Литва надсилає в Україну понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури, повідомила прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінєнє.
“Українці стикаються з серйозною нестачею електроенергії та опалення через безперервні обстріли Росією енергетичної інфраструктури – навмисної, жорстокої стратегії, яка використовується щозими з початку війни, цього разу з особливою інтенсивністю та безрозсудністю. Литва надсилає понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури”, — написала вона у соціальній мережі Х.
Премʼєрка наголосила, що Литва твердо стоїть на боці України.
“У День Соборності України ми надсилаємо тепло з Литви – генератори електроенергії вартістю понад 2 мільйони євро. Литва підтримує Україну. Слава Україні!”, – написав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соцмережі Х.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що мав розмову з литовським колегою та другом Кястутісом Будрісом, подякував за оголошену допомогу.
“Щиро вдячний за важливу новину про те, що Литва надає Україні вкрай необхідну додаткову енергетичну допомогу — велику кількість генераторів для зміцнення нашої стійкості.
“Це життєво важлива та своєчасна допомога”, – написав Сибіга.
Він поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та останню динаміку мирних переговорів.
Міністри домовилися про подальші контакти на різних рівнях і скоординували позиції напередодні міжнародних заходів, що відбудуться наступного тижня.
Окрему увагу вони приділили наступним крокам у просуванні інтеграції України до ЄС.
“У цей символічний день — День Соборності України — я висловив Кястутісу вдячність за його особисті зусилля на підтримку України та привітав його з нагородженням орденом “За заслуги” від президента Володимира Зеленського”, – зазначив Сибіга.
Понад 37 млн перетину кордону зафіксувала Державна прикордонна служба України за 2025 рік. В’їздів і виїздів майже порівну: 18,4 мільйона разів проти 18,7 мільйона. За рік 290,3 тисячі українців виїхали за кордон і так і не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році. Загалом 3,1 млн громадян офіційно поїхало з України за 4 роки повномасштабної. З них 72% у перший рік великої війни.
37 088 261 офіційний перетин кордону було зафіксовано в Україні у 2025 році. 18,4 мільйона разів люди заїжджали в Україну і 18,7 мільйона разів — виїжджали з неї.
86% перетинів здійснили саме громадяни. Загалом мандрували українці частіше: торік кордон перетинали близько 2,7 мільйона разів щомісяця. До порівняння, у попередніх роках цифра була меншою й трималася на рівні 2,5 мільйона.
Попри те, що рік до року кордон перетинають частіше, кількість умовних неповернень — себто різниця між громадянами, що виїхали, та тими, хто повернувся — поступово скорочується. За рік з України виїхали 16,1 мільйона українців, а повернулися — 15,8 мільйона. Різниця — 290 тисяч громадян, які не повернулись. Це у 1,5 раза менше, ніж у 2024 році — тоді додому не повернулось майже 443 тисячі.
Загалом 3,1 мільйона громадян офіційно виїхало з підконтрольної території України та не повернулось за чотири роки повномасштабної війни. 72% з них зробили це в перший рік повномасштабного вторгнення.
https://opendatabot.ua/analytics/ukrainians-emigration-trend-2025-12
Угорщина стала лідером Євросоюзу за темпами подорожчання житла: у третьому кварталі 2025 року ціни на житлову нерухомість там зросли на 21,1% у річному вираженні, випливає з даних Eurostat.
В цілому по ЄС ціни на житло, вимірювані індексом House Price Index, в липні-вересні 2025 року збільшилися на 5,5% до аналогічного кварталу 2024 року, а в єврозоні – на 5,1%. У порівнянні з другим кварталом 2025 року зростання склало 1,6% і в ЄС, і в єврозоні.
Eurostat відзначає, що з країн ЄС, по яких доступні дані, річне зниження цін було зафіксовано тільки у Фінляндії (-3,1%), тоді як у решти спостерігалося зростання. Крім Угорщини, найбільш помітне подорожчання показали Португалія (+17,7%) і Болгарія (+15,4%).
Джерело: http://relocation.com.ua/hungary-showed-the-highest-growth-in-housing-prices-in-the-eu/
Україна, Румунія та Молдова домовилися про створення тристоронньої торгово-промислової палати, повідомив голова Чернівецької районної ради Микола Куцак.
«На практиці це може означати більш тісну співпрацю між нашими країнами і фінансову допомогу Молдові та Україні на шляху до ЄС. Зокрема, з нашої позиції мова буде йти про відновлення України від наслідків бойових дій», – пояснив Куцак.
За його словами, до ініціативи залучені представники трьох країн, Європейського парламенту та Євросоюзу. Для підготовки запуску майбутньої платформи створено робочу групу, яка координуватиме подальші кроки щодо формування структури та механізмів роботи палати.
В Україні за підтримки Програми з аграрного і сільського розвитку “АГРО”, що фінансується урядом США, стартував новий проєкт, який посилить інституційну та технічну спроможність організацій водокористувачів і сприятиме впровадженню сучасних підходів до управління меліоративною інфраструктурою, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
У Мінекономіки зазначили, що проєкт реалізує Асоціація організацій водокористувачів (АОВК) і призначений сформувати довгострокове партнерство між Україною та США у сфері гідротехнічної меліорації.
“Запуск цього проєкту дає змогу поєднати державну політику, експертизу професійної спільноти та підтримку міжнародних партнерів для формування сталої моделі управління меліоративною інфраструктурою і розширення доступу аграріїв до сучасних технологій”, – пояснила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко, слова якої наведено в повідомленні.
Зазначається, що в межах проєкту агровиробники отримуватимуть комплексну консультаційну підтримку щодо створення та діяльності організацій водокористувачів, управління інженерною інфраструктурою і забезпечення їхньої фінансової сталості. Окремий напрям – професійна навчальна програма для управлінців у сфері зрошення, спрямована на підвищення ефективності експлуатації меліоративних систем і довгострокове планування їх розвитку.
Крім того, експерти АОВК проведуть технічні аудити меліоративних мереж 25 агровиробників і п’яти організацій водокористувачів, за результатами яких будуть розроблені індивідуальні рішення для модернізації інфраструктури. Очікується, що в рамках проєкту українські аграрії налагодять співпрацю з американськими виробниками зрошувальної техніки та постачальниками управлінських і сервісних рішень.
“Розвиток організацій водокористувачів є ключовим елементом відновлення та модернізації зрошення в Україні (…) Також це прискорить відновлення меліоративної інфраструктури України, оскільки рівень зносу, за оцінками експертів, сягає близько 80%”, – наголосила Овчаренко.
Мінекономіки нагадало, що розвиток гідротехнічної меліорації має стратегічне значення для агропромислового комплексу України. Від початку повномасштабної війни площі зрошення скоротилися з 525 тис. га 2021 року до 137 тис. га у 2024-му. Водночас потенціал відновлення зрошення в Україні становить щонайменше 1 млн га.
Станом на початок 2026 року в Україні створено 73 організації водокористувачів у 14 областях, зокрема 19 – у 2025 році.
Президент США Дональд Трамп у виступі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що розраховує найближчим часом підписати закон про регулювання структури крипторинку, який охоплюватиме, зокрема, біткойн. За його словами, адміністрація домагається того, щоб США залишалися «крипто-столицею світу». Трамп також нагадав, що раніше підписав закон GENIUS Act, і додав, що Конгрес «дуже старанно» працює над новим пакетом правил для криптоактивів, який він «сподівається підписати дуже скоро».
На ринку криптовалют заяви Трампа супроводжувалися підвищеною волатильністю: за даними профільних видань, біткоїн в момент знижувався після коментарів з Давосу, але потім частково відігравав падіння і повертався до рівнів близько $90 тис. на тлі оцінки інвесторами сигналів щодо регулювання і загального новинного фону.
DAVOS, ЗАКОН, крипторинок, США, Трамп
