, 8,02% у 2025 році.
• В’єтнам прагне досягти щорічного економічного зростання щонайменше на 10% протягом наступних п’яти років, одночасно підтримуючи макроекономічну стабільність та контролюючи інфляцію.
• На відміну від багатьох країн, де стратегічні документи часто залежать від політичних циклів, В’єтнам декларує підхід, орієнтований на послідовність, інституційну спадковість та розвиток за чітко визначеними етапами.
Для досягнення цілей розвитку країни в найближчий період наголошується на основних керівних принципах, які вважаються стратегічним «стартовим майданчиком» для реалізації мети перетворити В’єтнам на розвинену країну з високим рівнем доходу до 2045 року, а саме:
1. Стратегічні рішення щодо економічного розвитку та внутрішньої політики, з акцентом на технології, інновації, цифрову трансформацію (Активне впровадження цифрових технологій у всі сфери життя та управління, визначив їх як нову рушійну силу зростання, пов’язану зі штучним інтелектом (ШІ), цифровим урядом та цифровим суспільством.).
Пріоритетність науки, технологій, цифрової трансформації та штучного інтелекту відповідає глобальним трендам.
Водночас В’єтнам декларує прагнення поєднати технологічну модернізацію з розвитком власних кадрів та внутрішніх компетенцій. Такий підхід характерний для країн, які прагнуть перейти від ролі виробничих майданчиків до учасників технологічних і інноваційних ланцюгів вищого рівня.
2. Інституційні реформи та зміцнення державного управління
Суттєвий акцент зроблено на вдосконаленні інституційної архітектури: оптимізації адміністративної системи, децентралізації та розвитку правового середовища.
У порівняльному контексті це наближає В’єтнам до моделей розвитку, де саме інституційна спроможність розглядається як ключовий драйвер сталого зростання, а не лише як допоміжний елемент ринкової економіки.
3. Енергетична трансформація розглядається не як екологічна політика, а як економічна передумова збереження конкурентоспроможності експорту.
Партнерство з енергетичного переходу (JETP) та агресивний розвиток відновлюваної енергетики мають забезпечити відповідність вимогам декарбонізації глобальних ланцюгів постачання.
4. Антикорупційна кампанія («Blazing Furnace») та управлінський баланс
Антикорупційна кампанія буде переведена з режиму політичної мобілізації в інституційний формат.
Ключовим викликом залишається подолання так званого «страху підпису» — бюрократичного паралічу, що уповільнює реалізацію інфраструктурних та інвестиційних проєктів. Очікується акцент на цифровізації контролю та чіткішому розмежуванні відповідальності.
5. Всебічно розвивати культурну та соціальну сфери, покращувати рівень життя людей та забезпечувати соціальну безпеку.
6. Підтвердження курсу на незалежність та багатовекторність у зовнішній політиці.
Підтвердження багатовекторної зовнішньої політики свідчить про намір В’єтнаму зберігати стратегічну автономію в умовах зростаючої глобальної конкуренції.
Задекларований стратегічний курс В’єтнаму поєднує:
• довгострокове державне планування;
• амбітні цілі економічного зростання;
• інституційні та адміністративні реформи;
• вибіркову технологічну модернізацію;
• прагнення до зовнішньополітичного балансування.
У сукупності це формує прагматичну модель розвитку, яка відрізняється як від лібералізованих ринкових підходів, так і від жорстко централізованих економічних систем, та відображає спробу адаптації до умов глобальної невизначеності.
