«Починаючи з суботи на 2,5 місяці обмежать рух у напрямку з лівого на правий берег у правій частині проїзду мосту до 15 червня.
Також буде закрита відокремлена смуга для громадського транспорту», – повідомили в КМДА.
Нагадуємо, що с 15 квітня, на вул. Богатирській частково обмежують рух в напрямку виїзду з міста.
ПрАТ “Одеський коньячний завод”, один із найбільших виробників коньяків в Україні, у 2023 році скоротив збиток до 6,658 млн проти 44,434 млн грн чистого збитку у 2022 році.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її активи за рік скоротилися на 2,7% – до 989,587 млн грн, сумарна дебіторська заборгованість – на 7,9% до 575,267 млн грн.
Водночас підприємство збільшило дохід на 22,8% порівняно з попереднім роком – до 1,166 млрд грн. При цьому штат ПрАТ “Одеський коньячний завод” за рік скоротився на 45 осіб – до 300 співробітників.
Згідно з повідомленням, на річних зборах акціонерів 29 квітня планують припинити повноваження наглядової ради та внести низку змін до статуту підприємства, після чого делегувати повноваження чинного голови наглядової ради підписати договірно-правові відносини з новообраними членами ради.
За даними Єдиного держреєстру юросіб і фізосіб-підприємців, ПрАТ “Одеський коньячний завод” належить українському бізнесменові, власнику алкогольного холдингу Global Spirits Євгену Черняку.
Global Spirits – великий міжнародний алкогольний холдинг, що об’єднує ЛГЗ “Хортиця” (Запоріжжя), “Одеський коньячний завод” (Одеса) і “Українську дистриб’юторську компанію”. Центральний офіс розташований у Нью-Йорку (США).
Холдингу належить понад 15 локальних, регіональних і міжнародних брендів: “Хортиця”, “Первак”, “Шустов”, “Мороша”, Oreanda, San Marino, “Мікадо”, “Медовуха” тощо.
Продукцію Global Spirits експортують у понад 87 країн світу.
Global Spirits 24 лютого 2022 року відкликав ліцензію на виробництво та дистрибуцію своєї продукції на ринку РФ через її військове вторгнення в Україну.
Закарпатська обласна державна адміністрація (ОДА) вивчає питання про виділення земельної ділянки для будівництва на березі Тиси річкового порту і мультимодального терміналу.
Про це повідомляють у Facebook ОДА з посиланням на заступника голови адміністрації Мирослава Білецького.
Перспективи реалізації проєкту обговорювали під час наради з профільними департаментами управління басейном водних ресурсів Тиси та Державною прикордонною службою.
Проєкт може стати складовою в організації міжнародних перевезень Тисою з виходом до великих судноплавних річок.
“Річковий порт і мультимодальний термінал стануть першими об’єктами такого типу в межах Закарпаття. Його важливість для міжнародних перевезень для країни та нашого краю, зокрема, важко переоцінити. Вивчаємо документальну базу, проблемні питання, спілкуємося з усіма зацікавленими структурами, щоб розробити стратегію якнайшвидшої реалізації проєкту”, – наводяться в повідомленні слова Білецького.
Ініціатором будівництва річкового порту та мультимодального терміналу на березі Тиси виступило підприємство “Адміністрація річкових портів”. Воно звернулося до ОДА із запитом про виділення земельної ділянки для об’єкта.
Вступна кампанія до аспірантури пройде на основі конкурсних випробувань, зокрема, іспиту з іноземної мови, інформує Міністерство освіти і науки України.
Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, вступники, які планують вступати до аспірантури, мають: надати результати єдиного вступного іспиту (ЄВІ), складеного 2023 або 2024 року, де оцінка за тест з іноземної мови повинна становити щонайменше 130 балів, а за тест загальної навчальної компетентності – щонайменше 100 балів.
Зазначається, що дані про результати ЄВІ буде внесено до картки фізичної особи в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).
У Міносвіти уточнили, що вступники, які вже мають міжнародні сертифікати з іноземної мови (TOEFL, IELTS, Cambridge English, TestDaF, DELF, DALF), що підтверджують знання мови на рівні не нижчому за B2, звільняються від іспиту з іноземної мови.
“Зазначені сертифікати розглядаються як еквівалент вступного іспиту з іноземної мови на найвищий бал, інформація про міжнародний сертифікат також буде внесена до ЄДЕБО. Такі вступники можуть проходити інші вступні іспити до аспірантури та не складають ЄВІ”, – йдеться в повідомленні.
Збори акціонерів ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА-Життя” (Київ) 25 березня ухвалили рішення про збільшення статутного капіталу в 2,56 раза, до 49,625 млн грн, шляхом додаткової емісії акцій на суму 30,240 млн грн.
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), додатковий випуск акцій буде проведено за рахунок частини нерозподіленого прибутку за 2014-2019 роки.
Як повідомлялося, у січні-вересні 2023 року “АСКА-Життя” зібрала чистих і валових страхових премій на суму 117,5 млн грн, що на 49% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
За вказаний період СК виплатила клієнтам 8,376 млн грн (36% більше). Адміністративні витрати компанії зросли на 15,4% – до 9,436 млн грн, витрати на збут скоротилися в 2,2 раза – до 98,9 млн грн.
При цьому фінансовий збиток від операційної діяльності за дев’ять місяців-2023 скоротився до 12,6 млн грн з 15,7 млн грн. Чистий збиток склав 1,058 млн грн, що в 6,5 раза менше, ніж за січень-вересень 2022 року.
СК “АСКА-Життя” зареєстрована 2003 року, спеціалізується на страхуванні життя.
Згідно з даними НКЦПФР, станом на другий квартал 2023 року 55,6667% компанії належать SCM Finance Limited, 44,3333% – Сосісу Олександру.
Україна станом на 28 березня засіяла ярими зерновими та зернобобовими культурами 476,7 тис. га, що на 8,3% більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю.
Згідно з повідомленням, темпи посіву гороху на 51,1% перевищують минулорічні станом на ту саму дату та становлять 81,8 тис. га, ячменю – на 35,6% більші й сягнули 291,5 тис. га, пшениці на 27,8% більше – 68,3 тис. га, вівса на 17,6% – 28,7 тис. га.
Лідирують у проведенні весняної посівної аграрії Одеської області. Вони вже посіяли 7 тис. га пшениці, 41,5 тис. га ячменю, 28,4 тис. га гороху і 1,5 тис. га вівса.
У Миколаївській області посіяно 2,2 тис. га пшениці, 33,4 тис. га ячменю, 17,6 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Хмельницькій – 7,2 тис. га пшениці, 23,7 тис. га ячменю, 0,8 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Полтавській – 6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 0,8 тис. га гороху і 0,5 тис. га вівса; у Полтавській – 6,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 4,7 тис. га гороху і 2,3 тис. га вівса; у Тернопільській – 14,4 тис. га пшениці, 56,2 тис. га ячменю, 3,1 тис. га гороху і 2,3 тис. га вівса; на Вінниччині – 5,9 тис. га пшениці, 27,1 тис. га ячменю і 2,3 тис. га гороху.
За минулий тиждень аграрії України посіяли зернові та зернобобові культури на 262,2 тис. га. У лідерах Полтавщини, там засіяно 44,2 тис. га.
Лідирує Полтавська область і серед посівів цукрових буряків – уже засіяно 10,2 тис. га. До сівби цієї культури також приступили у Вінницькій, Волинській та Рівненській областях.
Аграрії Київської області почали сіяти соняшник, а Вінницької – сою.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть скоротитися площі під соняшником.
Загалом 2024 року посівні площі під ярими культурами можуть скоротитися на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном, прогнозують у Мінагрополітики.
